В Карітасі вкотре на всю Україну наголосили, що людина – не товар!

За оцінками експертів, з 1991 року більше, ніж 260 тисяч людей в Україні постраждали від торгівлі людьми. З них 49 тисяч – за останні три роки. Переважна більшість постраждалих українців зазнали трудової експлуатації – це 90%. Водночас 56% українців впевнені, що з ними таке ніколи не станеться. Кожен восьмий українець готовий нелегально перетнути кордон, працювати в замкнених приміщеннях чи віддати паспорт роботодавцеві.

Торгівля людьми – це глобальна проблема, яка торкається кожного, і з якою потрібно боротися усіма силами. Саме про це і нагадали громадянам команди проекту «Посилення мережі консультаційних центрів для людей, які постраждали від торгівлі людьми в Україні» у своїх містах.

До Всесвітнього дня боротьби з торгівлею людьми у центрі Франківська відбулася інформаційна акція «Подорожуй відповідально».

Акцію було організовано зокрема за ініціатива Карітасу Івано-Франківськ, з метою інформування населення міста щодо проблеми торгівлі людьми та ознайомлення із правилами безпечного працевлаштування і поїздок за кордон.

Охочі мали змогу споглядати інсталяцію у вигляді 93 коробок, на яких розміщувалися робочі інструменти, засоби для чищення та прибирання. Це невипадково: 93% постраждалих від торгівлі людьми – це трудова міграція. Громадянам роздавалися листівки, надавалися консультації.

30 липня у столиці фахівцями Карітасу Київ було проводено інформаційно-просвітницькі заходи «#ПротиДійТоргівліЛюдьми та #НеДозвольСебеОшукати Стань обізнаним – будь захищеним та захисти інших!». Важливим аспектом під час яких стало попередити потрапляння в «сучасне рабство», викорінення стереотипів та донесення до населення, що будь-хто (незалежно від віку, статті, національності, рівня освіченості та фінансової стабільності) може бути експлуатований, використаний злочинцями та втягнутий в торгівлю людьми.

Того ж дня у місті Дрогобич відбувалася інформаційна вулична акція «Поінформований – значить захищений», присвячена Всесвітньому дню протидії торгівлі людьми, яку організувала команда Карітасу Самбірсько-Дрогобицької єпархії.

Мета акції – привернути увагу та підвищити обізнаність місцевого населення з проблемою торгівлі людьми, її причинами та наслідками, а також правилами безпечного працевлаштування, виїзду за кордон та шляхами виходу з ситуації торгівлі людьми.

Фахівці проекту «Посилення мережі консультаційних центрів для людей, які постраждали від торгівлі людьми в Україні» Карітасу Одеса долучились до флешмобу «Людина – не товар» та інформаційної акції, спрямованої на підвищення рівня усвідомлення громадськості з даної проблематики. Захід організований Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради за активної підтримки представників громадських організацій та Управління превентивної діяльності ГУНП в Одеській області.

Під час інформаційної акції працівники Карітасу Одеса консультували містян стосовно безпечного працевлаштування, розповсюджували літературу з попередження торгівлі людьми, браслети з номером телефонної гарячої лінії та повітряні кульки з даної тематики.

Проект «Посилення мережі консультаційних центрів для людей, які постраждали від торгівлі людьми в Україні» реалізовується Карітасом України за підтримки Карітасу Кореї та Карітасу Іспанії.

Детальніше про реалізацію проекту читайте за посиланням: https://new.caritas.ua/ccpat/


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Дякуємо компанії «Сингента» за підтримку людей старшого віку у Волновасі!

Завдяки CSR проектів компанії «Сингента» в Україні підопічні Карітасу у прифронтовій Волновасі в червні та липні 2021 року отримують продуктові набори в рамках проекту «ДоБаді». Це пакунки для осіб «золотого віку», які розповсюджує Карітас України у рамках спільного проєкту з БФ «Життєлюб» та компанією «Нова пошта».

До набору піклування входять продовольчі товари довготривалого зберігання: цукор, різні крупи та консерви, соняшникова олія, чай та солодощі. Приблизна вага набору – до 5,5 кг.

Серед отримувачі продуктових наборів – п’ятдесят місцевих жителів прифронтової Волновахи, – старші люди, які часто мають хронічні захворювання чи інвалідність, отримують мізерну пенсію, якої не вистачає навіть на продукти харчування.

Ось відгуки деяких з них:

«Дуже дякую Вам що ви допомагаєте мені і людям. В наш час це дуже хороша допомога. Велике дякую Вам і надіюся що і дальше будете допомагати нам».

(Пані Олена, бенефіціарка Карітасу Волноваха)

«Дуже дякую за продуктові набори. Це гарна допомога нам пенсіонерам. Спасибі всім хто піклується за нас, особливо працівникам фонду, які завжди уважні і привітні. Бажаю всім міцного здоров’я і Божої благодаті».

(Пані Людмила, бенефіціарка Карітасу Волноваха)

Для кожного з наших підопічних продуктовий набір це справжній подарунок, вони щиро дякують небайдужим людям, які не забувають, що поруч є ті, кому так потрібна допомога.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Віддати одяг тим, хто потребує: друге життя вживаних речей

Рівно два роки тому розпочалась співпраця Карітасу України з компанією INDITEX в напрямку збору вживаного одягу та передачі його потребуючим людям. Хочемо подякувати нашим партнерам, адже за цей час завдяки спільній соціальній ініціативі #joinlife близько 7300 кг одягу отримало «нове життя».

Нагадаємо, що в кінці червня 2019 року, в магазині ZARA на вул. Хрещатик, 23 в місті Києві з’явився перший контейнер для збору одягу для потребуючих.

Зараз у проекті задіяні 79 магазинів по Україні.

То куди ж дівається вживаний одяг з боксів?

Весь одяг, зібраний через мережу магазинів INDITEX (ZARA, Stradivarius, Bershka, Pull & Bear тощо), безкоштовно передається до мережі Карітасу України.

В осередках Карітасу у Житомирській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській та Київській областях працюють Соціальні шафи, куди і потрапляє одяг з боксів. Саме там потребуючі люди можуть отримати вживаний одяг та взуття.

Куди приносити одяг?

Щоб соціальна ініціатива Карітасу та INDITEX продовжувала існувати приносьте свій охайний, чистий одяг, що вже не маєте наміру носити, в магазини мережі INDITEX, залишайте його в спеціальних боксах для вживаного одягу та подаруйте своїм речам друге життя на радість людям, якими опікується Карітас!


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

У Львові та Краматорську розпочався новий проект «Інновації для здоров’я»

З липня цього року розпочався новий проект «Інновації для здоров’я: сталі підходи в опіці для зменшення впливу Covid-19, для людей похилого віку у Вірменії, Україні та Молдові».

Він триватиме до 31 березня 2023 року та реалізовуватиметься в Україні, Молдові та Вірменії.

В Україні проект діятиме у Львові та Краматорську.

Проект має на меті поліпшення якості життя потребуючих вразливих груп населення у Вірменії, Україні та Молдові в світлі пандемії COVID-19.

За даними досліджень, 100% людей, що проживають в буферній зоні, відчувають тривогу з приводу Ковід-19, що додатково впливає на їх загальний емоційний стан і здоров’я. Обмежена мобільність цієї групи населення ускладнює їм доступ до медичних установ, про що заявили 93% літніх людей. Пандемія на сході України додатково негативно впливає на загальну економічну ситуацію. У 99% людей пенсія є єдиним джерелом доходу, понад 90% бенефіціарів не покривають основні потреби.

Проект націлений на уразливих, соціально ізольованих осіб, що потребують догляду на дому, це: літні люди, особливо літні жінки, ВПО, хронічно хворі люди (ВІЛ-пацієнти), прикуті до ліжка, люди з обмеженими можливостями, люди в термінальній стадії життя.

Проект спрямований на наступне:

1. Поліпшення здоров’я уразливих груп населення шляхом надання якісних комплексних послуг з догляду. Це включає надання послуг з догляду на дому за допомогою навчених мобільних бригад; надання продуктових наборів, предметів гігієни і засобів індивідуального захисту для задоволення основних потреб бенефіціарів; а також інформування населення про ризики для здоров’я з метою підвищення обізнаності про заходи захисту пов’язаних з COVID-19.

2. Зміцнення місцевих систем охорони здоров’я шляхом підвищення рівня знань персоналу, волонтерів та інших місцевих зацікавлених сторін. Це включає в себе серію навчальних занять з урахуванням виявлених потреб; обмін інформацією і передовим досвідом як в масштабах країни, так і регіону (Арменія, Україна, Mолдова); проведення круглих столів з питань забезпечення безпеки та захисту даних з місцевими зацікавленими сторонами (Україна, Mолдова); а також онлайн обмін думками між експертами.

Для забезпечення стійкості проект реалізується в тісній координації з місцевими органами влади і зацікавленими сторонами, використовує існуючі структури і ресурси, вперше застосовує такі підходи, як телемедицина, волонтерство, адвокація та пілотні проекти з надання платних послуг по догляду на дому.

В Україні проект охопить допомогою 90 осіб (60% жінок). Крім відвідувань на дому, 280 бенефіціарів в Україні (ізольовані літні та інші потребуючі особи) отримають доступ до консультацій з телемедицини, тобто надання медичної допомоги за допомогою дистанційних форм зв’язку (всього за період проекту буде надано 1080 консультацій).

В межах проекту в Краматорську буде створена служба випозичання реабілітаційного обладнання, яке можна безкоштовно орендувати на термін до 6 місяців.

Також проектом передбачена видача продуктових та гігієнічних наборів, в Україні 90 потребуючих осіб отримуватимуть таку допомогу кожні 6 місяців.

Співробітники місцевих партнерів проекту та інших місцевих організацій, а також волонтери отримають можливість поділитися своїм досвідом, знаннями і кращими практиками.

В Україні для 30 учасників (співробітників Карітасу України і місцевих організацій в Краматорську і Львові) будуть організовані 2 сесії навчання. Сесії спрямовані на підвищення кваліфікації персоналу по догляду на дому шляхом обміну знаннями.

Проект «Інновації для здоров’я: сталі підходи в опіці для зменшення впливу Covid-19, для людей похилого віку у Вірменії, Україні та Молдові» фінансується МОЗ Австрії та Карітас Австрії. 


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Інклюзивна теплиця у Карітасі Івано-Франківськ

Вони вирощують, пересаджують та удобрюють квіти – так молодь з інвалідністю працює у теплиці Карітасу Івано-Франківськ. Дівчатам до вподоби фіалки, беруть собі додому щепки. Хлопці – фахівці з поливання вазонів.

Праця у теплиці розвиває у молоді уміння турбуватися та доглядати за живим організмом, дає можливість спостерігати за будовою рослини, її ростом, впливом умов на її ріст та стан, також хлопці та дівчата дізнаються про користь кімнатних рослин.

У Карітасі діє Центр соціальної адаптації для молоді з інвалідністю. Тут вони навчаються, спілкуються, знаходять друзів, разом проводять дозвілля. Таким чином інтегруються у суспільство, аби почувати себе його повноцінною частиною.

Наразі Центр відвідує 28 молодих людей віком від 18 до 46 років.

Графік роботи: понеділок-четвер з 10:00 до 16:00.

Заняття:

  • тренінги соціальної адаптації (ведення домашнього господарства, самообслуговування, самоадвокатування);
  • тренінги з основ здоров’я;
  • тренінги з кулінарії;
  • робота у творчих майстернях (виготовляють вироби з дерева, паперу, бісеру, шиють та вишивають на швейних машинах, вирощують вазони у теплиці);
  • заняття зі шкільних предметів: математика, письмо, читання, інформатика;
  • заняття з фізкультури у спортивному та тренажерному залах, заняття спортом на свіжому повітрі.

За детальнішою інформацією звертайтеся за телефоном: 066 64 93 308 (Тетяна Полюхович, завідувач Центру).

Центр діє у рамках проекту «Підтримка соціальних центрів Карітасу України Caritas Ukraine у програмах для людей з інвалідністю в Україні» за фінансової підтримки Renovabis


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Психологічна реабілітація показує, що з будь-яким травмуючим досвідом можливо жити

Карітас України за підтримки Союзу Українських Організацій в Австралії реалізовує проєкт «Програма реабілітації ветеранів та їх родин, що постраждали внаслідок збройного конфлікту на Сході України». Серед основних напрямків допомоги – медична допомога та реабілітація, психологічна допомога та реабілітація, зокрема реабілітація від алкогольної та наркозалежності. Ветерани  – учасники проєкту, котрі страждають від залежності і мають можливість пройти реабілітацію в центрі «Назарет» поблизу Дрогобича.

Детальніше про лікування ветеранів від залежностей у розмові з наркологом, лікарем-психіатром реабілітаційного центру «Назарет» Віктором Буляком.

Яким чином участь в бойових діях впливає на психіку військовослужбовців?

Війна, без сумніву, здійснює сильний вплив на психіку учасників бойових дій, піддаючи її серйозним якісним змінам, які можуть набувати як чітко виражених форм так і бути прихованими, відтермінованими у часі реакціями. Внаслідок  виснаження нервово-психічного потенціалу військовослужбовців, відбувається низка деструктивних порушень психічної діяльності, серед них ключове місце займає ПТСР (посттравматичний стресовий розлад). Світова статистика засвідчує що кожен 5 учасник бойових дій за відсутності будь-яких фізичних ушкоджень страждає на нервово-психічні розлади, а серед поранених та покалічених – кожен третій. Аналіз досвіду бойових дій, які відбуваються на території нашої країни, свідчить про значне зростання психогенних втрат серед особового складу Збройних сил України порівняно з війнами інших періодів та в інших державах які можуть бути незворотними, коли психологічні проблеми трансформуються у психіатричні.

Чи насправді позбутись пережитого стресу без допомоги неможливо?

Небезпека криється в тому, коли бійці кажуть, що намагатимуться все забути, будуть жити новим життям і все минеться. Чим більше неопрацьованих стресових ситуацій переходить у підсвідомість, тим вищим є ризик їх відновлення. Коли людина переживає кризову ситуацію, ситуацію із загрозою для життя, то логіка в ці моменти відключається, через велике емоційне навантаження. Потрібно дати мозку можливість опрацювати стресову ситуацію. Поки цього не станеться то емоції які викликані стресом будуть «живими і свіжими». Це триватиме до того часу, поки людина не зрозуміє, що все це було, але вже закінчилося та пройшло. Людина яка пережила травмуючи ситуацію не живе теперішнім, і не живе майбутнім, воно для неї відсутнє, вона живе тим що сталося, тобто минулим. Завдання психолога – допомогти їй зрозуміти, що вона вже такою ж самою не буде, але вона може бути іншою і може далі жити з цим досвідом.   

Що є «факторами ризику» для виникнення ПТСР?

Головним у розвитку ПТСР є травма яка має екстремальний характер, виходить за межі звичних переживань людини та викликає інтенсивний страх (жах) за своє життя, породжуючи почуття безпорадності. До важливих факторів розвитку ПТСР належить генетична складова (надмірна чутливість та підвищена тривожність), наявність попередньої психічної травми, алкогольна чи наркотична залежність, яка знижує здатність особистості до подолання травматичних стресових переживань, відігрування на дітях тривожної поведінки батьків, насильство над дітьми в тому числі й сексуальне, підліткові знущання. Зловживання алкоголем чи наркотиками посилює посттравматичні переживання. Профілактики ПТСР немає, тобто неможливо людину підготувати до біди на війні, щоб вона не відреагувала ПТСР. Прояв ПТСР не залежить від терміну перебування в АТО, а корелює з інтенсивністю травмуючи факторів та рівнем особистісної тривожності. До моментів які полегшують перебіг ПТСР можна віднести рівень освіти (можуть бачити ситуацію з різних сторін), зрілий вік (мають більший життєвий досвід), соціальний статус в суспільстві, реалістична та адекватна родинна, фінансова та соціальна підтримка.  

В чому полягає специфіка реабілітації від залежності саме ветеранів, які підходи є найефективнішими?

Для бійців що страждають ПТСР психіатри запропонували термін «моральна рана» для позначення психологічного, культурного та духовного аспектів бойової травми. Вона руйнує здатність довіряти, залишає по собі відчай та очікування, що тобі зашкодять, принизять чи використають. Сама природа посттравматичного стресового розладу робить ветеранів зневіреними, тому традиційна медична модель «терапія в кабінеті чи офісі за зачиненими дверима» є останньою річчю яка їм потрібна. Саме тут потрібні так звані «приятелі», такі ж ветерани, вони є незамінними в реабілітаційних центрах. Підтримка приятелів дозволяє встановити контакт з ветеранами, з чим часто не справляються професіонали в сфері психічного здоров’я, долати  щоденні виклики та адаптуватись до цивільного життя. Задача приятелів не надавати психіатричні послуги, а допомагати долати бар’єри, які заважають ветеранам отримувати необхідну допомогу. Результат роботи є значно кращий, коли колишні бійці переконують своїх товаришів долучатися до програми реабілітації, підтримують у вирішенні щоденних проблем. Слабкою ланкою у цьому процесі є те, що така робота повинна бути системною, а той хто надає допомогу та дає поради – підготовленим. Ефективними у роботі з ветеранами є різні види психотерапевтичних технік: вислуховування, консультування, короткочасна та довгострокова динамічна психотерапія. Справлятися зі стресом допомагає віра в Бога, віра в іншу людину, віра в свої сили, пошук позитивних емоцій через спілкування, піклування про дітей, рідних, тварин; арт-терапія (малювати, вирізати, ліпити, читати),фізична активність.

Реабілітаційний Центр “Назарет”

Чому на вашу думку лікування ветеранів від залежності є важливою складовою їх соціалізації та адаптації до «мирного» життя?

У багатьох воїнів, які брали участь у локальних військових конфліктах, особистість набуває агресивного або деструктивного забарвлення. Ветерани підходять до мирного життя з фронтовими мірками і переносять військовий спосіб поведінки на мирний ґрунт. Психологічні наслідки участі в бойових діях призводять до того, що в умовах вже мирного часу через підвищене почуття справедливості, підвищену тривожність, «вибухові реакції», що періодично виникають, депресивні стани у ветеранів порушується соціальна взаємодія, виникають сімейні конфлікти (великий відсоток розлучень) та проблеми з працевлаштуванням, вони втрачають інтерес до суспільного життя, знижується їх активність при вирішенні життєво важливих проблем. У ветеранів частіше фіксують такі форми деструктивної поведінки як алкоголізм чи наркоманія, схильність до вчинення актів насильства, скоєння злочинів, аутоагресивна поведінка у вигляді самоушкоджень та суїцидальних спроб. Вони мають «тунельне бачення», тобто нездатність побачити те позитивне, що могло б бути прийнятним для них. Наявні спостереження, що після війни втрати людей значно більші ніж під час бойових дій через алкоголізм, наркоманію, самогубства, криміналізацію колишніх військових, насильства в сім’ях. Тому психологічна реабілітація після закінчення бойових дій потребує особливого значення для нашого суспільства, чим раніше і повніше її надаватимуть учасникам АТО то менше проблем виникатиме у майбутньому.                             


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/          

У місті Красногорівка відбулося відкриття бювету питної води

8 липня 2021 року, у місті Красногорівка відбувся офіційний запуск бювету питної води. Тепер мешканці міста мають вільний доступ до безкоштовного джерела питної води, яка відповідає національним та міжнародним стандартам, що покращить умови проживання місцевого населення. Технологічна складова обладнання дозволяє також виконувати одноразовий значний забір питної води для транспортування в міські соціальні об’єкти, такі як лікарня, школи та дитячі садочки.

Завершення будівництва стало можливим завдяки співпраці міжнародних благодійних фондів Карітасу України та Карітасу Відень (Caritas Vienna) в межах проекту «Безпека питної води в Українській буферній зоні» який був започаткований з метою надання допомоги у вирішенні проблеми питного водопостачання населених пунктів на лінії розмежування.

Участь у відкритті взяли заступники керівника Мар’їнської міської військово-цивільної адміністрації Тетяна Збицька та Олександр Віліток, генеральний секретар Карітасу України Дзвінка Чайківська, національний керівник проекту Карітасу України Валентин Бебік, керівник Кластеру з питань води, санітарії та гігієни ЮНІСЕФ Марк Баттл, директор Карітасу Маріуполь  отець Ростислав Спринюк та представники місцевого комунального підприємства «Віта».

Бювет побудовано на місті пробуреної свердловини глибиною 190 м, це закрите приміщення з очисними фільтрами. У місті Красногорівка бювет розташований поблизу Будинку побуту. Питна вода для населення з нього буде подаватися безкоштовно з 7.00 до 18.00 години.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Андрій Васькович про українське суспільство

Журналісти журналу “Український тиждень” опитали велике коло політиків, експертів, ветеранів та активістів про те, чи єдиним є нинішнє українське суспільство.

Президент Карітасу України Андрій Васькович також надав свій коментар:

  1. 1). Українське суспільство є дуже солідарним. Щоправда, історично воно не завжди мало можливість виявити цю солідарність. Якщо говорити про минулі 30 років незалежності, українці дуже часто жили в такій скруті, що ділитися не було чим і не було як. Щоб вижити та забезпечити свої сім’ї, люди мусили багато працювати, часто на кількох роботах. Але щойно настав момент, коли з’явилася можливість ділитися, люди почали виявляти солідарність. Ми бачимо це в дуже кристалізовані моменти нашої історії, скажімо, на Майдані 2004 року, який, я вважаю, взагалі був часом народження солідарності в українському суспільстві. Люди бачили потребу поділитися, допомогти іншим, щоби ті могли вистояти в боротьбі. Почали приносити харчі, давали можливість переночувати в своїх квартирах незнайомим людям. Це і є вияви солідарності з тими, хто стоїть і бореться за твої права. Тому 2004 рік був переломним у цьому сенсі. Люди мали чим поділитися й ділилися. Те саме ми побачили під час Революції гідності на Майдані. Українці знову готові були ділитися. Задля спільної мети вони організувалися, щоби разом виконувати спільну місію. Потім, коли з початком окупації Криму з’явилися перші внутрішньо переміщені особи, які переїжджали на захід України, вони, знов-таки, відчували солідарність людей, готових їм допомагати. З початком воєнних дій на Донбасі з’явилася величезна хвиля переміщених осіб, і в цьому випадку першу допомогу надавали знову не держава чи міжнародні благодійні організації, а солідарний український народ, який розумів, що треба допомогти тим, хто потрапив у велику біду, банально вижити. Я завжди наводжу приклад Німеччини, що зіткнулася зі значними труднощами, намагаючись інтегрувати мільйон біженців із Сирії. Одна з найбагатших країн світу мала з цим величезні проблеми. Україна ж не мала великих труднощів із тим, щоб інтегрувати 1 700 000 внутрішньо переміщених осіб. І цьому посприяли не державні програми, а солідарність українського народу.
  • 2). Я вважаю, що вона є високою. Але, очевидно, сім років війни виснажують будь-яке суспільство. Дуже складно витримувати напругу і водночас намагатися допомагати. Ми до сьогодні маємо багато виявів солідарності, зокрема і в контексті війни. Ми далі маємо підтримку української армії, яку, до речі, саме суспільство підтримувало в ті перші роки, коли вона ще не була усталена і зміцнена. Але війна — це також і те, про що я вже згадував: про допомогу внутрішньо переміщеним особам. Все це вияви солідарності українського народу. Тому я зовсім не вважаю, що ми несолідарне суспільство. Люди готові щось спільно робити, але в них часто виникають проблеми з організацією цієї суспільної дії. Вони вже відвикли від цього, і треба заново вчитися. Солідарність — це загальний принцип, згідно з яким людина не може жити в добробуті, якщо ціле суспільство не організоване так, щоб усім у ньому було комфортно. Коли цього немає, починається внутрішня війна і не забезпечується внутрішній мир.
  • 3). Солідарність завжди має потенціал зростання. А умови для цього в нас є, бо ми маємо значні потреби. Але суспільство стане солідарнішим, коли політичні еліти зрозуміють, що вони житимуть в Україні, їхні діти житимуть в Україні, і це суспільство треба впорядкувати так, щоб кожному жилося в ньому добре. Тобто момент зростання суспільної солідарності вимагає інтелектуального осмислення того, що потрібно зробити, аби суспільство мало здоровий розвиток. Проте є ще один дуже важливий момент: держава повинна сприяти виявам солідарності в суспільстві, наприклад, через податкові пільги для тих, хто готовий ділитися своїм багатством, підтримуючи благодійні ініціативи. В такий спосіб заохочується солідарність і благодійність у багатьох країнах світу. Я хотів би, щоб у нас це також стало можливим.

Джерело: https://tyzhden.ua/%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE/252340


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

В Карітасі працює загальнонаціональна процедура розгляду чутливих скарг

Карітас України прагне створити та підтримувати середовище, яке пропагує основну цінність людської гідності та запобігає домаганням, зловживанням та експлуатації своїх працівників, партнерів та бенефіціарів.

Ми очікуємо від персоналу мережі Карітасу України, включаючи членів правління, стажерів, волонтерів та відвідувачів, а також партнерів, постачальників, постачальників послуг та консультантів:

– Шанобливого ставлення до всіх людей, з якими вони контактують, активне запобігання домаганням, зловживанням та експлуатації у будь-якій формі, включаючи всі форми сексуальних переслідувань та торгівлю людьми, а також забезпечення того, щоб наші програми не завдавали шкоди громадам, в яких ми здійснюємо свою діяльність

– Заборонено сприяти чи допомагати іншому працівникові гуманітарних служб у домаганнях, зловживаннях та експлуатації, незалежно від того, чи такий працівник має відношення до Карітасу України чи ні.

– Зобов’язання повідомляти про будь-які факти, що викликають занепокоєння або підозру у домаганнях, зловживаннях чи експлуатації.

Для забезпечення дотримання найвищих стандартів, ми застосовуємо суворі правила та системи, які гарантують можливість нашому персоналу, локальним організаціям, партнерам, постачальникам послуг та членам громади повідомляти про переслідування та випадки побоювання про власну безпеку без застосування до них дій у відповідь.

Ви можете повідомити про випадок переслідування, зловживання або експлуатації, торгівлі людьми чи фінансових зловживань за допомогою встановлених каналів зворотного зв’язку:

  • Гаряча лінія прийому скарг 0800 406 506
  • Електрона скринька feedback@caritas.ua
  • Електрона скринька Національної особи відповідальної за впровадження системи Убезпечення nfp@caritas.ua
  • Онлайн-форма на сайті
  • Або зверніться до особи відповідальної за впровадження системи Убезпечення в вашій локальній організації Карітасу.

Усі повідомлення підлягають оперативній та ретельній оцінці, включаючи розслідування, а будь-яке обґрунтоване порушення наших правил призводить до дій у відповідь, які можуть включати припинення трудових відносин та повідомлення до відповідних місцевих органів влади.

З політиками та процедурами системи Убезпечення можна ознайомитися за посиланням: https://new.caritas.ua/sfg/


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Підвели підсумки допомоги постраждалим від паводку

Рік тому Західну Україну спіткала катастрофічна негода. Минулорічний паводок вважають найбільшим в історії за останні 60 років. Підтопило майже 300 населених пунктів, були зруйновані та пошкоджені близько 10 тис. будинків, зруйновані та пошкоджені понад 500 км автодоріг і майже 200 мостів.

Люди, які постраждали від повені, потрапили в надзвичайно важку ситуацію. В розпал пандемії коронавірусу люди були змушені залишатися вдома, часто навіть без роботи і засобів для життя. Своєю чергою, стихійне лихо наробило багато шкоди господарствам, з наслідками якого люди не спроможні були самостійно справитись.


На заклик Блаженнійшого Святослава, глави Української греко-католицької церкви (УГКЦ), допомогти постраждалим від паводку відгукнувся Фонд «Поміч Україні» з Торонто.

Карітасу України передали 23 980 CAD, які спрямували на допомогу постраждалим від стихії. Для ефективної допомоги на місцях кошти передали у локальні осередки «Карітасу» у Чернівцях, Коломиї, Івано-Франківську, Львові та Тернополі.


Як пояснила Оксана Гайдук, референтка організації, основна мета фонду «Поміч Україні» — допомагати бідним в Україні. «Добре знаємо, що найбільше страждають через природні катастрофи саме люди найменшого достатку. У випадку надзвичайної ситуації в них немає засобів поліпшити житло, чи ліквідувати наслідки стихійного лиха, саме тому надаємо допомогу потерпілим», — зазначила вона.

Підопічні Карітасу — це, зазвичай, люди, які і так живуть в значній скруті, а стихійне лихо забрало в них часто останнє — старі будинки почали розвалюватися, побутова техніка вийшла з ладу, домашні речі стали непридатні для використання, а господарство не дало врожаю через затоплення.


В населених пунктах Розтоки, Банилів, Новоселиця, Костичани, Ваньчиківці, Давидівка Чернівецької області 15 родин, що постраждали внаслідок паводку, отримали набори ковдр, подушок і постільної білизни, обігрівачі, мультиварки, електроплити, чайники, будівельні матеріали та продукти харчування.

Вісім стареньких самотніх людей з с. Обертин Івано-Франківської області, обійстя яких нещодавно постраждали від червневої повені, отримали через Карітас Коломия благодійну допомогу — холодильники та напівавтоматичні пральні машинки. Також у рамках проєкту провели ремонтні роботи для відновлення зруйнованого житла в с. Тростянка та с. Залуччя.

Мешканцям сіл Дзвиняч, Росільна, Космач, Міжгір’я, Луквиця, Старі Богородчани, Скобичівка, Нивочин, Гринівка, Лесівка, Солотвин, Бабче, Богрівка, Гута, Стара Гута, Кривець, Кричка, Манява, Бойки, Маркова, Монастирчани, Пороги, Раковець, Яблунька, що постраждали від паводку, Карітас Івано-Франківськ надав допомогу у вигляді продуктів харчування.

Майже 150 родин отримали від благодійників картоплю та набори продуктів харчування. Для людей, які звикли все вирощувати самотужки, необхідність купувати картоплю, буряки, моркву, цибулю стала справжньою траґедією. Для багатьох родин придбані Карітасом крупи, борошно, олія й овочі стали справжнім порятунком.

Карітас Львів у співпраці з фахівцями Стрийського районного центру соціальних служб для сім’ї дітей і молоді, а також сільськими старостами надав допомогу продуктовими наборами 79 сім’ям у 27 населених пунктах Львівської області.

В Тернополі й області допомогу отримали понад 150 осіб. Серед них — самотні, важкохворі люди похилого віку, паліативні хворі, діти з родин, що перебувають у складних життєвих обставинах, безпритульні. Впродовж трьох місяців роздали продукти харчування та побутову хімію. Ця допомога стала для них великою підтримкою.

Від імені наших підопічних щиро дякуємо фонду «Поміч Україні» та кожному з жертводавців за таку важливу допомогу та підтримку. Сльози радості, посмішками та слова вдячності від постраждалих — найкраща нагорода в проєкті по допомозі людям, які постраждали від паводку для команди «Карітасу України».

Навіть сьогодні, через рік після стихійного лиха, наслідки паводку досі до кінця не подолані. Карітас в Івано-Франківській та Чернівецькій областях продовжує допомагати самотнім стареньким, людям із інвалідністю, багатодітним родинам, матерям, що самостійно виховують дітей, зрештою повернутись до звичного життя.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/