Автор: csm_admin

що пережили репресії тоталітарних режимів, та видати ці матеріали у формі аудіо-книги.   

 

Під час офіційного відкриття клубу директор Карітасу СДЄ о. Ігор Козанкевич зазначив, що працівники Карітасу готові надавати психологічну, соціальну та емоційну підтримку особам, які пережили важкі репресії радянської влади та гітлеризму. «Ми організовуватимемо та проводитимемо для них різноманітні заходи, тобто спільні зустрічі, екскурсії, диспути, вечори відпочинку, святкування їх іменин тощо», – продовжив о. Ігор.

Як повідомила соціальний працівник проекту Анна Кілас-Кропивницька, одна із задач клубу – зібрати зі спогадів літніх людей свідчення про прожиті часи та їхні внутрішні переживання в той час, видати ці матеріали у формі аудіо-книги. «Колишні жертви тоталітарних режимів будуть зустрічатися та спілкуватися в приміщенні Карітасу, братимуть участь у культурно-мистецьких заходах, спільно проводитимуть свята та зможуть підтримувати один одного морально та духовно, оскільки в них в дечому спільні долі та пережиття», – висловлює свої сподівання пані Кілас-Кропивницька.

Відвідувачі клубу теж ділилися своїми спогадами про пережите переселення, про працю в Німеччині, армійську службу на Сахаліні, про те, як були свідками привселюдного розстрілювання людей. «Зараз важко згадати наші переживання в той час. Ми були ще дітьми, плакали,  не знаючи чого чекати», – згадували вони.

«Всім небайдужим до історії  нашого українського народу ми розповідатимемо живу правдиву історію часів Сталіна, Гітлера та інших представників тоталітарних режимів», – пообіцяли очевидці.

Окрім проведення культурних заходів, відвідувачі клубу «Жива історія» матимуть змогу отримати інформаційну, соціальну, консультаційну та гуманітарну допомогу.

 

Проект реалізується за підтримки Всеукраїнської благодійної організації «Турбота про літніх в Україні» та програми «Місце зустрічі: Діалог».

25 жовтня у приміщенні Львівської обласної лікарні ОХМАТДИТ відкрили відділення дитячої хірургії, яке  перетвориться на Центр сучасної  дитячої хірургії. Цьому святковому відкриттю передувала благодійна акція: «Врятуй маленьке життя – зроби великий вчинок», яку в лютому

цього року започаткував Карітас Львів УГКЦ.

За цей період організаторами акції було проведено ряд заходів по збору коштів, велась постійно інформаційна  кампанія по залученню нових жертводавців.  Після певного розголосу та перших успіхів у ході акції до її підтримки вирішило долучитись і Обласне управління охорони здоров’я, виділивши кошти на продовження ремонтних робіт у післяопераційних палатах.

На відкриття відділення Дитячої малоінвазивної хірургії прибули голова Львівської обласної державної адміністрації Василь Горбаль, начальник обласного управління охорони здоров’я Сергій Федоренко, ректор Львівського медичного університету Борис Зіменковський, представники громадських організацій. 

 

Отець ректор Львівської духовної семінарії Микола Фредина провів освячення відремонтованого приміщення та нового обладнання  хірургії.  У своєму слові о. Микола пригадав, що Бог є любов, тому лікарі і молодший медичний персонал повинні виявляти свою любов до кожної дитини, як до дитятка Божого. 

Після  відкриття хірургії виступили організатори акції. Працівники Карітасу Львів УГКЦ подякували всім жертводавцям за підтримку. Особливо відзначили лікаря Андрія Дворакевича та генерального  директора будівельної фірми «Еталон» Романа Лобая, який незважаючи на обмеженість у фінансах продовжив ремонтні роботи. Голова Львівської ОДА наголосив на необхідності продовжувати розвиток традицій соціально відповідального бізнесу.  

 

Працівники Карітасу Львів УГКЦ задоволені тим, що їм вдалося підтримати добру справу зі створення сучасної хірургії, допомогти перетворити ідею у благодійний проект, зібрати пожертви.  Бо це свято  для всіх мешканців Західної регіону України. Головна мета благодійного проекту – покращення медичного обслуговування дітей, порятунок дитячого життя, яке є безцінним для всіх, хто дбає про майбутнє України.        

* Матеріали про збір коштів станом на 9 липня 2010 року.

живе зовсім одна, тому потребує уваги та підтримки.

Серед гостей пані Марії були інші репресовані, керівник Інформаційно-консультаційного центру, Роман Рєзнік та соціальний працівник Карітасу, Анна Бевзюк. Гості принесли з собою гостинці, але шановна господиня більше раділа увазі та спілкуванню.

Тепер колишні політв’язні долучилися до проекту «Без минулого  немає майбутнього» в рамках програми  «Місце зустрічі – діалог», в межах якої діляться пережитим, спілкуються одне з одним, надають взаємну підтримку. Даний проект впроваджується громадським об’єднанням «Асоціація економічного розвитку Коломийщини» та Карітасом Коломийсько-Чернівецької єпархії.

Цей візит не перший й не останній. Відвідування триватимуть, підтримка надаватиметься. Адже, пройшовши складне життя,  людям похилого віку важливо знати, що їх пам’ятають.

14 жовтня у місті Городенка працівники Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ для соціальних педагогів та практичних психологів зі шкіл району провели навчальний семінар-тренінг «Сприяння адвокації прав дітей. Правовий статус дитини в українському законодавстві». Спільне навчання зазначених фахівців  дозволило консолідувати зусилля та ресурси різних соціальних інституцій.

Головною ціллю тренінгу, що проводився у рамках проекту «Психоемоційна та соціальна робота з дітьми трудових мігрантів», було ознайомити фахівців соціальної сфери з формами та методами роботи із сім’ями і дітьми щодо захисту їхніх прав. Адже питання прав дітей стосується, в першу чергу, самих дітей. Діти повинні мати доступ до інформації про свої права.

 У ході роботи навчального семінару-тренінгу учасники ознайомилися з міжнародними документами у сфері захисту прав дітей, зокрема з  Конвенцією ООН, із «Державною програмою «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини до 2016 р.». Педагоги та психологи розглянули нормативно-правову базу щодо представництва інтересів дітей працівниками соціальної сфери.

Проект проекту «Психоемоційна та соціальна робота з дітьми трудових мігрантів» здійснюється за підтримки фонду Арсенія Яценюка Open Ukraine та фонду Віктора Пінчука.

 

* Робота з дітьми трудових мігрантів. Тренінгові заняття: «Я – дитина. Я теж маю права!»

18 жовтня європейські країни відзначили День боротьби з торгівлею людьми. Міжнародні організації ООН та ОБСЄ, як також громадські активісти, які працюють з цією проблемою в Україні, закликали українську владу ухвалити комплексне законодавство щодо протидії торгівлі людьми.

Координатор консультативного центру з протидії торгівлею людьми у Хмельницькому Вадим Яцишин розповів про те, як можна подолати цю проблему.

– Міжнародні організації закликають до ухвалення комплексного законодавства щодо протидії торгівлі людьми. Що повинно включати це законодавство?
На мій погляд, воно повинно мати інструменти, які є зрозумілими всім, хто хоче подолати це явище. Воно повинно включати три аспекти щодо вирішення цією проблеми: криміналізація (має бути чітко прописана і зрозуміла всім), питання превенції (як повинні відбуватися заходи протидії і яким чином вони будуть представлені на широкий загал), реабілітація постраждалих (має бути узгоджені і зрозумілі всім форми, постраждалим потрібна допомога та їм байдуже: є на це законодавство чи немає).

– Ви вважаєте, що повинен бути спеціальний кодекс як частина загального законодавства?
Є достатня кількість міжнародних конвенцій, які можна об’єднати в один універсальний акт. Цей акт буде всім зрозумілий, буде виконуватись і законодавство буде приведено під той акт.

– Все частіше чоловіки становляться жертвами торгівлями людьми. Особливо в Польщі та Росії. В яких ще країнах використовують примусову працю українців?
З досвіду нашого регіону (праця з потерпілими, тими хто є в нашому обліку), люди потрапляли у рабство в Чехії, Австрії, Словаччині, Росії. Були випадки, що пов’язані з самою Україною. Тобто люди з маленьких міст потрапляли у трудову експлуатацію у крупних містах.

– Яким чином людям вдається позбавитися трудової експлуатації?
Ті люди, які експлуатують працівників потребують здорових людей, що здатні багато працювати і на яких не потрібні зайві витрати. Коли людина втрачає здоров’я, на неї вже не можна заробляти, то її можуть виштовхнути, навіть дати гроші на зворотній квиток.

– Як довго триває перебування у рабстві?
Людина, яка залучена у проституцію, може знаходитися в експлуатації сім років, бо потім втрачає зацікавленість. Експлуатація чоловіків триває два роки (це важкі роботи). А було що людина за три місяці роботи отримувала інвалідний стан та її викидали на вулицю.

– Чи можете поділитись досвідом, як ви боретеся на місцевому рівні з цим злом?
Дуже важливо зрозуміти, що побороти це явище не так легко навіть у партнерстві, вже не говорячи про поодиноку діяльність. Перше що треба зробити – налагодити співпрацю зі всіма  хто займається цією сферою. В нашому регіоні є добра співпраця зі службою зайнятості. Міжнародні організації включаються в цю роботу і підтримують нас фінансово та консультативно. Наприклад, Карітас України, Міжнародна організація з міграції – це організації дають нам можливість  зрозуміти, що ми можемо побороти це явище.     

 

Дивитись відео (“Голос Америки”).

 

Президенту Ван Ромпею  та його колегам з керівництва ЄС було запропоновано стати частиною руху «Нульова бідність». Кардинал Родрігес Марадіага висловив думку, що зведення злиднів на нульовий рівень є не тільки справою Карітасу. Це повинно стати головним пріоритетом для всього Європейського Союзу.

 

«Нульові Бідність» не є прийняття бажаного за дійсне, але реальна й досяжна політична мета», – сказав президент Карітасу Європи о. Ерні Гіллен, який з Президентом Ван Ромпеєм був присутній на зустрічі.

 

11 листопада 2008 колишній європейський комісар Альмунія повідомив учасникам Другого Міжнародного економічного форуму у Брюсселі, що ЄС підготував пакет рятувальних заходів для надання фінансової допомоги державам-членам ЄС, які борються з світовою фінансовою кризою, обсягом ? 20 млрд.

 

Для порівняння, два тижні тому, 27 вересня 2010 Європейська комісія запропонувала бюджет програми благодійного продовольства в розмірі ? 500 млн. на рік. Цифри говорять самі за себе та відображають пріоритети. Тому ця зустріч була викликана необхідністю впливу на політиків для серйозної підтримки боротьби з бідністю в Європейському союзі.

 

* Zero Poverty

15-17 жовтня у Брюховичах (Львівська область) для душпастирів, медичних і соціальних працівників та волонтерів відбувся семінар «Надання допомоги хворим на ВІЛ/СНІД». Учасники семінару вивчали як покращити психологічну та соціальну підтримку ВІЛ-позитивним особам, формувати у суспільстві прихильність до уражених хворобою людей.

Організатором заходу виступила Комісія у справах душпастирства охорони здоров’я  УГКЦ за сприяння асоціації Giobbe та Центру душпастирства охорони здоров’я Туринської архиєпархії (Італія). У семінарі взяли участь консультант програм ВІЛ/СНІД  Карітасу України Дзвенислава Чайківська, душпастир Київської архиєпархії о. Анатолій Тесля та координатор програм Карітасу Києва Ростислав Дзундза та інші фахівці по роботі з ВІЛ-позитивними особами.

Серед запрошених експертів були директор Центру душпастирства охорони здоров’я Туринської архиєпархії (Італія) о. Марко Брунетті, капелан лікарні св. Івана Хрестителя (Торін, Італія) о. Серджіо ді Лулло, доцент Міжнародного інституту душпастирства охорони здоров’я Каміліанум  о. Арсен Михайлович,  лікар-інфекціоніст, член ради Асоціації Йова Джуліано де Сантіс, лікар-хірург, відповідальний за формування нового способу життя серед ВІЛ-інфікованих в Асоціації Йова Марко Перетті.  

Як зазначив о. Ростислав Дзундза, хворі на ВІЛ/СНІД люди споглядають в минуле, яке часто позначене двозначністю, та в майбутнє  з невизначеністю. «Тому саме пасторальний працівник входить у таємницю їхньої дійсності, щоб розділити з ними особливості їхнього паломництва, пристосовуючись до різних шляхів. Він прагне побачити в кожному хворому «обличчя Христа» і намагається «бути Христом» для кожного хворого, передаючи Євангеліє через усмішку, доброзичливе ставлення, добре слово і жест любові», – додав він.

створив інформаційно-методичний центр домашньої опіки, який надаватиме консультації мешканцям Коломиї по домашньому догляду за людьми похилого віку. Проект дозволить поширити масштаб надання допомоги

потребуючим особам.

Як повідомив керівник проекту Роман Рєзнік, центр навчатиме домашній опіці всіх, хто звернеться до Карітасу. В першу чергу, це – близькі та родичі хворих.

«Центр – це ресурс для доглядальників про методи та засоби допомоги. Основне завдання – поширення інформації про опіку на дому», – розповів Роман Резнік. 

Сьогодні клієнтами проекту «Домашня опіка» у Коломиї є 30 мешканців. Фахова підготовка зацікавлених осіб дозволить збільшити цей показник в декілька разів. Опікуни зможуть отримувати в офісі Карітасу всі необхідні речі по догляду за важкохворими.

Проект підтримав єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії Микола (Сімкайло). Зокрема, він пообіцяв сприяти створенню масажно-гігієнічної кімнати. Владика закликав передати досвід по догляду молодим волонтерам, таким чином привчати людей до жертовності та подяки старшим людям.

Дивитись відео.

Європі (Католицьке відділення в справах світової охорони здоров’я) та о. Ігоря Козанкевича, Голови Соціальної комісії Єпархії.

«Збудувати храм матеріальний легше, ніж відбудувати храм людської душі, – сказав владика Ярослав, – наша Церква після виходу з підпілля найперше мусила будувати храми та вишколювати священство. Сьогодні ж вже настав той час, коли ми повинні серйозніше зайнятися соціальним служінням. Зокрема, нам слід на високому професійному рівні подбати про допомогу потребуючим».

Під час зустрічі присутні викреслили  два основні напрямки праці у сфері подолання ВІЛ/СНІДу, в яких на даному етапі покликана діяти Церква. Перший – це інформаційно-підготовчий, адже, як сказав владика Ярослав: «Церква повинна говорити про епідемію ВІЛ/СНІДу на фаховому, доступному і водночас переконливому рівні». Йдеться про підготовку високопрофесійних спеціалістів у цій ділянці праці та про профілактику епідемії ВІЛ/СНІДу.

Іншим важливим напрямком є допомога тим, хто вже є ВІЛ-позитивним. Найперше, це морально-психологічна підтримка зі сторони духовенства та мирян, а також скерування до медичних закладів на лікування.

Присутні погодилися з владикою Ярославом (Прирізом) у тому, що сьогодні Церква для подолання епідемії ВІЛ/СНІДу має послуговуватись не лише священиками чи семінаристами, але й воцерковленими мирянами. Було також констатовано, що ефективна праця буде неможливою без створення належної матеріальної бази.  У цьому контексті було відзначено, що в Самбірсько-Дрогобицькій Єпархії є добрі задатки для праці в цьому напрямку. Зокрема, тут діє Реабілітаційний центр «Назарет» для осіб узалежнених від наркотиків, котрі, по-суті, є групою підвищеного ризику зараження ВІЛ/СНІД-ом.

14 жовтня у Кам‘янець-Подільському 50 вчителів та методистів з усіх регіонів України на семінарі обмінялися досвідом і найкращими практиками у організації виховних заходів з питань попередження торгівлі людьми, кіберзлочинності та інших форм насильства. На думку фахівців Карітасу України, це важливий крок у напрямку протидії торгівлі людьми.

Захід був організований Міністерством освіти і науки України у співпраці з проектом Ради Європи «Зміцнення і утвердження прав жінок і дітей в Україні». Проект фінансується спільно Європейським Союзом і Радою Європи та виконується Радою Європи.

Щоб допомогти вчителям в обговоренні з дітьми та молоддю проблем торгівлі людьми, були розроблені методичні рекомендації з проведення у навчальних закладах «Уроку з попередження торгівлі людьми» та організовано цикл семінарів. Методичні рекомендації включають в себе практичні поради для дітей, зокрема, щодо працевлаштування чи навчання закордоном, одруження з іноземцями, безпечної поведінки в Інтернеті. Декілька шкіл вже включили цю тему до навчальних планів та провели уроки, присвячені попередженню торгівлі людьми.

На думку фахівця Карітасу України, координатора проекту КОАТНЕТ – Наталі Бандери, важлива роль в попередженні цього явища належить «вихованню поваги до прав людини, її гідності. Відтак, окрім сім’ї, Церкви, дуже активно сприяє цьому школа і нам частіше слід співпрацювати з навчальними закладами, ділитися методичними напрацюваннями та інформаційними ресурсами».

Для Карітасу залишається актуальною справа боротьби з торгівлею людьми, зокрема її попередження та надання допомоги потерпілим. З цією метою Карітас України реалізує комплексну програму протидії: надає допомогу соціально незахищеним верствам населення, розробляє та розповсюджує превентивні інформаційні матеріали, організовує допомогу потерпілим, розвиває співпрацю з партнерськими організаціями в Україні та закордоном.