Коли ми несемо людям добро – ми несемо їм частинку Бога

У Львові відбувся День подяки 25.03.2011 17 березня у приміщенні Дитячого центру Карітасу Львів УГКЦ відбувся захід під назвою «Подячна молитва». Діти із неблагополучних сімей, їх вихователі і наставники, працівники фонду висловили подяку всім, хто долучився і долучається до акції «Різдвяна свічка», що відбувається впродовж 10 років по всій Україні. Метою акції є збір благодійних […]

Діти, які є під опікою львівського соціального центру з допомогою вихователів і сестри-монахині підготували подячні вірші та молитви. Це стало символом щирої подяки жертводавцям, волонтерам і усім, хто сприяє проведенню «Різдвяної свічки», і тим самим забезпечує для неблагополучних дітей надію на майбутнє. На захід було запрошено єпископа-помічника Львівської Архиєпархії владику Венедикта, представників Карітасу Україна, працівників місцевого фонду і преси.
«Всім, у кого на різдвяному столі горів вогник акційної свічки, хто радів з можливості допомогти дітям, хто відчуває відповідальність і спільність із потребуючими дітьми та молоддю, що живуть поряд нас – усім велике спасибі», додав Степан Вовк, заступник керівника Карітасу Львів УГКЦ. «У першу чергу подяка незаможнім родинам, які поза власними економічними труднощами виявляють щиру солідарність з усіма, хто потребує допомоги. Подяка отцям-парохам, сотрудникам і деканам, які знайшли час та натхнення на організацію цієї акції. Цього року до акції долучилось понад 20 тисяч вірних у Львівській архиєпархії та 1400 родин у Австрії . Зокрема подяка родині Ертль з м. Амштеттен (Австрія) та о. Віктору Курмановичу – пароху церкви св. Антонія у Вінер-Нойштаті (Австрія)».

В рамках заходу владика Венедикт ознайомився з роботою Кризового центру «Діти вулиці» і соціальним центром для підлітків з проблемних родин, після подячної молитви благословив дітей. У своєму слові Владика Венедикт нагадав присутнім декілька фундаментальних думок, що наголошують на потребі робити добро:
«Сказав Господь, «що зробили одному з ближніх моїх , – мені зробили. Бідних нагодували, в’язнів провідали, подорожніх прийняли», і все це Христос ідентифікує з собою. І це є вкрай суттєво і важливо. Бачимо, що Євангеліє не подає приклад людини, яка ходила до храму, ніби вона цим себе освятила, а подає плоди її праці. Бо якщо ми в дійсності є людьми віри, живемо в Бозі, ми не можемо не робити добро. Коли ми себе змушуємо до допомоги ближньому, нас гризе сумління чи меркантильність, – значить що у нас ще досить мало духа християнського. Християнин не може не робити добро! Він не може пройти поруч людини, яка потребує, є бідна, голодна, залишена.

Духовне наше життя, молитва, сповідь, причастя робить нас людьми іншими. І саме це життя у Бозі дає нам підставу робити добро… Мати Тереза каже такі слова, досить різкі, але мудрі: «Багаті люди не те, що можуть допомагати бідним, – вони зобов’язані помагати бідним». Св. Іоан Золотоустий каже інше про це: «немає людей бідних чи багатих. Є лише ті, які потребують і ті, які можуть їм у тих потребах допомогти». Вчімо один одного робити добро! Зокрема, долучаючись до участі і підтримки акції «Різдвяна свічка»».

З нагоди цієї зустрічі владика Венедикт подарував всім присутнім ікону «Умиріння», та пояснив, що близькість, яка показана на цій іконі Матері Божої до Ісуса – є знаком близькості Бога до нас. Владика пригадав також слова апостола Івана, – що Бог є любов, і хто перебуває у любові, той перебуває у Бозі. Коли ми несемо людям любов, добро – ми несемо їм Бога.

Теги: