Події Євромайдану проілюстрували життя жінки, яка зазнає домашнього насильства

04.02.2014, ЛьвівщинаЗ листа від Ірини Гнатів, працівниці Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ «Такої зими ми ще не пам’ятаємо. Всі наші друзі і знайомі, які зазвичай на зиму «впадають у сплячку», сьогодні стоять в перших рядах активістів на майданах своїх міст і містечок. Виявляється, ніхто з них не хоче жити «під диктатурою», усі, як один, хочуть почуватися […]

04.02.2014, Львівщина
З листа від Ірини Гнатів, працівниці Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ

---

«Такої зими ми ще не пам’ятаємо. Всі наші друзі і знайомі, які зазвичай на зиму «впадають у сплячку», сьогодні стоять в перших рядах активістів на майданах своїх міст і містечок. Виявляється, ніхто з них не хоче жити «під диктатурою», усі, як один, хочуть почуватися вільними і безпечними. Вони разом з цілою країною піднялися і в один голос кричать: «Ми не раби! Не бий! Ні – диктатурі!». А їх, так, ніби не чують. І це мільйони людей, це ціла країна, яку б’ють і яка кричить. А як же кричати має маленька клітина цієї країни, маленька родина, в якій побиття і диктатура стали повсякденними речами?

Знаєте на кого ми натрапили, коли були на Майдані в Києві? На жінок, з якими працювали протягом року, жінок, які потерпають від домашнього насильства. Вони живуть в наметах серед незнайомих людей і кажуть, що почуваються тут безпечніше ніж вдома, навіть попри часті сутички, конфлікти  та напади з боку силовиків і провокаторів. Ці слова змушують задуматись. Саме зараз, ми найкраще можемо усвідомити, як живуть жінки, які зазнають домашнього насильства. Їхнє життя нагадує сьогоднішнє життя нашої країни. Чим більше відстоюєш свої права, – тим радикальніші методи застосовує насильник.

І стає справді страшно. Але ми, наші підопічні справжні герої. Ми не чекаємо, що буде далі, а йдемо на майдани у своїх містах і столиці, та відстоюємо свої права. Багато жінок, які стають жертвами насильства, також вже сьогодні борються за своє життя і звертаються за підтримкою до різних організацій. З декількома десятками таких жінок ми вже знайомі особисто і допомогли їм змінити світогляд, самосприйняття, спосіб мислення.

Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ за підтримки Українського Жіночого Фонду з осені 2012 року розпочав систематичну допомогу жінкам, які страждають від насильства. За цей час до нас звернулось понад 80 жінок, які є жертвами домашнього насильства. Вони отримали необхідну психологічну підтримку і супровід, знайшли друзів та однодумців.

Ці жінки справжні героїні: вони щодня борються за своє право на вільне і щасливе життя, вони руйнують стереотипи та обставини. І вони перемагають!  Саме сьогодні кожен з нас має гордитися такими відважними українками і брати з них приклад. Якщо вони, слабкі і тендітні, знайшли відвагу повстати проти домашнього насильства, то чи ми, мільйони дужих українців не зможемо побороти дискримінацію наших прав і свободи?

Насильству не місце в нашому житті, в наших сім’ях, в нашій країні. Закликаємо кожного з вас, щодня доводити це твердження своїм життям і своїми вчинками».

---

Карітас у Дрогобичі запрошує усіх жінок на зустрічі з психологом, який допоможе Вам подивитися на проблему з іншої сторони та покаже  шляхи її вирішення. Вам не дадуть готових відповідей, що треба робити з чоловіком, Вам дадуть рекомендацій, що Ви самі можете зробити, щоб ситуація змінилася.

Зустрічі проводяться  за адресою: м. Дрогобич, вул. Чорновола 4, кабінет 32.

Більше інформації можна дізнатись за номером телефону:
0984571199 – Ірина, соціальний працівник
0676730879 – Олександра, психолог

Не змарнуйте нагоди змінити своє життя!

Проект «Протидія домашньому насильству у віддалених районах Львівської області» реалізується в рамках конкурсу грантів Міжнародного благодійного фонду  «Український жіночий фонд”.

Теги: