Захист людських прав має бути в основі сталого розвитку всіх країн

Сьогодні ми відзначаємо 70-річчя Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 1948 року.

У цій Загальній декларації говориться, що права людини є основними правами: вони є основою існування нашого суспільства і дозволяють нам жити у мирі між собою, без страху та бідності. Хоча цей документ являє собою безпрецедентний крок вперед в історії людства, він все ж таки не перешкоджає найгіршим порушенням прав людини і в наші дні. Фактично, ми все ще є свідками драматичних прикладів гніту, насильства, несправедливості та нерівності.

Декларація це не просто старий документ, що пов’язаний з минулим, вона має стимулювати всіх нас до створення політичних та соціальних заходів, спрямованих на заохочення дотримання загальних прав людини.

У статті 4 Декларації зазначається, що «Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх їх видах». Незважаючи на це, торгівля людьми й досі процвітає на всіх континентах.

Актуальні дані щодо протидії торгівлі людьми від Карітасу України.

Недотримання статті 4 розглядається як одне з найбільш серйозних порушень основних прав. Взаємозалежність прав людини означає, що коли людина є жертвою торгівлі людьми, практично всі її права порушуються одночасно: гідність, свобода вільного пересування, фізична недоторканність, право на справедливі та сприятливі умови праці, право на адекватний рівень життя, право на здоров’я …

29-30 листопада 2018 р. Карітас Бельгія організував у Брюсселі заключну конференцію європейського проекту «Зміцнення міждисциплінарного співробітництва з метою забезпечення ефективного механізму допомоги та захисту прав жертв торгівлі людьми».

Цей проект отримав підтримку в рамках програми «Справедливість» Європейського Союзу, у партнерстві з різними асоціаціями з Румунії, Бельгії, Швеції, Іспанії та Болгарії. Учасники з усієї Європи приєдналися до заключної конференції. В рамках цього проекту відповідні асоціації в різних країнах створили посібник для фахівців, соціальних та медичних працівників, що допоможуть їм захистити права потерпілих від торгівлі людьми та максимально сприяти жертвам.

Ця зустріч підкреслила важливість визнання проблеми торгівлі людьми в сфері гуманітарної допомоги. Себастьян Дечампс, координатор гуманітарної допомоги Карітасу Бельгії, зазначив:

«Багато гуманітарних криз створюють сприятливі умови для появи злочинних мереж торгівлі людьми. Зокрема, кризи, які спричиняють переміщення народу. Це, безумовно, випадок сирійськї кризи: тисячі людей, включаючи дітей, зникли під час їх виїзду та стали жертвами мереж торгівлі людьми. Такі ситуації необхідно враховувати при розробці наших гуманітарних програм з точки зору їх запобігання та захисту людей».

Напередодні 30-ї річниці Міжнародної конвенції про права дитини, яка буде в 2019 році, ми повинні використовувати підхід, що базується на захисті прав людини, для боротьби з работоргівцями.

Підхід, заснований на правах людини, став важливою основою для діяльності Організації Об’єднаних Націй. Цілі сталого розвитку (SDG 2015-2030) розширили цей підхід, надаючи правам людини своє місце в концептуальних рамках розвитку.

Державним органам влади пропонується загальне та систематичне використання підходу, заснованого на правах людини. Цей підхід спочатку позиціонувався як відповідь на невдачі іншого підходу до розвитку у 1980-х роках, який зосереджувався більше на технічному скороченні бідності, ніж на захисті прав та свобод маргіналізованих груп населення. Це призвело до зміни парадигми співробітництва в галузі розвитку: підхід, який базувався на потребах людей найменш розвинених країн, поступився місцем підходу на правовій основі.

З цієї точки зору, люди більше не розглядаються лише як бенефіціари програм гуманітарної допомоги, а вважаються повноцінними суб’єктами розвитку. Суспільні програми тепер не мають на меті лише надання гуманітарної допомоги людям, а й націлені на реалізацію фундаментальних прав людини.

Повна ефективність основних прав базується на наявності, прийнятності, доступності та адаптованості відповідних прав. Підхід, що базується на правах людини, також був застосований до питань управління міграційними потоками, питань безпеки чи кримінальної політики.

Держави повинні не лише поважати права людини, закріплені в міжнародних конвенціях, які вони ратифікували, але також повинні бути відповідальними за їх дотримання.

Права людини вже не можуть бути на периферії публічних дій, вони повинні бути в їх основі. Держави повинні бути відповідальними.

Оригінальна стаття тут

Події Євромайдану проілюстрували життя жінки, яка зазнає домашнього насильства

04.02.2014, Львівщина
З листа від Ірини Гнатів, працівниці Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ


«Такої зими ми ще не пам’ятаємо. Всі наші друзі і знайомі, які зазвичай на зиму «впадають у сплячку», сьогодні стоять в перших рядах активістів на майданах своїх міст і містечок. Виявляється, ніхто з них не хоче жити «під диктатурою», усі, як один, хочуть почуватися вільними і безпечними. Вони разом з цілою країною піднялися і в один голос кричать: «Ми не раби! Не бий! Ні – диктатурі!». А їх, так, ніби не чують. І це мільйони людей, це ціла країна, яку б’ють і яка кричить. А як же кричати має маленька клітина цієї країни, маленька родина, в якій побиття і диктатура стали повсякденними речами?

Знаєте на кого ми натрапили, коли були на Майдані в Києві? На жінок, з якими працювали протягом року, жінок, які потерпають від домашнього насильства. Вони живуть в наметах серед незнайомих людей і кажуть, що почуваються тут безпечніше ніж вдома, навіть попри часті сутички, конфлікти  та напади з боку силовиків і провокаторів. Ці слова змушують задуматись. Саме зараз, ми найкраще можемо усвідомити, як живуть жінки, які зазнають домашнього насильства. Їхнє життя нагадує сьогоднішнє життя нашої країни. Чим більше відстоюєш свої права, – тим радикальніші методи застосовує насильник.

І стає справді страшно. Але ми, наші підопічні справжні герої. Ми не чекаємо, що буде далі, а йдемо на майдани у своїх містах і столиці, та відстоюємо свої права. Багато жінок, які стають жертвами насильства, також вже сьогодні борються за своє життя і звертаються за підтримкою до різних організацій. З декількома десятками таких жінок ми вже знайомі особисто і допомогли їм змінити світогляд, самосприйняття, спосіб мислення.

Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ за підтримки Українського Жіночого Фонду з осені 2012 року розпочав систематичну допомогу жінкам, які страждають від насильства. За цей час до нас звернулось понад 80 жінок, які є жертвами домашнього насильства. Вони отримали необхідну психологічну підтримку і супровід, знайшли друзів та однодумців.

Ці жінки справжні героїні: вони щодня борються за своє право на вільне і щасливе життя, вони руйнують стереотипи та обставини. І вони перемагають!  Саме сьогодні кожен з нас має гордитися такими відважними українками і брати з них приклад. Якщо вони, слабкі і тендітні, знайшли відвагу повстати проти домашнього насильства, то чи ми, мільйони дужих українців не зможемо побороти дискримінацію наших прав і свободи?

Насильству не місце в нашому житті, в наших сім’ях, в нашій країні. Закликаємо кожного з вас, щодня доводити це твердження своїм життям і своїми вчинками».


Карітас у Дрогобичі запрошує усіх жінок на зустрічі з психологом, який допоможе Вам подивитися на проблему з іншої сторони та покаже  шляхи її вирішення. Вам не дадуть готових відповідей, що треба робити з чоловіком, Вам дадуть рекомендацій, що Ви самі можете зробити, щоб ситуація змінилася.

Зустрічі проводяться  за адресою: м. Дрогобич, вул. Чорновола 4, кабінет 32.

Більше інформації можна дізнатись за номером телефону:
0984571199 – Ірина, соціальний працівник
0676730879 – Олександра, психолог

Не змарнуйте нагоди змінити своє життя!

Проект «Протидія домашньому насильству у віддалених районах Львівської області» реалізується в рамках конкурсу грантів Міжнародного благодійного фонду  «Український жіночий фонд”.

Задля захисту прав дітей в Івано-Франківську об’єдналися Карітас, міська влада та німецькі колеги

04.10.2013, Івано-Франківськ
«Першим кроком для повної реалізації себе як повноцінного громадянина є ознайомлення з основними правами та обов’язками. Ми всі добре розуміємо, що бути захищеним неможливо, не знаючи межі своїх прав і свобод, дозволеного і забороненого в інтересах суспільства. Тому активну і дієздатну у правовому відношенні людину необхідно формувати з дитинства. Кожна дитина потребує піклування і доброзичливого ставлення до себе, відчуття своєї необхідності. Ці чинники впливають на  розвиток дитини, формування її особистості, моральних та етичних норм», – переконана Наталія Козакевич, виконавчий директор Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ.

Впродовж двох днів наприкінці вересня в Івано-Франківську відбувався семінар «Реалізація положень Конвенції ООН про права дитини. Соціально-правова підтримка сімей та попередження насильства над дітьми». Ця подія ознаменувала початок проекту «Кожна дитина має право на піклування батьків, громади і держави». Таку соціальну ініціативу реалізує Івано-Франківський Карітас за підтримки Служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

У місцевому Карітасі кажуть, що метою спільного з міською владою проекту є забезпечення дотримання прав дитини в діяльності суспільних інституцій шляхом підвищення рівня правової обізнаності громадськості в царині захисту прав дітей. Завданням нового проекту є підвищення правової освіти педагогічних працівників в галузі сучасної концепції прав людини та дитини, ознайомлення підлітків з основами чинного законодавства щодо забезпечення прав дітей та механізмів їх реалізації, створення умов для реалізації творчих здібностей дітей, формування практичних навичок виходу з кризових ситуацій. Усі заплановані заходи мають відбутись до кінця 2013-го року.

В ході семінару, що відбувся нещодавно в Карітасі Івано-Франківськ, УГКЦ учасники з числа громадських інспекторів з охорони дитинства дитячих навчальних закладів і педагогічних працівників центрів по роботі за місцем проживання об’єднали свої зусилля і ресурси для вироблення спільних переконань щодо здійснення захисту прав дітей, визначення пріоритетних методів роботи, що засвідчуватимуть повагу до дитини.

До участі у семінарі були запрошені досвідчені тренери, які допомагали учасникам розібратись у  тонкощах правових та нормативних актів стосовно захисту прав дитини. Ольга Ганкевич, викладач кафедри судочинства юридичного інституту Прикарпатського університету, познайомила з основними механізмами захисту прав дитини. Спільно учасники визначили основні ознаки понять «дитина-сирота», «дитина, позбавлена батьківської опіки», «права дитини», «представництво інтересів дитини», «захист прав дитини». Також тренерка ознайомила  з міжнародними документами у сфері захисту прав дітей, зокрема з реалізацією положень Конвенції ООН про права дитини в національному законодавстві.

Про правову допомогу щодо захисту прав дітей та про права дітей в кримінальному  провадженні  поінформував директор обласного  центру з надання вторинної правової допомоги, Михайло Євчук. Про немайнові права та обов’язки батьків, інших родичів стосовно дітей та правові підстави житлових і майнових прав дітей – завідувач сектору з питань усиновлення опіки і піклування служби у справах дітей Івано-Франківської обласної державної адміністрації   Марія Євчук.

Також педагогічні працівники, громадські інспектори мали можливість на зустрічі у Карітасі перейняти практичний досвід роботи відстоювання пріоритетності прав дітей, лобіювання та захисту їх інтересів, зокрема, від заступника начальника служби у справах дітей Івано-Франківського міськвиконкому Ірини Дутчак.

Зважаючи на зростання тенденцій до втягнення неповнолітніх до злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, до участі у семінарі  було залучено фахівців Карітасу з надання реінтеграційної допомоги потерпілим від торгівлі людьми. Вони надали інформацію про те, що кількісні і якісні факти щодо злочину торгівлі людьми конкретно на Прикарпатті. Важливою передумовою протидії втягнення дітей в злочини торгівлі людьми є проведення превентивних та профілактичних заходів в учнівському середовищі, – переконані експерти. Учасників семінару ознайомили також з механізмами застосування інтерактивних методик та арт-технологій, які ефективно застосовуються Карітасом при організації заходів з запобігання торгівлі людьми  з дітьми та молоддю.

Розповідає Наталя Козакевич: «Ми у своїй роботі приділяємо велику увагу правовій освіті серед дітей та молоді, організовуючи різноманітні заходи, які спрямовані на забезпечення дотримання захисту прав дітей, соціальну підтримку дітей та їхніх родин. Реалізація нового проекту допоможе нам у цьому, адже спрямований він саме на підвищення правової компетентності дитини, і особливо тих, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Ми раді такій співпраці з Івано-Франківською міською радою і вдячні фундації „Люди в потребі” м. Трір (Німеччина) за їх підтримку! В ході реалізації проекту планується до інформаційно-просвітницької  діяльності залучити  близько 125 дітей віком від 14-16 років для  проведення навчальних тренінгів на правову тематику, будуть задіяні 5 підліткових клубів. Щоби забезпечити  життєздатність  проекту та  перетворити дітей з пасивних спостерігачів та слухачів у  соціально – активних  молодих людей, ми будемо застосовувати інтерактивні методики: правовий турнір, квести та конкурси соціальної реклами”.

День захисту дітей на Волині супроводжувавсяі розважальними заходами, і благословенням священнослужителів

08.06.12
Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей. Це одне з найстаріших міжнародних свят. Рішення про його проведення було ухвалено в 1925 році на Всесвітній конференції, присвяченій питанням благополуччя дітей, у Женеві.В деяких країнах світу 1 червня збираються борці за права дітей, щоб привернути увагу широкої громадськості до проблеми абортів. Так само і в Україні противники абортів обрали цей день для проведення акцій на захист права ненароджених дітей на життя

«Цей день – насамперед нагадування органам влади, громадським організаціям, представникам бізнесу про необхідність постійно приділяти увагу дітям, дотримуватися їхніх прав, що є неодмінною умовою формування гуманного демократичного суспільства», – цитує прес-служба звернення Президента України.

До загальноміських заходів долучивсяі обласний благодійний фонд Карітас Волинь, зокрема учасники проекту «Соціальна та психологічна підтримка дітей трудових мігрантів». Програма свята передбачала конкурс малюнків на асфальті, вікторину з питань європейської інтеграції, презентацію-виставку домашніх улюбленців та святковий дитячий концерт.

Тематика малюнку на асфальті – «Щасливе дитинство». Після оцінювання журі, однією з кращих робіт визначено роботу 10-річної підопічної Карітасу Хавін Вікі, яка вдало відобразила дружбу дітей, радість на їх обличчя. Нагородили дівчинку солодким подарунком і книгою.

Під час свята проводилась також інформування і вікторина з питань європейської інтеграції, в якій взяли активну участь в якості волонтерів підлітки з проекту допомоги дітям трудових мігрантів. «Соціальна та психологічна підтримка дітей трудових мігрантів».

Міжнародний день захисту дітей супроводжувала професійна група казкарів, що допомагало створити радісну і піднесену атмосферу. Також щасливі діти залюбки фотографувались з клоунами. Всі учасники загальноміського свята отримали заохочувальні подарунки у вигляді солодощів, книг, канцтоварів і кольорових повітряних кульок. Азавершенням святкування дня захисту дітей а Карітасу Волинь стало богослужіння в церкві св. Верх. апостолів Петра і Павла, де відбулось особливе благословення дітей.

«Діти – наш найдорожчий скарб, наша радість і наше майбутнє. Саме тому обов’язок родини, школи та громадськості подбати про всебічний розвиток інтересів та здібностей підростаючого покоління, забезпечити їй належний рівень виховання і дотримання прав дитинства. Впевнені, що об’єднавши зусилля, ми зробимо все, аби захистити наших дітей, уберегти їх від гіркоти розчарувань і зневіри. Адже саме від нас, дорослих, залежить те, як складеться доля кожної маленької людини, а відтак і нового покоління українців», – кажуть працівники місцевого Карітасу.

Прес-конференція в УНІАНі


Мігранти формують власні пропозиції парламентарям
15.10.2009
Карітас України організував 14 жовтня прес-конференцію на тему: “Що не готові слухати парламентарі на парламентських слуханнях про міграцію”.



 
 
Учасниками прес-конференції стали:
– Григорій Селещук – представник Карітасу України, який є головою Комісії УГКЦ у справах мігрантів;
– Олесь Городецький, голова Християнського Товариства Українців в Італії;
– Павло Садоха, голова Спілки українців Португалії;
– Юрій Чопик,  голова “Української громади в Іспанії за права і честь України”, голова Комісії допомоги мігрантам СКУ.
 
Громадський рух, який виник у результаті масових протестів проти спроб подвійного оподаткування трудових мігрантів у квітні 2009, продовжує наростати. Проблеми мігрантів накопичуватися роками. Їхні права та законні інтереси вже давно стали розмінною монетою в закулісних переговорах учасників виборчих переговорів в Україні та міждержавних переговорах з країнами ЄС. Українські трудові мігранти не можуть і вже не хочуть далі чекати на те, щоб хтось вирішив їхні проблеми, а самі готові об’єднуватися і спільно обстоювати свої права та законні інтереси. З цією метою формується громадська платформа, покликана запропонувати та лобіювати зміни українського законодавства у сфері міграції. Від критики та заперечення мігранти переходять до формування власних пропозицій.
 
Умови новітньої міграційної хвилі кардинально відрізняються від умов міграції кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Сьогодні середовище мігрантів – це не відірваний острів, закритий сам у собі, а швидше півострів, із постійним живим зв’язком з Україною. Фактично у всіх українських трудових мігрантів хтось із дуже близьких та рідних залишається на Батьківщині. Сумарно вони щороку надсилають додому колосальні суми, що сягають 20-25 млрд. євро і перевищують 20% ВВП країни. Мігранти уважно слідкують за політичною ситуацією в Україні і включаються у процес голосування або безпосередньо, або через своїх рідних.
 
Незважаючи на масштабність феномену трудової еміграції з України, який торкається кожну п’яту родину, він не отримав належної уваги з боку політичних еліт, а значить, і державних структур. Українські політики декларують високу зацікавленість, та майже ніхто з них не заходив далі загальних заяв та PR-заходів у вигляді подорожей, фільмів чи круглих столів. Фактично жодна із політичних сил не  запропонувала цілісного підходу до вирішення проблем та конкретних дієвих кроків його реалізації. Мігрантів легковажно відкинули із розрахунків.
 
Більше того, в законодавстві України відсутнє навіть визначення українського трудового мігранта. Де-юре, для нашої держави такої категорії осіб взагалі не існує! Зовнішня політика України працює ще за радянськими принципами і захист прав власних громадян за кордоном не є її пріоритетом. Громадяни сприймаються не як найвища цінність, а як неповноцінні  прохачі, котрим щось потрібно. Досить часто мігранти отримують більше розуміння та допомоги від органів країни перебування ніж від рідного консульства. Існуючі норми консульського обслуговування є вкрай заплутані та неефективні. Виїхавши за кордон, мігранти по суті опиняються поза правовим регулюванням українського законодавства, або ж у більшості випадків, існуюче законодавство є абсолютно застарілим та неадаптованим до нових реалій життя. Основа системи законодавства сформована ще у радянські часи, коли не існувало викликів масової трудової міграції. Необхідно міняти усю систему, а не окремі норми.
 
Ще більше проблем виникає у відносинах трудового мігранта із органами влади в Україні. Працюючи за кордоном він просто не може оббігати десятки кабінетів, щоб полагодити найелементарніші питання. Вкрай ускладнена процедура продовження дії паспорта, визнання атестатів та дипломів, участі у голосуванні тощо. Спрощення стосуються лише перерахувань мігрантами коштів до державного бюджету у вигляді єдиного податку чи платежів до Пенсійного фонду. У законодавстві слід передбачити можливість дистанційних клопотань та оформлення документів.
 
14 жовтня відбулися також парламентські слухання з питань міграції. Це була добра нагода відверто обговорити проблеми мігрантів та, найголовніше, запропонувати конкретні кроки, спрямовані на покращення ситуації. На сьогодняшній день визнання Українською державою факту існування багато чисельної групи трудових мігрантів та законодавче закріплення їхнього статусу просто необхідне. Такий крок допоможе зрушити справу мігрантів із “мертвої точки”.