1.09.2016, Україна
Наприкінці серпня Україну відвідав Президент Карітасу Німеччини д-р Петер Негер. У рамках свого візиту він побував у Києві, Дніпрі та Краматорську, а також у селищах «буферної» зони Миронівський та Луганське.
У київському Карітасі німецькі гості познайомитись з підопічними «Простору, дружнього до дитини», а також проекту Мобільна робота з молоддю; у Дніпрі відвідали Єдиний центр соціальних послуг та зустрілися з місцевими отримувачами допомоги. «Візит Президента Карітасу Німеччини до Єдиного соціального центру був дуже хвилюючим та відповідальним, – ділиться враженнями директор Карітасу Донецьк отець Василь Пантелюк, – однак, оглянувши центр та відвідавши різноманітні заняття для наших підопічних, представники Карітасу Німеччини високо оцінили нашу роботу, адже ми працюємо, щоб допомагати людям, бути опорою та прихистком для потребуючих. В нашому центрі завжди лунає щасливий дитячий сміх, люди поважного віку із задоволенням відвідують заняття та знаходять нових друзів».
Після зустрічі з командою Карітасу Краматорська делегація вирушила до буферної зони, де ознайомилась з потребами людей, що постраждали від воєнних дій. За словами д-ра Петера Негера, такі поїздки зазвичай справляють дуже гнітюче враження, проте дуже важливо бачити, як школа після ремонту відновила свою роботу, як старенькі самотні люди повернулись до відремонтованих домівок, як люди мають змогу отримати медичну допомогу та ліки. «Наш візит є виявом солідарності – з працівниками Карітасу, котрі працюють в таких непростих умовах, а також солідарності з людьми, котрим довелось зазнати чимало страждань», зазначив Президент Карітасу Німеччини під час візиту.
Нагадаємо, за останні два роки Карітас Німеччини спільно з німецьким урядом надали допомогу на понад 7 мільйонів євро для подолання наслідків гуманітарної кризи на сході України. Відповідаючи на запитання, що саме мотивує Карітас Німеччини надавати таку значну фінансову підтримку, д-р Петер Негер зазначив, що покликанням Карітасу бачити біду і діяти, допомагаючи потребуючим.
Надання допомоги у вигляді продуктів харчування та гігієнічних наборів; надання коштів для придбання медикаментів та лікування; ремонтні та відновлювальні роботи; сприяння у працевлаштуванні та психосоціальна допомога – все це, за словами Президента Карітасу Німеччини, дає надію сотням тисяч людей, котрі зазнали значних страждань, і перспективу на майбутнє.
Тим часом, як зазначив Президент Карітасу України Андрій Васькович: «На сьогодні ми з колегами з Німеччини ведемо активний діалог щодо реалізації майбутніх проектів з допомоги постраждалим від воєнних дій, тому висловлюємо щиру вдячність Карітасу Німеччини за неоціненну допомогу та підтримку, що вони нам надали та продовжують надавати».
Особливістю цьогорічного табору стало виховання у дітей милосердя – вони вчилися любові до оточуючих, формуванню внутрішнього прагнення надати допомагати ближнім. З цією метою щодня у таборі проводилася «година милосердя», під час якої кожен мав присвятити годину свого часу добрій справі для іншого. А проявлялось це найрізноманітнішими несподіваними сюрпризами та приємними подарунками одне одному – до кінця перебування у таборі всі переконалися, що дарувати комусь свою увагу та турботу не менш приємно, ніж отримувати її.
Тим часом вихованці Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії мали змогу відпочити у літньому таборі «Канікули з Богом», який за три літні зміни прийняв 198 дітей віком від 8 до 17 років. У програмі відпочинку були і щоденні майстер-класи, і спортивні змагання, і реколекції, а також захоплюючі екскурсії, дискотеки та концерти талантів. Урочистий концерт, присвячений закриттю третьої табірної зміни та заключна святкова ватра запам’ятаються вихованцям надовго, адже вони змогли на повну проявити свої таланти, виступити з найрізноманітнішими яскравими номерами і все це в атмосфері справжнього домашнього затишку. Як відзначали вихованці і вихователі, складалося враження, що це просто сімейний концерт, де немає пафосу чи театральної гри, а тільки щирість та відкритість дитячих сердець. Всі присутні активно підтанцьовували та підспівували у такт юним артистам, а хтось просто нишком витирав сльози – адже всі прикипіли душею до гір, друзів і атмосфери табору. Як сказала наприкінці зміни аніматор Наталія: «У нас була одна мета – зростити у серцях вихованців багато любові! До Бога, один до одного та до себе. Сподіваюся, нам це вдалося. Найкращий результат нашої роботи буде, якщо всі наші вихованці виростуть хорошими людьми!».
В свою чергу підопічні Карітасу Київ провели кілька незабутніх днів на Київському морі. Головною метою поїздки було розширити соціальний простір дітей, сприяти усвідомленню учасниками цінності здоров’я, формування навичок здорового способу життя, показати як можна конструктивно проводити вільний час, а також сформувати навички відповідальної поведінки, лідерства, свідомого прийняття важливих життєвих рішень. Команда проекту «Мобільна робота з молоддю» зробила все можливе щоб діти отримали не лише позитивні враження від відпочинку, але і навички зеленого туризму. І, судячи з відгуків вихованців, їм це вдалося. «Мені дуже сподобалось у таборі, він справді крутий, всі чотири дні. А ще мені було цікаво, бо я була з близькими людьми» – розповіла Марія. А її подруга Софія доповнила: «У нас були круті ігри та квести. Найбільше мені запам’ятались пошук скарбів, гра «павутинка», лабіринт та змагання з волейболу. Це перший раз коли я жила чотири дні в лісі, в палатках – і це було чудово».
Насолодитись чудовим відпочинком мали нагоду і маленькі підопічні Карітасу на Донеччині, де в літніх таборах понад 160 дітей мали змогу вільно спілкуватись з однолітками, брати активну участь у творчих та спортивних заходах, та просто дихати цілющим повітрям, відновлюючись душевно та фізично, що так необхідно дітям, які стресовані обставинами військового конфлікту та вимушеного переселення. Однак до головних «терапевтичних факторів», мабуть, слід віднести – взаємодію. Саме взаємодію, яка включає і спілкування і допомогу, і виступ на сцені, і спортивні заходи, під час яких активується почуття команди… Все це допомагає дітям вимушено переселених осіб не почуватися відторгненими та відчуженими, а навпаки – допомагає інтегруватися у суспільство та знов пережити почуття єдності та включеності у світ, також дітям активно допомагають аніматори та психологи.
На початку серпня всі кейс-менеджери мали нагоду взяти участь у тренінгу «Короткочасна терапія, орієнтована на вирішення проблемних ситуацій» головною метою якого було ознайомити учасників із основами даного підходу та відпрацювати навички проведення консультування із застосуванням техніки такої терапії. Даний підхід є достатньо новим напрямком консультування, орієнтованим на вирішення проблемних ситуацій (Solution Focused Brief Therapy), тому учасники ознайомились з історичними передумовами розробки методу та його фундаментальними засадами. Але особливу увагу було присвячено практичному відпрацюванню навичок консультування різних груп клієнтів – таких що зазнали впливу депресії, насильства, фізичної чи психологічної травми, залежності, тощо.
Даний підхід Карітасу, спрямований на професійне вдосконалення співробітників і використання інноваційних методик є новаторським і його схвалюють і представники ПРООН. Як зазначила Олена Савчук, спеціаліст з кейс-менеджменту, правових та психологічних послуг Програми розвитку ООН, «кейс-менеджмент є одним з провідних напрямків другого етапу проектів допомоги ВПО, які фінансуються ПРООН. Карітас унікальний в тому, що даний підхід перейшов і в інші проекти організації та продовжує розвиватися поза рамками нашого конкретного проекту. Окрім того, серед усіх наших отримувачів гранту Карітас найбільше вкладає в розвиток персоналу. Я впевнена, що навички короткотермінової терапії підвищать потенціал учасників та покращать здатність справитися з комплексними ситуаціями клієнтів».
Другий шматочок мав бути подарунком для іншої дитини, яка позбавлена батьківської опіки. Така ідея дуже захопила учасників. Адже вони усвідомлювали, що це не просто шматочок мила, а подарунок дитині, яка знаходиться у скруті. Тому і придумували найрізноманітніші форми і забарвлення, аби порадувати тих, кому призначались подарунки. Було тут мило у вигляді фруктів, тваринок, квітів, різних кольорів і ароматів. Учасники майстер-класу не зупинились лише на миловарінні – ретельно добирали пакувальні матеріали, колір та вигляд стрічок, адже всім хотілось принести хай маленьку частинку радості дітям!
Після майстер-класів підопічні проекту відвідали дитячий будинок для дітей-сиріт «Барвінок», де мали змогу особисто подарувати власноруч зроблені мило та масажні іграшки. Вихованцям дитбудинку було дуже приємно отримати незвичні подарунки, зігріті теплом рук та сердець їхніх однолітків, а вихованцям Карітасу – відчути свою причетність до благодійності. Під час цього візиту команда Карітасу не обмежилась просто роздаванням подарунків, а також провели спільний майстер клас з орігамі та паперопластики для всіх охочих вихованців дитбудинку і Карітасу. А ще всі разом діти пограли у колективні ігри та потанцювали.
За п’ять років існування КЕР було проведено більше 50 засідань, круглих столів та конференцій, де обговорювались проблемні питання реформування соціальної сфери України. Одним з таких заходів став круглий стіл «Соціальний сектор як інструмент людського розвитку», який пройшов 29 липня 2016 р. Метою засідання стало обговорення дослідження «Аналіз реформування соціального сектору в Україні», яке виконувало Бюро соціальних та політичних розробок за підтримки UNICEF. В його роботі взяли участь представники профільних наукових установ, зокрема, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління», НДІ праці і зайнятості населення МСП України і НАН України; представники міністерств, а також представники низки міжнародних та українських неурядових організацій, що працюють в соціальній сфері.
Керівник проекту Наталія Голинська зазначає: «Події останніх років негативно вплинули на населення України, особливо на найуразливіші соціальні групи. Ці процеси призвели до швидкого зростання внутрішньої і зовнішньої міграції. Зростає і кількість випадків торгівлі людьми. У ситуації війни і кризи в Україні багато чоловіків, жінок і дітей потерпають від різних її форм, таких як трудова та сексуальна експлуатація, примусове жебрацтво, втягнення дітей у збройні конфлікти, залучення до злочинної діяльності, примусові ранні шлюби, торгівля органами, продаж дітей, а також інші форми нелюдського поводження ‒ за кордоном і всередині країни. Відсутність інформації та недосконалість державної системи соціального захисту в Україні призводить до збільшення числа постраждалих і вони потребують негайної допомоги».
За визначенням Звіту Державного департаменту США про торгівлю людьми у світі у 2016 році, Україна залишається «країною походження, транзиту та призначення для чоловіків, жінок та дітей, яких піддають примусовій праці та сексуальній експлуатації». У цьому ж звіті зазначається, що вимушені переселенці в Україні особливо вразливі до експлуатації. За даними Міжнародної Організації з Міграції (МОМ), за роки незалежності від торгівлі людьми постраждали понад 160 000 українців.
В кожній картині вкладено набагато більше праці, ніж здається спочатку: люди з особливими потребами вимушені докладати зусиль майже до кожної своєї дії. Доїхати до соціального центру громадським транспортом, порозумітись із продавцем в магазині, постійно опановувати емоції, працювати над власним терпінням і посидючістю – це щоденна внутрішня робота особливих художників, це їхня боротьба за особистісний розвиток. Дописані картини стали їхньою перемогою над собою, а виставка у Львові дала відчуття взаємодії та зацікавлення громади. Почуватися потрібними і корисними для суспільства – одне з найсильніших прагнень людей з особливими потребами.
До відкриття виставки долучились представники партнерських спільнот і організацій: центру «Емаус», майстерні «Сузір’я Оріоне», спільноти «Віра і Світло», агентства «Корпус Миру». Як відзначила Людмила Сухарєва, впродовж останніх років кількість організацій, які працюють з особливими людьми, зростає – так же, як і рівень толерантності в суспільстві та рівень прийняття.
Пробудження творчого потенціалу, розвиток як індивідуального підходу, так і командного духу, зміна погляду на звичайні речі та міста, в яких мешкають – такими були ідеї майстер-класів для дітей «Я – МИ – НАШЕ МІСЦЕ» від польської мисткині Агати Шторц та Вальдемара Татарчука. Програму побудували так, щоб залучити дітей різного віку, опираючись тільки на їхню креативність, незалежно від художніх навичок. Участь у майстер-класах взяли близько 60 дітей.
Проведення майстер-класів у східних містах України, близьких до зони військового конфлікту, має соціальне спрямування: допомогти дітям знайти точки опори, вміти виражати свої емоції та сміливо виявляти себе, формувати власний погляд на речі. За словами Віри Павлової, координаторки дитячих центрів «Простору, дружнього до дитини» Карітасу України, саме арт-терапія є одним із найдієвіших способів психологічної роботи з дітьми вимушених переселенців та з дітьми, які бачили військові дії. Креативні заняття допомагають дітям переключитись та відчути себе в безпеці, позбутись страхів та вчитись спрямувати свої думки на позитив.
Протягом двох тижнів тривали ремонтні роботи з відновлення даху будівлі та встановлення нових вікон із захисною плівкою. Паралельно проводився моніторинг та встановлення вікон у приватних оселях мешканців Авдіївки, Мар’їнки, Красногорівки, Чермалику та Талаківки. 
«Ну, слава Богу, сама жива залишилась – я у своїй кімнаті сиділа. А прилетіло у коридор – все рознесло – і кухню, і ванну кімнату, і вхідні двері. Всі вікна повилітали. Мене, як сиділа, так і засипало склом, речами різними», – витирає сльози 81-річна Марія Семенівна. Вона живе у старій частині Авдіївки, що постійно потрапляє під обстріли. П’ять вікон у будинку Марії Семенівни замінив Карітас-Маріуполь за проектом Cordaid. «Цей будинок ми разом з чоловіком побудували 50 років тому. Як його тепер відновлювати? В мене майже вся пенсія на ліки іде. Дякую вам – вікна поставили, хоч сонячне світло буде у домі» 
Організатори тритижневого табору у Хмельницькому вирішили зосередитись на культурно-пізнавальному розвитку своїх юних підопічних, тому відпочинок включав у себе цікаві мандрівки – до святинь УГКЦ, в Рівненський зоопарк чи в унікальний природний парк Подільські Товтри. Але навіть залишаючись у місті, діти не нудьгували, їм пропонувались цікаві навчальні заходи – це і урок безпеки від патрульної поліції, і майстер-клас з японської культури, і урок з історії рідного краю в обласному краєзнавчому музеї та навіть кулінарний майстер-клас з випікання пісочного печива. Не забули вихователі табору і про те, що їхні підопічні – просто діти, які хочуть відпочити і розважитись. Тому вистачало і простого спілкування, і спільних походів в кінотеатр чи звичайного чаювання в перервах між заходами. А якщо набридало бути в самому таборі, то вибирались на пікнік до дендропарку «Поділля» чи на канатну доріжку в «Альпін-парку».
Перед вихователями табору стояло непросте завдання – не лише організувати цікаве і насичене дозвілля, але й відкрити перед дітьми з Донецької області, більшість з яких досі не бували на Західній Україні, місцеві звичаї, традиції, сприяти формуванню усвідомлення того, що люди з різних частин України нічим не відрізняються, а побудувати спільну процвітаючу країну можна, лише порозумівшись один з одним. 
Особливу увагу вихователі приділяли активному відпочинку, майстер-класам, конкурсам талантів, іграм на свіжому повітрі, походам на природу. Вихователями були не лише співробітники Карітасу, а й батьки. Наприклад, вихователь наймолодшої групи Мар’яна приїхала до табору разом зі своїми чотирма дітьми: «Для мене важливо, щоб мої діти насичено і активно провели літні канікули і коли я дізналась про цей табір одразу зрозуміла, що вони повинні бути тут. І дуже добре, що я маю змогу долучитись до них у ролі вихователя. Для мене це дуже цікавий досвід».