У Паланській громаді, що в Уманському районі Черкаської області, до роботи залучено і забезпечено коштами 6-ро людей із сільської місцевості.
Таким чином реалізується проєкт Благодійного фонду “Карітас-Київ” “Гроші за роботу” у населених пунктах Берестівець, Посухівка, Громи, Черповоди, Кочубіївка.
Ініціатива реалізується в рамках проекту «Створення багатофункціональних соціальних центрів для нарощення потенціалу осіб і громад, які постраждали внаслідок конфлікту в Україні, у сфері подолання труднощів та самозахисту» за фінансової підтримки DCV та BMZ.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Компанія Winner передала Карітасу України новий автомобіль Ford Transit, що буде використовуватись для перевезення благодійних вантажів та отримувачів допомоги в межах нашої проектної діяльності.
«РадоМобіль», саме таку назву отримало надійне та надзвичайно функціональне авто, що вже з 12 квітня 2021 року почне виконувати свою благодійну місію допомагаючи з перевезенням соціальних працівників Карітасу до отримувачів допомоги в умовах обмежень, пов’язаних із пандемією на COVID-19 у Києві, а також доставляючи вантажі, що потрібні для здійснення благодійної діяльності Карітасу.
«РадоМобіль – це перш за все символ, що уособлює ефективну співпрацю бізнесу та професійних благодійників на користь найбільш вразливих категорій громадян. Маю велику надію, що саме РадоМобіль буде асоціюватись з радістю та турботою, що дарує Карітас своїм бенефіціарам, а завдяки підтримці компанії Winner – ця допомога швидко та надійно доїде до кожного потребуючого», – коментує директор з комунікацій та мобілізації ресурсів МБФ «Карітас України» Владислав Шелоков.
Високотехнологічний та сучасний автомобіль всесвітньо відомого бренду Ford, що є надзвичайно економічним в експлуатації та непримхливим в обслуговуванні, дозволить раціонально використовувати адміністративні кошти організації, а значить допомагати більше та краще!
Співпраця Winner та Карітасу України розпочалася на початку 2000х років, а свого динамічного розвитку набула у 2019 році, коли соціально відповідальна компанія почала підтримувати центри для дітей та молоді Карітасу в різних куточках України. Весь колектив Карітасу України дякує керівництву Winner та кожному працівнику цієї славетної компанії, наша співпраця – це яскрава ілюстрація ефективної співпраці бізнесу та благодійників заради вирішення соціальних запитів суспільства.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Однією з найважливіших цінностей людини є дружба. Без неї наше життя було б не на стільки яскравим і повним. Особливе значення наявність тісних дружніх зав’язків важливо саме у дитинстві. Дитині важливо знати, що є хтось такий самий, як вона, той, за кого вона може турбуватися, стосовно до кого вона може бути сильною. Спробую довести свою думку переконливими аргументами та прикладами.
Аргументом на користь моєї думки може бути те, що, є дослідження, які доводять прямий зв’язок між станом здоров’я та товариськістю. Різні вікові групи дітей реагують на соціальну залученість по-різному, однак загальна тенденція така: що міцніше зв’язки в родині та з друзями, що потрібнішою відчуває себе дитина, то нижчий ризик виникнення в неї захворювання, тим кращий імунітет.
Яскравим прикладом саме такого розуміння необхідності розвитку соціальних зав’язків для дітей є результати проміжного опитування, яке проводилося в межах проєкту «Психосоціальний супровід (ПСС) для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні на сході України» Карітасу Краматорськ. Більшість опитаних дітей, які відвідують Карітас відмічають покращення стосунків між однолітками та дорослими як у школі, так і за її межами, зазначають, що почуваються безпечно і комфортно. Діти демонструють покращені просоціальні навички – і це дає їм особливе відчуття єдності, дає точку опори і можливість проявити себе, вселяє надію і породжує впевненість у майбутньому.
Навички зазначені дітьми містять вміння міжособистісного спілкування, які допомагають їм приймати зважені рішення, мислити критично і творчо, ефективно спілкуватися, будувати здорові стосунки, співпереживати, справлятися з життєвими проблемами, вести здоровий і продуктивний спосіб життя.
Соціальні працівники проєкту також зазначають, що докладають всіх зусиль, щоб перебування дітей в просторі кімнати Карітас проходило в атмосфері прийняття і дружби.
Ольга Волошина, працівник Карітасу в школі № 1 смт. Миронівський розповідає: «Ми власним прикладом показуємо, учням, як можна вирішувати конфліктні ситуації з товаришами недерективно. Спільно з дітьми знаходимо шляхи вирішення спірних питань, використовуємо прийоми фасилітації та медіації, проводимо заняття з «Безпечного простору». Намагаємося зробити таку атмосферу, щоб кожна дитина змогла розкрити свої найкращі якості, продемонструвати найсильніші сторони, задовольнити потребу у спілкуванні та спільній діяльності, знайти друзів».
«Я переконана, що важливо вчити дітей створювати широкі та глибокі соціальні зв’язки та будувати довгострокові відносини, покращувати комунікацію один з одним не тільки онлайн. Діти повинні вміти взаємодіяти, приймати інших і себе, транслювати власні бажання, об’єднуватися, обирати різні інструменти взаємодії», – говорить Наталя Шевченко, яка стала справжнім «дорослим другом» для учнів Берестівської школи.
І з цією позицією важко не погодитись, бо зараз здавалося б, завдяки інтернету діти можуть завести друзів у будь-якому куточку світу. Але останні дослідження свідчать: друзі в Facebook та Instagram – розбалансовують вбудовану в наш мозок дофамінову систему винагород, коли виникає залежність постійно стежити, хто що написав, скільки людей поставили “лайки”. Поставив лайк, це не дружба, і спірне питання соціальної підтримки. Віртуально дитина може бути сміливою перемагати, здобувати віртуальні винагороди а у реальному житті в школі в колективі в класі потрібно зусилля докладати. Щоб мати друга – треба діяти, знайомитися, вирішувати спірні питання, знаходити компроміси, потрібно домовлятися.
Найкращою ілюстрацією розуміння проблеми підтримки дитини в вибудувані товариських відносин і налагодженні соціальних контактів є твердження психотерапевта і доктора психологічних наук Віталія Климчука, який наголошує: «Дуже важливо з’ясовувати, обговорювати, з ким дитина дружить. Їй важливо поділитися з нами – що вони з другом роблять разом, що подобається в цій людині, про що спілкуються, чого навчилися один в одного. Таким чином ми розширюємо платформу, на основі якої може будуватися дружба. Запитуючи, обговорюючи і неосудно ставлячись до вибору дитини, ми лишаємо двері завжди відчиненими і завжди є шанс помітити більше».
Підсумовуючи, можна зазначити, що всі діти абсолютно різні: ми прищеплюємо їм різні погляди на життя, різні цінності і дітки відрізняються один від одного характерами. Але є і те, що їх, незважаючи ні на які відмінності, може об’єднати – і це дружба! Як же важливо дитині мати прості, зрозумілі і безкорисливі стосунки з оточуючими людьми.
Тому так важливо навчити дитину проявлять дружні якості і сприймати їх із зовні! Карітас з радістю запрошує Вас у своє затишне і тепле коло! Будемо вчитися дружити разом!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Наприкінці березня в рамках проєкту Дияконії Вюртемберга та Карітасу України до Німеччини вирушили троє перших студентів, котрі розпочали свою трирічну дуальну освіту за спеціальністю «Фахівець у сфері медичного догляду». Учасники проекту поділились своїми враженнями від проєкту.
Вони сповнені ентузіазму та запалу, розповідають що в Німеччині їх дуже гостинно зустріли, допомагають з вирішенням усіх організаційних питань, а всі побажання щодо місця проживання та вподобань було взято до уваги.
Тетяна з Сумської області, до того як потрапила на програму, вивчала філологію в університеті, працювала викладачем, перекладачем, мала досвід навчання в Німеччині. Розповідає, що найбільш хвилюючим моментом в процесі підготовки було інтерв’ю з представниками німецької сторони, від якого залежав результат участі в проекті. За словами дівчини рішення поїхати на навчання було свідомим зваженим вибором. «Все чим займалась до того не приносило задоволення та повної реалізації мого потенціалу, мені хотілось допомагати людям. Я думала про те, щоб стати медсестрою, шукала навчання чи роботу саме такого спрямування», ділиться Тетяна.
За її словами знайомство з Карітасом та менеджеркою проєкту з дуальної освіти Вікторією Шоломко було дуже приємним, завдяки йому дівчина отримала чимало допомоги та підтримки і з документами, і з вирішенням поточних проблем на кожному з етапів підготовки. «До сьогодні Вікторія постійно на зв’язку, а це дуже надихає», додає Тетяна.
Для подружжя Вікторії та Василя зі Львова подання на навчання до Німеччини стало таким собі викликом, але все мало бути офіційно і легально. Вікторія, журналістка за фахом, має досвід роботи як в журналістиці, а також в інших сферах, зокрема в авіації та ІТ. Василь за фахом вчитель фізкультури, тренер з боксу. Найскладнішим в процесі підготовки називають очікування результату на кожному з етапів відбору. А найбільше переживали, коли чекали на рішення щодо візи, бо чули чимало історій – багато відмов, візу отримати дуже складно. «Ну і пандемія додала труднощів – карантинні обмеження, взагалі змушували нас сумніватись чи зможемо ми виїхати!», – додає Вікторія.
За словами Василя для них важлива довготривала перспектива. «Ми не розглядали варіанту їхати будь яким способом, щоб заробити гроші і тим самим підірвати здоров’я, а ще постійно переживати, щоб тебе не зловили, не оштрафували,не депортували. Плануємо жити в Німеччині довго, а ще – спокійно, маючи соціальні гарантії та сплачуючи необхідні податки. Ми знаємо чого хочемо від життя, відповідальні і прагнемо реалізувати свій потенціал. Є звісно певні переживання, але ми віримо в наші можливості», – пояснює хлопець.
Відповідаючи на запитання, що б вони порадили іншим охочим потрапити на навчання до Німеччини Вікторія каже: «Вчити мову! Весь час практикуватись, бо це справді дуже важливо, а ще вірити в себе і не здаватись, навіть якщо цей процес здається тривалим і безперспективним». Також за словами Василь таке рішення має бути обґрунтованим та відповідальним: «Особисто для нас дуже важливо виправдати сподівання як Карітасу України так і Дияконії Вюртемберга».
Нагадаємо, що в рамках проекту ви маєте можливість:
здобути освіту, яка визнана у всіх країнах ЄС
отримувати стипендію під час навчання
вдосконалити знання німецької мови
отримувати підтримку досвідченого ментора
легально працювати в країнах ЄС після успішного здобуття освіти
Контактні дані:
Тел.: +38 067 346 22 90
E-mail: vsholomko@caritas.ua
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
“Мінветеранів співпрацюватиме з Карітасом України у проєкті із залучення ветеранів до громадських ініціатив”, – зазначила міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна під час зустрічі з президентом міжнародного благодійного фонду «Карітас України» Андрієм Васьковичем.
Як розповів під час зустрічі, що відбулась 7 квітня 2021 року, Андрій Васькович, наразі команда Карітасу України напрацьовує нижку проєктів, направлених на допомогу демобілізованим захисникам нашої держави.
Один із проєктів, що проходить фінальну стадію розробки та незабаром буде поданий потенційним донорам на розгляд, покликаний надати можливість ветеранам відстоювати свої права, одночасно сприяючи їх обізнаності та стійкості до впливів. Його мета – створити можливості для ветеранів бути залученими до громадських проєктів та підприємницьких ініціатив, брати участь у діяльності на користь місцевих громад, проходити професійне навчання, реабілітацію та отримувати психологічну підтримку.
«Ми готові співпрацювати з Мінветеранів у питаннях надання соціальних послуг і допомоги ветеранам у цей складний для України час», – підкреслив Андрій Васькович.
У свою чергу Юлія Лапутіна зазначила, що Мінветеранів готово підтримати проєкти Карітасу України, зокрема ті, що сприяють активному залученню ветеранської спільноти до громадських ініціатив задля адаптації та повернення їх до мирного життя.
Також очільниця Мінветеранів запропонувала президенту Карітасу України долучитися до нових проєктів міністерства, спрямованих на консолідацію суспільства, ветеранських спільнот, зокрема – до розвитку ветеранських бізнесових ініціатив.
Минулого тижня у Покровську підписано Меморандум про взаєморозуміння і співпрацю між міською владою міста та БФ «Карітас Маріуполь».
Захід відбувся за участі секретаря Покровської міської ради Наталії Іваньо, заступника міського голови Миколи Шабельника, керівника проекту «Ефективне врядування і залучення громадян задля досягнення правосуддя, безпеки, захисту довкілля та соціальної єдності у східній Україні» БФ «Карітас Маріуполь» Олександра Магдаліца та юриста новоствореного пункту безоплатної правової допомоги Олександра Крайнього.
Секретар Покровської міської ради Наталія Іваньо відмітила своєчасність підписання документу, який крім допомоги місцевій владі гарантує надання юридичної допомоги населенню. «Завдяки юристам Карітасу Маріуполь знімається навантаження від звернень населення громади з юридичної служби міської ради у вирішенні багатьох питань, а велика кількість людей, які не можуть собі дозволити платну юридичну допомогу, тепер мають можливість отримати безкоштовну професійну адвокацію», – резюмував Микола Шабельник.
Юрисконсульт Покровського пункту надання безоплатної правової допомоги Олександр Крайній – юрист з багаторічним досвідом – вже працює над кількома справами, по які звернулися місцеві мешканці міста та допомагає місцевій владі з питань самоврядування.
Пункт безоплатної юридичної допомоги працює за адресою: м. Покровськ, віл. Прокоф’єва, 111, (кабінет №3) з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 17:00.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Карітас Коломия вже декілька років співпрацює з Карітас Словаччини, допомагаючи обездоленим дітям, родинам переселенців із зони війни на Сході України, багатодітним родинам та дітям з інвалідністю. І цього року 180 дітей отримали значну продуктову допомогу, а 10 сімей – побутову техніку, меблі та інше.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
13 квітня 2021 року о 18:45 консультант благодійного фонду «Карітас Одеса УГКЦ» Іван Жуган проведе безкоштовний вебінар на тему «Система шкільної освіти Німеччини».
На онлайн-заході поговоримо про:
державну мову та шкільну освіту, як інтеграцію в німецьке суспільство;
види шкіл та можливі напрямки подальшого навчання;
освітні стандарти;
державну та суспільну підтримку учнів;
участь батьків у шкільній системі Німеччини;
спорт у школах;
програми для дітей з обмеженими можливостями;
Всі присутні також зможуть задати питання експерту та отримати на них відповіді.
Обов’язкова реєстрація за посиланням: https://cutt.ly/wce0ZPnЗахід проводиться в межах проекту «Обізнаний та готовий до Німеччини», що реалізовується Карітасом України за підтримки Дияконії Вюртемберга.
Проект не є рекрутерським та не сприяє пошуку роботи за кордоном.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Великі слова Сократа: «Нічого не можна навчитися в людини, яка тобі не подобається…». Тому, вчитель кожного дня повинен боротися за прихильність своїх учнів, щоб мати смогу виконати свій найвищий обов’язок – виховати свідому та освічену людину. І ми розуміємо, що у наш час це дуже не просто. Тому Карітас пропонує вчителям спробувати технологію підтримуючої супервізії, як ефективного метода для вирішення педагогічних задач.
Бути справжнім і самовідданим вчителем – це величезний талант. Справжній вчитель з теплою любов’ю ставиться до своєї роботи, до тих кого навчає і з неймовірним почуттям гордості передає їм свої знання та набутий досвід.
А чи всі педагоги самовіддані, люблячі, завзяті? Чи всі педагоги подобаються учням? Як бути у випадку, коли людина в якої ти навчаєшся визиває в тебе не самі приємні почуття?
Моя точка зору на цю проблему така: навчитись в людини, яка тобі не подобається- неможливо! Спробую довести свою думку переконливими аргументами та прикладами.
Моє переконання ґрунтується на тому, що: по-перше, для більшості людей важливі емоційно-особистісні зв’язки з оточуючими їх людьми, а особливо з педагогами. Якщо відносини з учителем не складаються, то людина відчуває себе незатишно. Переживання можуть відображати цілий спектр почуттів: страх, гнів, агресія, апатія. Навчатися в такому психологічному стані вкрай важко.
По-друге, вразлива і емоційно чутлива людина може, наприклад, боятися вчителя. Страх перед вчителем можуть відчувати не тільки діти, але й дорослі. Цей страх іноді виникає в результаті одиничного епізоду, коли вчитель за щось вилаяв учня або просто підвищив голос.
По-третє, людина, яка не вміє чи не хоче підкорятися правилам може не сприймати вчителя, який буде порушувати її кордони. Той, хто звик бути в центрі уваги, може ображатися на те, що він не може завжди бути лідером поряд з вчителем, або витримувати конкуренцію інших в групі. В результаті, ця «нелюбов» нерідко стає взаємною: педагог несвідомо відчуває негативні емоції до такого «незручного» учня. А учень своєю поведінкою тільки погіршує ситуацію.
Згадаймо постать видатного К. Ушинського, захоплює його спостереження, про те що вплив вчителя на учнів становить ту виховну силу, яку не можна замінити ніякими статутами і програмами, ніякими формами організації навчальних закладів. Це означає, що «особистість вихователя означає все в справі виховання».
Найкращою ілюстрацією такого розуміння проблеми є головний герой з твору видатного педагога, Юрія Володимировича Завельського «Про шкільного вчителя: думки врозкид». Він (герой) бачить відсутність контакту між педагогом та учнями, одним з чинників відсутності зв’язку: «…є такий тип учителя, який розуміє свою задачу не в тому, що дітей треба ростити, розвивати, виховувати, а в тому, що ними – дітьми – треба управляти. Такі вчителі-управлінці, менеджери. Вони постійно дітей натаскують, будують, підганяють, нав’язують свою волю. Замість серйозного, глибоко продуманого виховання, в основі якого лежить переконання як один із способів виховання, – читання нудних нотацій, які викликають в дитині відторгнення».
Хоча мій власний професійний та життєвий досвід ще порівняно малий, проте я маю змогу бути дотичною до життя сільських шкіл буферної зони, де вже протягом 3 років впроваджується проєкт «Психосоціальний супровід (ПСС) для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні на сході України» і можу сказати, що для більшості учнів педагог – це саме та людина, яка показує приклад коректного спілкування і встановлення взаємовідносин.
На мій погляд, найголовніше – вчитель має бути в ресурсі, дбати про свій психоемоційний стан, використовувати ефективні прийоми самодопомоги при стресових станах і звертатися за супервізійною підтримкою. Саме тому в межах проєкту ПСС за методичного сприяння та тренерського супроводу НаУКМА з цього року була впроваджена програма «Програма емоційної підтримки та професійного зростання для вчителів шкіл у буферній зоні», дякуючи, якій педагоги можуть отримати індивідуальні супервізії та вирішити проблемні питання професійної діяльності у колі професійної довіри – «Відкриті діалоги». Тож вчителям проєктних шкіл пропоную активно використовувати ресурс, який зараз є доступний та допоміжний.
Хоч мій висновок, можливо, і видається дивним, але я переконана, що значну допомогу в зміні позиції педагога можуть надати не тільки супервізії та програми особистісного зростання, але й самі учні. Ця теза не означає, що весь вантаж змін лягає на плечі дітей. Ні!!! Але діти, особливо підлітки, швидше дорослих розуміють, що своєю поведінкою і ставленням до себе вони формують і підтримують певний стиль поведінки дорослих.
Підкоряючись, вони розвивають авторитаризм педагога, обороняючись, вони розвивають агресивність. А стаючи самостійними, відповідальними і активними, вони рано чи пізно «виховають» в педагога бажання давати їм самостійність, отримають довіру і повагу з боку вчителя. Учні можуть звільнитися від старих стереотипів відносин до освітньої установи і звільнити від них педагогів.
На завершення свого роздуму підсумую: учням необхідно навчитися бачити й поважати особистість педагога, це може значно прискорити зміни в професійній позиції вчителів, а новий стиль поведінки допоможе педагогам бути рольовими моделями для учнів.
Потрібно змінюватися всім, і дітям і педагогам, бо не можна навчитися в того, хто не подобається – діти беруть приклад з нас, а ми вчимося у дітей!
Тож змінюємось на краще!
З великою вдячністю і повагою до Вашої педагогічної праці, Мартиненко Марина, психолог проєкту «Психосоціальний супровід (ПСС) для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні на сході України».
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Запрошуємо стати учасником ХІІ навчального модуля Волонтерської Академії «СОВА» Благодійного фонду «Карітас-Київ» “Волонтерство без вигорання”!
Модуль відбудеться 10 квітня (субота) з 8.30 до 14.00 та пройде в ОНЛАЙН-ФОРМАТІ (ZOOM-конференція). Матимемо нагоду почути доповіді й інтерактивні лекції прекрасних, натхненних, досвідчених спікерів:
— отець Роман Островський – “Що роблять біблійні персонажі, коли втомлюються робити добро?” (8.30-9.10);
— Лідія Кондратик – “Як не згоріти, допомагаючи іншим?” (9.15-10.45);
— Лариса Дідковська – “Психологія асертивності: можливості захисту своїх меж без порушення чужих” (11.00-12.30);
— Наталія Сиротич – “Термінове чи важливе: що обирати, аби жити, а не виживати? (12.45-13.45)”.
Для волонтерів Благодійного фонду «Карітас-Київ» участь безкоштовна! Для інших учасників, які мають бажання прослухати доповіді спікерів, потрібно сплатити благодійний внесок у розмірі 250 грн (умови оплати надішлемо учасникам, які зареєструвалися в гугл-формі).
Щоб долучитися до модуля “Волонтерство без вигорання”, ОБОВ’ЯЗКОВО потрібно зареєструватися в гугл-формі за посиланням https://cutt.ly/HxKsv1G
Реєстрація триває до 7 квітня включно, але, у зв’язку з тим, що кількість місць обмежена, організатор залишає за собою право закрити реєстрацію швидше.
Увага! Відеозаписи конференції не проводитимуться та не надсилатимуться учасникам, яким довелося пропустити модуль. Можлива лише онлайн-участь!
Передбачені електронні сертифікати учасників.
Нагадуємо: навчання волонтерів відбувається в межах 12-модульного навчального Курсу волонтерського досвіду й життєвих знань Соціально-освітньої Волонтерської Академії «СОВА» Благодійного фонду «Карітас-Київ», і для участі в ХІІ модулі не обов’язково бути учасником попередніх модулів.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
