Позначка: Шептицького

04.11.13, Львів
Минає місяць, відколи Шпиталь Митрополита Андрея  Шептицького у Львові розпочав реалізацію проекту надання медико-соціального та психологічного супроводу невиліковно хворим людям на дому. Проект став можливим завдяки фінансуванню Міжнародного фонду «Відродження». Розрахована така діяльність на 4 місяці, з можливістю продовження. Також схожі проекти діють в Карітасі Івано-Франківськ і Карітасі Волинь.

Така діяльність спрямована на створення інноваційної моделі хоспісної допомоги –  розширення хоспісної та паліативної допомоги на дому  хворим у термінальній стадії захворювання шляхом надання медико-соціальної допомоги хворим, їх догляду, психологічної підтримки членам родин.

Послугами буде охоплено близько 25 пацієнтів у термінальній стадії, 80 сімей та родин отримають кваліфікацію для догляду за паліативними хворими. Цільова група:  онкологічні хворі, люди з важкою нирковою і серцевою недостатністю, з неврологічними захворюваннями та іншими захворюваннями, що суттєво обмежують прогноз життя.  Персонал, що забезпечує надання медико-соціального та психологічного супроводу невиліковно хворим людям на дому включає 2 медичні сестри (50% зайнятості), соціального працівника, лікаря-консультанта, бухгалтера і координатора проекту.

Послуги для потребуючих підопічних, що передбачані проектом:
– Щоденний догляд за пацієнтами (гігієна тіла, догляд за шкірою, мобілізація, годування, профілактика ускладнень);
– Розмова з пацієнтом, бесіди, читання літератури;
– Залагодження питань соціального  характеру (запрошення членів родини, знайомих, виконання особистих побажань пацієнта, налагодження стосунків з  членами родини та пацієнтом);
– Запрошення юриста або нотаріуса для вирішення майнових питань, заповітів тощо;

– Супровід до церкви, запрошення духівників (незалежно, якої конфесії), сповіді, причастя, миро та єлепомазання тощо;- Розмови з родичами, підготовка їх до моменту втрати та психологічна підтримка після смерті близької людини.

Розповідає Галина Курницька, керівник проекту: «Що важливо  –  проект робить особливий ухил на психо-соціальну підтримку, а також роботу з рідними хворих, забезпечення їхніх духовних потреб. Оскільки центр паліативного лікування Шпиталю є єдиною недержавною установою такого типу в регіоні, його діяльність значною мірою відрізняється від державних закладів саме завдяки роботі з родинами хворих, вирішенню їх соціальних, психологічних проблем.

Брак паліативних ліжок на Львівщині та на загал в Україні приводить до того, що одинокі невиліковно хворі або немічні люди, які потребують постійної опіки та догляду, опиняються у останні дні життя покинуті напризволяще, помирають в ізоляції та самотності. А в цей останній період життя вони, як ніколи, потребують не лише медико-соціальної допомоги, а також спілкування, психологічного супроводу для самих хворих і членів їх родин».

Основною ціллю діяльності Шпиталю Шептицького є забезпечення потребуючих Львова і регіону, незалежно від їхньої національності та конфесійної приналежності, медичною і соціальною допомогою через надання соціальних послуг, консультативно-діагностичну допомогу та безоплатне медичне лікування.

Також Шпиталь ім. Митрополита Андрея Шептицького має незрівняний досвід реалізації масштабних медико-соціальних  проектів:
А) програма “Домашня опіка”, яка діє з 1998 р. –  дотепер і охопила тисячі потребуючих сторонньої допомоги людей і насамперед одиноких людей похилого віку
Б) для малозабезпечених та безпритульних “Кухня для потребуючих” (2003-2011, на нерегулярній основі)
В) проект  «Від серця до серця», що включав медико-психологічний супровід для людей, що живуть із ВІЛСНІДом, догляд і підтримку дітей, які народжені ВІЛ-позитивними батьками, немедичний і медсетринський догляд за людьми, які живуть із ВІЛСНІДом, медико-соціальний і психологічний супровід антиретровірусної терапії (АРТ) для дорослих і дітей тощо (березень 2007 – липень 2012)
Г) центр паліативної допомоги та психо-соціальної підтримки на базі Шпиталю Шептицького (серпень 2006-липень 2007)

На сьогодні  – зазначають працівники проекту – у Львові не існує жодної програми для невиліковних хворих на дому. Тому новий проект і його подальший розвиток стануть корисними місцевій громаді і конкретним сім’ям потребуючих людей.

14.10.2013, Львів
12 жовтня у всьому світі відзначається День паліативної опіки. В Україні щороку близько 500 тисяч хворих потребують паліативної допомоги,  зокрема, дорослі і діти в термінальних стадіях онкологічних і серцево-судинних захворювань,  СНІДу і туберкульозу, хворі з важкими травматичними і дегенеративними ураженнями центральної нервової системи, периферичної нервової системи і опорно-рухового апарату, інваліди та люди похилого віку тощо. Однак зараз в Україні тільки 5% хворих помирають в медичних закладах, де отримують необхідну спеціалізовану медичну допомогу, адекватне знеболення і професійний догляд.

Вітчизняна система охорони здоров’я  поки що не може забезпечити доступність паліативної допомоги для більшості хворих, які її потребують. Причин цьому багато, але однією з найбільш значимих є відсутність кваліфікованого медичного персоналу, який пройшов відповідне навчання. В Україні сьогодні функціонує близько 10 хоспісів, найбільші з яких знаходяться в Івано-Франківську, Харкові, Львові. Також у деяких регіонах при онкологічних диспансерах відкриті відділення паліативної допомоги і в них наявні ліжка для паліативних хворих.

За останні 10 років у Львові більше 1500 невиліковно хворих людей отримали хоспісну допомогу, це близько 100-120 осіб на рік, які  проходили стаціонарне лікування. Перший в Україні хоспіс було  відкрито у Львові в 1997 році – це комунальний заклад, у якому почали надавати медичну та психологічну допомогу людям з невиліковними захворюваннями. Згідно з державними нормами, на 10 тис. осіб населення потрібно 10 ліжок у хоспісі. Наразі Львів має мінімально потрібну кількість – 75 ліжок на 800 тис. осіб населення: частина з них – у комунальному хоспісі, частина – при двох поліклінічних  відділеннях міста, ще близько 25-30 таких ліжок – у Шпиталі Шептицького.

Благодійна установа «Шпиталь імені Митрополита Андрея Шептицького», яку традиційно називають «народна лічниця», засновано у 1902 році з ініціативи Митрополита  Шептицького. З 2003 року на базі цієї благодійної установи функціонує відділ паліативної та госпісної допомоги. Працівники Шпиталю намагаються полегшити фізичні і духовні страждання, допомагають гідно завершити земне життя недужим у термінальній стадії. Основні зусилля медичного персоналу спрямовані на створення саме психологічного комфорту хворим.

Розповідає Вікторія Каганяк, завідувач відділення паліативного лікування в Шпиталі Шептицького: «У нас бувають дуже різні пацієнти та історії відносин, але особливо запам’ятовуються ті, для кого

перебування у Шпиталі було приємним етапом в житті. Наприклад, пан Ігор (з етичних міркувань ім’я змінено) – інвалід від народження, який мав генетичну аномалію, що почала проявлятись після 16-го року життя.

У нього в підлітковому віці, власне, різко почало віднімати руки і ноги, виникли серйозні проблеми із серцем, набряки і порушення водного балансу в тілі, постійна задишка. Рідні Ігора витрачали величезні суми коштів на постійні обстеження, лікування і пов’язані з тим подорожі. А потім батьків не стало – і що дуже приємно і знаково – молодив чоловіком почали опікуватись колишні однокласники. Вони щодня надавали йому необхідну опіку, фінансово забезпечували, психологічно підтримували. Доки не стало зовсім складно…

До нас Ігор потрапив, коли йому було 33 роки. Неймовірно позитивний чоловік, що мав чітку мету – одужати, щоби відвідати рідного брата у Москві, а потім сестру в Ліберії. Щоправда довелось докласти чимало зусиль для цього, Ігор тричі лягав у наше відділення і в кінці-кінців мав настільки гарні показники здоров’я, що лікарі дозволити йому вирушити у мандрівку до найрідніших людей!».

Також в Шпиталі Шептицького надається якісне медичне обслуговування та соціальні послуги, амбулаторна і консультативна допомога різноманітних профілів для широкого кола людей і особливо потребуючих, діє проект «Домашня опіка» для самотніх людей похилого віку. Щомісяця послугами закладу користуються сотні людей.

У 2007 році Шпиталь Шептицького став переможцем національного конкурсу і отримав звання «Благодійник року». У березні 2010 року Міністр охорони здоров’я України Василь Князевич нагородив керівника установи Дзвениславу Чайківську заохочувальною відзнакою в галузі охорони здоров’я – орденом святого Пантелеймона. У 2010 році Блаженніший Любомир (Гузар), глава Української Греко-Католицької Церкви, відзначив директорку Шпиталю грамотою за значний вклад у розвиток соціальних програм охорони здоров’я в Україні, розбудову Карітасу України і Шпиталю Шептицького.

Шпиталь Шептицького фінансується з благодійних внесків місцевих добродійників і пожертв з-за кордону, від держави допомоги не отримують. Свого часу мали забезпечення від Львівської міської ради, але воно було нетривалим і конкретно на людей, яких відбирали спеціальні державні соціальні служби, – кажуть у Шпиталі.

«Бувають періоди, коли економічне становище нашої установи вкрай складне, але ми ніколи не нарікаємо. Світ повний добрих людей і з цією думкою ми долаємо різні виклики. Фінансова чи матеріально-технічна підтримка Шпиталю – найкраща подяка і визнання для нас, до яких ми завжди відкриті», – з щирою посмішкою на обличчі стверджує  Дзвенислава Чайківська.

Якщо і Ви нині маєте змогу допомогти Шпиталеві Шептицького певними ресурсами – звертайтесь за контактами:
+38 032 235 22 66 (9), м. Львів, вул. Озаркевича, 4, 79016

Відео про Шпиталь Ви можете переглянути тут.