Підопічні Карітасу з Івано-Франківська здійснили мандрівку в Гошівський монастир

01.10.12, Івано-Франківщина Прикарпатський край славиться чудотворними іконами і одним із таких місць є с. Гошів, історія якого бере свій початок ще в Середньовіччі. Це місце називають також Ясною горою, тому що християнська святиня знаходиться на пагорбі цього села. Гошівський монастир раніше був оборонним, засновано в 16 ст. На початку 17 ст. церкву і монастир спалили […]

01.10.12, Івано-Франківщина
Прикарпатський край славиться чудотворними іконами і одним із таких місць є с. Гошів, історія якого бере свій початок ще в Середньовіччі. Це місце називають також Ясною горою, тому що християнська святиня знаходиться на пагорбі цього села.

Гошівський монастир раніше був оборонним, засновано в 16 ст. На початку 17 ст. церкву і монастир спалили кримчаки. В 1629 р. власник Гошева сотник кінноти короля Яна Казимира надав 3000 злотих на відбудову обителі, а на старості літ й сам постригся в ченці. Благодійника було поховано під головним вівтарем монастирської церкви. У 1762 р. монастир вчергове згорів, а потім знову був відбудований. Тоді вже монастир був широко відомим в Галичині в минулому своїми відпустами і чудотворною іконою богоматері, яка зберігалася в церкві св. Преображення.

У другу світову церква в наслідок обстрілу загорілася. Після тієї пожежі чудотворна ікона в золотому окладі десь зникла. Радянська влада закрила монастир в 1959 р., церкву перетворили на військовий склад, потім тут був склад міндобрив, а в монастирі трохи пізніше розташувалася школа-інтернат.

На початку 1990-х храм повернули віруючим. Копію ікони гошівської богоматері відтворив у Римі український іконописець Ювеналій Мокрицький. Образ було освячено Іваном-Павлом ІІ. Відновлення споруд було зроблено львівськими архітекторами протягом семи років на кошти німецьких доброчинців. Зараз за церквою звели невеличку відкриту каплицю, поруч з храмом – пасіка та будинки для ченців, багато квітів. Кілька яток з сувенірами, дзвіниця, чудові карпатські краєвиди.

В останні дні вересня відбулася екскурсія до Гошівського монастиря для 36-ши підопічних івано-франківського Карітасу ? для молодих людей з вадами розумового розвитку, дітей трудових мігрантів і волонтерів. Спільний відпочинок і спільна молитва ? одне із ключових ланок взаєморозуміння між набувачами проектів Карітасу та приятелями. По приїзді до святого місця діти, молодь і волонтери побачили перед собою величаві споруди, храми. Перед ними відкрилося також ще одне творіння, до якого приклалася рука Божа – мальовнича гірська місцевість.

Чи сприймають наша молодь та діти Бога, чи розуміють молитви в церкві? Так зразу і не скажеш. Але щиросердне бажання відвідати монастир, їхня тиша в храмі і роздуми на духовні теми переконливо свідчать про віру в Христа, ? кажуть організатори мандрівки до Гошева.

Після молитви о. Володимир Чорній, директор місцевого Карітасу, розповів підопічним про книгу подяки, в якій люди записують історії дивовижних зцілень, діляться своєю радістю і подякою Богові. «Монастир відвідує безліч людей, але оздоровлень трапляється набагато менше, тому що віра наша дуже слабка», ? наголосив отець.

Мандри духовні – це прагнення людини шукати чистоту душі, віднаходити в собі Бога чи зустрічати Його в своєму ближньому. Тому поїздка в Гошівський монастир – це крок до зустрічі з прекрасним, з глибоким і непізнаним світом всередині нас.

Дорогою додому всі співали пісні і подячно ділились враженнями від мандрівки, показували один одному нещодавно придбані в крамниці подарунки. Кожен із них віз додому в душі відлуння Гошівського монастиря – молитву, церковний дзвін, Господнє благословення і радість від спільно проведеного часу.

Теги: