Автор: csm_admin

 

24.08.12, Україна
Нещодавно Platinum Bank почав співпрацю з соціальними центрами Карітасу, завдяки чому тепер неповносправна молодь, діти трудових мігрантів та інші юні підопічні Картіасу отримали цінні і практичні для них подарунки. Представники банку стверджують, що це лише перший крок у співпраці із Карітасом, та черговий етап у веденні соціально відповідальної діяльності.

Platinum Bank – це міжнародний банк, який динамічно розвивається в усіх регіонах України. Працює на ринку України з 2005 року та обслуговує понад 1 млн. клієнтів. Засновник банку – управляюча компанія Horizon Capital та всесвітньо відомі інвестори й акціонери, серед яких – East Capital, IFC (дочірня структура Всесвітнього Банку). Інтернаціональні інвестори та акціонери сприяють розвитку Platinum Bank та впровадженню західних стандартів управління.

 

«Ми старанно працюємо, щоб надати якісне обслуговування клієнтам, отримувати кращі результати для акціонерів, мати репутацію стабільного роботодавця та стати частиною спільноти. Для нас корпоративна соціальна відповідальність – це філософське поняття, яке визначає нашу позицію по відношенню до нашої країни, суспільства, співробітників та навколишнього середовища. Ми розуміємо свою відповідальність і прагнемо показати компанію з людяним обличчям», ? говорить начальник управління корпоративних комунікацій Platinum Bank Вікторія Михно.

Platinum Bank ? це соціально відповідальний банк, який розуміє свою відповідальність перед суспільством і активно впроваджує в життя ряд соціально важливих проектів, спрямованих на розвиток суспільства, захист навколишнього середовища і підвищення фінансової грамотності населення. На початку 2011 року Platinum Bank підписав Декларацію про відповідальне бізнес-партнерство.

Компанії-підписанти створили робочу групу “Відповідальне партнерство”, яка протягом п’яти років буде реалізовувати зазначені в тексті декларації цілі. Також в минулому році банк випустив свій перший звіт по сталому розвитку «Бізнес із людяним обличчям» за міжнародними стандартами GRI з рівнем застосування С.

У 2011 році банк відкрив 10 комп’ютерних класів в дитячих будинках та загальноосвітніх школах, дозволивши близько 4 500 дітям отримати необхідні знання та навички. Банк на щорічній основі опікується 15 дитячими будинками. У 2011 році співробітники банку провели 600 пізнавальних зустрічей для 10000 дітей від 7 до 12 років по правильному використанню власних коштів згідно освітнього проекту «Платинум Посиденьки».

Також співробітники банку дбають про стан навколишнього середовища, наприклад, завдяки зусиллям 239 співробітників, було проведено 6 програм з озеленення міста, в рамках яких були організовані прибирання міських парків та дитячих садків, здійснювалася висадка декоративних рослин.

«Кілька місяців тому працівники Platinum Bank стали волонтерами для київського Карітасу, тепер ? пожертвували меблі, сподіваємось надалі, ця співпраця зростатиме і урізноманітнюватиметься. Центри для неповносправної молоді щиро вдячні банкові за їх бажання допомогти нам в опіці потребуючими людьми», ? каже Людмила Сухарєва, координатор Карітасу України по роботі із людьми, що мають особливі потреби.

22.08.12, Коломия
Щоби повернути віру людям у те, що справжнє добро не вимагає нічого замість і воно існує і нинішньому суспільстві, Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії провів нещодавно благодійну акцію просто на вулицях Коломиї.

Вже багато років місцевий Карітас співпрацює з компаніями «Чіпіта» та київською міською благодійною фундацією «Фудбенк». Останні регулярно постачають у Коломию різні смаколики. Цього разу подарували потребуючим 72.000 круасанів.

За місяць працівники Карітасу розповсюдили 68.000 рогаликів з різними начинками серед підопічних благодійного фонду, а також у заклади соціального забезпечення. Останні ж 4.000 круасанів вирішили роздати звичайним перехожим на вулиці. У якості волонтерів залучили дітей, які відвідують Карітас.

Таким чином, змалку діти навчаться допомагати іншим.

Спочатку коломияни з недовірою поставилися до такої щедрості, з острахом приймали з дитячих рук ласощі. Але не минуло і десяти хвилин, як біля Музею писанкового розпису не було і яблуку куди впасти. Люди, від малого до старого, обступили волонтерів у надії отримати безкоштовний десерт до чаю.

«Я ніколи б не подумала, що прогулюючись «стометрівкою», можу отримати подарунок, – весело розповідає Ірина Волошенюк. – Навмисно взяла два круасани. Один подарую своєму чоловікові. Велика подяка за приємні сюрпризи Карітасу!».

Діти ледь встигали розпаковувати ящики з рогаликами, як ті вмить порожніли. Ажіотаж на площі помітили навіть музейні працівники. Маленькі волонтери їх теж пригостили, за що вдячні музейники запросили дітей переглянути постійно діючу експозицію писанок.

«Сир безкоштовним буває лише у мишоловці, переконані українці. Їхню недовіру до простих виявів доброти можна зрозуміти, тому що сьогодні за «просто так» мало що буває.

Пам’ятаєте мультфільм, в якому звірята один одному дарували букет й зі здивуванням приймаючи квіти питали що має бути взамін, натомість у відповідь чули лише: «Просто так!»?». Ми раді дарувати людям приємність і тепло, ? ствердив після акції директор організації Сергій Триф?як.

19.08.12, Закарпаття
Солотвино – це унікальне містечко, в надрах якого за підрахунками дослідників залягає 3,5 млрд. тонн солі. Максимум видобутку солі припав на 1970-ті рр., зараз показники є значно нижчими. 2006 року Державне підприємство «Солотвинський солерудник» (державний концерн «Укрсільпром») видобувало 9 тисяч тон солі на місяць. Недаремно сюди з’їжджаються звідусіль всі охочі відчути морське задоволення і помилуватись довколишніми пейзажами.

«Давно так не веселився і не відпочивав! А які захоплюючі у Солотвино шахти, – тепер усім буду друзям і знайомим розповім!», – задоволено розповідає 13-річний Володя Сметанюк з сусіднього до Коломиї с. П’ядики. Батьки хлопчика через кризову сімейну фінансову ситуацію працюють закордоном, тому останні роки він нікуди не їздив, не мав нових вражень. Володя та ще 15 дітей віком від 7 до 16 років отримали можливість відпочити протягом тижня на солених озерах в с. Солотвино (Закарпатська область). Поїздку організував для них Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії.

Проживали діти та вихователі у приватному секторі, а тому щодня їм доводилося самостійно готувати їсти. Для них це була радше розвага, ніж нудний обов’язок. Харчувалися 4 на день.

Зі спекою боролися, купаючись у солених озерах. Кожного дня купалися на іншій водоймі, приймали цілющі грязьові ванни. Найбільше часу проводили на найпопулярнішому озері Кунігунда, глибина якого становить 1 – 8 м., а площа поверхні – 800 м. Озеро містить лікувальну ропу та сульфідну грязь.

В шахті № 9 солекопальні працює Солотвинська підземна низькофонова лабораторія Інституту ядерних досліджень НАНУ. Її радіоактивний фон є одним із найкращих у світі. У шахті № 9 розташовані підземні приміщення Української алергологічної лікарні МОЗ України, де з 1968 р. застосовують метод спелеотерапії (використання мікроклімату шахти на глибині біля 300 м) для лікування хворих на астму.

«Я вже другий раз приїжджаю сюди з Карітасом. Мені в Солотвино дуже подобається. Наче побувала на морі, бо сонце гріло, ми купалися у солених водах і засмагали на пісочному пляжі.», – каже Христина Куриляк, підопічна дитячого проекту Карітасу.

У вечірній час гуляли курортним містечком, бували у лунапарку, на дискотеках. Одного вечора запускали ліхтарики бажань у небо. Всі, як один, діти загадали бажання повернутися сюди ще раз.

16.08.12, Коломия
Нещодавно на конюшні коломийського Карітасу «Ковчег» з’явилися нові мешканці. До коней на клички Бравий, Блек та Інтрига додалися ще двоє гуцуликів – Глорія та її лоша Герман, а також найціннішим придбанням стали чистокровні англійські коні Льодовита та Лорд.

«Тепер у нас на фермі живе вже 7 коней, – з радістю інформує Тетяна Масевич, іпотерапевт. – Кожний коник має свою окрему кімнату, яка називається денником. Один такий денник має в середньому 12м, отож місця їм достатньо. Прибирання таких денників проводиться 2 рази на день, тому в конюшні немає неприємних запахів».

Професійний іпотерапевт з великим задоволенням проводить екскурсію. Про кожного коня вона може говорити годинами – про їх характери, здібності і особливості спілкування, занять із людьми.

Тетяна тут проводить весь свій вільний час, якого вкрай мало, бо виховує маленького сина, а також викладає у педагогічному коледжі.

«На даний час у нас на фермі займається 14 дівчат та 5 хлопців віком від 9 до 32 років, – продовжує розповідь Тетяна Масевич. – В роботі допомагають волонтери, серед яких найактивнішими є Мар’яна Стефак, Анастасія Німчук та Христина Венц. Дуже їм дякуємо! Вірю, що в найближчому часі кількість і наших реабілітантів, і працівників-волонтерів помножиться».

Тетяна Масевич одна з небагатьох, хто має диплом інструктора з верхової їзди та іпотерапевта міжнародного зразка. Вона каже, що дітей, які потребують іпотерапії, в регіоні є багато. Місць же, де такі діти могли б проходити реабілітацію, – на Україні обмаль, і ціни на такі послуги дуже високі. На даний час дітей з дитячим церебральним паралічем, аутизмом, синдромом Дауна та з іншими діагнозами на фермі Карітасу поблизу Коломиї є 15-теро. З ними регулярно проводяться заняття, внаслідок яких їхнє самопочуття стає помітно кращим.

«Діапазон захворювань, за яких забезпечується швидше й повне одужання або стійке поліпшення стану хворого при заняттях іпотерапією, надзвичайно широкий, – зазначає іпотерапевт. – Ефективно лікуються іпотерапією шлунково-кишкові захворювання, хвороби і травми опорно-рухового апарату, серцево-судинні захворювання. Лікування верхи дуже помічне для реабілітації післяхірургічних операцій, при наслідках поліомієліту, простатитах і гінекологічних захворюваннях, сколіозах і остеохондрозах.

Іпотерапія також рекомендована пацієнтам із неврологічними порушеннями різної етіології, розсіяним склерозом. Особливо помічною іпотерапія виявилася у реабілітаційній практиці з дітьми, які страждають на дитячий церебральний параліч, ранній дитячий аутизм, олігофренію».

За словами фахівців, позитивний вплив іпотерапії на здоров’я людини виявляється завдяки тому, що їзда верхи вимагає постійного тренування базових рефлексів, що передбачають відповідну участь м’язів тіла. Це відіграє велику роль у лікуванні пацієнтів, які страждають на порушення функцій опорно-рухової системи і системи керування рухами.

Саме тому Тетяна Масевич радить приїжджати на ферму «Ковчег» всім людям, щоб ближче познайомитися з кожним конем та підлікувати тіло, дати відпочити душі.

13.08.12, Івано-Франківщина
«Дора – супер! Дора – клас! Ми приїдемо ще до вас!» – таке гасло традиційно пролунало від дітей Карітасу в подяку за чудовий відпочинок. Християнський табір «Канікули з Богом» вже вп’яте був організований Карітасом Коломийсько-Чернівецької єпархії. Цього року у Дорі (с. Яремча, Івано-Франківська область) вдалося оздоровити 90 дітей. Без сумніву, вони заберуть з собою безліч чудових вражень та емоцій, які берегтимуть у серці до наступного року.

«З року в рік сюди приїжджають діти, що в силу певних обставин опинились в кризових життєвих умовах, і ми їх оздоровлюємо по одинаковій методиці, але щороку табір інакший, – підсумовує Тарас Бучовський, координатор дитячих проектів у місцевому Карітасі. – На ці два заїзди зібралися дуже емоційні, запальні діти. З ними було легко організовувати ігри і водночас спрямовувати їх енергію на позитивні знання».

Поза іграми, табір «Канікули з Богом» покликаний допомогти багатьом дітям знайти себе, знайти друзів і відпочити психологічно. Літні табори для дітей і молоді приносять багато позитивних емоцій, тому що на лоні природи діти знаходять гармонію з самими собою і вчаться розрізняти добро і зло, які в сучасному світі підмінюються засобами комунікації.

Діти приїхали з усієї Коломийсько-Чернівецької єпархії. В перші чергу пріоритет для відпочинку надавався дітям трудових мігрантів, сиротам і напівсиротам, а також дітям із соціально незахищених сімей. Дехто приїжджає у табір кілька років поспіль, багато дітей залишалися там на дві зміни.

10-річна Іринка з Коломиї з невеличкою валізою в руках з сумом каже, що так добре і весело вона ще не відпочивала ніколи. Вона вперше у таборі. Найбільше їй сподобалася щоденна молитва, реколекції та творчі майстер-класи. «Я дуже буду сумувати за табором і хотіла б ще тут залишитися», – майже зі слізьми на очах зізнається дівчинка.

«У таборі у Дорі дуже круто, тому я залишилася на два заїзди, – розповідає 14-річна Наталя. – Тут дуже добрі вихователі. Вони весь час піклувалися про нас і дарували гарний настрій. Вони такі особливі, щирі. І нас у таборі дуже добре годували – 4 рази на день! Я не хочу звідси їхати…». Діти в один голос казали, що їм сподобалися походи в гори, свіже повітря, веселі ігри та цікаві заняття.

Табір «Канікули з Богом» проходив на базі місіонерського товариства Святого Андрія. Настоятель обителі о. Роман Кавецький переконаний, що християнський табір на території святого місця допомагає зцілити багато дитячих душ: «Дуже добре, що є такий благодійний фонд як Карітас. Він допомагає багатьом саме з духовної сторони віднайти себе. Як казав Христос, хто віднайде хоч одну овечку і приведе до стада Христового, той буде спасенний».

10.08.2012, Тернопіль
У Тернопільському Карітасі працівники проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» розпочали чергову серію літніх соціо-терапевтичних таборів. Адже літня пора якнайкраще сприяє організації таборового відпочинку, засвоєння дітьми корисної і важливої інформації, якісному вихованню.

Спершу відвідати соціо-терапевтичний табір мали можливість діти із багатодітних і малозабезпечених родин. Протягом 3-ох днів чудові пагорби біля каньйону Дністра, що у с. Врублівці на Хмельниччині, стали немов другим домом для них. Вже традиційно працівники Карітасу разом з дітьми від початку узгодили правила табору, згодом спільно розклали намети, разом пообідали, розділили чергування в таборі і приступили, власне, до відпочинку.

«Майже одразу створилася невимушена атмосфера між працівниками і підопічними. Всі разом купалися, грали ігри, готували їсти, спілкувалися один з одним. Одним із пунктів нашої програми була бесіда на тему «Сексуальне виховання підлітків».

Більшість із наших підопічних є саме підліткового віку і мають є безліч відповідних питань, а де знайти мудру пораду, не кожен знає. Тому дане навчання було дуже доречним ? підлітки почули багато цікавого, мали змогу отримати відповіді на свої питання. А ще, беручи участь в рольовій грі, вони спробували планувати сімейний бюджет і таким чином побачили, що доросле життя хоч і має безліч переваг, але також вимагає і багато відповідальності», ? розповідає Наталя Коцюба, місцевий координатор по роботі із дітьми і молоддю.

Наступний табір Тернопільського Карітасу був організований для молодих осіб із проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні». Оскільки вони є дещо старшими, то і відповідальність на них поклали більшу. Після встановлення правил молоді люди самостійно поділилися на окремі групи, а працівники оголосили завдання, які необхідно буде виконувати (до прикладу, розкласти намети, збирати дрова, куховарити, слідкувати за порядком).

Кожна група мала нагоду самостійно готувати їжу, а працівники Карітасу лише допомагали. Але кажуть організатори, що згодом усі так згуртувалися, що вже не зважали на чергування, а спільно готували сніданки, обіди та вечері.

Соціо-терапевтичні табори для потребуючих дітей та молоді ? це чудова можливість для розвитку самостійності, згуртованості, комунікабельності. Делегуючи відповідальність користувачам проектів допомоги людям, що опинились у кризових умовах життя, ми таким чином даємо їм нагоду відчути власну спроможність подбати про себе.

07.08.2012, Львівщина
Протягом липня Карітас в Дрогобичі (Львівська область) приймав близько 20 гостей із Німеччини, Австрії, Бельгії, Франції та Голландії. Волонтери різного віку, статті, соціального статусу і інтересів приїхали до України, щоб допомогти відновити притулок для безхатченків «Наша хата». Вони кажуть, що у виборі поміж літнім відпочинком і покращенням умов життя для соціально незахищених українців обирають друге ? саме допомогу ближньому.

Чотири тижні поспіль тривав міжнародний будівельний табір, робота іноземних волонтерів і самих безпритульних кипіла, а місцева молодь і працівники Карітасу радо долучалися до доброї справи, також забезпечуючи дозвілля і знайомство з Україною для іноземних гостей.

Такі будівельні табори відбуваються починаючи з 2007 року завдяки співпраці Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ із німецьким Міжнародним будівельним чином (Internationaler Bauorden (IBO)).

Щороку Карітас оголошує потребу у допомозі, і влітку волонтери із усієї Європи, які подали заявку на участь у будівельних таборах, з-поміж запропонованих оголошень обирають Україну. Місцевий Карітас відвідали вже гості з Німеччини, Австрії, Чехії, Франції, Польщі, Нідерландів, Швейцарії.

Раніше саме фізична праця таких іноземців дозволила відновити напівзруйновані покинуті військові бази, з яких постали господарські корпуси реабілітаційного центру «Назарет» та соціальний гуртожиток для бездомних «Наша хата».

Через алкоголізм в нашій країні лише за офіційною статистикою щороку помирає понад 40 тисяч людей, алкоголь є причиною передчасної смерті майже третини українських чоловіків, а рівень вживання алкоголю сягає приблизно 12 літрів на душу населення щороку, від зловживання спиртним гине більше людей, ніж від СНІДу, туберкульозу і воєн. Відтак робота такого реабілітаційного центру для узалежнених осіб є вкрай важливою.

Мета роботи «Назарету» ? надавати безкоштовну допомогу соціально незахищеним людям із алкогольною залежністю, наркотичною залежністю, хворим на туберкульоз, а також ВІЛ-позитивним. Тут надаються на стаціонарній основі консультування, реабілітація і ресоціалізація для десятків потребуючих щороку.

Співпраця Карітасу із Міжнародним будівельним чином також полягає у організації поїздок українських волонтерів закордон. Є спеціальна програма, за якою до Німеччини уже поїхало 19 осіб, двічі до Німеччини їздили вихованці Дрогобицької Духовної Семінарії. Програма IBO триває 2 місяці і передбачає працю на соціальних об’єктах Німеччини протягом 7-8 годин в день.

Окрім здійснення волонтерської діяльності, учасники програми мають можливість удосконалювати володіння німецькою мовою, відвідують цікаві екскурсії, мають зустрічі з іноземцями, отримують кишенькові гроші на поточні витрати та забезпечуються житлом, харчуванням на період перебування за кордоном.

Хто приїхав до України на велосипеді на два дні швидше обумовленого часу, хто провів у дорозі зайвих півдня, хто заблукав в Україні ? усі іноземні волонтери різні по-своєму, однак єдині в бажанні допомогти людям, що опинились у кризових умовах життя. У вільний час від будівельно-ремонтних робіт в притулку для безпритульних людей іноземні гості знайомляться із історією і сучасністю регіону на Львівщині, мандрують, відвідують місцеві визначні місця, пізнають роботу місцевого Карітасу і намагаються вчити українську мову.

О. Ігор Козанкевич, директор місцевого Карітасу розповідає: «Не встигли ми подякувати першій групі волонтерів, як до нас приїхали нові хлопці та дівчата із Європи. Вони продовжують працювати над системою водопостачання у «Нашій хаті», а також допомагають під час внутрішніх будівельних робіт. Всі волонтери дуже привітні, дружні, відкриті і готові допомагати навіть понад свої сили. Нам, українцям, є чому в них повчитися!

Вони приїхали сюди натомість тому, аби відпочивати на морі, мандрувати екзотичними країнами чи займатись будь-чим іншим, на що вистачає відпустки. А чи готові пожертвувати ми, якщо не свої кошти чи певні матеріальні блага, то принаймні час для тих, хто перебуває у кризі?».

P.S. Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ висловлює особливу подяку п. Андрію із м. Самбір (Львівська область). Цей пан допоміг волонтерові Альбрехту з Німеччини, який заблукав, знайти дорогу до м. Дрогобич, також надав нічліг і вечерю.

 

05.08.2012, Хмельницький
Наприкінці липня у Хмельницькому Карітасі для підопічних дітей і підлітків організували похід на природу, візит до Дендропарку. Зі слів самих дітлахів, захід був дуже цікавим і веселим.

Похід на природу працівники Карітасу у Хмельницькому провели для дітей і молоді з неповних, багатодітних, кризових родин. Захід проводився в межах літнього відпочинкового табору ДДДТ (дитячий добрий денний табір), що мав назву «Оптимісти». Гаслом цьогорічного табору було: «діти ми – рідного міста, звуть нас просто – оптимісти, будуть проблеми – переможемо, ми сильні духом – усе зможемо».

Дитячий денний табір цього літа діяв у Хмельницькому Карітасі з 17 червня по 28 липня. У заході приймали участь декілька десятків потребуючих дітей, також їх рідні і працівники Карітасу ? психолог, соціальні працівники, керівник проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні».

 

Хмельницький обласний Карітас започатковано в 2002 році. Основними видами діяльності Фонду є надання допомоги соціально незахищеним верствам населення, багатодітним сім’ям, дітям-сиротам, особам похилого віку, інвалідам і всім знедоленим, які мають потребу у цій допомозі.

Партнерами діяльності фонду є Європейська Комісія, Карітас Франції, Карітас Німеччини, Творчий Центр “Каунтерпарт”, посольства Франції, Данії, Програма Розвитку Організації Об’єднаних Націй та інші міжнародні урядові та неурядові структури,на місцевому рівні – Хмельницька міська рада, органи місцевого самоврядування, соціальні структури, підприємства, організації та небайдужі до горя інших люди. Це надає роботі даній організації особливо натхненого характеру, посвяченості і високого професіоналізму.

«Метою проведення походу було прищеплення і закріплення навиків здорового відпочинку ? на свіжому повітрі, з рухливими іграми та вправами, без алкоголю та токсичних та наркотичних речовин. Ми працюємо із дуже різними дітьми, і більшість з них отримує негативний вплив вулиці.

В рамках табору відбулись і різноманітні майстер-класи, і відпочинок на природі, і екскурсії, і кулінарні заняття, і спортивні турніри, і пісенні конкурси, і багато іншого. Зокрема, підопічні ознайомились з правилами безпеки під час перебування та відпочинку в лісі, відтепер вміють правильно розводити багаття, залишати чисту місцевість по закінченні відпочинку тощо.

Окрім цього, літній табір ? це можливість згуртуватись, отримати задоволення від гарно проведеного часу разом», ? каже Дмитро Лисий, координатор по роботі із дітьми і молоддю в місцевому Карітасі.

Літній табір у Хмельницькому, як і робота із дітьми та молоддю з неповних, багатодітних, кризових родин, стали можливими завдяки фінансовій підтримці проект «Мобільна робота з молоддю в Україні»», який фінансується через Карітас України Федеральним міністерством економічного розвитку та співпраці Німеччини.

02.08.2012, Одеса
Наприкінці липня діти, що є підопічними проектів Карітасу Одеса УГКЦ, завдяки підтримці «Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» відвідали Одеський дельфінарій «Немо». З найменшими дітками змогли прийняти участь в цьому заході і їхні батьки. Це стало для всіх дійсно святом, яке подарували дельфіни, морські котики та білі кити.

«Найбільше мені сподобалося, як білі кити возили на собі тренерів та підкидали їх угору в повітря. А морські котики виявилися дуже вправними танцюристами. А ще виявляється, що дельфіни та білі кити вміють танцювати в парі вальс, перестрибувати через перекладину, гратися підвішеними високо м’ячиками», ? захоплююче розповіла опісля відвідин дельфінарію 9-річна Вероніка.

Найбільшим здивуванням для 7-річного ж Іллі був високий рівень взаєморозуміння і довіри між тваринами та людьми. А 9-річний Сергійко поділився, що відсьогодні найзаповітнішою мрією для нього стало плавання з дельфінами.

Дельфінотерапія є альтернативним, нетрадиційним методом психотерапії, де в центрі психотерапевтичного процесу перебуває спілкування людини й дельфіна. Дослідники вважають, що спілкування з дельфінами приносить не лише естетичну насолоду, а й медичну користь: емоції, які при цьому відчуває людина, загоюють душевні рани й нормалізують психічний стан.

За деякими припущеннями, таким сприятливим чином діють ультразвукові хвилі, які виходять від дельфінів. Використання дельфіна обумовлене його природними особливостями, такими як поєднання унікальних фізичних даних і високого інтелекту, потреба в спілкуванні, здатність до міжвидового спілкування, використання невербальних засобів спілкування, ігрова поведінка, а також особливе ставлення людини до дельфіна. Це породжує сильну позитивну установку. На стику установки й реального сприйняття з’являється так званий «Ефект дельфіна», що виступає потужним лікувальним фактором. Сприйняття дельфіна вже несе в собі психотерапевтичний ефект.

«Ми готуємо цього літа для наших дітей ще одне дуже очікуване і радісне свято – літній табір в Карпатах. Плануємо його провести 24-31 серпня в с.Шаян, Хустського району Закарпатської обл. Діти, якими ми опікуємось, дуже потребують цього ? і відпочинку, і спілкування з однолітками і психологом, і розваг, і набуття нових навиків та інформації.

Адже кожен захід, який ми організовуємо, має на меті не лише соціальну чи матеріальну допомогу, а також психоемоційну підтримку і особливу християнську турботу над людьми, що опинились у кризових умовах життя», ? додає наостанок Світлана Колодчин, координатор по роботі із дітьми в одеському Карітасі.

30.07.2012, Івано-Франківськ
Найбільш актуальною проблемою для людей з особливими потребами на сьогодні є проблема працевлаштування. Ця категорія людей і надалі залишається поза трудовою діяльністю, оскільки в них є медичні протипоказання щодо допуску їх до навчання та трудової діяльності. В результаті їхнє право на працю залишається нереалізованим, хоча, як показує закордонний досвід, ці люди можуть не тільки здобувати трудові навики, але й в міру своїх можливостей професійно виконувати ту чи іншу роботу.

Нагадаємо, що на даний час завдяки роботі Карітасу України діє 4 центри соціальної реабілітації та адаптації для людей з вадами розумового розвитку: у Львові, Дрогобичі, Стрию та Івано-Франківську. Кожен Центр щоденно надає соціальні послуги 15-25 неповноправним особам, також їх родинам. На базі осередків Карітасу молоді люди з особливими потребами у дружній атмосфері мають можливість розвиватися, здобувати нові навички, реалізовувати свої вміння і таланти через виготовлення різноманітних виробів, участь в акціях, ярмарках, фестивалях.

Окрім щоденної зайнятості у професійних майстернях, підопічні Карітасу беруть активну участь у тренінгах соціальної адаптації. У липні цього року у рамках проекту «Розвиток мережі центрів соціальної інтеграції для людей з особливими потребами в Україні» на базі Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ було проведено тренінг «Догляд за газоном».

Перед початком роботи соціальний працівник ознайомив учасників із газонокосаркою, показав, як потрібно нею користуватися, розповів, як підготувати газон до стрижки, як правильно косити газон, яких правил з техніки безпеки потрібно дотримуватися під час косіння. Такий вид роботи дуже зацікавив хлопців. Всі хотіли спробувати поуправляти косаркою. Проте не всі змогли впоратися із нею самостійно.

Місцевий координатор по роботі із неповносправними людьми Людмила Максим’юк каже: «Залучаючи молодь до активної трудової діяльності, ми даємо їм можливість не тільки розвинути певні трудові навики, але й допомагаємо їм стати максимально самостійними та якомога краще інтегрувати у суспільство. Адже наша мета ? втілити в життя в Україні можливість показати суспільству дар людей з іншими можливостями. Завдяки роботі Центрів Карітасу змінюється не лише сама неповносправна людина, але і ставлення до такої людини, її прийняття в життя громади, розуміння її потреб.».