Завдяки CSR проектів компанії «Сингента» в Україні підопічні Карітасу у прифронтовій Волновасі в червні та липні 2021 року отримують продуктові набори в рамках проекту «ДоБаді». Це пакунки для осіб «золотого віку», які розповсюджує Карітас України у рамках спільного проєкту з БФ «Життєлюб» та компанією «Нова пошта».
До набору піклування входять продовольчі товари довготривалого зберігання: цукор, різні крупи та консерви, соняшникова олія, чай та солодощі. Приблизна вага набору – до 5,5 кг.
Серед отримувачі продуктових наборів – п’ятдесят місцевих жителів прифронтової Волновахи, – старші люди, які часто мають хронічні захворювання чи інвалідність, отримують мізерну пенсію, якої не вистачає навіть на продукти харчування.
Ось відгуки деяких з них:
«Дуже дякую Вам що ви допомагаєте мені і людям. В наш час це дуже хороша допомога. Велике дякую Вам і надіюся що і дальше будете допомагати нам».
(Пані Олена, бенефіціарка Карітасу Волноваха)
«Дуже дякую за продуктові набори. Це гарна допомога нам пенсіонерам. Спасибі всім хто піклується за нас, особливо працівникам фонду, які завжди уважні і привітні. Бажаю всім міцного здоров’я і Божої благодаті».
(Пані Людмила, бенефіціарка Карітасу Волноваха)
Для кожного з наших підопічних продуктовий набір це справжній подарунок, вони щиро дякують небайдужим людям, які не забувають, що поруч є ті, кому так потрібна допомога.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Проєкт «ДоБаДі», який реалізується спільно з БФ «Життєлюб» та «Новою Поштою» триває! У травні продуктові набори, закуплені за кошти соціально відповідальних бізнес-структур, працівники місцевих Карітасів доставили людям «золотого віку» вже у восьми містах – Волновасі, Кам’янському, Нововолинську, Полтаві, Дрогобичі, Хмельницькому, Коломиї, Переяславі – всього 400 людей не просто отримали допомогу, а і відчули – вони потрібні, про них пам’ятають, про них турбуються. Це дуже важлива мотивація для наших Ба та Ді!
Для Карітасу України вкрай важливим є персоніфікований підхід до бенефіціарів, тому проєкт – це не просто адресна доставка пакунку з продуктами, це спілкування з літніми людьми, можливість почути про їхні житейські історії визначити, можливо, ще у чомусь потрібна допомога. А для співробітників Карітасу найбільшою мотивацією є щирі посмішки і слова подяки.
Історії від Ба та Ді з Дрогобича
Пані Євгенія, 82 роки
Жінка давно живе сама – чоловік помер, але останнім часом через проблеми з ногами фактично не виходить з дому, хоча свого часу вела дуже активний спосіб життя, з цим важко змиритись. Власне, до Карітасу вона звернулась, аби отримати ходунки, щоб хоч якось пересуватись по квартирі. А продуктова допомога від «ДоБаДі» водночас і збентежила, і приємно потішила пані Євгенію. Вона висловила велику вдячність «Карітасу» за те, що зрозуміли її ситуацію, не відмовили у ходунках та надали приємний бонус у вигляді продуктів.
Пан Орест, 76 років
Пан Орест тривалий час працював начальником телевізійної станції у Бориславі, але вже давно на пенсії. Зараз йому непросто – дуже важко пережив раптову смерть дружини, а ще і діабет дав ускладнення і довелося ампутувати ногу. Тепер, живучи на п’ятому поверсі будинку без ліфту, чоловік практично замкнений у просторі квартири, прикутий до інвалідного візка. Але, незважаючи на це, він обслуговує себе сам, не бажаючи допомоги доглядальників. Але допомога від Карітасу – інвалідний візок – стала дуже в нагоді, тому і продуктовому набору був дуже радий і трошки зніяковілий та здивований, що його не забули та надали таку важливу на сьогодні допомогу.
Важливість проєкту розуміють і працівники місцевих Карітасів, на яких лягла основна нагрузка – прийняти вантажі, сформувати списки Ба та Ді, доставити, поспілкуватись – але і почути приємні слова від вдячних життєлюбів.
Володимир Кметь, директор Карітасу Волинь: «Долучившись до ініціативи «ДоБаДі» – проєкту допомоги людям поважного віку, мета якої – забезпечити благодійними продуктовими наборами українців літнього віку, ВОБФ «Карітас-Волинь» покриває потреби людей «золотого віку» у Нововолинську в перші шість місяців проєкту. Ми розуміємо, як важливо людині в похилому віці відчувати турботу та увагу, спілкуватися і знаходитися в соціальному оточенні, відчувати себе необхідним. Така турбота особливо важлива та актуальна саме зараз, коли старші люди майже не виходять з дому через пандемію».
Проєкт триває і долучитись до нього можуть всі бажаючі представники бізнес-структур – для участі підприємству достатньо обрати один або декілька населених пунктів і впродовж принаймні трьох місяців постачати йому продуктові набори. Вартість одного – 280 гривень, і його вистачає на місяць. Вартість партії наборів із 50 штук на місто – 14 000 грн. Пишіть на пошту happyoldcomua@gmail.com
Карітас України проводить постійний збір коштів від благодійників, аби 50 українців дорослого віку з Волновахи щомісяця могли отримувати такі ж великі продуктові набори. Допомогти просто – переходьте на http://caritas.ua/causes/dobadi-volnovakha/
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Волинський обласний Благодійний фонд «Карітас-Волинь» долучився до спільного проекту «ДоБаДі», який реалізується Карітасом України, спільно з БФ «Життєлюб» та «Новою поштою». Метою стало забезпечити благодійними продуктовими наборами українців «золотого» віку у Нововолинську. 50 наборів – це 50 людей, яких відвідали у травні працівники організації, поспілкувались, послухали історії, підтримали – адже так важливо старшим людям відчувати турботу та увагу, спілкуватися і знаходитися в соціальному оточенні, відчувати себе необхідним. Така турбота особливо важлива та актуальна саме зараз, коли старші люди майже не виходять з дому через пандемію.
Життєвий шлях кожного підопічного вражаючий: складний, тернистий і водночас цікавий.
Валентина Борисівна, 84 роки
Змалечку була кволою, часто хворіла, але закінчила педагогічне училище, працювала у дитячому будинку, але в 39 років овдовіла і залишилась з сином на руках – аби вижити, довелося йти на важку роботу – у погрузочне відділення на шахту, що ще більше погіршило здоров’я. Але жінка ніколи не опускала руки, дякує Богу що вдалося вижити у важкі часи, сама постійно допомагає меншим братам по господарстві, за що і називають її люблячи «наша Матуся».
Надія Юхимівна, 85 років
Про таких, як Надія Юхимівна, раніше писали статті в газетах – жінка з багатодітної селянської родини, поїхала на Донбас на будівництво шахти, де вивчилась на каменяра, потім на машиніста баштового крану – повернувшись у рідні краї, розбудовувала тоді ще молоде місто Нововолинськ. Хоча за бадьорими словами – важкі будні. Ким тільки не працювала – і дояркою, і пастухом, і жниваркою у колгоспі, і нянькою у садочку. Робота на крані була і фізично, і психологічно важкою. Тепер жінка вже давно на пенсії, живе з сином – також пенсіонером, і так радіє будь-якій підтримці.
Ганна Петрівна, 81 рік
Дитинство припало на війну – як сама жінка каже, «дитинство пройшло у бункерах та ровах з водою». Родина проживала у Люблінському повіті Польщі, тому під час операції «Вісла» була насильно переселена на Волинь. Далі – просте життя звичайної людини – десятирічка, освіта за спеціальністю «електромеханік», родина, діти, тривала робота за спеціальністю, пенсія… Життя зараз не без проблем, але жінка не втрачає оптимізму і щиро вдячна за підтримку Карітасу-Волинь, за опіку та догляд.
Долучитись до проєкту ДоБаДі можуть всі бажаючі представники бізнес-структур – для участі підприємству достатньо обрати один або декілька населених пунктів і впродовж принаймні трьох місяців постачати йому продуктові набори. Вартість одного – 280 гривень, і його вистачає на місяць. Вартість партії наборів із 50 штук на місто – 14 000 грн. Пишіть на пошту happyoldcomua@gmail.com
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Допомога людям похилого віку – важливий компонент діяльності Карітасу, і програми є різні – довготривалі і невеликі проекти адресної допомоги. Всі вони покликані надати посильну допомогу найуразливішим, а ще – дати зрозуміти, що про старших людей не забувають, їх бачать, розуміють і чують… Для Карітасу Хмельницький проект «ДоБаДі» – це не просто закупівля та передача продуктів харчування для 50 людей золотого віку (у віці від 77 до 94 років), не лише можливість забезпечити їх необхідним базовими продуктами, аби вони могли дотримуватися карантину та залишатися в безпеці. Це ще і шанс поспілкуватись, почути історії їхнього життя, адже за кожним з наших Ба та Ді – історія країни очима простих людей, те, що наступні покоління знають лише з коротких фраз підручника, які не завжди відображають реальність. Нам треба їх чути, поки ще є живі свідки подій, вони – наша пам’ять. Їхні життєві історії вражають, адже вік дитинства та юності припадає на воєнні та повоєнні роки. Просто послухаємо…
Галина Опанасівна, 77 років
Під час війни мої батьки були вивезені в Німеччину, там я і народилась, вони жили в таборі і працювали на картонно-паперовій фабриці – мати сиділа за станком, а батько був різноробочим.
Мама розповідала, що німецькі жандарми приходили серед ночі, забирали людей, і ніхто не знав куди вони зникали, після їхнього візиту ніхто не повертався. Прості місцеві селяни домовлялись з жандармами і брали до себе людей на роботу, то води принести, то грядки прополоти, а за це годували і давали ще їжу з собою, щоб вони годували інших людей в таборі, бо їсти не вистачало. Так мої батьки старались виживати. Коли ми вже їхали додому після визволення, німецькі селяни дали моїй мамі портфель великий в якому були пелюшки, пляшечка дитяча, соска, зібрали все в дорогу…
Валентина Миколаївна, 83 роки
Як почалась війна, мені було біля 5 років, хоч батька не пам’ятала – він пішов служити, коли мені було вісім днів.
У тітки моєї стояли німці-тиловики, були вони непогані, людяні, мене цукерками вгощали. З ними був хлопчик-українець, німецький офіцер взяв його за сина і забрав з собою. А бабця моя жила на краю села, там стояли есесовці. От вони були дуже вредними людьми… Я одного разу прийшла до бабці, той есесовець прийшов в хату, побачив, що дитина тут, і почав чіпляти мотузку, щоб мене повісити. Я нічого не зрозуміла, а бабця впала на коліна і благала, щоб він мене облишив. Як виїжджали – все обчистили, бабцю ні з чим лишили. А маминого брата, йому було років 13, зловили німці, сказали, що він партизан, за ноги спускали в криницю, через це він сильно почав заїкатись, майже німий став.
Василь Олексійович, 81 рік
У нас у дворі стояла німецька кухня. Німецький кухар вгощав нас гороховим супом. Моя старша сестра Аня з двоюрідним братом возили продукти в ліс партизанам. Мама якось спитала у німця чи є у нього діти, він сказав що у нього два кіндера, їх призвали в армію воювати, а він сам пішов кухарем. А ще пам’ятаю, як раптом з лісу на конях з шаблями вискочили козаки – мама нам сказала, що то наші наступають. Після війни я знаходив у садку вибухівку, такі жовті кусочки, як мило, а ще находив цілі ленти патронів. Для нас війна закінчилась в 1947 році, коли батько повернувся.
Прості слова, прості історії простих людей… Їх залишилось небагато і ми маємо про них пам’ятати, допомагати їм, говорити з ними…
Проєкт триває і долучитись до нього можуть всі бажаючі представники бізнес-структур – для участі підприємству достатньо обрати один або декілька населених пунктів і впродовж принаймні трьох місяців постачати йому продуктові набори. Вартість одного – 280 гривень, і його вистачає на місяць. Вартість партії наборів із 50 штук на місто – 14 000 грн. Пишіть на пошту happyoldcomua@gmail.com
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Завдяки CSR проектів компанії «Сингента» в Україні підопічні Карітасу у прифронтовій Волновасі в червні та липні 2021 року отримають продуктові набори в рамках проекту «ДоБаді», – пакунки з продуктовими наборами для осіб «золотого віку», які розповсюджує Карітас України у рамках спільного з БФ «Життєлюб» та компанією «Нова пошта» проєкту.
Компанія «Сингента» – лідер агробізнесу світового масштабу у сфері виробництва високоякісних засобів захисту рослин та насіння, передала матеріальну допомогу Карітасу України на реалізацію проєкту у Волновасі.
«Для нас корпоративна соціальна відповідальність є одним із найпріорітетніших напрямків діяльності. Це важлива цінність, яку компанія привносить у цей світ і частина її обов’язку. Зараз надзвичайно важливо надавати підтримку найменш захищеним, адже навіть маленька добра справа окриляє та душевно збагачує!», – додає фахівчиня з внутрішніх комунікацій та CSR проектів «Сингента Україна» Олександра Потетюшна.
50 літних людей протягом двох місяців будуть отримувати набори, до яких входять продовольчі товари довготривалого зберігання: цукор, різноманітні крупи та консерви, соняшникова олія, чай та солодощі. Приблизна вага набору – близько 5 кг.
Серед підопічних проекту у Волновасі: пані Клавдія, учасник війни, ветеран праці, у свої 92 роки живе одна у невеликому будинку з пічним опаленням, жінка майже не виходить з дому та має проблеми зі слухом. 89-річна пані Лідія, мешкає у приватному будинку разом із сином Володимиром, теж літнього віку, через нестачу страхового стажу син не отримує пенсію за віком і вони удвох живуть на виплати Лідії Василівни. Пані Лариса, практично не виходить з будинку, а через маленьку пенсію їй доводиться економити буквально на всьому. Для кожної з бабусь продуктовий набір це справжній подарунок, вони щиро дякують небайдужим людям, які не забувають, що поруч є ті, кому так потрібна допомога.
«Карітас України підтримує літніх самотніх людей вже понад 20 років в рамках проекту «Домашня опіка» ми надаємо комплексну допомогу вдома. Ми є експертами як в оцінці потреб так і в наданні допомоги нашим підопічним. Для нас дуже важливо що наші партнери довіряють нам і долучаються до допомоги потребуючим людям поважного віку. Ми щиро вдячні компанії «Сингента» за готовність підтримати наші проекти, ми раді творити добро разом», – зазначає директор з комунікацій та мобілізації ресурсів Карітасу України Владислав Шелоков.
Карітас України, благодійний фонд «Життєлюб» та компанія Нова пошта об’єднались, щоб запустити «ДоБаДі» – проєкт допомоги людям поважного віку. Мета ініціативи – забезпечити благодійними продуктовими наборами українців літнього віку. Така турбота особливо важлива та актуальна саме зараз, коли старші люди майже не виходять з дому через пандемію. Проект окрім Волновахи реалізовується також у Кам’янському, Полтаві, Хмельницькому, Нововолинську та Дрогобичі.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Про невелике місто Волноваха, що знаходиться між Маріуполем та Донецьком, чув багато хто. Звідси до лінії конфлікту – кілометрів 15. Населення – офіційно 20 тисяч жителів, ще десь стільки ж переселенців. Життя непросте, особливо для людей «золотого» віку, яких у місті багато.
Саме тому таким корисним став для них спільний проєкт допомоги старшим людям «ДоБаДі», який реалізується Карітасом України спільно з БФ «Життєлюб» та «Новою Поштою». Вже декілька місяців пакунки з продуктами отримують самотні старші люди, якими опікується Карітас Волноваха.
Кожна людина, яка отримує допомогу – це складна доля, мрії про краще і вдячність за допомогу. Ось які вони, наші Ба з Волновахи:
Ніна Несторівна самотня і прожила непросте життя.
Зараз змушена жити у чужому напівзруйнованому будинку, без газу, води і тепла, оскільки власне житло втратила при загадкових обставинах. Вона нікуди не звертається за допомогою, навіть до лікарів, тому що боїться втратити те небагато, що має, хоч у неї серйозні проблеми зі здоров’ям. На свою мінімальну пенсію ледве може купити найнеобхідніші продукти харчування. Жінці допомагають небайдужі люди, хто чим може – сусіди пускають погрітись, підтримує Карітас, а тут ще така несподіванка – пакунок з продуктами від ДоБаДі! Ніна Несторівна дуже вдячна!
Людмила Дмитрівна, 67 років.
Самотня, отримує невелику пенсію, список хвороб дуже довгий – всі вони потребують постійного лікування. Але труднощі не зламали жінку – вона мріє, що здоров’я покращиться, у неї буде змога подорожувати та відвідати оздоровчі центри. А ще вона багато читає та займається домогосподарством. Але поки більша частина грошей йде на ліки – тому така важлива допомога, яку жінка отримує в Карітасі та від проєкту ДоБаДі.
Ганні Федорівні – 68 років, живе з сином – інвалідом з дитинства першої групи, та і сама має другу групу інвалідності – онкологія, діабет, серце. Більшість пенсії йде на лікування, та і скільки купиш на 2 640 гривень… Вже декілька років вона отримує благодійну допомогу від Карітасу Волноваха, тепер ще і мала змогу отримати продукти від ДоБаДі. «Дуже вдячна організації за допомогу, за підтримку нас, потребуючих людей, – говорить вона. – Крім вас ніхто нас не підтримує. Дякую за допомогу. Бажаю Вам всім здоров’я і успіхів у вашій благородній справі».
Три роки відвідує Карітас і Зінаїда Никифорівна. «Дуже вдячна вам за допомогу, – каже вона, – це допомагає якось покращити наше життя у такий нелегкий час. Бажаю всім здоров’я, благополуччя і такого довгоочікуваного миру у нашій квітучій Україні».
Долучитись до проєкту ДоБаДі можуть всі бажаючі. Карітас України проводить постійний збір коштів від благодійників, аби 50 українців дорослого віку з Волновахи щомісяця могли отримувати великі продуктові набори. Вартість одного набору – 280 гривень, його вистачає на місяць. Наша мета – збирати щомісяця 42 тисячі гривень, аби забезпечити жителів Волновахи поважного віку щомісячними продуктовими наборами на період не менше трьох місяців.
Спільний проєкт допомоги старшим людям «ДоБаДі», який реалізується спільно з БФ «Життєлюб» та «Новою Поштою» набирає обертів!
Пакунки з продуктами – якраз напередодні свята Великодня – отримали самотні люди «золотого» віку, якими опікується Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії. У кожного із них своя житейська історія і свої проблеми – хто пересувається за допомогою інвалідного візка, хто прикутий до ліжка, хто просто потребує допомоги та підтримки. Але варто було бачити їхні щасливі обличчя, коли вони отримували пакунки з рук працівників Карітасу!
Для проєкту важливі не просто цифри розданих пакунків, а те, що за кожним «дякую» стоять історії наших життєлюбів – людей, які прожили довге і цікаве життя.
Ось такі вони, наші Ба та Ді:
Пан Тарас (85 років). Незважаючи на поважний вік – волонтер! Багато волонтерив на війні на Сході України, постійно допомагає у Карітасі – його добре знають і члени Клубу літніх людей, який він регулярно відвідує, адже так хочеться поспілкуватись!
Пані Ганна (76 років) щиро дякує: «Я так вдячна за кожен дзвінок і надану допомогу!».
Життя у неї – можна книжку писати, було і сумне, і добре. Народилася у Німеччині, куди були вивезені її батьки за часів Другої Світової війни. Мала родини, доньку, але зараз самотня, хоч і не втрачає житейського оптимізму.
Схожа доля і у пані Любові (78 років) – теж народилась у концтаборі у Німеччині. Вік дає своє, важко ходити, але залишається активною учасницею Клубу літніх людей..
Пані Галина (85 років) як дитина радіє, коли до неї телефонують та відвідують, адже після смерті чоловіка мешкає сама. А тут – напередодні свята гості з подарунками!
«Дуже дякую тим всім, що дали допомогу. Дай їм Боже здоров’я, за те, що вони не забувають тих старих людей. Дуже дякую за все. Це для мене є дуже велика допомога», – каже 85-річна пані Софія. Вона давно з Карітасом, ще з того часу, як допомога була потрібна її прикутому до ліжка чоловікові і сину з інвалідністю. А тепер і їй, яка втралила здоров’я у важкій праці на будівництві, потрібна допомога, за яку вона щиро вдячна.
Все більше Ба та Ді отримали наші продовольчі пакунки, все більше щасливих очей і слів вдячності. Все більше житейських історій. Але потреба ще дуже і дуже велика. Проєкт триває!
Долучитись до проєкту ДоБаДі можуть всі бажаючі представники бізнес-структур – для участі підприємству достатньо обрати один або декілька населених пунктів і впродовж принаймні трьох місяців постачати йому продуктові набори. Вартість одного – 280 гривень, і його вистачає на місяць. Вартість партії наборів із 50 штук на місто – 14 000 грн. Пишіть на пошту happyoldcomua@gmail.com
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Триває спільний проєкт Карітасу України, БФ «Життєлюб» та компанії «Нова Пошта», в рамках якого люди «золотого» віку, якими опікується Карітас у Дрогобичі, Волновасі, Кам’янському, Полтаві, Хмельницькому та Нововолинську, отримують продовольчі пакунки, закуплені за кошти соціально відповідальних бізнес-структур.
Хочеться трошки розповісти про наших Ба та Ді, які отримуються допомогу, адже це люди, які прожили довге життя. Напередодні Дня пам’яті та примирення вони розповідають про своє нелегке життя у воєнні та післявоєнні роки – ми прагнемо поділитись цими історіями, аби благодійники і всі небайдужі люди знали, що кожен пакунок – це не просто цифра у звіті, а живі люди, зі своїми спогадами, історіями, долями…
Просто дамо їм слово…
Пані Тетяна
Пані Тетяна: Я народилась у січні 1941 року, тоді ще місто звалося Проскурів. Батько був робітником, як і всі, пішов на війну, потрапив у полон під Києвом, втік, повернувся додому в січні 1942 року хворим та обмороженим – так опух, що бабуся і мати різали одяг, взуття, щоб роздягнути. Але підлікували, виходили і він став працювати вдома, виготовляв чоловіче і жіноче взуття мешканцям як міста так і села. Ця дало можливість забезпечувати сім’ю і не працювати на німців. У 1943 році німці вигнали нашу сім’ю з хати, розвалили її, створили пересильний пункт, довелося переїхати до іншого будинку – а щоб ніхто на новому місці не довідався про батька, одягали його в жіночий одяг. Після звільнення Проскурова батько знову пішов на фронт, а власники нашого нового будинку повернулись – от ми залишились на вулиці. Радянська влада Проскурова відмовилась надавати нам житло, хоч уже була похоронка про загибель батька, бо всіх, хто проживав на окупованій території вважали «ворогом народу». Ну які ми, діти, були вороги народу? Були продані всі речі, цінності (їх скуповували за безцінь), і мати купила стареньку хатину і город в 20 сотих землі, який допоміг вижити в голод 1947-48 років.
Пані Зінаїда
Пані Зінаїда: Як почалася війна, мені було 3 роки і 4 місяці. Добре пам’ятаю, як батько йшов на війну. Був теплий літній день, тільки пройшов дощ і світило сонце. В якомусь дворі, за кованими гратами було багато людей, і там був мій батько, який кричав мені: “Я скоро повернуся. Не плач!” Я була в мами на руках і дуже плакала. Ще досі яскраві спогади про бомбардування – це вже 1942- 1943 рік. В Архангельськ, де ми жили, плили пароми з допомогою від Америки, а німці їх бомбили і знищували. Вдень нас з дитячого садка переводили в бомбосховища. Виття сирен та німецьких літаків лякало нас, ми ховались по кутках, а вихователі та няні нас збирали, одягали і ми бігом бігли в бомбосховище. Найстрашніше всього було вночі. Вертольоти скидали з парашутами освітлювальні бомби, було світло, як вдень, а ще світло відбивалося у воді і здавалося, що бомби летять прямо на тебе, і стріляють теж в тебе. Це виття літаків, сирен залишили в душі незабутній слід, який ніколи не забудеться. Якось, я вже вчилася у восьмому класі, 1952-53 р.р, під час уроків запала тиша, і раптом летить літак. І звук у нього так схожий на німецький. Ми всі завмерли від жаху, але наш вчитель був колишній фронтовик. Отямився першим і сказав нам – “Це не може бути!”. І ми зітхнули з легкістю, але було бажання тікати світ за очі. Будучи зовсім дорослими, ми вирішили поїхати на Братську Фортецю. Перед входом зустрічали людей звуки війни, виття літаків, сирен, стрільба, вибухи. Ці спогади…наче було це все вчора. Війна – це жах ! Не дай Бог нікому! Хто це пережив – ніколи не забуде!
Пані Йолана
Пані Йолана: Я народилась у травні 1944 року на Закарпатті. Війни як такої тут не було. Військові проїжджали через наше село, я чула від старших людей, що німецькі війська, які проїжджали через наше село, нікого не кривдили, не принижували. Згадували, що питали у сільського голови, у кого з людей можна купити сіно для коней. А коли проїжджали російські війська, то було вже гірше. Якось вони побачили дерево черешні, то один сказав: «Смотри, ягоды». То вони ту черешню зрізали, погрузили на машину і поїхали. А вже після війни нагорювались У 1949 році у селі організували колгосп. Було то весною, люди всі землі посіяли, посадили. Ніхто нікого не питав, прийшли забрали все. У моїх батьків забрали два воли, двох коней, підводу, вівці, кози, свині. В нас залишилася одна корова, а нас дітей було вісім. Потім вони ще прийшли за сіном та ще почали тягнути корову з хліва. Моя мама не давала корову, коли вони її виводили, то впала до землі у білій домоткані сорочці, то тільки осталося, що сліди від корови на білій сорочці. А ми, діти, пробували стали на захист корови і відбивали камінням. Тоді мого батька назвали куркулем і забрали в тюрму. Це все я дуже добре пам’ятаю, мені тоді було п’ять років.
Проєкт триває і долучитись до нього можуть всі бажаючі представники бізнес-структур – для участі підприємству достатньо обрати один або декілька населених пунктів і впродовж принаймні трьох місяців постачати йому продуктові набори.
Вартість одного – 280 гривень, і його вистачає на місяць.
Вартість партії наборів із 50 штук на місто – 14 000 грн.
Пишіть на пошту happyoldcomua@gmail.com
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Пакунки з продуктовими наборами для осіб «золотого віку», які розповсюджує Карітас України у рамках спільного з БФ «Життєлюб» та компанією «Нова Пошта» проєкту допомоги старшим людям «ДоБаДі», вже у тих, хто так потребує допомоги і підтримки!
У квітні 300 щасливих Ба та Ді з 6 міст – Дрогобича, Волновахи, Кам’янського, Полтави, Хмельницького та Нововолинська – отримали набори. Але організатори планують не зупинятись і щомісяця розширювати масштаб допомоги, додаючи на карту все більше міст, де мешкають наші життєлюби.
В першу чергу допомога надається самотнім людям, важкохворим, переселенцям – адже серед локацій, куди цього місяця надійшли пакунки зі смаколиками, і прифронтова Волноваха, і Кам’янське, де місцевий Карітас опікується людьми, які проживають у модульному містечку для внутрішньо переміщених осіб. Ми намагаємось гнучко підходити до допомоги, адже індивідуальний підхід до людей, які потребують допомоги – базове бачення Карітасом програм підтримки.
«Оскільки багато людей звертається за допомогою, рішення про надання продуктового набору приймається на основі оцінки потреб, кожна ситуація розглядається індивідуально, – говорить Марія Пагулич з Карітасу Кам’янське. – Окремою вразливою категорією є безробітні особи передпенсійного віку (55-58 років), які пенсію за віком ще не отримують, тому перебувають у скрутному становищі. Надання продуктових наборів для наших бенефіціарів є значною підтримкою в складній ситуації поширення пандемії COVID-19, це вагомий внесок у збереження здоров’я осіб «золотого віку». Наші БаДі дуже вдячні за допомогу».
Ось тільки деякі історії та відгуки від наших Ба та Ді.
Пан Володимир – переселенець, з 2015 року проживає у Кам’янському: «Оскільки дружина має слабке здоров’я, доводиться витрачати значну частину пенсії на ліки. Тому для нашої сім’ї великою допомогою є продуктові набори від Карітасу та Життєлюба. Ми дуже вдячні за таку підтримку, особливо напередодні Великодніх свят».
Пані Лариса з Волновахи – самотня інвалід 1 групи, практично не виходить з будинку. Через маленьку пенсію доводиться економити не всьому, навіть на опаленні, цієї прохолодної весни температура у помешканні рідко досягає лише позначки +10. Тому продуктовий набір став справжнім подарунком-несподіванкою – жінка щиро дякує небайдужим людям, які не забувають, що поруч є ті, кому так потрібна допомога.
Проєкт триває і долучитись до нього можуть всі бажаючі представники бізнес-структур – для участі підприємству достатньо обрати один або декілька населених пунктів і впродовж принаймні трьох місяців постачати йому продуктові набори. Вартість одного – 280 гривень, і його вистачає на місяць.
Вартість партії наборів із 50 штук на місто – 14 000 грн.
Пишіть на пошту happyoldcomua@gmail.com
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
В Україні, за участю Карітасу України, компанія Нова Пошта та благодійного фонду “Життєлюб”, розпочався проєкт «ДоБаДі», що має на меті допомогу людям поважного віку, одній з найвразливіших категорій населення.
Гість – Владислав Шелоков, директор з комунікацій та мобілізації ресурсів Карітасу України.
Ведуча – Галина Бабій.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
