У Дрогобичі вперше презентується фотовиставка Карітасу Львова “Особливі мрії та професії”

У Палаці мистецтв (музей «Дрогобиччина», вул. Т. Шевченка, 38) в Дрогобичі 26 червня в рамках проекту «Особливі історії особливої молоді» відбулось відкриття фотовиставки «Особливі мрії та професії». Представлені фотографії створені подружжям кінорежисерів-документалістів Сашком та Дариною Балабай і експонуються вперше. Проект реалізовується за підтримки Департаменту внутрішньої та інформаційної політики ЛОДА. Партнер – Благодійний фонд “Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ”. У відкритті фотовиставки взяла участь молодь з особливими потребами, якою опікується «Центр дозвілля та соціальної реабілітації для молодих людей з особливими потребами» БФ «Карітас – Львів УГКЦ» та друзі спільноти «Дивовижні долоні» Карітасу Дрогобича. Continue reading “У Дрогобичі вперше презентується фотовиставка Карітасу Львова “Особливі мрії та професії””

Молодь з особливими потребами відпочила у літньому оздоровчому таборі

З 28 травня до 1 червня 2018 року молодь з особливими потребами, якою опікується Карітас Львів, разом зі своїми батьками відпочивала з у літньому оздоровчому таборі на базі «Бойківський двір» с. Ясениця-Замкова Старосамбірського району на Львівщині. Реалізація цього заходу здійснена за підтримки управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Continue reading “Молодь з особливими потребами відпочила у літньому оздоровчому таборі”

Відвідувачі мережі кав’ярень KREDENS CAFE збирають кошти на літній табір для молоді, що має особливі потреби


05.05.2015, Україна
На початку 2014 року Карітас України заручився партнерством з мережею кав’ярень KREDENS CAFE (ТзОВ “Ессет”). Ціль такої співпраці – збір коштів для проведення літніх таборів неповносправної молоді з львівського Карітасу.



На даний момент Карітас України координує роботу 6 соціальних центрів по роботі з людьми, що мають особливі потреби: у Львові, Дрогобичі, Стрию, Івано-Франківську, Коломиї та Бориславі. Роботою на стаціонарній основі охоплено близько 120 неповносправних осіб, також їх батьки і рідні.

Для учасників соціальних центрів Карітасу України організовані програми навчання по отриманню трудових (працетерапія) і основних соціальних навиків (самообслуговування, приготування їжі, поведінка при різноманітних побутових комунікаціях і ситуаціях тощо), проводяться заходи соціальної інтеграції (зустрічі з молоддю з інших установ та осередків, організація дозвілля, рекреаційні ігри, участь в християнських прощах, долучення до фестивалів та ярмарків, участь в літніх таборах, екскурсіях тощо).

Для батьків неповносправних осіб забезпечено соціальний і психологічний супровід, інформаційна підтримка, вони долучаються до діяльності і заходів центрів Карітасу, поїздках і таборах, зустрічаються на спільних зустрічах та семінарах.

Розповідає Ярина Олійник, керівник відділу маркетингу та PR ТзОВ”ЕССЕТ”: «У нас чимало перемог за останні 1,5 року: це і відкриття нових закладів (зараз маємо вже мережу з 9 кав’ярень!), і перемоги на конкурсах баріст, і, власне, черговий крок, аби бути не просто найкращим кавовим закладом, а й спільнотою соціально відповідальною – яка живе серед людей потребуючих, зокрема, і є з ними солідарною. Ми скрупульозно підбирали, з яким благодійним фондом будемо співпрацювати, наскільки ефективна їх робота, наскільки близькою філософія фонду буде нашим працівникам і відвідувачам, і своїм вибором ми задоволені повністю. Карітас України здійснює дійсно чудове служіння потребуючим людям і ми раді бути частинкою цієї праці!».

Завдяки відвідувачам мережі кав’ярень KREDENS CAFE вдалось зібрати наступні суми добровільних пожертв (акти інкасацій Ви можете переглянути, натиснувши на конкретний період, який Вас цікавить) з метою проведення літнього табору для молоді, що має особливі потреби:


Нагадуємо адреси кав’ярень KREDENS CAFE, де кожен може зробити свій внесок в опіку молоддю, що має особливі потреби:

  • м. Київ, ТРЦ “Ocean Plaza”, вул. Антоновича, 176 (1 поверх)
  • м. Київ, ТРЦ “Ocean Plaza”, вул. Антоновича, 176 (фронтальний вхід)
  • м. Київ, ТРЦ Атмосфера, Столичне шосе 103
  • м. Київ, ТРЦ “Проспект” (перетин вулиць Червоногвардійської і Червоноткацької)
  • м. Львів, с. Сокільники, ТРЦ “King Cross Leopolis”, вул. Стрийська, 30
  • м. Львів, вул. Валова, 5, вхід з вул. Галицька
  • м. Львів, проїзд Крива Липа, 3
  • м. Львів, проспект Свободи, 37
  • м. Львів, кав’ярня “МАПА”, пл. Катедральна, 5 (також вхід з вул. Галицька, 4)

У Львові підопічних підлітків Карітасу навчають фінансовій грамотності

04.04.2014, Львів
Працівники молодіжного соціального центру Карітасу Львів УГКЦ організували для підопічних підлітків ряд заходів  на тему фінансової грамотності. Це – стверджують вони – особливо актуально  для дітей, сім’ї яких опинились в складних життєвих обставинах.  Такі діти мають дуже обмежений досвід фінансових операцій, їх знання про цю сферу обмежуються здогадами  та визначенням самого поняття «гроші». Відтак заняття місцевого Карітасу включали в себе бесіди про заощадження,  планування та керування бюджетом, ощадливість,  як людську рису.

Соціальний центр  проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» має на меті надавати комплексну допомогу дітям старшого віку, які через різні життєві обставини опинилися на вулиці. Щоденно допомога надається 25-30 дітям підліткового віку шляхом надання їм харчування, забезпечення медичного контролю, поліпшення соціально-побутових умов в сім’ях, психологічної підтримки, занять в комп’ютерному класі,,участі в культурних і відпочинкових заходах.

Зокрема, Карітас Львів дбає про самостійність і професійну ідентифікацію своїх підопічних. Тому другим етапом навчання щодо фінансової грамотності  було складання дітьми бюджету подорожі на одноденний пікнік за місто з друзями. Діти складали базові і похідні статті кошторису, визначали загальну суму на всіх учасників. Третім ж етапом навчання було складання бюджету реальної мандрівки. Підготовка включала в себе складання витрат, закупівлю продуктів, підбір потрібних матеріалів, спортінвентарю та організацію власне подорожі.  Діти відвідали с. Страдч, де знаходиться печерний монастир 11-ого століття і природний заповідник Розточчя.

Учасники занять з фінансової грамотності мали змогу отримати не тільки теоретичні знання про гроші і організацію заходів, але і практично переконатись в доцільності детального планування подорожі.

«З підопічними ми також відвідали звіринець, дізнались  історію та особливості заповідника, зупинились на природі, грали спортивні ігри, готували обід на вогнищі, обмінювались враженнями.

Саме такі мандрівки до історичних і релігійних місць  виховують у дітях  любов до свого рідного краю,  шанобливе ставлення до навколишнього середовища та пам’яток культури. Що особливо важливо – діти згуртовуються між собою і більше довіряють своїм наставникам, стають відкритішими до нових знань, змін у житті», – розповідає Віталій Герасимів, місцевий координатор проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні».

Допомога кризовим дітям і молоді, сім’ям Карітасу України нині включає в себе роботу 5 соціальних центрів по мобільній роботі з молоддю (Київ, Донецьк, Львів, Хмельницький, Тернопіль), 7 соціальних центрів по роботі з дітьми, що мають труднощі у навчанні (Івано-Франківськ, Коломия, Дрогобич, Стрий, Борислав, Броди, Нововолинськ), заклад освіти і опіки для дошкільнят (Львів), 2 пілотні проекти соціального житла (Тернопіль і Донецьк), також адресну допомогу потребуючим дітям, молоді і сім’ям.

Завдяки цьому щороку більше 1000 осіб перебувають під опікою денних соціальних центрів для роботи з дітьми і молоддю й отримують комплексну допомогу у подоланні власних життєвих труднощів, ще декілька сотень потребуючих отримують консультаційну чи адресну допомогу. Також  понад 150 дітей дошкільного віку та 65 родин, які перебувають у складних життєвих обставинах, користуються послугами закладу для дошкільнят «Кризовий центр «Діти вулиці» у Львові.

В соціальних центрах для допомоги кризовим дітям і молоді, сім’ям передбачено забезпечення базових потреб, інформаційну допомогу, психологічну і юридичну консультацію, створено умови для духовного і креативного розвитку підопічних. Використовується як груповий підхід до соціальної роботи, так і індивідуальний.

Ціль такої роботи – відкриття позитивних ресурсів потребуючої молодої людини, подолання психологічних труднощів, отримання знань, вмінь і навичок, що сприяють соціальному включенню, здоровому способу життя, раціональному управлінню часом, ресурсами і можливостями, професійній реалізації. Діти і молодь долучаються до навчальних, розважальних, спортивних, культурних, туристичних заходів в соціальних центрах Карітасу та поза ними.

Велика увага у  роботі скерована також на роботу із батьками, опікунами і рідними підопічних. Це включає в себе як надання первинної соціальної і матеріальної допомоги, так і психологічну підтримку, навчальні заходи, створення клубів самодопомоги.

Шпиталь Шептицького розширив масштаб опіки невиліковно хворими людьми на дому

04.11.13, Львів
Минає місяць, відколи Шпиталь Митрополита Андрея  Шептицького у Львові розпочав реалізацію проекту надання медико-соціального та психологічного супроводу невиліковно хворим людям на дому. Проект став можливим завдяки фінансуванню Міжнародного фонду «Відродження». Розрахована така діяльність на 4 місяці, з можливістю продовження. Також схожі проекти діють в Карітасі Івано-Франківськ і Карітасі Волинь.

Така діяльність спрямована на створення інноваційної моделі хоспісної допомоги –  розширення хоспісної та паліативної допомоги на дому  хворим у термінальній стадії захворювання шляхом надання медико-соціальної допомоги хворим, їх догляду, психологічної підтримки членам родин.

Послугами буде охоплено близько 25 пацієнтів у термінальній стадії, 80 сімей та родин отримають кваліфікацію для догляду за паліативними хворими. Цільова група:  онкологічні хворі, люди з важкою нирковою і серцевою недостатністю, з неврологічними захворюваннями та іншими захворюваннями, що суттєво обмежують прогноз життя.  Персонал, що забезпечує надання медико-соціального та психологічного супроводу невиліковно хворим людям на дому включає 2 медичні сестри (50% зайнятості), соціального працівника, лікаря-консультанта, бухгалтера і координатора проекту.

Послуги для потребуючих підопічних, що передбачані проектом:
– Щоденний догляд за пацієнтами (гігієна тіла, догляд за шкірою, мобілізація, годування, профілактика ускладнень);
– Розмова з пацієнтом, бесіди, читання літератури;
– Залагодження питань соціального  характеру (запрошення членів родини, знайомих, виконання особистих побажань пацієнта, налагодження стосунків з  членами родини та пацієнтом);
– Запрошення юриста або нотаріуса для вирішення майнових питань, заповітів тощо;

Охорона здоров’я

– Супровід до церкви, запрошення духівників (незалежно, якої конфесії), сповіді, причастя, миро та єлепомазання тощо;- Розмови з родичами, підготовка їх до моменту втрати та психологічна підтримка після смерті близької людини.

Розповідає Галина Курницька, керівник проекту: «Що важливо  –  проект робить особливий ухил на психо-соціальну підтримку, а також роботу з рідними хворих, забезпечення їхніх духовних потреб. Оскільки центр паліативного лікування Шпиталю є єдиною недержавною установою такого типу в регіоні, його діяльність значною мірою відрізняється від державних закладів саме завдяки роботі з родинами хворих, вирішенню їх соціальних, психологічних проблем.

Брак паліативних ліжок на Львівщині та на загал в Україні приводить до того, що одинокі невиліковно хворі або немічні люди, які потребують постійної опіки та догляду, опиняються у останні дні життя покинуті напризволяще, помирають в ізоляції та самотності. А в цей останній період життя вони, як ніколи, потребують не лише медико-соціальної допомоги, а також спілкування, психологічного супроводу для самих хворих і членів їх родин».

Основною ціллю діяльності Шпиталю Шептицького є забезпечення потребуючих Львова і регіону, незалежно від їхньої національності та конфесійної приналежності, медичною і соціальною допомогою через надання соціальних послуг, консультативно-діагностичну допомогу та безоплатне медичне лікування.

Також Шпиталь ім. Митрополита Андрея Шептицького має незрівняний досвід реалізації масштабних медико-соціальних  проектів:
А) програма “Домашня опіка”, яка діє з 1998 р. –  дотепер і охопила тисячі потребуючих сторонньої допомоги людей і насамперед одиноких людей похилого віку
Б) для малозабезпечених та безпритульних “Кухня для потребуючих” (2003-2011, на нерегулярній основі)
В) проект  «Від серця до серця», що включав медико-психологічний супровід для людей, що живуть із ВІЛСНІДом, догляд і підтримку дітей, які народжені ВІЛ-позитивними батьками, немедичний і медсетринський догляд за людьми, які живуть із ВІЛСНІДом, медико-соціальний і психологічний супровід антиретровірусної терапії (АРТ) для дорослих і дітей тощо (березень 2007 – липень 2012)
Г) центр паліативної допомоги та психо-соціальної підтримки на базі Шпиталю Шептицького (серпень 2006-липень 2007)

На сьогодні  – зазначають працівники проекту – у Львові не існує жодної програми для невиліковних хворих на дому. Тому новий проект і його подальший розвиток стануть корисними місцевій громаді і конкретним сім’ям потребуючих людей.

«Світ повний добрих людей і з цією думкою ми долаємо різні виклики», – Дзвенислава Чайківська про роботу паліативу в Шпиталі Шептицького

14.10.2013, Львів
12 жовтня у всьому світі відзначається День паліативної опіки. В Україні щороку близько 500 тисяч хворих потребують паліативної допомоги,  зокрема, дорослі і діти в термінальних стадіях онкологічних і серцево-судинних захворювань,  СНІДу і туберкульозу, хворі з важкими травматичними і дегенеративними ураженнями центральної нервової системи, периферичної нервової системи і опорно-рухового апарату, інваліди та люди похилого віку тощо. Однак зараз в Україні тільки 5% хворих помирають в медичних закладах, де отримують необхідну спеціалізовану медичну допомогу, адекватне знеболення і професійний догляд.

Вітчизняна система охорони здоров’я  поки що не може забезпечити доступність паліативної допомоги для більшості хворих, які її потребують. Причин цьому багато, але однією з найбільш значимих є відсутність кваліфікованого медичного персоналу, який пройшов відповідне навчання. В Україні сьогодні функціонує близько 10 хоспісів, найбільші з яких знаходяться в Івано-Франківську, Харкові, Львові. Також у деяких регіонах при онкологічних диспансерах відкриті відділення паліативної допомоги і в них наявні ліжка для паліативних хворих.

За останні 10 років у Львові більше 1500 невиліковно хворих людей отримали хоспісну допомогу, це близько 100-120 осіб на рік, які  проходили стаціонарне лікування. Перший в Україні хоспіс було  відкрито у Львові в 1997 році – це комунальний заклад, у якому почали надавати медичну та психологічну допомогу людям з невиліковними захворюваннями. Згідно з державними нормами, на 10 тис. осіб населення потрібно 10 ліжок у хоспісі. Наразі Львів має мінімально потрібну кількість – 75 ліжок на 800 тис. осіб населення: частина з них – у комунальному хоспісі, частина – при двох поліклінічних  відділеннях міста, ще близько 25-30 таких ліжок – у Шпиталі Шептицького.

Благодійна установа «Шпиталь імені Митрополита Андрея Шептицького», яку традиційно називають «народна лічниця», засновано у 1902 році з ініціативи Митрополита  Шептицького. З 2003 року на базі цієї благодійної установи функціонує відділ паліативної та госпісної допомоги. Працівники Шпиталю намагаються полегшити фізичні і духовні страждання, допомагають гідно завершити земне життя недужим у термінальній стадії. Основні зусилля медичного персоналу спрямовані на створення саме психологічного комфорту хворим.

Розповідає Вікторія Каганяк, завідувач відділення паліативного лікування в Шпиталі Шептицького: «У нас бувають дуже різні пацієнти та історії відносин, але особливо запам’ятовуються ті, для кого

перебування у Шпиталі було приємним етапом в житті. Наприклад, пан Ігор (з етичних міркувань ім’я змінено) – інвалід від народження, який мав генетичну аномалію, що почала проявлятись після 16-го року життя.

У нього в підлітковому віці, власне, різко почало віднімати руки і ноги, виникли серйозні проблеми із серцем, набряки і порушення водного балансу в тілі, постійна задишка. Рідні Ігора витрачали величезні суми коштів на постійні обстеження, лікування і пов’язані з тим подорожі. А потім батьків не стало – і що дуже приємно і знаково – молодив чоловіком почали опікуватись колишні однокласники. Вони щодня надавали йому необхідну опіку, фінансово забезпечували, психологічно підтримували. Доки не стало зовсім складно…

До нас Ігор потрапив, коли йому було 33 роки. Неймовірно позитивний чоловік, що мав чітку мету – одужати, щоби відвідати рідного брата у Москві, а потім сестру в Ліберії. Щоправда довелось докласти чимало зусиль для цього, Ігор тричі лягав у наше відділення і в кінці-кінців мав настільки гарні показники здоров’я, що лікарі дозволити йому вирушити у мандрівку до найрідніших людей!».

Також в Шпиталі Шептицького надається якісне медичне обслуговування та соціальні послуги, амбулаторна і консультативна допомога різноманітних профілів для широкого кола людей і особливо потребуючих, діє проект «Домашня опіка» для самотніх людей похилого віку. Щомісяця послугами закладу користуються сотні людей.

У 2007 році Шпиталь Шептицького став переможцем національного конкурсу і отримав звання «Благодійник року». У березні 2010 року Міністр охорони здоров’я України Василь Князевич нагородив керівника установи Дзвениславу Чайківську заохочувальною відзнакою в галузі охорони здоров’я – орденом святого Пантелеймона. У 2010 році Блаженніший Любомир (Гузар), глава Української Греко-Католицької Церкви, відзначив директорку Шпиталю грамотою за значний вклад у розвиток соціальних програм охорони здоров’я в Україні, розбудову Карітасу України і Шпиталю Шептицького.

Шпиталь Шептицького фінансується з благодійних внесків місцевих добродійників і пожертв з-за кордону, від держави допомоги не отримують. Свого часу мали забезпечення від Львівської міської ради, але воно було нетривалим і конкретно на людей, яких відбирали спеціальні державні соціальні служби, – кажуть у Шпиталі.

«Бувають періоди, коли економічне становище нашої установи вкрай складне, але ми ніколи не нарікаємо. Світ повний добрих людей і з цією думкою ми долаємо різні виклики. Фінансова чи матеріально-технічна підтримка Шпиталю – найкраща подяка і визнання для нас, до яких ми завжди відкриті», – з щирою посмішкою на обличчі стверджує  Дзвенислава Чайківська.

Якщо і Ви нині маєте змогу допомогти Шпиталеві Шептицького певними ресурсами – звертайтесь за контактами:
+38 032 235 22 66 (9), м. Львів, вул. Озаркевича, 4, 79016

Відео про Шпиталь Ви можете переглянути тут.

Карітас на Львівщині подає руку допомоги хворим і людям похилого віку

04.03.13, Львівщина
Наприкінці лютого в приміщенні Карітасу в м. Борислав (Львівщина) відбулась безкоштовна акція «Подай руку допомоги».

В рамках заходу проводились:
– вимірювання тиску і вмісту цукру в крові;
– навчання навикам, що полегшують догляд опікунам за хворими;
– кваліфіковані безкоштовні консультації психолога і фізичного реабілітолога;
– видача безкоштовної літератури по догляду за хворими людьми.

Акція «Подай руку допомоги» охопила близько 40 людей різних вікових категорій. Ніхто з них не є підопічними місцевого Карітасу. Інформацію про проведення акції жителі міста отримали із місцевої газети та оголошень, які були розміщені в громадських місцях.

В Бориславі, як і  в інших містах України впродовж останніх років, значно зросла частка людей похилого віку. Саме тому одним із основних напрямків своєї роботи Карітас України вважає діяльність, спрямовану на опіку станом здоров’я та якості життя літніх людей. Втілюється така діяльність завдяки проектові

«Домашня опіка», який функціонує в Бориславі понад 10 років, із 2002 р. На даний час обслуговується майже 50 людей похилого віку і тих, що потребують стороннього догляду.  Акції по вимірюванню артеріального тиску і консультуванню щодо профілактики сердечних захворювань проводяться в територіальному центрі і в аптеках міста. З 2010 року в приміщенні Карітасу функціонує «Інформаційно-навчальний центр домашнього догляду», де також надаються медичні консультації населенню. А безкоштовне вимірювання вмісту цукру в крові у місті проводилось вперше.

«На превеликий жаль, реалії нашого сьогодення такі, що кількість важкохворих та людей, які потребують допомоги, опіки і просто підтримки постійно і значимо зростає. Метою нашої акції було не тільки моральне пробудження громадськості до благодійності і любові до ближнього, волонтерства, але й турбота про власне здоров’я. Своїм прикладом ми прагнемо показати, що не можна залишатись байдужими до чужих проблем і «подати руку допомоги». Це і стало девізом нашої акції.  

Підводячи підсумки, ми зрозуміли, що населення має потребу в таких акціях. Люди були дуже задоволені і висловили бажання, щоб такі акції мали систематичний характер!», – розповіли організатори акції «Подай руку допомоги».



«Помагайте бідному не тільки час від часу,
але…й так, щоб він міг піднятись з біди та стати
на своїх власних ногах. Навчіть убого, покажіть
йому, як він сам може поправити свою долю»

Андрей Шептицький

На Львівщині Карітас започаткував проект допомоги жінкам, які страждають від насильства

06.01.13, Львівщина
В Карітасі Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ стартував новий проект «Допомога жінкам, які страждають від домашнього насильства у віддалених районах Львівської області». В рамках даного проекту відбуваються:
А) Індивідуальні консультації, які проводяться для жінок сімейним психологом з понеділка по четвер з 9.00 до 16.00.
Б) Групові зустрічі, які проводяться щочетверга о 16.00 психологом і соціальним працівником.
В) Телефонні консультації і виїзні заняття, як проводить кваліфікований психолог.

Навесні 2013 року планується також провести піший марш та інші акції, що привернуть увагу до проблеми насильства над жінками і тим самим вплинуть на суспільну думку з приводу цього явища. Дана діяльність здійснюється за фінансової підтримки міжнародної благодійної організації «Український жіночий фонд».

Розповідає Наталя Голинська, заступник директора місцевого Карітасу: «На сьогоднішній день до нас уже звернулося декілька десятків жінок. Усі вони різного віку та соціального статусу. Проте є річ, яка їх об’єднує і збирає на спільні зустрічі, – це проблема насильства, яка в тій чи іншій мірі панує у їхніх сім’ях, непомітно руйнуючи їх. Третина з цих жінок виявили бажання ходити на індивідуальні консультації, оскільки мають «за плечима» багато болю, яким ще не готові ділитися привселюдно. Групові та індивідуальні зустрічі є конфіденційними, оскільки безпека, захищеність постраждалого є пріоритетами в діяльності Карітасу».

Насильство в різних проявах, ? чи то побиття, відбирання грошей, приниження, чи сексуальне насильство, ? має місце у величезній кількості українських сімей. Складність полягає в тому, що дуже малий відсоток жінок визнають цю проблему і хочуть щось змінити в своєму житті. Побутує думка, що чоловік має право керуватись силою і певній мірі агресією у комунікації зі своїми рідними. Саме тому у своїй роботі працівники Карітасу бачать 2 завдання: допомогти жінкам усвідомити, що насильство в сім’ї ? це проблема, та допомогти їм у вирішенні цієї проблеми.

«Як і в кожній новій справі, яку розпочинаємо, маємо певні труднощі. Проте віримо, що зможемо їх здолати! Надання допомоги жінкам, які страждають від домашнього насильства, є справді необхідним для нашого міста, регіону і цілої області. Адже практично неможливо знайти сім’ю на периферії, в сільській місцевості, в якій немає проблем, скажімо, з алкоголізмом, чи з насильством, ? просто не всі сім’ї на сьогоднішній день готові визнати, що у них є ці проблеми і що вони потребують кваліфікованої підтримки. Наслідки такого псевдо-благополуччя говорять самі за себе: 40 сімей зі 100 розпадаються», ? коментує актуальність проекту о. Ігор Козанкевич, директор Карітасу в м. Дрогобич.

Насильство – це проблема, з якої можна вийти. Карітас на Львівщині запрошує усіх жінок на зустрічі або телефонну консультацію з психологом, який допоможе Вам подивитися на проблему з іншої сторони та покаже шляхи її вирішення.

Пам’яті Ярослава Лемика, визначного громадського активіста, директора львівського Карітасу

(із прощальної промови на похороні п. Ярослава Лемика)
Ми зібралися тут сьогодні, щоби відпровадити в останню путь людину, до безпосередньої присутності якої ми звикли. Ми звикли до того, що пан Ярослав завжди був поруч, завжди був з нами і був завжди готовий допомогти. Його зацікавлення, а також його таланти були багатогранними і різноманітними.

Він був колекціонером фольклору і культурних надбань українського народу, видавцем, фото- і відео документалістом, організатором благодійності. У тій його багатогранності спостерігається певний стрижень, чіткі принципи, чіткий підхід ? зібрати і розподілити благодійну допомогу, зібрати і показати твори українського фольклору, зібрати і зберегти свідчення історії.

Більшість свідомого життя пан Ярослав прожив в реаліях радянського буття, реаліях наруги над людиною, знущання, топчення українства, людської гідності і людяності. Саме в тих роках сформувалась його настанова ? не піддатися знищенню, не дозволити знищення, зберегти. І коли Україна стала на шлях самостійності, він документував цей процес на відео, а відтак присвятив себе відтворенню знищеного, поверненню пам’яті, відродженню давніх традицій.

Йому ми завдячуємо поверненню славних імен на вулицях Львова. Йому ми завдячуємо унікальними відеокадрами з відродження нації. Йому ми завдячуємо усвідомленням минулого і відновлення традицій. Наприклад, традицій благодійності.

Більше десятиліття пан Ярослав був керівником благодійної організації «Карітас Львів УГКЦ». Він заклав основи, на яких його наступники зможуть розбудовувати і розвивати благодійну діяльність. Він вказав напрям, яким ми йтимемо!

Від імені Карітасу України, всіх директорів, співробітників та працівників я схиляю голову з вдячності і глибокого смутку. Вічна йому пам’ять.

Андрій Васькович, президент Карітасу України, віце-президент Карітасу Європи