Сотні тисіч українців зараз перебувають в умовах війни. Траплялось декілька випадків, коли працівники Карітасів на кордоні з Україною помічали ознаки організації злочинних угруповань по обидва боки кордону. У нинішній час існує високий ризик торгівлі людьми та контрабанди.
У Європі кожна четверта жертва торгівлі людьми – дитина! Особливо тривожним є становище дітей (іноді разом із сім’ями, часто неповнолітніми без супроводу або тими, хто опинився ізольованим).
Зараз є багато бажаючих заропонувати свою допомогу на українському кордоні та в інших країнах перебування, включаючи проживання в приватних приміщеннях та транспортування в інші регіони та навіть інші країни. На кордоні та в інших приймаючих країнах зростає стурбованість питаннями охорони та захисту людей, які залишають Україну.
Гуманітарна допомога повинна здійснюватися враховуючи ризики експлуатації та торгівлі людьми
Як розпізнати торговців людьми? Поради для благодійних та волонтерських організацій:
У зоні ризику: вразливі люди: особливо жінки та діти без супроводу (але іноді й чоловіки), а також меншини.
Торгівці людьми: вони пропонують, на приклад, житло подалі від офіційних контрольно-пропускних пунктів, транспорт або, можливо, будь-яку іншу форму підтримки, для якої жертва повинна їх супроводжувати. Торговців людьми нелегко помітити, чи то в громадянському суспільстві, чи в установах. Важливо запобігти проникненню торговців людьми у вашу організацію у якості волонтерів.
У вас є якісь підозри? Що робити і як запобігти злочину?
Посніть своїм співробітникам і волонтерам про необхідність стежити за людьми, які поводяться підозріло.
Не беріть в свою команду всіх бажаючих: перевірте особу, під час співбесіди інформуйте кандидатів, що у вашому Карітас є процедури захисту та механізм подання скарг.
Надайте вашим співробітникам чи волонтерам підписати Кодекс поведінки вашої орнганізації. Якщо можливо, зателефонуйте одному або кільком попереднім роботодавцям кандидата, перш ніж приймати його на роботу.
Якщо є можливість, розклейте інформаційні плакати українською та іншими мовами про ризик торгівлі людьми та безпечні й перевірені маршрути до транспорту та проживання.
Якщо у вас є сумніви щодо поведінки людини, повідомте про це місцеву владу. Підійдіть до потенційної жертви та запропонуйте безпечніші та перевірені шляхи доступу до запропонованої допомоги.
Правила безпеки для людей, які втікають з України від війни:
Тримайтесь по двоє або троє.
Не сідайте до автомобілів по одинці.
Запишіть номерні знаки авто, котрим їдете.
Зробіть фото водія з водійським посвідченням і вишліть це фото близьким (звичайно перед тим попросіть водія дозвіл на це).
Нікому не віддавайте свій паспорт.
У підозрілих ситуаціях зверніться до поліції або прикордонників.
Щоб Ви або хтось із Ваших близьких не став жертвою фізичного чи психологічного насильства, або якщо Ви боїтеся бути експлуатованими, якщо вилучили Ваші документи, примушували до незаконних дій чи праці, якщо Ви відчуваєте загрозу з боку іншого або ви побачите когось у подібній ситуації – звертайтеся за допомогою!
Польща
+48 605 687 750 Фонд La Strada,з протидії торгівлі людьми та рабству або
+48 22 628 99 99
+48 22 628 01 20 – національний консультаційний центр для жертв торгівлі людьми
+48 533 391 569 – Інфолінія для Любліна
Чехія
+420 222 721 810 – гаряча лінія
+420 222 717 171, 8 000 777 77 (безкоштовно в середу з 12.00 до 20.00)
Словаччина
+421 918 366 968 гаряча лінія для громадян України
+ 421 903 704 784 – кризовий центр Дотик
Болгарія
0 800 186 76 – національна гаряча лінія для жертв насильства
02 981 76 86 – гаряча лінія для жертв насильства
Румунія
0 800 800 678 – гаряча лінія по протидії торгівлі людьми
Угорщина
06-80/20-55-20 – кризова інформаційна гаряча лінія
Тема конференції: «Викорінювання сучасного рабства – як нам досягти успіху?» Торгівля людьми та експлуатація праці в Європі».
У зв’язку з пандемією COVID-19, захід відбудеться у форматі відеоконференції.
«Santa Marta Group» – це альянс високопоставлених представників церкви та правоохоронних органів із понад 30 країн, а також інших урядових та неурядових організацій. Вперше він зібрався у 2014 році на запрошення Папи Франциска, який зробив боротьбу з рабством пріоритетом свого понтифікату. Метою діяльності групи є розробка спільних та ефективних стратегій протидії торгівлі людьми та експлуатації.
Конференція присвячена Європі. Захід об’єднує партнерів з усього континенту, з метою обговорення конкретних кроків щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми та надання рекомендацій представникам церкви та громадським організаціям, а також особам, які приймають рішення.
У відеоконференції візьме участь менеджер проєктів з протидії торгівлі людьми Карітасу України Наталія Голинська, яка розповість про плідну співпрацю церкви та поліції в боротьбі з трудовою експлуатацією.
8 лютого–Міжнародний день молитви за жертв торгівлі людьми.
Торгівля людьми є однією з найглибших ран, завданих нинішньою економічною системою. Рани, які зачіпають усі виміри особистого та спільного життя. Пандемія збільшила «бізнес» торгівлі людьми та посилила біль: вона сприяла можливостям та соціально-економічним механізмам, що лежать в основі цього лиха, погіршуючи ситуації вразливості, до яких були втягнуті люди, які найбільше піддаються ризику – в непропорційно великому ступені жінки та дівчата. Таким чином, розрив між чоловіками та жінками зріс.
З більш ніж 7,6 мільярдів людей у світі приблизно 40,3мільйона дорослих і дітей перебувають у примусовій праці, у сексуальному рабстві та примусовому шлюбі. Згідно зі статистикою Організації Об’єднаних Націй щодо торгівлі людьми (Глобальний звіт ООН про торгівлю людьми 2020), жінки та дівчата становлять 72% ідентифікованих жертв торгівлі людьми, і відсоток жінок і дівчат значно зростає в контексті торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації; ринок, який становить 2/3 прибутку, отриманого від експлуатації.
Розширення прав і можливостей жінок – це не лише питання справедливості з точки зору рівних можливостей, а й розширення потенціалу людських ресурсів. З більшим залученням жінок можна стимулювати нові соціальні та економічні процеси: різноманітні агенти розвитку відкривають нові горизонти для самого розвитку. Система, яка виключає жінок та інші вразливі соціальні групи, є не тільки «несправедливою», але й «неефективною», оскільки вона не максимізує її здатність сприяти цілісному людському розвитку.
З пандемією суспільство та установи знову відкрили цінність турботи про людей як опору безпеки та соціальної згуртованості та зобов’язання піклуватися про загальний простір з метою пом’якшення несприятливих наслідків зміни клімату та деградації навколишнього середовища, що в основному впливає найбідніших.
Тема восьмого Міжнародного дня молитви та інформування про боротьбу з торгівлею людьми – «Сила турботи – жінки, економіка, торгівля людьми».
День молитви – це запрошення всіх нас дослідити світ торгівлі людьми та страждання, які вона завдає мільйонам людей. Це можливість дізнатися про те, що означає торгівля людьми, а також дослідити матеріальний, розумовий і духовний вплив, який вона має на окремих людей і суспільство.
У грудні 2021 року було проведено 2 фінальні тренінги проекту «Підвищення обізнаності молоді Івано-Франківської області щодо безпечної міграції та працевлаштування», в яких взяли участь 38 навчених тренерів.
Під час фінальних тренінгів особлива увага була сконцентрована на презентації результатів, проведених превентивних заходів навченими тренерами для учнівської та студентської молоді Івано-Франківської області.
Також під час роботи в малих групах учасники обговорювали канали поширення соціальної реклами з популяризації онлайн-квесту. Учасники фінальних тренінгів ознайомились з результатами національного дослідження з питань міграції, торгівлі людьми та експлуатації мігрантів на замовлення МОМ та презентацією «Торгівля людьми. Огляд ситуації. Основні тенденції».
На завершення учасники проекту обговорили можливості продовження проведення в своїх навчальних закладах спільних заходів для учнівської та студентської молоді для забезпечення сталості проекту. Вкінці фінальних тренінгів відбулось нагородження тренерів мотиваційними подарунками та вручення сертифікатів.
Заходи відбулися в рамках проекту «Підвищення обізнаності молоді Івано-Франківської області щодо безпечної міграції та працевлаштування».
Проект реалізується Карітасом Івано-Франківськ за підтримки Представництва Міжнародної організації з міграції IOM Ukraine за щедрої підтримки американського народу через проект Агентства США з міжнародного розвитку USAID – US Agency for International Development.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Щороку 2 грудня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН відзначають Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Саме цього дня 1949 року, під час 4-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, ухвалили Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми. Попри стійкий стереотип, що торгівля людьми — це сексуальна експлуатація, за даними Міжнародної організації з міграції, понад 90 % постраждалих є жертвами трудової експлуатації. За 30 років незалежності України жертвами торгівлі людьми стало понад 260 000 українців, і ця цифра не є точною, бо не всі звертаються по допомогу. Щодо цифр від Міністерства соціальної політики, то вони будуть ще меншими, однак ця проблема для України дуже гостра і зіткнутись з нею може буквально кожен.
Молода пара з Івано-Франківщини Анна та Іван (імена змінено) мали доволі складну фінансову ситуацію, тому вирішили заробити за кордоном. Знайшли в інтернеті вакансію в Польщі з безкоштовним проживанням, харчуванням та заробітною платою 1200 доларів США. Їм обіцяли роботу на фермі, однак упродовж пів року подружжя працювало в пральні, їхні паспорти були в роботодавця, а зароблених грошей ледве вистачало на оренду житла та їжу.
“Усе почалось з того, що ми із чоловіком удвох їхали на одному місці в автобусі, а заплатили за два. Роботи, як виявилося, ніякої для нас не було, хоч ми й заплатили 200 доларів: по 50 за дорогу і по 50 за робоче місце. Візу нам відкрили за якимись фіктивними запрошеннями, лише наказували на кордоні пам’ятати, куди ми їдемо. Усіх порозвозили, а ми залишились. Водій автобуса кудись дзвонив, про щось домовлявся, зрештою, ми зрозуміли: ніхто на нас ніде не чекає», — розповідає Анна.
Жінка щиро зізнається, що хвалитись нічим, проте, можливо, досвід її родини допоможе комусь бути більш обачними та не втрапити в халепу, і продовжує: «Мови ми не знали, водій сказав нам на всі питання відповідати “ja wiem” і кивати головою, ми так і робили. Щось нам показували, розказували, пообіцяли гарні гроші, ми на все погодилися і залишилися, бо виходу не мали. Нам зробили документи на одну суму, а платили набагато менше, тобто дурили нас одразу. Коли ми почали з’ясовувати, чому так, то нам цей “договір” переробили на меншу суму, яка відповідала тому, що нам платили».
Анна та Іван прали матраци й постіль з лікарень, госпісів та моргів. За словами жінки, вони не просто були брудними: часто з кров’ю, іншими виділеннями, залишками шкіри, плямами, що не завжди відпирались.
“Голими руками їх брати було дуже бридко. Ні рукавиць, ні масок, ні захисного одягу ми не мали, на стінах висіли пляшки з дезінфекторами, але користі від них було мало. Поляки, які працювали з нами, мали захисний одяг, а для нас на нього навіть не думали витрачати. Дуже агресивну хімію, яку використовували, гарячий металевий запах крові, ніколи не забудемо”, — ділиться Анна.
Житло запропонував роботодавець, а коли подружжя поселили, то дали лише один мішок вугілля, яке в холодному лютому швидко закінчилось. Ходили в ліс, збирали дрова, хоча поляки попереджали, що за це можна отримати дуже великий штраф. Щоб помитись теплою водою, потрібно було нарубати дров, розпалити котел. Пральна машинка не була підключена, прали все руками. Від місця, де жили, до роботи треба було добиратись 12 кілометрів, парі дали в оренду велосипеди, але через погану дорогу їх доводилось постійно ремонтувати.
За словами подружжя, їхні паспорти забрали, щоразу «годували» порожніми обіцянками, що зарплата буде більша, але вони цього так і не дочекались. Переїжджати на інше місце та шукати більш оплачувану роботу, не знаючи ні мови, ні країни, Іван та Анна не наважувались. Жила пара недалеко від польсько-білоруського кордону, постійно бачили прикордонників і переживали, що буде, якщо доведеться показати документи.
На запитання, чому не повернулись додому раніше, жінка пояснює, що мали мету заробити грошей, тому брали додаткові години, нічні зміни, а потім зранку, не лягаючи спати, їхали рвати черешні на фермах у сусідніх селах.
“Ми позичили гроші, щоб поїхати, нічого не відробили, вертатись без нічого — це був узагалі не варіант”, — додає вона.
Із зарплати, яку отримували, після сплати оренди житла та придбання їжі подружжю майже нічого не залишалось, щоб відкласти.
Згадуючи побут, Анна розповідає, що раз на місяць скупляли продукти тривалого зберігання, найдешевші макарони, крупи.
“З України передавали м’ясо, добре, що була морозилка і було де його тримати, — гірко сміється, — поїхали на заробітки, а їли українське м’ясо з дому”.
За пів року на заробітках Іван схуд на 26 кілограмів. За словами Анни, з нього білизна спадала, коли він стояв.
“Зараз дивимось фотографії і розуміємо, що виглядали, як невиліковно хворі — худі, синці під очима від недосипання і втоми. Це було пекельне замкнуте коло, у якому робиш усе, щоб заробити, але всі старання безрезультатні”, — із сумом констатує жінка.
Перед закінченням візи подружжя буквально просилось додому, пояснювали, що більше не можуть залишатись.
“Для нас це стало наукою на все життя, ми, дякувати Богу, живі-здорові і стали сильнішими”, — з оптимізмом каже Анна.
За її словами, в Україні можна заробити, якщо постаратись.
“Усі чомусь думають, що за кордоном гроші валяються під парканами чи на деревах ростуть, а їх треба заробляти потом і кров’ю. Заробітчан сприймають як людей нижчого сорту. Ти приїхав працювати, от і працюй, будь ласка, у тебе немає вихідних, немає свят, ти взагалі ні на що не заслуговуєш. Заробити можна і в Україні, але розуміння часто приходить лише з дуже гірким досвідом”, — підсумовує жінка.
За її словами, люди часто «ведуться» на казки про роботу за кордоном, так і подружжю розповідали фантастичні речі, а вони уявляли, що поїдуть, гроші зароблять, а в підсумку вийшло все зовсім не так, як мріяли.
На сьогодні подружжя виховує доньку та планує розвивати власний бізнес: завдяки фінансовій допомозі Карітасу вдалось придбати техніку для чистки килимів та професійного прибирання.
За словами соціального працівника Карітасу Карітас Івано-Франківськ Степана Гоголя, під опікою організації є понад 20 осіб, які опинилися в ситуації торгівлі людьми. Найчастіше люди, які зазнали трудової експлуатації, потребують медичної, психологічної, правової та матеріальної допомоги. Фахівець каже, що кожен випадок розглядають індивідуально в тісній співпраці із центрами соціального захисту. Необізнаність Степан Гоголь називає найчастішою причиною прикрих випадків, пов’язаних з пошуком роботи за кордоном. За його словами, працювати і заробляти за кордоном можна, лише якщо це легальна робота.
Своєю чергою менеджер проєктів з протидії торгівлі людьми Карітасу України Наталія Голинська наголошує, що потрапити в ситуацію торгівлі людьми може буквально будь-хто, незалежно від національності, соціального статусу, віку чи рівня освіти. Однак, за словами експертки, українці, потерпають частіше за інших, бо за характером є доволі довірливими, а за рівнем життя дуже вразливими. «Значна частина населення нашої держави живе на межі бідності, COVID-19 та карантинні обмеження забрали змогу отримувати навіть мінімальний прибуток, а тотальне безробіття штовхає на ризиковану поведінку. Навіть порівнюючи статистику щодо Молдови та Білорусі, українці готові частіше робити ризиковані кроки. Часто це відчай — готовність братися за будь-яку роботу, погоджуватись на будь-які умови праці, лише щоб вижити», — додає Наталія Голинська.
Карітас серед іншого інформує про загрози та небезпеки, які можуть мати дуже негативні наслідки, коли люди приймають необдумані рішення щодо пропозицій роботи. Мотивує працевлаштовуватись легально, завжди відповідально та ретельно перевіряти всю інформацію, а якщо щось трапилось, пояснює, яку допомогу і де можна отримати. Фахівці організації також ставлять собі за мету просвітницьку діяльність про людську гідність та права людини, щоб донести до загалу, що ніхто не має права ні над ким знущатись, експлуатувати чи порушувати права.
Як пояснює Наталія Голинська, серед основних ознак того, що йдеться про торгівлю людьми є: вразливий стан, а саме бідність, втрата роботи; вербування — коли пропонують роботу прикрашаючи умови праці, не говорячи всю правду, опускаючи суттєві деталі щодо оплати, спокушаючи неправдою; переміщення, яке робить людину ще більш вразливою: перетин кордону, інша мова, інші закони, інше мислення, людина почувається ще більш беззахисною, — навіть у випадках внутрішнього переміщення, це може бути інший регіон країни, малолюдна місцевість; продаж або експлуатація та зиск, який отримує стороння особа.
За словами експертки, торгівля людьми модифікується, змінюється відповідно до суспільства — оголошення на стовпах «Робота за кордоном» змінились на тематичні сторінки та групи в соцмережах, але проблема не зникає, бо комусь це вигідно. Ще одна проблема полягає в тому, що дуже часто шукачі роботи впевнені, що це може статись з будь-ким, але не з ними. «Наше ж завдання — попередити, надати інформацію, а якщо трапилась біда — надати допомогу і підтримку, щоб людина не залишалась сам на сам з проблемою», — підсумовує Наталія Голинська.
Крім Івано-Франківська, у Карітасі впродовж 17 років працюють Центри з надання допомоги жертвам торгівлі людьми у Дрогобичі, Києві, Харкові та Одесі. Вони мають на меті посилити та розвинути діяльність із запобігання торгівлі людьми, а також надавати комплексну безпосередню допомогу найбільш вразливим особам, які постраждали від торгівлі людьми, та сприяти їх реінтеграції в суспільство за допомогою індивідуального підходу.
До участі в засіданнях круглих столів були долучені відповідальні працівники за заходи з протидії торгівлі людьми в міських, селищних та сільських радах територіальних громад цих районів.
Працівники благодійного фонду Карітас Івано-Франківськ і представники громад і влади поділилися досвідом роботи з людьми, що опинились у ситуації торгівлі людьми.
Під час засідань круглих столів наголошувалось, що на рівні новостворених районів та територіальних громад необхідно запровадити ряд заходів, які сприятимуть підвищенню ефективності державної політики, а саме: удосконалити нормативно-правову базу у сфері протидії торгівлі людьми на рівні району, територіальної громади, створити Міжвідомчу раду з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми, розпочати процес розробки та прийняття цільових соціальних програм з протидії торгівлі людьми, або включення компоненту заходів з протидії торгівлі людьми до комплексних програм соціального захисту населення районів, територіальних громад.
Робота з протидії торгівлі людьми набуває все більшої актуальності, адже ця проблема є близькою кожному громадянину – не лише тим, хто безпосередньо постраждав від злочину торгівлі людьми, а й нам – щоб не залишатися осторонь і не бути байдужим до проблем світового значення.
«Ми повинні бачити потребу кожної людини, бо несемо відповідальність за інших», – підсумував директор благодійного фонду Карітас Івано-Франківськ О.Володимир Чорній.
Заходи відбулись у рамках проєкту «Розбудова спроможності Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи з протидії торгівлі людьми в Івано-Франківській області».
Проєкт реалізується за підтримки IOM Ukraine та за фінансової підтримки USAID – US Agency for International Development та проекту «Підвищення ефективності заходів з надання соціальної підтримки особам, постраждалим від торгівлі людьми в умовах децентралізації» за фінансової підтримки Департаменту соціальної політики Івано-Франківської ОДА.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
22-23 листопада 2021 року, у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбулась Зустріч високого рівня 76-ї сесії Генеральної асамблеї ООН щодо оцінки Глобального плану дій по боротьбі з торгівлею людьми. На ній ухвалили Політичну декларацію, з метою підкреслити важливість боротьби з цим серйозним злочином та закликати держави-члени ООН докладати достатньо зусиль для його подолання.
В ООН закликали всі держави активізувати боротьбу з усіма формами торгівлі людьми. Проте, під час панельних дискусій особливий акцент був поставлений на протидії втягнення жінок та дівчат до сексуальної експлуатації, торгівлю людьми в контексті пандемії COVID-19 та втягнення дітей у сексуальну експлуатацію через мережу інтернет.
Фото UNICEF/Дж.Холмес. Мати прикриває обличчя своєї дочки, яка стала жертвою торгівлі людьми у віці шістнадцяти років
Перший заступник Генерального секретаря ООН Аміна Мохаммед привітала прийняття Політичної декларації, підкресливши, що нові глобальні кризи, зокрема пандемія COVID-19, загальмували прогрес у реалізації Порядку денного у сфері сталого розвитку на період до 2030 року, в тому числі, важливі завдання щодо запобігання всім формам торгівлі людьми.
22 листопада, президент Карітасу України Тетяна Ставничи виступила із відеопосланням на 76-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, присвяченій темі оцінки Глобального плану дій ООН щодо боротьби з торгівлею людьми.
«Понад 17 років ми постійно ведемо моніторинг та активно сприяємо протидії злочину торгівлі людьми. За цей період ми прослідковуємо еволюцію української системи боротьби з цим злочином та допомоги його жертвам», – розпочала свою промову пані Ставничи.
У своєму зверненні вона закликала держави активніше співпрацювати з неурядовими організаціями, оскільки з досвіду Карітасу України, через недовіру постраждалі частіше звертаються за допомогою до НДО, ніж до державних структур. Тетяна Ставничи також наголосила на потребі удосконалення системи ідентифікації потерпілих, та розробці різноманітних програм підтримки спеціально для жінок з метою запобігання їх потраплянню у важкі матеріальні умови та запобіганню їх залучення до проституції.
В ООН неодноразово наголошували, що потерпілі від торгівлі людьми потребують захисту та реабілітації. Ці особи не повинні підлягати покаранню за протиправні діяння, вчинені внаслідок торгівлі ними.
«У боротьбі з торгівлею людьми ми маємо приділяти першочергову увагу підходу, орієнтованому на потерпілих. А це означає, щоці особи також мають брати участь у розробці політики, спрямованої на викорінення торгівлі людьми», – наголосив Голова 76-ї сесії Генеральної Асамблеї Абдулла Шахід.
Довідка:
Карітас – одна з найбільших міжнародних мереж благодійних організацій у світі та Європі. З 2004 року Карітас України через свою мережу надає безпосередню допомогу жертвам торгівлі людьми та організовує заходи з підвищення обізнаності щодо запобігання торгівлі людьми.
Карітас України приділяє велику увагу протидії торгівлі людьми та соціальним проблемам міграції. Разом із іншими неурядовими організаціями Карітас бере активну участь у розробці законодавчої бази протидії злочину торгівлі людьми, намагається попередити цей ганебний злочин та надати допомогу особам, які від нього таки постраждали.
Наразі, наша мережа виконує 2 проєкти спрямовані на протидію торгівлі людьми, а саме:
Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, незалежно від віку, соціального статусу, освіти чи ще чогось. Серед груп ризику – малозабезпечені, матері-одиночки, багатодітні сім’ї та вихідці з них. А ще безпритульні діти та діти з неблагополучних сімей, наркозалежні, алкозалежні, безробітні.
Воркшоп «Протидія торгівлі жінками та дівчатами» зібрав фахівців соціальних та міграційних служб, медиків, правоохоронців, юристів та спеціалістів Карітас Івано-Франківськ, які з 2004 року надали фахову допомогу 258 особам, постраждалим від торгівлі людьми.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
95 років тому, у вересні 1926 року, в Женеві було підписано Конвенцію про рабство, що заборонила всі види рабовласництва. Рабство відміняли й раніше, але кожного разу колишні рабовласники придумували щось новеньке, аби примусити людей працювати безплатно або майже безплатно.Ось і в сучасному світі випадки рабства трапляються дуже часто, і в нашій країні також.
Історія Миколи
Громадянин України Микола, 1983 року народження, уродженець сільської місцевості Житомирської області, маючи вищу освіту та більше 10 років стажу меліоратора.
В травні 2021 року втративши роботу (ліквідація підприємства під час період Пандемії) та орендоване приміщення, поїхав до Києва шукати кращої долі. Перебуваючи в уразливому стані, без постійного місця проживання та роботи, опинився на залізничному вокзалі міста Києва.
Двоє чоловіків армянської національності запропонували Миколі гарний заробіток від 4 000 до 10 000 грн. в місяць, з гарними, безкоштовними, умовами проживання та харчування. Пропонували роботу з вирощування та збору врожаю сільськогосподарської продукції. Обіцяли, що для молодого, здорового Миколи дана робота буде лише в задоволення. Микола погодився, адже інших пропозицій в нього не було.
Чоловіка провели до мікроавтобуса, пояснили що їхати їм більше трьох годин, тому дали обід та алкоголь. В мікроавтобусі були ще двоє чоловіків працездатного віку. Під час перевезення Микола та інші заснули. В них забрали (викрали) паспорти, телефони та інші документи, кошти.
Привезли заробітчан до с. Чаплинка Дніпропетровської області. Поселили в «бараки» – двоповерхова будівля, в кімнатах якої проживали по 8-10 осіб. Обіцяних умов проживання не було. Жахливі антисанітарні умови та часткове харчування продуктами сумнівної якості.
Щодня вивозили Миколу та інших заробітчан на плантації, на поля. Працювали по 12-15 годин на добу без вихідних. Щовечора надавали алкоголь. Проходили тижні. Обіцяного заробітку не виплачували. Бажаючим залишити місце роботи – погрожували фізичною розправою. Микола та інші не бачили шляху самостійного звільнення.
За три місяці роботи на плантаціях у чоловіка погіршився стан здоров’я, болі в спині та поперековій зоні, втрата зубів, алкогольна залежність. До потрапляння в дану ситуацію Микола алкоголь не вживав.
Миколу та інших заробітчан (майже 120 осіб) звільнили на початку вересня 2021 року правоохоронні органи. Зареєстроване кримінальне провадження за ч.3 ст. 149 КК України «Торгівля людьми».
Правоохоронні органи у співпраці з Міжнародною організацією з міграції, Громадською спілкою «Кампанія А21», БФ «Карітас-Київ» та Службою у справах дітей та сім’ї КМДА – державними структурними підрозділами відповідальними в сфері протидії торгівлі людьми м. Києва надана комплексна допомога.
Постраждалі після звільнення з аграрного рабстваКарітас Київ довгий час забезпечував гаряче харчування для 18ти постраждалих
Всі потерпілі, постраждалі від торгівлі людьми, потребують підтримки, допомоги в забезпеченні базових потребах (продукти харчування, одяг, взуття, безпечному місці проживання, медична допомоги). Жодна організація самостійно не взмозі допомогти такій кількості людей.
Деякими постраждалими в цій справі наразі опікуються також в Карітасах Харкова та Львова. Лише у співпраці та взаємодії всіх неурядових та урядових організацій є можливість повністю допомогти постраждалим.
Найбільш уразливих, складних 18 потерпілих, реінтегровано в соціум. Здійснено кризове втручання: забезпечено тимчасовим проживання, продуктами харчування, засобами гігієни та санітарії. Деяким проведено медичне обстеження та навіть проведена операція. Всім наданий юридичний супровід по відновленню втрачених паспортів та інших документів. Підтримка триває й надалі до повного самостійного проживання та самозабезпечення українців.
Відгуки постраждалих:
«Ніколи не думав що торгівля людьми існує в Україні. Тепер знаю напевне, що і в Україні експлуатують українців. Дякую всім організаціям за допомогу. Найбільше вдячний Карітасу за відновлення паспорту, самостійно я б ніколи не зміг цього зробити. Зараз буду тільки офіційно працювати»;
«Від болі в спині, від неможливості працювати та від примусом праці – думав про самогубство. Проте, щось тримало мене. Я дякую Богові що поліція звільнила, а інші організації допомогли. Тепер знаю, що всі пропозиції роботи треба перевіряти, а не довіряти незнайомим людям»;
«Спасибі за людяність, за доброту, допомогу у придбанні найнеобхіднішого. В мене до потрапляння в цю ситуацію й так не було нічого, але згодом я втратив все. Рідних і близьких немає. Роботи, коштів, проживання не мав, та ще й втратив паспорт, код, телефон. Без Карітасу просто б не вижив. Дякую МОМ, А21 і Карітасу за те що повернули до життя»;
«Під час роботи на плантації заробив собі грижу. Від болі навіть ходити не міг. Не маючи коштів на лікування, та ще й після консультації з лікарем, думав взагалі відмовитися від операції. Але мене спасли, оплатили операцію та лікування МОМ, А21 та Карітас. Спасибі всі працівникам за допомогу».
Підготувала Ірина Бойко, координатор проекту “Посилення мережі консультаційних центрів для людей, які постраждали від торгівлі людьми в Україні” в Карітасі Київ.
Проект «Посилення мережі консультаційних центрів для людей, які постраждали від торгівлі людьми в Україні» реалізовується Карітасом України за підтримки Карітасу Кореї та Карітасу Іспанії.
Проект “Комплексне надання допомоги особам, що постраждали від торгівлі людьми в Україні, 2021” реалізовується Карітасом України за підтримки Фонду ООН та Карітасу Іспанія.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Розумна, молода, красива Українка Аня, з багатодітної сім’ї зі Львова. Переїхала навчатися до Києва, працевлаштувалася, винайняла кімнату. Мала величезні плани на майбутнє.
У зв’язку з карантинними обмеженнями, стала більше спілкуватися в інтернеті, в соціальних мережах.
У фейсбуці їй написав хлопець 25 років. Артем ввічливий, гарний, приємний, добре ставився, мав серйозні наміри відносно Ані. Не помітила, як вони перейшли в більш рідніші стосунки. Жодного дня не проходило без Артема. Хоча й було електронне спілкування через відеозв’язок. На прохання Артема, Аня надсилала фото. Аня довірилася Артему. Вона й не помітила, як щоразу їх спілкування стає більш інтимнішого характеру.
Через 1 місяць спілкування, Артем різко змінився і став шантажувати Аню. Вимагав заплатити йому кошти за мовчання та не розповсюдження фотографій. Погрожував надіслати всім її знайомим фотографії оголеного характеру (деякі з фотошопу). На відмову Анни він розмістив на порносайтах її інтимні фото, з телефоном та персональними даними.
Анна була у відчаї. Із-за постійних погроз стала неврівноважена, роздратована, постійно плакала та не знала до кого звернутися. Втратила роботу. Не змогла оплачувати житло та навчання. Допомоги не знала звідки шукати. В усьому звинувачувала лише себе, що ще більше роз’їдало її.
В фейсбуці побачила пост про психолога Карітасу Київ. Обізнаний в сфері протидії торгівлі людьми, психолог Карітасу, відразу ідентифікував Аню жертвою торгівлі людьми та запропонував звернутися до Консультаційного центру з протидії торгівлі людьми Карітасу. Ані було соромно розповідати про свою ситуацію, боялася осуду інших людей. Лише після декількох консультацій з психологом змогла звернутися за допомогою до Консультаційного центру.
Їй надана підтримка, забезпечені базові потреби, супровід з працевлаштування, фаховий юридичний супровід до Кіберполіції. Оскільки лише Кіберполіція має можливість знайти в соціальних мережах подібних кривдників, заблокувати і так заборонені в Україні порносайти та в подальшому не розповсюджувати злочинну діяльність торгівців людьми.
Юристом Карітасу та фахівцем Кіберполіції було підтверджено, що Анна стала жертвою злочинців, які втягують дівчат, жінок в порноіндустрію. Злочинці досить добрі психологи, які входять в довіру до людей та згодом використовують їх шантажуючи, погрожуючи, і все задля отримання прибутку.
Наразі, виявлено, що більше 25 українок потрапили в торгівлю людьми.
Матеріал підготувала Ірина Бойко, координатор проекту “Посилення мережі консультаційних центрів для людей, які постраждали від торгівлі людьми в Україні” в Карітасі Київ.
Проект «Посилення мережі консультаційних центрів для людей, які постраждали від торгівлі людьми в Україні» реалізовується Карітасом України за підтримки Карітасу Кореї та Карітасу Іспанії.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
