Автор: csm_admin

07.11.11
Альянси «Україна без сиріт» і «Росія без сиріт» оприлюднили Звернення до слов’янських Церков по всьому світу з нагоди проведення Дня молитви за сиріт в Росії та Україні 6 листопада 2011. Україна – велика європейська країна з непростою історією та міцними християнськими традиціями. Сімдесять років радянського режиму та труднощі становлення молодої держави залишили свій відбиток на найменш захищеній групі суспільства – дітях, які залишилися без підтримки сім’ї.

В Україні і Росії проживає більше 220 тисяч дітей-сиріт, які перебувають в складних життєвих обставинах і є в національних базах даних для усиновлення. 30 тисяч дітей в Україні живуть в інтернатах, більшість з них – діти старшого шкільного віку та діти з особливими потребами. Ще 250 тисяч дітей зазнають насильства та експлуатації, і можуть потрапити на вулицю або до інтернату.

За даними видання «Комсомольська правда» сьогодні в Україні близько 136 тисяч дітей виховуються в 60 тисячах неблагополучних сімей. Кожна десята дитина в Україні – безпритульна. Кожен другий безпритульний регулярно вживає алкоголь і наркотики. Багато бездомних дітей заробляють собі на життя крадіжками, розбоєм і проституцією. Дослідження ЮНІСЕФ свідчать, що 10% безпритульних дітей – неписьменні, а інші мають рівень знань, який не відповідає їхньому віку. Незалежні дослідження вказують, що в Україні до 95% дітей-сиріт можна віднести до соціальних сиріт, оскільки на момент отримання цього статусу у них були живі батьки.

В умовах державної політичниї і економічної нестабільності проблеми соціального характеру лягають на так званий «третій сектор». Сьогодні в Україні є велика кількість благодійних фондів, християнських спільнот і громадських організацій, які провадять суттєву комплексну роботу для допомоги дітям, які позбавлені батьківського піклування. Вони підтримують програми навчання в інтернатах та ВУЗах, забезпечують медичне лікування і відпочинок, надають адресну допомогу сиротам ? одяг, взуття, продукти харчування.

На фінансове забезпечення прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу у 2011 році з державного бюджету передбачено виділення 283 348,6 тис. грн., що на 3% більше у порівнянні з 2010 роком (275 086,2 тис. грн.). В цей час, до прикладу, Карітас України щороку витрачає на опіку безпритульними, малозабезпеченими дітьми, сиротами, неповносправною молоддю, дітьми безпритульних мігрантів близько 350-400 тис. євро, що в 12-15 разів більше за відповідні витрати українського уряду.

«Кожна дитина має право на захист, виховання в люблячій сім’ї і повноцінний розвиток. В Україні є 30 000 християнських церков і сотні організацій, які допомагають потребуючим дітям по всій країні. Прийшов час, щоби християнська спільнота взяла на себе відповідальність та об’єднала зусилля для допомоги кожній дитині-сироті. Україна має потенціал для радикальних змін національного масштабу в покращенні становища обездолених дітей», ? кажуть у своєму зверненні організатори заходу.

День молитви за сиріт підтримали більше 1000 церков різних деномінацій в Україні та Росії. У цей день вони молилися, проводили особливі богослужіння, недільні заняття з дітьми та молоддю, свята, концерти, присвячені дітям-сиротам. Також 15 листопада у Києві відбудеться конференція для організацій, які зацікавлені впроваджувати програму наставництва.

Карітас України закликає усіх долучитись до Дня молитви. Так само громадський сектор, українське суспільство державні органи влади потребують нині чітких скоординованих дій по запобіганню явищу сирітства в Україні. Кожен із нас в силі змінити дану ситуацію, подарувати дітям тепло, притулок і майбутнє!

Додаткову інформацію Ви можете отримати на www.densyrot.org.ua, www.ukrainabezsyrit.org, caritas-ua.org.

07.11.11
5 листопада о 12.00 у Культурно-мистецькому центрі Національного Університету “Києво-Могилянська Академія” відбулося відкриття фотовиставки «Гідність людини — як ми її бачимо», яка проходила у рамках V Суспільних Днів УГКЦ “Гідність людини та громадянське суспільство”. Об’єктиви фотокамер учасників створили справжню портретну галерею особистостей різного віку, зафіксували миттєвості реального життя людей, не ретушуючи проблем і негараздів.

Основу виставки складають кращі світлини, представлені фотохудожниками з різних регіонів України. У проведенні і підготовці виставки брали участь: Комісія «Справедливість і мир» УГКЦ, Комісія УГКЦ для сприяння єдності між християнами, Київське товариство студентів-католиків “ОБНОВА” та БФ „Карітас Київ”.

Мета виставки ? використовуючи засоби і можливості фотомистецтва, заохотити небайдужих людей до висвітлення подій з життя суспільства і Церкви, сприяти активізації діяльності спільнот, а також спробувати осмислити та відтворити через фотооб’єктив одну з найцінніших християнських рис людського існування ? гідність.

На виставці представлено понад 50 експонатів. Вона розрахована на широке коло відвідувачів.

Місце проведення ? Культурно-мистецький центр Національного Університету “Києво-Могилянська Академія” (м. Київ, вул. Іллінська 9).
Більше деталей Ви можете знайти на сайті www.ecumenism.com.ua.

04.11.11
Карітас Київ став співучасником допомоги онкохворим дітям завдяки участі у акції-проекті «Хочу Жити! Дружити! Радіти!». Цей соціальний проект представляє фотовиставку молодого фотожурналіста Євгена Малолєтки про дітей з онкологічними захворюваннями, щоб привернути увагу суспільства до проблем і причин онкологічних захворювань дітей в Україні, ? повідомляє о. Роман Сиротич, директор БФ „Карітас Київ”.

Проект створений з метою:
– провести розвиваючі уроки та спеціальні ігри для хворих дітей;
– зібрати кошти на лікування та придбання медикаментів для дітей;
– показати, що молоде покоління турбується станом розвитку даного захворювання в Україні.

Програма заходів включає:
– 23-25 жовтня 2011 р. – проведення спеціальної програми для розвитку дітей в «Національному Інституті Раку».
– 31 жовтня – 6 листопада 2011 р. – Фотовиставка Сергія Малолєтки про дітей з онкологічними захворюваннями в рамках проекту «Хочу Жити! Дружити! Радіти!» у Київському міському Будинку Вчителя (вул. Володимирська, 57).
– 7 листопада 2011 р. – Благодійний вечір у рамках якого будуть зібрані кошти для придбання медикаментів для Національного інституту раку, початок о 19.00.

Організаторами та ініціаторами проведення даного заходу виступила команда молодих людей віком від 20 до 30 років, які представляють молодіжний клуб лідерів «МоКоЛад». Свого часу, ці люди, були першими, хто знаходився на початку розвитку лідерського руху шкільного самоврядування в Україні.

Нині – це журналісти, працівники державних установ, менеджери різноманітних компаній, директори міжнародних представництв в Україні. Це люди різні за вподобаннями, інтересами, віком та освітою, але вони усі мріють змінити нашу країну, бо їм не байдуже місце на землі, де вони народилися. Вони дотримуються девізу: «У кожного з нас є шанс спокійно прожити і піти непоміченим або змінити цей світ». І вони змінюють!

До заходу долучилися різні організації, в тому числі і київський Карітас, який регулярно долучається до системних дій по профілактиці і запобіганню онкозахворювань, також допомагає у лікуванні дітям, що хворі на рак.
«Ми хочемо жити у щасливій та здоровій країні!Ми маємо говорити про проблеми та вирішувати їх!», ? заявляють організатори заходу.

Про автора
Євгеній Малолетка – працював фотожурналістом в “PHL” (Information agency), Ukrafoto, Міністерстві транспорту та зв`язку, фоторедактором сайту NEWSRU.UA. Нині працює фотожурналістом TSN.ua. Впродовж декілька років займався зйомками історії про дітей з онкологічними захворюваннями у «Національному Інституті Раку». Вік ? 23 роки.

Роботи автора можна переглянути тут:
www.flickr.com/photos/cyberpunkzzz
Веб-сторінка Карітасу Київ:
www.caritas-kiev.org.ua

03.11.11
Всередині жовтня Творчий центр «Каунтерпарт» (ТЦК) в межах проекту ПРООН «Розвиток громадянського суспільства» провів у Львові 2-денну заключну конференцію для організацій гарнтерів тематичного напрямку «Представлення інтересів та захист прав вразливих верств населення».

Основна мета заходу – презентувати отриманий досвід та поширити кращі практики з питань представлення інтересів та захисту прав вразливих груп населення, сприяти налагодженню довготривалих та стійких мереж зацікавлених організацій громадянського суспільства, що працюють в сфері адвокасі.

На конференції було презентовано кращі практики проекту. Серед них було відзначено проект Карітасу України «Розвиток соціально-побутових та трудових навиків осіб з розумовою неповносправністю, як крок до самореалізації та адаптації в суспільство», що здійснювався впродовж 2010-2011 у 2-ох Центрах дозвілля та соціальної адаптації, що діють при українському Карітасі у м. Дрогобичі та м. Стрию на Львівщині.

Під час презентації працівники центрів Карітас ділилися практичним досвідом проведення тренінгів по навчанню соціально-побутових навиків, позитивними змінами, що відбулися в користувачів в ході реалізації проекту та досвідом праці в Центрах Карітасу.

Учасники конференції також заслухали презентацію про проміжні результати проекту «Розвиток громадянського суспільства», загальний огляд результатів грантової програми. В конференції взяли участь представники громадських організацій з 7 областей України.

Серед присутніх були також представники влади: Управління з питань соціально-культурної діяльності Львівської обласної ради, Служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації, Відділу сприяння працевлаштуванню Львівського міського центру зайнятості, Львівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Вони також ділилися своїми напрацюваннями в галузі праці з вразливими верствами населення, розповідали про державні програми щодо цих питань, труднощі та перспективи розвитку в даному напрямку.

В ході конференції учасники також мали змогу взяти участь у запропонованих майстер- класах по «Оцінці проектів на основі трансформаційного підходу» кваліфікованих тренерів Оксани Матусяк та Володимира Купрія, і «Проведення інформаційних кампаній»- Елеонори Вишняк та Оксани Івасів, тренерів Творчого центру ТЦК.

 

02.11.11
«Метою роботи Карітасу є розробка та впровадження програм для забезпечення соціальної допомоги і підтримки найбільш потребуючого населення. Це здійснюється завдяки надання соціальної підтримки особам в кризових ситуаціях, соціальній реінтеграції осіб із кризових категорій населення, реалізації освітньо-виховної діяльності. Це величезні обсяги роботи, які були б неможливими без посвяченої роботи волонтерів, благодійників та кваліфікованих працівників соціальної сфери.

«Карітас в перекладі з латини означає «милосердя» ? допомога в задоволенні потреб, які людина не може задовольнити сама. Зараз в київському Карітасі відбувається задоволення не тільки первинних матеріально-фізіологічних потреб (їжа, питво, одежа, дах над головою тощо), а і потреб нематеріальних, духовно-психологічних», ? говорить директор Карітасу Київ о. Роман Сиротич.

 

Карітас Київ засновано в Україні у 199 році, і відтоді велика частина його роботи присвячена потребуючим дітям ? малозабезпеченим, безпритульним, сиротам, хворим і неповносправним. Однією із соціально-психологічних умов успішного включення в суспільство потребуючих дітей є розвиток якостей творчої особистості через організацію творчої діяльності.

Професор педагогіки Говард Гарднер (Гарвардська вища педагогічна школа, автор теорії множинного інтелекту), віднайшов повний перелік здібностей людини і стверджує, що кожна людина потенційно має всі 8 здібностей, які мають різний рівень розвитку: лінгвістичні здібності, логіко-математичні, здібність до просторової уяви, кінестетичні здібності, музичні здібності, здібність встановлювати міжособистісні відносини, здібність до оцінки внутрішньо особистих можливостей, здібність відчувати природу. А український вчений Віктор Клименко намагається донести до широкого загалу, що механізм творчості може бути «запущений» у будь-якому віці.

В школі значну увагу у вихованні дітей приділяють розвиткові здібностей лише лінгвістичних і математичних, і значно менша увага наділяється здібностям музичним і кінестетичним (фізкультура). Зрозуміло, що силами працівників Карітасу розвиток усіх здібностей в повному обсязі також неможливий. Але саме завдяки роботі волонтерів ситуація докорінно інша і щоразу покращується! Кажуть у київському Карітасі, що волонтери-професіонали є неоціненним скарбом, який дозволяє вирішувати питання соціалізації, виховання і розвитку дітей в значно більшому обсязі, ніж це могло би бути силами працівників Карітасу.

Дізнаємось більше про копітку і захоплюючу роботу з дітьми і підлітками в місцевому Карітасі під час візиту до їх соціального центру. Гурток дизайну – один із найпопулярніших і улюблених для дітей в київському Карітасі, існує протягом багатьох років. Велика кількість волонтерів вклали частинку своєї душі в роботу з дітьми. Ось тільки деякі напрямки: декоративний розпис тканин, різноманітного посуду (тарілки, пляшки, вази, кухлі, стакани, тощо), декупаж, дизайн одягу та аксесуарів, бісероплетіння, квілінг (техніка закручування смужок паперу в різноманітні елементи).

«Такі заняття чудово розвивають художньо-естетичний смак у дітей та їх моторику. Останнім часом майстер-класи з дітьми та підлітками, що відвідують наш центр проводили волонтери Ольга Майоровська, випускниця Київського Національного Університету Технологій та Дизайну і Наталя Даценко, випускниця Мистецького Інституту Художнього Моделювання та Дизайну імені Сальвадора Далі. Заняття проводяться один-два рази на тиждень, за результатами попереднього запису», ? розповідає координатор проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» Галина Корбеляк у Києві.

Цікавим для дітей є також цикл занять із стилістики, які провела Дарина Третяк, що навчалася в Канаді, Торонто. І дівчата, і хлопці з цікавістю визначали за допомогою Дарини кольоротип свого обличчя, підбирали відповідні кольори матеріалів для одягу; дівчата – косметику для обличчя; визначали тип своєї фігури і вчилися, яким має бути їхній індивідуальний одяг. Створення нового образу ? мистецтво, яке вимагає польоту фантазії, почуття гармонії та краси.

Кінестетичні здібності, тобто здатність виражати себе в русі, талант тіла, тілесна культура розвиваються на танцювальних заняттях з хіп-хопу, які проводить волонтер-хореограф Юрій Сніжко. Танці – для любителів танцювати, розминка – для широкого загалу дітей. Заняття з малювання також користуються популярністю у дітей. Вельми цікавим для них є перегляд фільмів і їх обговорення – це завдання виконує кіновед Тамара Довгич. Взаємодія з природою розвивається під час туристичних походів вихідного дня, а також під час літніх таборів. Цей вид діяльності організовується соціальним працівником центру В’ячеславом Федченко.

Дар спілкування і дар самопізнання розвиваються на психологічних заняттях, індивідуальних і тренінгових. Веде заняття психолог Ляшенко Ольга, допомагають волонтери психолог Ольга Жила, студенти факультету психології Київського інституту бізнесу і технологій Аня Коваленко, Вікторія Рачинська, Марина Бабич, Олена Дахно, Катерина Кравченко, Марина Оборська, інші.

Галина Корбеляк зауважує: «Залучення нових волонтерів є для нас завжди актуальним! Проведені опитування мотивації волонтерів, які приходять до наших дітей, говорять про два основних види мотивації: набуття досвіду і служіння. Волонтери-професіонали орієнтовані на служіння, набуття досвіду для них уже не є актуальним. Волонтери-непрофесіонали хочуть набути досвіду, але мотив служіння також є компонентою їх мотивації. Хочеться від душі подякувати усім нашим волонтерам за їхню безкорисливу працю на благо дітей, за їхню власну духовну потребу до служіння і здатність цю потребу реалізувати».

01.11.11
Організації Карітасу з Угорщини, Словаччини, Румунії і України спільно з Карітасом Європи створили петицію до урядів європейських держав, політиків та інших впливових людей про необхідність першочерговості вирішення фінансових проблем найбільш уразливих верств населення.

Протягом 18-20 жовтня в румунському місті Сату Маре відбувалась міжнародна конференція. Ціллю цього заходу були окреслити і наголосити на проблемах найбільш потребуючих категорій населення чотирьох держав Транскарпатського регіону. Конференція стала місцем обговорення, дискусій і визначення спільної лінії дій задля соціальної інтеграції бідних людей у суспільство.

В спільній петиції «Бідність зростає – досить говорити, слід діяти» організації-учасниці конференції висловили своє глибоке занепокоєння щодо ситуації, коли становище бідних людей погіршується з кожним днем. З метою подолання такого становища і наслідків фінансової кризи в державах Транскарпатського регіону:

• Гідний рівень життя для широкого загалу населення повинен стати завданням роботи усіх рівнів влади.
• Жорсткі економічні міри повинні вживатись лише у тому випадку, коли умови життя бідних та вразливих груп людей є абсолютно захищеними.
• Соціальні концепції, бюджети і зміни до управління в соціальній сфері повинні прийматись в узгодженні та кооперації з громадськістю.
• Сукупність і доступ до соціальних послуг повинні служити на благо більшості.
• Виходячи із участі в європейському Році старіння 2012 (European Year of Active Ageing 2012), закликаємо до активних дій задля покращення рівня і умов життя пристарілих людей, їх широкому доступу до суспільного життя.

Конференції такого типу, як відбулась нещодавно у Румунії, є вигідною і вагомою платформою для соціальних, економічних і політичних змін. Адже тут представляється масштабна робота мережі благодійних організацій, що мають великий досвід роботи, кваліфікованих працівників та експертів, якісну і суттєву стратегію дій.

Організації Карітасу впродовж багатьох десятиріч працюють в Європі з найбільш уразливими категоріями населення, вносячи системні зміни у розвиток та функціонування соціальної й економічної систем європейських держав. Карітас є нині потужним каталізатором змін в соціальній сфері на світовій арені.

«Наша масштабна щоденна праця з найбільш відкиненими представниками соціуму дає нам унікальний досвід і право говорити саме від імені тих, хто переживає бідність і соціальне виключення. Ми маємо практичне знання, як їх становище погіршується з дня на день.
Карітас бажає згуртувати знання і зусилля для спільного подолання бідності, роботи на користь потребуючих людей. Ми пропонуємо нашу співпрацю для всіх зацікавлених сторін, для всіх, хто готовий будувати дорослу громадянську спільноту», – зазначено у заяві країн-учасниць конференції в Сату Маре.

Національній і місцевій владі за умов, що вони не мають такої платформи для діалогу і стратегії діяльності, варто прислухатись до досвіду і заклику до співпраці Карітасу!

Повний текст заяви «Бідність зростає – досить говорити, слід діяти» (Poverty is increasing – Stop Talking, Start Acting) Ви можете завантажити тут (англійською мовою.)

31.10.11
«Християнська спільнота лише тоді може називатись такою, якщо її метою є духовне зростання членів, щоби разом проводити активну євангелізацію і робити справи милосердя. Тут пригадуються слова св. Доротея: «Що більше людина вправляється у милосерді і любить людей, то більше наближається до Господа». Ось тому невід’ємною частиною християнської спільноти у Вінниці «Я живу» є щотижневе відвідання Дому пристарілих, де маємо нагоду підбадьорювати не лише старших людей, але і молодих, які опинились прикуті до ліжка», ? розповідає директор київського Карітасу о. Роман Сиротич.

Цими днями відбулася благодійна акція, організована місцевою християнською спільнотою для маленьких друзів. Було відвідано дітей з соціально-реабілітаційного закладу «Добро». Різні життєві шляхи зібрали під цим дахом дітей зі всієї Вінницької області. Хтось зостався сиротою, а у когось складна психологічна ситуація в родині.

Волонтерів з радістю прийняли у «Добро». Дітки розповідали про себе та теперішніх друзів, новий етап життя, що увінчаний турботою і любов’ю. Познайомившись з вихованцями, гості передали подарунки від Карітасу в Києві?різноманітні солодощі, цукерки, печиво.

Керівництво центру готове до подальшої співпраці із Карітасом, тому працівники фонду кажуть, що наступного разу відвідуючи дітей підготують для них ще й цікаву активну програму з іграми та повчаннями.

30.10.11
В рамках проекту «Мережа дитячих соціальних центрів для дітей трудових мігрантів» у Карітасі Івано-Франківськ УГКЦ нещодавно було проведено просвітницько-профілактичний захід на тему «Несвідоме зло. Попередження аборту та висвітлення всіх можливих його наслідків для жінки». Захід присвячений гострій соціальній проблемі абортів в Україні, ? по суті, проблемі легалізованого дітовбивства, яке щорічно забирає сотні тисяч життів невинних дітей, майбутнього нації.

Саме з метою висвітлення проблематики абортів та шляхів його поширення, формування відповідного ставлення підлітків та молоді Івано-Франківська до цієї проблеми на зустріч була запрошена лікар та викладач медичної академії Галина Гвоздецька, яка безпосередньо і практично знайома із цією проблемою. Участь у заході взяло 23 підлітків віком 14-16 років.

Завданням зустрічі дітей в місцевому Карітасі було окреслити статистику абортів в Україні, оглянути чинне законодавство в сфері захисту життя, розглянути медико-психологічні, моральні аспекти і наслідки аборту, його вплив на здоров’я жінки та стабільність подружжя і сім’ї. Також діти радо долучились до дискусії про відповідальність як жінки, так і чоловіка у рішенні зробити аборт.

«Яка страшна правда приховується за медичним терміном «штучне переривання вагітності»! Переривання людського життя, обірваний подих беззахисної істоти, яка не може захистити себе та сподівається на захист своєї єдиної та найріднішої мами.

Але матері, які неспроможні опиратися волі чоловіка, батьків, суспільства, своїм бажанням та пристрастям вбивають, на жаль, інколи своє рідне дитятко…», ? цими словами Леся Дорош, координатор роботи із дітьми трудових мігрантів у Івано-Франківську, завершила обговорення теми зустрічі із підлітками.

Згідно статистики, в 1990 році Україна була на 2-му місці після Росії за кількістю абортів (понад 1 000 000 на рік). Сьогодні офіційна цифра становить понад 200 000 випадків на рік. Але це статистика лише закладів охорони здоров’я, а ніхто ж не рахує кількість абортів, проведених приватними клініками, а також самовільних.

При наявному в Україні стані речей ці наслідки вже поширилися на все суспільство. 1 млн. подружніх пар в Україні неплідні, з них 868 тисяч – жінки і основною причиною жіночої неплідності у 80 % випадків є аборт. Карітас б’є на сполох і вважає за обов’язок змінити звичне ставлення до явища абортів і збільшити кількість просвітницької інформації, роботи із підлітками та молоддю в даному напрямку.

На зустрічі у Карітасі підлітками було роздано додаткові інформаційні матеріали про аборти. Надано їх регіональним відділенням Українського Біблійного Товариства.

24.10.11
З вересня в Карітасі України стартував студентський міні-проект «Соціальна інтеграція людей з вадами розумового розвитку». Ініціативу підтримала Львівська Освітня Фундація і, зокрема, студентки факультету соціальної роботи Національного університету «Львівська політехніка» Мар’яна Монич, Куляс Олена, Гаврилюк Наталія.

Метою даного проекту є інтеграція людей з особливими потребами в суспільство через проведення певних заходів, які організовують студентки – відвідування закладів культури в своїх містах, екскурсії та зустріч усіх учасників центрів та їхніх батьків у Львові, спільне дозвілля і розваги.

А 13 жовтня відбулась очікувана подорож молоді з особливими потребами із осередків Карітасу в м. Стрий, м. Івано-Франківськ, м. Дрогобич до Львова.Майже 90 молодих людей із вадами розвитку, волонтери та батьки були залучені до даного заходу.

Програма зустрічі була вельми цікавою і насиченою. Все розпочалось із зустрічі біля Ратуші на площі Ринок. Радості не було меж, адже давно вже не було змоги зустрітись всім разом, ділитись враженнями. Друзі вітали та обіймали однин одного, а студенти тим часом допомагали їм причепити бейджики та знайомили всіх поміж собою. Об 11 годині розпочалась екскурсія Львовом на спеціальному екскурсійному трамваї.

Для друзів із Стрия та Дрогобича це був перший досвід такої мандрівки, що залишило незабутні спогади та приємні враження! Місто, де поєднались культурні традиції різних народів, цікаві архітектурні стилі полонило усіх своєю чарівністю та автентичністю. Подорож по місту та надзвичайно цікава екскурсія відбулась завдяки благодійній ініціативі організації «Чудо тур».

Продовжився славний день для людей з особливими потребами завдяки сприянню директора МО «Дзига» Маркіяна Іващишина обідом в ресторані «Квартира 35» на вул. Вірменській. Тут спілка львівських митців спрезентувала і запропонувала проект співпраці «Від Романа до Йордана». Художники представили свій минулорічний досвід і закликали неповносправних осіб долучитись до творчих майстер-класів по роботі із глиною, керамікою, текстилем, іконописом найближчими місяцями.

Керівник проекту «Від Романа до Йордана» Оля Кравченко каже: «Ми б хотіли зробити львівське Різдво автентично соціальним! Митці і неповносправні особи вкладуть у свою роботу власний стиль та манеру, а також відчуття і бачення Різдвяних свят. Згодом ці роботи можна буде переглянути і придбати у низці львівських кав’ярень і галерей».

На завершення зустрічі молодь Центрів відвідали Театр юного глядача, виставу «Олівер Твіст».

За словами Людмили Сухарєвої, керівника проекту «Мережа центрів дозвілля та соціальної адаптації для людей з вадами розумового розвитку» Карітасу України: «Проведення спільних зустрічей для нашої молоді із різних центрів мають велику цінність. Адже важливими елементом в інтеграції неповносправних осіб в суспільство є їх безпосередня участь в суспільному житті та поява в громадських місцях.

Це також сприяє не тільки сприйняттю особи неповносправної , але і толерантному ставленню до неї. Так само зустріч молоді із різних осередків допомагає їм в спілкуванні, в розумінні того, що вони не поодинокі в своїх містах чи містечках».

22.10.11
У лютому у Львові розпочав функціонувати медико-соціальний центр для людей, що опинились у складних життєвих обставинах. Знаходиться він при Шпиталеві імені Митрополита Андрея Шептицького, на вул. Озаркевича, 4.

Даний проект розрахований на людей, які внаслідок зростаючої економічної кризи в Україні опинилися в критичному економічному становищі ? неповносправних осіб, невиліковно хворих, ВІЛ-інфікованих (в тому числі хворих на СНІД), малозабезпечених. Загальний бюджет проекту становить 116 805,00 грн. Загалом послугами проекту охоплено до 600 потребуючих осіб щомісяця.

Така програма стала можливою завдяки проектові «Підтримка вразливих груп населення у Західній Україні в період кризи» консорціуму МБФ «Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону» і МФ «Відродження» за сприяння Emergency Fund OSI (Інститут відкритого суспільства) та Антикризової гуманітарної програми МФВ.

Генеральний секретар Карітасу України Анатолій Козак каже: « Осередки такого типу дають дещо більше, аніж можливість харчуватись чи отримувати безкоштовно певні соціально-побутові послуги. Діяльність медико-соціального центру сприяє покращенню психологічного стану потребуючих людей, соціалізує їх, дає надію на покращення життєвого становища. Це загалом надає суспільству певної врівноваженості. А створивши мережу таких осередків, ми зможемо суттєво оптимізувати систему підтримки найбільш потребуючих українців».

Незважаючи на те, що за офіційною статистикою темпи економічної кризи в Україні уповільнилися, все ж, за недавно оприлюдненими дослідженнями ООН, зараз за межею бідності в Україні перебувають понад 70% людей. Україна посідає 83-є місце за рівнем розвитку суспільства. Підвищилась вартість комунальних послуг, індекс споживчих цін за 2010 рік зріс на 111%, а реальна заробітна плата у Львівській області, незважаючи на загальноукраїнську тенденцію до збільшення, продовжує знижуватися.

Під час візиту до медико-соціального центру в шпиталі Шептицького зустрічаємо п. Івана. Він ділиться своєю життєвою історією:

«Зі шпиталем Шептицького і Карітасом я знайомий багато років. Колись мене сюди переадресували з соцзахисту (прим. ? Управління соціального захисту). Я позбавлений житла вже 12 років, не маю роботи, є доволі в солідному віці і маю чимало проблем зі здоров’ям. Сім’ї у мене немає, є рідні, однак постійно просити у них допомогу не випадає. Часто ночую на вокзалі, на складах, в гаражах або в парку, часом ? де знаходжу тимчасову роботу і притулок. По всякому бувало ? і били мене без причини хулігани, і обкрадали, і голодував днями.

Коли я був голодний чи хворий, ? завжди звертався по допомогу до Шпиталю. Вдячний дуже їм за притулок і душевне тепло! Світова криза, економічні проблеми в Україні і бідність по регіонам спотворюють наше життя. Державні структури не допомагають бідним, лиш переадресовують до благодійних організацій, які ще в силі знаходити на нас кошти.

От і зараз програма медико-соціального центру суттєво підтримує мене. Я тут і сам харчуюсь, і відвідую інших потребуючих людей, приносячи їм їжу. Вважаю, що Бог все бачить і винагородить мене.

Виріс я у порядній сімї, де батько був семінаристом, матір ? вчителькою. Отримав гарне виховання. Однак бажанням розваг і веселощів я перекреслив для себе велику частину життя, на жаль…

Скажу одне: неймовірно важливо давати кожній людині шанс! Шанс на реабілітацію, працевлаштування, довіру врешті-решт. Я знаю, що кажу, бо сам колись низько впав, але завдяки добрим людям я нині врятований, нагодований, маю до кого звернутись по допомогу. Не маю зараз, де жити і з кожним днем робиться дедалі холодніше надворі, але якось буде. Бог не залишить», ? переконливо каже на прощання п. Іван.

Керівник шпиталю ім. А. Шептицького Дзвенислава Чайківська розповідає, що ця благодійна установа не вперше вже втілює проект такого типу. Кухня для потребуючих працювала в 2001-2002 роках, також у зимові періоди 2004, 2005 і 2006 років.

«Теперішній проект ставить на меті звернути увагу органів влади на необхідність підтримки центрів соціальних послуг, стимулювати їх на впровадження спільних проектів з підтримки найуразливіших груп населення. Передбачено залучення міських комунальних поліклінік в тій частині, що вони будуть визначати найбільш потребуючих та хворих громадян міста і скеровувати їх до Шпиталю. Така взаємна праця допоможе не тільки забезпечити послугу найбільш потребуючим в період кризи, але й попередить неефективне використання бюджетних коштів та коштів проекту.

Також нині важливим є факт підтримки самої системи надання соціальних послуг, яка у кризовий час зазнала значного скорочення. Зменшилося благодійні внески від бізнесових структур, які у докризовий період підтримували чималу кількість соціальних проектів, зменшується і підтримка міжнародних донорів.

Працюватиме медико-соціальний центр опіки для людей у кризових ситуаціях до кінця листопада цього року. В ідеалі ми б хотіли надалі як якісно, так і кількісно розвивати систему надання послуг найбільш потребуючим верствам населення. Функціонування такої моделі добре було б побудувати на базі соціальних центрів Карітасу, скажімо. Отож, попереду в нас чимало роботи і завдань!», ? зазначає пані Чайківська.