Позначка: працевлаштування

У вересні 2019 року до відділу працевлаштування Карітасу Донецьк у місті Дніпро звернулась Черенько Камілла Сергіївна. Її привела працівник центру соціальної підтримки дітей та сімей “Мамине щастя”.

Камілла сирота, їй 18 років. У 2019 році вона народила гарного хлопчика, якого виховує сама (на момент звернення малюку було вже 4 місяці).

Після дитячого будинку Камілла пішла навчатись аби куди, для отримання хоча б якоїсь спеціальності. У 2019 році закінчила професійно-технічне училище за фахом повар-кондитер, але з часом зрозуміла, що займатися цим їй не цікаво.

З підліткового віку вона почала захоплюється візажем та косметологією та помітила, що найбільше задоволення в роботі для неї — це створювати красу, працювати з людьми, роблячи їх гарнішими та впевненішими у собі.

Після знайомства з Каміллою, їй булу запропоновано взяти участі у грантовій програмі з перенавчання БО «БФ «Карітас Донецьк». Пройшовши всі етапи співбесід та заповнивши всі необхідні документи їй було надано грант на проходження курсів навчання за фахом візажиста у студії «BroVi» ФОП Нагорянської Яни.

З великим натхненням вона пройшла ці курси, та з відзнакою викладачів їх закінчила. Співробітники навчального центру з великим захватом розповідають про успіхи Камілли та бачать великі перспективи в її майстерності на цій роботі. Розповідають, що дівчина вражаюча, дуже старанна, все «підхоплює на льоту», в неї все виходить майстерно та професійно, загалом – розумничка.

Викладачі та керівництво навчального центру були дуже зворушені її долею, та ще більше були вражені її наполегливістю, старанням та успіхами. По закінченню курсів навчання керівництво навчального центру вирішило не втрачати можливості допомагати Каміллі в її прагненні стати справжнім професіоналом та запропонувало їй приєднатись до їх колективу.

У ході навчання Камілли до співпраці було залучено Дніпропетровську обласною Раду та БФ «Мама+я». Завдяки усесторонній підтримці та плідній співпраці БО «БФ «КАРІТАС ДОНЕЦЬК» з навчальним центром, представниками державних органів та інших благодійних фондів, ще одна мрія стала реальністю.

Зараз Каміла має не тільки роботу своєї мрії, що дає їй змогу повністю забезпечувати свої потреби та потреби своєї маленької дитини, а також має стабільність та впевненість у завтрашньому дні.

В серпні місяці 2019 року до Карітасу Донецьк у місті Дніпро з приводу працевлаштування звернувся мешканець Чечелівського району м. Дніпра Жгульов Василь Вікторович, інвалід ІІ групи, 66 років.
Давно отримав травму, після якої, довго хворів, лікувався.

До хвороби у чоловіка була дуже гарна робота, на якій працював із задоволенням, отримував добру зарплатню, але все скінчилося після хвороби. Звільнили з роботи, отримав інвалідність з мінімальною виплатою, родичів нікого немає, окрім хресниці, якій допомагав з навчанням і яка зараз йому допомагає чим в змозі.

Без роботи він вже 12 років. Шукав роботу самотужки, довго, але роботодавці більш за все відмовляли, оскільки Василю Вікторовичу необхідно створити особливі умови праці для роботи, іноді , траплялась тимчасова робота, на короткий термін працевлаштування.

В пошуку роботи вже зневірився, втратив надію знайти підходящу роботу, наполегливо ходив по різним роботодавцям в пошуках роботи, молився Богові, але завше відмовляли — дуже хотів бути корисним людям та суспільству, не бути тягарем.

За місцем мешкання сусіди почали насаджувати, щоб продавав свою квартиру, оскільки комунальні служби, за борги, відключили воду, газопостачання. Коштів по соціальним виплатам ні на що не вистачало, жив без грошей.

У зв’язку з тяжким матеріальним станом звернувся в БО «БФ «КАРІТАС ДОНЕЦЬК» де йому надали всебічну допомогу.

Зі слів Василя Вікторовича вижити зміг тільки завдяки допомозі БФ «Карітас», якби не допомога Фонду (благодійні обіди, прання, душ і т.д.) не знає, чи зміг би вижити взагалі.

Зараз, завдяки допомозі в працевлаштуванні, Василь Вікторович має постійну роботу в ОСББ «Набережний», працедавець врахував всі особливості важкості хвороби та забезпечив всі умови для праці людини з інвалідністю. Тепер життя Василя Вікторовича, покращилось, розрахувався з боргами, коштів почало вистачати не тільки на базові потреби, але можна витрачати й на більш якісне медичне лікування.