Автор: csm_admin

взаємодії державних, неурядових, церковних організацій. А також значення діяльності різних інституцій у забезпеченні повноцінного життя і розвитку  дитини згідно Конвенції ООН про права дитини, яку Україна прийняла ще в 1991 році.

 

Під час зустрічі експерти представили схеми власних напрацювань. А також мали можливість подискутувати щодо існуючих підходів праці з дітьми, ефективності діючих моделей, їх впливу на розвиток повноцінної системи допомоги дітям. Особлива увага приділялася обговоренню виховання дітей, які позбавлені батьківської турботи та опіки.

 

Учасники круглого столу підкреслили необхідність дієвої співпраці між державними, благодійними та церковними інституціями у вирішенні проблем і забезпеченні прав дитини. Результатом круглого столу стало підписання Меморандуму про спільні дії в інтересах дітей Тернопілля та домовленості між окремими організаціями про конкретні кроки співпраці.

 

На зустрічі були присутні представники Обласної служби у справах дітей, Обласного Центру соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді, Обласного притулку для дітей, Митрополичої підкомісії УГКЦ «За тверезість життя», працівники проекту «Мобільна робота з молоддю» Карітасу Тернополя, благодійного фонду «Майбутнє сиріт» та «Допомога», спільноти «Віра і світло», ПЛАСТу, навчального закладу ТІСІТ.

 

По завершенню круглого столу вихованці з дитячого будинку «Пресвята Родина», яким опікується Карітас, виступили з театралізованою виставою.

покладанні квітів до пам’ятника страченим борцям, чия кров була безневинно пролита  в ім’я незалежності.

Після цього в приміщенні Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ зібралася молодь селища Крихівці. До слова були запрошені Оксана Манюх та Ольга Княгіницька – очевидці тої страшної розправи. Спогади змушували жінок хвилюватися: їх голос тремтів, сльози бриніли в очах… Вони розповідали  про величезну любов тих патріотів, які віддавали своє життя за свободу і незалежність України, співаючи гімн «Ще не вмерла Україна!» та викрикуючи «Слава Україні!». Дитячі обличчя були сповнені співчуттям.

Заступник голови товариства політичних в’язнів та репресованих, Марія Соколик зачитала спогади про події 17 листопада 1943 року. Марія Михайлів – 1925 р.н., жителька с. Підлужжя Тисменицького району. В той час Марія була ще дитиною, але те що вона бачила сильно вкарбувалося в пам’яті: «…То був погожий осінній день. Ми з батьком поїхали на базар продавати капусту. Коли поверталися вже додому, почули крики військових і команду їхати дивитись, як будуть розстрілювати повстанців: «Ідіть, дивіться і знайте, що буде з тими, хто проти нас!» ми повернули на площу Міцкевича, де вже було дуже багато народу. Так я була невисокого зросту, мене поставили на віз. Біля драмтеатру на одній стороні вулиці під стіною було закопано 10 стовпів, а на другій стояли військові зі зброєю. Коли стали виводити наших хлопців, то прив’язували їх до стовпів. Враз стало темно і тривожно. Вони були побиті, їх, мабуть, катували, одяг був розірваний. Запам’ятався крайній хлопець, який був зодягнений у білу вишиту сорочку і камізельку. Він кричав: «Усіх нас не переб’єте! Україна все одно буде!» і співав «Ще не вмерла Україна!». А солдати стали навпроти кожного хлопця по двоє: один вклякав на коліна, а другий ставив на його плече зброю і стояв ззаду. Крикнули команду і всі 20 вистрілили… То був такий страшний і сильний залп, що його чули люди в нашому селі. Боже мій, що то почало діятись: люди кричали, плакали і тікали. Наші коні сполохались, я впала, а тато кричав: «Їдьмо геть звідси!» ми були дуже налякані, я дуже плакала, так шкода було тих хлопців, вони ще такі були молоді. Коли ми приїхали додому, то всі питали нас, що то таке було в Станіславі, що за стрілянина? Коли ми розповіли усім про те, що ми бачили, то всі люди гірко плакали. Вічна пам’ять тим хлопцям! Хай земля буде їм пухом!..»

Зустріч завершилася патріотичними піснями у виконання молодіжного гурту «Патроничі» під керівництвом Івана Малика, художнього керівника Народного дому селища Крихітці. А шановні представники старшого покоління раділи тому, що зараз маємо свою державу, можемо говорити правду, хай гірку і кроваву, але свою, щоб більше не допустити її повторення.

 

Молоде покоління необхідно ознайомлювати з важливими моментами національно-визвольної боротьби українського народу. З цією метою працівники проекту «Клуб людей похилого віку «Надвечір» для військовослужбовців 10 листопада організували екскурсію до Історико-меморіального музею Степана Бандери. Музей знаходиться на Калущині в селі Старий Угринів. Кожен експозиційний зал висвітлює трагічне минуле, впливає на формування чи зміну стереотипів про діяльність бандерівців і сприяє формуванню національної свідомості відвідувачів. В музеї можна побачити історичні докази примусових переселень населення Західної України. Особливу увагу привертає макет криївки і розповіді істориків.

Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ.

«Проводячи цю акцію, ми прагнемо щоб діти-сироти, які залишились без батьківської опіки, діти в школах-інтернатах та діти з соціально-незахищених родин отримали подарунки від Святого Миколая, про котрі вони мріяли, повірили в диво, відчули себе потрібними. Для цього діти малюють малюнки Миколаю, де зображують подарунки, які б вони хотіли отримати, а ми з допомогою небайдужих даруємо ці подарунки» – розповів Сергій Триф’як, директор Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії. 

В зв’язку з цим працівники Карітасу відвідали сиротинці Гвіздця, Печеніжина, Яблунева, Снятина, Микуличина та Тлумача. Зустрілися з дітьми та вихователями сиротинців і отримали дітячі малюнки-побажання.

Тепер час готувати подарунки для сиріт. Щоб принести свято дітям, працівники Карітасу збирають пожертви, шукають волонтерів.

В неділю завершився міжрегіональний чемпіонат з міні-футболу «Зелений футбол заради здоров’я дітей». Організаторами вуличного футболу виступили благодійні організації, які опікуються дітьми вулиці, підлітками з уразливих сімей та з притулків.

«Зелений футбол заради здоров’я дітей» спрямований на вилучення дітей з вуличного середовища, їх ресоціалізацію, профілактику негативних соціальних явищ.

 

21 листопада на ігровому майданчику в Києві зустрілися команди: «Мрія» (Київ), «Притулок» (Київ), «Домовенок» (Одеса) та «Фортуна» (Донецьк). Оргкомітет турніру визначив найкращих гравців і нагородив учасників турніру кубками, медалями, грамотами та футбольними статуетками. Від магазину спортивних товарів «Демос» футбольні команди отримали м’ячі у подарунок. Перше місце здобула команда Карітасу-Київ – «Мрія». На згадку про ці змагання усі учасники зробили пам’ятне фото.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суддею турніру був Геннадій Коваленко – арбітр національної категорії. Він зазначив, що радо підтримує ініціативу благодійних організацій залучати підлітків до спорту. Гравців прийшов підтримати Віталій Місюра – капітан збірної України з вуличного футболу, яка перемогла на чемпіонаті світу в Мілані у 2009 році. «Вуличний футбол сьогодні дуже поширений. Діти люблять грати у футбол і, навіть, якщо вони із кризових сімей, то все ж таки мають шанс досягти успіху і стати професійними футболістами,» – розповів В. Місюра.

 

За традицією, крім футбольного змагання, всі діти взяли участь в «зеленій акції». Напередодні турніру – 20 листопада – гравці команд очистили від сміття територію паркової зони озера Радунка.

 

Озеро Радунка(Радужне) згадується ще в Іпатіївському літописі ХІІІ ст. Озеро та його узбережжя є домом для багатьох видів тварин і птахів. Парк поруч з озером – традиційне місце відпочинку для киян з прилеглих мікрорайонів.

 

Національний координатор проекту «Зелений футбол заради здоров’я дітей», Олег Ваннік каже: «Ініціатива такого турніру вийшла від самих дітей. До того ми вже їздили на світові футбольні турніри для дорослих, що потрапили в кризові ситуації і навіть отримували найвищі нагороди. Діти сказали: ми також можемо! Організовуючи цей юнацький турнір, ми звернулися до Карітасу-Київ, бо Карітас – перша організація, яка почала використовувати футбол для праці із дітьми вулиці».

Співпраця недержавних організацій з різних міст України дає можливість підліткам кризових категорій займатись спортом. Ольга Байдарова, координатор проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» Карітасу-Київ зазначила, що ці змагання діти із Києва чекали дуже довго. «Ми тренуємось із ними постійно. Вони сьогодні такі щасливі. Щоб і в майбутньому надавати допомогу дітям, благодійні організації потребують підтримки держави і соціально відповідального бізнесу», – зазначила О. Байдарова.

 

«Зелений футбол заради здоров’я дітей» має на меті привернути увагу підлітків до здорового та активного способу життя.

«Зелений футбол заради здоров’я дітей» – спільний проект Карітасу-Київ, Одеського благодійного фонду «Шлях до дому» і Благодійного фонду «Наш дім – Україна» (Донецьк) у співпраці з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та за підтримки Фундації Кока-Кола.

«Зелений футбол заради здоров’я дітей» – альтернатива нездоровому та ризиковому способу життя. 

 

* Інтерв’ю з  Ольгою Байдаровою:  «Нам треба допомагати дитині комплексно»

 

* 24.03.2010 Cпорт – сила! Зелений футбол заради здоров’я дітей

 

* 22.02.2010 – Дружба завжди перемогає. Спорт об’єднує молодь!

17-19 листопада представники Карітасу візьмуть участь у Національній науково-практичній конференція з міжнародною участю з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу. На конференції будуть висвітлені питання, що мають ключове значення для ефективної відповіді на епідемію ВІЛ/СНІДу в Україні.

Основні питання, які будуть висвітлені на конференції:
– профілактика ВІЛ серед споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН);
– ефективність профілактичних програм для підлітків груп ризику, уразливих дітей та молоді;
– послуги для жінок комерційного сексу;
– послуги для чоловіків, які мають секс з чоловіками;
– координація Національної відповіді на епідемію ВІЛ/СНІДу;
– лікування, догляд та підтримка ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД;
– замісна підтримуюча терапія.

Також відбудеться ціла низка додаткових заходів, у тому числі сателітні зустрічі, виставки та громадські обговорення.

Організатори конференції: Комітет з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам, Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС) в Україні, ВБО “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД”, МБФ “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні”, Німецьке товариство технічного співробітництва (GTZ) в Україні, Академія медичних наук України та інші. 

– Відповідь Карітасу на епідемію ВІЛ/СНІДу в Європі: В солідарності з людьми, які живуть з ВІЛ/СНІДом чи зазнали його впливу. Політика Карітасу Європи щодо ситуації з поширенням епідемії ВІЛ/CНІДу

– РЕКОМЕНДАЦІЇ

– БАЗОВИЙ ДОКУМЕНТ КАРІТАСУ ЄВРОПИ З ПИТАНЬ ВІЛ/СНІДу
    Зміст
1. Вступ
2. Розповсюдження епідемії ВІЛ в Європі.
3. ВІЛ/СНІД та права людини
4. Відповідь католицької церкви на епідемію СНІДу
5. Обов’язок діяти
6. Етичні питання
7. Досвід діяльності Карітасу у сфері ВІЛ/СНІДу
Додаток 1. Скорочення
Додаток 2. Діаграми та інші джерела
Додаток 3. Бібліографія

Боротьба проти торгівлі людьми є одним з пріоритетів діяльності багатьох організацій Карітас в Європі і в світі. Багато з них беруть участь в екуменічній мережі КОАТНЕТ,

яка об’єднує організації засновані церквами різних конфесії (католицькі, протестантські і православні) в проект Карітасу Інтернаціоналіс. Учасники мережі співпрацюють на міжнародному рівні, працюють в себе в країні і регіоні, щоб допомогти потерпілим від торгівлі людьми і запобігти цьому явищу.

 

Покращення механізмів боротьби з торгівлею людьми повинно відбуватися одночасно з покращенням захисту потерпілих. Повага до прав людини є головним елементом в наданні допомоги потерпілим особам. Потерпілі мають право на належну безпеку, соціальну, юридичну допомогу і захист даних.

 

Не зважаючи на численні міжнародні юридичні інструменти, в багатьох країнах відсутній ефективний захист потерпілих осіб.

 

Учасники КОАТНЕТ відстоюють:
Право потерпілих осіб на дозвіл на тимчасове проживання, який можна продовжити і перетворити на дозвіл на постійне місце проживання. Останній має бути наданий незалежно від бажання потерпілих співпрацювати з поліцією в розслідуванні і суді. Потерпіла особа могла пережити фізичну чи ментальну травму. З таким дозволом на проживання вона може почати будувати подальше життя і стосунки довіри з чиновниками. Це може розвинутись до деякої міри співпраці.
 
Повернення потерпілих осіб до своїх країн походження і їхня реінтеграція повинні бути добровільними і ретельно підготованими.

 

Учасники КОАТНЕТ закликають керівництво ЄС здійснити наголосити на потребі ефективного захисту потерпілих і їх одужання, включаючи створення можливостей для груп ризику заробляти  на прожиття і не наражатися на небезпечні ситуації.

 

В «Європейському Році Проти Бідності» учасники КОАТНЕТ підкреслюють зв’язок торгівлі людьми з бідністю. Цей зв’язок слід враховувати при розробці політики протидії торгівлі людьми.

сучасним рабством в Україні.

З 1991 року за оцінками МОМ в Україні понад 110 000 українських жінок, чоловіків та дітей постраждали від торгівлі людьми. Задля викорінення цього злочину та реабілітації постраждалих від торгівлі людьми недержавні організації співпрацюють з урядом, громадянським суспільством, міжнародними організаціями та бізнес спільнотою.

 

Боротьба проти торгівлі людьми є одним пріоритетів діяльності багатьох організацій Карітасу в Європі і в світі. Карітас України є членом міжнародної мережі християнських організацій, які борються проти торгівлі людьми,  і продовжує координувати проект Карітасу Інтернаціоналіс «COATNET». Метою цього проекту є розвиток мережі і створення механізмів та засобів, які б сприяли обміну інформацією, взаємній підтримці та дієвому партнерству між країнами. Учасниками КОАТНЕТу є організації з 27 країн світу.

 

* Заява КОАТНЕТ з приводу Європейського дня проти торгівлі людьми

Суспільні дні Української Греко-Католицької Церкви − це відкрита платформа, яка об’єднує всіх людей доброї волі, віруючих УГКЦ, інших Церков та спільнот. Багатство духовне, а не матеріальне – наскрізна тема всього заходу. Це перша на пострадянському просторі спроба заангажувати представників релігійних і недержавних організацій у публічну дискусію

на місцевому і загальнонаціональному рівні.

 

Глава УГКЦ, Кардинал Любомир Гузар наголосив, що цього року тема Суспільних днів: «На початку було Слово: комунікація у ХХІ столітті». «Хочемо звернути увагу на те, що ми, як людська спільнота, повинні бути готовими слухати, чути одне одного… Іноді є люди дуже нещасливі, але якщо є люди, які готові вислухати, це може багато чого змінити».

 

Програма Днів – екуменічна і міжрелігійна. Учасники Суспільних днів матимуть змогу обговорити питання і проблеми комунікації різних рівнів і форм, навчитися ефективно спілкуватися. Завданням Суспільних днів також є надати слово тим, кому важко прорватися у інформаційний простір. У рамках Днів пройде традиційна Акція солідарності: візити до в’язниць, сиротинців, будинків літніх та потребуючих сімей.

 

Унікальним заходом Суспільних днів УГКЦ є виставка європейських художників «Світ очима бідних», яка розташується просто неба у парку ім. Тараса Шевченка навпроти «червоного корпусу» Київського національного університету. Виставка вже побувала в Європі, в Києві її можна побачити до 15 листопада. На виставці представлено картини з альбому «Відчиніть мені врата справедливості», створеного Конференцією «Справедливість і мир» під час спільної акції «Боротьба із бідністю» (2008 рік).

 

Ростислав Дзундза, керівник проектів Карітас-Київ розповів: «У роботах – це картини, скульптури, графіті, фото – зображено голод, усамітнення, відчай, і, поряд з цим, ознаки надії. Зображено складність бідності та нестабільність людського багатства, потреби бідних, а також різні підходи до цієї теми у європейському художньому мистецтві. В Україні та у світі переважає тенденція замовчувати бідність, не наголошувати про це явище. Демонструючи виставку у столиці України у рамках ІV Суспільного Тижня, УГКЦ хоче надати голос тим, до кого рідко прислухаються, кого не хочуть побачити, від кого відвертаються».

За детальною інформацією звертайтеся:
+38 032 243 78 92
+38 066 929 00 97
jpc@ugcc.org.ua

 

* Київ побачить “Світ очима бідних”. Фоторепортаж 08.11.2010 – Портал “Громадський простір”

 

* Програма IV Суспільних днів УГКЦ у Києві (www.ugcc.org.ua)

Любов до Батьківщини можна виховати лише національною культурою. На виховання патріотизму у молоді повинна бути спрямована співпраця державних та громадських організацій. До процесу патріотичного виховання молоді  повинні долучатися і освітні заклади.

29 жовтня працівники Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ з освітянами Копачинської школи (Городенківський  район, Івано-Франківська область) провели культурно-просвітницьку зустріч для молоді: «І пам’ятай, якій землі Ти син! Земель багато – рідний край один».

Шкільне свято об’єднало кілька ідей: вшанування Пресвятої Богородиці як покровительки українського народу, відзначення дня створення ОУН-УПА і вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів. На святі також возвеличували жінку-українку, як берегиню свого роду, який є невід’ємною частиною цілого українського народу.

 

Найшановнішими гостями свята були підопічні Карітасу з «Клубу людей похилого віку «Надвечір» – члени Братства ОУН-УПА,  які в свій час боролися за національну ідею. За стародавнім звичаєм школярі зустрічали своїх гостей короваєм і сіллю – символами багатства, доброти та щедрості українського народу. 66-й річниці створення ОУН-УПА та Дню козацтва були присвячені маршова хода і стройові пісні учнів.

Небесне й могутнє заступництво прагне кожна людина, родина й народ. Український народ просив помочі, шукав допомоги у покрови Пречистої Діви Марії. Тому з-поміж релігійних свят українського церковного календаря завжди було та залишається свято Покрови Пресвятої Богородиці. Учні Копачинської школи співали пісні, читали вірші, присвячені Пресвятій Богородиці та Матері-Берегині, вшануванню і возвеличенню їх любові та заступництву.  Читали вірші і діти трудових мігрантів, якими опікується Карітас.

Захід був проведений завдяки програмі «Місце зустрічі – Діалог» Німецького Фонду «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє.». А працівники Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ вже планують наступні заходи, присвячені національно-патріотичного та морально-етичного вихованню молоді.

 

 

29 жовтня підопічні разом з працівниками Карітасу-Київ гуляли містом: пройшлися парками, що на дніпрових схилах, та центральною вулицею Києва – Хрещатиком. Діти зробили безліч фотознімків. А ввечері переглянули благодійну виставу «Будь-ласка, живи!» харківського дитячого театру «Тимур». Його актори, хлопці та дівчата віком від п’яти років, показали життя діток хворих на рак, роботу священика і групи волонтерів, які працювали в московській лікарні. Всі глядачі були дуже зворушені дійством. Підопічні Карітасу навіть висловили бажання стати волонтерами, щоб допомагати хворим. Для працівників Карітасу вистава була теж дуже повчальною. Найбільше запам’яталися слова художнього керівника «тимурівців», В. Сидіна:

* Читати статтю від 02.11.2010