Щоб покращити умови проживання вимушено переміщених осіб та забезпечити їх базовими речами, продуктами харчування, засобами гігієни за рахунок отриманої гуманітарної допомоги від постійних партнерів, фахівці Карітас Запоріжжя щодня відвідують місця перебування евакуйованого населення.
Частину допомоги, отриманої від People in Need Ukraine та P&G, разом із журналістами Телеканал МТМ Запоріжжя Команда Карітасу Запоріжжя доставила до одного з місць тимчасового поселення у місті.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Під час цієї війни ми стаємо сильнішими, згуртованішими та ріднішими.
Карітас Хмельницький працює, щоб люди, які приїхали з регіонів, де ведуться активні бойові дії, мали найнеобхідніші речі для життя.
У фонді приймають гуманітарну допомогу, розвантажують авто, сотрують отримане, формють набори (продукти та засоби гігієни), працюють на кухні, виконють роботу з документами, здійснюють перевезення внутрішньо переміщених осіб, підтримують психологічно, та роблять багато-багато іншої роботи.
“Від початку війни в Україні до нас звернулось більше 3500 внутрішньо переміщених осіб для того, щоб ми надали їм різні послуги. Це і тимчасове перебування у нас, гаряче харчування, надання протуктових та гігієнічних наборів, також послуги перевезення та «дитячого простору», – каже Олеся Кузенко, соціальна працівниця Карітасу Хмельницький.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Станіслав, вимушений переселенець із м. Нова Каховка, Херсонської області, розповідає про окупацію рідного міста та інші обставини, ячерез які він змушений був покинути домівку.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
У благодійній організації “Карітас Івано-Франківськ” зараз працюють 154 волонтери. Виконавча директорка Наталія Козакевич розповіла кореспондентці Суспільного, що упродовж місяця кількість охочих допомогти зросла.
До волонтерської роботи найбільше долучилися люди, які вимушено виїхали зі своїх домівок через повномасштабне вторгнення рф в Україну.
Майже місяць харків’янин Данил Борецький розвантажує автомобілі з гуманітарною допомогою та сортує продуктові набори у “Карітасі”. Хлопець розповідає, що залишатися осторонь, коли в країні триває війна, не хотів. З перших днів, відколи переїхав до Івано-Франківська, пішов волонтерити. Сюди приїхав разом із мамою.
Данил Борецький каже, що у Харків повернутися не може, адже снаряд влучив у його будинок.
“Я живу на першому поверсі. Снаряд влучив у п’ятий. Дах був зруйнований. Прорвало опалення. Дім — повністю зруйнований, він вже хитався. Мій будинок переживає другу війну. Його побудували у 1933 році. Залишатися там було небезпечно. Я захотів долучитися до волонтерської роботи, бо усередині відчуваю, що маю допомагати людям. Я не можу воювати через хворобу. Та я допомагаю тим, чим можу”, — каже Данил Борецький.
Стати волонтером захотів й киянин Дмитро Федоренко. Чоловік розповідає, свою родину відправив за кордон. Коли переїхав до Івано-Франківська, зрозумів, що хоче бути корисним у новому місті.
Упродовж тижня Дмитро разом з іншими волонтерами “Карітасу” розвантажує декілька 10-тонних вантажівок. Дмитро каже, важкої роботи не боїться. До того ж тут він знайшов друзів.
“Нас тут дуже добре зустріли — як рідних. Інколи було до сліз, ледве стримувався від того, що дуже гарне ставлення в людей до нас. Допомагають і їжею, і одягом — всім, чим можна. Я навіть домовлявся з отцем Володимиром, директором “Карітасу”, щоб допомогу на Київ відправити моїм друзям. Там також в Києві — штаб. Там їсти готують, допомагають тим, хто потребує. Зібрали допомогу, відправили цілий бус у Київ”, — каже Дмитро Федоренко.
Разом із Дмитром до волонтерської роботи долучився й Сергій Плетенчук. Хлопець також переїхав до Івано-Франківська з Києва. Він розповідає, дорога була важкою. Подекуди доводилося йти пішки по 12 кілометрів через активні бойові дії на Київщині та Житомирщині.
У “Карітасі” Сергій разом з іншими волонтерами працює щодня, інколи без вихідних. На втому не скаржиться, бо хоче бути корисним.
“Просто було таке відчуття, якщо ми сидітимемо вдома, то нічого доброго з цього не буде. Просто десь в душі нас “шкребло”, можна так сказати. Тому ми вирішили знайти волонтерську організацію. Наступного дня вже почали працювати. І так день за днем ми приходимо. Переважно, це — фізична робота. Але, крім цього, стараємося допомагати, як тільки можна”, — каже Сергій Плетенчук.
За словами Наталії Козакевич, усім, хто хоче стати волонтером, потрібно прийти до приміщення благодійної організації та залишити свій номер. Наразі найбільше потрібно чоловіків, які б допомогли розвантажувати автомобілі з гуманітарною допомогою.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Користуючись війною та вразливістю жінок та дітей, вербувальники та торговці людьми намагаються втягнути їх у порнобізнес, сексуальну або трудову експлуатацію, чи примусове жебрацтво.
Керівник проектів з протидії торгівлі людьми Ігор Тридуб з Карітасу Харків підготував практичні поради, як захиститись від торгівлі людьми у час війни.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Майже щодня тернопільські благодійники та волонтери відправляють гуманітарну допомогу на схід та центр України.
Левову частку збирає та відправляє Тернопільський “Карітас”. У цьому їм допомагають переселенці, які стали волонтерами.
“Волонтерський рух – це теж армія, але не військова, а добровольча. Нашою зброєю є наші руки, наша посвята, наш час та наші ресурси. В єдності нашій -велика сила. Наш осередок Карітасу став ще одним таким волонтерським центром. Ми всі тут щоденно робимо і велику і малу роботу. Піклуємось про наших біженців, надаємо їм підтримку, харчі, одяг та все, що потребують та що ми можемо надати. Організовуємо роботу прихистку, а також долучаємось до мережі гуманітарних конвоїв: забезпечуємо всім, чим можемо гарячі точки нашої країни. Все це є можливим тільки завдяки благодійникам, жертводавцям та меценатам”, – кажуть у Карітасі Тернопіль.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Карітас Коломия навіть у мирний час завжди допомагав нужденним. Тепер основна його діяльність зосереджена на допомозі людям, які найбільше постраждали від війни. Тут біженці можуть отримати усю необхідну допомогу, а ще волонтери спрямовують медикаменти, продукти харчування та речі українцям, яких атакує росія.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Повноцінні сніданки, обіди та вечері готують для вимушених переселенців хмельницькі волонтери.
У Карітасі Хмельницький з початку повномасштабного вторгнення російських окупантів запрацював Центр гарячого харчування. Щодня тут годують близько пів сотні людей.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Пані Ірина Бойко зустрічає мене перед їхнім офісом-складом, зараз важко підібрати правильне слово. Вона щойно повернулася з виїзду роздачі гуманітарної допомоги.
Ірина Бойко юристка осередку Карітасу-Київ, але зараз вона перебрала на себе всю організаційну і практичну роботу.
Усередині команда працює, не піднімаючи голови і не відриваючи рук від важких ящиків.
– Бачу, у вас в основному жінки, – кажу.
– Так, у нас жінки рулять, – сміючись, відповідає пані Ірина.
Але є чоловіки.
– Ось це – Юрій, він і водій, і вантажник, і охоронець.
Але ядро київського Карітасу – це все-таки жінки: Наталія, Юля, Ірина.
Мені навіть не доводиться задавати питань. Пані Ірина пункт за пунктом перелічує, чим вони займаються практично цілодобово:
– Тут приймаємо товар, розфасовуємо, пакуємо і передаємо людям найнайнайнеобхідніше, – показує на численні товари у кімнатах і коридорах.
– Подивіться на ці коробки. Це все жіночі руки.
– Люди найбільше потребують продуктів харчування.
– Ось це тільки макарони. Але цього вистачить максимум на двісті наборів.
– Вся допомога надходить від благодійників, в основному від наших із Західної України.
– Ось благодійник передав нам молочну продукцію, яка буде відвантажена сьогодні до дитячого будинку.
– А це привезли з Коломиї вже спаковані продуктові набори. Ми дякуємо за їхню допомогу, бо це найнеобхідніші речі. Це крупи, олія, консерви.
– А це ми передаємо лежачим людям. Ми дуже потребуємо підгузок як для дорослих лежачих, так і для дітей.
– Сьогодні ми дуже багато віддали підгузок лежачим людям. Тут була ціла гора.
– Дитячого харчування не вистачає.
– Категорія тим, кому допомагаємо, – безробітні, багатодітні.
– Ми все передаємо за списками.
Пані Ірина демонструє відео багатодітної жінки з села Держанівка. Вона має шестеро дітей від 2 до 14 років і потребує особливо підгузок.
З працівників київського Карітасу пані Ірина залишилася і ще двоє дівчат. Інші – волонтери.
– Надходить багато допомоги від наших донорів і з-за кордону – Німеччина, Італія, Іспанія…
– Хоча вся допомога надходить до Києва, але вона розподіляється за пріоритетами, тобто тим, кому це найбільш потрібно.
– Буквально сьогодні зателефонували з Дарницького району Києва, де в одному підвалі пересиджує триста людей. І вони потребують харчів, засобів гігієни. З них 80 відсотків – це діти. Це бомбосховище школи, де приймаються тільки діти школи з батьками.
– БФ «Карітас-Київ» охоплює п’ять областей – Чернігівську, Черкаську, Вінницьку, Київську і Житомирську області.
– Ми кожного вечора сходимося всі разом і формуємо запити від людей на наступний день.
– Часом приходять дуже складні запити і дороговартісні такі як ліки. Особливо ліки для онкохворих чи специфічні ліки…
– Похолодало і люди почали масово хворіти. У нас є банк одягу і передаємо тим, кому це потрібно, а також продукти швидкого приготування для людей, які не мають змоги приготувати щось через відсутність можливостей.
– По пів тисячі продуктових наборів роздаємо тільки в окрузі.
– Дві вантажівки відвантажили на Фастів, бо там біда – нема що їсти.
– Для лікарень ми закупили мийні та дезінфекційні засоби.
– Особливо уваги потребують лежачі самотні люди, до яких ніхто не доходить і ніхто, крім нас, не прийде. Сьогодні нам вдалося об’їхати лише 26 таких людей.
– Під саме приміщення Карітасу люди з шостої ранку вишиковуються в чергу, щоб щось отримати. Ми їх просимо приходити на 10-ту годину, а вони вже з самого ранку, щоб вистачило. І ми теж мусимо працювати з шостої ранку, щоб не було скупчення людей.
– На жаль, не всім ми можемо допомогти, хоча щодня отримуємо тонни допомоги.
– П’ятнадцятий день війни. Я помітила, що люди звикають до війни. Менше стали ховатися. Більше виходять з дому.
– У нас є сховище. Коли сирена, то люди, особливо з дітками, біжать ховатися до нас.
– Не можемо достукатися до Чернігова. Туди взагалі не можливо дістатися.
– Ми всіма силами передаємо допомогу в бік Ірпеня. Хоча там уже майже не лишилося людей.
– Потяги з допомогою приходять і серед ночі. І наші волонтери їх розвантажують.
– Дякуємо благодійникам, які на своїх вантажівках і машинах самі доставляють цей товар.
– Дякуємо волонтерам, які приходять готувати гарячі обіди для бездомних.
– У Києві проблема з водою. Магазини попіднімали ціни, а з крана не нап’єшся.
– Одна пекарня передала нам свіжоспеченого хліба. І ми з приємністю роздали його людям.
– Допомоги потрібно дуже багато. А ще буде більше треба, коли всі почнуть повертатися сюди, додому.
