Автор: csm_admin

20.10.11
Цими днями завершився конкурс дитячих малюнків на тему «Світ без насильства», який проводився Дрогобицьким Карітасом в рамках реалізації проекту по протидії торгівлі людьми.

Виставка цих дитячих робіт проходила в Палаці Мистецтв міста Дрогобич на Львівщині кожного дня. Захід зібрав чимало відвідувачів, пошановувачів мистецтва, які мали можливість ознайомитися з творчістю своїх юних земляків, побачити, що для них означає світ, в якому немає місця насильству та відчути мир і благодать, що виражають ці художні роботи.

І ось настав чи не найочікуваніший момент кожного конкурсу ? визначення та нагородження переможців. Всі учасники з трепетом в душі чекали початку заходу. Кожен сподівався на свою перемогу. Ще минулої п’ятниці компетентне в мистецьких питаннях журі визначило найкращих.

На початку нагородження фіналістів конкурсу організаторка Галина Яджак повідомила: «Дуже нелегко було сказати, чиї роботи найкращі. Багато робіт, різні стилі виконання, але видно, що всі діти дуже старалися і хотіли зробити все якнайкраще! Крім основних призових місць ми визначили ще й додаткові треті місця, бо, на думку членів журі, ці роботи також були варті перемоги».

Директор Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ о. Ігор Козанкевич у своєму привітальному для учасників конкурсу та гостей виставки слові зачепив тему насильства. Звертаючись до дітей отець Ігор сказав: «Можливо, у вашому віці не всі знають, що таке насильство. На щастя.

Але частина дітей терпить знущання батьків, що зловживають алкоголем та наркотиками, в школах у відносинах між дітьми теж трапляються моменти насильства. Ці ваші малюнки – це кроки до змін. Не забувайте, що Господь Бог є з Вами. Якщо звертатимемося до нього, то насильства або не буде зовсім, або буде його мало. Ви в силі змінити цей світ!».

В номінації “Роботи школярів віком від 8 до 12 років” переможцями стали: І місце – Вікторія Грища, ІІ місце – Остап Чапля, ІІІ місце – Віталій Кравчук. Додаткові треті місця отримали: Марта Книжатко, Діана Грицай, Арсен Крижанівський, Марта Кагуй, Басараб Віталія.
В номінації “Роботи школярів віком від 13 до16 років” перемогли: І місце – Марта Сея, ІІ місце – Лілія Івасенко, ІІІ місце – Анастасія Василиків, Додаткові треті місця отримали: Марта Мартишин, Галина Луців, Ольга Янишин.

Переможці отримали заслужені призи – МР3-плеєри, флешки та сертифікати на придбання канцтоварів, а також грамоти за участь у конкурсі.

За оригінальність та виявлення креативності у виконанні своїх робіт подякою та призами нагороджені були: Христина Коваль, Карп’як Дмитро, Анастасія Богушевська, Марія Матвіїшин. Інші учасники конкурсу теж не залишилися без уваги. Кожен з них отримав грамоту за участь та заохочувальні призи, щоб розвивати свої таланти для наступних конкурсів.

Виставка ще на деякий час залишається в Палаці мистецтв. У вас ще є час її відвідати, – кажуть організатори!

19.10.11
Для карпатського регіону вівця є звичною твариною, тут людину і вівцю пов’язує багатовікова історія. Проте протягом останнього століття поголів’я цих звірів значно скоротилося. А на Коломийщині й зовсім їх не стало. Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархіївирішив змінити цю ситуацію. Нещодавно урочисто розпочала свою роботу анімаційна ферма «Ковчег», першими жителями якої стали саме вівці. На них покладено почесну місію допомагати дітям, ресоціалізовувати їх та лікувати від численних психологічних травм.

«Лікування тваринами вже стало звичайною практикою в медицині. Визнаними «лікарями» вважають коней, дельфінів, кішок, бджіл. Чому б до цього списку не додати овець? Тим більше, що вже є перші теорії та практичні висновки про їх корисний вплив на здоровя людини», ? каже Сергій Трифяк, директор місцевого Карітасу.

Серед науковців вже побутує термін «овітерапія», що з латинської мови буквально означає «лікування вівцями». Курс овітерапії має три складові: продукти харчування, вовняні речі та спілкування з тваринами.

Жодна гуцульська родина не могла обійтися без всього різноманіття продуктів харчування, які отримували від овець. В першу чергу, це – всім відома бринза. Якщо ввести цей продукт в свій щоденний раціон, то завдяки специфічному хімічному складові бринзихолестерин в крові значно зменшиться.

Мало хто знаю, але корисно вживати й жентицю, яку отримують як побічний продукт від виготовлення бринзи. Вона зажила слави гуцульського пива, тому що на смак «квасна». Після її вживання відчувається приплив сил та свіжості. При забоях та переломах використовують овече масло. Якщо помастити синець ним, то біль відразу ж зникає. Головний біль також лікували за допомогою овечого масла. Лікувальним є й овечий жир, якого гуцули називають лій. Помічним він є при астмі та проблемах з бронхами. Овечому м’ясу теж надають цілющих властивостей, ? при тривалому споживанні воно лікує безпліддя.

Найприємніша частина лікування – це, без сумніву, спілкування з “волохатими цілителями”. Перебування серед отари овець, які бриньчать своїми дзвіночками, наче вивірений передзвін, допомагає подолати повсякденні стреси, відчути себе частинкою природи, розслабитися і відчути гармонію з оточуючим світом.

Таке лікування має запровадитися на анімаційній фермі Карітасу «Ковчег». Кожна складова буде відображена в повній мірі. Вже нині керівники проекту планують виготовляти бринзу і вчаться цій нелегкій і специфічній справі в професійних вівчарів з села Лючі. Крім того, на фермі мають стригти овець. Зараз там є 25 овець, а при збільшенні поголів’я будуть продавати їх та продукувати м’ясо. Діти, які потребуватимуть допомоги, зможуть випасати тварин, гладити їх та гратися з ягнятами.

Проект «Анімаційна ферма» покликаний відродити вівчарство та допомогти людям покращити своє фізичне та психологічне здоров’я, також стати засобом дозвілля і ціллю догляду для дітей, якими опікується місцевий Карітас.

18.10.11
З 27 вересня по 2 жовтня в рамках Екуменічного Соціального Тижня у Львові відбувався Всеукраїнський суспільний форум під девізом „Майбутнє починається з довіри”. Програма ЕСТ включала низку конференцій та круглих столів, фотовиставку на соціальну тематику, концерт, презентації та безліч іншого. На заході, що об’єднав декілька сотень людей, були присутні гості із Франції, Великобританії, представники Світового банку, представники Львівської політехніки та Українського Католицького Університету.

«Мені випала гарна нагода взяти участь у роботі 4-го Соціального Екуменічного Тижня і всеукраїнського суспільного форуму. Тема, що була провідною на заходах, є дуже близькою мені і необхідною для нинішнього українського соціуму.

Суть необхідних реформ задля поступу ? економічного, соціального, політичного, культурного ? полягає, власне, у залученні громадських організацій до процесу змін, я вважаю. І найбільше, що мені запам‘яталося, це виставка-ярмарок соціальних організацій. Вони й відобразили поняття довіри, громадського сектору, активізму і реформування суспільства», ? розповідає Оксана Винницька, волонтер дрогобицького Карітасу на Львівщині і відома незряча співачка.

Український Карітас на форумі представляли три центри реабілітації і дозвілля для неповносправних осіб ? з Дрогобича, Львова, Стрия. На ярмарку вони презентували свої різноманітні ексклюзивні вироби, зокрема картинки, випалені на фанері, горщики та вази в стилі декупаж, вироби з бісеру.

Спілкуючись з координатором центру «Дивовижні долоні» з м. Дрогобич Людмилою Смолень, дізнаємось, наскільки необхідними є такі виставки: «Для неповносправної молоді надзвичайно важливо, коли їхня праця є оцінена. Адже тоді вони відчувають себе потрібними і реалізованими.

А окрім цього, осередки для людей з особливими потребами за роки існування значно урізноманітнили свою діяльність. Крім ручної праці, молодь і діти навчаються побутовим навичкам, проводять заняття з арт–терапії, працюють з психологами, беруть участь в різноманітних екскурсіях і подорожах тощо».

Оксана Винницька додає: «Хочу акцентувати увагу на тому, що захід був для всіх нас добрим прикладом того, як можна об‘єднати людей незалежно від їхнього віросповідання, від їх конфесійної приналежності чи територіального проживання, а також об‘єднатися навколо спільної мети. Побачити свою потрібність і послужити іншим, пробудити почуття любові, розуміння, добра, ? ось мета моєї роботи із неповносправними людьми і те, що я хотіла б бачити у людях довкола!».

17.10.011
В Україні щороку суттєво зростає кількість людей, залежних від алкоголю і наркотиків, серед них ? велика кількість молоді та жінок. Дані Національної ради з питань охорони здоров’я свідчать, що через алкоголізм в нашій країні кожен рік помирає понад 40 тисяч людей. Майже 40% українських підлітків віком 14-18 років регулярно вживають спиртні напої. Згідно даних, які нещодавно оприлюднила Всесвітня організація охорони здоров’я, Україна – на 5 місці у світі за рівнем вживання алкоголю на душу населення. Алкоголь є причиною передчасної смерті майже третини українських чоловіків. Від зловживання спиртним гине більше людей, ніж від СНІДу, туберкульозу і воєн.

Такою ж жахливою є статистика вживання наркотичних речовин: сьогодні в Україні регулярно вживають наркотики 5 млн. осіб, 0% від загальної цифри – це школярі, 60% – молодь у віці 16-30 років, і 20% – особи зрілого віку.Кількість смертей від вживання наркотиків за останні роки зросла в 12 разів, а серед дітей – в 42 рази.

Проблема алко- і наркоузалежнення несе загрозу як економічному, демографічному, суспільно-культурному станові України, так і особисте горе: узалежнені люди втрачають здоров’я, роботу, а найгірше – руйнуються сім’ї, страждають неповнолітні діти.

Державні лікувальні установи займаються встановленням діагнозу та детоксикацією організму узалежнених осіб. Після короткої лікарняної детоксикації ці люди залишаються наодинці із хворобою, що опановує їх і фізично, і психологічно. Як показує світовий досвід, узалежненим особам необхідно проходити тривалу програму реабілітації в умовах стаціонарного центру, яка поєднує як медичне лікування, так і зміну ментального стану людини.

Одним з успішних місць позбавлення від алко- і наркозалежності в Україні є реабілітаційний центр «Назарет», заснований в 2004 році регіональною організацією Карітасу України. Розташований осередок «Назарет» на покинутій військовій базі поблизу м. Дрогобич на Львівщині. Мета його роботи – надавати безкоштовну допомогу соціально незахищеним людям із алкогольною залежністю, наркотичною залежністю, хворим на туберкульоз, а також ВІЛ-позитивним. Тут надаються три види послуг: консультування, реабілітація і ресоціалізація.

«Нині більшість реабілітаційних центрів використовують як засіб реабілітації алко- і наркозалежних суто ізоляцію від об’єктів залежності чи стимулювання медичними препаратами. Такі способи є недалекоглядними, адже всі ми зрозуміємо, що це не звільнення від узалежнення, а лише його видозміна. Методика і досвід роботи, якість програми реабілітації в РЦ «Назарет» є іншими, і тому заслуговують виняткової уваги і доцільності перейняття досвіду», – розповідає директор осередку о. Ігор Козанкевич.

Прийом до реабілітаційного центру відбувається через консультативний пункт в дрогобицькому Карітасі. «Умовами для проходження курсу реабілітації є насамперед особисте визнання узалежнення. Адже основна проблема алкоголізму й наркоманії в тому, що хворий заперечує свою залежність. Багато хто приходить сюди не з власного бажання — жінка привела чи діти попросили. Намагаючись усвідомити причини, чому людина опинилась в такому становищі, чому почувається розбитою, чому втрачає друзів, сімю, роботу, ми спільною силою нашої команди і самого хворого починаємо програму реабілітації», – розповідає о. Ігор Козанкевич.

В осередок приймають чоловіків віком від 18 до 55 років, незалежно від національного чи соціального походження, віросповідання. Термін перебування в реабілітаційному центрі становить щонайменше 12 місяців. Середня кількість людей на реабілітації – 20-30 осіб.

«Назарет» працює в режимі терапевтичної спільноти, що побудована на довірі і допомозі в пізнанні самого себе. Основами, на яких будується реабілітаційний центр є: молитва, духовна програма “12 кроків”, дружба і взаємопідтримка, також почуття обов’язку, відповідальності за себе та спільноту. Старші реабілітанти допомагають молодшим, діляться із ними досвідом і порадами, спільно шукають духовного збагачення.

Також мешканці реабілітаційного центру залучені до занять трудотерапією: ведуть господарство, вигодовують свійських тварин, мають власну хлібопекарню, заготовляють дрова для опалення, – відбувається соціалізація осіб, що раніше звикли жити згідно лише власних бажань, потреб і слабкостей. Очевидно, що реабілітація узалежнених повинна бути місцем не просто ізоляції від алкогольних, наркотичних чи тютюнових речовин, – це місце ментального зміцнення і виховання, переосмислення принципів життя.

З узалежненими працюють психологи, консультанти та духовні наставники. Всі працівники центру мають належну кваліфікацію – психологічну, богословську або освіту в сфері соціальної роботи, також проходять навчання на тему терапії узалежнених. Віднедавна започатковано щомісячні групові та індивідуальні супервізії на тему залежності і співзалежності, труднощів для працівників даної сфери. Ведеться постійний пошук і встановлення контактів, співпраці з іншими подібними центрами в Україні і за кордоном.

В майбутньому керівництво реабілітаційного центру планує розширювати і урізноманітнювати свою діяльність. Олександра Козанкевич, доктор психологічних наук і керівник проекту в РЦ «Назарет» про плани на майбутнє: «При стабільнішому становищі і можливості працевлаштувати більшу кількість працівників, ми хочемо урізноманітнити реабілітацію узалежнених – почали б лікувати від інших видів залежностей, наприклад, залежності від Інтернету, азартних ігор і т.п. Також хотілося б, щоби період ресоціалізації був тривалішим в часі. Важливо також, аби колишні реабілітанти не переривали контакти з центром, відвідували групи взаємопідтримки, де кваліфіковані консультанти завжди допоможуть їм психологічною підтримкою.

Ще одна річ, яку ми хочемо втілити в найближчому майбутньому – створення реабілітаційного центру для узалежнених жінок. Так само плануємо розширити нашу працю з особами співзалежними, тобто членами сімей наших клієнтів. Зараз така діяльність вже ведеться паралельно з реабілітацією, але плануємо зробити її більш систематичною і масштабною. До прикладу, влітку ми б хотіли організувати табір для сімей реабілітантів, під час якого можна було б розглядати проблеми їх сімей, пов’язані з залежностями, і шукати шляхів їх вирішення».

Єдина проблема на шляху в успішному і масштабному лікуванні та реабілітації узалежнених є фінансування осередку. О. Ігор Козанкевич: «Коштів для діяльності «Назарету» завжди не вистачає. На утримання центру, проживання і харчування реабілітантів ми використовуємо пожертви приватних благодійників. Така допомога має періодичний характер, тому часом трапляється так, що грошей абсолютно немає.

Дякувати Богові, завжди якимось чином знаходиться вихід із ситуації, але хотілось би більшої стабільності, підтримки з боку держави, благодійних і громадських організацій, заможних українців. Бо наші спонсори за кордоном знову і знову наголошують на тому, що в Україні є величезна кількість багатих людей, – чому вони не сприяють вирішенню такої хронічної проблеми, як алко- і наркоузалежнення?».

15.10.011
Нещодавно – до Дня людей похилого віку, який у всьому світі відзначається 1 жовтня – київський Карітас відвідав понад 500 осіб із добрим словом та подарунками. Спочатку це свято відзначали в Європі, потім в Америці, а з 1991 року і назагал у всьому світі, зокрема в Україні.

Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 року щорічно відзначає цей день. Рішення про урочисте святкування в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою.

Потреби людей похилого віку – один з головних напрямків діяльності Карітасу Київ. «Не лишилися поза увагою наші підопічні і в День людей похилого віку. Соціальні працівники проекту «Домашня опіка» відвідали 105 осіб похилого віку з щирими привітаннями та подарунками.

Крім цього, було відвідано Пансіонат ветеранів праці у м. Києві, де перебуває близько 350 осіб, а також літніх людей товариств „Співдружність” та „Милосердя інтелект”, ветеранів та інвалідів», – розповідає координатор роботи із літніми людьми у київському Карітасі Ольга Осадча.

Директор Карітасу Київ о. Роман Сиротич слушно зазначає: «1 жовтня – це день людей, які мають не тільки багаж років, але й багатий життєвий досвід. Спілкуючись з ними, розумієш, що ці люди ще мають великий запас життєвої енергії і оптимізму, якому можуть позаздрити і молоді! Але, на жаль, літнім людям бракує нашої уваги, яку – як християни – ми мусимо виявити щодо них найперше».

13.10.011
Клуб людей похилого віку «Надвечір» на базі Івано-Франківського Карітасу продовжить свою роботу. Наприкінці вересня працівники Карітасу прийняли участь в роботі установчої конференції організацій-переможців 3-го конкурсу Програми «Місце зустрічі – Діалог» фонду «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє», під час якої розповіли про здобутки проекту та плани на наступний рік.

«Найважливіше – це можливість продовжувати надавати якісні і такі потрібні для людей похилого віку соціальні та медичні послуги, організовувати дозвілля, відпочинок та спілкування для жертв тоталітарних режимів. Протягом 2009-2011 років місцевий Карітас провів величезну роботу, направлену на включення в активне соціальне життя осіб цільової групи, які проживають в Івано-Франківську, Галицькому, Богородчанському та Тисменицькому районах.

Оскільки ці люди похилого віку в переважній більшості мають проблеми зі здоров’ям, матеральні та соціальні проблеми, ми мусимо допомагати їм незалежно від фінансування проектних завдань», – каже координатор проекту «Надвечір» Олег Дмитрук.

Проект допомагає жертвам тоталітарних режимів стати активними діячами суспільно-політичного життя за допомогою заходів, особливо зустрічей-діалогів поколінь, під час яких жертви тоталітарних режимів починають відгравати важливу роль у вихованні патріотизму, моральних і духовних якостей у молодого покоління.

«Різноманітні тематичні зустрічі, засідання груп взаємодопомоги, тренінги спілкування та формування нових ціннісних орієнтирів, організація яких продовжиться завдяки проекту «Клуб людей похилого віку «Надвечір» сприятимуть ресоціалізації, покращенню якості життя людей похилого віку – жертв тоталітарних режимів та підвищення їх соціального статусу.

З іншого боку, проект дає поштовх для молодого покоління до усвідомленого вивчення історії та утвердження історичної правди. Налагодження комунікаційних зв’язків між поколінням стане можливим шляхом проведення зустрічей – діалогів поколінь на базі ЗОШ», – стверджує виконавчий директор Івано-Франківського Карітасу Наталя Козакевич.

Одне з основних завдань проекту цього року — видання книги спогадів членів Клубу людей похилого віку «Надвечір». Цією збіркою Карітас зробить крок до примирення сторін – учасників визвольної боротьби. Видання поєднає спогади представників різних цільових груп – воїнів Великої Вітчизняної війни, жертв націонал-соціалізму, воїнів Української Повстанської армії, політичних в’язнів та жертв комуністичного режиму.

Також спільна праця приведе до формування взаємної відповідальності поколінь: толерантного ставлення до людей похилого віку, з одного боку, та ставлення з розумінням до потреб молоді та не осудження поведінки молодих людей з іншого.

12.10.011
Хмельницький Карітас не лише турбується про знедолених, а й приймає допомогу для нужденних від подолян. Так, нещодавно мешканки села Вовківці, що у Хмельницькому районі, пожертвували для підопічних місцевого Карітасу меблі та одяг. Пенсіонерка Анжела Миколаївна запросила благодійників до себе на заміську садибу, звідки й віддала для потребуючих книжкову шафу, шафу для білизни, письмовий стіл, матраци та інші важливі побутові речі.

«Не забула жінка і про сусідів. Заздалегідь попередила подругу Асю Станіславівну, і та також не залишилася осторонь добрих справ.

Пожертвувавши одяг та товари домашнього вжитку, побажала нам успіхів і натхнення у подальшій роботі», – розповідає Дмитро Лисий, працівник Хмельницького Карітасу.

Та й бажаючих отримати меблі у хорошому стані довго шукати не довелося. Нове меблювання у свою оселю отримали дві багатодітні родини. Ці сімї нещодавно переїхали до України із Молдови.

Допомагати облаштовуватися у чужій країні їм допомагають працівники Хмельницького обласного благодійного фонду Карітас. П’ятеро маленьких діточок відвідують суботні заняття у Карітасі, із захопленням розповідають про те, чим займалися та чого нового навчилися під час зустрічей із соціальними працівниками, педагогами. Тож завдяки щиросердечній допомозі фахівців фонду життя емігрантів поступово налагоджується.

«Стати благодійником може і повинен кожен! Це дуже і корисно, і приємно, і належить людям, що мають серце і не закривають очей на навколишній світ і певні труднощі в ньому», – каже пенсіонерка Анжела Миколаївна.

10.10.011
З метою ознайомлення з позитивними і негативними наслідками трудової міграції, проблемами дітей заробітчан, а також для пошуку спільних методів надання їм допомоги центр «Соціальної та психологічної допомоги для дітей трудових мігрантів» Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ провів круглий стіл. Його темою було: «Що зробити, щоб міграція не руйнувала людські життя?».

До участі у круглому столі запрошені були провідні психологи, професійні соціальні працівники загальноосвітніх навчальних закладів Дрогобича, а також методисти відділу освіти. Усі, хто має пряме відношення і велике прагнення запобігти в Україні явищу так званого «соціального сирітства».

Під час зустрічі працівники центру «Разом ? сильніші» розкрили питання трудової міграції, проблеми дітей трудових мігрантів, аспекти психологічної та соціально-педагогічної роботи з ними. Запрошені до участі у круглому столі гості ? Галина Яджак та Ірина Славич, які роками працюють в напрямку запобігання торгівлі людьми, ? ознайомили присутніх з явищем торгівлі людьми та способами, як Карітас може в цьому випадку допомогти потерпілим.

«І допомагати слід не тоді, коли хтось із українців вже став жертвою торгівлі людьми. Допомагати треба на ранніх етапах включення в це явище ? працюючи із дітьми та молоддю, розповсюджуючи адекватну інформацію про явище і статистику явище торгівлі українцями закордоном», ? каже Ірина Славич.

Активно дискутуючи в другій половині круглого столу працівники Карітасу та присутні представники шкіл та відділу освіти домовились про плідну співпрацю та реалізацію певних спільних заходів. Звичайно, очікувані результати круглого столу – розуміння учасниками важливості проблем дітей заробітчан як наслідків трудової міграції – були досягнуті.

Більше цього, ? цей стіл став особливим поштовхом і досвідом, способом по-іншому глянути на проблему психологічної допомоги для дітей трудових мігрантів, віднаходити нові, ефективні різноманітні методи роботи по запобіганню торгівлі людьми і допомозі жертвам цього злочину.

08.10.011
26 вересня ? напередодні Міжнародного дня людей похилого віку ? працівники проекту «Домашня опіка» в Тернополі по-особливому відзначили це свято.

«Спільно з отримувачами нашої допомоги ми назвали цей день святом домашньої опіки. Наші друзі були запрошені до місцевого осередку Карітасу, де нас привітав о. Андрій Марчук, відбулась спільна молитва та святковий обід. Підопічні отримали святкові подарунки та продуктові набори. Для них це ? саме свято і подарунки ? вельми важливі!

Увага, підготовка, зусилля, турбота, реальна допомога», ? розповідає сестра Оля, яка працює з одинокими пристарілими людьми впродовж багатьох років.

Нагадаємо, що проект «Домашня опіка» реалізовується Карітасом України більш, як 10 років. Метою проекту є покращення якості життя самотніх осіб похилого віку, немічних, невиліковно хворих і тих, які внаслідок прогресування хвороби чи отриманої травми потребують постійної або тимчасової сторонньої допомоги.

«На святі, що зробив для нас Карітас, чи багато спілкувалися між собою, отримали гарні подарунки і благословення від священика, відчувалася цінна родинна атмосфера. Дві наші молоді підопічні з діагнозом ДЦП приготували свої перші виставку з бісеру. Загалом панував дуже святковий настрій.

І що дуже важливо, ? ті підопічні, які не змогли прийти за станом здоровя на свято, були відвідані вдома. Дякуємо Карітасу!», ? ділиться враженнями одна із учасниць свята п. Юлія.

06.10.011
12,13 та 19 вересня Консультативний центр з попередження торгівлі людьми у м. Южне проводив тренінги з попередження торгівлі людьми з дітьми і молоддю із малозабезпечених сімей, які відпочивають і навчаються в Українському центрі “Молода гвардія”. Тут є діти зі всієї України, їх вік від 13 до 18 років.

Унікальність природи центру “Молода гвардія” в тому, що він розташований у парковій зоні відпочинку «Лузанівка» на березі Чорного моря. Центр має власний обладнаний пляж протяжністю 950 м, кіноконцертний зал і літню кіноконцертну площадку на 1200 місць, бібліотеку з читальним залом і книжним фондом біля 50000 книг, автомістечко з навчальними класами і площадками.

Табори центру мають футбольні, волейбольні і баскетбольні площадки. Тенісний корт розташований біля самого моря.

Вже багато років “Молода гвардія” тішить юних мешканців своєю теплотою та ніжністю, дарує радісні зустрічі, незабутні враження, добрий настрій та дружні відносини. А нещодавно до переліку розваг і дозвілля додались і корисні знання – Консультативний центр з попередження торгівлі людьми у м. Южне провів у даному дитячому центрі серію тренінгів, що має на меті познайомити дітей із темою торгівлі людьми та надати базові навики і знання для її попередження, протидії.

Розповідає тренер-консультант Ірина Хмарська: «Ми використовували нові арт-технології ті інтерактивні форми спілкування з аудиторією, яким навчилися під час семінару-тренінгу Карітасу України, який проходив нещодавно у м. Южне Одеської області. Це і інтерактивні ігри, і форум-театр, і рольові ігри, і дискусії.

Загалом тренінгами ми охопили близько 100 дітей з різних куточків України. Діти не соромились визнавати, що їх батьки впродовж багатьох років працюють за кордоном і мають чимало труднощів із працевлаштуванням. І таких дітей було, скажімо, третина». Працівники карітасівського центру відзначають, що діти і молодь активно включилися в дискусію, були відкриті до нової інформації, із зацікавленістю виконували різні вправи.

Проект по розвитку мережі центрів з попередження торгівлі людьми триває з вересня 2009 року (прим. – з травня цього року він розпочав новий етап за підтримки додаткових спонсорів). Працівники Консультативного центру у м. Южне задоволені успішністю функціонування центру, – кажуть, що кількість дзвінків на консультативну телефонну лінію щораз збільшується, також українці адресно звертаються по допомогу і консультації Карітасу, налагоджуються цінні контакти. Все з єдиною ціллю – допомогти і запобігти торгівлі людьми в Україні.