Автор: csm_admin

10.10.12, Тернопіль
1 жовтня – Міжнародний день захисту людей похилого віку. В цей час чимало організацій, публічних людей і державних установ згадують про тих, хто одинокий, старшого віку і хворіє. Звучать гарні слова, даруються презенти, оприлюднюються обіцянки. Підопічні і адміністрація ж Карітасу кажуть, що 1 жовтня ? це ще одна нагода подякувати і радіти діяльності проекту «Домашня Опіка».

Цей день ? свято домашньої опіки ? по-особливому відзначили у тернопільському Карітасі. На свято були запрошені декілька десятків підопічних проекту «Програма допомоги вдома (Домашня опіка) для людей похилого віку в Україні». Працівники проекту та усі запрошені разом з директором місцевого Карітасу о. Андрієм Марчуком відбули спільну молитву, а також почули привітальне слово з нагоди свята.

Після цього відбувся святковий обід. Панувала тепла родинна атмосфера, підопічні мали змогу вдосталь поспілкуватися і обмінятися новинами, враженнями, спогадами. А наприкінці святкової трапези усім підопічним було подаровано продуктові набори.

Це стало подарунком місцевих спонсорів ? у знак поваги, опіки і пошани до старшого покоління. Ці жертводавці при потребі і можливості з радістю відгукується на благодійні ініціативи тернопільського Карітасу і цього разу проявили добре серце і наміри.

«Всі не змогли прийти на зустріч у Карітас. Є багато людей, які прикуті до ліжок, і є важкохворими. Власне, наш соціальний працівник приходить до них і тільки через свою присутність може надавати допомогу їм вдома», ? пояснює о. Андрій.

Місцеве телебачення зацікавилось життям підопічних «Домашньої опіки» і висвітило цю подію. Репортажі можна переглянути тут ? TV-4 і ТТБ.

08.10.12, Коломия
«Осінь – багата пора. Сади вгинаються від багатого урожаю яблук. В цей час активізується і проект Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії «Благодійна соковитискачка», який діє у селі Ковалівка. Третій рік поспіль ми забезпечуємо якісним корисним соком благодійну їдальню, яка щодня пригощає гарячими обідами десятки потребуючих людей», ? інформує о. Сергій Триф?як, директор місцевого Карітасу.

Завдяки багатолітній партнерській співпраці з Карітасом-Оломоуц (Чехія) та за сприяння о. Ростислава Стройвуса коломийський Карітас отримав нещодавно усе необхідне обладнання для виготовлення соку. Це промисловий прес потужністю 400 л/год та спеціальний резервуар для стерилізації соку. Зі свого боку місцевий Карітас також доклав чимало зусиль задля здійснення цієї ініціативи і виділив значну суму коштів для проведення капітального ремонту приміщення, в якому знаходиться і працює соковитискачка.

За словами координаторів проекту, щоденно у людей приймаються яблука за ціною 1 грн/кг. Для селян це шанс отримати додатковий заробіток, а для Карітасу ? забезпечити роботу їдальні і також залучити людей до благодійності. Цього року, крім яблучного соку, в Карітасі сподіваються також виготовляти натуральний морквяно-яблучний і яблучно-гарбузовий соки.

Адміністрація Карітасу стверджує, що цим проектом вони створили екологічно чистий продукт, якого так мало на українському ринку. Для соку використовуються яблука лише найкращих сортів. Працівники місцевого Карітасу висловлюють сподівання на те, що «Благодійна соковитискачка» зможе забезпечити потребу всіх людей, які хочуть пити якісний сік. Кожен охочий може отримати сік за пожертву на роботу соціальних проектів.

Нагадаємо, що Карітас у Коломиї здійснює опіку над дітьми трудових мігрантів і з соціально незахищених сімей, реалізовує проект домашньої опіки над одинокими людьми похилого віку, проводить навчання догляду за хворими людьми для родичів, опікунів, доглядальників. Також тут працює благодійна їдальня і соціальна пральня, надається гуманітарна допомога, проводяться інші благодійні акції та ініціативи.

05.10.12, Хмельницький
Наприкінці вересня виповнилося 10 років служіння Карітасу людям із соціально незахищених верств населення на Хмельниччині. Це супроводжувалось проведенням прес-конференції для представників ЗМІ і партнерів організації, служіння Літургії у місцевому храмі Української Греко-Католицької Церкви, вітаннями з боку влади, жертводавців і підопічних фонду, також святковим фуршетом.

Хмельницький Карітас започатковано в 2002 році. Метою діяльності фонду є надання допомоги багатодітним сім’ям, дітям-сиротам, «вуличній молоді», особам похилого віку, інвалідам, уразливим до злочину торгівлі людьми і його жертвам, іншим українцям, які мають потребу у цій допомозі. Партнерами місцевого Карітасу є як державні структури, громадські організації, приватні і корпоративні благодійники, так і міжнародні структури.

Робота місцевого Карітасу фокусується на:
• Мобільна робота з дітьми та молоддю, що спрямована на допомогу неповнолітнім дітям з неповних, малозабезпечених сімей, де є проблеми узалежнення, і дітям, які проживають на вулиці;
• Благодійна їдальня для «дітей вулиці»;
• Консультативний центр по запобіганню торгівлі людьми;
• Надання допомоги постраждалим від торгівлі людьми;
• Надання соціальної, юридичної та психологічної підтримки найбільш вразливим верствам населення у оформленні відповідних документів щодо соціальної адаптації, влаштування особистого та професійного життя цієї категорії населення;
• Надання гуманітарної допомоги потребуючим;
• Надання послуг прання для соціально незахищених мешканців міста;
• також чимало інших благодійних ініціатив і акцій.

На прес-конференції з нагоди 10-річчя діяльності хмельницького Карітасу о. Іван Данкевич, директор організації, підкреслив, що попри непросту політичну, економічну і соціальну ситуації в Україні, бачення і перспективи роботи фонду є впевненими.

Перспективами роботи Карітасу на Хмельниччині є продовження розбудови мережі надання соціальних послуг потребуючим людям за рахунок кооперації з державними інституціями і громадськими організаціями, також співпраця з корпоративними і приватними донорами.

«Наша співпраця бере свій початок ще з 2004 року. Саме тоді разом із представниками Карітасу місцева державна служба зайнятості розгорнула превентивну роботу щодо запобігання нелегальній зайнятості і торгівлі людьми.

За минулі роки проведено близько 500 мотиваційних семінарів-тренінгів для різних категорій і соціальних верств населення Хмельницької області: безробітних жінок, незайнятих чоловіків, молоді до 35 років, безробітних службовців, жінок з дітьми до 6 років, осіб з інвалідністю, випускників шкіл та учнів професійно-технічних навчальних закладів, громадян віком більше 45 років. Загалом охоплено близько 8 тисяч осіб.

Представники Консультативного центру по запобіганню торгівлі людьми Карітасу залучаються також до підготовки та проведення навчання фахівців базових центрів зайнятості, заходів профорієнтаційного характеру з населенням: зокрема виїзних акцій в оздоровчі дитячі табори, масштабних інформаційно-просвітницьких заходів, круглих столів. Також вони є активними членами методичної ради з питань профорієнтації населення», ? зазначає начальник відділу організації профорієнтації Хмельницького обласного центру зайнятості Г. Баштанова.

О. Іван каже, що українці ? чи це великі телекомунікаційні компанії, чи це представники середнього бізнесу, чи це пересічні парафіяни в храмі ? радо відгукуються на прохання про допомогу.

Єдина умова і запорука успіху системної масштабної благодійної діяльності ? відповідальність і прозорість роботи, підтверджене досвідом бажання працювати на благо зміни громадянського суспільства України.

03.10.12, Львів-Польща
Протягом останніх 6 років львівський соціальний центр, що опікується неповносправною молоддю, приймає у себе польських гостей із шкільного клубу волонтерів «Ангели 2 ІІ ЛО» (в оригіналі ? Anio?y II LO; відеоінтерв’ю польською мовою).

Цей клуб волонтерів співпрацює із різними школами у своїй країні та не лише. Учасники волонтерського об’єднання щороку приїжджають і до України, відвідуючи сиротинці, «Цвинтар Орлят» (прим. ? польські військові поховання на території Личаківського цвинтаря) у Львові та обов’язково навідують майстерню для молоді із особливими потребами у Карітасі Львів УГКЦ.

Центр дозвілля та соціальної реабілітації для неповносправних молодих людей діє у Львові з 2001 року. На даний час його відвідують 30 молодих людей з розумовою неповносправністю.

Робота такого осередку є частиною проекту Карітасу України із 5-річною історією, що об’єднує 4 центри по опіці за молоддю з особливими потребами у Львові, Дрогобичі, Стрию та Івано-Франківську. Загалом проектом охоплено близько 100 неповноправних осіб, також їх родини.

Метою діяльності соціальних центрів для неповносправних людей є підтримка юних осіб, що мають особливі потреби, в реабілітації та соціальній адаптації. Користувачі проекту у дружній атмосфері мають можливість розвиватися, здобувати нові навички, реалізовувати свої вміння і таланти. Вони займаються творчою діяльністю, набувають практичних навичок, вчаться самообслуговування, активно проводять дозвілля. Тут вони знаходять друзів, спілкуються, вчаться самостійності і адаптованості до умов суспільного життя.

Батьки неповносправних осіб також долучаються до участі у заходах, поїздках і таборах, які проводяться в Центрах, на спільних зустрічах та семінарах – отримують психологічну і моральну підтримку.

«Щоразу наші друзі з Польщі відвідують нас і привозять дрібні дарунки для наших неповносправних друзів. Дехто приїжджає сюди не вперше, оскільки хоче ще раз зустріти тих, з ким встиг подружитись. Цього року приїхали волонтери ліцею ім. Петра Фірлея з міста Любартов.

Такі зустрічі завжди є теплими та приємними для обох сторін. Ми раді вітати закордонних гостей, а вони ? за їхніми словами ? приїжджають сюди «за тим великим серцем, яке є в українських молодих неповносправних людей, і яке часто не є відкритим оточуючими», ? розповідає координатор львівського осередку по роботі із неповносправними Наталя Загайко.

01.10.12, Івано-Франківщина
Прикарпатський край славиться чудотворними іконами і одним із таких місць є с. Гошів, історія якого бере свій початок ще в Середньовіччі. Це місце називають також Ясною горою, тому що християнська святиня знаходиться на пагорбі цього села.

Гошівський монастир раніше був оборонним, засновано в 16 ст. На початку 17 ст. церкву і монастир спалили кримчаки. В 1629 р. власник Гошева сотник кінноти короля Яна Казимира надав 3000 злотих на відбудову обителі, а на старості літ й сам постригся в ченці. Благодійника було поховано під головним вівтарем монастирської церкви. У 1762 р. монастир вчергове згорів, а потім знову був відбудований. Тоді вже монастир був широко відомим в Галичині в минулому своїми відпустами і чудотворною іконою богоматері, яка зберігалася в церкві св. Преображення.

У другу світову церква в наслідок обстрілу загорілася. Після тієї пожежі чудотворна ікона в золотому окладі десь зникла. Радянська влада закрила монастир в 1959 р., церкву перетворили на військовий склад, потім тут був склад міндобрив, а в монастирі трохи пізніше розташувалася школа-інтернат.

На початку 1990-х храм повернули віруючим. Копію ікони гошівської богоматері відтворив у Римі український іконописець Ювеналій Мокрицький. Образ було освячено Іваном-Павлом ІІ. Відновлення споруд було зроблено львівськими архітекторами протягом семи років на кошти німецьких доброчинців. Зараз за церквою звели невеличку відкриту каплицю, поруч з храмом – пасіка та будинки для ченців, багато квітів. Кілька яток з сувенірами, дзвіниця, чудові карпатські краєвиди.

В останні дні вересня відбулася екскурсія до Гошівського монастиря для 36-ши підопічних івано-франківського Карітасу ? для молодих людей з вадами розумового розвитку, дітей трудових мігрантів і волонтерів. Спільний відпочинок і спільна молитва ? одне із ключових ланок взаєморозуміння між набувачами проектів Карітасу та приятелями. По приїзді до святого місця діти, молодь і волонтери побачили перед собою величаві споруди, храми. Перед ними відкрилося також ще одне творіння, до якого приклалася рука Божа – мальовнича гірська місцевість.

Чи сприймають наша молодь та діти Бога, чи розуміють молитви в церкві? Так зразу і не скажеш. Але щиросердне бажання відвідати монастир, їхня тиша в храмі і роздуми на духовні теми переконливо свідчать про віру в Христа, ? кажуть організатори мандрівки до Гошева.

Після молитви о. Володимир Чорній, директор місцевого Карітасу, розповів підопічним про книгу подяки, в якій люди записують історії дивовижних зцілень, діляться своєю радістю і подякою Богові. «Монастир відвідує безліч людей, але оздоровлень трапляється набагато менше, тому що віра наша дуже слабка», ? наголосив отець.

Мандри духовні – це прагнення людини шукати чистоту душі, віднаходити в собі Бога чи зустрічати Його в своєму ближньому. Тому поїздка в Гошівський монастир – це крок до зустрічі з прекрасним, з глибоким і непізнаним світом всередині нас.

Дорогою додому всі співали пісні і подячно ділились враженнями від мандрівки, показували один одному нещодавно придбані в крамниці подарунки. Кожен із них віз додому в душі відлуння Гошівського монастиря – молитву, церковний дзвін, Господнє благословення і радість від спільно проведеного часу.

27.09.12, Україна
За даними експертів, до 2050 року кожен п’ятий житель на Землі буде у віці 60 і більше років, удвічі зменшиться кількість дітей та працездатних громадян, а жінок нараховуватиметься в 1,5 разу більше, ніж чоловіків. Це – прогнози Фонду народонаселення ООН. Вітчизняна ж статистика свідчить, що вік 11 мільйонів українців – 65 років і більше. Близько чверті населення держави є «людьми похилого віку». Водночас кожен шостий із таких людей є самотнім.

«Щоб прийняти виклики, країнам уже сьогодні потрібно змінювати системи освіти, праці, соціального захисту, охорони здоров’я. Також велику увагу потрібно приділяти інституту сім’ї, адже людей старших 60-ти незабаром стане більше, ніж дітей до п’яти років», — наголошує директор Фонду народонаселення ООН Нусхат Есан.

Більшість українців, яких відносять до категорії «людей похилого віку», відчувають, що вони нікому не потрібні, констатує психолог Валентина Бондаровська. Добре, якщо у такої людини, незважаючи на пенсійний вік, є робота. Ще краще, якщо вона має дбайливих дітей, котрі допомагають їй (у тому числі й грошима). Але такі щасливці становлять меншість. Решта доживає свій вік у самотності, безправ’ї та зубожінні. «Це зовсім бідні, а їх дуже багато, сидять і чекають подачки від держави, від благодійних фондів, від соціальних служб і т.д.», – констатує психолог.

Напередодні Міжнародного дня захисту людей похилого віку, що відзначають 1 жовтня, підопічні Карітасу у Тернополі разом з працівниками і волонтерами проекту «Домашня опіка для людей похилого віку в Україні» здійснили паломницьку подорож в Марійський духовний центр у Зарваниці. Карітас України понад 12 років здійснює комплексну опіку над одинокими людьми похилого віку, і координатори програми добре знають, якою є старість і самотність в нашій країні.

Наталя Масник, координатор «Домашньої опіки» у тернопільському Карітасі каже, що увага, відчуття потрібності, зайнятість і можливість лікуватися – це основні рецепти довголіття для людей похилого віку. Саме з цією метою і за бажанням підопічних була здійснена нещодавно паломницька подорож в Марійський духовний центр у Зарваниці.

Це місце добре відоме християнам усього світу Чудотворною Іконою та цілющим джерелом, біля якого з’являлася Божа Матір. Завдяки поїздці до Зарваниці усі присутні отримали можливість духовно збагататись, помолитися у Соборі Зарваницької Божої Матері, прийняти Святі Тайни Сповіді та Пресвятої Євхаристії, отримати благословення та духовну науку від о. Романа Загородного.

«Бідність і самотність, а також погане здоров’я — це те, від чого найбільше страждають українські пенсіонери. 25% літніх українців визнають, що вони бідні, а половина скаржиться на погане здоров’я, до того ж серед літніх людей дуже поширені депресії. Тому ми намагаємось не лише надавати медичну і соціальну підтримку нашим підопічним, а й урізноманітнюємо їх побут, надаємо психологічну підтримку, фактично стаємо їх сім’єю», ? підкреслює Наталя Масник.

Після відвідання духовного центру люди похилого віку, якими опікується місцевий Карітас, були запрошені на спільну трапезу і спілкування, де мали змогу поділитись враженнями та ближче познайомитись один із одним.

Більше про проект «Домашня опіка» Карітасу України.

 

24.09.12, Тернопіль
Тернопільський благодійний фонд Карітас започатковано в 1994 році. Діяльність розпочиналась з функціонування благодійної їдальні і гуманітарної допомоги потребуючим одягом, взуттям та продуктами. Тепер робота тернопільського Карітасу фокусується на забезпеченні соціальних послуг, консультуванні, виховній та просвітницькій діяльності для людей, що опинились у кризових умовах життя.

Тут діють:
• Медико-соціальний центр “Домашня опіка”
• Інформаційно-консультативний центр “Домашньої опіки”
• Проект мобільної роботи з молоддю
• Дитячий будинок “Пресвята родина”
• Благодійна їдальня
• Школа Щасливого Материнства
• Арт-студія для дітей з кризових родин

 

• Літні табори для дітей і молоді
• Спортивна секція для дітей і молоді
• Благодійні акції

Зокрема, щороку Тернопільський Карітас проводить акцію «Шкільний портфелик». Метою акції є збір коштів для надання допомоги дітям із малозабезпечених сімей, дітям із багатодітних і кризових сімей, сиротам і напівсиротам задля підготовки до навчального року. Результатом акції є адресна допомога у вигляді укомплектованого шкільного портфелика. Працівники і волонтери Карітасу дбають про те, аби в дітей був і сам портфелик, і канцтовари, підручники та інше шкільне приладдя. З року в рік такі портфелики надаються декільком тисяч дітей в Україні.

«За допомогою жертводавців, зокрема директору видавництва «Школярик», волонтерів і працівників тернопільського Карітасу вдалося влаштувати свято для багатодітних, малозабезпечених, неповних сімей.

На початку вересня до Карітасу з’їхалися діти з батьками з різних куточків Тернопільської області. До свого портфелика цього року понад 120 школярів покладуть: зошити і обкладинки до них, ручки, щоденники, кольорові олівці, папки, ножиці, гумки, лінійки, альбоми для малювання, набори кольорового паперу та інше», ? розповідає Наталя Коцюба, координатор по роботі із дітьми та молоддю у місцевому Карітасі.

З привітальним словом до початку нового навчального року, настановами та побажаннями виступили директор Тернопільського Карітасу о. Андрій Марчук та виконавчий директор о. Роман Загородний. Вони підкреслили важливість роботи із малозабезпеченими дітьми:

«Дітки, які живуть поряд нас, виховуються, формують свій світогляд ? серед них немає «наших» і «чужих». Завтра усі вони творитимуть нашу країну, управлятимуть країною, визначатимуть майбутнє і історію. Чому б тоді не усвідомити відповідальність за їх життя, самопочуття і перспективи разом, місцевими громадами по всій Україні?

Дякуємо за підтримку нашим жертводавцям. Ваша допомога є дечим більшим, аніж просто кошти. Це ? інвестиція, довіра, великодушність. Нехай Господь Вас береже!», ? зазначив о. Андрій Марчук.

21.09.12, Івано-Франківщина
Другий рік поспіль підопічні діти коломийського Карітасу ходять у піші походи Карпатськими горами. Тут вони як виховують власну витривалість, так і згуртовуються і вчаться допомагати ближнім.

Минулого літа діти побували на підніжжі гори Хом’як (вершина у південно-східній частині Ґорґан на території Надвірнянського району Івано-Франківської області). Через негоду їм не вдалося підкорити вершину, тому цього року вирішили спробувати ще раз, але завданням походу вже стала велична г. Говерла (2061м) – найвища вершина Українських Карпат.

Важкі наплічники з необхідним спорядженням, одягом і продуктами харчування важили більше 10 кілограмів.

Вони стали додатковим випробуванням для семи дітей віком від 12 до 15 років, більшість з яких ? дівчата. Маршрут розробляли і обговорювали гуртом ще у Карітасі. Аби відчути всю романтику подорожі, добиратися вирішили поїздом «Коломия – Рахів».

Зранку всі туристи були сповнені оптимізму і енергії. Початок маршруту пролягав з села Лазіщини. Сьогоднішні діти і підлітки рідше тісно контактують з природою, а тому для них багато чого було нового і цікавого. Вони з цікавістю розглядали різні квіти, гриби, стежки в горах.

Ближче до вечора всі вже достатньо втомилися. Подолавши більшу частину шляху, коломияни отаборилися на затишній полонині. Для декількох дітей цікавим досвідом стало розкладання намету, а решта – вдосконалювали свої вміння в цій справі. Вечір провели весело, готуючи смачну, як ніколи, вечерю, співаючи пісень навколо ватри. Також такі походи є добрим шансом вилити свої певні почуття і страхи, переживання, ? адже підопічні Карітасу є із різних не зовсім благополучних сімей.

Ранок видався сонячним і обіцяв чудову погоду на весь день. Найважче було на підйомі на саму Говерлу. Діти намагалися йти разом і допомагати один одному. Дівчатам було особливо важко. Часом вони зарікалися, що більше у гори не підуть, але як тільки подолали останні метри підйому і перед ними відкрилася вся велич Карпат, ? вся втома вивітрилася.

«Діти відчули смак перемоги над самими собою, – відзначив Тарас Бучовський, координатор дитячих проектів Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії. – Це дуже цінно, тому що вони отримали поштовх до того, щоб ставати кращими і сильнішими. Гори виховують і мотивують досягати нових вершин у житті».

18.09.12, Київ
Літо 2012-го подарувало Карітасу Київ приємність знайомства з волонтерами молодої і вельми ініціативної благодійної організації Velvet Hearts (Велвет Хертз, в перекладі з англійської «чуйні серця»).

Понад вже 30 дітей із багатодітних і потребуючих сімей відвідали освітні кінопокази у залі Київського планетарію. Акції організовано спільно зі сферичним планетарієм Atmasfera 360* і організацією Velvet Hearts.

Першою переглянутою стрічкою був “Природній відбір” ? науково-популярна стрічка, присвячена теорії Чарльза Дарвіна, 150-річчя якої відзначалося декілька років тому.

«Хоча не всі дітлахи з Карітасу досягли того віку, щоби зрозуміти наукове підґрунтя картини, абсолютно всі були в захваті від сферичного екрану та прекрасного відеоряду. Від карколомних польотів під водою та над землею, мальовничих пейзажів і знімків рослин і тварин перехоплювало подих і в дорослих, не лише у дітей», ? розповідає Галина Лі, координатор по роботі із дітьми з кризових сімей у київському Карітасі.

Варті згадки також дозвільневе заняття в ігровій зоні планетарія, що передувало перегляду фільму. А після завершення фільму дітям і підліткам було запропоновано солодкий стіл і тематична бесіда.

Перша акція від волонтерів Velvet Hearts мала настільки великий успіх серед дітей, що усі з радістю відгукнулись на перегляд і другої пізнавально-документальної кінострічки. Кажуть у місцевому Карітасі, що на другий перегляд дітей зібралось навіть ще більше і при цьому підготовка ініціативної групи була також кращою.

А після фільму відбулося знайомство дітей із волонтерами-благодійниками, після чого за солодким столом була проведена вікторина, щоб перевірити хто з діточок був найуважнішим під час перегляду фільму “Переказ про зірки”. Діти були дуже активними і за свої правильні відповіді отримали пам’ятні призи і сувеніри.

«Неймовірно приємно було бачити радісні обличчя юних учасників, спостерігати, як їх очі світяться від щастя, і що декілька годин акції ? окрім позитиву і радості ? подарували їм корисні і потрібні знання про Всесвіт, відкрили для багатьох багаті міфічні розповіді!», ? розповіла після акції волонтерка Юлія.

16.09.12, Україна
Київський Карітас у рамках постійної опіки над потребуючими людьми здійснив чергову допомогу ? передав солодощі і гуманітарну допомогу дітям та людям, які опинились у кризових умовах життя.

«Солодощі і снек, одяг та взуття отримали «діти вулиці», діти-інваліди, діти напівсироти і сироти, мешканці інтернатів, ветерани, літні люди, діти із малозабезпечених і багатодітних родин, люди з особливими потребами і ті, які перебувають у місцях позбавлення волі», ? повідомляє о. Роман Сиротич, директор місцевої організації.

Карітас Київ засновано в 1992 р. для соціального служіння в інтересах громади і окремих потребуючих категорій осіб. Основні напрямки діяльності зосереджені на надання соціальної і матеріальної допомоги соціально незахищеним верствам населення, багатодітним сім’ям, вагітним жінкам, дітям-сиротам та особам похилого віку. Також реалізовуються ініціативи, що мають просвітницький і культурний акценти.

Впродовж червня-серпня допомогу отримали потребуючі люди у 5 областях України: Вінницькій, Житомирській, Чернігівській, Черкаській, Київській та м. Києві. Така благодійна діяльність є можливою завдяки тісній співпраці із КМБФ «Фудбенк» (Food Bank) та щедрості компанії Крафт Фудз (Kraft Foods), а також іншим жертводавцям.

«Від свого імені та імені усіх цих людей і дітей, які отримали допомогу, хочу висловити щиру подяку усім благодійникам, бо саме вони спричинилися до того, щоб на дитячих обличчях сяяли усмішки, а на старечих – сльози радості», ? каже о. Роман Сиротич.