Місяць: Листопад 2011

18.11.11
Протягом жовтня у рамках проекту «Допоможи іншому – стань приятелем» у Карітасі Івано-Франківськ УГКЦ відбулося 2 групові заняття для 10-ти приятельських пар – «Виготовлення Різдвяних листівок» та «Декупаж на склі». Спільна творча праця сприяла створенню сприятливого простору для кращого пізнання та взаєморозуміння між молоддю з обмеженими функціональними можливостями та їхніми приятелями.

Кожна приятельська пара під супроводом соціального працівника відпрацювала та удосконалила навики з виготовлення виробів із паперу, відкрила секрети декупажу та розпису на шклі. Було дуже цікаво спільно виготовляти різдвяні листівки, розписувати горнятка, оздоблювати свічки чи прикрашати дерев’яну рамку.

Кожен із учасників проявив свої творчі здібності та вміння, всі обмінювалися досвідом та ідеями зі своїми приятелями.

«Я дуже щаслива, бо у мене є приятелька Юля. Вона допомогла мені зробити листівку, і я подарую її Зуті на Різдво. А я навчила Юлю розмальовувати горнятко.

Вона буде пити з нього чай і згадувати про мене», ? поділилася враженнями Христинка Майданюк, підопічна Центру дозвілля та соціальної адаптації молоді з вадами розумового розвитку в івано-франківському Карітасі.

«У процесі співпраці та щирого спілкування з молоддю ми відкриваємо їхню особливість ? вміння торкатися нашого серця, наших почуттів і цим робити нас людянішими», ? прокоментував перебіг занять волонтер Роман Гринів.

Нагадуємо, що ці заходи відбуваються завдяки фінансовій підтримці Мережі нідерландських благодійних фондів для Центральної та Східної Європи, Сканфонду та Карпатського Фонду (МБФ «Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону») у рамках Програми приятелів «Потрібні двоє: допоможи іншому – стань приятелем».

17.11.11
Щороку 9 листопада в нашій країні відзначають День української писемності та мови. З нагоди цього свята юні учасники студії «Сто талантів» на Львівщині, що діє в рамках проекту для дітей трудових мігрантів, взяли участь в мовній вікторині «Як ти знаєш рідну мову».

Учасники змагань назвали свої команди «Кобзарики» та «Козачата». Загалом у заході взяло участь близько 20 дітей. Вони мали змогу проявити свої знання з літературної української мови у конкурсах «Антисуржик», «Реклама рідної мови», «Афоризми та прислів’я про мову», «Кращий вірш про рідну мову».

«Це так важливо і приємно, коли діти усвідомлюються цінність рідної мови, її вагу і неповторність! А ще більша радість, ? коли воно бережуть її, стежать за своїм мовленням, виправляють один одного.

Часом маємо з ними такі особисті розмови, і дивуємось, наскільки наші діти мудрі і самостійні», ? каже Оксана Лотоцька, координатор проекту «Соціально-психологічна підтримка дітей трудових мігрантів» у м. Броди на Львівщині.

Нагадаємо, що Карітас України впродовж 3 останніх років спрямовує свою діяльність на підтримку та опіку дітьми трудових мігрантів. У різних регіонах України діють денні соціальні центри для дітей, де кваліфіковані соціальні працівники і педагоги пропонують дітям різнопланові заходи та діяльності задля подолання психологічних труднощів і сприяння усесторонньому розвитку дітей.

Ціллю проекту «Мережа соціальних центрів для дітей трудових мігрантів» Карітасу України є зменшення негативних наслідків трудової міграції для українського суспільства через надання підтримки дітям, чиї батьки є трудовими мігрантами, або планують виїзд закордон. Також проект має на меті підвищити обізнаність громадськості щодо проблем, пов’язаних із міграцією в Україні, адже часто трудова міграція сприймається однобоко, без урахування комплексних негативних наслідків, які вона зумовлює.

«Беззаперечного переможця у конкурсах до Дня української писемності та мови не виявилось. І це свідчить про те, що наші знання рідної мови є недостатніми і потребують постійного вдосконалення. Над чим і будемо працювати спільно з дітьми та підлітками», ? сказала Оксана Лотоцька наприкінці заходу.

16.11.11
«Невже ви не прагнете бути щасливими у подружжі: дарувати своїй найближчій людині хвилини щастя та постійно відчувати від неї любов? Ви ще, можливо, вагаєтеся стосовно цього або ще не дуже серйозно над цим замислювалися? А цього варто вчитися, як і будь-якої іншої науки. І таку можливість пропонує Школа сімейного консультанта, яка саме розпочала свою діяльність при Карітасі Самбірсько-Дрогобицької Єпархії», ? зауважує о. Ігор Козанкевич, директор місцевого Карітасу.

Школа сімейного консультанта вже вітала своїх учасників на їх перших навчальних заняттях раніше. Тоді на відкриття Школи були запрошені представники і Церкви, і міської влади – о.Іван Гнатів, голова Патріаршої Комісії у справах шкільництва, Олександра Пашко, начальник відділу сім’ї, молоді та туризму, які також приєдналися до привітань.

За своїм складом навчальна група в Школі сімейного консультанта дуже різноманітна. Учасників, серед яких і працівники освіти, і медичні працівники, і соціальні працівники і багато інших, об’єднує спільне бажання вміти щось добре порадити, допомагати людям розв’язувати конфлікти, знаходити порозуміння між батьками та дітьми, між чоловіком та дружиною ? навчитися правильно розуміти і підтримувати другу особу.

Вже перша навчальна сесія була насичена цікавою інформацією, життєвими прикладами досвідчених викладачів та практичними вправами для кращого засвоєння матеріалу. Учасники Школи збагатили свій життєвий багаж знань трактуваннями Святого Письма, інформацією про покликання людей, що живуть в подружжі, про методи природного планування сім’ї, про можливі виходи з подружніх криз, а також про основи сімейного консультування.

Матеріали доступно викладали та пояснювали досвідчені викладачі – о. Ігор Козанкевич, о. Ігор Цмоканич, Тарас Коцюба, а також Олександра Козанкевич та Наталія Цюпка.

Оскільки консультант повинен мати знання з багатьох галузей нашого життя (мається на увазі соціального життя), бути готовим консультувати різних людей для вирішення їх різноманітних проблем, то попереду в учасників Школи сімейного консультанта ще два роки таких навчальних сесій з цікавими викладачами, матеріалами та здобуттям нових навичок. Все ? заради покращення психологічного, емоційного, духовного і фізичного життя сімейних пар на Львівщині.
Тож нехай Бог благословить їм на успішне навчання, наділить їх терпеливістю, витривалістю та силами досягти бажаних результатів!

15.11.11
«В час, коли наша країна знаходиться на переломі двох віків, зростає потреба у таких людях, які можуть прийти на допомогу дітям, одиноким пристарілим людям чи інвалідам. Зазвичай чималу роботу у цьому плані здійснюють соціальні педагоги та соціальні працівники. Проте є дві причини, які свідчать про важливість залучення людей до волонтерства: надати допомогу і соціалізація особистості через самовизначення, самореалізацію, самоосвіту та самовиховання. Однак для більш ефективної роботи волонтером необхідна теоретична підготовка і практична база», ? стверджує Людмила Максим?юк, координатор роботи з людьми, що мають особливі потреби, в івано-франківському Карітасі.

Саме тому у ході реалізації проекту приятелів для молоді з вадами розумового розвитку «Допоможи іншому – стань приятелем», протягом вересня-жовтня на базі Карітасу Івано-Франківськ були проведені 4 навчальні семінари-тренінги («Знайомство та мотивація волонтерів. Уявлення про цільову групу», «Знання та навички щодо життя із вадами», «Комунікації/спілкування та практика рівності», «Безпосередня зустріч із цільовою групою») для 25 волонтерів.

Людмила Максим?юк каже: «Ми ставили перед собою чітку і конкретну мету ? розширити інформаційні поля учасників про діяльність та підтримку людей з особливими потребами. Для кращого розуміння та засвоєння інформаційної бази волонтерами кожен тренінг складався із теоретичної частини та практичної діяльності. Таким чином, учасники змогли визначити основні поняття соціальної та психологічної підтримки людей з особливими потребами, розширити свої знання про особливості їх поведінки та життя, сформувати навички визначення потреб і проблем молоді».

Волонтери відповідально поставились до виконання всіх практичних вправ та завдань. Завдяки їхній наполегливості вони закріпили навички роботи в команді, розвинули вміння спілкуватися з молоддю та їхніми батьками. Це дало можливість їм глибше розкрити для себе світ неповносправності, допомогло зняти психологічну напругу та адаптуватися в оточенні.

«Волонтерство ? це не просто робота, це шлях нашого служіння для ближніх, для нашої молоді з особливими потребами. Після одного із семінарів я досі запитую себе: що б відчувала, якби на місці свого підопічного була я? Які почуття переповнювали мене , якби хтось прагнув мені допомогти?! Тому, проводячи час із своїм приятелем, керуюсь девізом: що сьогодні я можу зробити для неї?», ? розповіла волонтер Юля Князюк.

«Під час семінарів ми не тільки вчимось навиків праці із неповносправною молодю, але самоудосконалюємо свої серця! Адже так важливо сьогодні вміти почути іншого, полюбити його, перейнятись його болем. Звичайно, я особисто почала відповідальніше ставитись до волонтерства. Атмосфера, яка панує на тренінгах в Карітасі, цілком дозволяє відкритись, розповісти про власні переживання та очікування. У нас немає потрібних знань – але ми прагнемо вчитись, немає досвіду – але є досвідчені тренери, у нас немає вигоди – у нас є бажання щось змінити!», ? поділилася враженнями Іра Каразуб, ще один волонтер місцевого Карітасу.

Ці заходи відбулися завдяки фінансовій підтримці Мережі нідерландських благодійних фондів для Центральної та Східної Європи, Сканфонду та Карпатського Фонду (МБФ «Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону») у рамках Програми приятелів «Потрібні двоє: допоможи іншому – стань приятелем».

14.11.11
В Україні, як і в багатьох інших країнах, впродовж останніх років значно зросла частка людей похилого віку. У відповідь на це Карітас України спрямовує свою діяльність на опіку станом здоров’я та якістю життя літніх людей. Втілюється така діяльність завдяки проектові «Домашня опіка» вже понад 10 років. Протягом останніх років проект реалізовувався у 13 містах України, на даний час географія проекту звужена до 8 міст і охоплює 500-600 людей похилого віку.

Основною метою цієї програми є покращення якості життя самотніх осіб похилого віку, немічних, невиліковно хворих і тих, які внаслідок прогресування хвороби чи отриманої травми потребують постійної або тимчасової сторонньої допомоги, також ВІЛ-інфікованих. У центрі уваги «Домашньої опіки» є не окремі проблеми людини, а ціла її особистість і середовище, що її оточує.

Працівники Карітасу України намагаються надати максимально якісну комплексну допомогу, беручи до уваги не лише фізичні, а й духовно-психологічні проблеми людини, ? допомагають налагодити позитивні взаємовідносини між членами сім’ї, а також навчають правильному доглядові за хворими, психологічно супроводжують після втрати близької людини.

У зв’язку з масштабністю і високою рівнем якості проекту, що береться за зразок роботи для багатьох інших громадських і державних структур, програма «Домашня опіка» особливе значення надає фаховій підготовці працівників. Одним із інструментів для цього є спільні семінарії і моніторинг результативності здійснення проекту. Впродовж 2-4 листопада у Львові відбулися чергові навчальні семінари для працівників проекту «Домашня опіка».

Тут директори регіональних організацій Карітасу України, координатори проекту і соціальні працівники мали унікальну можливість обговорити результати своєї діяльності, методологію і підходи до роботи. Навчання модерувала Анна Вальдхаузен (Anna Waldhausen) із Карітасу Німеччини. Участь взяли представники організацій Карітасу і з Івано-Франківська, Тернополя, Одеси, Києва, Львова, Борислава, Донецьку, Коломиї. Також долучився і президент Карітасу України Андрій Васькович.

На семінарах у Львові використовувались як групові, так і індивідуальні методи навчання, інтерактивні дискусії, робота в групах тощо. Провідною темою навчання була оцінка реалізації проекту ? на різних рівнях його імплементації, різних сферах та етапах.

Національний координатор проекту «Домашня опіка» Дзвенислава Чайківська відзначає, що для неї було надзвичайно приємним здивуванням те, що і директори регіональних Карітасів, і координатори, і соціальні працівники, ? усі мають спільне сприйняття, бачення 10-річної діяльності проекту, візію на його розвиток і перспективи організації національної системи домашньої опіки для пристарілих людей в Україні.

«Більше того, досвід показує, що дуже важливу роль в опіці над людьми похилого віку відіграє психологічна підготовка працівника. Ідеологією Карітасу є те, що до людини слід приходити з відкритою душею, з любов’ю у серці – незалежно від її віросповідання чи національності. І тут ? на спільній зустрічі і навчанні ? ми маємо чудову нагоду не лише професійно зрости, а й поділитись тим запалом, бажанням служити потребуючим людям, підтримати один одного, надихнути, настановити в міру власного досвіду і знань», ? каже п. Дзвенислава.

«Семінари, зустрічі такого типу є дуже цінними для працівників Карітасу. Вони не лише надають нам цінних знань і навиків, а також дозволяють промоніторити власну роботу, подивитись на неї під іншим кутом, поділитись досвідом.

Також саме тут вимальовується системне бачення розвитку проекту по догляду за літніми людьми в Україні. Вважаю,що Карітас є потужною платформою для цього, має великий досвід і базу необхідних кваліфікованих працівників і навіть систему навчання!», ? каже о. Володимир Чорній, директор Карітасу Івано-Фрнаківськ УГКЦ.

12.11.11
Як не дивно і не прикро, але чимало людей в силу певних життєвих обставин залишаються без даху над головою і нікому не потрібними в Україні. Куди ж їм подітися, від кого чекати допомоги? І чи завжди вони винні у таких обставинах?

Дрогобицький Карітас допомагає бездомним, надаючи їм місце для проживання в спільноті «Наша хата». «Своїми силами та силами людей доброї волі ми стараємося створити для них найнеобхідніші для життя умови. Ви теж можете допомогти безпритульним, принісши їм одяг та інші речі, якими вже не користуєтеся. Допомагаючи їм, Ви свідчите про те, що ці люди не є покинутими, самотніми.

Також Ви цим самим допомагаєте самі собі, адже все, що не робите для інших, ? повернеться вам кратно!», ? каже о. Ігор Козанкевич, директор місцевого Карітасу.

А нещодавно відбулася робоча зустріч із представниками міжнародного руху Емаус. Активність цього руху на сьогодні виявляється як в допомозі соціально виключеним (через об’єднання в спільноти та спільне проживання), так і через акції солідарності, розвиток місцевих ініціатив, захисті прав людини. В Україні Емаус приділяє велику увагу інтеграції людей з неповноправностями, також підтримує спільноту взаємодопомоги «Оселя» для безпритульних людей.

На поміж працівниками карітасівської спільноти «Наша хата» і представниками Емаусу обговорювалося питання приналежності «Нашої хати» до союзу подібних у світі спільнот, перейняття досвіду, методів функціонування, фінансового і кадрового забезпечення. Нагадаємо, що «Наша хата» є єдиним осередком для безпритульних, що діє у Українській Греко-Католицькій Церкві.

11.11.11
Минулого тижня в Україні розпочалися заходи, що присвячені проведенню цьогорічних Суспільних днів Української Греко-Католицької Церкви. В Київській архиєпархії заходи проходили у двох містах – Києві та Житомирі. Цьогоріч в Суспільних днях УГКЦ особливу увагу приділено гідності людини. «Людина є цінністю сама в собі і, виходячи з цього, має право на гідність та пошану», ? кажуть організатори всеукраїнського заходу.

Суспільні дні УГКЦ (прим. ? попередніми роками «Суспільний тиждень УГКЦ») ? це відкрита платформа, яка об’єднує віруючих Української Греко-Католицької Церкви, інших церков і спільнот, всіх людей доброї волі. Це перша на пострадянському просторі спроба заангажувати представників релігійних і недержавних організацій у публічну дискусію на місцевому і загальнонаціональному рівні.

В рамках проведення Суспільних Днів УГКЦ у Житомирі місцеві християни відвідали один з житомирських інтернатів для дітей з особливими потребами. Після короткої забави та співу пісень кожна отримала у подарунок теплу усмішку, добре слово та смачну шоколадку. Ця акція відбулася, власне, за підтримки Карітасу Київ та Craft Foods.

Також до Житомира завітав Блаженіший Любомир Гузар. У студії обласного телебачення відбувся запис програми за участю Блаженнішого, а потім Блаженіший Любомир зустрівся із громадою Житомира. Зал зустрічі був вщент переповнений, адже громадськості широко відома особлива життєва мудрість і духовність Блаженнішого. Житомиряни отримали чимало відповідей на хвилюючі для них питання.

«Ми багато говоримо про людську гідність, однак рідко розуміємо, що це таке. Гідність – це дар від Бога, це є щось вкладене ним у наше єство, – так розтлумачив поняття людської гідності Блаженніший Любомир. – Бог нагородив нас життям, талантами, дав певне покликання, аби ми робили добро. І тут є та людська гідність».

Аби зерно гідності плодоносило у наших душах, треба обрати правильну життєву дорогу. Блаженніший Владика підказав, як її віднайти: «Коли закінчується день, перед сном, кожен з нас повинен зупинитися й подумати, що Бог зробив для мене сьогодні, які можливості Він дав мені, аби я творив добро?

І тут же треба поставити собі ще одне питання – як я використав ті Божі дари: що доброго я зробив сьогодні для себе і ближніх?». Людина має зрозуміти, що прийшла на цей світ робити не все, що їй заманеться, а творити добро, й за кожен свій вчинок ми маємо відповідати. Лише за таких умов, вважає Блаженніший Любомир, розквітатиме людська гідність, а разом з нею і громадянське суспільство.

Після зустрічі із громадою міста Блаженніший Любомир відвідав римо-католицьку катедру, де у теплій атмосфері спілкувався з єпископом Яном Пурвінським.

Завершилися Суспільні Дні УГКЦ у Житомирі молитвою пам’яті Митрополита Андрея Шептицького. Також наступного дня житомирське духовенство Української Греко-Католицької Церкви взяли участь у науково-практичній конференції на тему «Розвиток паліативної та хоспісної допомоги в Україні», яка відбулася у Житомирському інституті медсестринства.

«Продовжаться Суспільні дні у Житомирі 14 листопада. Отець-доктор Ігор Бойко зустрінеться з житомирськими медиками та проведе конференцію на тему «Проблеми гідності людини у сучасній медицині»», ? повідомляють організатори.

09.11.11
В кінці жовтня в соціальному центрі бродівського Карітасу відбулося справжнє свято. Працівники і отримувачі допомоги благодійного фонду підбивали підсумки першого року діяльності проекту «Соціально-психологічна підтримка дітей трудових мігрантів».

За даними експертів Світового Банку Україна належить до п’ятірки країн, що є сьогодні основними донорами мігрантів у світі. Офіційні статистичні показники коливаються від 2 до 5 млн. українських трудових мігрантів, неофіційні вказують на кількість 7-8 млн. українських трудових мігрантів. 65-70% мігрантів, особливо на Західній Україні, ? це жінки.

Цей факт ще більше посилює негативні наслідки міграції: послаблюються сімейні зв’язки, погіршується демографічна ситуація, змінюються гендерні ролі у сім’ї та суспільстві. Особливо від міграції батьків страждають діти, які важко переживають вимушену розлуку, позбуваються повноцінного виховання і турботи.

Проблема так званих «дистантних» сімей і дітей, що виростають без батьків, можливо, і не має прямого впливу на ситуацію в Україні сьогодні, проте буде мати серйозні наслідки вже через декілька років, – коли більшість дітей трудових мігрантів виростуть та будуть шукати свого шляху у житті, будуватимуть власні сім’ї.

У відповідь на це Карітас України впродовж 3 останніх років спрямовує свою діяльність на підтримку та опіку дітьми трудових мігрантів. У різних регіонах України діють денні соціальні центри для дітей, де кваліфіковані соціальні працівники і педагоги пропонують дітям різнопланові заходи та діяльності задля подолання психологічних труднощів і сприяння усесторонньому розвитку дітей. Один із таких центрів діє і у м. Броди, на Львівщині.

Привітати соціальний центр із першим роком діяльності прийшли отримувачі цільової допомоги Карітасу ? діти та їх рідні, а також партнери та друзі, що допомагають працівникам проекту покращувати життя їх підопічних.

«Весь минулий рік у Карітасі Броди був сповнений дуже важливими подіями для проекту. Всі вони були новими та дуже відповідальними. Важливість проведеної роботи полягає в тому, що на даний час в Україні ніхто не займається підтримкою дітей трудових мігрантів.

Ціллю проекту «Мережа соціальних центрів для дітей трудових мігрантів» Карітасу України є зменшення негативних наслідків трудової міграції для українського суспільства через надання підтримки дітям, чиї батьки є трудовими мігрантами, або планують виїзд закордон. Також проект має на меті підвищити обізнаність громадськості щодо проблем, пов’язаних із міграцією в Україні, адже часто трудова міграція сприймається однобоко, без урахування комплексних негативних наслідків, які вона зумовлює!..», ? каже Зоряна Лукавецька, керівник відділу допомоги сім’ям, дітям та молоді Карітасу України.

Святковий настрій усім присутнім забезпечили учасники хореографічного колективу , що функціонує в рамках проекту під керівництвом волонтера Марії Підлужної.

По закінченні свята усі діти отримали солодкі подарунки – шоколадки «Мілка», що був люб’язно наданий Бродівському Карітасу Київським міським благодійним фондом «Фудбенк».

Другий рік діяльності проекту розпочався хорошим настроєм, сповнений ентузіазму та нових ідей.

07.11.11
Альянси «Україна без сиріт» і «Росія без сиріт» оприлюднили Звернення до слов’янських Церков по всьому світу з нагоди проведення Дня молитви за сиріт в Росії та Україні 6 листопада 2011. Україна – велика європейська країна з непростою історією та міцними християнськими традиціями. Сімдесять років радянського режиму та труднощі становлення молодої держави залишили свій відбиток на найменш захищеній групі суспільства – дітях, які залишилися без підтримки сім’ї.

В Україні і Росії проживає більше 220 тисяч дітей-сиріт, які перебувають в складних життєвих обставинах і є в національних базах даних для усиновлення. 30 тисяч дітей в Україні живуть в інтернатах, більшість з них – діти старшого шкільного віку та діти з особливими потребами. Ще 250 тисяч дітей зазнають насильства та експлуатації, і можуть потрапити на вулицю або до інтернату.

За даними видання «Комсомольська правда» сьогодні в Україні близько 136 тисяч дітей виховуються в 60 тисячах неблагополучних сімей. Кожна десята дитина в Україні – безпритульна. Кожен другий безпритульний регулярно вживає алкоголь і наркотики. Багато бездомних дітей заробляють собі на життя крадіжками, розбоєм і проституцією. Дослідження ЮНІСЕФ свідчать, що 10% безпритульних дітей – неписьменні, а інші мають рівень знань, який не відповідає їхньому віку. Незалежні дослідження вказують, що в Україні до 95% дітей-сиріт можна віднести до соціальних сиріт, оскільки на момент отримання цього статусу у них були живі батьки.

В умовах державної політичниї і економічної нестабільності проблеми соціального характеру лягають на так званий «третій сектор». Сьогодні в Україні є велика кількість благодійних фондів, християнських спільнот і громадських організацій, які провадять суттєву комплексну роботу для допомоги дітям, які позбавлені батьківського піклування. Вони підтримують програми навчання в інтернатах та ВУЗах, забезпечують медичне лікування і відпочинок, надають адресну допомогу сиротам ? одяг, взуття, продукти харчування.

На фінансове забезпечення прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу у 2011 році з державного бюджету передбачено виділення 283 348,6 тис. грн., що на 3% більше у порівнянні з 2010 роком (275 086,2 тис. грн.). В цей час, до прикладу, Карітас України щороку витрачає на опіку безпритульними, малозабезпеченими дітьми, сиротами, неповносправною молоддю, дітьми безпритульних мігрантів близько 350-400 тис. євро, що в 12-15 разів більше за відповідні витрати українського уряду.

«Кожна дитина має право на захист, виховання в люблячій сім’ї і повноцінний розвиток. В Україні є 30 000 християнських церков і сотні організацій, які допомагають потребуючим дітям по всій країні. Прийшов час, щоби християнська спільнота взяла на себе відповідальність та об’єднала зусилля для допомоги кожній дитині-сироті. Україна має потенціал для радикальних змін національного масштабу в покращенні становища обездолених дітей», ? кажуть у своєму зверненні організатори заходу.

День молитви за сиріт підтримали більше 1000 церков різних деномінацій в Україні та Росії. У цей день вони молилися, проводили особливі богослужіння, недільні заняття з дітьми та молоддю, свята, концерти, присвячені дітям-сиротам. Також 15 листопада у Києві відбудеться конференція для організацій, які зацікавлені впроваджувати програму наставництва.

Карітас України закликає усіх долучитись до Дня молитви. Так само громадський сектор, українське суспільство державні органи влади потребують нині чітких скоординованих дій по запобіганню явищу сирітства в Україні. Кожен із нас в силі змінити дану ситуацію, подарувати дітям тепло, притулок і майбутнє!

Додаткову інформацію Ви можете отримати на www.densyrot.org.ua, www.ukrainabezsyrit.org, caritas-ua.org.

07.11.11
5 листопада о 12.00 у Культурно-мистецькому центрі Національного Університету “Києво-Могилянська Академія” відбулося відкриття фотовиставки «Гідність людини — як ми її бачимо», яка проходила у рамках V Суспільних Днів УГКЦ “Гідність людини та громадянське суспільство”. Об’єктиви фотокамер учасників створили справжню портретну галерею особистостей різного віку, зафіксували миттєвості реального життя людей, не ретушуючи проблем і негараздів.

Основу виставки складають кращі світлини, представлені фотохудожниками з різних регіонів України. У проведенні і підготовці виставки брали участь: Комісія «Справедливість і мир» УГКЦ, Комісія УГКЦ для сприяння єдності між християнами, Київське товариство студентів-католиків “ОБНОВА” та БФ „Карітас Київ”.

Мета виставки ? використовуючи засоби і можливості фотомистецтва, заохотити небайдужих людей до висвітлення подій з життя суспільства і Церкви, сприяти активізації діяльності спільнот, а також спробувати осмислити та відтворити через фотооб’єктив одну з найцінніших християнських рис людського існування ? гідність.

На виставці представлено понад 50 експонатів. Вона розрахована на широке коло відвідувачів.

Місце проведення ? Культурно-мистецький центр Національного Університету “Києво-Могилянська Академія” (м. Київ, вул. Іллінська 9).
Більше деталей Ви можете знайти на сайті www.ecumenism.com.ua.