Благодійником може стати кожен!

У Нововолинську завершилась щорічна благодійна акція “Допоможи ближньому” 
07.05.2011
Громадські та державні служби із м. Нововолинськ, що на Волині,  в час Великодня провели благодійну акцію для сімей, які

опинилися в складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та інвалідів. 
 
Організаторами заходу виступили  Карітас Волинь, Нововолинський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді,  осередок Суспільної служби України  та місцеве об’єднання християнських церков.

Згідно задуму благодійної акції у залах супермаркетів м. Нововолинськ були  встановлені спеціальні корзини, куди можна було покласти додаткову покупку – продукти харчування, солодощі, іграшки, засоби побутової хімії тощо. По закінчені акції усі придбані товари були роздані потребуючим дітям та їх сім’ям.

Благодійна акція „Допоможи ближньому” дозволила стати вагомим благодійником усіх бажаючих. Адже такий внесок не вимагав значних фінансових затрат, однак приніс радість багатьом потребуючим сім’ям з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах, інвалідам, дітям-сиротам.

В результаті акції корисні подарунки отримали 78 сімей, з яких 131 дитина.

«Ми хочемо, щоб мешканці нашого міста не залишались байдужими до дітей та сімей, що потребують матеріальної допомоги. Адже своїми добрими вчинками вони передадуть таким сім’ям і дітям любов, тепло і радість. Дозволять відчути нашу турботу про них, готовність допомагати і ділитись. Діти – це дійсно наше майбутнє, майбутнє нашої країни, і тому їм необхідно приділяти особливу увагу, любов і християнські чесноти вже зараз і повсякчас», – сказав о. Володимир Кметь, директор Карітасу Волинь.
 

25-річчя катастрофи на ЧАЕС

Карітас взяв участь в міжнародній конференції про Чорнобильську трагедію 

06.05.2011
Протягом чотирьох днів директор Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ о. Ігор Козанкевич приймав участь у конференції,

 присвяченій 25-річчю Чорнобильської трагедії, 
яка відбулася в Білорусії.
Темою конференції, на яку отець був запрошений німецькою благодійною
організацією Rennovabis, було «25 років Чорнобильсь
кої трагедії: що
далі?». Учасниками заходу стали представники з Іспанії, Італії,
Німеччини, Голландії, Молдови, Росії, України та Білорусі.   
 

Як відомо з розповіді о. Ігоря Козанкевича, даний захід мав на меті подякувати людям, що брали активну участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також їх родинам, за те, що взяли на себе основну небезпеку і важливість усунення руйнівного впливу однієї з найбільших у світі екологічної катастрофи.
Також на конференції піднімалось питання передачі пам’яті про Чорнобильську катастрофу наступним поколінням – наскільки це актуально і важливо, якими методами це можна здійснювати. «Йдеться про те, що ми з плином часу, забуваємо, що була така аварія, яких масштабів вона була і скільки людей постраждало.
 
Лихоліття в Японії дещо відновило нашу пам’ять, сколихнуло впевненість у стабільності порядку речей довкола нас. Але прикро, що світ наразі не наважується відмовитися від виробництва атомної енергії, і у розвинутих європейських країнах є ще велика кількість атомних станцій. В нас на першому місці стоїть добробут, вигода, добре життя, але подумаймо, якою ціною ми одержуємо це добре життя?!», – ділиться роздумами о.Ігор Козанкевич.
 
Участь працівників Карітасу України в такій конференції є важливим способом опіки над потребуючими людьми, це шлях до віднайдення особливих методів служіння оточуючим – знаючи вірний підхід, специфіку досвіду і переживань таких людей, володіючи інформацією про те, як з даною проблемою працюють працівники інших організацій.
250 тисяч осіб, що брали участь в ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, вже немає серед живих. Мусимо сьогодні приділяти особливу увагу і допомогу тим, хто з цих людей  живе ще посеред нас, – адже багато з них перебуває в інвалідності, самотності чи навіть бідності, а дехто просто потребує спілкування і нашої поваги.
 

Великдень в реабілітаційному центрі для узалежнених


Владика Юліан Вороновський відвідав “Назарет” на Львівщині 
04.05.2011
У святкові дні Христового воскресіння ми несемо нашим рідним і близьким Великодню радість. Для того, щоб проголосити радість наближення Великодніх свят до реабілітаційного центру



«Назарет» приїхав Владика Самбірсько-Дрогобицької Єпархії – Юліан Вороновський. 
 
Приїзд Владики був несподіванкою для кожного з реабілітантів. Адже не у кожного з них була можливість коли-небудь його бачити, тим паче спілкуватись і прийняти благословіння. 
 
Приїхав Владика не сам, а в супроводі о. Василя Копичина, економа Єпархії, і, звісно, з подарунком для реабілітантів – пасхальними кошиками. О. Ігор Козанкевич, директор місцевого Карітасу, зустрів гостей у «Назареті» і ознайомив їх з діяльністю реабілітаційного осередку. Владика Юліан був приємно вражений здобутками Центру, оскільки від часу його останнього візиту там відбулося багато позитивних змін і нововведень.

Звертаючись до всіх присутніх, Владика Юліан порівняв людські душі з іконами: «Коли ікона запорошується, ми чистимо її, і вона стає як нова, свіжа. Так само і наші душі є покриті порохом, і, коли ми їх чистимо, вони стають прообразом Бога. Кожна людина може впасти, піддатися гріху. Але навіть тоді Христос не покидає її. Христос помер через наші гріхи і заради нас, бо любить всіх  величезною любов’ю.
Будучи тут на реабілітації, уявіть собі, що перебуваєте на реставрації. Шляхом каяття і щирої молитви ви очиститеся, відвалите камінь байдужості, який тисне на ваше серце і дозволите Христові увійти до нього. Звісно, це нелегке завдання: воно вимагає від нас щоденної духовної боротьби, зміни нашого світогляду, але якщо ми не здамося, то радість Христового Воскресіння наповнить наше щоденне життя».
Завершальними словами Владики Юліана були настанови нести Великодню радість нашим близьким і знайомим, вселяти надію в серця тих, хто в цей час сумує, розчарований, знедолений, дарувати любов усім, хто її потребує, – як це робив Ісус Христос.
 

Великдень в реабілітаційному центрі для узалежнених


Владика Юліан Вороновський відвідав осередок “Назарет” на Львівщині
03.05.2011 
У святкові дні Христового воскресіння ми несемо нашим рідним і близьким Великодню радість. Для того, щоб проголосити радість наближення Великодніх свят до реабілітаційного центру «Назарет» напередодні Великодня приїхав Владика Самбірсько-Дрогобицької Єпархії – Юліан Вороновський.



Приїзд Владики був несподіванкою для кожного з реабілітантів. Адже не у кожного з них була можливість коли-небудь його бачити, тим паче спілкуватись і прийняти благословіння. Приїхав Владика не сам, а в супроводі о. Василя Копичина, економа Єпархії, і, звісно, з подарунком для реабілітантів – пасхальним кошиком. О. Ігор Козанкевич, директор місцевого Карітасу, зустрів гостей у «Назареті» і ознайомив їх з діяльністю реабілітаційного осередку. Владика Юліан був приємно вражений здобутками Центру, оскільки від часу його останнього візиту там відбулося багато позитивних змін і нововведень.

 
Звертаючись до всіх присутніх, Владика Юліан порівняв людські душі з іконами: «Коли ікона запорошується, ми чистимо її, і вона стає як нова, свіжа. Так само і наші душі є покриті порохом, і, коли ми їх чистимо, вони стають прообразом Бога. Кожна людина може впасти, піддатися гріху. Але навіть тоді Христос не покидає її. Христос помер через наші гріхи і заради нас, бо любить всіх  величезною любов’ю.
 
Будучи тут на реабілітації, уявіть собі, що перебуваєте на реставрації. Шляхом каяття і щирої молитви ви очиститеся, відвалите камінь байдужості, який тисне на ваше серце і дозволите Христові увійти до нього. Звісно, це нелегке завдання: воно вимагає від нас щоденної духовної боротьби, зміни нашого світогляду, але якщо ми не здамося, то радість Христового Воскресіння наповнить наше щоденне життя».
 
Завершальними словами Владики Юліана були настанови нести Великодню радість нашим близьким і знайомим, вселяти надію в серця тих, хто в цей час сумує, розчарований, знедолений, дарувати любов усім, хто її потребує, – як це робив Ісус Христос.
 

Трудове навчання в Карітасі Київ

В Києві розпочались майстер-класи “Школа життєвих умінь” 
01.05.2011
З початком весни у Києві в рамках проекту “Мобільна робота з молоддю в Україні” почала діяти так звана “Школа життєвих умінь”. Відтепер паралельно з іншими навчальними та

просвітницько-профілактичними програмами працівники Карітасу сприяють розвитку життєво важливих
навиків у рамках своєрідних виробничих міні-майстерень. Фахівці різних
спеціальностей пропонують дітям уміння і навички, які обов’язково
згодяться в житті: кулінарія, по
шиття дрібних виробів і ремонт одягу,
виконання господарських ремонтних робіт, виготовлення виробів з дерева
та інше.

 
Програму «Кулінарний майстер-клас» розпочали з приготування добре відомої всім страви – картопляні зрази. Основний склад учасників кулінарних майстер-класів – дівчатка-підлітки. З кожною новою стравою дівчата стають все більш обізнаними в українській кухні, здобувають досвід і впевненість в приготуванні дедалі складніших страв, – різні види холодних закусок, вареників, котлет, пампухів тощо.
 
«Навчитися швейним премудростям наші підопічні можуть у швейній майстерні. Спочатку ми навчали дітей виготовленню різних сувенірів, гарних дрібничок, а з квітня займаємось в рамках повноцінних швейних майстер-класів», – розповідає працівник Карітасу Київ Ольга Маяровська.
 
Інший працівник Карітасу провів уже три майстер-класи з навчання навикам господарювання. «Ці заняття умовно називаємо “Чоловік-господар”. Перше заняття відбулось на початку квітня, і на ньому підлітки навчались базовим способам роботи з теслярським інструментом, деревом. В результаті чоловічих старань юні майстрині з художніх занять отримали поличку для виробів декупажу та сувенірів. На другому занятті більш юні хлопці скрутили табуретку», – ділиться Олександр Миколайович.
 
Приємно, що трудові заняття стають подією не лише для учасників, а й для інших дітей, які спостерігають за роботою або користуються результатами праці. Участь у майстер-класах в “Школі життєвих умінь” є не лише обов’язком, не лише корисною справою, але й приємністю. Це досягається завдяки зацікавленості та досвіду працівників, які проводять заняття, також завдяки доброзичливій атмосфері, що панує в Соціальному центрі.
 

Підвищення кваліфікованості працівників РЦ «Назарету»


Започатковано цикл навчальних занять для працівників реабілітаційних центрів 
29.04.2011
В Україні щороку суттєво зростає кількість людей, залежних від алкоголю і наркотиків, серед них –



велика кількість молоді та жінок. Дані Національної ради з питань охорони здоров’я  свідчать, що через алкоголізм в нашій країні кожен рік помирає понад 40 тисяч людей. Рівень вживання
алкоголю українцями сягає приблизно 12 літрів на душу населення щороку
лише за офіційною статистикою. Такою ж жахливою є статистика вживання
наркотичних речовин: сьогодні в Україні регулярно вживають наркотики 5
млн. осіб, 20% від загальної цифри – це школярі, 60% – молодь у віці
16-30 років, і 20% – особи зрілого віку.
 
Карітас України надає вирішенню цьому питанню велику роль, і показово це виражається у діяльності реабілітаційного центру «Назарет» (м. Дрогобич, Львівщина).
 
Віднедавна працівники реабілітаційного центру для узалежнених «Назарет» отримали можливість проходити навчання та супервізії з відомими тренерами, психологами та супервізорами з питань залежностей – Мирославом та Жанною Станішевськими. Ці заняття відбуваються щомісяця по 3-4 дні і мають на меті професійну підготовку працівників для роботи з особами, що мають алко- чи наркозалежність. Навчання передбачають проведення індивідуальних та групових супервізій для того, щоб допомогти вирішувати проблеми, що виникають в роботі команди, та шукати розв’язки у складних ситуаціях.
 
«За час навчання було висвітлено та проаналізовано  основні види наркотиків, їх походження, підвиди, способи застосування і особливо наслідки вживання. У кожної з наркотичних речовин є свій спосіб застосування, тривалість дії, свої психосоматичні наслідки та поведінкова симптоматика. І єдине, що їх об’єднує – це спільний кінець, тобто смерть. Якщо не припинити їх вживати… Можна подумати: для чого нам це знати, якщо ми мусимо навчити людину позбутися цієї залежності. Але такі знання допомагають нам проаналізувати стиль поведінки людини при вживанні різних наркотичних засобів, їх емоційні та психофізичні прояви. Уся навчальна теорія підкріплювалась прикладами, які тренери наводили з особистої практики», – розповідає Віталій, консультант  осередку «Назарет».
 
Керівник проекту РЦ «Назарет», Олександра Козанкевич, поділилась, що для неї особисто найважливішим було вивчення вказівок як працювати з реабілітантами, тобто важливість вступного діагностування клієнтів, їх індивідуального ведення щоденників почуттів та аналізу дня для вивчення самого себе, також вміння критично дивитися на свої вчинки. 
 
“Засвоєну інформацію, отримані під час цих навчань знання,  – каже О. Козанкевич, можна використати не тільки у роботі з людьми, залежними від алкоголю та наркотиків, але  також і у повсякденному житті.” Такої думки дотримуються всі працівники центру, які взяли участь в цих кількаденних навчаннях.
 

Шпиталь Шептицького рятує новонароджених малят


В четвер, 31 березня близько 20.00, у Львові у «Вікно життя» при Шпиталеві Шептицького, на вул. Озаркевича, 4, було вкладено новонароджене немовля.



За кілька хвилин прибула швидка допомога і працівники міліції. Дівчинка, як було з’ясовано при медичному огляді працівниками шпиталю, віком до 7 днів, цілком здорова, доглянута і в чистих пелюшках. Зараз вона перебуває у Дитячій міській лікарні на вул. Пилипа Орлика.«Вікно життя», – це спеціальний пункт, де матері можуть анонімно з тих чи інших причин залишати свою новонароджену дитину. Такі спецпункти для новонароджених дітей роками успішно працюють у Польщі та Чехії, в Україні – у Львові, Тернополі і віднедавна в Києві.

Львів має сумний досвід, коли у листопаді 2009 року, після піврічного існування «Вікна життя» при пологовому будинку на вул. Дж. Вашингтона, новонародженого малюка підкинули в центрі міста, під церкву Св. Юра. Дитина була доношеною і абсолютно здоровою, але помітили її надто пізно – дитя захворіло і померло. Після цього випадку новий пункт “Вікна життя” створили наприкінці 2009 року поблизу церкви Юра, ближче до центру міста, у Шпиталі Шептицького.

Проблема матерів, які не мають змоги чи бажання виховувати новонароджену дитину, є надзвичайно актуальною. «Не слід вважати, що підкидають дітей лише неблагополучні жінки із так званої групи ризику!», – каже Дзвенислава Чайківська, керівник Шпиталю Шептицького. «Так, на жаль користування «Вікном життя» є не надто частим і втішним. Частково через низький рівень інформування громадськості, просвітницької роботи на дану тему. Зокрема, існує багато критики стосовно функціонування таких спецпунктів, – мовляв це популяризує відмову від материнства, безвідповідальність і аморальність суспільства. Але врятовані життя малюків, які ми маємо змогу бачити, варті існування пунктів «Вікно життя»», – переконана Д. Чайківська.

До такого вчинку – відмовитись від своєї новонародженої дитини – може призвести сукупність кількох банальних причин: батько не визнає свого батьківства і відповідальності за виховання малюка, батьки матері засуджують вагітність доньки, у матері немає помешкання чи фінансової забезпечності, народження малюка є невчасним на думку матері тощо. В такій ситуації від молодої жінки складно очікувати адекватних вчинків.

Стратегія розвитку допомоги потребуючим людям


Партнери Карітасу зустрілися в Коломиї
01.04.2011
23 березня в Коломиї відбулася нарада Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії з партнерами із Чехії, регіональними організаціями Карітасу України з м. Тернопіль і трьох містечок Львівської області.



Основними питаннями зустрічі було обговорення суті доброчинності та її ролі в розвитку благодійних організацій, також громадянського суспільства. Велику частину наради було відведено обговоренню важливості встановлення міцних зв’язків з іншими громадськими організаціями, постійної комунікації і партнерства з ними. Карітас-Оломоуц поділився своїм багатим досвідом у цій сфері, ознайомив із напрацьованими механізмами роботи.

Оскільки Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії успішно реалізовує одночасно декілька великих і перспективних проектів, усім гостям було цікаво на практиці познайомитися з такою роботою. Отож, учасники наради вирушили в тур по об’єктах, де працює місцевий Карітас. Їх чекало щире здивування охопленням різних соціальних проблем і подальшими перспективами роботи Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії в своєму регіоні. В свою чергу Сергій Триф’як, директор Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії, висловив своє сподівання на ближчу співпрацю із іноземними і національними партнерами для реалізації нових соціальних проектів, які допоможуть багатьом незахищеним верствам населення України.

Діти трудових мігрантів пізнають історію України


Екскурсія в музей ім. С.Бандери в Івано-Франківську
30.03.2011
18 березня у рамках проектів Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ «Клуб людей похилого віку «Надвечір» і «Соціальна та психологічна підтримка дітей трудових мігрантів» відбулася екскурсія учнів Угорницької ЗОШ в Меморіальний комплекс імені Степана Бандери, який знаходиться в селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області.



Музейний комплекс складається з хати-плебанії, в якій проживала родина Степана Бандери, та виставкових зал, де презентовано історію виникнення та діяльності націоналістичних організацій Українська Військова Організація та Організація Українських Націоналістів, розкрито процес становлення Степана Бандери як провідника Організації Українських Націоналістів. В одному з залів учасники екскурсії – діти трудових мігрантів, якими опікується Карітас, – мали змогу також побачити особисті речі Степана Бандери, немовби доторкнутись до його тогочасного життя.

В ході екскурсії учні поспілкувалися з Марією Турчин – головою історико-просвітницького товариства «Меморіал» м. Івано-Франківськ, яка займалася пошуком старовинних експонатів для облаштування будинку родини Бандери, для відновлення їхнього домашнього побуту.

Таким чином діти, яких було запрошено на таку екскурсію, змогли самостійно побачити й почути, ким є національний герой України, яким було його минуле і ставлення до державності. Також така екскурсія – прекрасна нагода для дітей не лише збагатитись розумово, але й стоваришуватись і гарно провести вільний час.

Профілактика вуличного способу життя


Заняття декупажу для дітей з неблагополучних сімей у Києві
28.03.2011
В Карітасі Київ продовжується цикл творчих занять для дітей. Розпочались такі заняття минулоріч і мають на меті навчання технікам декупажу, розпису кераміки, елементам петриківського розпису та інше. Водночас



реалізується і соціально-педагогічна мета: профілактика “вуличного способу життя” (адже учасниками таких занять є саме діти із неблагополучних сімей, діти-сироти, а також такі, які мають досвід життя на вулиці), асоціальної поведінки шляхом організації змістовного дозвілля, групової праці.

Ряд дитячих робіт були подаровані добродіям, меценатам, які допомогли Карітасу Київ організувати святкові новорічні акції.

Проводить заняття Ольга Маяровська, молода дизайнерка одягу. Для неї подібна творчість – давнє хобі. Ділитися цим захопленням з дітьми їй вдається природньо та успішно. Діти з радістю і чималим інтересом згуртовуються на таких заняттях, удосконалюють свої вміння, спілкуються і заводять щиру дружбу.

Керівник Карітасу Київ зазначає, що в найближчих планах – розширення діяльность творчого гуртка в сусідньому інтернаті для дітей з вадами слуху.