07.08.2012, Львівщина
Протягом липня Карітас в Дрогобичі (Львівська область) приймав близько 20 гостей із Німеччини, Австрії, Бельгії, Франції та Голландії. Волонтери різного віку, статті, соціального статусу і інтересів приїхали до України, щоб допомогти відновити притулок для безхатченків «Наша хата». Вони кажуть, що у виборі поміж літнім відпочинком і покращенням умов життя для соціально незахищених українців обирають друге ? саме допомогу ближньому.

Чотири тижні поспіль тривав міжнародний будівельний табір, робота іноземних волонтерів і самих безпритульних кипіла, а місцева молодь і працівники Карітасу радо долучалися до доброї справи, також забезпечуючи дозвілля і знайомство з Україною для іноземних гостей.

Такі будівельні табори відбуваються починаючи з 2007 року завдяки співпраці Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ із німецьким Міжнародним будівельним чином (Internationaler Bauorden (IBO)).

Щороку Карітас оголошує потребу у допомозі, і влітку волонтери із усієї Європи, які подали заявку на участь у будівельних таборах, з-поміж запропонованих оголошень обирають Україну. Місцевий Карітас відвідали вже гості з Німеччини, Австрії, Чехії, Франції, Польщі, Нідерландів, Швейцарії.

Раніше саме фізична праця таких іноземців дозволила відновити напівзруйновані покинуті військові бази, з яких постали господарські корпуси реабілітаційного центру «Назарет» та соціальний гуртожиток для бездомних «Наша хата».

Через алкоголізм в нашій країні лише за офіційною статистикою щороку помирає понад 40 тисяч людей, алкоголь є причиною передчасної смерті майже третини українських чоловіків, а рівень вживання алкоголю сягає приблизно 12 літрів на душу населення щороку, від зловживання спиртним гине більше людей, ніж від СНІДу, туберкульозу і воєн. Відтак робота такого реабілітаційного центру для узалежнених осіб є вкрай важливою.

Мета роботи «Назарету» ? надавати безкоштовну допомогу соціально незахищеним людям із алкогольною залежністю, наркотичною залежністю, хворим на туберкульоз, а також ВІЛ-позитивним. Тут надаються на стаціонарній основі консультування, реабілітація і ресоціалізація для десятків потребуючих щороку.

Співпраця Карітасу із Міжнародним будівельним чином також полягає у організації поїздок українських волонтерів закордон. Є спеціальна програма, за якою до Німеччини уже поїхало 19 осіб, двічі до Німеччини їздили вихованці Дрогобицької Духовної Семінарії. Програма IBO триває 2 місяці і передбачає працю на соціальних об’єктах Німеччини протягом 7-8 годин в день.

Окрім здійснення волонтерської діяльності, учасники програми мають можливість удосконалювати володіння німецькою мовою, відвідують цікаві екскурсії, мають зустрічі з іноземцями, отримують кишенькові гроші на поточні витрати та забезпечуються житлом, харчуванням на період перебування за кордоном.

Хто приїхав до України на велосипеді на два дні швидше обумовленого часу, хто провів у дорозі зайвих півдня, хто заблукав в Україні ? усі іноземні волонтери різні по-своєму, однак єдині в бажанні допомогти людям, що опинились у кризових умовах життя. У вільний час від будівельно-ремонтних робіт в притулку для безпритульних людей іноземні гості знайомляться із історією і сучасністю регіону на Львівщині, мандрують, відвідують місцеві визначні місця, пізнають роботу місцевого Карітасу і намагаються вчити українську мову.

О. Ігор Козанкевич, директор місцевого Карітасу розповідає: «Не встигли ми подякувати першій групі волонтерів, як до нас приїхали нові хлопці та дівчата із Європи. Вони продовжують працювати над системою водопостачання у «Нашій хаті», а також допомагають під час внутрішніх будівельних робіт. Всі волонтери дуже привітні, дружні, відкриті і готові допомагати навіть понад свої сили. Нам, українцям, є чому в них повчитися!

Вони приїхали сюди натомість тому, аби відпочивати на морі, мандрувати екзотичними країнами чи займатись будь-чим іншим, на що вистачає відпустки. А чи готові пожертвувати ми, якщо не свої кошти чи певні матеріальні блага, то принаймні час для тих, хто перебуває у кризі?».

P.S. Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ висловлює особливу подяку п. Андрію із м. Самбір (Львівська область). Цей пан допоміг волонтерові Альбрехту з Німеччини, який заблукав, знайти дорогу до м. Дрогобич, також надав нічліг і вечерю.

05.08.2012, Хмельницький
Наприкінці липня у Хмельницькому Карітасі для підопічних дітей і підлітків організували похід на природу, візит до Дендропарку. Зі слів самих дітлахів, захід був дуже цікавим і веселим.

Похід на природу працівники Карітасу у Хмельницькому провели для дітей і молоді з неповних, багатодітних, кризових родин. Захід проводився в межах літнього відпочинкового табору ДДДТ (дитячий добрий денний табір), що мав назву «Оптимісти». Гаслом цьогорічного табору було: «діти ми – рідного міста, звуть нас просто – оптимісти, будуть проблеми – переможемо, ми сильні духом – усе зможемо».

Дитячий денний табір цього літа діяв у Хмельницькому Карітасі з 17 червня по 28 липня. У заході приймали участь декілька десятків потребуючих дітей, також їх рідні і працівники Карітасу ? психолог, соціальні працівники, керівник проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні».

Хмельницький обласний Карітас започатковано в 2002 році. Основними видами діяльності Фонду є надання допомоги соціально незахищеним верствам населення, багатодітним сім’ям, дітям-сиротам, особам похилого віку, інвалідам і всім знедоленим, які мають потребу у цій допомозі.

Партнерами діяльності фонду є Європейська Комісія, Карітас Франції, Карітас Німеччини, Творчий Центр “Каунтерпарт”, посольства Франції, Данії, Програма Розвитку Організації Об’єднаних Націй та інші міжнародні урядові та неурядові структури,на місцевому рівні – Хмельницька міська рада, органи місцевого самоврядування, соціальні структури, підприємства, організації та небайдужі до горя інших люди. Це надає роботі даній організації особливо натхненого характеру, посвяченості і високого професіоналізму.

«Метою проведення походу було прищеплення і закріплення навиків здорового відпочинку ? на свіжому повітрі, з рухливими іграми та вправами, без алкоголю та токсичних та наркотичних речовин. Ми працюємо із дуже різними дітьми, і більшість з них отримує негативний вплив вулиці.

В рамках табору відбулись і різноманітні майстер-класи, і відпочинок на природі, і екскурсії, і кулінарні заняття, і спортивні турніри, і пісенні конкурси, і багато іншого. Зокрема, підопічні ознайомились з правилами безпеки під час перебування та відпочинку в лісі, відтепер вміють правильно розводити багаття, залишати чисту місцевість по закінченні відпочинку тощо.

Окрім цього, літній табір ? це можливість згуртуватись, отримати задоволення від гарно проведеного часу разом», ? каже Дмитро Лисий, координатор по роботі із дітьми і молоддю в місцевому Карітасі.

Літній табір у Хмельницькому, як і робота із дітьми та молоддю з неповних, багатодітних, кризових родин, стали можливими завдяки фінансовій підтримці проект «Мобільна робота з молоддю в Україні»», який фінансується через Карітас України Федеральним міністерством економічного розвитку та співпраці Німеччини.

02.08.2012, Одеса
Наприкінці липня діти, що є підопічними проектів Карітасу Одеса УГКЦ, завдяки підтримці «Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» відвідали Одеський дельфінарій «Немо». З найменшими дітками змогли прийняти участь в цьому заході і їхні батьки. Це стало для всіх дійсно святом, яке подарували дельфіни, морські котики та білі кити.

«Найбільше мені сподобалося, як білі кити возили на собі тренерів та підкидали їх угору в повітря. А морські котики виявилися дуже вправними танцюристами. А ще виявляється, що дельфіни та білі кити вміють танцювати в парі вальс, перестрибувати через перекладину, гратися підвішеними високо м’ячиками», ? захоплююче розповіла опісля відвідин дельфінарію 9-річна Вероніка.

Найбільшим здивуванням для 7-річного ж Іллі був високий рівень взаєморозуміння і довіри між тваринами та людьми. А 9-річний Сергійко поділився, що відсьогодні найзаповітнішою мрією для нього стало плавання з дельфінами.

Дельфінотерапія є альтернативним, нетрадиційним методом психотерапії, де в центрі психотерапевтичного процесу перебуває спілкування людини й дельфіна. Дослідники вважають, що спілкування з дельфінами приносить не лише естетичну насолоду, а й медичну користь: емоції, які при цьому відчуває людина, загоюють душевні рани й нормалізують психічний стан.

За деякими припущеннями, таким сприятливим чином діють ультразвукові хвилі, які виходять від дельфінів. Використання дельфіна обумовлене його природними особливостями, такими як поєднання унікальних фізичних даних і високого інтелекту, потреба в спілкуванні, здатність до міжвидового спілкування, використання невербальних засобів спілкування, ігрова поведінка, а також особливе ставлення людини до дельфіна. Це породжує сильну позитивну установку. На стику установки й реального сприйняття з’являється так званий «Ефект дельфіна», що виступає потужним лікувальним фактором. Сприйняття дельфіна вже несе в собі психотерапевтичний ефект.

«Ми готуємо цього літа для наших дітей ще одне дуже очікуване і радісне свято – літній табір в Карпатах. Плануємо його провести 24-31 серпня в с.Шаян, Хустського району Закарпатської обл. Діти, якими ми опікуємось, дуже потребують цього ? і відпочинку, і спілкування з однолітками і психологом, і розваг, і набуття нових навиків та інформації.

Адже кожен захід, який ми організовуємо, має на меті не лише соціальну чи матеріальну допомогу, а також психоемоційну підтримку і особливу християнську турботу над людьми, що опинились у кризових умовах життя», ? додає наостанок Світлана Колодчин, координатор по роботі із дітьми в одеському Карітасі.

30.07.2012, Івано-Франківськ
Найбільш актуальною проблемою для людей з особливими потребами на сьогодні є проблема працевлаштування. Ця категорія людей і надалі залишається поза трудовою діяльністю, оскільки в них є медичні протипоказання щодо допуску їх до навчання та трудової діяльності. В результаті їхнє право на працю залишається нереалізованим, хоча, як показує закордонний досвід, ці люди можуть не тільки здобувати трудові навики, але й в міру своїх можливостей професійно виконувати ту чи іншу роботу.

Нагадаємо, що на даний час завдяки роботі Карітасу України діє 4 центри соціальної реабілітації та адаптації для людей з вадами розумового розвитку: у Львові, Дрогобичі, Стрию та Івано-Франківську. Кожен Центр щоденно надає соціальні послуги 15-25 неповноправним особам, також їх родинам. На базі осередків Карітасу молоді люди з особливими потребами у дружній атмосфері мають можливість розвиватися, здобувати нові навички, реалізовувати свої вміння і таланти через виготовлення різноманітних виробів, участь в акціях, ярмарках, фестивалях.

Окрім щоденної зайнятості у професійних майстернях, підопічні Карітасу беруть активну участь у тренінгах соціальної адаптації. У липні цього року у рамках проекту «Розвиток мережі центрів соціальної інтеграції для людей з особливими потребами в Україні» на базі Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ було проведено тренінг «Догляд за газоном».

Перед початком роботи соціальний працівник ознайомив учасників із газонокосаркою, показав, як потрібно нею користуватися, розповів, як підготувати газон до стрижки, як правильно косити газон, яких правил з техніки безпеки потрібно дотримуватися під час косіння. Такий вид роботи дуже зацікавив хлопців. Всі хотіли спробувати поуправляти косаркою. Проте не всі змогли впоратися із нею самостійно.

Місцевий координатор по роботі із неповносправними людьми Людмила Максим’юк каже: «Залучаючи молодь до активної трудової діяльності, ми даємо їм можливість не тільки розвинути певні трудові навики, але й допомагаємо їм стати максимально самостійними та якомога краще інтегрувати у суспільство. Адже наша мета ? втілити в життя в Україні можливість показати суспільству дар людей з іншими можливостями. Завдяки роботі Центрів Карітасу змінюється не лише сама неповносправна людина, але і ставлення до такої людини, її прийняття в життя громади, розуміння її потреб.».

27.07.2012, Івано-Франківськ
Забезпечити сталість концепції приятелів та розвивати її ? основна мета дводенного навчального семінару «Потрібні двоє», що відбувся нещодавно в Івано-Франківському Карітасі. Навчальний семінар є одним із заходів в рамках проекту «Забезпечення сталості концепції приятелів», що розпочав свою роботу в червні цього року завдяки фінансової підтримки Мережі нідерландських благодійних фондів для Центральної та Східної Європи, Сканфонду та Карпатського Фонду (МБФ «Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону») у рамках Програми приятелів «Потрібні двоє: допоможи іншому – стань приятелем».

«Бути приятелем – просто і складно водночас, – каже Наталія Козакевич, виконавчий директор Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ. Це просто, бо означає просто бути завжди поруч. Приятель ? це як товариш: йому можна довіритися, він може вислухати, з ним можна прогулятися, піти в кінотеатр чи кафе. Однак, від приятеля вимагається професіоналізму, витримки та тактовності, а, головне, – залишатися приятелем на довший час.

Молодь з особливими потребами ? дуже особлива цільова група, вона щира і довірлива, охоче відкривається до спілкування, та одночасно дуже вразлива і важко переносить втрату приятелів. Важливо пам’ятати про це в роботі приятельських пар, а тому вимоги та критерії до волонтерів мусять бути особливими».

Сесії семінару, що організований для соціальних працівників мережі Карітас України, спеціалістів обласного та районних Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, БО «Мальтійська служба допомоги» мають на меті ознайомити якомога більше зацікавлених осіб з концепцією приятелів, яка спрямована на людей, що потребують соціальної підтримки.

За час першого етапу проекту «Допоможи іншому – стань приятелем» до роботи Карітасу було долучено понад 43 волонтери, сформовано 20 приятельських пар. Цікаві заходи, індивідуальні зустрічі приятельських пар показують, що проекти приятелів справляють значний вплив на цільові групи та доводять ефективність цієї концепції.

Заангажовані результатами роботи приятельських пар учасники семінару налаштовані на впровадження цього досвіду та втілення концепції приятелів для громади Івано-Франківської області.

24.07.2012, Коломия, Івано-Франківщина
Діти – це найбільша цінність суспільства. Цю просту істину добре розуміють і в Карітасі Коломийсько-Чернівецької єпархії. Більше 5-ти років тут діє проект, спрямований на допомогу дітям трудових мігрантів і дітям, які потрапили в складні життєві ситуації.

Основна мета проекту – забезпечення психоемоційної, моральної та педагогічної підтримки дітям. Влітку найефективнішим способом досягти поставлених цілей є наблизити дітей до цілющої природи. Нещодавно вони побували в мальовничому куточку Карпат, в гірському селі Шешори (Івано-Франківська область). Шешорські гори вкриті лісами з буку, смереки, ялиці, грабу та інших порід, на схилах гір поширеною є чорниця, ожина та малина. Гірська річка на території села спадає кількома водоспадами, вода в ній доволі тепла.

Літні подорожі в гори, на річку і до озер вже стали традиційнимиу місцевому Карітасі. Якщо минулого року курортне селище відвідало 15-теро дітей, то цього року була можливість оздоровити понад 20 найбільш потребуючих відпочинку і опіки дітей. Щороку дедалі більше дітей долучається до Карітасу в Коломиї, тому що саме тут вони відчувають любов і живе спілкування.

Розповідає Тарас Бучовський, координатор роботи із дітьми: «Відпочинок в горах дає можливість згуртуватися дітям, відчути сімейне тепло та турботу один за одного. Діти різного віку та статі в супроводі керівника проекту, соціального педагога та психолога протягом 3 днів засмагали під палючим липневим сонцем, купалися в цілющих водах річки Пістиньки. Крім того, вони ходили на прогулянки в багаті ліси Косівщини, а вечорами – смажили шашлики».

Якщо для 10-річної Ірини ця мандрівка була вже не першим досвідом в Карпатах, то для 14-річного Станіслава все було новим. Він разом з іншими хлопцями жили в наметах. Одного дня дівчата дозволили господарювати їм на імпровізованій кухні.

«Всі здивовані тим, наскільки хлопці вміло проявили себе на кухні, – каже Наталя Григорчук, психолог. – Вони готували настільки згуртовано і відповідально, що смак їхніх страв здивував нас всіх! Діти постаралися, щоб довести, що варті довіреної їм кухні та щоб проявити себе з кращої сторони. Вони справді талановиті. Головне – давати їм можливість це показати».

Працівники Карітасу відзначаюють, що діти, повертаючись з такого відпочинку, стають більш згуртованими, відповідальними, з їхніх облич не сходять усмішки, а в очах – щастя. Тому тут всіляко намагаються влаштувати дітям щороку повноцінний літній відпочинок, щоб восени було про що розповісти в школі. Відтак, за тиждень вони готуються черговий раз відвідати м. Солотвино на Закарпатті.

21.07.2012, Івано-Франківськ
Днями Карітас в Івано-Франківську організував для молоді з особливими потребами разом і дітей трудових мігрантів, спільно з їх волонтерами, відпочинок на пікніку. Щоби відмежуватися від щоденної одноманітності, надати можливість підопічним забути урбаністичний гамір та з’єднатися з природою, соціальні працівники Карітасу організували для них відпочинок і обід на березі міського озера.

Карітас Івано-Франківськ УГКЦ засновано в далекому 1992 році діяльністю благодійної їдальні та пункту розподілу гуманітарної допомоги. Сьогодні це – велика благодійна організація, що присвячує свою висококваліфіковану роботу і жертвам торгівлі людьми, і людям похилого віку, і паліативним хворим, і молоді з особливими потребами, і дітям і молоді, що опинились у складних життєвих обставинах, і потерпілим при надзвичайних ситуаціях, і дітям трудових мігрантів, і іншим потребуючим категоріям населенням в даному регіоні.

Нагадаємо, що з 2008 року завдяки фінансовій підтримці Карітасу Франції було Карітасом України було розпочато проект «Мережа Центрів соціальної адаптації та відпочинку для людей із особливими потребами». На даний час діє 4 центри соціальної реабілітації та адаптації для людей з вадами розумового розвитку: у Львові, Дрогобичі, Стрию та Івано-Франківську. Кожен Центр щоденно надає соціальні послуги 15-25 неповноправним особам, також їх родинам.

На базі осередків Карітасу молоді люди з особливими потребами у дружній атмосфері мають можливість розвиватися, здобувати нові навички, реалізовувати свої вміння і таланти через виготовлення різноманітних виробів, участь в акціях, ярмарках, фестивалях. Тут вони знаходять друзів, спілкуються, вчаться самостійності і адаптованості до умов суспільного життя. В той же час батьки неповносправних осіб також долучаються до участі у заходах, поїздках і таборах, які проводяться в Центрах, на спільних зустрічах та семінарах – отримують психологічну і моральну підтримку.

«Для молоді з особливими потребами цей пікнік став дуже особливим, оскільки більшість із них не були пасивними учасниками, а, навпаки, кожен мав своє доручення: хтось збирав хмиз, хтось розпалював вогонь, хтось смажив сосиски, інші нарізали овочі та фрукти, роздавали столові прибори тощо. Вони відчули себе дуже необхідними і корисними!», ? розповідає Людмила Максим’юк, координатор роботи із неповносправними в місцевому Карітасі.

Після веселих ігор на свіжому повітрі всі гуртом смакували власноруч приготовані страви і фрукти, мали нагоду чимало поспілкуватись і побавитись в активні ігри.

Осередки для неповносправних осіб Карітасу України – це не лише місце спілкування, навчання, психологічної та моральної підтримки неповносправних та їх родин, але також можливість показати суспільству дар людей з іншими можливостями. Завдяки роботі Центрів змінюється ставлення до людини з особливою потребою, її прийняття в життя громади, розуміння її потреб.

18.07.2012, Львівщина
«З Днем народження»! Саме під таким гаслом впродовж 4 днів відбувся нещодавно відпочинково-формаційний табір для членів спільнот руху «Віра і Світло» зі Стрия та Дрогобича, який проходив у Реколекційному центрі сестер Пресвятої Родини в с. Гошів, Івано-Франківська область . Назву табору було обрано невипадково, адже цього року виповнилася 20 років від дня заснування руху «Віра і Світло» в Україні. А який же день народження без гостей і подарунків? Тому, окрім членів спільнот «Віра і Світло», на табір були запрошені також користувачі Центру дозвілля та соціальної адаптації для осіб з особливими розумовими потребами, що діє при Карітасі Стрийської єпархії УГКЦ, та чимало інших молодих людей, які прагнули розділити радість ювілейного свята. Загалом у таборі взяли участь понад 70 осіб.

Жан Ваньє, співзасновник руху «Віра і Світло» у світі, говорив, що: «у кожного з нас, як у горлиці, що співає, як у кожної зірки, що світить, як у кожного дерева, є особлива краса і особливе місце у всесвіті».

Ця фраза стала свого роду основною засадою таборування неповносправних людей, адже впродовж усіх днів учасники роздумували над особливими дарами осіб з особливими розумовими потребами, які є серцем наших спільнот та вчителями у плеканні відкритості, простоти і любові.

Радість святкувань 20-річчя спільноти руху «Віра і Світло» супроводжувались цікавими іграми і конкурсами, майстер-класами, купанням на річці, веселими танцями, співом релігійних і українських народних пісень, спільними молитвами, вечірньою ватрою. Для батьків молоді із особливими потребами було організовано окремий тренінг ? театротерапію, який провела Вікторія Міщук, працівник Навчально-реабілітаційного центру «Джерело» зі Львова.

Кульмінацією таборування була святкова вечеря, яка продовжилася вечірнім карнавалом. З цієї нагоди професійний перукар Мар’яна Мальська зробила різноманітні зачіски усім бажаючим, а попередньо визначені групки людей підготували цікаві сценки та ігри. Під час святкування учасники карнавалу демонстрували свої таланти, багато співали, танцювали та щиро і радісно вітали один одного.

«Напевно, не випадково завершення табору припало саме на Неділю всіх святих українського народу. Якось при проведенні подібного заходу одна жінка, побачивши неповносправних осіб у церкві, сказала: «Сьогодні повна церква святих!», тим самим об’явивши велику правду про цих людей. Адже люди з особливими потребами дуже часто утиснені в своїх правах і самореалізації, однак полум’я їхньої любові і відкритість до прощення, здається, у них немає меж.

У літургійній проповіді цього дня, духівник нашого табору о. Богдан Манишин закликав усіх присутніх нести у світ оту радість і світло любові, свідками яких ми стали, перебуваючи у присутності наших друзів», ? каже Оксана Ільків, координатор роботи із неповносправною молоддю в Стрийському Карітасі.

Організатори заходу висловлюють подяку усім жертводавцям та людям доброї волі, які допомогли здійснити свято радості та любові для неповносправних. Вони зазначають, що допомагаючи їм у роботі фінансово, ми ще раз показуємо родинам, у яких є люди з особливими розумовими потребами, що вони є важливими у суспільстві і місцевих громадах.

12.07.12
Працевлаштування в Польщі – це чудова можливість для мільйонів українців заробити грошей і отримати досвід проживання і роботи в зоні Євросоюзу. Однак часто-густо на наших співвітчизників чекає гірке розчарування, коли обіцяне робоче місце і рівень заробітної плати не відповідають тому, що було обіцяно роботодавцями.

У житті подружньої пари – Андрія та Олени – трапився подібний випадок. Молоді люди, прагнучи заробити грошей, звернулись до агенції з працевлаштування за кордоном. Їм запропонували роботу на заводі з виготовлення кулінарних виробів в Кракові: жінка мала забирати готову продукцію з конвеєра, зважувати та пакувати її, в свою чергу в обов’язки чоловіка входило обслуговування техніки з виготовлення кулінарних виробів. Заробітна плата мала становити понад тисячу доларів кожного місяця при 8-годинному робочому дні. Окрім того, працівники агентства запевнили, що вони будуть проживати в комфортних умовах неподалік від місця роботи.

Звичайно, молода пара не могла відмовитись від такої можливості, зважаючи на те, що вони мали наміри зробити ремонт в своєму помешканні і відкласти певну суму коштів для свого майбутнього. Отже, вони підписали контракт, який був оформлений польською мовою, заплатили певну суму грошей за послуги фірми. І коли подружжя приїхало до Кракова, то стало зрозуміло, що їх просто ошукали.

Завод, на якому повинні були працювати Андрій з Оленою, спеціалізувався на виготовленні напівфабрикатів та розташовувався не в місті, а в селищі. Значно гіршими виявились умови праці та проживання – у приміщенні було холодно, робота була виснажлива і тяжка, при тому доводилось працювати по 12 годин щодня зовсім за мізерний заробіток.

У перший робочий день Олена обпекла руку, проте медичної допомоги так і не отримала. Жити довелось їм разом з іншими заробітчанами в невеликому будиночку, що розташовувався за декілька кілометрів від заводу. Про дотримання санітарно-гігієнічних норм мови навіть не було: одна ванна кімната та плита для приготування їжі на десятьох осіб.

Наступного дня Андрій та Олена вирішили звільнитись і повернутись додому. На щастя, у їх випадку їм це вдалось – допомогли працівники Карітасу. І після того прикрого випадку їх життя склалось якнайкращим чином. Подружжя виховує сина. Андрій вже 3 роки працює продавцем-консультантом, а Олена надає бухгалтерські послуги. Невтішний досвід роботи в Польщі дав змогу подружжю зрозуміти, що краще бути разом із сім’єю і жити на Батьківщині не за таку вже й високу заробітну плату, аніж шукати примарне місце під сонцем там, де на тебе ніхто не чекає.

Українцям, які стали жертвами торгівлі людьми або є в групах ризику, благодійний фонд Карітас України у співробітництві з європейськими державними і громадськими структурами надає консультаційно-інформаційні послуги і безпосередню пряму допомогу з репатріації та реінтеграції, сприянню отримання медичної, психологічної і юридичної допомоги. В організації працюють висококваліфіковані спеціалісти та волонтери, що залюбки допоможуть потребуючим людям.

З 2004 року Карітас в Україні допоміг понад 1 000 жертв торгівлі людьми у їх реінтеграції, а також провів цілий ряд інформативно-просвітницьких заходів. Спеціалісти Представництва Міжнародної Організації Міграції в Україні стверджують, що за 20 років незалежності України понад 110 тис українців постраждали від торгівлі людьми, більшість постраждалих – це жителі Сходу нашої держави. В той же час інші дослідники оприлюднюють дані, що починаючи з 1991 року, до 0,5 млн. українців були продані за кордон.

Ольга Гриб, для МБФ “Карітас України”