організовують працівники Карітасу. 13 травня Центр соціальної реабілітації та адаптації для людей із особливим потребами «Дивовижні долоні» в м. Дрогобич разом із працівниками Центру та вихователями і
випускниками Нагуєвицької школи-інтернату для дітей з вадами розумового
розвитку вдало спланували і втілили зустріч з активним відпочинком і
пікніком на природі. 

 

Багато радості і задоволення принесли рекреаційні розваги, виступи з концертними номерами, приготування ковбаски на вогнищі. Розмови та ігри, сміх і співи лунали на весь ліс, а радість і спільність залишились надовго в серцях молоді з особливими потребами. 

Під час прощання наш друг Мирон промовив: “Ми дійсно стали рідними і будемо жити спільним життям. Це чудово – бути справжніми друзями, ділитись думками, часом і почуттями!».

Центр «Дивовижні долоні» розпочав свою діяльність у 2008 році завдяки фінансовій підтримці Карітасу Франції. 17 молодих людей з вадами розумового розвитку беруть участь у щоденній діяльності осередку. Одним із завдань проекту є соціальна реабілітація та адаптація людей з особливими потребами у суспільство та співпраця з іншими організаціями які працюють з даною проблемою.

Перебування неповносправної молоді на природі, спілкування з друзями, творчі гуртки і тематичні навчання, проведення спільних акцій і є найкращий спосіб для соціалізації, також відпочинку. Після спільних заходів із друзями з іншого центру молодь з особливими потребами почуває с

ебе піднесено, потрібною та щасливою, громадськість починає все більше розуміти та сприймати особу неповносправну в суспільстві.

Мусимо нині не лише здійснювати комплексну і постійну роботу для неповносправних осіб, а й змінювати суспільну думку щодо сприйняття людей із особливими потребами. Адже серед широкого загалу недостатньо інформації про види неповносправності, причини її виникнення, можливості і побут людей з особливими потребами. І саме тому наявні невиправдані стереотипи і упередження щодо таких осіб. Відтак люди з особливими потребами живуть ізольованим життям, часто ув’язнені в чотири стіни наче інваліди.

В наших руках змінити цю прикру ситуацію, долучившись до роботи центрів для неповносправних осіб або просто усвідомивши суть і важливість даної проблеми!

присвячених
темі СНІДу. Карітас Донецьк щороку приймає активну участь в таких
заходах і цього разу також долучився до підтримки людей, які живуть з
ВІЛ і яких вже немає серед живих. 

 

В цей пам’ятний день багато українських міст було вкрито квілтами (меморіальним полотном) у вигляді полотна зі списком імен людей, що померли від СНІДу. У Києві на Михайлівській площі був найбільший квілт, загальною площею близько 300 квадратних метрів, створений з полотен з усіх куточків України. Цей квілт – символ скорботи та великої трагедії наслідків епідемії, яка забрала життя майже 21 000 українців. Багатокольорова мозаїка квілту краще будь-яких слів показує, що СНІД може торкнутись кожного, в незалежності від віку, статі, національності та способу життя.
«Щодня СНІД забирає життя восьми українців. Ми втрачаємо молоде пооління – майбутнє нашої держави, адже більшість людей, чиї життя забирає СНІД – це молоді люди віком 25-49 років», – говорить Лілія Підкопаєва, олімпійська чемпіонка, Посол Доброї Волі в Україні з питань ВІЛ/СНІДу.

Також в цей день у Донецьку відбулись піша хода із квілтом, концерт, роздача інформаційних матеріалів на тему ВІЛСНІДу.

Основною причиною великої кількості смертей, – кажуть медики і правозахисники, – є ігнорування державою проблеми ВІЛ/СНІДу та недостатнє фінансування закупівлі ліків для ВІЛ-позитивних людей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я із 92 000 людей, які потребують лікування на сьогодні, лише 22 000 його отримують. Інші ж 70 000 українців, яким гостро необхідне лікування – не отримують його через відсутність фінансування держави.

«Сьогодні існує безліч міфів про високу вартість лікування ВІЛ/СНІДу та його раціональність. Мало хто знає, що мінімальний курс АРВ-терапії в Україні коштує $234 на рік, що дорівнює 1872 грн., або 5 грн. 13 коп. на день, – говорить Володимир Жовтяк, Голова Координаційної Ради ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛСНІД».

«Забезпечення всіх ВІЛ-позитивних людей АРВ-терапією – обов’язок держави, закріплений Законом України, який на сьогодні, на жаль, не виконується. Наслідки цього ми можемо зокрема на такій акції – це десятки тисяч наших друзів та близьких, які заплатили власним життям за бездіяльність держави», – зауважує Світлана Віхтинська, працівник Карітасу Донецьк.

Карітас Донецьк намагається всіляко допомагати ВІЛ-інфікованим людям, надає їм матеріальну і соціальну допомогу, підтримує психологічно і морально. Також ведеться просвітницька робота, адже насамперед ми повинні усвідомити, що таке СНІД і як можна убезпечити себе від цього захворювання, так само нам нині необхідно подолати упередження щодо ВІЛ-позитивних осіб.
 

соціалізації та профілактики розповсюдження соціально-небезпечних інфекцій в середовищі вуличних підлітків та молоді м. Києва».

 

Такий захід був присвячений темі впровадження в Києві програм профілактики соціально небезпечних інфекцій серед вуличних підлітків та представників їх соціального оточення. Адже статистика свідчить, що кількість таких дітей нині в Україні не зменшується, а робота по захисту і соціалізації такої соціальної категорії ведеться насамперед не державними службами, а  завдяки роботі благодійних фондів, громадських організацій, церковних спільнот.

Організаторами круглого столу виступили Київський міський центр соціальних служб сім’ї, дітей та молоді та Міжнародний благодійний фонд «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні». Крім працівників державних структур, до участі в заході були запрошені представники неурядових організацій, у тому числі і Карітас Київ, що впродовж багатьох років активно працює в сфері соціалізації вуличних дітей і молоді.

В ході роботи круглого столу було представлено результати досліджень з оцінки чисельності дітей та молоді віком 10-19 років, що відносяться до груп ризику, та заслухано рекомендації щодо організації роботи з профілактики ВІЛ-інфекції серед підлітків (UNICEF, Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка).

 

КМЦСССДМ поділився своїм досвідом вуличної профілактичної роботи з підлітками груп ризику в контексті проблем ВІЛ/СНІД за технологією мультидисциплінарних команд. Представники МО «Право на здоров’я», яка виступає партнером Карітасу Київ у кількох проектах («Впровадження просвітницько-профілактичних тренінгових занять «Сходинки» серед підлітків груп ризику», «Центр допомоги дівчатам та молодим жінкам у складних життєвих обставинах»), доповіли про досягнення у рамках спільної діяльності у 2011 році. Також захід дав можливість поділитись напрацюваннями і досвідом.

 

«Акцентованої уваги до включення в систему профілактичної роботи безпритульних, бездоглядних підлітків, підлітків-споживачів наркотиків ін’єкційним шляхом, осіб від 14 до 19 років, які надають комерційні сексуальні послуги , практикують ризиковану сексуальну поведінку, раніше в країні та Києві не приділялось. І це є великою проблемою і викликом для нашого суспільства. Фактично існуюча мережа послуг з первинної, вторинної та третинної профілактики не була націлена на підлітків. Необхідна системна, координована робота з цією категорією з дотриманням базових принципів анонімності, конфіденційності, дружнього підходу», – зазначає Ольга Байдарова, координатор проекту “Мобільна робота з молоддю в Україні”  з Карітасу Київ.

На завершення учасники розглянули проект резолюції засідання круглого столу, покликаної сприяти консолідації зусиль, спрямованої на покращення соціального становища вуличних підлітків та молоді, забезпечення їх лікування та соціального супроводу. 

підопічних, –  а діти, якими опікується цей Карітас, є з малозабезпечених сімей, сироти
чи напівсироти, діти мігрантів, – основна увага заходів концентрувалась
на близьких дітям людях, тих хто завжди намагається бути поряд і в
кожну хвилину готовий допомогти. 

 

Розпочались святкування з концерту, який організувала ГО “Мелодія життя” за підтримки Фонду “Україна 3000” та ВБО
“Асоціаці
я благодійників України”. Концерт відбувся в львівському клубі “Millennium” за участі лідера гурту “Мандри” Сергія Фоменко і співачки Оксани Мухи. Голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» пані Катерина Ющенко привітала молодь з Днем Матері.

Наступним етапом святкування був вечір, який підготували самі діти для своїх матерів і близьких. Вірші, пісні, душевні історії, презентації, музичний супровід і музичні твори виконані на скрипках приємно вразили присутніх батьків. В цей день лунали найщиріші побажання матерям:

 

Дуже важливо, щоб батьки цікавились своїми дітьми, а діти не були байдужі до своїх батьків.

 

Усвідомлюючи це, працівники Дитячо-юнацького соціального центру Карітасу у Львові роблять все можливе для відновлення і зміцнення родинних зв’язків, щоденно працюють  не лише над опікою і вихованням дітей, а також з їх батьками та завдяки спеціалізованій роботі психологів.

На завершення діти частували своїх батьків солодощами і мали змогу поспілкуватись в колі друзів.

Робота із неповносправними людьми. Досвід України і Німеччини
17.05.2011

 

Регенсбург, Німеччина. Йоганесс Магін відвідав Карітас України із ознайомчим візитом і задля проведення оцінки роботи центрів для осіб
з особливим потребами в рамках проекту «Мережа Центрів соціальної
реабілітації та адаптації для осіб з вадами розумового розвитку».

Йоганесс Магін є дипломованим психологом і впродовж багатьох років працює з інтеграцією і наданням допомоги неповносправним людям в Німеччині. Така діяльність включає в себе спеціалізовані заклади і об’єднання, що сприяють комплексній інтеграції людей із особливими потребами до суспільства, – мова про грандіозний спектр установ:  дитячі будинки, центри надання ранньої допомоги для неповносправних осіб, центри доліковування недоношених дітей, спеціальні школи для людей з психічними розладами, центри сприяння розумовому розвитку, навчальні центри для розумово неповносправної молоді, майстерні для неповносправних людей, житлові гуртожитки, служби, які надають консультації з питань виховання дітей, інтеграційні професійні фірми для осіб з особливими потребами тощо.

У розмові із п. Магіном вдалось зясувати, що загалом Католицький центр опіки над неповнолітніми (прим. мова йде лише про регіональний центр Католицької церкви в Німеччині, що охоплює регіон з населенням в 1,5 млн. осіб) налічує 3.200 працівників, з них у сфері роботи з неповносправними залучено приблизно 2.500 працівників. Послугами цього центру щороку користуються приблизно 25.000 осіб з особливими потребами.

Розпитуючи про історію становлення такої системної розвинутої роботи із неповносправними особами в Німеччині, основні етапи її еволюції, отримуємо у відповідь такі думки п. Магіна: «Витоки роботи з людьми, що мають особливі потреби, у Німеччині сягають корінням перших таких центрів, які були засновані 150-160 років тому, – у той час католицькі і протестантські священики почали створювати спеціальні допоміжні установи для розумово відсталих осіб чи людей з важкими фізичними вадами. Ці установи стали маргінальними на початку минулого століття, а потім в результаті Першої світової війни і економічної кризи, дуже важких часів націонал-соціалізму ми мали стагнацію – особливо скрутним видався період націонал-соціалізму, коли неповносправні люди виганялись із своїх центрів і знищувались у спеціальних таборах смерті – в рамках програми умертвіння Т4.

У повоєнний час розпочалась складна відновлювальна робота. Прорив відбувся у 60-х роках, коли було закріплене соціальне законодавство, а також на кожну дитину була поширена загальна обов’язкова освіта. Внаслідок цього були створені спеціальні школи, розвинулась спеціальна педагогіка, педагогіка для розумово відсталих дітей. Потім почали створюватись робочі місця у майстернях для неповносправних людей. Вони також зазнавали поступової еволюції – від орієнтованих строго на працевлаштування, тобто на те, щоб хоч чимось заповнити робочий день, до справжніх елементів промислового виробництва. Те, що ми робимо сьогодні для BMW, інші майстерні роблять для інших автоконцернів, таких як Mercedes, Porches.

І сьогодні ми маємо, я б сказав в якості останнього етапу розвитку, – те, що Німеччина в 2009 р. ратифікувала Конвенцію ООН про права інвалідів. Відтепер ми жваво обговорюємо тему інклюзії, тобто питання, яким чином люди з вадами можуть жити, працювати в суспільстві – там, де також живуть і працюють повносправні люди. І це є величезним викликом для всіх цих установ з 150-річною історією, оскільки це не інклюзивні установи, а спеціальні заклади».

Йоганесс Магін разом із національним координатором Карітасу України Людмилою Сухарєвою провели  ряд зустрічей із представниками державних органів влади, відвідали Івано-Франківський геріатричний центр, Бориславську школу-інтернат для дітей із ДЦП, сиротинець для хлопців із вадами розумового розвитку у м. Ст.Розділ, дитяче відділення психіатричної лікарні у м. Львів, навчально- реабілітайний центр «Джерело», м. Львів.

«У Німеччині завдяки різноманітним соціальним законам маємо значно більшу підтримку і допомогу з боки держави для інтеграції і опіки над неповносправними особами. Це допомога і при народженні дитини із особливими потребами, і фінансові дотації і для консультаційних центрів, для стаціонарної чи напівстаціонарної допомоги у вихованні неповносправних дітей, і допомога для професійної освітньої підготовки і подальшого працевлаштування неповносправних та безліч інших.
Тобто, державна політика і закони спрямовані на те, щоб існували структури для реабілітації і соціалізації неповносправних осіб. Цього дуже бракує сьогодні в Україні, на жаль», – стверджує Йоганесс Магін.

За час тижневого перебування в Україні Йоганесс Магін відвідав Центри соціальної реабілітації та адаптації для неповносправних людей Карітасу України в Івано-Франківську, Львові, Дрогобичі та Стрию. Під час оцінки роботи центрів п. Й.Магін зауважив, що робота ведеться на належному рівні, створені добрі умови для подальшого розвитку даного проекту та розширення діяльності.

«Я відчув надзвичайну гордість за те, що належу до родини Карітасу. За те, що я побачив у центрах Карітасу, як там працюють з учасниками, з батьками неповносправних осіб. Те, що я зміг відчути у ваших центрах  надзвичайно теплу атмосферу, – свідчить про першокласну роботу, яка ведеться тут на місцях.
Звичайно, що ця робота є ще досить юною і в дечому незрілою. Однак вона якісно відрізняється від іншої діяльності (чи то, вірніше, бездіяльності), що ведеться в Україні з особами, що мають особливі потреби.

За час свого тижневого візиту до різних центрів, в яких перебувають неповносправні особи, я побачив різне і багато що мене засмутило. Але я побачив в осередках Карітасу великий потенціал, і його необхідно грамотно і послідовно розкривати і розвивати. Зокрема, надаючи акцент мисленню у довгостроковій перспективі, якби це не було складно, зважаючи на постійні фінансові труднощі», – висловлює свої враження і побажання стосовно роботи центрів для реабілітації і соціалізації неповносправних осіб Карітасу України п.Й. Магін.

В останній день візиту п. Магіна в конференц-залі Карітасу України відбулась робоча зустріч із координаторами проекту з місцевих центрів Карітас: було обговорено питання підведення підсумків оцінки роботи проекту для осіб з особливими потребами, обумовлено методи і формати подальшої співпраці. Також п.Й. Магін провів коротку супервізію для працівників по найбільш актуальних питаннях в роботі проекту для неповносправних людей.

 

але поселення з’явилося тут значно раніше. На території села знаходяться рештки князівського замку, що привернули чималу увагу і цікавість у дітей, якими опікується Карітас. Також в цій місцевості з давніх-давен виготовляли сіль. Але найцікавіше, що притягує сюди туристів, – Тисовий заповідник. Створений він на невеликій площі ще в 1914 році. Окремі дерева досягають висоти 10-12 м, найстарішому з них – понад 500 років.

«Для маленького Івасика це вже не перша подорож. Тож він з нетерпінням очікував на нові враження та емоції від мандрівки. Іванко із захопленням розповідає, що найбільше йому сподобалася чудова тепла весняна погода та природа, яка ось-ось почала прокидатися від зимового сну. Діти цілий день дихали свіжим повітрям, відвідали музей дикої природи, що знаходиться на території заказника та старанно допомагаливлаштувати пікнік», – розповідає соціальний працівник із Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархіїНаталія Григорчук.

Більшість дітей, якими опікується Карітас в рамках даного проекту, є із неблагополучних сімей, і тому їх буденність часто доволі непроста і сіра. І саме такі подорожі допомагають дітям відволіктися, розважитись, гарно відпочити.

Досвідчені психологи стверджують, що перебування на природі є найкращим засобом для моральної розрядки. Після таких прогулянок діти стають спокійнішими, починають більше цікавитися світом навколо себе. А також це є хорошим способом знайти для себе нових друзів!

представників духовенства, влади, парафіян і гостей міста.

Того дня у храмі відбулась Архиєрейська служба, яку провів Архиєпископ Львівський Владика Ігор та єпископ-помічник владика Венедикт у співслужбі з деканами Львівської Архиєпархії та парохами великих церков Львова. Після богослужіння на подвір’ї кафедрального Собору Архиєпископ Львівський та його помічник здійснили обряд освячення води та кроплення всіх присутніх.

До храмового свята долучились також працівники карітасівського Центру «Дозвілля та соціальної реабілітації для неповносправних молодих людей». Напередодні Владика Ігор радо підтримав ідею участі у святі працівників та підопічних Карітасу Львів УГКЦ. На святковій службі для усіх присутніх прозвучало оголошення про участь у храмовому святі представників соціального проекту і заохочено до знайомства з ними.

А тим часом у подвір’ї Катедрального собору працівники центру дозвілля та соціальної реабілітації для неповносправних осіб розмістили столики з виробами, які були виготовлені дітьми з розумовою неповносправністю саме до храмового свята. Адже в рамках діяльності по реабілітації і соціалізації молоді з особливими потребами діти і молодь регулярно мають творчі гуртки, на яких майстерно виготовляють різноманітні вітальні листівки, картини, вироби з бісеру і паперу, свічки, глиняні та дерев’яні вироби тощо. Також на храмовому святі у Львові було представлено інформаційний стенд та брошури про роботу, яка ведеться у проекті з неповносправними особами – аби усі бажаючі мали можливість дізнатись більше про таку діяльність і, можливо, долучитись до неї.

Вироби осіб з особливими потребами – слід відзначити – користувались чималим інтересом в учасників свята, як в отців, що розпитували подробиці роботи Центру Карітасу Львів УГКЦ і щедро жертвували на його діяльність, так і гостей храмового свята. Були і приємні несподіванки, – коли серед людей, які цікавилися виробами опікунів центру для неповносправних, опинилась пані Катерина Ющенко, яка вподобала собі писанки.

На святковому подвір’ї храму св. Юрія лунали дитячі співи та відбувались показові виступи дитячих танцювальних колективів, які спеціально готувались до виступу на храмовому святі. Свято вдалось дуже піднесеним, щирим і благословенним, особливо для неповносправної молоді, яка відчула себе причетними до організації і проведення свята!

Трір. Святкування  розпочалося з архієрейської літургії у Кафедральному соборі Святого Воскресіння та продовжилося в обласному музично-драматичному театрі.

Участь у святкових заходах взяли правлячий єпископ Івано-Франківської єпархії владика Володимир Війтишин, правлячий єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії владика Микола Сімкайло, а також німецька делегація у складі представника правлячого єпископа Тріру владики Стефана Акермана Людвіг Куна, який багато років працює у відділі зовнішньо-церковних зв’язків у єпархії Трір, керівника відділу у Карітасі єпархії Трір доктора Бернда Кеттерна, заступника керівника Мальтійської Служби єпархії Трір Брігітте Мерцгойзер, референтів по роботі із закордонними Карітасами єпархії Трір Ютти Кірхен та Мальтійської Служби допомоги Тріру Ульріха Матая, а також делегації мальтійців із міста Саарлуй.

Українсько-німецька співпраця розпочалося 20 років тому, коли навесні 1991 року представники Мальтійської Служби м. Трір вперше приїхали до Івано-Франківська. «Довідавшись про страшну економічну скруту в Україні, ми одразу вирішили започаткувати тут благодійну їдальню для обездолених», – пригадує Брігітте Мерцгойзер.

20-річне співробітництво переросло сьогодні у міцну дружбу і повноцінне партнерство. Починаючи з 1991 року Карітас та Мальтійська Служба Допомоги розвинули спільно багато соціальних і суспільно-корисних проектів: проекти для неповносправних осіб, дітей-сиріт, благодійна їдальня, вишкіл волонтерів, спеціальні курси для лікарів і волонтерів з системної терапії, фінансування літніх таборів.

«Усе це нам вдалося завдяки прекрасній співпраці і неймовірно великій жертовності багатьох людей у Трірі. Лише з 2000 року на роботу Карітасу і Мальтійської Служби в Івано-Франківську було виділено майже 706 тисяч євро», – розповів доктор Бернард Кеттерн.

Під час урочистої академії розповідалося про історію заснування Карітасу в Івано-Франківську, історію багатолітньої співпраці з єпархією міста Трір, відбулися презентації проектів, якими сьогодні опікується франківський Карітас. Особливо присутніх вразили номери, які виконували діти-інваліди та виступи набувачів проектів.

Голова обласної ради Олександр Сич на урочистій академії вручив нагороди «За заслуги перед Прикарпаттям» німецьким гостям, а також директору Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ отцю-мітрату Володимиру Чорнію та виконавчому директору франківського Карітасу Наталії Козакевич. Подяку за плідну працю отримали також інші працівники Карітасу, які своєю щоденною працею забезпечують ефективну діяльність усіх проектів благодійного фонду.

Зі свого боку отець Володимир Чорній подякував усім людям доброї волі, які за ці роки своєю щедрістю та милосердям дали можливість надавати допомогу потребуючим людям в Україні. Також слова подяки звучали до владик, зокрема владиці Володимиру, який допоміг завершити будівництво Карітасу в Крихівцях і по сьогодні опікується його діяльністю, президенту Карітасу України Андрію Васьковичу, а також голові Івано-Франківської облдержадміністрації Михайлу Вишиванюку та міському голові Віктору Анушкевичусу.
 

У Києві відбулась зустріч благодійників і чиновників, що працюють з охороною здоров’я
08.05.2011
Наприкінці квітня у Києві відбулась чергова зустріч у рамках проекту «Відверта розмова» ─ «Благодійність у сфері охорони здоров’я: основні

До заходу долучилось близько 25 учасників, що представляли  благодійні фонди, державні служби і громадські організації України, що здійснюють свою діяльність у сфері охорони здоровя. Серед них було представлено «Відродження», «СТОПРАК», «Україна 3000», «Крона», «Здоров`я українського народу», «Карітас України», «Дитяча лікарня майбутнього», Головне управління охорони здоров`я КМДА, Міністерство охорони здоров`яУкраїни.

Найбільш гострі проблеми у сфері охорони здоров’я, які стали предметом зустрічі і обговорення, були:
1. Сьогодні благодійність в медицині в Україні – це гасіння пожежі, а не подолання її причини.
2. Відсутність прозорості у секторі охорони здоров’я.
3. Низький рівень управлінської культури в медичних закладах..
4. Відсутність можливості проведення соціальної експертизи реальних потреб медичного закладу.
5. Складна ситуація із забезпеченням нового обладнання, що закуповується благодійниками, витратними матеріалами та фахівцями.
6. Великі труднощі у впровадженні системної благодійної допомоги в медичні сфері.
7. Низький рівень співпраці з засобами масової інформації.

Метою заходу, що організовує Український форум благодійників, є не лише зустрічі і дискусії, але й колегіальні рішення, що підлягають виконанню самим учасниками асоціації. Отож, на даній зустрічі було висловлено пропозиції учасників зустрічі щодо можливих подальших дій:

1. Започаткувати координацію благодійної діяльності у сфері охорони здоров’я між благодійниками: благодійні організації та фонди мають доповнювати один одного, а не повторюватися.
2. Створити робочу групу з представників благодійних організацій, які опікуються сферою охорони здоров’я, для розробки спільної стратегії просування інтересів перед державою.
3. Проводити спільні інформаційні кампанії та кампанії з адвокатування та лобіювання інтересів пацієнтів та медичних закладів перед державою.
4. Провести дослідження стосовно того, скільки коштів витратили благодійники на підтримку медичної сфери, і таким чином показати, скільки державних коштів було заощаджено завдяки такій підтримці.
5. Протоколювати наступні зустрічі щодо питання взаємодії благодійників у сфері охорони здоров’я для того, щоб рухатися далі, а не починати розмову з «білого аркушу паперу».
6. Обговорити в середовищі благодійників ситуацію навколо благодійного проекту «Лікарня майбутнього». Розглянути можливості проведення публічної інформаційної кампанії щодо благодійного проекту «Дитяча лікарня майбутнього».
7. Популяризувати ідею створення Опікунських рад при лікарнях та інших медичних установах, які б відігравали роль фандрейзингового відділу лікарень та були об’єднуючим ланцюгом між лікарнею та благодійниками.
8. Об’єднати зусилля для лобіювання скорочення ліжкового фонду України та приведення його у відповідність до світових стандартів.

Джерело інформації:
www.ufb.org.ua