Автор: csm_admin

27.07.2012, Івано-Франківськ
Забезпечити сталість концепції приятелів та розвивати її ? основна мета дводенного навчального семінару «Потрібні двоє», що відбувся нещодавно в Івано-Франківському Карітасі. Навчальний семінар є одним із заходів в рамках проекту «Забезпечення сталості концепції приятелів», що розпочав свою роботу в червні цього року завдяки фінансової підтримки Мережі нідерландських благодійних фондів для Центральної та Східної Європи, Сканфонду та Карпатського Фонду (МБФ «Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону») у рамках Програми приятелів «Потрібні двоє: допоможи іншому – стань приятелем».

«Бути приятелем – просто і складно водночас, – каже Наталія Козакевич, виконавчий директор Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ. Це просто, бо означає просто бути завжди поруч. Приятель ? це як товариш: йому можна довіритися, він може вислухати, з ним можна прогулятися, піти в кінотеатр чи кафе. Однак, від приятеля вимагається професіоналізму, витримки та тактовності, а, головне, – залишатися приятелем на довший час.

Молодь з особливими потребами ? дуже особлива цільова група, вона щира і довірлива, охоче відкривається до спілкування, та одночасно дуже вразлива і важко переносить втрату приятелів. Важливо пам’ятати про це в роботі приятельських пар, а тому вимоги та критерії до волонтерів мусять бути особливими».

Сесії семінару, що організований для соціальних працівників мережі Карітас України, спеціалістів обласного та районних Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, БО «Мальтійська служба допомоги» мають на меті ознайомити якомога більше зацікавлених осіб з концепцією приятелів, яка спрямована на людей, що потребують соціальної підтримки.

За час першого етапу проекту «Допоможи іншому – стань приятелем» до роботи Карітасу було долучено понад 43 волонтери, сформовано 20 приятельських пар. Цікаві заходи, індивідуальні зустрічі приятельських пар показують, що проекти приятелів справляють значний вплив на цільові групи та доводять ефективність цієї концепції.

Заангажовані результатами роботи приятельських пар учасники семінару налаштовані на впровадження цього досвіду та втілення концепції приятелів для громади Івано-Франківської області.

24.07.2012, Коломия, Івано-Франківщина
Діти – це найбільша цінність суспільства. Цю просту істину добре розуміють і в Карітасі Коломийсько-Чернівецької єпархії. Більше 5-ти років тут діє проект, спрямований на допомогу дітям трудових мігрантів і дітям, які потрапили в складні життєві ситуації.

Основна мета проекту – забезпечення психоемоційної, моральної та педагогічної підтримки дітям. Влітку найефективнішим способом досягти поставлених цілей є наблизити дітей до цілющої природи. Нещодавно вони побували в мальовничому куточку Карпат, в гірському селі Шешори (Івано-Франківська область). Шешорські гори вкриті лісами з буку, смереки, ялиці, грабу та інших порід, на схилах гір поширеною є чорниця, ожина та малина. Гірська річка на території села спадає кількома водоспадами, вода в ній доволі тепла.

Літні подорожі в гори, на річку і до озер вже стали традиційнимиу місцевому Карітасі. Якщо минулого року курортне селище відвідало 15-теро дітей, то цього року була можливість оздоровити понад 20 найбільш потребуючих відпочинку і опіки дітей. Щороку дедалі більше дітей долучається до Карітасу в Коломиї, тому що саме тут вони відчувають любов і живе спілкування.

Розповідає Тарас Бучовський, координатор роботи із дітьми: «Відпочинок в горах дає можливість згуртуватися дітям, відчути сімейне тепло та турботу один за одного. Діти різного віку та статі в супроводі керівника проекту, соціального педагога та психолога протягом 3 днів засмагали під палючим липневим сонцем, купалися в цілющих водах річки Пістиньки. Крім того, вони ходили на прогулянки в багаті ліси Косівщини, а вечорами – смажили шашлики».

Якщо для 10-річної Ірини ця мандрівка була вже не першим досвідом в Карпатах, то для 14-річного Станіслава все було новим. Він разом з іншими хлопцями жили в наметах. Одного дня дівчата дозволили господарювати їм на імпровізованій кухні.

«Всі здивовані тим, наскільки хлопці вміло проявили себе на кухні, – каже Наталя Григорчук, психолог. – Вони готували настільки згуртовано і відповідально, що смак їхніх страв здивував нас всіх! Діти постаралися, щоб довести, що варті довіреної їм кухні та щоб проявити себе з кращої сторони. Вони справді талановиті. Головне – давати їм можливість це показати».

Працівники Карітасу відзначаюють, що діти, повертаючись з такого відпочинку, стають більш згуртованими, відповідальними, з їхніх облич не сходять усмішки, а в очах – щастя. Тому тут всіляко намагаються влаштувати дітям щороку повноцінний літній відпочинок, щоб восени було про що розповісти в школі. Відтак, за тиждень вони готуються черговий раз відвідати м. Солотвино на Закарпатті.

21.07.2012, Івано-Франківськ
Днями Карітас в Івано-Франківську організував для молоді з особливими потребами разом і дітей трудових мігрантів, спільно з їх волонтерами, відпочинок на пікніку. Щоби відмежуватися від щоденної одноманітності, надати можливість підопічним забути урбаністичний гамір та з’єднатися з природою, соціальні працівники Карітасу організували для них відпочинок і обід на березі міського озера.

Карітас Івано-Франківськ УГКЦ засновано в далекому 1992 році діяльністю благодійної їдальні та пункту розподілу гуманітарної допомоги. Сьогодні це – велика благодійна організація, що присвячує свою висококваліфіковану роботу і жертвам торгівлі людьми, і людям похилого віку, і паліативним хворим, і молоді з особливими потребами, і дітям і молоді, що опинились у складних життєвих обставинах, і потерпілим при надзвичайних ситуаціях, і дітям трудових мігрантів, і іншим потребуючим категоріям населенням в даному регіоні.

Нагадаємо, що з 2008 року завдяки фінансовій підтримці Карітасу Франції було Карітасом України було розпочато проект «Мережа Центрів соціальної адаптації та відпочинку для людей із особливими потребами». На даний час діє 4 центри соціальної реабілітації та адаптації для людей з вадами розумового розвитку: у Львові, Дрогобичі, Стрию та Івано-Франківську. Кожен Центр щоденно надає соціальні послуги 15-25 неповноправним особам, також їх родинам.

На базі осередків Карітасу молоді люди з особливими потребами у дружній атмосфері мають можливість розвиватися, здобувати нові навички, реалізовувати свої вміння і таланти через виготовлення різноманітних виробів, участь в акціях, ярмарках, фестивалях. Тут вони знаходять друзів, спілкуються, вчаться самостійності і адаптованості до умов суспільного життя. В той же час батьки неповносправних осіб також долучаються до участі у заходах, поїздках і таборах, які проводяться в Центрах, на спільних зустрічах та семінарах – отримують психологічну і моральну підтримку.

«Для молоді з особливими потребами цей пікнік став дуже особливим, оскільки більшість із них не були пасивними учасниками, а, навпаки, кожен мав своє доручення: хтось збирав хмиз, хтось розпалював вогонь, хтось смажив сосиски, інші нарізали овочі та фрукти, роздавали столові прибори тощо. Вони відчули себе дуже необхідними і корисними!», ? розповідає Людмила Максим’юк, координатор роботи із неповносправними в місцевому Карітасі.

Після веселих ігор на свіжому повітрі всі гуртом смакували власноруч приготовані страви і фрукти, мали нагоду чимало поспілкуватись і побавитись в активні ігри.

Осередки для неповносправних осіб Карітасу України – це не лише місце спілкування, навчання, психологічної та моральної підтримки неповносправних та їх родин, але також можливість показати суспільству дар людей з іншими можливостями. Завдяки роботі Центрів змінюється ставлення до людини з особливою потребою, її прийняття в життя громади, розуміння її потреб.

18.07.2012, Львівщина
«З Днем народження»! Саме під таким гаслом впродовж 4 днів відбувся нещодавно відпочинково-формаційний табір для членів спільнот руху «Віра і Світло» зі Стрия та Дрогобича, який проходив у Реколекційному центрі сестер Пресвятої Родини в с. Гошів, Івано-Франківська область . Назву табору було обрано невипадково, адже цього року виповнилася 20 років від дня заснування руху «Віра і Світло» в Україні. А який же день народження без гостей і подарунків? Тому, окрім членів спільнот «Віра і Світло», на табір були запрошені також користувачі Центру дозвілля та соціальної адаптації для осіб з особливими розумовими потребами, що діє при Карітасі Стрийської єпархії УГКЦ, та чимало інших молодих людей, які прагнули розділити радість ювілейного свята. Загалом у таборі взяли участь понад 70 осіб.

Жан Ваньє, співзасновник руху «Віра і Світло» у світі, говорив, що: «у кожного з нас, як у горлиці, що співає, як у кожної зірки, що світить, як у кожного дерева, є особлива краса і особливе місце у всесвіті».

Ця фраза стала свого роду основною засадою таборування неповносправних людей, адже впродовж усіх днів учасники роздумували над особливими дарами осіб з особливими розумовими потребами, які є серцем наших спільнот та вчителями у плеканні відкритості, простоти і любові.

Радість святкувань 20-річчя спільноти руху «Віра і Світло» супроводжувались цікавими іграми і конкурсами, майстер-класами, купанням на річці, веселими танцями, співом релігійних і українських народних пісень, спільними молитвами, вечірньою ватрою. Для батьків молоді із особливими потребами було організовано окремий тренінг ? театротерапію, який провела Вікторія Міщук, працівник Навчально-реабілітаційного центру «Джерело» зі Львова.

Кульмінацією таборування була святкова вечеря, яка продовжилася вечірнім карнавалом. З цієї нагоди професійний перукар Мар’яна Мальська зробила різноманітні зачіски усім бажаючим, а попередньо визначені групки людей підготували цікаві сценки та ігри. Під час святкування учасники карнавалу демонстрували свої таланти, багато співали, танцювали та щиро і радісно вітали один одного.

«Напевно, не випадково завершення табору припало саме на Неділю всіх святих українського народу. Якось при проведенні подібного заходу одна жінка, побачивши неповносправних осіб у церкві, сказала: «Сьогодні повна церква святих!», тим самим об’явивши велику правду про цих людей. Адже люди з особливими потребами дуже часто утиснені в своїх правах і самореалізації, однак полум’я їхньої любові і відкритість до прощення, здається, у них немає меж.

У літургійній проповіді цього дня, духівник нашого табору о. Богдан Манишин закликав усіх присутніх нести у світ оту радість і світло любові, свідками яких ми стали, перебуваючи у присутності наших друзів», ? каже Оксана Ільків, координатор роботи із неповносправною молоддю в Стрийському Карітасі.

Організатори заходу висловлюють подяку усім жертводавцям та людям доброї волі, які допомогли здійснити свято радості та любові для неповносправних. Вони зазначають, що допомагаючи їм у роботі фінансово, ми ще раз показуємо родинам, у яких є люди з особливими розумовими потребами, що вони є важливими у суспільстві і місцевих громадах.

12.07.12
Працевлаштування в Польщі – це чудова можливість для мільйонів українців заробити грошей і отримати досвід проживання і роботи в зоні Євросоюзу. Однак часто-густо на наших співвітчизників чекає гірке розчарування, коли обіцяне робоче місце і рівень заробітної плати не відповідають тому, що було обіцяно роботодавцями.

У житті подружньої пари – Андрія та Олени – трапився подібний випадок. Молоді люди, прагнучи заробити грошей, звернулись до агенції з працевлаштування за кордоном. Їм запропонували роботу на заводі з виготовлення кулінарних виробів в Кракові: жінка мала забирати готову продукцію з конвеєра, зважувати та пакувати її, в свою чергу в обов’язки чоловіка входило обслуговування техніки з виготовлення кулінарних виробів. Заробітна плата мала становити понад тисячу доларів кожного місяця при 8-годинному робочому дні. Окрім того, працівники агентства запевнили, що вони будуть проживати в комфортних умовах неподалік від місця роботи.

Звичайно, молода пара не могла відмовитись від такої можливості, зважаючи на те, що вони мали наміри зробити ремонт в своєму помешканні і відкласти певну суму коштів для свого майбутнього. Отже, вони підписали контракт, який був оформлений польською мовою, заплатили певну суму грошей за послуги фірми. І коли подружжя приїхало до Кракова, то стало зрозуміло, що їх просто ошукали.

Завод, на якому повинні були працювати Андрій з Оленою, спеціалізувався на виготовленні напівфабрикатів та розташовувався не в місті, а в селищі. Значно гіршими виявились умови праці та проживання – у приміщенні було холодно, робота була виснажлива і тяжка, при тому доводилось працювати по 12 годин щодня зовсім за мізерний заробіток.

У перший робочий день Олена обпекла руку, проте медичної допомоги так і не отримала. Жити довелось їм разом з іншими заробітчанами в невеликому будиночку, що розташовувався за декілька кілометрів від заводу. Про дотримання санітарно-гігієнічних норм мови навіть не було: одна ванна кімната та плита для приготування їжі на десятьох осіб.

Наступного дня Андрій та Олена вирішили звільнитись і повернутись додому. На щастя, у їх випадку їм це вдалось – допомогли працівники Карітасу. І після того прикрого випадку їх життя склалось якнайкращим чином. Подружжя виховує сина. Андрій вже 3 роки працює продавцем-консультантом, а Олена надає бухгалтерські послуги. Невтішний досвід роботи в Польщі дав змогу подружжю зрозуміти, що краще бути разом із сім’єю і жити на Батьківщині не за таку вже й високу заробітну плату, аніж шукати примарне місце під сонцем там, де на тебе ніхто не чекає.

Українцям, які стали жертвами торгівлі людьми або є в групах ризику, благодійний фонд Карітас України у співробітництві з європейськими державними і громадськими структурами надає консультаційно-інформаційні послуги і безпосередню пряму допомогу з репатріації та реінтеграції, сприянню отримання медичної, психологічної і юридичної допомоги. В організації працюють висококваліфіковані спеціалісти та волонтери, що залюбки допоможуть потребуючим людям.

З 2004 року Карітас в Україні допоміг понад 1 000 жертв торгівлі людьми у їх реінтеграції, а також провів цілий ряд інформативно-просвітницьких заходів. Спеціалісти Представництва Міжнародної Організації Міграції в Україні стверджують, що за 20 років незалежності України понад 110 тис українців постраждали від торгівлі людьми, більшість постраждалих – це жителі Сходу нашої держави. В той же час інші дослідники оприлюднюють дані, що починаючи з 1991 року, до 0,5 млн. українців були продані за кордон.

Ольга Гриб, для МБФ “Карітас України”

10.07.12
Літо на Шацьких озерах на Волині ? це кришталево чисте повітря, вічнозелені сосни, блакитні хвилі озер, ласкаве сонце та безліч активного відпочинку. Все це і навіть теплий літній дощик дарують усім добрий настрій та зміцнюють здоров’я дітей. Вдруге Карітас Волинь організовує літній відпочинок підопічних дітей на базі християнського табору «Лісова казка» на берегах мальовничого оз. Світязь, в екологічно чистій зоні Шацького національного парку.

Щоденний контакт із природою, активний відпочинок і тематика табору мають позитивний вплив на дітей трудових мігрантів. Християнський табір зібрав цьогоріч близько 50 дітей, віком від 9 до 16 років, з проекту «Соціальна та психологічна підтримка дітей трудових мігрантів», дітей з кризових сімей і парафій Володимир-Волинського деканату.

Перебування у літньому християнському таборі приховувало багато дивовижних для дітей подорожей, веселих стартів і занять за інтересами. Чітко продумана програма табору, розклад дня, в який були включені безліч заходів і гуртків, не давала нікому сумувати і залишила вдосталь позитивних вражень.

Впродовж 2 тижнів організовувати дозвілля дітей допомагали семінаристи Тернопільської та Івано-Франківської семінарії Української Греко-Католицької Церкви. Щодня в дитячому таборі відбувалися ранкові та вечірні молитви, проводилися духовні науки по темам «Святі таїнства», «Діяння Христові», «2 заповіді любові», діти дізналися, що таке сповідь, гріх, совість, про роль молитви у житті.

Із цікавої науки семінаристів кожен знайшов для себе щось нове. Під час першої зміни табору відбулася також урочиста літургія за участю єпископа Луцького екзархату Кир Йосафата Говери, якому особлива подяка за сприяння і проведення табору.

Під час табору підопічні місцевого Карітасу діти мали можливість прийняти участь в археологічних розкопках в смт. Шацьк, де ознайомилися з стародавньою історією рідного краю. Соціальний педагог Галицька Тетяна запропонувала дітям тренінг вчинкової активності, який виглядав, як дорога до країни мудрих. Метою тренінгу було допомогти підліткам відкрити власний шлях, зрозуміти вчинок, як творчий і духовний процес зростання людини. Кожного дня в таборі відбувалися обговорення по підсумкам дня і тривала подорож до міст «Дієвих», «Обізнаних», «Мудрих».

Психолог Гавронська Наталія проводила з дітьми діагностичні та проективні тести. Юнаки та дівчата з задоволенням брали участь у діагностиці з метою більше дізнатися про себе, замислитись над своїм характером, обдумати поведінку. Вихователі проводили ігри на знайомство, на виявлення лідера, на згуртування колективу, на виявлення творчих здібностей.

Крім того, відбувалася робота з дітьми в мікрогрупах, в яких застосовувались вправи, спрямовані на розвиток впевненості в собі, на зменшення тривоги, на зняття агресії, анкетування. Також для підлітків був проведений тренінг на тему «Статеве виховання», де діти мали можливість дізнатися багато нового і корисного для свого віку і розвитку.

В таборі діяли гуртки орігамі, малювання, квілінгу. Діти проявляли ініціативу в самостійному проведенні вечорів, готували різні концертні програми, виступи. Як зазначила учасниця табору Іванка Цюник: «Під кінець християнського табору ми стали однією теплою компанією хороших друзів. Кожен поїхав додому з неповторними спогадами. В таборі всі відпочили як фізично, так і духовно!».

08.07.12
Наприкінці червня, в рамках курсів постійної формації, у Луцьку в монастирі оо. Василіян відбулася чергова зустріч духовенства Луцького екзархату Української Греко-Католицької Церкви. Цього разу зустріч відбулася із представниками Карітасу України та Карітасу Волинь і мала на меті розгляд харитативного служіння Церкви, відповідно до стратегії розвитку УГКЦ-2020.

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, котру очолив екзарх Луцький Кир Йосафат (Говера). Цього дня Церква згадує своїх новопроголошених мучеників, котрий беатифікував блаженний Папа Іван-Павло ІІ. У своїй проповіді владика Йосафат наголосив на доброму взірці св. Миколая Чарнецького і тих, що з ним, а також закликав до наслідування їхнього подвижницького життя, котре було сповнене служіння Церкві та народові.

Волинський (Луцький) екзархат було створено рішенням Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви. 15 січня 2008 року у Ватикані було оголошено про те, що ПапаБенедикт XVI поблагословив рішення Синоду єпископів заснувати новий архиєпископський екзархат у Луцьку та призначити о. Йосафата Олега Говеру, священика Тернопільсько-Зборівської єпархії, першим екзархом, уділяючи йому титулярний престол Цезаріани.

Волинський Архиєпископський Екзархат УГКЦ з осідком в Луцьку знаходиться на північному заході України і охоплює Волинську та Рівненську області. На момент створення на цій території діяло 14 греко-католицьких парафій, в яких працюють 5 єпархіальних священиків та 5 ченців – Отці Василіяни і Редемптористи, та один диякон, яким допомагають також священики із сусідніх єпархій. Василіянські монастирі є в Луцьку та Володимирі-Волинському, Отці Редемптористи мають дім у Ковелі.

В 10:30 розпочалася зустріч духовенства Луцького екзархату, на якій генеральний секретар Карітасу України Анатолій Козак розповів про історію, місію, структуру і актуальні проекти Карітасу. Після розповіді виникла дискусія щодо юридичних , законодавчих і фінансових підстав функціонування благодійних організацій в Україні.

Надія Чорна, менеджер із зовнішніх зв’язків Карітасу України розповіла про взаємодію з іншими організаціями та механізмами інформування про діяльність благодійного фонду, служіння Церкви. Окремим питанням виносилось доручення до участі у всеукраїнській благодійній акції «Різдвяна Свічка».

Другу половину зустрічі о. Володимир Кметь розповів про досягнення обласної організації Карітас-Волинь, що діє 2,5 роки і досягла за цей час чималих успіхів у масштабності і професійності надання соціальних послуг потребуючим українцям.

Анатолій Козак зазначає, що запрошення і участь в зустрічі з духовенством Луцького екзархату є важливими і корисними для тісної співпраці із Церквою задля якнайкращого результату у доброчинній діяльності.

06.07.12
Суть ініціативи «Віннер Автомотів» полягала у наданні можливості саме пересічним громадянам голосувати у соціальній мережі Facebook за один із трьох благодійних проектів і в такий спосіб вирішити, куди спрямувати допомогу. Організатори кажуть, що сама такий метод дозволив їм через спільний вибір допомогти тим, хто найбільше цього потребує.

Голосування проводилося з 21 березня по 21 червня. У результаті проведення акції Карітас Київ зайняв перше місце з рекордною кількістю голосів – 734.

25 червня відбулася зустріч між директорами київського Карітасу та компанії «Віннер Автомотів», де урочисто було передано сертифікат на 50, 000 грн. Проект Карітасу, який набрав найбільшу кількість голосів, – «Залучення молодого покоління до здорового способу життя».

Кошти будуть використані фондом на:
1. Відновлення тренувань та забезпечення футбольної команди Карітас Київ «Воскресенка»: спортивною формою, взуттям, м’ячами і іншим необхідними речима для гри (фішки, маніжки, рукавиці для воротаря тощо);
2. Оплата проїзду на виїзні турніри команди;
3. Харчування дітей футбольної команди;
4. Одяг та взуття для вуличних дітей і молоді;
5. Харчування для вуличних дітей та молоді (придбання продуктів, з яких готуватиметься їжа і транспортування у місця їхнього перебування);
6. Одноразовий посуд для роздачі обідів.

Даний проект буде виконуватися протягом одного року – 1.07.2012-30.06.2013 – у два етапи. Перший – перші два місяці, де буде закуплено одяг, взуття, м’ячі, а другий етап – вересень 2012 – червень 2013 буде виконуватися, власне, поточна діяльність.

Адміністрація київського Карітасу звертається до громадськості: «Дорогі друзі –всі, хто голосував за підопічних Карітасу Київ” – це Ваше досягнення! Прийміть найщирішу подяку за Ваш голос, Ваш час, підтримку та всі зусилля, які Ви доклали для цієї доброї справи. Завдяки Вам мрія багатьох дітей стала реальністю. Спільними зусиллями можна зробити багато добра, тож єднаймося, щоб допомогти тим, хто її потребує».

В рамках проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» Карітас України опікується більш ніж 500 бездоглядних і безпритульних дітей і молоді в Донецьку, Києві, Тернополі, Львові, Хмельницькому. В роботі, – окрім забезпечення базових потреб «дітей вулиці», – важливим є створення умов для духовного, креативного та психо-соціального розвитку дітей та молоді. Молоді люди отримують інформаційну допомогу, психологічну і юридичну консультацію.

Працівники Карітасу України організовують для них просвітницькі та розвиваючі заходи, ігрову і арт-терапію, майстер-класи, тренінги, дискусії, регулярно відбуваються екскурсії та відпочинкові мандрівки, літні наметові табори. Усі ці види діяльності в роботі соціальних центрів для кризових дітей і молоді мають на меті сприяти соціалізації, підвищити безпеку дітей та молоді, навчити їх самостійно вирішувати щоденні труднощі в ефективний та соціально прийнятний спосіб.

Дуже дякуємо Віннер Автомотів, які дали можливість багатьом людям взяти участь у цій добрій ініціативі. Водночас, це для багатьох стало спонуканням для поширення добра і милосердя. Для інших ж компаній це дуже добрий приклад для наслідування – це вчинок і свідчення про соціальну відповідальність компанії.

 

04.07.12
Чи можна змінитися за 12 днів? Можна, якщо дуже захотіти та створити для цього відповідні умови. Часто для того, щоб чогось досягнути, потрібно вийти за рамки звичного комфорту. Саме це і відбувалося в наметовому таборі для підлітків “Вперед і вгору”, організованого Вінницькою обласною правозахисною організацією “Джерело надії” та Міською молодіжною організацією “Станиця Вінниця Пласту – Національної скаутської організації України” за фінансової підтримки Міжнародної організації з міграції та Хмельницького обласного благодійного фонду Карітас.

Похвилинно розписаний графік дня став умовою для реорганізації свого часу у дітей. Виконання всіх видів робіт, які необхідні для таборового життя, дало можливість підліткам отримати навички виживання в природних умовах, які надалі знадобляться їм і у повсякденному житті, ? кажуть у Карітасі. Різноманітні майстер-класи, де діти вчилися руками створювати різні вироби ? це прояви їх творчості та отримання нових видів інтересів та хоббі у житті. Здивувало те, що мандали, орігамі, фенічки та інші вироби з однаковою зацікавленістю та акуратністю вчились виготовляти як дівчата, так і хлопці.

 

Рухливі ігри, спортивні змагання, квести, інтелектуальні та творчі ігри, різні оздоровчі заходи наповнювали різноманіттям табірне життя та не залишали місця для нудьги. Діти набралися сил та наснаги, розкрили свої можливості, підняли внутрішній потенціал та самооцінку і, що головне, навчилися працювати в команді.

Особливо важливими були психологічні тренінги, що проводились кожного дня по темам: ефективне спілкування, підняття самооцінки, відпрацювання навиків впевненої поведінки, уникання і розв’язання конфліктів, вміння виходити із стресових ситуацій, постановка цілей та їх досягнення, розвиток творчості та креативності. Кожного разу підлітки, які були відібрані із кризових сімей, розкривали себе, вчилися не боятися висловлюватися, проявляти та бачити різні грані своєї особистості, отримувати радість та задоволення від кожного відкриття в собі та власних досягнень.

«Особливої уваги заслуговували вечірні програми, коли після яскравого, насиченого дня всі збирались навколо великого вогнища, співали пісні в колі друзів, ставили театральні сценки та грали в цікаві ігри.

Організатори наметового табору “Вперед і вгору” вкотре підтвердили істину: любов та справжня зацікавленість у дитині, індивідуальний підхід до неї з метою розкриття її неповторних сильних сторін творять неймовірні чудеса», ? каже Дмитро Лисий, соціальний працівник хмельницького Карітасу.