Привертаючи увагу громадськості
Десятки людей з особливими потребами здійснили 35-кілометрову прощу 20.06.201110 -11 червня із подякою та молитвою про здоров’я, життя люди з особливими потребами здійснили прощу з Дрогобича до Самбора (Львівська область), до Чудотворного образу Самбірської Богоматері. Холодна та дощова погода не завадили ході, яка підтримувалась натхненним співом пісні «Ми є родина…. у Христі». Почалась проща для […]
20.06.2011
10 -11 червня із подякою та молитвою про здоров’я, життя люди з особливими потребами здійснили прощу з Дрогобича до Самбора (Львівська область), до Чудотворного образу
Почалась проща для неповносправних людей суботнім ранком із богослужіння в дрогобицькому Карітасі, під час якої отці Ігор Козанкевич та Роман Федько благословили прочан на добру путь. Витримки, сили, Божого благословення і легкої та швидкої дороги прочанам також прийшли побажати Люба С
оляник, спеціаліст Дрогобицького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, також її колеги.
З Дрогобича вирушило 47 осіб, серед яких неповносправні, їх батьки, працівники і волонтери Карітасу та інші бажаючі. Найстаршою учасницею цьогорічної прощі стала Анна Боднар, якій виповнилося 82 роки і яка своїм завзяттям, ентузіазмом і любов’ю неабияк надихає прочан.
О
сновною метою пішого заходу було прославлення і подяка Богові, приготування до свята Зіслання Святого Духа. Також важливим моментом цієї прощі було привернення уваги громадськості міста, навколишніх сіл, релігійних спільнот та держави назагал до життя людей з особливими потребами.
«Такими заходами ми хочемо показати, що ці неповносправні особи є потрібні суспільству, вони також займають своє особливе місце в християнській та людській родині. Зрештою, вони не є чимось гірші чи нижчі за нас, натомість часто навіть будучи зразком мислення і поведінки», ─ розповідає координатор проекту «Мережа центрів дозвілля та соціальної адаптації для людей з вадами розумового розвитку» Карітасу України Людмила Сухарєва.
Обличчя людей, які проходили мимо неповносправних або проїжджали в попутних машинах, відображали здивування і захоплення силою волі прочан вирушити в неблизьку дорогу навіть при погодних умовах, які не дуже сприяли пішій ході. Загальна протяжність маршруту складала близько 35 км. За час прощі неповносправних людей радо зустрічали в храмах тих населених пунктів, через які вони проходили: парафіяни спільно з прочанами молилися, гостинно приймали, надавали прихисток.
«Вже третій рік поспіль ми приймаємо участь у пішій прощі до м. Самбора, і щоразу на перших кілометрах прощі нас супроводжує дощ. Люди з особливими потребами сприймають дощ, як Боже благословення, ─ їх це дуже тішить.
Тут вони відчувають єдність з Богом, пишаються своєю силою і відмовляються від допомоги. В цей момент вони стають раптом дуже дорослими і відповідальними. Для мене ─ це велике щастя бути поряд з ними», – координатор Центру для людей з особливими потребами «Дивовижні долоні» Людмила Смолень.
Теги:
Читайте також
Як руйнування Росією греблі змінило життя громад, підходи до водопостачання та бачення відновлення в Україні
Через три роки після руйнування Каховської ГЕС Україна винесла один із найболючіших уроків війни: вода є питанням національної безпеки.
Як інклюзивні простори та простори дружні до дітей стають місцем сили для дітей, молоді та їхніх родин
«Тому що тут мої друзі, мене розуміють і мені тут добре»
Одна з учасниць інклюзивного простору в Миколаєві щотижня витрачає майже годину на дорогу до Карітас Миколаїв. Інша прокидається о п’ятій ранку, щоб точно не проспати, і вже о 8:30 чекає під дверима простору.
«Зі мною такого точно не станеться» — думка, яка, на жаль, часто стає початком пастки
Торгівля людьми — це жорстока реальність, ризики якої в умовах війни в Україні зросли в рази. Пошук роботи, вимушена евакуація, знайомства в інтернеті чи навіть волонтерство — усе це може приховувати небезпеку, якщо не знати головних правил безпеки.