Справжня чоловіча гра


Карітас організував товариський футбольний матч
26.10.2009
23 жовтня Карітас Івано-Франківськ УГКЦ в рамках проекту «Центр дозвілля та соціальної адаптації молоді з розумовою неповносправністю» організував футбольний матч, який відбувся на базі Івано-Франківського коледжу фізичного виховання за сприяння



голови федерації футболу Василя Луцького, який неодноразово допомагав нам у проведенні такого заходу.
 
Учасниками даного спортивного заходу стала молодь з особливими потребами та волонтери  Карітас, оскільки фізичний рух сприяє розвитку фізичного здоров’я та покращенню самопочуття молоді з особливими потребами. Серед запрошених були  директори, вчителі та діти реабілітаційних центрів, які радо зайняли лави вболівальників. Адже нас всіх об’єднує бажання бути здоровими та щасливими!
 
 
Під час футбольного матчу молодь грала спритно… Гарно! Віддано! Дружньо! У грі вони зуміли перебороти всі свої переживання та труднощі. Отож, товариський футбольний матч був важливим як для молоді з особливими потребами, так і для їхніх батьків та друзів, які прийшли підтримати їх під час гри.
 

Активний відпочинок відкриває не лише красу української природи


Волонтерів з Німеччини ознайомили з діяльностю Карітасу
02.10.2009
Обмін досвідом  між волонтерами Карітасу і представниками активної молоді католицької Церкви з Німеччини став доброю традицією. Завжди корисно відкривати для себе нові грані культури інших країн, збагачуватись новими враженнями, знайомствами з цікавими людьми.



 
 

Так, завдяки налагодженій співпраці з о. Дітмаром Веленброком – римо-католицьким священиком для душпастирської праці з молоддю волонтери Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ мали можливість відвідати землі Німеччини (Vorpommern Mecklenburg). Під час подорожі волонтери з України ознайомилися з особливостями роботи у соціальній сфері з людьми похилого віку та дітьми з неблагополучних сімей. 

 
А цього року молодь з Німеччини протягом десяти днів відвідувала Україну. По приїзду в Україну вони ознайомились із діяльністю Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ, познайомилися із працівниками та волонтерами. Завдяки організованим екскурсіям у Львів, Галич, Рогатин, Яремче, Коломию, Буковель гості з Німеччини мали можливість дізнатися більше про історію українського народу, звичаї та традиції. Найбільше запам’ятався похід на найвищу гору України – Говерлу. Молодь отримала масу позитивних вражень від спілкування та проведеного часу.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Для нас є дуже важливим обмін досвідом, можливість отримати не лише фізичну, але й професійну волонтерську допомогу (перекладачі, журналісти, лікарі, педагоги). Якщо у Вас є бажання зробити щось корисне щоб реалізуватися творчо та духовно – пишіть нам, жодний лист не залишиться без уваги!

 

Молодь Донецька підтримує рішення міськради


«Україна кидає палити!»
11.09.2009
Представники Карітасу Донецьк разом із головою фонду о. Василем Пантелюком взяли участь в акції «Україна кидає палити». «Зелена хода» молоді організована на підтримку рішення міськради «Про визначення місць, вільних від паління і вживання спиртних напоїв на території міста Донецька».



 
Цим рішенням 23 зони міста: вулиці, бульвари, площі, парки, території навчальних закладів, ігрових та спортивних майданчиків були визнані зонами вільними від паління і вживання спиртних напоїв. У визначених зонах будуть встановлені «попереджувальні таблички», міському управлінню міліції доручено забезпечити відповідні маршрути патрулюванням.
 
Молодь із зеленими повітряними кульками, скандуючи «Україна кидає палити!», пройшла центральними вулицями міста, що були визнані вільними від паління та вживання спиртних напоїв. Під час ходи серед мешканців міста поширювались буклети, що містили інформацію про шкідливість та негативні наслідки паління.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
В акції також взяли участь представники державних, громадських та релігійних організацій міста: управління у справах сім’ї, молоді та міжнародних зв’язків Донецької міської ради, Благодійний фонд «Рука помощи», громадська організація «За право на жизнь», реабілітаційний центр «Твоя победа», Українське реєстрове козацтво, УГКЦ та ін. На думку організаторів та учасників акції існує потреба у зменшенні реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв.

Гаївки


Гаївки – традиції українського народу
27.04.2009
Великодні свята – радість для усіх… Христос здійснив найбільше чудо – воскрес із мертвих і дарував нам життя. Все довкола сповнюється радістю, оживає, всі люди усміхнені, вітають одне одного і, ділячись свяченим яйцем, складають



святкові побажання.
 
Особливим виявом великодньої радості в селах України були гаївки й різні ігри на майдані коло Церкви. Веснянки-гаївки є створені нашими прародичами ще в ІV-VI сторіччі (а може і раніше) за часів Антської держави. Крізь морок тисячоліть, через століття великих негод, війн, наїздів, поневолення вони дійшли до нас, затримавши свою провідну думку, головну ідею, свій зміст – замінено лише слова стародавні на нові…
 
На превеликий жаль, традиції в теперішній модерний час відходять на задній план. Багато молодих людей, дітей не знають про обрядові звичаї нашого народу, тому важливим моментом в сьогоденні є підтримати ці скарби високої культури нашого минулого.
 
26 квітня діти та молодь Центру соціально-психологічної допомоги для дітей та молоді Карітас Івано-Франківськ УГКЦ,  у рамках свята «Великодній кошик» нагадали людям про гаївки. Діти та неповносправна молодь разом з волонтерами, біля храму Успіня Пресвятої Богородиці у с. Крихівцях, поділилися з усіма присутніми воскресною радістю, засвідчили глибоку віру і любов до своїх обрядів. Наші прадіди вважали ці традиції і звичаї українського народу за святиню й велич, хоронили їх, зберігали та дотримувались. І сьогодні вихованцям Центру вдалося розпалити серця тих людей, які втратили справжнє відчуття свята. Через вияв відкритості та духу єдності раділи всі: і великі, і малі. Адже ці скарби високої культури нашого минулого віддзеркалюють наш внутрішній світ.
 
Отож, давайте дотримуватися своїх традицій, щоб передавати їх своїм нащадкам, як дорогоцінний скарб, із роду в рід!

Мощі італійського чудотворця


Мощі італійського чудотворця привезли до Івано-Франківська
23.03.2009
У кафедральному соборі Святого Воскресіння УГКЦ в Івано-Франківську виставлено для молитовного шанування мощі містика, стигматика, чудотворця – св. отця Піо, привезені із Сан-Джованні Ротондо (Італія). Урочисте

перфоратор в Киеве

внесення мощей у собор відбулося 22 березня після передвеликодньої Хресної ходи, яка об’єднала духовенство, мирян, владу, дітей і молодь міста.
Карітас Івано-Франківськ активно долучився до участі у Хресній ході. Безпосередньо її учасниками стали не лише працівники та волонтери організації, а також неповносправна молодь і діти, що відвідують Дитячий соціальний центр, та їхні батьки.
Хресний похід супроводжувався спільними молитвами… Участь у заході не залишила байдужими молодь із особливими потребами і зворушила серця дітей. Церква як ніхто повинна бути уважною і повинна відгукуватися на потреби людей з особливими потребами. Такого роду заходи допомагають їм відчути, що вони також є частиною християнської спільноти.
В Івано-Франківській єпархії передбачають, що мощі св. отця Піо перебуватимуть в місті до завершення Великого посту. Щодня в храмі о 18.00 буде служитися Божественна Літургія, після якої можна буде прикластися до мощей святого та отримати помазання святим миром. Побачити мощі зголосилися у Львові, Києві, Одесі, Коломиї.
Довідка:
Світське ім‘я італійського священика отця Піо – Франциск Форджоне. Він народився 25 травня 1887 року в П‘єтрельчіні (Італія). Усе своє життя провів у монастирі капуцинів в Сан-Джованні Ротондо. 10 серпня 1910 року Ф. Форджоне став священиком. Він служив св. Месу, сповідав, розмовляв з людьми і допомагав у вирішенні їхніх проблем. Ті, що приходили до отця Піо, розуміли – це незвичайна людина, адже він читав їхні думки, передбачав події, знав гріхи до того, як люди самі їх називали, і дуже сварився, коли хтось їх приховував.
За розповідями, у 1918 році отець Піо отримав від Бога ще один дар – стигмати (рани на руках, ногах та боці на зразок тих, які мав сам Ісус під час страждань на хресті). Ці рани завжди кровоточили, боліли і протягом 50 років не загоювались на тілі священика. Отець Піо мав також дар зцілення хворих.
Він помер 23 травня 1968 року, залишивши своїм нащадкам запевнення: “Набагато більше я зможу зробити вам на небі”.
Стаття написана з використанням матеріалів УНІАН.