csm_admin, автор у CARITAS - Сторінка 17 з 307

Зустріч парафіяльних волонтерів у Львові

Posted on 13.04.2022 by csm_admin

Директор Карітасу Львів о. Андрій Сенейко разом із о. Василем Тузяком з навчальною зустріччю проекту “Соціальна згуртованість та відповідальність за соціальні виклики в місцевих громадах та розвиток парафіяльного соціального служіння на Західній Україні” відвідали групу парафіяльних волонтерів храму “Положення пояса Пресвятої Богородиці” у Львові.

Зустріч пройшла у дружній і теплій атмосфері. Учасники групи мали спільну молитву волонтера, тематичне розважання над текстом Святого Письма, а також разом із єпархіальною командою обговорили тему безпеки волонтерського служіння у дні війни.

Слід зазначити, що дана група на чолі із активним сотрудником храму о. Назарієм Балінським налічує 14 активних волонтерів, які протягом декількох років мають регулярні зустрічі та проводять систематичну діяльність волонтерського служіння.

Актив парафіяльних волонтерів стараються реагувати на різні виклики суспільства, а зокрема такі як бідність, пандемія короновірусу, війна. Парафіяльні волонтери постійно допомагають потребуючим як своєї парафії, так і вимушено переселеним особам. В перші дні війни із благословення пароха храму о. Івана Ковальця волонтери Парафіяльного Карітасу разом із своїм координатором о. Назарієм Балінським організували і впорядкували приміщення соціального гардеробу.

Ведеться тісна співпраця із органами місцевої влади, трьома школами, що розташовані в межах парафії, в яких проживають біженці. В приміщеннях своєї новозбудованої парафіяльної Катехитичної школи організовано понад 50 спальних місць для ВПО.

Протягом вже більше місяця війни через дану громаду і Парафіяльний Карітас отримали як житло, так і різного роду допомогу декілька сотень біженців. Група волонтерів в різний спосіб тісно співпрацює із єпархіальним Карітасом, а також два представники групи розпочали навчання в Соціально-освітній волонтерській академії (СОВА).

Отримані знання та набутий досвід дадуть їм можливість ще більш ефективніше проводити соціальне служіння як в межах парафії, так і поза її межами.

Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Волонтерська допомога: Сім запитань про Карітас Чернівці

Posted on 13.04.2022 by csm_admin

Відповідає директор благодійної організації «Карітас Чернівці» отець Любомир ІВАНОЧКО

1. Що таке «Карітас Чернівці»?

– «Карітас Чернівці» – це не просто «робити добро». «Карітас Чернівці» – це перш за все – спільнота. Це люди, які зросли у пізнанні віри і пізнанні Бога. Просто захотіти створити благодійну організацію і стати «Карітас Чернівці» – це не про нас. Наша організація – це насамперед люди, які сформувалися як спільнота при Кафедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці: щопонеділка мали зустрічі, читання Слова Божого, розважання, спільні паломництва, розмови – тобто будувалася родина у прямому розумінні цього слова, родина християн, яка опісля, пізнавши ті Дари Божі, які Господь дає в серце, не могли ними не ділитися. Тобто лише пізнавши цю Любов, дозрівши до цього служіння – досягається момент цієї благодійності, добра, яке нам заповідає Господь.

2. Яким чином можна приєднатися до «Карітас Чернівці».

– Щоби приєднатися до «Карітас Чернівці», є один-єдиний шлях (ну окрім того, що десь Господь Бог може скоригувати наші шляхи чи плани і змінити їх). Цей шлях – щопонеділка о 18 годині прийти до Кафедрального собору, де ми маємо таке коротке розважання, читання Слова Божого, коротку спільну молитву, знайомство, пізнання розуміння мови Бога. Адже Господь має мову, і це є мова Любові, і ми вчимося її розуміти, чути, і саме там уже формується людина у своїх відносинах з Богом і служінні. За якийсь час, коли людина дозріває до цього служіння, бачення, їй доручаються якісь певні якісь дії, кроки, опіку над спочатку маленькими речами, чи окремими людьми, чи обставинами – і якщо людина виявляє в цьому бажання, горіння і відчуває, що не може без цього – вона потрапляє в «Карітас» уже на постійній основі і починає служити в «Карітас».

3. Чи обов’язково бути греко-католиком для того, щоби долучитися до «Карітас»?

– Ніякої конфесійної приналежності, щоби бути в «Карітас», не вимагається. У нас є люди, які практично були невіруючими, тобто мали якесь доволі абстрактне уявлення про Бога, також у нас є протестанти, які працюють і, я б навіть сказав, займають керівні позиції… «Карітас» є свідченням того, що ми всі є Божі діти, і ми можемо бути об’єднані Божою любов’ю, і в нас більше спільного, ніж розбіжного.

4. Звідки береться благодійна допомога, яку потім роздають у «Карітас Чернівці»?

– Якщо називати одне, найголовніше джерело – то це Господь. Господь, Який відкриває серця людей. Господь, Який робить чудо. Направду, може, це банально звучить для невіруючої людини, але маючи мізерні ресурси – «дві риби і три хлібини» – Бог їх помножує, і це відбувається через руки людей. Як Він дав апостолам ці дві риби, які далі розламували і роздавали людям, так само дає і нам ці маленькі ресурси, які потім помножує.
Коли ми починали діяльність «Карітас», то годували хіба з десяток потребуючих людей. У нас були мінімальні ресурси. Сьогодні Господь помножив це так, що ми маємо великі контакти – і в Німеччині, і в Канаді, і в Америці. Це величезна родина тих, хто відгукнулися, бачачи потреби людей, старання і потреби цілої команди «Карітас Чернівці». І через них Господь помножив наші можливості.

5. На яких підставах роздається гуманітарна допомога, і як вона обліковується?
– Гуманітарну допомогу ми вимірюємо у вазі, в тоннажі. На цьому етапі, під час військових дій, воєнного стану ми спростили її видачу, розуміючи, в якому стані люди, які її потребують. Тож просимо лише продемонструвати паспорт, в якому має бути нечернівецька реєстрація (і не з областей Заходу України) – тобто це має бути переселенець, який вимушено втікає від бойових дій чи від руйнувань свого житла, і він отримує певну кількість кілограмів допомоги. Тобто вказується ця кількість – хоча, звісно, з точністю до грамів не вимірюємо. І людина ставить свій підпис про те, що вона отримала цю допомогу.
Також допомогу отримують наші парафії, які опікуються вимушеними переселенцями. Парафії пишуть листи-прохання, і на них отримують допомогу – скільки потребують: чи 500 кг, чи тонну тощо. Так само вони ставлять свій підпис про отримання. У такий спосіб ведеться контроль за допомогою та її спрощеною видачею.
Інша допомога – персоніфікована. Ми просимо в отримувача паспорт і ідентифікаційний код, і за цими документами видаємо пакунки з допомогою. Зберігаємо ці дані, щоб і надалі видавати цим людям допомогу з певною періодичністю – раз на два тижні, і щоб не було зловживань. На жаль, ми і з цим також стикаємося. Ми дискутували про це – брати ці дані чи ні, бо під час воєнного стану дозволяється їх не брати. Але ми не відступили від цих норм. Запровадили талонну систему, яка розвантажила чергу, забезпечили порядок, і убезпечуємося від ситуацій, коли хтось може взяти більше, а тим, хто потребує – не вистачить.

6. Як довго триватиме надання такої допомоги?
– Ця допомога триватиме доти, поки в країні буде гуманітарна криза.
Водночас ми розуміємо, що дуже часто люди сідають на таку «гуманітарну голку». Тому другим етапом, який ми бачимо, є інша допомога – прилаштування цих людей. Це пошук для них роботи, робочих місць, відкриття їхніх навичок, здібностей тут на місці, якщо вони хочуть тут залишатися і працювати. Починаємо з цим працювати. Наскільки досягнемо ефективності – побачимо, і будемо просити Бога, аби вклав у нас ці здібності.
Але ми точно повинні працювати вже над тим, що люди мають самі себе забезпечувати. Тому надання гуманітарної допомоги триватиме ще до двох місяців, але якщо воєнні дії зупиняться – то і допомога зупиниться.

7. Чи можуть комусь у вас відмовити в наданні допомоги?
– Буду відвертий – відмовити можуть. Оскільки я завжди в курсі того, що ми робимо, як робимо – виходжу, спілкуюся з людьми під час видачі допомоги, в різний час – і зранку, і вдень, і увечері, то знаю, що таке буває.
За що можуть відмовити – є кілька причин. Перша – це хамська, нахабна поведінка. Ми стикалися з цим. Коли люди незадоволені тим, що їм треба прийти отримати талончик, потім знову приходити вже за продуктами, іти з іншого кінця міста, люди переконані, нібито ми їм зобов’язані допомагати – і саме в той спосіб, який вони вважають прийнятним… Ми культурно пояснюємо, що коли не влаштовують методи нашої праці – люди можуть звернутися по допомогу до інших структур.
Також у допомозі можуть відмовити (я знаю вже півтора десятка таких випадків) людям з чернівецькою, чи наприклад, івано-франківською реєстрацією. Тобто люди працювали десь у Києві, чи деінде, але не змінювали реєстрації, тепер повернулися додому, чи до батьків – і претендують на допомогу. Ми не можемо їм надати цю допомогу.
І третій випадок – коли людина намагається отримати допомогу частіше, ніж у нас це передбачено. У нас – раз на два тижні, не частіше.
Також бувають випадки, коли допомогу намагаються отримати одночасно кілька членів родини. Тобто спочатку жінка бере на родину, наприклад, з 4 осіб, а потім чоловік на ту саму родину… Таких випадків було небагато, але були.
Не буду відкривати всі секрети, але ми намагаємося таких випадків не допускати і маємо на те певні інструменти. На те в нас є бухгалтерія, і стоїть комп’ютер, в якому щодня оновлюється база.
Звичайно, в цих умовах ми самі багато чого вчимося. Але нам уже багато і вдається.

Маріанна Антонюк

Піклуємось про найменших разом із «Наша ряба»

Posted on 12.04.2022 by csm_admin

Через війну багато дітей опинилися в складних умовах, часто без засобів для існування, тому найбільший виробник та експортер курятини в Україні МХП вирішив передати всю партію дитячого харчування «КОКО» на благодійність.

«КОКО» – це новий продукт бренду «Наша Ряба» для дітей віком від 6 міс. до 1,5 років.

Перші партії смачних і натуральних супів-пюре з курки з овочами та гарбузом вже доїхали до Карітасів у Полтаві та Запоріжжі, де благодійна допомога була передана потребуючим.

Завдяки благодійникам із холдингу МХП найближчими днями дитяче харчування отримають родини і в інших регіонах України.

Дякуємо нашим партнерам за допомогу родинам переселенців з маленькими дітьми! Турбота про інших, єдність і добрі справи – це те, що допоможе Україні вистояти і перемогти.

Атака на Карітас в Маріуполі. Кардинал Таґле: необхідно покласти край цьому насильству

Posted on 12.04.2022 by csm_admin

Очільники конфедерації благодійних організацій «Caritas Internationalis» складають співчуття з приводу загибелі співробітниць у Маріуполі, дякують усім, хто несе допомогу потребуючим, також і ризикуючи своїм життям, та звертаються із закликом покласти край війні.

«Ця трагічна новина викликає почуття жаху та шок в родині Карітасу. Ми з болем і солідарністю єднаємося зі стражданнями сімей і наших колег з “Карітас України”, що переживають цю трагедію», – цими словами Алоїжус Джон, Генеральний Секретар Caritas Internationalis, складає співчуття з приводу загибелі двох співробітниць Карітаса Маріуполь. Згідно з повідомленням місцевого осередку, 15 березня танк розстріляв офіс благодійної організації, внаслідок чого загинули дві співробітниці та п’ятеро родичів, які переховувалися в будинку від обстрілів.

Кардинал Луїс Антоніо Таґле, Президент Caritas Internationalis, в інтерв’ю для ватиканських медіа підкреслив цінність свідчення тих людей, які ризикуючи власним життям, допомагають людям, виснаженим війною, та звернувся із закликом покласти край конфліктові.

«Відчуваючи глибокий смуток і шок від повідомлення про атаку, що відібрала людські життя. Caritas Internationalis висловлює свої глибокі співчуття та близькість родинам загиблих і поранених. Наш смуток виливається у заклик до міжнародної спільноти докласти всіх зусиль, щоби покласти край цьому насильству, повернутися до діалогу та розпізнавати у кожній людській особі брата та сестру», – сказав він, відповідаючи на запитання про те, які почуття викликає це повідомлення.

«А що Ви хотіли би сказати чоловікам і жінкам, які кожного дня, також і ризикуючи життям, стараються зробити все можливе, щоби допомогти українському народові?», – було наступне запитання, на що кардинал Таґле сказав:

«Чоловікам і жінкам, які ризикують життям, складаємо щиру подяку. Ви робите святе діло, святі вчинки! Кожним безкорисливим добрим вчинком ви засіваєте зерна істини, справедливості, любові та миру, які змінять світ. Бог зробить так, аби ваші зусилля не були даремними. Ваші зусилля принесуть плід».

Ділячись думками про те, як вшанувати жертовність цих гуманітарних працівників і всі жертви цієї жахливої війни, Президент Caritas Internationalis сказав: «Ми вшануємо жертву гуманітарних працівників, молячись за них і за їхні родини. Віримо, що Бог вислухає голос убогих і праведних. Ми вшануємо їх, якщо утверджуватимемо цінність служіння гуманітарних організацій, яке повинно шануватися. Ми вшануємо їх, якщо молитимемося до Бога та звертатимемося до людей доброї волі із закликом мислити та трудитися на користь миру».

Міжнародна спільнота повинна зробити неможливе, аби негайно зупинити цю бійню, наголошує Генеральний Секретар Caritas Internationalis Алоїжус Джон, зазначаючи, що від початку гарячої фази війни, «Карітас України» та «Карітас-Спес України» перебувають пліч-о-пліч з людьми, надавши, також і завдяки підтримці конфедерації Caritas Internationalis, гуманітарну допомогу для 600 тисяч потребуючих.

«Організацій Карітас в Україні та в сусідніх країнах і надалі надаватимуть допомогу населенню в Україні та біженцям, які втікають від війни. Ми щиро вдячні всім працівникам і волонтерам, які неустанно служать потребуючим, ризикуючи також своїм життям», – додає Алоїжус Джон, повторюючи заклик до миру, який звучить від першого дня війни. «Потрібно дати шанс мирові. Збройний конфлікт і насильство не є вирішенням. Людські життя потрібно оберігати, людську гідність – шанувати, безпеку цивільного населення – гарантувати», – наголошує Генеральний Секретар Caritas Internationalis, засуджуючи порушення міжнародного гуманітарного права.

Джерело

Психологи з Нововолинська допомогли адаптуватися 84 переселенцям

Posted on 12.04.2022 by csm_admin

В просторі дружньому до дітей Карітас Волинь, що у Нововолинську надають соціальну і психологічну підтримку внутрішньо переміщеним сім’ям.

За тиждень що минув фахівці Центру для дітей сприяли соціальній адаптації 84 особам. Також суттєво покращили свій психоемоційний стан 26 дітей та 14 дорослих.

Безпечний простір, змістовне дозвілля створюють позитивний психологічний клімат, який допомагає дорослим і дітям пережити стрес.

“Мати з дочкою вибиралися з Рубіжного. Два кілометри повзли по землі під обстрілами” – Григорій Селещук

Posted on 12.04.2022 by csm_admin

Волонтери сьогодні стали силою, яка підтримує мільйони українців. Допомагають не тільки українським воїнам, а й громадянам, які через війну опинилися у скрутних умовах – без житла, безпеки, їжі. Будь яких базових речей для життя.

Про те, на які ризики доводиться йти волонтерам, щоб доставити гуманітарні вантажі, а також про найнеобхідніші речі для вимушених переселенців в інтерв’ю Gazeta.ua розповідає Григорій Селещук. Він – директор департаменту гуманітарного реагування міжнародного благодійного фонду “Карітас Україна”. Організація займається підтримкою переселенців та привозить гумдопомогу в постраждалі райони.

У яких містах та регіонах зараз працюєте? Куди вдається доставляти гуманітарну допомогу?

Ми маємо мережу з 37 організацій в Україні – від заходу до сходу. Вже мали досвід реагування і порятунку людей, які страждають від російської агресії з 2014-го року. Нашу гуманітарку отримали близько 700 тисяч людей. І це різнопланова підтримка – від продуктів, медикаментів і до надання людям підтримку у створенні бізнесу, соціальний супровід. Повномасштабна війна для нас стала сюрпризом. Але в той же час, були готові і було уявлення, що і як робити. За перші 45 днів повномасштабної війни ми надали допомогу для майже 400 тисяч осіб.

Що потрібно людям найбільше?

Намагаємося залучати якмога більше волонтерів. Люди – це наша основна сила. Перша реакція спрямована на надання продуктових наборів. Вони важать від 10 до 17 кілограмів. В залежності від складу, забезпечуємо харчування сім’ї від півтора тижня до місяця.

Ви побували на півночі від Києва. Вдалося поспілкуватися з людьми? Про що вони говорять, що просять?

Буча, Гостомель зараз отримали дуже багато уваги. Ми завезли туди більше двох тон харчів. Основна потреба там – це електрика і вода. Великі бутлі з водою – це те, що на вагу золота. У Бучу, Ірпінь привезли переносні великі сонячні станції, які дозволяли підзарядити телефони, ліхтарики, павербанки.

Разом із тим, ми побачили гнітючий стан людей, які перебували під окупацією. Вони мали страх втратити життя, бачили смерті і ховали сусідів у дворах. Переховувалися у підвалах. Спілкувалися з літньою жінкою, яка була разом із сином. Про себе сама дбати не могла. І через обмеження родина не могла виїхати. Вони казали, що на третій день у їх квартиру щось прилетіло. І весь місяць жили у підвалі будинку, спали на матрацах на бетоні. Там не було води. Близько кілометра треба було за нею ходити. Але кожен такий похід був пов’язаний із ризиком для життя. Вони мусили зважувати, що важливіше – вода чи ризик загинути. Це люди, у яких є глибокі травми. Вони мусили проявити відвагу та мужність, щоб вижити, але цей досвід нестиме травматичний характер. З ними мають працювати психологи – це одне з найважливіших зараз.

Багато переселенців приїжджають із досвідом і треба думати, як давати їм засоби для перезапуску економіки

Як ще допомагаєте?

У полтавському “Карітасі” приймали багато переселенців з Харкова. Зокрема, близько десяти осіб, які мали швейне підприємство. Їх цех розбитий. Зараз вони можуть щось робити, але не мають на чому. А замовлення на їх сайт досі йдуть. Таким людям потрібні програми малого і середнього бізнесу. Щоб Україна вже починала відроджуватися, щоб економіка функціонувала. Ми ще не перемогли, але вже маємо починати жити. Багато переселенців приїжджають із досвідом і треба думати, як давати їм засоби для перезапуску економіки.

Є зв’язок з волонтерами на сході? Чи збираєтеся вивозити їх зараз чи будуть там до останнього?

Так, є волонтери і працівники, які надають посильну допомогу навіть на окупованих територіях. Наші волонтери їздять у небезпечні місця, але не затримуються.

Зустрічався із “Карітасом” у Дніпрі, Полтаві, Запоріжжі. Ми проаналізувати, що ще можемо зробити для такої підготовки. Одна з ключових речей – готуємося приймати переселенців, які тікатимуть в останній хвилі. Вони дуже часто будуть без найнеобхідніших засобів. Ми також говоримо про місця, де вони можуть перебувати. Ми в контакті з організаціями, які надають такі місця і психологічну допомогу. Також багато запитів про відновлення документів, надання медикаментів, одягу.

У нас є план у співпраці із “Карітас Німеччини” – доставляємо в Україну 20 000 продуктових наборів. З частини цього створимо резервний фонд, який використаємо у разі загострення на сході.

Ми готуємося до двох сценаріїв – якщо буде окупація нових територій і потік біженців, так і варіант звільнення від окупації, як це було на Київщині, Чернігівщині і Сумщині. Коли окупанти пішли, вичерпавши весь потенціал для знищення та руйнування. Ми розглядаємо, що такий сценарій може спрацювати на сході і півдні. Тому також готуємося швидко виїхати, якщо будуть нові звільнені території.

Російський танк розстріляв офіс “Карітасу Маріуполь”

Ви допомагаєте переселенцям. Що їм найбільше потрібно?

Наші місцеві організації працюють з евакуйованими людьми. Самою евакуацією ми не займаємося, але активно приймаємо людей, що виїжджають. Зокрема, з Сіверськодонецька, Рубіжного приймаємо людей у Запоріжжі, Дніпрі. Даємо їм можливість їхати далі. Була співпраця із координаційним штабом Офісу президента, який організував виїзд дітей з інвалідністю в Миколаїв. Це були близько 100 осіб, тоді Миколаїв був під обстрілами. Вони спочатку виїхали до Одеси, де місцевий “Карітас” забезпечував їх всім необхідним. А потім їх повезли до організацій фонду в Румунії, поки в Австрії готували спеціальне приміщення з пандусами та всім необхідним. Сьогодні, 11 квітня, ця група вилітатиме з Румунії до Австрії. Їм забезпечать безкоштовний переліт.

Різні регіони зараз мають різні потреби. Ті, хто виїжджає з місць, де йдуть активні бойові дії, їдуть фактично без нічого. У нас була історія мами з неповнолітньою дочкою. Вони з Рубіжного добиралися до Дніпра. Були змушені два кілометри повзти по землі під обстрілами, щоб вийти до безпечної зони. У Дніпрі наші працівники допомогли знайти їм новий одяг, місце, де вони можуть проживати, нагодували їх. Одна з найбільших вдячностей, які наші працівники у Дніпрі чують від людей, – це можливість прийняти теплий душ. Тому що у людей не було доступу до води. Бували випадки, коли давали їсти борщ і ложку, а потім другу страву – салат, котлету – і виделку. А людина каже, що далі їстиме ложкою, щоб економити воду. Громадяни у таких складних ситуаціях опинялися і для них цінність те, що для нас звичайні речі.

Чи потрапляли волонтери, які привозять гумдопомогу під обстріли?

Російський танк розстріляв офіс “Карітасу Маріуполь”. В цей час там були люди, які ховалися від обстрілів та шукали безпечного притулку. Загинуло семеро людей, серед них дві наші колеги.

Хоча такі випадки поодинокі. У нашій мережі є своя система відстеження безпекової інформації. Ми перед тим, як наші працівники виїжджатимуть у будь-які небезпечні зони, намагаємося проаналізувати маршрут, подивитися наскільки він є безпечним, розрахувати, де зупинятимуться на ніч, де працюватимуть. Щоб наші маршрути були подалі від військових об’єктів. Тому що у військових є своя функція, у нас – своя. Наша полягає в безпеці людей і працівників. Намагаємося вибудувати максимально безпечну систему, наскільки це можливо.

Завжди є певний ризик, який треба брати до уваги і бути готовим до нього. Але якщо ми не привеземо необхiднi лiки, воду, продукти, то люди не отримають допомоги. І їхньому життю також може загрожувати ризик. Це завжди складний вибір. Поки були одиничні випадки, коли наші працівники чи конвої ставали ціллю для військових.

У перші тижні було дуже мало інформації про те, що насправді відбувається. Було важко передбачати ситуацію і планувати роботу

Коли почалося широкомасштабне вторгнення, ви швидко включилися у роботу. Як відрізнялися перші тижні і ситуація зараз? Стало простіше чи навпаки складніше?

Зараз стали об’єми більші. У перші тижні було дуже мало інформації про те, що насправді відбувається. Було важко передбачати ситуацію і планувати роботу. Ми більше працювали у режимі реагування на авральні пожежі, які відбуваються у різних місцях. Зараз перейшли у режим середньострокового планування. Принаймні від місяця до трьох. Щоб передбачити, які можуть бути потреби, ми зараз запустили механізми їх вивчення. Збираємо інформацію від самих жертв війни, щоб вони могли сказати, що їм треба. Раніше давали людям те, що маємо. А тепер переходимо у режим, щоб реагувати на їх справжні запити та потреби.

Також ми побачили, що є потреба у психологічній підтримці, але самі постраждалі не завжди готові говорити про це.

Ви допомагали дітям, родинам з різними потребами, людям з інвалідністю. Під вашою опікою були самотні літні громадяни. Зараз вдається їх підтримувати?

Так. Ми зараз чітко розуміємо, що у перших фазах широкомасштабного вторгнення необхідна була допомога буквально всім. Зараз розуміємо, що треба фокусуватися на людях з особливими критеріями вразливостей – самотні літні люди, багатодітні сім’ї, вагітні жінки, сім’ї, де є люди з інвалідністю. Зараз запускатимемо програми спеціально для таких осіб. Наприклад, ми вже зробили замовлення на дитяче харчування для сімей з маленькими дітьми. Зараз формуємо підходи для надання продуктів дітям із діабетом. Бо для них звичайні харчі у деяких випадках можуть бути вироком.

Ми починаємо фокусуватися на найбільш вразливих групах переселенців і намагаємося вивчати їх специфічні потреби. Наприклад, зараз величезний запит на памперси для дорослих. Для літніх громадян, які потребують опіки. Отакі специфічні групи часто залишаються поза увагою, бо для масової відповіді на їх потреби треба мати розгалужену мережу, як в Україні, так і за кордоном.

Скільки волонтерів зараз об’єдналися разом з вами?

Цифру складно назвати. Ми, як частина Української Греко-Католицької Церкви у своїй роботі спираємося на релігійні громади. Це наша 8 тисячна волонтерська армія. Також навколо самих “карітасів” гуртуються до трьох тисяч людей, готових допомагати.

Автор: Анастасія Прокаєва

Джерело

“Волонтерський вулик” в Карітасі Тернопіль

Posted on 12.04.2022 by csm_admin

Карітас Тернопіль продовжує дбати про своїх підопічних. Попри велику кількість волонтерської роботи, пов’язаної з війною, благодійники не зупиняється!

Волонтерка Аня сама із Києва, але життя склалось так, що разом із сім’єю опинилась в Тернополі, де зараз і волонтерить в команді місцевого Карітасу.

В Маріуполі знищено офіс Карітасу. Є жертви

Posted on 11.04.2022 by csm_admin

Із сумом повідомляємо вам, що за останньою інформацією, 15 березня було пряме влучення в будівлю нашого офісу у Маріуполі. Наш офіс було розстріляно з танка.

В цей час там були люди, які ховались від обстрілів та шукали у нас безпечного прихистку. Загинуло семеро людей, серед них дві наші працівниці з бухгалтерії.

На жаль, ми не маємо точної інформації про людей, які перебували у той час в офісі, тому не можемо сказати, хто саме перебував там в той день.

Вічна пам’ять всім загиблим від російської агресії. Висловлюємо співчуття родинам наших колег…

Опікуємось старшими людьми в Запоріжжі щодня

Posted on 11.04.2022 by csm_admin

Попри складну ситуацію в країні, що викликана вторгненням російських військ в Україну, благодійний фонд Карітас Запоріжжя водночас з відповіддю на гуманітарні виклики часу продовжує спрямовувати свою діяльність на задоволення потреб самотніх літніх людей в отриманні соціальних послуг.

Команда фахівців проєкту «Адвокація сталих соціальних послуг» забезпечує своїм підопічним послуги з догляду вдома на щоденній основі.

Однією з найпоширеніших послуг на сьогодні є допомога у веденні домашнього господарства.

Людмила Іванівна кожного разу з нетерпінням чекає на свою помічницю п.Світлану. За тижні знайомства та надання допомоги вони стали як рідні. Кожен візит сповнений теплом та турботою.

Рятуючи літню жінку від самотності, п. Світлана допомагає їй у закупівлі необхідних продуктів харчування, ліків та інших товарів.

Сьогодні жінки зорганізувалися у приготуванні млинців та посиділи за чаюванням, під час якого пані Людмила поділилася спогадами про своє життя.

Також, виконавши дрібний ремонт текстильного рушника, соціальна працівниця допомогла привести до ладу необхідний предмет побуту.

Результати діяльності проекту “Багатосекторальна гуманітарна допомога” за березень у Дніпрі

Posted on 11.04.2022 by csm_admin

З початком війни збільшилася кількість людей, які потребують допомоги. Родини через обстріли втрачали найцінніше – життя, здоров’я, дім, усі засоби для існування.

Команда Карітасу Донецьк в місті Дніпро максимально швидко намагалась допомогти жителям міст, які стали гарячими точками, де ведуться затяжні бойові дії.

Трохи цифр

Починаючи з перших днів війни, жителі Донецької, Луганської, Запорізької, Харківської областей отримали:

50 медичних ваучерів на загальну суму 100 тисяч гривень

562 продуктових набори на загальну суму більше ніж півмільйона гривень

67 медичних грантів на загальну суму 67 тисяч гривень

180 бенефіціарів отримали регулярну грошову допомогу на загальну суму 237600 гривень

5280 грн екстренної грошової допомоги видано разово для 517 бенефіціарів на загальну суму більше 2,7 мільйона гривень.

Крім матеріальної допомоги з людьми завжди поруч кваліфіковані психологи, які консультують індивідуально, проводять групові зустрічі та роблять усе, щоб додати людям сил та душевного ресурсу, щоб пережити цю війну та зберегти себе.

Такі підсумки за місяць по проекту «Багатосекторальна гуманітарна допомога у грошовій, натуральній формі, послуг і ваучерів для покриття базових потреб, продовольчої безпеки, фізичного і психічного здоров’я та підготовки до зимування постраждалих від конфлікту осіб на сході Україні».