Карітас долучився до Фестивалю надії, що відбувся в Івано-Франківську

17.12.11 3 грудня в усьому світі відзначається День інвалідів. Цього року за сприяння Івано-Франківської міської ради Івано-Франківський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді організував ювілейний ХХ фестиваль творчості для дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повір у себе». Долучилися до проведення заходу й молоді люди, що є підопічними Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ. Під […]

17.12.11
3 грудня в усьому світі відзначається День інвалідів. Цього року за сприяння Івано-Франківської міської ради Івано-Франківський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді організував ювілейний ХХ фестиваль творчості для дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повір у себе». Долучилися до проведення заходу й молоді люди, що є підопічними Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ.

Під час фестивалю була організована також виставка робіт людей з особливими потребами. Розмаїття різноманітних виробів, представлених набувачами Центру дозвілля та адаптації для молоді з вадами розумового розвитку, вразили присутніх своєю красою і професійністю.

Відкритки, ікони, зроблені технікою гобелен (вишивка на тканині), записники для кухарок, прикраси із соленого тіста, вишукані браслети із бісеру, дерев’яні скриньки, іграшки підтверджують, що молодь з особливими потребами нічим не поступається звичним людям у своїй креативності і наполегливості в досягненні поставлених цілей.

Цієї майстерності вони навчаються щодня у місцевому Карітасі, відвідуючи спеціальні професійні майстерні і майстер-класи. Також на фестивальній сцені молодь з особливими потребами представила український танок та пісню «А сорочка мамина біла, біла…».

Заходи такого характеру відкривають пелену того «іншого» світу людей, яких суспільство часто не сприймає, боїться. А для них – це шанс відчувати, що їхня особливість – не тягар.

Координатор центру для людей з особливими потребами в Івано-Франківську Людмила Максим’юк розповідає: «Підготовка до свята проходила довго. Особливими були останні репетиції, хвилювання, ключова мить на сцені. Цінна відмінність неповносправних людей полягає в тому, що вони завжди все роблять щиро, без фальші, саме так, як їм до серця.

Таким і було наше свято – теплим, щирим, яскравим. Наприкінці відбулось нагородження грамотами та солодкими подарунками, що нагадало про різдвяні свята, які крокують до нас».

Теги: