Автор: csm_admin

23 січня 2019 року, в прес-залі Національного інформаційного агентства «Укрінформ», відбулась фахова дискусія «Оцінка розвитку доброчинності в Україні у 2018 році».

Під час дискусії експерти обговорили підсумки громадського опитування «Зелена книга української доброчинності 2018». Дослідження підготовлено на базі національного експертного опитування «Стан розвитку доброчинності в Україні – 2018», проведеного Асоціацією благодійників України у партнерстві з Молодіжною агенцією «НОВІ» та спільно з Ресурсним центром «Гурт».

В опитуванні взяли участь експерти в різних сферах благодійності, волонтерства, корпоративної соціальної відповідальності, державні і громадські діячі, журналісти, науковці, викладачі, студенти ВИШів з усієї України.

«Мені здається, що в Україні благодійники вже дозріли до того рівня, щоб викликати до себе на слухання представників уряду чи державних структур, і питатись, куди, наприклад, поділись гроші, які були передбачені, чому не відбуваються ті чи інші зміни в законодавстві…Фактично, ми маємо достатньо розрізнених потужних гравців в суспільстві, єдине, чого ми не маємо – це спільної консолідованої позиції. Я думаю, що на основі питань, які викристалізувало це дослідження, ми можемо рухатись далі всі разом. Дуже вдячна за цей стіл, який зібрав нас, це має бути відправною точкою наших об’єднавчих зусиль», – висловила свою думку щодо результатів дослідження Дзвенислава Чайківська, Генеральний секретар Карітасу України.

Завершальним етапом дискусії стало вручення нової Всеукраїнської нагороди – «Почесної відзнаки імені Богдана та Варвари Ханенків». Нагороду було створено до 170 річниці з дня народження Богдана Івановича Ханенка (1849–1917) – славетного українського промисловця, колекціонера, мецената, державного діяча, члена Київського товариства старожитностей і мистецтв, за ініціативи Асоціації благодійників у партнерстві з МБФ «Українська родина» (проект «Друзі Ангелів»), виробник ТМ «Фабрика Ангелів».

«Ми ініціювали і цього року вперше нагороджуємо переможців такою відзнакою. Це є ангел-витинанка, оздоблений в техніці бурштинової мозаїки з використанням бурштину і смальти. Ангел, який зображений на цій нагороді є фрагментом давньої фрески, що знаходиться в Михайлівському соборі Видубицького монастиря», – зазначила виконавчий директор Асоціації благодійників України Оксана Лобко.

Почесна відзнака представлена двома номінаціями: «Доброчинець – фізична особа» та «Доброчинець – організація, спільнота». За результатами підрахунку дійсних анкет Громадською радою із вручення Почесної відзнаки Переможцем у номінації «Доброчинець – фізична особа» визнано: Сергія Притулу – 1 місце (21% голосів). Лауреатами у номінації «Доброчинець – фізична особа» стали: Анжеліка Рудницька – 2 місце (18% голосів) та Віталій Дейнега – 3 місце (14% голосів).

Переможцем у номінації «Доброчинець – організація, спільнота» визнано: МБФ «Карітас України» – 1 місце (21% голосів). Лауреатами у номінації «Доброчинець – організація, спільнота» стали: МБФ «Українська біржа благодійності» – 2 місце (18% голосів) та БФ «Повернись живим» – 3 місце (15% голосів).

Нагороджував переможців співак, волонтер, та член Наглядової ради Національного конкурсу «Благодійна Україна» Сергій Фоменко.

«Для мене велика честь отримати відзнаку імені родини Ханенків. Це та родина, яка зв’язує нас з благодійними традиціями віків, давніми традиціями, які ми хочемо відродити, які через політичні події та історію були втрачені», – прокоментував отримання почесної нагороди Андрій Васькович, Президент Карітасу України.

Варто наголосити, що Карітас став кращою благодійною організацією серед 188 організацій-претендентів, як увійшли до опитування. Детальніше читайте на сайті Асоціації Благодійників України.

П’ятий рік війни. Кожного дня отримуємо звістки про загиблих. Дружини героїв потребують підтримки. Як впоратися із втратою близької людини, як повернутися до повноцінного життя та дозволити собі бути щасливим – психологи Центру підтримки сім’ї вже другий рік працюють із сім’ями загиблих учасників АТО. Центрі підтримки сім’ї діє на базі франківського Карітасу.

Два роки тому…

В останній вечір вони розмовляли до одинадцятої години. Телефоном. То був січень. У чоловіка вже замерзли руки від холоду. Побажали один одному «спокійної ночі», закінчили розмову. Тоді вона востаннє чула його голос. З тих пір минуло два роки.

«У той вечір було сказано стільки, скільки я не чула за 24 роки спільного життя, – розповідає Ірина, дружина загиблого воїна АТО Віталія Сенюка, – розповідав, як я потрібна йому, казав, що дуже любить. То було 13 січня – день, коли ми розписалися».

А наступного дня жінка дізналася, що чоловіка вже немає. Це сталося о третій годині дня. На Луганщині у селі Новоолександрівка Попаснянського району. Чоловік був начальником розвідки батальйону 24 окремої механізованої бригади. Вертався із завдання разом з водієм. У їхній джип влучила протитанкова ракета. Водія вибуховою хвилею викинуло з авто. Він залишився живим. Ракета влучила з боку пасажира, Віталій загинув на місці. Йому було 45. Без батька залишилося троє дітей.

«Хто я без нього?»

Центр підтримки сім’ї франківського Карітасу Ірина Сенюк відвідує вже понад рік. На зустрічі з психологом приходить разом з молодшим сином, 11-річним Іллею. Відвідують групові консультації психолога. Жінка зізнається, що її досі переслідує страх втратити ще когось з близьких.

«Переживаю дуже за доньку, коли вона затримується допізна на роботі, хвилююся за молодшого сина, йому – 11, складний вік, ще ніби й дитина, але вже дуже дорослий, – говорить Ірина, – консультації психолога допомагають мені впоратися з надмірною тривожністю».

У Центрі підтримки сім’ї працюють два психологи – Валерія Худзіцька та Олександр Савчин.

«Коли людина у своєму житті зіштовхується із ситуацією втрати, а тим більше, якщо це дорога серцю людина, то дуже часто людина втрачає зв’язок між минулим та майбутнім, – пояснює психолог Валерія Худзіцька. – Вона не бачить можливості будувати плани на майбутнє. І завдання психолога – допомогти людині зрозуміти, як далі жити».

По-перше, психолог допомагає людині, а в цій ситуації – жінці, усвідомити своє право на повноцінне життя після загибелі чоловіка. Позбутися почуття провини та сорому, якщо людина радіє та щаслива. Зрозуміти, що в ніякому разі цим вона не осоромить пам’ять чоловіка чи сина.

По-друге, часто дружини загиблих учасників АТО не вірять у власні сили і задаються питанням: « Що я буду робити без нього? Хто я без нього?». Психолог допомагає жінці побачити свої власні сильні сторони, свої здібності, вміння та таланти.

По-третє, як би у це не вірилося, потім стане легше. Час все-таки лікує.

А поки кожен член родини героя вчиться жити без годувальника – дружина без чоловіка, діти без тата. День за днем. І це непросто, зізнається Ірина. Старший син бачив понівечене тіло батька на власні очі, бо разом з волонтерами перевозили тіло додому. А молодший досі запитує у мами: «Чому Бог забрав у нас тата? У всіх є тато, а в мене нема». Ірина відповідає: «На все воля Божа». Жінка працює в церкві соціальним працівником. Молодший син ходить у недільну школу. Віра в Бога допомогла Ірині прийняти те, що сталося, а робота психологів – знайти сили жити далі. Для дітей психологи проводять арт-терапевтичні заняття, майстер-класи, рольові ігри та організовують перегляди мультфільмів з обговоренням.

Не однією психологічною допомогою

«У самій назві Центру вже є ключове слово, що несе зміст нашої діяльності – це підтримати, – говорить виконавчий директор франківського Карітасу Наталя Козакевич, – підтримати та допомогти людині порадами, аби в подальшому вона могла вже сама впоратися з життєвими труднощами».

Окрім психологічної допомоги, у Центрі підтримки сім’ї влаштовують дозвілля для родин загиблих АТО – відвідують святі місця, зоопарк, аквапарк. Для жінок влаштовують різноманітні зустрічі та майстер-класи. Родинам видають продуктові набори, дітям – сертифікати на придбання канцтоварів. Допомога фінансується Міжнародної благодійною організацією CNEWA Canada.

Проект співфінансовано в рамках Програми співпраці у сфері розвитку «Польська допомога» Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

З 15 січня 2019 року Українська соціальна академія розпочала онлайн-курс з соціального підприємництва.

Щоб дізнатися більше про самі курси, програму навчання й ситуацію із соціальним підприємництвом в Україні, cоціальний портал «Кар’єра для нового життя» взяв інтерв’ю у виконавчого директора академії Петра Дарморіса.

Петре, найперше, як Ви вважаєте, що таке соціальне підприємництво?

Насамперед, соціальне підприємництво – це працюючий бізнес, який першочергово орієнтований на вирішення конкретної соціальної проблеми. Це і є першою та однією з ключових відмінностей соціального підприємництва від традиційного комерційного бізнесу. Тут ідеться про бізнес із соціальною місією, тобто про застосування найкращих практик підприємницької діяльності до вирішення тих чи інших соціальних проблем. Це можуть бути проблеми різного роду: чи це стосується якоїсь вразливої групи осіб, наприклад, безробітних осіб похилого віку або людей з особливими фізичними чи розумовими потребами, чи подолання бідності, чи вирішення несприятливої екологічної ситуації регіону тощо.

Соціальне підприємництво – це працюючий бізнес, який першочергово орієнтований на вирішення конкретної соціальної проблеми.

Друга ключова особливість соціального підприємництва – це інноваційність, тобто підприємство виготовляє якийсь новий продукт або послугу, яких ще ніколи не було на ринку, або для тих продуктів чи послуг, які вже існують, створюється якась нова додаткова цінність. Для прикладу, інноваційним продуктом можна назвати дерев’яну зубну щітку як альтернативу пластиковим зубним щіткам, використання яких допоможе уникнути великої кількості пластикових відходів. Натомість, коли ми говоримо, скажімо, про кав’ярню чи піцерію, у яких працюють особи з особливими потребами, маємо приклад інновації цінності – коли таким популярним продуктам, як тістечко, кава, піца ми надаємо додаткової цінності, адже виручені кошти збагатять не гаманці засновників, а будуть спрямовані на добру справу.

Є три основні чинники, які роблять підприємство соціальним: соціальна мета, інноваційність і розподіл доходів. І все це для досягнення вагомого соціального впливу.

Звідси випливає і третій важливий момент, що відрізняє соціальне підприємництво від класичного бізнесу – розподіл доходів. Тут важливо зрозуміти, що прибуток усе ж є важливий, адже його величина свідчить про успішність бізнесу, проте дохід не є самоціллю. Традиційний бізнес працює на прибуток, тобто якомога менше витрат заради якомога більшого доходу. Якщо ж ми говоримо про соціальне підприємство, то йдеться про таку прибуткову діяльність, коли отриманий чистий дохід не присвоюється чи розподіляється між засновниками, але інвестується на досягнення соціальної мети, з якою це підприємство було створене.

Тобто є три основні чинники, які роблять підприємство соціальним: соціальна мета, інноваційність і розподіл доходів. І все це для досягнення вагомого соціального впливу.

Розгорнуте інтерв’ю з Петром Дарморісом читайте на сайті «Кар’єра для нового життя» за посиланням: https://bit.ly/2MinRJ4

Вартість робіт – більше мільйона гривень.

У Хмельницькому планують побудувати інклюзивний дитячий майданчик. Наразі закуплено 90% необхідного обладнання та 80% гумового покриття. Як розповідає керівник соціального центру Карітасу Хмельницький Сергій Бабій, саме завдяки цьому травмобезпечному покриттю діти на візках зможуть дістатись до спеціально облаштованих для них каруселей.

«Наразі завершальний етап робіт щодо оформлення документів. Міська рада в цьому питанні іде на співпрацю. Очікуємо експертизу і далі будемо ставити питання на голосування сесій про надання земельної ділянки у постійне користування релігійній організації», – каже Сергій Бабій.

За його словами, з весни розпочнуться роботи по облаштуванню. Потрібно вирівняти земельну ділянку, підготувати подушки під спецпокриття і монтування обладнання. Усе це робиться відповідно до передбаченого температурного режиму. Орієнтовно майданчик хочуть відкрити всередині квітня.

«Проект майданчика повністю створений громадою. Гроші на нього збирали волонтери, їх надавали благодійники, тобто, це людські кошти – мої, колег, друзів, мешканців інших міст. Люди відгукнулись і об’єднались навколо благородної справи. Головна мета майданчика – формування в дітях відчуття терпимості, дружності й толерантності», – додає керівник.

Підводимо підсумки першої частини нашої зимової благодійної акції.

В січні 2019 року в рамках акції «Зимове милосердя» бенефіціарам проекту «Домашня опіка» в місті Києві були передані засоби особистої гігієни.

Засоби гігієни співробітники Карітасу мали змогу закупити завдяки приватній грошовій пожертві відомої української художниці Юлії Делані.

Речі, солодощі, засоби гігієни, які організатори також збирали в рамках акції, були надіслані в осередки Карітасу в Маріуполі, Сєверодонецьку та Слов’янську. А там передані найбільш потребуючим сім’ям.

Нагадаємо, що мета акції «Зимове милосердя» полягає в тому, щоб адресно допомогти потребуючим дітям та людям літнього віку – підопічним проекту «Домашня опіка» Карітасу України.

Акція триватиме до кінця січня 2019 року в магазині «Dom Pionov».

Як долучитись:

– Завітайте в магазин «Dom Pionov» за адресою м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 41.

– Оберіть листівку з ідеєю подарунка та словами підтримки, що прикрашає ялинку.

– Придбайте листівку, яка найбільше вам сподобалась та підпишіть її.

На гроші з продажу листівок працівники Карітасу України придбають подарунки та необхідні речі для потребуючих дітей та літніх людей.

Центр для дітей та сімей працює з дітьми та батьками. Заняття проводяться для дітей віком від 6 до 17 років.

Зі школярами працює соціальний педагог – проводить індивідуальні заняття зі шкільних предметів, допомагає з домашнім завданням. Також для дітей проводяться різноманітні майстер-класи, організовуються екскурсії, відвідування театрів та музеїв.

Для підлітків діє розмовний клуб англійської мови «Let’s talk English!», театральний гурток та психологічна майстерня «Про важливе…».

Також кожна дитина за бажанням може індивідуально поспілкуватись з психологом Карітасу.

Діяльність Центру також спрямована на допомогу батькам. Психологи Карітасу проводять для батьків тренінги з розвитку навичок батьківства та позитивного виховання. Також раз на місяць працівники Карітасу організовують зустрічі групи самодопомоги «Коло підтримки», де батьки можуть поділитись своїм досвідом, розповісти про труднощі та отримати індивідуальні консультації психолога.

Карітас Івано-Франківськ орієнтується на допомогу сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Для отримання інформації про умови реєстрації та участі у заходах Центру для дітей та сімей звертайтеся за телефоном: 067-344-10-27

Центр діє в рамках проекту «Національна мережа центрів для дітей та сімей» за фінансової підтримки Карітасу Відень (Австрія).