Місяць: Травень 2011

але поселення з’явилося тут значно раніше. На території села знаходяться рештки князівського замку, що привернули чималу увагу і цікавість у дітей, якими опікується Карітас. Також в цій місцевості з давніх-давен виготовляли сіль. Але найцікавіше, що притягує сюди туристів, – Тисовий заповідник. Створений він на невеликій площі ще в 1914 році. Окремі дерева досягають висоти 10-12 м, найстарішому з них – понад 500 років.

«Для маленького Івасика це вже не перша подорож. Тож він з нетерпінням очікував на нові враження та емоції від мандрівки. Іванко із захопленням розповідає, що найбільше йому сподобалася чудова тепла весняна погода та природа, яка ось-ось почала прокидатися від зимового сну. Діти цілий день дихали свіжим повітрям, відвідали музей дикої природи, що знаходиться на території заказника та старанно допомагаливлаштувати пікнік», – розповідає соціальний працівник із Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархіїНаталія Григорчук.

Більшість дітей, якими опікується Карітас в рамках даного проекту, є із неблагополучних сімей, і тому їх буденність часто доволі непроста і сіра. І саме такі подорожі допомагають дітям відволіктися, розважитись, гарно відпочити.

Досвідчені психологи стверджують, що перебування на природі є найкращим засобом для моральної розрядки. Після таких прогулянок діти стають спокійнішими, починають більше цікавитися світом навколо себе. А також це є хорошим способом знайти для себе нових друзів!

представників духовенства, влади, парафіян і гостей міста.

Того дня у храмі відбулась Архиєрейська служба, яку провів Архиєпископ Львівський Владика Ігор та єпископ-помічник владика Венедикт у співслужбі з деканами Львівської Архиєпархії та парохами великих церков Львова. Після богослужіння на подвір’ї кафедрального Собору Архиєпископ Львівський та його помічник здійснили обряд освячення води та кроплення всіх присутніх.

До храмового свята долучились також працівники карітасівського Центру «Дозвілля та соціальної реабілітації для неповносправних молодих людей». Напередодні Владика Ігор радо підтримав ідею участі у святі працівників та підопічних Карітасу Львів УГКЦ. На святковій службі для усіх присутніх прозвучало оголошення про участь у храмовому святі представників соціального проекту і заохочено до знайомства з ними.

А тим часом у подвір’ї Катедрального собору працівники центру дозвілля та соціальної реабілітації для неповносправних осіб розмістили столики з виробами, які були виготовлені дітьми з розумовою неповносправністю саме до храмового свята. Адже в рамках діяльності по реабілітації і соціалізації молоді з особливими потребами діти і молодь регулярно мають творчі гуртки, на яких майстерно виготовляють різноманітні вітальні листівки, картини, вироби з бісеру і паперу, свічки, глиняні та дерев’яні вироби тощо. Також на храмовому святі у Львові було представлено інформаційний стенд та брошури про роботу, яка ведеться у проекті з неповносправними особами – аби усі бажаючі мали можливість дізнатись більше про таку діяльність і, можливо, долучитись до неї.

Вироби осіб з особливими потребами – слід відзначити – користувались чималим інтересом в учасників свята, як в отців, що розпитували подробиці роботи Центру Карітасу Львів УГКЦ і щедро жертвували на його діяльність, так і гостей храмового свята. Були і приємні несподіванки, – коли серед людей, які цікавилися виробами опікунів центру для неповносправних, опинилась пані Катерина Ющенко, яка вподобала собі писанки.

На святковому подвір’ї храму св. Юрія лунали дитячі співи та відбувались показові виступи дитячих танцювальних колективів, які спеціально готувались до виступу на храмовому святі. Свято вдалось дуже піднесеним, щирим і благословенним, особливо для неповносправної молоді, яка відчула себе причетними до організації і проведення свята!

Трір. Святкування  розпочалося з архієрейської літургії у Кафедральному соборі Святого Воскресіння та продовжилося в обласному музично-драматичному театрі.

Участь у святкових заходах взяли правлячий єпископ Івано-Франківської єпархії владика Володимир Війтишин, правлячий єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії владика Микола Сімкайло, а також німецька делегація у складі представника правлячого єпископа Тріру владики Стефана Акермана Людвіг Куна, який багато років працює у відділі зовнішньо-церковних зв’язків у єпархії Трір, керівника відділу у Карітасі єпархії Трір доктора Бернда Кеттерна, заступника керівника Мальтійської Служби єпархії Трір Брігітте Мерцгойзер, референтів по роботі із закордонними Карітасами єпархії Трір Ютти Кірхен та Мальтійської Служби допомоги Тріру Ульріха Матая, а також делегації мальтійців із міста Саарлуй.

Українсько-німецька співпраця розпочалося 20 років тому, коли навесні 1991 року представники Мальтійської Служби м. Трір вперше приїхали до Івано-Франківська. «Довідавшись про страшну економічну скруту в Україні, ми одразу вирішили започаткувати тут благодійну їдальню для обездолених», – пригадує Брігітте Мерцгойзер.

20-річне співробітництво переросло сьогодні у міцну дружбу і повноцінне партнерство. Починаючи з 1991 року Карітас та Мальтійська Служба Допомоги розвинули спільно багато соціальних і суспільно-корисних проектів: проекти для неповносправних осіб, дітей-сиріт, благодійна їдальня, вишкіл волонтерів, спеціальні курси для лікарів і волонтерів з системної терапії, фінансування літніх таборів.

«Усе це нам вдалося завдяки прекрасній співпраці і неймовірно великій жертовності багатьох людей у Трірі. Лише з 2000 року на роботу Карітасу і Мальтійської Служби в Івано-Франківську було виділено майже 706 тисяч євро», – розповів доктор Бернард Кеттерн.

Під час урочистої академії розповідалося про історію заснування Карітасу в Івано-Франківську, історію багатолітньої співпраці з єпархією міста Трір, відбулися презентації проектів, якими сьогодні опікується франківський Карітас. Особливо присутніх вразили номери, які виконували діти-інваліди та виступи набувачів проектів.

Голова обласної ради Олександр Сич на урочистій академії вручив нагороди «За заслуги перед Прикарпаттям» німецьким гостям, а також директору Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ отцю-мітрату Володимиру Чорнію та виконавчому директору франківського Карітасу Наталії Козакевич. Подяку за плідну працю отримали також інші працівники Карітасу, які своєю щоденною працею забезпечують ефективну діяльність усіх проектів благодійного фонду.

Зі свого боку отець Володимир Чорній подякував усім людям доброї волі, які за ці роки своєю щедрістю та милосердям дали можливість надавати допомогу потребуючим людям в Україні. Також слова подяки звучали до владик, зокрема владиці Володимиру, який допоміг завершити будівництво Карітасу в Крихівцях і по сьогодні опікується його діяльністю, президенту Карітасу України Андрію Васьковичу, а також голові Івано-Франківської облдержадміністрації Михайлу Вишиванюку та міському голові Віктору Анушкевичусу.
 

У Києві відбулась зустріч благодійників і чиновників, що працюють з охороною здоров’я
08.05.2011
Наприкінці квітня у Києві відбулась чергова зустріч у рамках проекту «Відверта розмова» ─ «Благодійність у сфері охорони здоров’я: основні

До заходу долучилось близько 25 учасників, що представляли  благодійні фонди, державні служби і громадські організації України, що здійснюють свою діяльність у сфері охорони здоровя. Серед них було представлено «Відродження», «СТОПРАК», «Україна 3000», «Крона», «Здоров`я українського народу», «Карітас України», «Дитяча лікарня майбутнього», Головне управління охорони здоров`я КМДА, Міністерство охорони здоров`яУкраїни.

Найбільш гострі проблеми у сфері охорони здоров’я, які стали предметом зустрічі і обговорення, були:
1. Сьогодні благодійність в медицині в Україні – це гасіння пожежі, а не подолання її причини.
2. Відсутність прозорості у секторі охорони здоров’я.
3. Низький рівень управлінської культури в медичних закладах..
4. Відсутність можливості проведення соціальної експертизи реальних потреб медичного закладу.
5. Складна ситуація із забезпеченням нового обладнання, що закуповується благодійниками, витратними матеріалами та фахівцями.
6. Великі труднощі у впровадженні системної благодійної допомоги в медичні сфері.
7. Низький рівень співпраці з засобами масової інформації.

Метою заходу, що організовує Український форум благодійників, є не лише зустрічі і дискусії, але й колегіальні рішення, що підлягають виконанню самим учасниками асоціації. Отож, на даній зустрічі було висловлено пропозиції учасників зустрічі щодо можливих подальших дій:

1. Започаткувати координацію благодійної діяльності у сфері охорони здоров’я між благодійниками: благодійні організації та фонди мають доповнювати один одного, а не повторюватися.
2. Створити робочу групу з представників благодійних організацій, які опікуються сферою охорони здоров’я, для розробки спільної стратегії просування інтересів перед державою.
3. Проводити спільні інформаційні кампанії та кампанії з адвокатування та лобіювання інтересів пацієнтів та медичних закладів перед державою.
4. Провести дослідження стосовно того, скільки коштів витратили благодійники на підтримку медичної сфери, і таким чином показати, скільки державних коштів було заощаджено завдяки такій підтримці.
5. Протоколювати наступні зустрічі щодо питання взаємодії благодійників у сфері охорони здоров’я для того, щоб рухатися далі, а не починати розмову з «білого аркушу паперу».
6. Обговорити в середовищі благодійників ситуацію навколо благодійного проекту «Лікарня майбутнього». Розглянути можливості проведення публічної інформаційної кампанії щодо благодійного проекту «Дитяча лікарня майбутнього».
7. Популяризувати ідею створення Опікунських рад при лікарнях та інших медичних установах, які б відігравали роль фандрейзингового відділу лікарень та були об’єднуючим ланцюгом між лікарнею та благодійниками.
8. Об’єднати зусилля для лобіювання скорочення ліжкового фонду України та приведення його у відповідність до світових стандартів.

Джерело інформації:
www.ufb.org.ua
 

опинилися в складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та інвалідів. 

 

Організаторами заходу виступили  Карітас Волинь, Нововолинський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді,  осередок Суспільної служби України  та місцеве об’єднання християнських церков.

Згідно задуму благодійної акції у залах супермаркетів м. Нововолинськ були  встановлені спеціальні корзини, куди можна було покласти додаткову покупку – продукти харчування, солодощі, іграшки, засоби побутової хімії тощо. По закінчені акції усі придбані товари були роздані потребуючим дітям та їх сім’ям.

Благодійна акція „Допоможи ближньому” дозволила стати вагомим благодійником усіх бажаючих. Адже такий внесок не вимагав значних фінансових затрат, однак приніс радість багатьом потребуючим сім’ям з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах, інвалідам, дітям-сиротам.

В результаті акції корисні подарунки отримали 78 сімей, з яких 131 дитина.

«Ми хочемо, щоб мешканці нашого міста не залишались байдужими до дітей та сімей, що потребують матеріальної допомоги. Адже своїми добрими вчинками вони передадуть таким сім’ям і дітям любов, тепло і радість. Дозволять відчути нашу турботу про них, готовність допомагати і ділитись. Діти – це дійсно наше майбутнє, майбутнє нашої країни, і тому їм необхідно приділяти особливу увагу, любов і християнські чесноти вже зараз і повсякчас», – сказав о. Володимир Кметь, директор Карітасу Волинь.
 

06.05.2011
Протягом чотирьох днів директор Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ о. Ігор Козанкевич приймав участь у конференції,

 

Приїзд Владики був несподіванкою для кожного з реабілітантів. Адже не у кожного з них була можливість коли-небудь його бачити, тим паче спілкуватись і прийняти благословіння. 

 

Приїхав Владика не сам, а в супроводі о. Василя Копичина, економа Єпархії, і, звісно, з подарунком для реабілітантів – пасхальними кошиками. О. Ігор Козанкевич, директор місцевого Карітасу, зустрів гостей у «Назареті» і ознайомив їх з діяльністю реабілітаційного осередку. Владика Юліан був приємно вражений здобутками Центру, оскільки від часу його останнього візиту там відбулося багато позитивних змін і нововведень.

Звертаючись до всіх присутніх, Владика Юліан порівняв людські душі з іконами: «Коли ікона запорошується, ми чистимо її, і вона стає як нова, свіжа. Так само і наші душі є покриті порохом, і, коли ми їх чистимо, вони стають прообразом Бога. Кожна людина може впасти, піддатися гріху. Але навіть тоді Христос не покидає її. Христос помер через наші гріхи і заради нас, бо любить всіх  величезною любов’ю.

Будучи тут на реабілітації, уявіть собі, що перебуваєте на реставрації. Шляхом каяття і щирої молитви ви очиститеся, відвалите камінь байдужості, який тисне на ваше серце і дозволите Христові увійти до нього. Звісно, це нелегке завдання: воно вимагає від нас щоденної духовної боротьби, зміни нашого світогляду, але якщо ми не здамося, то радість Христового Воскресіння наповнить наше щоденне життя».

Завершальними словами Владики Юліана були настанови нести Великодню радість нашим близьким і знайомим, вселяти надію в серця тих, хто в цей час сумує, розчарований, знедолений, дарувати любов усім, хто її потребує, – як це робив Ісус Христос.

 

Програму «Кулінарний майстер-клас» розпочали з приготування добре відомої всім страви – картопляні зрази. Основний склад учасників кулінарних майстер-класів – дівчатка-підлітки. З кожною новою стравою дівчата стають все більш обізнаними в українській кухні, здобувають досвід і впевненість в приготуванні дедалі складніших страв, – різні види холодних закусок, вареників, котлет, пампухів тощо.

Інший працівник Карітасу провів уже три майстер-класи з навчання навикам господарювання. «Ці заняття умовно називаємо “Чоловік-господар”. Перше заняття відбулось на початку квітня, і на ньому підлітки навчались базовим способам роботи з теслярським інструментом, деревом. В результаті чоловічих старань юні майстрині з художніх занять отримали поличку для виробів декупажу та сувенірів. На другому занятті більш юні хлопці скрутили табуретку», – ділиться Олександр Миколайович.

Приємно, що трудові заняття стають подією не лише для учасників, а й для інших дітей, які спостерігають за роботою або користуються результатами праці. Участь у майстер-класах в “Школі життєвих умінь” є не лише обов’язком, не лише корисною справою, але й приємністю. Це досягається завдяки зацікавленості та досвіду працівників, які проводять заняття, також завдяки доброзичливій атмосфері, що панує в Соціальному центрі.