09.09.13, Україна
Щороку регіональні організації Карітасу України, яких налічується більше 20-ти, організовують для дітей і молоді, що перебувають у кризових умовах життя, літні табори. Серед гір чи на морі, в наметах чи на відпочинкових базах сотні дітей отримують можливість оздоровитися, подорожувати, знайти нових друзів, затоваришувати з психологами і педагогами, набути цінний духовний досвід.
Проведенню таборів для потребуючих дітей і молоді сприяє проведення благодійної акції «Різдвяна свічка», яка щороку відбувається у греко-католицьких громадах по всій Україні. Додатково фінансування забезпечується з проектів, донорами яких є Карітаси у Франції, Іспанії, Німеччині, Швейцарії, Австрії, також за кошти приватних благодійників.
Як і де відбувались літні табори цьогоріч, скільки дітей їх відвідало, що було знаковим – ми дізнались безпосередньо в організаторів та учасників.
Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ багато років поспіль влаштовує табори «Канікули з Богом» на Івано-Франківщині, у с. Дора. Цьогорічне оздоровлення вдалось забезпечити для 108 дітей з кризових, малозабезпечених, багатодітних, неповних сімей, а також для дітей із звичайних родин, батьки яких забажали, щоб їхні діти долучились до активностей Карітасу.
«На жаль, теперішнє життя диктує такий ритм, що часто люди знаходяться далеко від Бога, – зазначає Тарас Бучовський, керівник дитячих проектів місцевого Карітасу та організатор табору. – Технологічний прогрес, попри всю свою користь, насправді відволікає людину від того, що є справжнім, істинним. А тут діти мають можливість все залишити позаду і наблизитися до своїх друзів, наставників, активного і здорового способу проведення часу, до Бога».
Діти визнають, що саме цієї атмосфери їм часто бракує вдома, в школі, на вулиці. На літньому таборі вони відкриваються з нових сторін, стають вільними для спілкування з педагогами і психологами. Рухливі ігри та спортивні змагання, тематичні заняття і пізнавальні розваги, бесіди на духовну тематику і про суть християнства – неоціненну роль при підготовці та проведенні всіх цих активностей відіграють волонтери, яких цьогоріч на «Канікулах з Богом» б
уло 8.
Карітас Київ у липні для своїх підопічних організував подорож до Карпат, оздоровлення та відпочинок у таборі «Едельвейс» в с. Микуличин, Івано-Франківська область. Вперше з групою майже 20-ти дітей і підлітків з багатодітних і кризових сімей, зокрема, гравців футбольної команди “Мрія” працювали місцеві педагоги – професійна, досвідчена і добре спрацьована команда.
10-денний літній табір київського Карітасу подарував дітям незабутні спогади: походи в гори (в тому числі на Говерлу), на скелі Довбуша, водоспад і долиною річки Прут, щодня нові конкурси, дискотеки, спортивні змагання та навіть святковий феєрверк. Також працівники київського Карітасу доповнювали програму табору і виховні заходи педагогів “Едельвейсу” індивідуальними бесідами та груповими заняттями, зокрема, на теми дружби та вдячності.
В’ячеслав Федченков, соціальний працівник Карітасу Київ, розповідає: «Наші підопічні здивували всіх на спортивних майданчиках: старша дівчача футбольна команда (14-16 років) обіграла три команди супротивниць, не пропустивши жодного м’яча (рахунки 4:0, 4:0, 2:0). А наймолодша підопічна 8-річна дівчинка стала кращою бомбардиркою в своїй команді (4 голи)! Хлопці ж довели впевнену перевагу як в декількох тренувальних матчах, так само і в настільному тенісі, бадмінтоні».
На морі – на Одещині, в місті Южне – цього року мали змогу відпочити понад 20 потребуючих дітей і підлітків з Карітасу Броди. Підопічні діти купалися в морі і засмагали, займалися в творчих майстернях і танцтерапією, грали в спортивні ігри, їздили на пікнік до скель, були на екскурсії в одній з найбільших спортивних споруд Європи – спорткомплексі «Олімп». Повсякчас з дітьми працювали психолог і педагог, згуртовували їх і допомагали набувати цінних соціальних рис координатори табору.
Особливим, трохи ускладнюючим і водночас дуже цікавим моментом було те, що не всі діти були знайомі один з одним. Це викликало як певні труднощі в спілкуванні і поведінці, так і чудову нагоду навчитись налагоджувати стосунки і врегульовувати міжособистісні негаразди.
15-річна Юля каже: «Відпочинок на морі завжди особливий. Він повязаний з активними видами спорту, радісним сонячним зарядом настрою та неординарними веселими розвагами. 7 днів у таборі пролетіли як 1 для мене та моїх нових друзів!».
А Карітас Стрийської Єпархії УГКЦ влаштував для більш як 20 дітей трудових мігрантів духовно-відпочинковий табір на Івано-Франківщині. Щоденно тут проводилась ранкова руханка, різноманітні конкурси, розважальні ігри, духовно-виховні науки, спортивні змагання. За словами дітей,
особливо їм сподобались духовні заняття, які завершувались піснями з мімікою та жестами.
Також попередньо під гаслом «Чи ти знаєш, що в нас є спільнота?» відбувався табір місцевого Карітасу для людей з особливими потребами в с. Тухля Львівської області. Учасниками стали неповносправна молодь зі Стрийського Карітасу і члени спільноти «Віра і Світло» – загалом 55 осіб.
Розповідає Оксана Ільків, координатор табору: «Тема таборування була обрана з огляду на те, що для кожного з нас є важливо творити стосунки дружби, а також відчувати те, що тебе потребують. Основне завдання нашої спільноти полягає у тому, щоб дарувати життя, тобто дати кожній людині зрозуміти, що вона є люблена, така яка є, з усім світлим і темним, що є всередині кожного. Адже саме з цього усвідомлення починається людський ріст, розвиток, самореалізація».
Тернопільський Карітас проводив цьогоріч як міський літній табір, так і заміський. Учасниками таких активностей є сироти, напівсироти, діти із кризових та багатодітних родин – загалом близько 30 осіб.
Розповідає соціальний працівник Оля Ілько: «Зазвичай ми щоліта виїжджаємо у с. Врубівці, Кам’янець-Подільського району, Хмельницької області, розкладаємо намети неподалік Дністра і організовуємо кількаденну «Школу екстремального виживання на природі». І цього літа планувалося їхати на вже звичне місце, але через непередбачувані обставини миперенесли цей відпочинок на пізніший термін, а натомість організували влітку своє дозвілля у Тернополі і поблизу Тернополя».
У місцевому Карітасі кажуть, що літні табори є надзвичайно ефективним методом в соціальній роботі з дітьми і молоддю – це допомагає дітям відкритися, долати конфлікти, спілкуватися з ровесниками і дорослими, пізнавати себе та свої ресурси, вчитися на помилках, набиратися життєвого досвіду.
Тим часом на березі мальовничого озера Світязь – перлини Волинського краю – мали можливість оздоровитися понад 40 дітей з кризових родин і родин трудових мігрантів Нововолинська та Волинської області. Працівники Карітасу Волинь та семінаристи Тернопільської духовної семінарії супроводжували відпочинок дітей: робили його не лише активним, веселим і різноплановим, але і змістовним, таким, що запам’ятається на довгі роки.
Щоденні походи на озеро, водні естафети, ігри в футбол, волейбол, настільний теніс, бадмінтон, твістер поєднувалися з тематичними розвагами та конкурсами, завдяки чому діти мали можливість проявляти свою кмітливість і спритність. Крім того, під час табору діяли гуртки малювання, вишивання бісером, декупажу, виготовлення квітів з атласних смужок, в яких діти розви
вали свої творчі здібності.
За словами дітей, цікавою для них виявилась школа фінансової грамотності – тут їх вчили планувати витрати та бачити тактику, як втілювати мрії в реальність. Коли погода була несприятливою для розваг на вулиці, діти мали можливість переглядати пізнавальні фільми. А справжньою несподіванкою для учасників табору став виступ лялькового театру, який продемонстрували артисти театру юного глядача з Луцька. В програмі табору була також психологічна робота, яка включала в себе тренінги з елементами танцетерапії, діагностику особистості та профорієнтації, щоденне обговорення подій – все це спрямовано на підвищення самооцінки та розвиток комунікативності підопічних.
Найбільшій кількості підопічних – 107 дітей та 16 батьків – вдалось надати літнє оздоровлення Івано-Франківському Карітасу. Цьогоріч уже восьмий раз місцевий Карітас організував табір для дітей серед мальовничих гір у с. Заріччя Надвірнянського району на Івано-Франківщині. Супроводжували дитячий відпочинок 10 працівників місцевого Карітасу і 9 волонтерів.
В першій таборовій зміні відпочивали діти та молодь з вадами розумового розвитку. Літні грози не завадили їм гарно відпочити, набратись фізичних сил, спробувати свої таланти у різноманітних творчих конкурсах. Окрім відпочинку, вони знаходили ще й час для навчання та закріплення практичних навиків самостійної поведінки: застеляли ліжка, прибирали в кімнатах, самостійно дбали за особисту гігієну.
В другій таборовій зміні під девізом «Здорово живемо» відпочивали діти позбавлені батьківської опіки, з багатодітних та малозабезпечених сімей, діти трудових мігрантів. Програма табору акцентувала увагу його учасників на важливості ведення здорового способу життя, сприяла самореалізації дітей та формуванню позитивної мотивації, усвідомленню переваг здоров’я.
Третя ж зміна табору «Я+МИ – одна сім’я: пошуки взаєморозуміння» мала на меті сприяти взаємній інтеграції батьків та дітей з 12 родин, які знаходяться під соціальним супроводом місцевого Карітасу. Впродовж 7 днів команда організаторів і волонтерів табору працювала над покращенням взаємостосунків батьків з діт
ьми, а також надавала індивідуальну соціально-психологічну підтримку батькам та їхнім дітям.
Четверта зміна табору залучила батьків і дітей, які живуть з ВІЛСНІДом. «Ти не один: ми – одна велика сім’я» – саме під таким гаслом і метою роботи будували свою працю працівники проекту «Центр догляду та підтримки ЛЖВС» (примітка – людей, які живуть із ВІЛСНІДом), які надавали психологічну та реінтеграційну допомогу для цільової групи у вигляді як індивідуальних консультацій, так і групових занять, ігор, конкурсів, занять.
«Літні табори є дуже важливою складовою в роботі з дітьми з кризових, багатодітних, неповних сімей. Адже батьки цих дітей не мають можливості оздоровити своїх дітей, забезпечити активне та змістовне дозвілля в період літніх канікул. І часто діти саме під час канікул залишаються без догляду та належної опіки, мають можливість набратись пустого», – каже Марія Підлубна, організатор табору у Карітасі Борислав.
Місцевий Карітас цьогоріч проводив денний літній табір для потребуючих дітей у 3 табірні зміни, загальною тривалістю 27 днів. Завдяки цьому вдалось оздоровитись 67 дітей. Відпочинок з Карітасом був сповнений подорожей, екскурсій, конкурсів, тренінгів та майстер-класів. Учасниками літнього табору були діти, що позбавлені батьківських прав, діти трудових мігрантів і діти з кризових сімей.
В цей же час Карітас Львів УГКЦ для своїх неповносправних підопічних організовував цьогоріч 2 табори: у с. Довге, Дрогобицького району Львівської області та на Азовському морі в с. Кирилівка Запорізької області.
На Львівщині в літньо-оздоровчому таборі «Ми Божі діти» взяли участь 14 молодих людей з обмеженими можливостями. Завдяки активностям табору, екскурсіям, тематичним заняттям, спортивним змаганням і розважальним заходам, – каже організатор Наталя Загайко, – значно покращився емоційний та психологічний стан підопічних. Можна це прирівнювати до місяців щоденної копіткої роботи в соціальному центрі.
До освітньо-рекреаційного табору на Азовському морі долучились 13 неповносправних підопічних львівського Карітасу. Найбільше їм запам’ятались відвідини дельфінарію, також отримали наснагу та масу позитивних вражень від купання в морі, конкурсу ліплення різних фігур на піску, дискотеки та вечірнього співання віросвітлянських та українських пісень, спільної молитви на березі моря.
«Літній табір «Веселі канікули з Карітасом» Хмельницького Карітасу спрямований не лише на відпочинок і оздоровлення, а і на можливість самовираження. Багаторічний досвід дозволяє обрати дійсно найкраще для дітей!», – стверджує керівник табору Дмитро Лисий.
Цільова група заходу – діти та молодь, які знаходяться в складних життєвих обставинах, загалом понад 30 осіб. Спільні розваги та заняття сприяють для підопічних місцевого Карітасу у формуванні товариських, дружніх стос
унків, згуртовують юний колектив, навчають виживати у непростих життєвих ситуаціях і найважливіше – звертатись по допомогу до ближніх.
А Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ цьогоріч організував літні табори для майже 50 дітей з числа малозабезпечених, дітей трудових мігрантів і неповносправної молоді. Відпочинок проходив в с. Стрілки Старо-Самбірського району, Львівська область. Чимало спілкування, рухливі ігри, конкурси, дискотеки, вечірні багаття і пісні під гітару, бал-маскарад – все це зробило для учасників таборів відпочинок незабутнім.
Координатори відзначають, що цього року діти були напрочуд активні: хотіли за кожної можливості пізнавати світ, цікавляться всім, що їх оточує, задають оригінальні запитання. «Якщо оцінювати літні табори за 10-бальною шкалою інструментів соціальної роботи – впевнено можна ставити оцінку 9!», – вважає організатор табору Галина Яджак.
е для дітей відбувся турнір спеціальний з волейболу – грали і великі, і малі.
дітей. Також ми добре розуміємо, що потрібно надати змогу відпочити дітям, сім’ї яких не мають змоги забезпечити їм дороговартісний відпочинок у санаторіях. Тому ми виступили з ініціативою зробити табір доступний для всіх і розширити його чисельність», – каже о. диякон Сергій Триф’як, директор Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії.
позитивні зміни у дітях. У першу чергу, видно, що вони попри свою активність, заспокоюються зсередини, віднаходять рівновагу. З цієї причини багато дітей приїжджають у табір щороку. Так, декілька хлопців та дівчат вже вважаються старожилами табору та допомагають старшим впоратися з малечею. 
як втілювати мрії в реальність. Ділові ігри та корисна практика дали змогу багато про що дізнатися – підопічні діти Карітасу зрозуміли, що від уміння грамотно розпоряджатися грошима залежить фінансовий благоустрій людини, а значить, і можливість здійснювати та досягати поставлені цілі, допомагати іншим. 
виявили бажання взяти участь в святих таїнствах сповіді та причастя!», – розповідає Вікторія Скриннікова, організатор табору на Свитязі. 
з новоприбулих у місцевий Карітас дівчат. Дитина рано залишилася без мами (мама померла, коли їй було 5 років), а тато постійно перебуває на роботі за кордоном. Вкрай важко Надії (ім’я змінено з етичних міркувань) було знайти спільну мову з ровесниками, у неї практично не було друзів. 
місце, а безпосереднє спілкування з близькими людьми і особливо з дитиною відходять на другий план. 
їхнього психоемоційного стану з метою наступної корекції за допомогою індивідуального спілкування з ними та їхніми батьками. 
нашої організації на це немає, і ми дуже просимо вас допомогти зібрати ці 3 тисячі гривень.