Психологічна підтримка – важливий засіб профілактики розвитку значних стресів

Психічне здоров’я – це стан душевного благополуччя, яке дає кожній людині можливість здійснювати власний потенціал, долати звичайні життєві стреси, плідно працювати. Порушення душевного благополуччя, душевної рівноваги може спричинити розлади психіки та поведінки.

Стреси стали складовою частиною життя сучасної людини. Люди борються з ними, не замислюючись про те, що потрібно не боротися, а не допускати їх. Сучасне життя само по собі сприяє стресам: зміни в житті політичному, економічному, негаразди на роботі, та й просто поїздка в громадському транспорті призводять до того, що людина зі своїми стресами починає миритися, а так і до депресії недалеко.

Психологічно здорова людина – це насамперед людина спонтанна і творча, життєрадісна і весела, відкрита і пізнає себе і навколишній світ не тільки розумом, а й почуттями, інтуїцією.

У збереженні та зміцненні психічного здоров’я важливе значення має дотримання принципів здорового способу життя. Особливе значення має психогігієна – це комплекс заходів з дотриманням культури між особистих стосунків, уміння керувати своїми емоціями, чергувати працю і відпочинок, створювання сприятливого психологічного клімату у колективі, сім’ї; систематично займатись фізичною культурою, додержуватись раціонального харчування, режиму дня, достатньо спати, позитивно мислити, бути оптимістичним доброзичливим.                                                  

Психосоціальна підтримка бенефіціарів буферної зони – невід’ємна складова реалізації проекту «Багатосекторальна гуманітарна допомога у грошовій, натуральній формі ,послуг та медичних ваучерів для покриття базових потреб, продовольчої безпеки, фізичного і психічного здоров’я і підготовки до зимування постраждалих від конфлікту осіб на сході України» та направлена на відновлення нормального життя, самодопомогу, навички саморегуляції, трансформацію негативних хвилювань у позитивні емоційні стани за допомогою індивідуальних консультацій та групових сесій.

Підтримка є важливим засобом профілактики розвитку значних стресів або проблем з психічним здоров’ям. На цьому акцентують увагу психологи проекту, які надають психосоціальну допомогу бенефіціарам буферної зони 0-5 км від лінії зіткнення Бахмутського та Торецького районів.

Напередодні Дня психічного здоров’я психологи  проводять інформаційні просвітницькі заходи на теми дуже актуальні в сьогоденні: «Як зберегти своє психічне здоров’я», «Методи збереження психічного здоров’я», тим саме підвищуючи обізнаність людей. Також фахівці демонструють практичні вправи та надають рекомендації, які можна використовувати в повсякденному житті.

Психологи Карітасу Краматорськ, проекту «Багатосекторальна гуманітарна допомога у грошовій, натуральній формі ,послуг та медичних ваучерів для покриття базових потреб, продовольчої безпеки, фізичного і психічного здоров’я і підготовки до зимування постраждалих від конфлікту осіб на сході України»


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Наша мета: турбота про психічне здоров’я кожного

Щорічно 10 жовтня у світі відзначається Всесвітній День психічного здоров’я.

У 2021 році МОЗ обрало темою цього дня таку: «Наша мета: турбота про психічне здоров’я кожного».

Психічне здоров’я є невід’ємною частиною і найважливішим компонентом здоров’я. Воно визначається як стан благополуччя, при якому кожна людина може реалізувати свій творчий хист і власний потенціал, протистояти звичайним життєвим стресів, продуктивно і плідно працювати і робити внесок в життя своєї спільноти. У цьому позитивному сенсі психічне здоров’я є основою благополуччя кожної людини і ефективного функціонування всієї спільноти.

Пандемія короновірусу має величезний вплив на наше життя та наше психічне здоров’я, оскільки більшість людей відчуває емоційний стрес, ізоляцію, що провокує відчуття самотності, страху, надмірних переживань, пригніченого настрою чи депресивних станів, фізичних реакцій, загострення хронічних захворювань. 

За ­результатами онлайн-­опитування Центру з конт­ролю та профілактики захворювань США (CDC, 2020) за участю понад 5 тис. дорослих, ознаки травматичного та стресового розладів виявили у 26,3 %, тривоги або депресії — у 30,9 %, про ­вживання психо­активних речовин повідомили 13,3 %, про думки щодо вчинення само­губства 10,7 % опитаних.

Карітас України має багаторічний досвід роботи з людьми, які потребують психосоціальної підтримки.

В Мережі соціальних центрів Карітасу надається допомога людям (в першу чергу молоді) з інтелектуальною недостатністю, психічними розладами та іншими важкими формами інвалідності (ДЦП, синдром Дауна тощо).

Наразі мережа налічує сім центрів, які діють у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях.

Метою роботи центрів є надання психосоціальної підтримки та допомоги в подоланні соціальної ізоляції, адаптації до життя в громадах, покращення само-впевненості та самостійності підопічних, розвиток творчої та освітньої самоактуалізації, отримання нових життєво необхідних навичок.

Проект «Підтримка соціальних центрів Карітасу України у програмах для людей з інвалідністю в Україні» реалізовується за фінансової підтримки німецького БФ Renovabis та БФ Карітас (Іспанія).

Також в рамках проектів «Багатосекторальна гуманітарна допомога у грошовій, натуральній формі, послуг і ваучерів для покриття базових потреб, продовольчої безпеки, фізичного і психічного здоров’я та підготовки до зимування постраждалих від конфлікту осіб на сході України», 2021-2023 рр., «Психосоціальний супровід для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні на сході України» та «Зміцнення здоров’я, стійкості громад та засобів до існування в Донецькій та Луганській областях» надається психологічна допомога мешканцям буферної зони.

Перша психологічна допомога, кризова інтервенція, психовентиляція, психоедукація – це те, з чим кожного разу працюють наші психологи в зоні конфлікту і те, що залишається актуальним до сьогоднішнього дня.

«Бути почутим та прийнятим» зі своїм болем, злістю, агресією, несправедливістю, без оцінки та осудження – одна з головних складових психологічної допомоги.

Важливо розуміти , що мешканці буферних зон потребують допомоги.

Психологи Карітасу проводять індивідуальні та групові психологічні консультації, займаються підвищенням психологічної грамотності, розкриттям взаємозв’язку між психічним і фізичним здоров’ям, проводять психологічні тренінги для місцевих мешканців. Також, працюють телефонні консультування за потребою та запитом від населення.

Фізичне та емоційне напруження, переживання через ковід, часті обстріли – психологи мобільних бригад стають свідками того, як бенефіціари мають багато переживань, посилюються їхні депресивні та тривожні стани, переживають горе та втрату, мають симптоми травми, страху, самотності, хронічних захворювань. На лінії розмежування люди не отримують послуг у сфері психічного здоров’я. Психічне благополуччя має бути визнано на рівні турботи про загальне здоров’я населення.  

За підтримки Союзу Українських Організацій в Австралії Карітас України реалізовує проєкт «Програма реабілітації ветеранів та їх родин, що постраждали внаслідок збройного конфлікту на Сході України».

Серед основних напрямків допомоги – медична допомога та реабілітація, психологічна допомога та реабілітація, зокрема реабілітація від алкогольної та наркозалежності. Ветерани – учасники проєкту, котрі страждають від залежності і мають можливість пройти реабілітацію в центрі «Назарет» поблизу Дрогобича.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/

Вплив психічного здоров’я на соціальне благополуччя особистості

Психіка сучасної людини відчуває потужні негативні впливи соціального, природного, побутового та багатьох інших характерів.

Психічне здоровʼя – це рівень психологічного благополуччя, який визначається не тільки відсутністю психічних захворювань, а й рядом соціально-економічних, біологічних й факторів, що відносяться до навколишнього середовища.

Благополуччя особистості охоплюється реалізацією її здібностей, подоланням нормальних життєвих напружень, можливостями протистояти звичайним життєвим стресам, плідно працювати.

Всесвітня організація охорони здоровʼя виділяє наступні критерії психічного здоровʼя:

– усвідомлення і відчуття безперервності, постійності та ідентичності свого фізичного і психічного «Я»;

– почуття сталості та ідентичності переживань в однотипних ситуаціях;

– критичність до себе та своєї власної психічної продукції (діяльності) та її результатами;

– відповідність психічних реакцій (адекватність) силі й частоті середовищних впливів соціальним обставинам і ситуацій;

– здатність самоконтролю над поведінкою відповідно до соціальних норм, правил, законів;

– здатність планувати власну життєдіяльність і реалізовувати ці плани;

– здатність змінювати спосіб поведінки залежно від зміни життєвих ситуацій і обставин.

Психічне здоровʼя людини тісно повʼязане із наявністю і збереженням психологічної стійкості. Психологічна стійкість охороняє особистість від дезінтеграції й особистісних розладів, створює основу для внутрішньої гармонії, забезпечує реалізацію фізичних і духовних потенцій людини.

Стійкість до подолання труднощів, збереження віри в себе, упевненості в собі, своїх можливостях, досконалість психічного саморегулювання – це невідʼємні складові психічного здоровʼя.

Особливості роботи в буферній зоні

Варто зазначити, що з початком військових дій психологічний стан людей, які мешкають впритул до лінії розмежування, значно погіршився. Окрім загальноприйнятих критеріїв психічного здоров’я, для мешканців буферної зони додаються фактори, які є поза їх впливом. Тривалий час люди відчувають увесь негативний спектр відчуттів внаслідок близькості до лінії ведення бойових дій: це страх за майбутнє, травматичні спогади, невизначеність у завтрашньому дні, самотність внаслідок втрати можливості бачитися зі своїми дітьми через те, що вони проживають на тимчасово окупованій території, погіршення самопочуття через постійні переживання та стресові стани. Тому питання психічного здоров’я для них є вкрай актуальним. Роботу з усіма цими проявами для покращення психоемоційного стану проводять психологи Карітасу Донецьк на групових та індивідуальних зустрічах із мешканцями буферної зони.

Учасників навчають стабілізаційним технікам, конструктивним способам подолання конфліктних ситуацій, знайомлять та впроваджують техніку «майндфулнес», завдяки якій людина вчиться знаходитися «тут і зараз», відчувати особливість моменту та прислухатися до своїх відчуттів, нейтралізувати стрес та підвищити стресостійкість. Також свою ефективність в подоланні негативного психоемоційного стану показав творчій напрямок: на групових заняттях з правопівкульного малювання учасники разом з психологами створюють чудові художні роботи, не замислюючись над результатом, проте насолоджуючись моментом. Результат роботи завжди є вражаючим та люди, дивлячись на свої картини, отримують неймовірний заряд позитиву, гарного настрою, підвищують свою самооцінку та надихаються на повноцінне життя, не дивлячись на складну життєву ситуацію.

Можливість долучитися до занять, на яких навчають та допомагають впоратися зі стресом, тривожністю та страхами, є дуже вчасними та необхідними для людей, які щодня перебувають в пригніченому стані. Через небезпеку обстрілів населених пунктів, які знаходяться на відстані 0-5 км від лінії розмежування, відвідування гуманітарних організацій там є дуже обмеженою. Тому зустрічі з психологами завжди користуються успіхом: люди із задоволенням відвідують заняття для покращення психоемоційного стану та підтримки свого психічного здоров’я.

Ще одним  викликом для людства стала пандемія COVID-19. Жодна країна не була готова до її страшних наслідків. Інфекційні хвороби та смерть, економічні втрати світового масштабу та соціальна ізоляція стали справжнім випробуванням для людей. Тому питання психічного здоров’я населення нашої планети наразі є одним з найважливіших. Доступність до психологічної допомоги повинна бути для усіх верств населення.

Як можна самостійно піклуватись про своє психічне здоров’я:

– Повноцінний сон (перш за все, мозок сприймає недосипання як тривожність, що змушує його працювати у напруженому режимі)

– Збалансоване харчування (дієта з великою кількістю поживних речовин і низьким вмістом жирів може запобігти депресії та зменшити її симптоми).

– Фізична активність (щоденна 20-30 – хвилинна прогулянка покращує когнітивні функції мозку).

– Соціальна інтеграція: спілкування з друзями та родиною. 

– Заняття активностями (зокрема такими, які приносять задоволення і відчуття того, що робиться щось змістовне). 

Піклуйтеся про своє психічне здоров’я, адже це запорука щасливого життя і довголіття!

Тетяна Косова, психолог проекту «Багатосекторальна гуманітарна допомога у грошовій, натуральній формі, послуг і ваучерів для покриття базових потреб, продовольчої безпеки, фізичного і психічного здоров’я та підготовки до зимування постраждалих від конфлікту осіб на сході України», 2021-2023 рр.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/