13 квітня 2021 року о 18:45 консультант благодійного фонду «Карітас Одеса УГКЦ» Іван Жуган проведе безкоштовний вебінар на тему «Система шкільної освіти Німеччини».
На онлайн-заході поговоримо про:
державну мову та шкільну освіту, як інтеграцію в німецьке суспільство;
види шкіл та можливі напрямки подальшого навчання;
освітні стандарти;
державну та суспільну підтримку учнів;
участь батьків у шкільній системі Німеччини;
спорт у школах;
програми для дітей з обмеженими можливостями;
Всі присутні також зможуть задати питання експерту та отримати на них відповіді.
Обов’язкова реєстрація за посиланням: https://cutt.ly/wce0ZPnЗахід проводиться в межах проекту «Обізнаний та готовий до Німеччини», що реалізовується Карітасом України за підтримки Дияконії Вюртемберга.
Проект не є рекрутерським та не сприяє пошуку роботи за кордоном.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Великі слова Сократа: «Нічого не можна навчитися в людини, яка тобі не подобається…». Тому, вчитель кожного дня повинен боротися за прихильність своїх учнів, щоб мати смогу виконати свій найвищий обов’язок – виховати свідому та освічену людину. І ми розуміємо, що у наш час це дуже не просто. Тому Карітас пропонує вчителям спробувати технологію підтримуючої супервізії, як ефективного метода для вирішення педагогічних задач.
Бути справжнім і самовідданим вчителем – це величезний талант. Справжній вчитель з теплою любов’ю ставиться до своєї роботи, до тих кого навчає і з неймовірним почуттям гордості передає їм свої знання та набутий досвід.
А чи всі педагоги самовіддані, люблячі, завзяті? Чи всі педагоги подобаються учням? Як бути у випадку, коли людина в якої ти навчаєшся визиває в тебе не самі приємні почуття?
Моя точка зору на цю проблему така: навчитись в людини, яка тобі не подобається- неможливо! Спробую довести свою думку переконливими аргументами та прикладами.
Моє переконання ґрунтується на тому, що: по-перше, для більшості людей важливі емоційно-особистісні зв’язки з оточуючими їх людьми, а особливо з педагогами. Якщо відносини з учителем не складаються, то людина відчуває себе незатишно. Переживання можуть відображати цілий спектр почуттів: страх, гнів, агресія, апатія. Навчатися в такому психологічному стані вкрай важко.
По-друге, вразлива і емоційно чутлива людина може, наприклад, боятися вчителя. Страх перед вчителем можуть відчувати не тільки діти, але й дорослі. Цей страх іноді виникає в результаті одиничного епізоду, коли вчитель за щось вилаяв учня або просто підвищив голос.
По-третє, людина, яка не вміє чи не хоче підкорятися правилам може не сприймати вчителя, який буде порушувати її кордони. Той, хто звик бути в центрі уваги, може ображатися на те, що він не може завжди бути лідером поряд з вчителем, або витримувати конкуренцію інших в групі. В результаті, ця «нелюбов» нерідко стає взаємною: педагог несвідомо відчуває негативні емоції до такого «незручного» учня. А учень своєю поведінкою тільки погіршує ситуацію.
Згадаймо постать видатного К. Ушинського, захоплює його спостереження, про те що вплив вчителя на учнів становить ту виховну силу, яку не можна замінити ніякими статутами і програмами, ніякими формами організації навчальних закладів. Це означає, що «особистість вихователя означає все в справі виховання».
Найкращою ілюстрацією такого розуміння проблеми є головний герой з твору видатного педагога, Юрія Володимировича Завельського «Про шкільного вчителя: думки врозкид». Він (герой) бачить відсутність контакту між педагогом та учнями, одним з чинників відсутності зв’язку: «…є такий тип учителя, який розуміє свою задачу не в тому, що дітей треба ростити, розвивати, виховувати, а в тому, що ними – дітьми – треба управляти. Такі вчителі-управлінці, менеджери. Вони постійно дітей натаскують, будують, підганяють, нав’язують свою волю. Замість серйозного, глибоко продуманого виховання, в основі якого лежить переконання як один із способів виховання, – читання нудних нотацій, які викликають в дитині відторгнення».
Хоча мій власний професійний та життєвий досвід ще порівняно малий, проте я маю змогу бути дотичною до життя сільських шкіл буферної зони, де вже протягом 3 років впроваджується проєкт «Психосоціальний супровід (ПСС) для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні на сході України» і можу сказати, що для більшості учнів педагог – це саме та людина, яка показує приклад коректного спілкування і встановлення взаємовідносин.
На мій погляд, найголовніше – вчитель має бути в ресурсі, дбати про свій психоемоційний стан, використовувати ефективні прийоми самодопомоги при стресових станах і звертатися за супервізійною підтримкою. Саме тому в межах проєкту ПСС за методичного сприяння та тренерського супроводу НаУКМА з цього року була впроваджена програма «Програма емоційної підтримки та професійного зростання для вчителів шкіл у буферній зоні», дякуючи, якій педагоги можуть отримати індивідуальні супервізії та вирішити проблемні питання професійної діяльності у колі професійної довіри – «Відкриті діалоги». Тож вчителям проєктних шкіл пропоную активно використовувати ресурс, який зараз є доступний та допоміжний.
Хоч мій висновок, можливо, і видається дивним, але я переконана, що значну допомогу в зміні позиції педагога можуть надати не тільки супервізії та програми особистісного зростання, але й самі учні. Ця теза не означає, що весь вантаж змін лягає на плечі дітей. Ні!!! Але діти, особливо підлітки, швидше дорослих розуміють, що своєю поведінкою і ставленням до себе вони формують і підтримують певний стиль поведінки дорослих.
Підкоряючись, вони розвивають авторитаризм педагога, обороняючись, вони розвивають агресивність. А стаючи самостійними, відповідальними і активними, вони рано чи пізно «виховають» в педагога бажання давати їм самостійність, отримають довіру і повагу з боку вчителя. Учні можуть звільнитися від старих стереотипів відносин до освітньої установи і звільнити від них педагогів.
На завершення свого роздуму підсумую: учням необхідно навчитися бачити й поважати особистість педагога, це може значно прискорити зміни в професійній позиції вчителів, а новий стиль поведінки допоможе педагогам бути рольовими моделями для учнів.
Потрібно змінюватися всім, і дітям і педагогам, бо не можна навчитися в того, хто не подобається – діти беруть приклад з нас, а ми вчимося у дітей!
Тож змінюємось на краще!
З великою вдячністю і повагою до Вашої педагогічної праці, Мартиненко Марина, психолог проєкту «Психосоціальний супровід (ПСС) для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні на сході України».
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Запрошуємо стати учасником ХІІ навчального модуля Волонтерської Академії «СОВА» Благодійного фонду «Карітас-Київ» “Волонтерство без вигорання”!
Модуль відбудеться 10 квітня (субота) з 8.30 до 14.00 та пройде в ОНЛАЙН-ФОРМАТІ (ZOOM-конференція). Матимемо нагоду почути доповіді й інтерактивні лекції прекрасних, натхненних, досвідчених спікерів:
— отець Роман Островський – “Що роблять біблійні персонажі, коли втомлюються робити добро?” (8.30-9.10);
— Лідія Кондратик – “Як не згоріти, допомагаючи іншим?” (9.15-10.45);
— Лариса Дідковська – “Психологія асертивності: можливості захисту своїх меж без порушення чужих” (11.00-12.30);
— Наталія Сиротич – “Термінове чи важливе: що обирати, аби жити, а не виживати? (12.45-13.45)”.
Для волонтерів Благодійного фонду «Карітас-Київ» участь безкоштовна! Для інших учасників, які мають бажання прослухати доповіді спікерів, потрібно сплатити благодійний внесок у розмірі 250 грн (умови оплати надішлемо учасникам, які зареєструвалися в гугл-формі).
Щоб долучитися до модуля “Волонтерство без вигорання”, ОБОВ’ЯЗКОВО потрібно зареєструватися в гугл-формі за посиланням https://cutt.ly/HxKsv1G
Реєстрація триває до 7 квітня включно, але, у зв’язку з тим, що кількість місць обмежена, організатор залишає за собою право закрити реєстрацію швидше.
Увага! Відеозаписи конференції не проводитимуться та не надсилатимуться учасникам, яким довелося пропустити модуль. Можлива лише онлайн-участь!
Передбачені електронні сертифікати учасників.
Нагадуємо: навчання волонтерів відбувається в межах 12-модульного навчального Курсу волонтерського досвіду й життєвих знань Соціально-освітньої Волонтерської Академії «СОВА» Благодійного фонду «Карітас-Київ», і для участі в ХІІ модулі не обов’язково бути учасником попередніх модулів.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Михайлові 36 років. Життя склалося так, що чоловік потрапив до в’язниці, де провів 17 років. Поки був під арештом, чоловік перехворів туберкульозом. Під час лікування почав цікавитися оскароносними фільмами. І натрапив на драматичний фільм «Капернаум», у якому згадувався міжнародний благодійний фонд «Карітас».
По звільненню із в’язниці Михайло опинився у скрутному становищі. Йому не було де жити, та і не було за що. Паспорт був втрачений. Тоді чоловік згадав про Карітас. Почитав та дізнався, що фонд є і у Запоріжжі, де надають комплексну допомогу людям, які опинилися у складних життєвих обставинах. Михайло згадує, що ще декілька місяців тому у нього ледь знайшлися кошти, аби доїхати до благодійного фонду.
В кризовому центрі чоловікові надали першу психологічну допомогу та запропонували подальшу роботу з психологом. «Мені допомогли продуктами харчування, розповіли, де можна тимчасово пожити та навіть дали кошти на проїзд», – говорить Михайло.
Допомога кризового центру Михайла дуже вмотивувала. Чоловік вперше за довгий період часу відчув підтримку та віру в те, що в нього все вийде і, не покладаючи рук, почав змінювати своє життя на краще. У пошуках роботи Михайло звернувся до центру зайнятості, але, за відсутності деяких документів, отримувати виплати по безробіттю чоловік не міг. Він отримав перелік номерів, куди потенційно можна було влаштуватися на роботу. І у Михайла вийшо.
Зараз чоловік працює оператором автоматичних та напівавтоматичних ліній на Запорізькому автомобільному заводі. Він планує самостійно винаймати житло, навчатися та надалі змінювати своє життя на краще із вірою в серці.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Легальна міграція до Німеччини є не простим викликом для бажаючих мігрувати до цієї країни. В цей період, інколи, виникають ситуації чи питання, вирішення яких потребує і їх обговорення з висококваліфікованим юристом.
З цієї причини 1-2 рази в тиждень організовуються онлайн-конференції в яких беруть участь консультанти проекту «Обізнаний та готовий до Німеччини» з різних країн світу, зокрема: з України, Грузії, Вірменії, Туреччини, Боснії та Герцеговини, Албанії, Косово, Росії.
Фото з місця роботи (дистанційно) консультанта проекту «Обізнаний та готовий до Німеччини» працівника Карітасу Одеса – Жугана Іван
Проводять онлайн-конференцію представники Благодійної Організації «Дияконія» (Німеччина, Баден-Вюртемберг) на чолі з висококваліфікованим юристом, який є співорганізатором даного проекту. Також консультанти отримують інформацію щодо змін у німецькому законодавстві та розпоряджень Федеральних Міністерств Німеччини щодо питань легальної міграції для громадян таких країн, як Україна.
Кожен клієнт даного проекту може бути впевненим, що не залишиться без змістовної та обґрунтованої відповіді на питання, які стосуються легальної міграції до Німеччини щодо працевлаштування, воз’єднання сім’ї, навчання та інше.
Проект «Обізнаний та готовий до Німеччини» реалізується Благодійною організацією «Карітас України» і коротко про наші послуги та діяльність можете дізнатися за посиланням: http://caritas.ua/…/obiznanyj-ta-gotovyj-do…/…
За консультацією можете звертатися за цими контактами наших консультантів:
– Іван Жуган (БФ “Карітас Одеса УГКЦ”), тел. :+38 095 295 77 30; e-mail: zhugan.caritas.odesa@posteo.de
У Вас була в дитинстві звичка вирізати з журналів картинки бажаних речей або місць, де вам хотілося побувати? Можливо, ви малювали об’єкти заповітних мрій чи прикрашали свої фото чимось, чого так не вистачало в реальному житті? Більшість з Вас скаже «ТАК».
Візуалізація ідеальної схеми подій особистого життя − чудовий спосіб розібратися в собі та своїх бажаннях, перейти до активного мріяння і налаштуватися на послідовне втілення заповітних «хочу».
Головне – конструювати карту власними руками, без сторонньої допомоги. Керуючись власним внутрішнім голосом, а не очікуваннями чи уявленням інших. Саме з психологом Карітасу Донецьк мешканці м. Золоте мали змогу візуалізувати свої мрії та створити «Карту бажань» та хоч на мить повернутись до спокійного життя без карантину, та війни.
За допомогою «Карти бажань» ми орієнтуємо своє підсвідоме на досягнення бажаного. Позитивні емоції, визначення пріоритетів, підтримка один одного, все це мешканці буферної зони отримують завдяки реалізації проекту “Зміцнення здоров’я, стійкості громад та засобів до існування в Донецькій та Луганській областях”, який фінансується Австрійським Агентством розвитку (ADA).
1 квітня 2021 року, Житомирська міська рада, БО «Благодійний фонд «Карітас – Житомир» іБО «Український фонд благодійництва» підписали меморандум про співпрацю у сфері соціального захисту для надання допомоги найменш захищеним категоріям громадян.
Зі слів міського голови Сергія Сухомлина, ці благодійні організації відомі житомирянам вже багато років, адже впродовж тривалого часу надають допомогу мешканцям нашої громади. Підписання ж меморандуму дасть можливість об’єднувати зусилля для гарної справи та координувати напрямки такої допомоги.
Зазначено, що до такої співпраці можуть приєднуватись й інші благодійні фонди та організації.
БО «Благодійний фонд «Карітас – Житомир» впродовж 2020 року надав благодійну допомогу на загальну суму понад 8,0 млн грн, діяльністю організації охоплено близько 3500 осіб соціально незахищених верств населення. «Карітас України» входить в одну з найбільших міжнародних мереж благодійних організацій у світі. Фонд чотири роки ставав переможцем національного конкурсу «Благодійна Україна» та протягом 6 років є незмінним лідером національного рейтингу благодійників України. «Карітас України» має понад 30 регіональних організацій у 15 областях України, понад 1000 співробітників та волонтерів.
Більш як 5 років функціонує, надаючи соціальну допомогу, БО «Український фонд благодійництва». В межах соціального проєкту «Банк добра» мешканці отримують необхідну допомогу – одяг, взуття, продукти харчування, засоби гігієни, меблі, обладнання.
Спільні зусилля громадського сектору та Житомирської міської ради будуть спрямовані на вдосконалення соціальної допомоги та надання ще більшої підтримки незахищеним категоріям населення.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Ефективне міжособисте спілкування важливе для емоційного благополуччя людини. А вміння конструктивно вирішувати конфліктні ситуації допомагає уникнути їх негативних наслідків.
Минулого тижня разом з психологом Карітасу Донецьк мешканці с. Передільське Станично-Луганського району та с. Новотошківське Попаснянського району, які розташовані на відстані 0-5 км від лінії розмежування, вчилися розпізнавати власні стратегії поведінки. Практичне застосування отриманих навичок дозволить бенефіціарам ефективно попереджувати розвиток конфліктів.
Допомога надається в рамках проекту «Забезпечення базових потреб в різних секторах, включно з грошовою допомогою, особливо вразливих людей, що постраждали внаслідок конфлікту на сході України 2019-2021рр.»
У період розповсюдження COVID 19 працівники мобільних бригад дотримуються підвищених заходів захисту та особистої безпеки, щоб уникнути можливого інфікування та не наражати на небезпеку бенефіціарів, тому працюють за новими протоколами.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Аналітичний документ Карітасу Європи «Демистифікація регуляризації нелегальних мігрантів» висвітлює не лише виклики, з якими стикаються мігранти без документів, а й показує їх внесок у наше суспільство. У документі викладені ключові рекомендації щодо захисту прав цих людей та надання їм регулярного статусу. Карітас вважає, що незалежно від статусу, права кожної людини повинні дотримуватися.
Багато нелегальних мігрантів, включаючи сім’ї та дітей, вже міцно закріпились в Європі, незважаючи на численні труднощі та важкі ситуації з якими вони стикаються. Мова йде про обмежений доступ до державних послуг, погане житло та робочу експлуатацію. Ці люди ніби знаходяться у підвішеному стані, вони постійно переживають стрес і тривогу, це заважає їм повноцінно брати участь у житті громади, незважаючи на готовність до цього.
Ключові сектори економіки (сільське господарство, робота на дому, догляд за хворими вдома, будівництво та сфера гостинності тощо) не функціонували б без напруженої роботи працівників без документів, які задовольняють потреби в робочій силі в умовах обмежених регулярних можливостей. Тим не менше, багато політиків зосереджуються на стримуванні міграції, закриваючи очі на внесок мігрантів та їх сімей, а також на високий ризик трудової експлуатації, з якою вони стикаються.
Хоча регуляризація для деяких вважається табуйованою темою, Досвід показує, що добре продумана регуляризація може забезпечити соціальні права мігрантам та сприяти їх інтеграції. У період з 1996 по 2008 рік в Європі було оформлено 3,5 млн. осіб.
COVID-19 створив додаткові виклики для мігрантів та підкреслив необхідності залучення всіх людей до сфери охорони здоров’я та соціально-економічних процесів. Заклики до схем регуляризації були відновлені в декількох країнах, і навіть ООН закликає країни вивчити “різні моделі шляхів регулювання для мігрантів, які перебувають у нерегулярних ситуаціях“.
Основні положення документу Карітасу Європи:
Регуляризацію нелегальних мігрантів слід розглядати в більш широкому контексті розширення шляхів регулярної міграції та вирішення проблем неформальної економіки та експлуатації.
Уряди повинні сприяти видачі стабільних дозволів на проживання та вносити поправки до неідеальної політики міграції та надання притулку, яка може сприяти нелегальному статусу мігантів.
Європейська комісія може відігравати важливу роль у координації дій держав-членів та просуванні передового досвіду.
Політики повинні деескалювати бурхливу дискусію щодо регуляризації, і замість цього розглядати її як добросовісний варіант політики серед інших варіантів. .
Зрештою, уряди повинні завжди поважати права та гідність кожної людини, незалежно від статусу її проживання. Уряди повинні припинити криміналізацію міграції та продемонструвати солідарність із людьми, які часто вимушено змінюють країну проживання.
Золоте – це шахтарське містечко в Луганській області, воно розташоване на лінії розмежування. Місто поділилося на 5 частин. Золоте 1 – «Карбоніт», Золоте 2 – «Сонячний», Золоте 3 – «Стахановець», Золоте 4 – «Родіна», Золоте 5 – «Михайлівка».
Від весни 2015 р. Золоте є сірою зоною і доступ до його частин обмежений, більшість будинків знищені або серйозно пошкоджені. Відсутня інфраструктура і здавалося би час зупинився….
Золоте-3 на межі зникнення та дуже пошкоджение обстрілами, виглядає порожнім та темним. Переважно більшість населення це самотні люди похилого віку, які все своє життя віддали тяжкій праці на шахті Стахановець. Звідси і мають низку захворювань.
Завдяки налагодженій співпраці проектів та можливості перенаправлення бенефіціарів для забезпечення їх більш комплексною допомогою, 29.03.2021 р. мобільна бригада Карітасу Донецьк в рамках проекту «Забезпечення базових потреб в різних секторах, включно з грошовою допомогою, особливо вразливих людей, що постраждали внаслідок конфлікту на сході України 2019-2021 рр.» забезпечила 15 найбільш вразливих мешканців медичними ваучерами.
У період розповсюдження COVID 19, працівники мобільних бригад дотримуються підвищених заходів захисту та особистої безпеки, щоб уникнути можливого інфікування та не наражати на небезпеку бенефіціарів.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
