Зустріч почалася зі спільної молитви і була продовжена вступним словом-настановою від Блаженнішого Святослава. Було наголошено на важливості душпастирської опіки над мігрантами і потенційними мігрантами.

«Ви є руками люблячого Батька, який огортає наших людей там, де, можливо, вони найбільше терплять, найбільше визискувані, безправні і покинуті усіма» – сказав Блаженніший Святослав, звертаючись до учасників засідання.

Референти розповіли про свою роботу в єпархіях УГКЦ та про труднощі, з якими вони зустрічаються. В декількох єпархіях діють консультативні центри для колишніх та потенційних трудових мігрантів, ─ так звані порадні. Відповідно до актуальності проблеми мігрантів ─ було підкреслено на зустрічі у Львові ─ таких консультативних центрів повинно бути якомога більше.

Керівник міграційного відділу  Карітасу України Ростислав Кісь представив діяльність благодійного фонду у сфері міграції. Така робота передбачає реалізацію практичних проектів по допомозі репатріантам, лобіювання інтересів мігрантів, надання консультативної допомоги, проведення дослідницької роботи.

Також п. Ростислав наголосив про  готовність співпрацювати та сприяти діяльності Пасторально-місійного відділу УГКЦ.
 

Метою проведення занять курсу “Життя – командна гра” є  профілактика вуличної бездоглядності, виховання добрих комунікативних звичок у підлітків,  запобігання агресії та інших поведінкових загроз, що характерні в підлітковому віці.

До підготовки матеріалів для занять курсу “Життя – командна гра” працівникам Карітасу Київ допомагали саме діти-відвідувачі Соціального центру ─ вони підготували спеціальні презентаційні матеріали із тематичними цитатами відомих людей.

Перші заняття із циклу “Життя – командна гра” відбулись 20 травня. Учасниками були близько 40 школярів-семикласників. Проводили уроки соціальний працівник В’ячеслав Федченко, психолог Ольга Ляшенко та студентка КІБіТ Вікторія Рачинська. Заняття були присвячені способам самопрезентації, містили індивідуальні завдання спрямовані на самопізнання, інтерактивні вправи, інформаційну частину та творчі завдання для роботи в групах.

Також в рамках даних занять було проведено ігрову вправу та тестування “5 мов любові”.  За відгуками самих дітей та шкільного психолога пані Наталії, діти і адміністрація школи були дуже задоволені розпочатим “Життя – командна гра” ─ це для них стало і цікавим, і корисним, і веселим заходом.

«Отримавши подяки від адміністрації школи, готуємось до поновлення занять після літніх канікул.

Координатор Консультативного центру Вадим Яцишен привернув увагу учасників семінару до актуальної потреби безробітного у чіткому розуміння та ідентифікації ознак та обставин таких явищ як торгівля людьми та трудова експлуатація.

Було висвітлено дані статистики з міжнародних та місцевих джерел, щодо стану справ у сфері протидії торгівлі людьми в Україні та у світі.
Також на даному семінарі силами працівників Карітасу учасників було ознайомлено з типовими шахрайськими та злочинними схемами, інструментами, що застосовуються та використовуються у сфері працевлаштування за кордоном.

Учасниця заходу пані Оксана ділиться враженнями: «Дякуємо хмельницькому осередку Карітасу за такі чудові тренінги, які вони регулярно організовують! Координатор консультативного центру В. Яцишен дуже чітко і зрозуміло розкрив процес забезпечення власної безпеки у працевлаштуванні та організації легального працевлаштування за кордоном, і для нас  ─ учасників семінару ─ це надзвичайно важливо».

Наприкінці заходу учасникам було роздано розроблені Консультативним центром інформаційно-просвітницькі матеріали з корисними порадами, нормативно-правовою інформацією та координатами консультативних ліній місцевого та національного рівнів. Все ─ заради захисту українських громадян від торгівлі людьми і шахрайства, пов’язаного із трудовою міграцією.

Спеціаліст Хмельницького міського центру зайнятості Олена Матвієнко наголосила на тому, що багаторічна співпраця Центру зайнятості з Консультативним центром з протидії торгівлі людьми Карітасу дає можливість безробітним постійно отримувати актуальну, достовірну та кваліфіковану інформацію з питань легального та безпечного працевлаштування, поїздок за кордон та пошуку роботи в інших регіонах України.
 

«Мені дуже сподобався цей табір! Хоча й тривав він недовго, однак час ми провели дуже і дуже продуктивно – безліч ігор, занять, розваг, цікавої інформації і спілкування. Дякую організаторам за ці чудові літні дні, які запам’ятаються нам надовго», – поділився враженнями від «Тернопільської діброви» юнак Андрій.

Карітас Тернопіль УГКЦ  вже не вперше організовує Школу екстремального виживання на природі для молоді із кризових сімей.
Мета школи – здобуття навиків праці в команді, виживання та адаптація до складних умов; корекційно-реабілітаційна праця; ознайомлення та пізнання історії, географії, також флори та фауни рідного краю.

«Організаторами табору були працівники проекту «Мобільна робота з молоддю», психолог і соціальний педагог. Підопічні проекту спільно з працівниками визначали правила Школи, чергували на таборовій кухні, слідкували за чистотою в таборі, брали активну участь в соціо-терапевтичних заняттях та іграх. Все це допомагає відкритись, відчути спільність і стати справжніми друзями.

Особливо приємно, що в дітей виробляється саме тут – на природі – дбайливе ставлення до оточуючого середовища та культурної спадщини власної країни. Ми бачимо, як змінюється їх мислення і поведінка», – розповідає Оля Хілько, соціальний працівник тернопільського Карітасу.

Учасниками дійств цьогоріч стало 14 організацій, які об’єднали свої ідеї та ресурси, і провели  студентам, школярам, психологам, педагогам, працівникам недержавних та державних організацій, людям з особливими потребами та їхнім родинам і усім зацікавленим заходи, що вдало розкрили специфіку діяльності цих організацій. Також даний задум дозволив відкрити нові методи роботи, допоміг знайти однодумців у роботі з неповносправними людьми.

«Учасники майстер-класу, який відбувся в стрийському осередку Карітасу, навчилися вишивати різноманітні узори ізониткою, виготовляти вітальні листівки. Також вони мали змогу ближче познайомитися  та поспілкуватися один з одним, відчути спільність і необхідність оточуючим людям.

Проведення заходів, спрямованих на розкриття творчих здібностей чи інших поривів серед даної ктегорії громадян дозволяє прискорити процес інтеграції їх в соціум громади міста і держави в цілому», – розповіла Оксана Ільків, координатор Центру дозвілля та соціальної адаптації Карітасу Стрийської єпархії УГКЦ.

Дізнатись більше про Тиждень творчості для людей з особливими потребами Ви можете тут:
http://www.stezhyna.blogspot.com/

Кваліфіковані і досвідчені працівники Карітасу впродовж семи років працюють в Донецьку із сотнями хворих на СНІД людей, здійснюючи для них щоденний медичний догляд і опіку, відвідування, психоемоційну підтримку.

Невдовзі після проведення тренінгу в місцевому дитсадку адміністрація донецького Обласного центру для сімї і молоді звернулась в Карітас Донецьк із проханням продовжити співпрацю і проведести додаткові навчальні заходи на дану соціальну тему, що є дуже актуальною для сьогоденної України і, зокрема, східних регіонів.

«Ці Квілти – символ скорботи і великої трагедії наслідків епідемії, яка забрала життя більше 21 000 українців. Різнобарвна мозаїка квілтів красномовніше будь-яких слів показує, що СНІД може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, національності та способу життя», – розповідає о. Василь Колодчин, директор одеського Карітасу.

Команда регіонального Карітасу в Одесі теж виготовила полотно з іменами померлих від СНІДу людей, яким надавали допомогу та підтримку,опікувались і товаришували впродовж багатьох років.

«Це не просто імена, за кожним з них – яскрава особистість, складна доля, наша пам’ять та смуток. Ми розділяємо почуття втрати з близькими родичами та намагаємося підтримувати їх надалі», – каже соціальний працівник Світлана Колодчин.

Такі акції – зі слів 50-річного волонтера Геннадія – дають можливість задуматись над своїм життям, зустрітися та поспілкуватися з іншими людьми, отримати інформацію про діяльність та послуги різних організацій в сфері ВІЛ/СНІДу.

«Хочеться відмітити, що серед вісімнадцяти ВІЛ -сервісних організацій Одеси,  ваша відрізняється саме реальною допомогою, відчутною підтримкою, компетентністю та чуйністю персоналу», – висловлює свою думку п. Геннадій.

Довідка

Тернопільське озеро ─ велика штучна водойма в Тернополі, створена на місці боліт на річці Серет. Тернопільському ставу приблизно стільки ж років, як і місту Тернополю. Ян Тарновський, засновник Тернополя і власник фортеці, в 1548 році отримав привілей на будівництво греблі та створення ставу. Збудовано водойму в заплаві річки Серет як оборонну ланку від нападів турків і татар.

Став мав значне господарське значення: у XVII столітті на ньому працювали чотири млини, що приносило великі прибутки місту, а в самому озері розводили рибу: щуки, окуні, коропи, карасі та інші види.

«Неприємно було дивитися на сміття, залишене відпочиваючими. Тому ми швидко взялися до роботи, аби згодом мати можливість милуватися краєвидом Тернопільського ставу, ласувати спільно приготованим обідом, грати у спортивні ігри та вперше у цьому році скупатися у нашому озері», ─ каже одна із учасниць відпочинку і прибирання біля Тернопільського озера.

Приємно, коли діти і молодь, які живуть у кризових сімях, ─ де їм не завжди приділяють належну увагу і виховання, ─ мислять, як свідомі громадяни і гіднє майбутнє нашої держави.
 

Кваліфікований і досвідчений лікар розповіла про принципи правильного харчування та запобігання шлунково-кишковим захворюванням, про сучасні методи їх лікування. Більшу частину семінару Оксана Мокрій присвятила поясненням і порадам щодо правильного догляду за людьми, які хворіють на шлунково-кишкові захворювання. 

Після годинної лекції всі охочі консультувалися з лікарем з конкретних питань та проблем, з якими зіткнулися на практиці. Також мали можливість обмінятись поміж собою досвідом, корисною інформацією.

Куратор проекту «Домашня опіка» Роман Рєзнік роздав всім присутнім друковані інформаційні пам’ятки та буклети на теми «Як почуватися зручно в ліжку для догляду», «Цукровий діабет», «Спостереження за хворим» та «Взаємовідносини при домашньому догляді».