Теплі светри, продукти харчування та миючі засоби. У День людей похилого віку благодійники з Карітасу Хмельницький вирішили привітати своїх підопічних.
Зібравши подарунки, вони вирушили до їх домівок. Добродійників кожного дня чекають люди, які дуже часто залишаються самотніми та без підтримки
До Міжнародного Дня людей похилого віку у проекті Карітасу Харків «Домашня опіка для ВПО на Сході України» було проведено ряд тематичних заходів, зокрема круглий стіл на тему «Здійснення заходів, спрямованих на поліпшення медико-соціального захисту, реабілітації осіб похилого віку, ветеранів та людей з інвалідністю з числа ВПО, у тому числі одиноких мешканців міста Харкова». Учасники заходу поділилися досвідом та напрацюваннями із здійснення діяльності в цьому напрямі.
У круглому столі взяли участь: Ольга Аверіна – радник з питань внутрішньо переміщених осіб Харківської області; Любов Бутенко – керівник регіонального офісу БФ «Право на Захист»; Ніна Кусти – спеціаліст з моніторингу регіонального офісу БФ «Право на Захист»; Галина Юрченко – організатор культурних заходів БО «ХБОРДСХОИДГ» (Діти сонця) та Тетяна Цикало – мама дитини з інвалідністю БО «Діти сонця»; Мирослава Бєлєхова – ГС федерація організацій осіб з інвалідністю з дитинства та батьків дітей з інвалідністю України; Наталя Маренич – соціальний педагог Спеціального навчально-реабілітаційного відділу супроводу студентів з особливими освітніми потребами ХНУРЕ; Зоя Новікова – ГО «Всеукраїнська організація союз осіб з інвалідністю України»; Тетяна Каталевська – ГО «Наш світ»; Андрій Роханський – голова правління ГО «Інститут правових досліджень і стратегій»; Ілона Золотухіна – керівник проекту «Розширення можливостей національних та місцевих органів для захисту життя і прав у зв’язку з конфліктом на сході України»; Ірина Карнаухова – соціальний працівник проекту «Сприяння у доступі до медичного обладнання для соціально незахищених верств населення»; Марія Сех – керівник проекту Домашня опіка для ВПО на Сході України»; о.Ігор Табака – директор БО «БФ «Карітас Харків».
Дана зустріч виявилась досить цікавою та продуктивною, адже кожен із учасників ознайомив решту учасників круглого столу з роботою їх організації, поділився досвідом, напрацюваннями, статистичними даними і майбутніми викликами.
Також для підопічних проекту «Домашня опіка» та людей 55+ була проведена святкова програма з музичними номерами-привітаннями, урочистостями та подарунками. А головною подією дня стала тематична фотовиставка «Краса немає віку».
Організатори заходу забезпечили учасників тренінгу святковим фуршетом, гарним настроєм, незабутніми враженнями та емоціями.
1 жовтня 2019 року, в Міжнародний День людей похилого віку, бенефіціари проекту «Домашня опіка» у Львові не були залишені без уваги жертводавців та волонтерів.
Працівники благодійного фонду Шпиталя імені Митрополита Андрея Шептицького разом з волонтерами від благодійного фонду «Старенькі» сформували та розвезли продуктові пакунки та засоби гігієни для 50 підопічних проекту «Домашня опіка».
Загалом, було закуплено продуктів харчування на суму 18640 грн.
Це вже друга спільна благодійна акція фондів, тож сподіваємось на подальшу плідну співпрацю задля покращення життя самотніх літніх людей.
1 жовтня 2019 року у Міжнародний День людей похилого віку запрошуємо вас стати асистентами соціальних працівників: разом з ними здійснити виїзди до самотніх літніх людей, які отримують догляд вдома, поспілкуватись, побачити, чим вони живуть, про що згадують, з чого складаються їхні звичні дні.
Пресзаходи відбудуться одночасно у Києві, Львові та Харкові.
Всеукраїнська соціальна програма «Домашня опіка» працює в Україні з 1999-го року. Це – один з ключових напрямів роботи Міжнародного благодійного фонду «Карітас України». Проект реалізований за зразком найефективніших соціальних програм Франції, Австрії та Німеччини.
«Домашня опіка» – це єдина в Україні альтернатива роботі державних соціальних служб, які не встигають охопити допомогою всіх потребуючих через нестачу часу та працівників.
«Домашня опіка» сьогодні це:
– Понад 1500 бенефіціарів (отримувачів допомоги) у 14 містах України, включаючи буферну зону.
– Понад 150 соціальних працівників та психологів, які пройшли спеціалізоване навчання.
– Фахівці проекту надають послуги згідно з Державними стандартом догляду вдома.
– Три центри паліативної допомоги.
– Інформаційні послуги для членів родин.
В основі проекту – соціальна допомога відповідно до державних стандартів, тепло та людяність у ставленні до кожної людини. Соціальний працівник для підопічного – помічник, надійна підтримка і близька людина, якій можна довіряти, з якою можна поговорити про все важливе.
Самотні та люди у складних життєвих обставинах отримують допомогу безкоштовно.
Ми пропонуємо журналістам:
До участі в заходах запрошуються журналісти друкованих та Інтернет-видань, телебачення і радіо.
Прохання обов’язково повідомити про свою участь працівникам Департаменту комунікацій та залучення ресурсів Карітасу України:
e-mail: pr@caritas.ua тел: +38067-77-491-77 (Владислав)
Формат проведення пресзаходів:
Місто Київ, на базі БФ «Карітас Київ» (вул. Микитенка 7б), початок о 10:00 – презентація діяльності проекту. Відвідування самотніх літніх людей в їх домівках разом із працівниками проекту.
Координацію працівників ЗМІ на місці здійснює Владислав Шелоков, м: +38067-77-491-77.
Місто Львів, на базі шпиталю ім. А.Шептицького (вул. Є. Озаркевича 4), початок о 10:00 – спілкування з національним координатором проекту «Домашня опіка» в Україні. Спілкування з бенефіціарами проекту в шпиталі ім. А.Шептицького.
Координацію працівників ЗМІ на місці здійснює Галина Курницька , м: +38098-59-477-69.
Місто Харків, на базі БФ «Карітас Харків» (вул. Молочна, 3 (2-й поверх).
11:00-13:30 – Круглий стілна тему «Здійснення заходів, спрямованих на поліпшення медико-соціального захисту, реабілітації осіб похилого віку, ветеранів та людей з інвалідністю з числа ВПО, у тому числі одиноких жителів м. Харкова»
13:30-14:00 – кава брейк
14:00-16:00 – Святкова програма «Зігріймо серце добротою»
Спілкування з керівником проекту «Домашня опіка» в Харкові з подальшим виїздом до бенефіціарів.
Координацію працівників ЗМІ на місці здійснює Марія Сех, м: +38097-77-815-91.
Дата: 1 жовтня 2019 року.
Довідка: Карітас України є членом конфедерації Caritas Internationalis – об’єднання понад 160 національних Карітасів, які допомагають щороку десяткам мільйонів потребуючих людей у майже 200 країнах світу. З часу заснування першого Карітасу у Німеччині у 1897 році і до сьогодні Карітас дослухається до людей у потребі і надає їм засоби, аби змінити їхнє життя на краще. Глибокі моральні і духовні принципи гідності, справедливості та солідарності лежать в основі діяльності Карітасу і сьогодні. Перші організації Карітасу в Україні з’явились у 1992 році. З того часу сотні тисяч потребуючих українців отримали матеріальну, соціальну, психологічну та юридичну допомогу. Майже 1000 працівників і волонтерів працюють на базі понад 30 регіональних організацій у 16 областях України.
«У свято Переображення працівники та волонтери Карітасу Київ відвідали 100 самотніх людей літнього віку. Кожен зміг поспілкуватися, а також усі 100 осіб отримали мед та продукти харчування. Така можливість виникла завдяки благодійникам. Так, було закуплено потрібну кількість меду та продуктів для 100 підопічних “Домашньої опіки”», – повідомляє о. Роман Сиротич, директор БФ «Карітас-Київ».
Допомога та підтримка людей похилого віку – один із головних напрямків діяльності БФ «Карітас-Київ». Карітас уже багато років допомагає самотнім людям, інвалідам, пенсіонерам, які не можуть пересуватися і через це змушені постійно перебувати вдома, або ж тим, чиє пересування вкрай ускладнене. Зокрема, на сьогодні під опікою Карітасу перебуває понад 100 осіб. Ця опіка передбачає надання соціальної, медичної та матеріальної допомоги. Надається допомога медичними препаратами, засобами гігієни, пелюшками та підгузками, постійною опікою патронажних сестер, а ще продуктовими наборами.
«Медсестри регулярно відвідують та надають кваліфіковану медичну допомогу старшим самотнім людям у рамках саме проекту «Домашня опіка». Однак ця праця не обмежується лише цим. Надаються консультації з догляну за старшими людьми, психологічна та юридичні консультації, працівники допомагають у прибиранні, приготуванні їжі тощо», – розповідає медичний працівник «Домашньої опіки» Марія.
Також Карітас надає у тимчасове користування реабілітаційне обладнання: протипролежневі матраци і подушки, подушки для підтримки шиї, туалетні крісла, інвалідні візки, ходунці двоколісні складні, палиці чотирьохопорні тощо. Для людей, які постійно потребують цих речей – вони передаються у постійне користування.
Окрім цього, Карітас, в міру можливості та жертовності людей, допомагає іншим людям похилого віку, пансіонатам, ветеранам та людям з інвалідністю.
«Свято Переображення стало для людей похилого віку – відкриттям щедрості інших. Ці продукти та мед стали для них виявом уваги і любові, за що вони щиро вдячні. Від себе особисто та від усіх цих літніх людей висловлюю щиру подяку всім, хто долучився до організації їхнього свята. Водночас запрошую всіх охочих долучитися до добрих справ для стареньких людей», – підсумовує о. Роман Сиротич, директор БФ «Карітас-Київ»
5-9 серпня 2019 року, в рамках проекту «Мережа центрів Домашньої опіки» за фінансової підтримки Карітасу Відень, відбувся навчальний візит українських фахівців проекту до Відня.
Метою зустрічі стало обговорення механізмів та інструментів розвитку Домашньої опіки в Україні на 2020 рік та обмін досвідом.
У візиті взяли участь локальні керівники проекту: Наталя Масник, Карітас Тенопіль; Оксана Поясик, Карітас Коломия; Руслана Галишин – Дрогобич, Центр Милосердя; Вікторія Щербакова, Карітас Харків, соціальна служба допомоги; Наталя Синельник, Старобільськ
Програма візиту під назвою «Digitalization / Application of Database for mobile Homecare, Management von Homecare Teams and other innovative Approaches» була насичена, цікава та змістовна.
Представниць Карітасу Україна особливо вразив візит у будинок цілодобового медсестриського догляду, присутні побачили у яких умовах живуть старші люди. На жаль, умови в українських домах для літніх людей повністю відрізняються в негативний бік. У багатьох українців немає коштів, щоб розмістити своїх родичів поважного віку у приватних закладах для літніх, а державні геріатричні пансіонати – немає слів….
В одній із локацій гостям з України було проведено навчання по кейс-менеджменту з теми «Догляд та інструментарій для догляду вдома».
Було продемонстровано програму бази даних MOCCA – це програмне забезпечення для догляду, яке використовується на даний час у Відні.
Наразі, планується запровадити цю програму в Україні.
Благодійний фонд «Карітас-Київ» розпочинає акцію по збору коштів на комплекти постільної білизни, які подарує людям похилого віку.
«Подарувати комплекти постільної білизни самотнім та прикутим до ліжка людям похилого віку – це забезпечити частину їх базових потреб та дати можливість відчути себе гідно», – розповіла працівник благодійного фонду Алла Кочубей.
За її словами, волонтер Карітасу Київ пошиє комплекти постільної білизни, єдине в чому є потреба, – це тканина, якої потрібно закупити на 31 861 грн. «Не залишимо на самоті людей, які потребують нашої з вами допомоги!», – зазначила фахівець.
З 2002 року в рамках проекту «Домашня опіка» багато самотніх людей похилого віку та людей з інвалідністю отримали медико-соціальні послуги та догляд від спеціалістів «Карітас-Київ». Зараз соціальні працівники опікуються понад сотнею осіб.
Фахівці Благодійного фонду «Карітас-Київ» безпосередньо за місцем проживання підопічних здійснюють різні послуги по догляду за тілом, заміну натільної і постільної білизни, допомагають по господарству, з приготуванням їжі та інші соціальні послуги.
«Потребуюча лежача людина похилого віку, отримавши новий комплект постільної білизни, відчуватиме радість і турботу. Просимо допомогти закупити тканину для пошиття комплектів постільної білизни своїм грошовим внеском на Українська Біржа Благодійності», – зазначили у Карітасі Київ.
Просимо допомогти закупити тканину для пошиття комплектів постільної білизни за посиланням: https://bitly.su/65nBQw
12-14 червня 2019 року в Києві відбулась робоча зустріч в рамках проекту «Мережа центрів Домашньої опіки \ Паліативної допомоги, Карітасу України, 2019».
В заході взяли участь регіональні координатори проекту із 12 міст.
В перший день зустрічі було представлено проміжну оцінку проекту, яка проводилась у 1-у кварталі 2019 року залученими зовнішніми експертами Тарасом Брижоватим та Денисом Дмитрієвим, щодо підвищення якості життя осіб, які потребують догляду на дому або паліативної допомоги.
Експертами з евалюації було надано наступні рекомендації:
Основними результатами є висока актуальність проекту та критична необхідність продовження. Регіональні виконавці проекту докладають максимальні зусиль враховуючи наявні ресурси.
Наступні два дні робочої зустрічі було присвячено програмі планування на продовження діяльності у 2020-2022 роках, разом із представником донора Петрою Крайнікер та її асистенткою Ольгою Чертіліною.
Під час зустрічі було складено покроковий план, що необхідно зробити протягом липня-грудня 2019 року. Важливим стали роботи присутніх у малих групах, під час яких учасники мали можливість долучитися до складання нової програми.
«Карітас Київ у рамках програми «Домашня опіка» провів акцію «Бажаємо миру та довголіття», присвячену Дню захисту літніх людей.
У зустрічі взяли участь люди літнього віку та їхні родичі, працівники та волонтери Карітасу», – повідомляє о. Роман Сиротич, директор БФ «Карітас Київ».
Мета заходу: виявити знаки уваги до людей похилого віку та поінформувати їх про особливості поведінки у проблемних чи критичних ситуаціях життя.
Всесвітній День розповсюдження інформації про зловживання відносно літніх людей відзначається щороку 15-го червня згідно резолюції-рішення Генеральної Асамблеї ООН від 19-го грудня 2011-го року. Цю подію ще називають – Днем захисту літніх людей.
У рамках Акції, за чашкою чаю, також відбулась жвава розмова між учасниками заходу та фахівцями програми «Домашня опіка», які обговорювали морально-етичні питання, що випливають зі Святого Письма.
З особливою увагою бенефіціари проекту сприйняли вітальне слово директора БФ Карітас Київ о. Романа Сиротича, який виявив знаки уваги до літніх людей, побажавши їм довголіття та духовної радості.
Цей епізод, очевидно, стане вельми важливим для присутніх, адже вони сподіваються, що підтримка Карітасу Київ і далі залишатиметься основною опорою їхнього життя.
Карітас вже багато років допомагає самотнім людям, людям з інвалідністю, пенсіонерам, які не можуть пересуватися і через це змушені постійно перебувати вдома, або ж тим, чиє пересування вкрай ускладнене. Зокрема, на сьогоднішній день, під опікою Карітасу Київ знаходяться понад 100 осіб.
Ця опіка передбачає надання соціальної, медичної та матеріальної допомоги. Надається допомога медичними препаратами, засобами гігієни, пелюшками та підгузками, постійною опікою патронажних сестер, а ще продуктовими наборами.
«Медсестри регулярно відвідують та надають кваліфіковану медичну допомогу старшим самотнім людям в рамках саме програми «Домашня опіка». Однак ця праця не обмежується лише цим. Надаються консультації по догляну за старшими людьми, психологічна та юридичні консультації, працівники допомагають у прибиранні, приготуванні їжі тощо», – розповідає медичний працівник «Домашньої опіки» Алла Качур.
«Від себе особисто та від усіх літніх людей висловлюю щиру подяку всім, хто долучається до надання допомоги стареньким людям. Водночас запрошую усіх бажаючих долучитися до добрих справ Карітасу», – підсумовує о. Роман Сиротич, директор БФ «Карітас Київ».
У 2019 році у проекту «Домашня опіка» ювілей – йому виповниться 20 років. Це найдавніший соціальний проект Карітасу України. Про досягнення проекту, його уроки та перспективи розмовляємо з керівником проекту Галиною Курницькою.
Ви з «Домашньою опікою» вже багато років… Що для вас домашня опіка? В чому переваги Карітасу як надавача послуг?
Надання послуг домашньої опіки – своєрідна візитка Карітасу, це наш перший цільовий проект. Наша перевага в тому, що ми підходимо до кожної людини індивідуально, надаємо якісні послуги і несемо милосердя людям. Кожен працівник розуміє – сьогодні ми молоді, але з віком всі можемо опинитись у такій ситуації. Ніхто від цього не застрахований.
Домашня опіка – це надання комплексних послуг конкретній потребуючій людині, виходячи з її індивідуальних потреб. Наші старенькі звикли до свого дому, саме тут вони хочуть жити до кінця. Наш проект намагається покращити умови і якість життя, адже це і продовжує роки наших підопічних. Не секрет, що якщо літню людину вирвати зі звичних умов, вона часто помирає швидше. Ми ж прагнемо допомогти людині, не забираючи її зі звичного оточення. У нас була одна бабця підопічна, коли ми вперше прийшли до неї, то не повірили, що людина може жити в таких умовах. Вона збирала дощову воду для пиття, в домі взагалі нічого не було, там складна дуже особиста історія була. Ми взяли її під опіку, принесли речі, одягли, залучили Мальтійську службу – їй стали привозити їсти, і бабуся ожила!
Старі люди часто дуже недовірливі, бояться, що у наших послугах є якийсь підтекст. Але вони, як діти – нам можуть не довіряти, я готові пустити якихось шахраїв. Ми бачимо, що люди нам довіряють, а довіру треба заслужити – в цьому наша велика перемога.
Які, на Вашу думку основні досягнення проекту? Двадцять років – немалий термін, щось досяглося, щось мінялось – «Домашня опіка» зразка 1999 і 2019 років це явно різні рівні?
За час дії проекту багато що змінилось. Коли починали, нам дуже бракувало знань. Зараз, з висоти років, бачу, що професійний рівень працівника – це ключовий фактор успіху, йому треба бути дуже кваліфікованим. Адже практично наша працівниця опиняється сам на сам з підопічним, а часто є дуже важкі випадки – треба знати, як надати невідкладну допомогу, орієнтуватись, що робити, реагувати на різні виклики, бути трохи психологом. Слід постійно підвищувати кваліфікацію, не забуваючи про супервізії. Є методологія, є люди, є досвід, є ім’я, ми працюємо за державними стандартами. Ми можемо навчати, працювати як методологічний центр. Наприклад, ми підписали угоду про проходження практики з УКУ, для студентів, які вивчають соціальну роботу, бо вони не мають бази для практичних занять. Ми готові навчати, якщо будуть бажаючі.
Всі ці роки проект реалізувався за кошти різних міжнародних донорів, зараз вже очевидно, що для його сталості слід шукати різні джерела фінансування. Що робиться у цьому напрямку?
Вже третій рік ми пробуємо надавати платні послуги. Для організацій Карітасу це складно, бо діяльність нова, є певний страх – як оформити оплату, чи не приведе це до втрати неприбутковості. Не в усіх регіонах є готовність платити за послуги, різна фінансова спроможність населення. Але попит є – у Львові, у Шпиталі Шептицького, вже навіть проблема виникає, бо попит більший, аніж вони можуть забезпечити, просто не вистачає кваліфікованого персоналу. Адже працівником домашньої опіки може стати не кожен, це робота складна. Але в Шпиталі вже навіть створили тарифну сітку з погодинною оплатою, часто люди заздалегідь записуються – наприклад, ще навесні дзвонять, що влітку будуть у відпустці, треба, щоб за бабусею доглянули. Це одна з перспектив розвитку. Зараз вже є люди, які за класифікацією рухової активності не підпадають під участь у нашому проекті, але готові доплачувати за додаткові послуги, якщо наприклад у них третя група рухової активності та чітко прописано перелік послуг якими особа 3 –ї рухової активності може скористатись та у разі потреби збільшити візити на тиждень або збільшити перелік послуг ніж це передбачено – з нашими підопічними укладається додатковий договір на платні послуги. Люди потроху розуміють, що за все треба платити.
Фінансування соціальних програм – складне питання, адже традиції благодійності у нашій країні не дуже розвинені, державне фінансування послуг громадських організацій також нестабільне, але треба шукати якісь рішення. Чи є вже якийсь позитивний досвід?
Фактично, вибір у нас не такий і великий. Це або державне фінансування, або надання платних послуг. Благодійна допомога – гарне рішення, але це нестабільне джерело доходу, так можна профінансувати якусь акцію, разову допомогу, але не проект в цілому. Деякі наші центри вже мають досвід отримання соціального замовлення – в Івано-Франківську, Тернополі, Одесі. У Тернополі мають фінансування на паліативну допомогу – так покривається цілий компонент, в Одесі отримали 50 000 грн на продуктові набори – це вже досягнення. Для наших організацій це новий досвід – треба вчитись, змінюватись, не всі ще готові. Легко, коли подзвонили і сказали, що є грант і можна працювати. З державним фінансуванням треба бути готовим реагувати, навіть якщо звернулись пізно. Зараз характерна ситуація, коли люди з-за кордону готові платити за догляд своїх родичів в Україні – треба вміти швидко реагувати, підлаштовуватись під вимоги, звітувати про використані кошти.
Останні роки проект суттєво розширився. До традиційних центрів, як працюють вже давно, додались нові, в основному на сході України, де про Карітас знають менше і де доводилось розпочинати практично з нуля. Чи вдалося ефективно запустити там проекти?
Спочатку нам було дуже важко, адже репутацію ще треба заслужити. Коли ми починали у Харкові проект домашньої опіки для переміщених осіб, то там не тільки самі потребуючі не довіряли (не вірили, що можна отримати такі послуги безоплатно), але й орендарі боялись, будуть кудись повідомляти, що вони здають житло в оренду. Ми розпочинали з нуля – треба було налагодити контакти з місцевою владою і відповідними службами, за короткий час підібрати персонал. Тут теж було нелегко – люди не вірили що може таке бути, що тобі пропонують роботу, а ти нічого за це не даєш, ще й навчають. На сході у нас команди змішані, наприклад, у Харкові керівник проекту родом із Заходу, а серед співробітників багато переселенців, але зараз бачимо, що робота пішла і пішла ефективно. Для навчання ми привозили їх до Львова, був певний страх, як сприймуть людей зі сходу, хвилювались, але зараз все нормально. Проекти розвиваються, зараз намагаємось надавати послуги не лише переселенцям, але і місцевим, бо потреба дуже велика, особливо у Луганській та Донецькій областях. Але поки ще працюємо на довіру – люди часто не вірять, що так може бути, бо ніхто там так не робить. Інколи ми навіть дивуємось, що люди не вірять в добро, що можна отримати безоплатну допомогу, що хтось це робить.
Двадцять років – немалий термін. Що далі?
Наше завдання – зберегти проект. Навіть якщо наші організації матимуть державне фінансування і платні послуги, ми все одно потребуватимемо підтримки від донорів. Можливо, у меншій кількості. Зараз ми активно розвиваємо фандрайзингову стратегію, запустили смс-благодійність, акції із залучення коштів. Це перший такий досвід у Карітасі і на це нас стимулювали самі донори – це змусило нас думати, як зіскочити з донорської голки. Треба розвивати нашу видимість, прозорість, розуміти, що навіть за невелику суму пожертв треба звітувати. Традиції благодійності в Україні ще треба розвивати – але зрозуміло, якщо всі дадуть по 10 грн то це будуть тисячі… Головне це все не втратити. Проект пережив різні часи – фінансування було то більше, то менше, але ми працювали. Ми маємо чудових працівників, які за невелику зарплату роблять дуже тяжку фізичну роботу. Я вірю, що у проекту попереду ще багато років успішного розвитку.
