Автор: csm_admin

22.12.11
Щороку уряди звітують перед своїми народами про протидію епідемії ВІЛ/СНІД. Рішення про це було прийнято у травні 1988 року, Всесвітня організація охорони здоров’я прийняла резолюцію, в якій 1 грудня було офіційно оголошено Всесвітнім днем боротьби зі СНІДом.

«За оцінками Міністерства охорони здоров’я України, станом на кінець 2007 р. поширеність ВІЛ серед дорослого населення України (віком 15-49 років) складала 1, 63%. Нині ця цифра ще більша і це означає, що в Україні найбільш сувора епідемія ВІЛ/СНІДу в Європі та Співдружності Незалежних Держав. За даними українського СНІД-центру, лише близько 4% людей добровільно проходили тестування на ВІЛ (якщо не брати до уваги вагітних та хворих, які тестуються в обов’язковому порядку) і наразі знають свій ВІЛ-статус», ? каже Галина Корбеляк, координаторка роботи із дітьми та молоддю в Карітасі Київ.

Київський Карітас на щоденній основі більш як 10 років працює, зокрема, із дітьми та молоддю, що перебувають у кризових умовах життя. Серед них є і ВІЛ-інфіковані.

16-річна Оля, яка регулярно відвідує Карітас, розповідає: «Нещодавно у нашому центрі відбувся показ фільму «Клетка» для молодих людей. Це документальний фільм режисера Андрія Камінского, (прим. ? авторська студія “КА – film”, ©2002 р. диплом Токійського кінофоруму, перша премія фестивалю “Беззаконня в Росії” (Москва), міжнародна премія Артема Боровика, Міжнародної асоціації журналістів (США)) про притулок для ВІЛ-інфікованих дітей.

Знаю, що саме цей фільм внесено до Фонду кіноінституту Чехії. Він просто супер! Після його перегляду ніхто не залишився байдужим – відбувалися активні обговорення, поділ інформацією і враженнями, розповіді із особистого життя. Однозначно, що всі ми знаємо, якою загрозою є ВІЛ і СНІД, але уникаємо цієї інформації. Як і відповідальності…».

Також в київському Карітасі було ініційовано похід до хворих діток в дитячий будинок “Берізка”. Цей заклад засновано у 1980 році. „Берізка” є єдиним спеціалізованим закладом медико-соціальної реабілітації для дітей–сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування з органічними ураженнями нервової системи та для дітей народжених ВІЛ-інфікованими матерями, ВІЛ/СНІД-хворих дітей.

Це єдиний у Києві дитячий будинок, в якому разом із здоровими вихованцями доглядають та лікують ВІЛ-позитивних малюків.

На даний час в «Берізці» перебуває 75 діточок від народження до 5 років. Відтепер працівники і волонтери київського Карітасу домовились про регулярні відвідини цього будинку і надання допомоги діткам і їх вихованцям. Адже ? кажуть вони ? як ніхто інші, знають, що таке ВІЛ, стигма до людей, що живуть із цією інфекцією, необхідність соціалізації і опіки такими дітьми.

21.12.11
В івано-франківському Карітасі розпочалась підготовка до традиційного вже міського аукціону, на якому неповносправна молодь презентує свої роботи. Протягом багатьох місяців діти працювали у творчих майстернях і готували вироби для виставки талантів на День інваліда, і незабаром і ж роботи будуть представлені на міській виставці-аукціоні.

«День інваліда для розумово неповносправної молоді з місцевого Карітасу — це веселе і радісне свято. Вони так само, як і всі інші, хочуть бавитися і радіти, а в цей день вони відчувають себе справжніми зірками. Для наших дітей Карітас — це другий дім і вони щиро тішаться можливості святково провести час один з одним, а також похвалитися своїми талантами», – розповідає Оксана Майданюк, мама неповносправної Христинки.

До святкування Дня інваліда, яке відбулося у Карітасі Івано-Франківськ УГКЦ 9 грудня, готувалися заздалегідь. Батьки неповносправної молоді разом з працівниками Карітасу організували дітям солодкий стіл та цікаву розважальну програму за участі гостей з села Бринь, Галицького району.

Діти в свою чергу теж ретельно готували як свої вироби із тканини, пареру, дерева та інших речей, так і яскраві та щирі виступи. Варто було бачити, як діти аплодували своїм друзям Марійці Бакревій та Галі Герасимовій, які дуетом заспівали пісню про Україну! А на завершення свята усі підопічні Карітасу заспівали “Многая літа“ своїм батькам та вихователям.

Вечір минув у дуже теплій і родинній атмосфері. Діти щиро раділи кожному номеру і підтримували усіх виконавців. Батьки тим часом мали можливість поспілкуватися за окремим столом. Спільні проблеми здружили їх, тож вони, як і їхні діти, радіють можливості провести час разом.

“Не можу собі уявити, як би ми жили, якби Карітасу не було”, – узагальнює думку батьків неповносправної молоді п. Оксана. Її доньці Христині, яка страждає синдромом Дауна, тепер 25 років, 9 з них дівчинка відвідувала реабілітаційну школу для неповносправної молоді.

“Я тоді за неї постійно переживала, бо вона не могла сама приходити зі школи додому, а у Карітасі її навчили повертатися додому самостійно і ще багатьом дуже корисним речам. Христинка уміє шити, доглядати за собою, дещо готує. Якщо донька не піде хоча б один день до Карітасу, — це для неї справжня трагедія”.

Неповносправна молодь відвідує Карітас щодня в рамках діяльності Центру дозвілля та соціальної адаптації молоді з функціональними обмеженнями, який розпочав свою роботу на базі Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ у 2008 році.

Ранок починається зі спільної молитви, далі діти разом вчаться, працюють у творчих майстернях, займаються спортом, відвідують різноманітні екскурсії, ходять в кіно та на вистави, а у вечері повертаються додому. Сьогодні місцевий Карітас опікується 35 молодими інвалідами, 18 з яких проживає у геріатричному пансіонаті.

21.12.11
Мабуть, кожен бачив відоме в нашій країні та по всьому світу ток-шоу «Україна має талант». Днями в Тернопільському благодійному фонді Карітас працівники проекту «Мобільна робота з молоддю» організували вечір, на котрому кожен зумів переконатися – у Тернопільському Карітасі також є неперевершені таланти!

Захід було влаштовано з нагоди дня святого Андрія. Учасниками та ведучими були діти і молодь, якими опікується місцевий Карітас.

Уривки із творів українських відомих класиків М. Старицького «За двома зайцями» та І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім‘я» дуже розвеселили глядачів та показали неабиякий акторський потенціал юних виконавців. Лунали в залі українські народні пісні та декламувалися вірші зарубіжних поетів. А особливе враження заслужила сценка «Сліпець», вона змусила кожного замислитися над темою жебрацтва.

19.12.11
«День святого Миколая не за горами, і всі батьки готують сюрпризи та подарунки для своїх дітей, бажаючи максимально наповнити цей день відчуттям справжньої зимової казки. Для того, щоб це чудове свято прийшло до всіх, аби подарувати віру в диво тим, хто цього справді потребує, вихованці Творчої студії при Карітасі Броди (Львівщина) провели передсвяткову виставку-ярмарок», – розповідає о. Ярослав Царик, директор місцевої організації Карітасу.

Мета даного заходу – напередодні новорічних свят зібрати кошти для придбання святкових подарунків дітям-сиротам цього міста.

До даного дійства творча студія «Сто талантів» готувалась протягом кількох місяців. Руками маленьких умільців були виготовлені святкові листівки, чудові новорічні прикраси та біжутерія, оригінальні сувеніри та ще багато іншого.

Всі дитячі роботи справили враження на гостей виставки. А самі діти з задоволенням ділились досвідом і демонстрували свої практичні вміння.

Увесь колектив Карітасу в Бродах щиро радіє, що їх підопічнідіти не залишаються в стороні і не виявляють байдужості по відношенню до тих, хто дійсно потребує допомоги та підтримки, – кажуть місцеві працівники.

Таким чином у молодому поколінні виховується дуже цінні в наш час риси відповідальності, доброти і самостійності.

20.12.11
Цього року уже вкотре працівники Карітасу Борислав (Львівська область) та члени молодіжного братства при парафії церкви святої Анни долучились до акції «Святий Миколай – дітям».

Вони допомогли 185-ти дітям втілити свої мрії в життя, зібравши листи та побажання дітей з сиротинця «Оріана», Бориславської спеціалізованої загальноосвітньої школи для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, дитячого соціального центру Карітасу та передавши їх добрим людям, які прагнуть зробити для цих особливих дітей свято Миколая радісним, теплим, світлим та щедрим.

Директор Карітасу о. Петро Підлубний щиро вдячний усім людям, що відгукнулись та підтримали цю акцію. «В Україні святого Миколая завжди вважали покровителем і заступником дітей. Тож саме малюки найбільше чекають на це свято. Адже вони знають – за їхню слухняність, старанність, працьовитість Святий принесе їм безліч подарунків», – каже він.

Волонтери, працівники Карітасу і представники молодіжного братства приготували святкове дійство, щоб це свято, якого з таким нетерпінням чекають усі діти, залишило в їхньому серденьку добру згадку та вдячність тим людям, які знайшли час та кошти, щоб поділитись з потребуючими дітьми. А ще Святий Миколай залишає малюкам листи, в яких учить чуйності, добру, милосердному ставленню до ближнього.

У ніч перед Миколаєм усі мають бути щасливими. І ті, хто робить подарунки, і ті, хто їх отримує!

18.12.11
13 грудня у Львові відбулось урочисте відкриття проекту-марафону «Від Романа до Йордана». Його суть полягала у творенні вісьмома львівськими митцями разом з майже двадцятьма неповносправними молодими людьми авторських автентичних різдвяних подарунків.

Кожен з митців вкладає у свої роботи власні стиль та манеру, а також настрій різдвяних свят. Остап Лозинський та Уляна Нищук-Борисяк спрезентували ікону на склі, Оля Кравченко – сучасну ікону на дошці, Ольга Пильник – кераміку, Ярослава Ткачук – текстиль, Євгенія Рябчун – іграшку, Мар’ян Пиріг – цікаві подарунки. До проекту долучились ще багато інших митців, які презентують мистецтво як подарунок, доступний кожному.

В рамках проекту «Від Романа до Йордана» впродовж місяця у Львові, Івано-Франківську, Чернівцях відбувалися більше 10 спеціальних майстер-класів для молоді з особливими потребами, інтеграційні зустрічі та екскурсії, виставки, цікаві акції в галереях і кав’ярнях, різдвяна ярмарка тощо. Партнери проекту – МО «Дзиґа», МБФ «Карітас України», Національний Музей у Львові, Львівська міська рада, ТРК «Люкс» та інші.

«Метою даного арт-проекту є створити особливий настрій автентичного українського Різдва, при цьому залучивши молодь, що має особливі потреби. Це сприяє і їх соціалізації та інтеграції у суспільство, і десятки (а може, й сотні) людей завдяки «Від Романа до Йордана» докорінно змінили своє бачення неповносправних осіб і стоваришувались з ними.

Також ми зробили доступними твори відомих львівських митців для широкого загалу, тим самим створивши альтернативу розповсюдженню експортованих презентів», – розповідає Надія Чорна, менеджер із зовнішніх зв’язків Карітасу України.

З нагоди відкриття проекту у галереї «Дзига» 13 грудня було влаштовано урочистість, на якій були присутні і організатори заходу, і митці, і неповносправна молодь, і держслужбовці, і партнери Карітасу, і усі, кого зацікавив цей непересічний проект. Загалом на відкритті були присутні близько 50 осіб.

Окрім презентації проекту «Від Романа до Йордана», присутні мали можливість переглянути 2 тематичні фотовиставки, відео презентацію, долучитись до частування і концерту етногурту. За словами самих учасників події у «Дзизі», на відкритті була особлива натхненна атмосфера і тепле, щире спілкування.

В нашій країні щороку зростає кількість людей з особливими потребами: на сьогоднішній день приблизно 10% від загальної кількості населення України – неповносправні особи, 6% із них – це люди з вадами інтелектуального розвитку. В суспільстві досі наявні залишки радянської ментальності, які характеризуються сприйняттям будь-якого відхилення від норми за аномалію.

Такий стан речей породжує ізольованість від суспільства людей з особливими потребами, стигматизацію, творення надлишкових соціальних поділів, нелюдяне відкинення тих, хто цього не заслуговує насправді. Тому робота по соціалізації неповносправних осіб і такі проекти, – вважають організатори, дуже важливі нині і є лакмусовим папірцем розвитку громадянського суспільства в Україні.

Всі різдвяні твори і презенти, виконані неповноправною молоддю, будуть доступні для придбання у арт-кав’ярні «Квартира 35» (м. Львів, вул. Вірменська, 35) до 24 січня 2012, коли відбудеться закриття проекту. Заплановано перегляд світлин з усіх проведених акцій проекту «Від Романа до Йордана» та спільну коляду з найкращими львівськими гуртами.

Організатори сподіваються, що цьогорічний проект “Від Романа до Йордана” стане традиційним і неодмінно буде ще однією невід’ємною частинкою різдвяного настрою на Західній Україні.

Відеорепортаж про проект можна переглянути тут, детальнішу розповідь-інтерв’ю з митцями на Львівському телебаченні – тут. Стежте за подальшими публікаціями про реалізацію проекту!

16.12.11
Нещодавно Карітас Київ спільно з київським міським благодійним фондом «Фудбенк» відвідали 40 родин інвалідів та передали їм продуктові набори. Відвідини інвалідів здійснили працівники проекту «Домашня опіка» під керівництвом координатора проекту Осадчої Ольги. Завдяки цим посвяченим соціальним працівникам протягом багатьох років у Києві ведеться опіка над десятками пристарілих самотніх людей.

Директор місцевого Карітасу о. Роман Сиротич розповідає, що цей захід припав на час святкування Дня інваліда, але по-суті такої прив’язки не мав. Адже вшановувати і допомагати людям у якісь визначені дні і свята не є принципом роботи Карітасу. «Потребуючі люди щодня чекають опіки і розуміння у свій бік, підтримки та й просто надання їм можливості мати такі самі права, інтереси, можливості, які мають інші оточуючі їх люди,» ? каже о. Роман, що впродовж багатьох років працює у благодійній сфері.

3 грудня українське суспільство вже тринадцятий раз зі світовим співтовариством відзначає Міжнародний день інвалідів. Історія його виникнення почалась у 80-х роках минулого століття, коли Організація Об’єднаних Націй оголосила 1983-1992 роки десятиліттям інвалідів. Створена програма дій була підписана 3 грудня 1992 р. (резолюція 47/3), і саме цю дату Генеральна Асамблея проголосила Міжнародним днем інвалідів. Стандартні правила для забезпечення рівних можливостей для інвалідів були прийняті на засіданні Генеральної Асамблеї ООН 20 грудня 1993 р. (резолюція 48/96). За прийняття цієї резолюції проголосувала й Україна.

Сьогодні, за даними Міністерства праці та соціальної політики, в Україні мешкає 2 мільйони 47 тисяч інвалідів, з них 153 тисячі — це діти віком до 18 років. І з кожним роком спостерігається тенденція до збільшення цієї цифри. Причини різні: це й екологія, низький рівень життя населення, травматизм на виробництві, ДТП, високий рівень захворюваності.

«Злоякісні пухлини щорічно вибивають із повноцінного життя тисячі людей і «записують» їх у лави інвалідів, рівень захворюваності туберкульозом також постійно зростає . А найстрашніше, що інвалідність щороку в нашій державі «молодшає» — збільшується кількість хворих немовлят, хворіють молоді люди працездатного віку.

Суспільство мусить нині консолідувати свої сили і запобігати такій неадекватній ситуації, коли інвалідність «молодшає» і поширюється величезними кроками. Так само, ? як то не парадоксально, ? збільшується і стигма у суспільстві. В час особливо дивної державної нестабільності саме громадські і благодійні організації, молоді активісти і також суспільні групи повинні протистояти таким нездоровим тенденціям.

Карітас України впродовж багатьох років опікується інвалідами в рамках проектів «Домашня опіка» і «Соціальна інтеграція та реабілітація людей з особливими потребами», віднедавна розпочав також до фінансування лікування онкохворих дітей у Львові, також регіональні організації по можливості надають адресну допомогу потребуючим важкохворим людям.

Ми маємо досвід і системне бачення підтримки їх у матеріальному, соціальному, психологічному і духовному плані», ? коментує ситуацію по соціальній включеності інвалідів в Україні генеральний секретар Карітасу України Анатолій Козак.

17.12.11
3 грудня в усьому світі відзначається День інвалідів. Цього року за сприяння Івано-Франківської міської ради Івано-Франківський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді організував ювілейний ХХ фестиваль творчості для дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повір у себе». Долучилися до проведення заходу й молоді люди, що є підопічними Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ.

Під час фестивалю була організована також виставка робіт людей з особливими потребами. Розмаїття різноманітних виробів, представлених набувачами Центру дозвілля та адаптації для молоді з вадами розумового розвитку, вразили присутніх своєю красою і професійністю.

Відкритки, ікони, зроблені технікою гобелен (вишивка на тканині), записники для кухарок, прикраси із соленого тіста, вишукані браслети із бісеру, дерев’яні скриньки, іграшки підтверджують, що молодь з особливими потребами нічим не поступається звичним людям у своїй креативності і наполегливості в досягненні поставлених цілей.

Цієї майстерності вони навчаються щодня у місцевому Карітасі, відвідуючи спеціальні професійні майстерні і майстер-класи. Також на фестивальній сцені молодь з особливими потребами представила український танок та пісню «А сорочка мамина біла, біла…».

Заходи такого характеру відкривають пелену того «іншого» світу людей, яких суспільство часто не сприймає, боїться. А для них – це шанс відчувати, що їхня особливість – не тягар.

Координатор центру для людей з особливими потребами в Івано-Франківську Людмила Максим’юк розповідає: «Підготовка до свята проходила довго. Особливими були останні репетиції, хвилювання, ключова мить на сцені. Цінна відмінність неповносправних людей полягає в тому, що вони завжди все роблять щиро, без фальші, саме так, як їм до серця.

Таким і було наше свято – теплим, щирим, яскравим. Наприкінці відбулось нагородження грамотами та солодкими подарунками, що нагадало про різдвяні свята, які крокують до нас».

15.12.11
5 грудня світова громадськість цьогоріч вдесяте відзначила День волонтера, проголошений ООН у 2001-му році. Цього дня в сотні країн на чотирьох континентах був представлений перший звіт про розвиток волонтерства у світі.

В Києві презентація Звіту ООН проходила в стінах Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка. Організаторами заходу ? представниками і волонтерами ООН ? були запрошені чиновники Державного комітету молоді та спорту, також працівники неурядових організацій і в тому числі Карітасу.

Лозунгом події можна назвати фразу зі Звіту: “Волонтери є багатством народів”. Однак учасники конференції говорили не лише на святкові теми, досить гострою виявилась дискусія по Закону України “Про волонтерство” та перспективи подальшого розвитку руху.

У виступах іноземних доповідачів, Олів’є Адама (постійний координатор системи ООН в Україні) та Джованні Моцареллі (координатор програми Волонтери ООН), звучали слова застороги щодо профанації цінностей волонтерства. Такою загрозою, наприклад, може стати підміна принципу добровільності традиційним для пострадянського простору “добровільно-примусовимм” залученнями молоді.

Були розглянуті хибні уявлення про волонтерство, наведені цікаві факти про тенденції розвитку руху в Україні та світі:
• близько 3/5 молодих українців протягом 2011 року брали участь у волонтерських заходах;
• лише 10% волонтерів залучалися до цієї діяльності організаціями “третього сектору”;
• близько 450 з 500 найбільших компаній світу реалізовують програми залучення своїх працівників до волонтерства (в Україні це, до прикладу, спільні заходи зі страховою компанією Alico та Microsoft).

Представники органів державної влади звітувалися про залучення волонтерів до реалізації проекту “Давай разом”. Йшла мова і про поширення волонтерського руху в Україні, координацію зусиль волонтерів. Однак під час дискусії з представниками неурядових організацій, чиновники з’ясували для себе: громадські організації не мають потреби в координуючому органі в системі уряду країни.

Головною і кричущою потребою третього сектору нині є внесення змін до Закону України “Про волонтерство”. Прийнятий у першому читанні він ставить під сумнів можливості НУО, в тому числі й Карітасу України, офіційно працювати з волонтерами. Пані Тетяна Лях, заступник голови правління ВГЦ “Волонтер”, озвучила втішну інформацію про співпрацю НУО та комітету Верховної Ради по підготовці зазначеного закону до розгляду в другому читанні з відповідними змінами та доповненнями.

Але найважливішими, зокрема, для студентів КНУ Шевченка, тобто потенційних волонтерів, стало питання про те, як волонтерство змінює життя людей, в тому числі, й самих волонтерів. Розповіді громадський діячів, організаторів волонтерського руху в Україні, підсумували висновком: це варто спробувати.

Відвідувачі київського Карітасу не з чуток знають про роботу волонтерів, їх залучення до діяльності Соціального центру для людей, що опинились у кризових умовах життя. Завдяки їх зусиллям, на сьогодні тут регулярно проводиться кіноклуб і заняття з художньої творчості для малозабезпечених молоді і дітей.

Дізнавшись про День волонтера, один з активних учасників життя в Карітасі, Сашко Широбоков, написав таку подяку волонтерам: «Вони мені подобаються, ? волонтери, ? вони з нами проводять цікаві заняття. Робимо з ними гарні малюнки, фігурки з пластиліну і глини. Вони працюють безкоштовно, тому що вони добрі і люблять дітей, тобто нас».

Відеорепортаж про захід Ви можете переглянути тут.
Сайт Карітасу Київ та історії волонтерів можна переглянути тут.

14.12.11
Одним із профільних напрямків роботи Карітасу в Україні є надання допомоги потребуючим дітям, залучення їх до суспільного життя, розвиток творчих навиків, долучення до діяльності денних соціальних центрів, організація дозвілля, психологічна підтримка і християнське виховання. Окрему роль відіграє діяльність Центру волонтаріату, що раніше об’єднував роботу декількох волонтерських осередків по Україні, а нині зосередив свою роботу при Карітасі Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

Центр волонтаріату має на меті виховувати молодь в милосердній любові та відповідальності за Церкву та суспільство. Крім цього, волонтаріат опікується групою дітей з неблагополучних сімей, допомагає та підтримує їх, а також долучається до всіх благодійних діяльностей Карітасу.

Керівник осередку Артур Деска розповідає: «Для зацікавлення молоді Центр волонтаріату проводить різного роду гуртки та організовує інтеграційно-виховні заходи. Суботній день минулого тижня виявився дуже цікавим для відвідувачів гуртка «Юний фотограф».

Цього дня для них була організована поїздка до славного замкового комплексу «Тустань» в с. Урич на Львівщині. Досить прохолодна погода не перешкоджала юним фотографам милуватися пейзажами наших Карпат та практикуватися в виконанні світлин. Досвідчені фотографи підказували як зробити кращі та якісніші знімки. В результаті діти весело у корисно провели час».

Отець Ігор Козанкевич, директор місцевого Карітасу, теж був учасником поїздки в гори. Він провів для підлітків майстер-клас по фотозйомці, поділився з нами своїми враженнями.

«Незалежно від того, чим цікавиться дитина, ? важливим є, щоб робити це правильно та, наскільки це можливо, професійно. Але ще важливішим є, щоб наші діти та молодь мали ціль у житті, були готовими до творіння добрих справ, любили прекрасне, любили себе, своїх ближніх та наш рідний і чудовий край!».