Гори загартовували характер дітей коломийського Карітасу
21.09.12, Івано-ФранківщинаДругий рік поспіль підопічні діти коломийського Карітасу ходять у піші походи Карпатськими горами. Тут вони як виховують власну витривалість, так і згуртовуються і вчаться допомагати ближнім. Минулого літа діти побували на підніжжі гори Хом’як (вершина у південно-східній частині Ґорґан на території Надвірнянського району Івано-Франківської області). Через негоду їм не вдалося підкорити вершину, тому цього […]
21.09.12, Івано-Франківщина
Другий рік поспіль підопічні діти коломийського Карітасу ходять у піші походи Карпатськими горами. Тут вони як виховують власну витривалість, так і згуртовуються і вчаться допомагати ближнім.
Минулого літа діти побували на підніжжі гори Хом’як (вершина у південно-східній частині Ґорґан на території Надвірнянського району Івано-Франківської області). Через негоду їм не вдалося підкорити вершину, тому цього року вирішили спробувати ще раз, але завданням походу вже стала велична г. Говерла (2061м) – найвища вершина Українських Карпат.
Важкі наплічники з необхідним спорядженням, одягом і продуктами харчування важили більше 10 кілограмів.
Вони стали додатковим випробуванням для семи дітей віком від 12 до 15 років, більшість з яких ? дівчата. Маршрут розробляли і обговорювали гуртом ще у Карітасі. Аби відчути всю романтику подорожі, добиратися вирішили поїздом «Коломия – Рахів».
Зранку всі туристи були сповнені оптимізму і енергії. Початок маршруту пролягав з села Лазіщини. Сьогоднішні діти і підлітки рідше тісно контактують з природою, а тому для них багато чого було нового і цікавого. Вони з цікавістю розглядали різні квіти, гриби, стежки в горах.
Ближче до вечора всі вже достатньо втомилися. Подолавши більшу частину шляху, коломияни отаборилися на затишній полонині. Для декількох дітей цікавим досвідом стало розкладання намету, а решта – вдосконалювали свої вміння в цій справі. Вечір провели весело, готуючи смачну, як ніколи, вечерю, співаючи пісень
навколо ватри. Також такі походи є добрим шансом вилити свої певні почуття і страхи, переживання, ? адже підопічні Карітасу є із різних не зовсім благополучних сімей.
Ранок видався сонячним і обіцяв чудову погоду на весь день. Найважче було на підйомі на саму Говерлу. Діти намагалися йти разом і допомагати один одному. Дівчатам було особливо важко. Часом вони зарікалися, що більше у гори не підуть, але як тільки подолали останні метри підйому і перед ними відкрилася вся велич Карпат, ? вся втома вивітрилася.
«Діти відчули смак перемоги над самими собою, – відзначив Тарас Бучовський, координатор дитячих проектів Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії. – Це дуже цінно, тому що вони отримали поштовх до того, щоб ставати кращими і сильнішими. Гори виховують і мотивують досягати нових вершин у житті».
Теги:
Читайте також
На Синоді єпископів УГКЦ Тетяна Ставничи представила доповідь про соціальне служіння Карітасу
Вона говорила про те, що означає бути людиною під час війни, окреслила соціальні виклики, з якими Церква стикатиметься в найближчі роки, і яким є покликання Церкви у відповідь на них.
“Маємо вчитися на найкращих міжнародних практиках”
Минулого тижня представники проєкту GEN-CARE повернулися з Відня, де мали кількаденний обмін досвідом в сфері соціальної роботи.
Повернути відчуття дому: як партнерство Карітасу України та Aгентства ООН у справах біженців в Україні змінює життя людей
Для пані Валентини Громової війна давно вимірюється не роками, а містами, які довелося залишати позаду. Її історія починається у Ясинуватій на Донеччині, де родина прожила багато років.

