Настав час прийняття обов’язкової рамкової директиви ЄС щодо мінімального доходу

Photo credit: Emilio Morenatti

З нагоди Міжнародного дня боротьби з бідністю, 17 жовтня, Карітас Європа закликає до прийняття юридично обов’язкової рамкової директиви ЄС щодо адекватних схем мінімального доходу у всіх державах-членах ЄС як ключового елемента для подолання бідності в Європі.

Ми вітаємо нещодавнє прийняття висновків Ради ЄС щодо посилення захисту мінімальних доходів для боротьби з бідністю та соціальною ізоляцією в умовах пандемії COVID-19 та не тільки, що є надзвичайно необхідним. Це також є важливим знаком доброї волі щодо впровадження принципу мінімального доходу Європейського стовпа соціальних прав.

У висновках Ради визнається вплив COVID-19 на доходи людей та необхідність діяти негайно. Вони також підтверджують, що системи захисту мінімальних доходів повинні відповідати набору ключових принципів для ефективного зменшення бідності. Однак ми вважаємо, що семантики та доброї волі недостатньо. Європа потребує юридичного інструменту.

«Юридично обов’язкова директива про мінімальний дохід в ЄС стане спільною основою для держав-членів, щоб забезпечити можливість включення та повної участі людей у суспільстві. Встановлення мінімальних соціальних стандартів в країнах-членах ЄС також мало би забезпечити рівні умови для всіх», – сказала Генеральний секретар Карітасу Європи Марія Німан.

Карітас Європа вважає, що люди, які перебувають у складних життєвих ситуаціях, повинні мати доступ до належного забезпечення мінімального доходу з якісними соціальними послугами та високим рівнем охоплення, оскільки це може бути важливою мережею безпеки, що покриває основні потреби та значно сприяє гідному життю.

Карітас Європа повністю визнає нещодавні зусилля Німеччини, яка зараз головує в Раді ЄС, щодо вирішення питання посилення мінімального доходу на європейському рівні, як перший крок для того, щоб схеми мінімальних доходів забезпечували гідне життя кожному, хто не може покладатися на достатню кількість інших джерел. Більше того, існує нагальна потреба усунути інші прогалини у захисті мінімального доходу. Отже, настав час рішучого кроку вперед через прийняття обов’язкової рамкової директиви ЄС щодо мінімального доходу.

Для Карітасу Європи наступними кроками у правильному напрямку будуть:

  • всі держави-члени ЄС мають визнати необхідність юридично обов’язкової рамкової директиви щодо схем мінімальних доходів, як вирішальний крок для забезпечення гідного життя всіх людей в Європейському Союзі.
  • Майбутнє головування в Раді ЄС Португалії та Словенії для досягнення мети такої рамкової директиви.
  • Європейська Комісія маєзапропонувати юридично обов’язкову рамкову директиву ЄС щодо схем мінімальних доходів, яка має бути прийнята Радою та Європейським Парламентом та реалізована всіма державами-членами.

Карітас Європа, поряд з іншими організаціями громадянського суспільства, продовжуватиме закликати до такої рамкової директиви та готова працювати у партнерстві з іншими установами, щоб втілити це в життя.


Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

«Невидима» бідність: Інтерв’ю з Андрієм Васьковичем до Всесвітнього Дня бідних

До третього Всесвітнього Дня бідних, публікуємо частину інтерв’ю президента Міжнародного благодійного фонду «Карітас України» Андрія Васьковича для журналу «Патріярхат».

Христос казав, що «бідних завжди маєте між собою». І таки справді, ми їх завжди матимемо поряд, не поборемо бідність цілковито. Що на сьогодні означає зрівноваженість між бідними та багатими?

– Маємо сьогодні два питання: як поборювати бідність і які є тренди в теперішньому світі? На жаль, утримується той тренд, що розрив між бідними та багатими і далі зростає: багаті ще більше збагачуються, а бідні ще більше бідніють. Тривають процеси, протилежні до тих, яких ми собі бажали б.

Щодо розриву між багатими та бідними в Україні, то ми його дуже сильно відчуваємо. На це вказує і феномен значної трудової міграції, внутрішньої міграції унаслідок війни, яка згодом переходить у зовнішню міграцію, бачимо неврегульованість соціальних відносин.

– Бідність завжди має свої глибинні причини, проте в різних країнах і на різних континентах вони інші. Якими є ці причини в Україні?

– Корупція є глибинною причиною, бо корупціонер ставить себе на перший план, спотворює ставлення до інших людей. В Україні однією з глибинних причин певного егоїзму може бути Голодомор, коли людина була змушена думати тільки про виживання своє і своєї сім’ї, не могла думати ширше, не могла думати про розвиток цілого суспільства. Голодомор змушував людину до екзистенційного мінімуму – забезпечити себе і свою сім’ю. Це причина тих соціальних відносин, які маємо сьогодні в Україні.

Бідність не є українським феноменом. Егоїзм людини, коли вона дивиться тільки на себе, притаманний усім націям. Егоїст не бачить, що цей егоїзм не йде йому на користь. Люди не бачать, що жити в країні, де є внутрішній мир, соціальний мир, розвиток для всіх, краще, аніж в країні, де цього нема.

Якщо не осмислювати цього, можна опинитись в ситуації, яка змінює наше життя. Якщо хочете гармонійного розвитку суспільства, треба дбати про гармонійний розвиток суспільства. Не таємниця, що є багато міст, в яких багаті та бідні живуть в окремих кварталах, і багаті спілкуються тільки з багатими.

За офіційними даними, Україна – найбідніша країна Європи, але якщо ми вийдемо з цього офісу (В Києві. – Ред.) і подивимося довкола, то засумніваємося в такому висновку.

Що вас, пане Андрію, особисто вражає при зустрічі з бідними в Україні?

– У нас є «невидима» бідність. Якщо ми зустрінемо вбогу людину на вулиці, то не побачимо за зовнішнім виглядом, що вона потребуюча. Вона старається, що б ніхто не знав про її нужду. А коли прийдете до неї додому, то побачите, що в неї нічого нема. До прикладу, ліжок для всіх дітей. Вони сплять на зіставлених кріслах, недостатньо харчуються. Уявіть собі стан людини, яка розуміє, що не може дати своїм дітям розвитку! В деяких частинах буферної зони (про це пишуть організації від ООН, які моніторять ситуацію) батьки забирають дітей зі школи, бо не можуть забезпечити всім необхідним, щоб вони могли вчитися. Це страшні ситуації для XXI століття. Зростає проблема проституції через бідність. Літні люди змушені приймати неймовірне рішення: що купити – ліки чи харчі? Це рішення бідності, це неможливість забезпечити базові потреби, а не якісь додаткові потреби. Це те, про що ми в Україні, на жаль, замало знаємо…

Розмовляла Лідія Мідик

Повністю інтерв’ю читайте у паперовому варіанті журналу «Патріярхат» або електронній версії на сайті jornals.ua

Карітас Європа закликає нову Європейську комісію допомогти вивести людей із бідності

З нагоди Міжнародного дня боротьби з бідністю, 17 жовтня, Карітас Європа вимагає від Європейської Комісії, мандат якої закінчується 31 жовтня 2019 року, якнайшвидше почати активні дії з подолання бідності, нерівності та соціального відчуження. Той факт, що боротьба з бідністю є пріоритетом у Політичних рекомендаціях нової Комісії, дає надію більш ніж 112 мільйонам людей, які зазнають бідності чи соціального відчуження в Європі. Зараз саме час від слів переходити до дій.

Майже 25 мільйонів з понад 112 мільйонів людей, які живуть у бідності, – це діти. Через передачу бідності між поколіннями, діти, які в ранньому віці відчувають бідність, з більшою вірогідністю стають бідними в дорослому житті.

«Коли я прийшла у відділ соціального захисту, то дізналась, що мене майже виключити з реєстру отримувачів допомоги за те, що я не відвідувала планові збори в державній службі зайнятості. А я навіть не отримувала листів з інформацією про дати зустрічей. В якості попереджувальних санкцій, мені тепер 6 місяців не виплачуватимуть допомогу. Я не знаю, як мені з цим впоратись, адже мої витрати лише зростають».

Клара, 26 років, мати-одиначка

Здавалося б, такий документ як European Child Guarantee, який гарантує безперешкодний доступ кожної дитини до всіх державних послуг, мав би розірвати порочне коло бідності. Однак ці гарантії будуть актуальними лише в тому випадку, якщо для їх імплементації буде виділено достатньо ресурсів, і якщо вони будуть розроблені відповідно до існуючих рамок, таких як, наприклад, «Європейський стовп соціальних прав», зокрема шляхом збалансування економічних, соціальні та екологічних цілей в процесі європейського семестру.

Фінансова та економічна криза 2008 року негативно вплинула на національні системи соціального захисту, що ще більше підірвало спроможність держав захищати людей від бідності. Ефективні системи соціального захисту сприяють зменшенню нерівності та покращенню соціальної згуртованості. Намір Європейської Комісії переорієнтувати Європейський семестр на інструмент, який інтегрує Цілі сталого розвитку – є багатообіцяючим підходом, як і намір повною мірою використовувати гнучкість, дозволену в Пакті стабільності та зростання.

Однак участь людей, які відчувають бідність в розробці політики, є важливою для розвитку або вдосконалення державних служб, які би повністю відповідали їх потребам. Карітас Європа прагне продовжувати сприяти цьому, залучаючи людей до розробки процесів політики.

«ЄС може зіграти вирішальну роль у забезпеченні того, щоб ніхто не залишився позаду в Європі. Текст документа «Political Guidelines» дає підстави сподіватися, що ЄС поступово напрацює справедливі та стійкі соціальні моделі, які орієнтуватимуться на сімейні цінності, забезпечуватимуть інклюзивні ринки праці та надаватимуть всім доступ до адекватних систем соціального захисту. Але ці наміри тепер мають бути перетворені на конкретні політичні ініціативи, щоб люди більше не відчували бідності, та жили в суспільстві, заснованому на соціальній справедливості, де підтримується гідність кожного», – закликає Марія Німан, генеральний секретар Карітасу Європа.