28.03.12
На початку весни молодь із Карітасу в Івано-Франківську спільно зі своїми приятелями поринули в тропічне літо. Таку можливість подарував їм похід до аквапарку – подія, на яку неповносправна молодь чекала з нетерпінням, пригадуючи попердні відвідини цього розважального комплексу. Всього було 54 учасники, з яких 12 приятельських пар, які з радістю випробовували різноманітні водні доріжки, плавали, відпочивали в джакузі, а для найсміливіших – гірка-змійка! Волонтери допомагали переодягтись, сушитись і просто цікаво, по-новому, провести спільний час. Їм це вдалось, адже молодь ще довго згадувала похід до аквапарку і чекала нового.

До наступного заходу приятелі ретельно готувались, згадували похід в театр у Львові на виставу «Олівер Твіст». Адже цього разу приятельські пари потрапили на перлину українського театру «Наталку Полтавку». Весела, жвава і дещо комедійна вистава, атмосфера напівтіні та оркестрова гра, що супроводжувала спів, заполонили глядачів. Хтось уже вибрав для себе улюбленого актора, а комусь було цікаво розглядати декорації, спостерігати за грою.

«Тут і сміх, і гнів, і співчуття, і осуд – повна гама почуттів, на які лише здатна людська природа. Напружена тиша в глядацькій залі не є свідченням спокійного відстороненого споглядання вистави, ? цей спокій лише зовнішній. У такі хвилини найбільшого внутрішнього напруження глядачі переживають емоції, які не завжди можуть бути викликані ситуаціями буденного життя.

Тому перебування в театрі – це можливість стати дорослішим: ми вчимось слухати, аналізувати і спостерігати. А спільний похід з батьками – це ще один крок на зустріч один одному. Заходи такого характеру поєднюють нас, пізніше ми обговорюємо побачене з дітьми, дізнаємось, що їх схвилювало чи вразило, а що викликало негативні емоції.

Відчувається, як за півроку несміливе, боязливе відношення одне до одного змінилось на довіру. Справді проект приятелів «Допоможи іншому – стань приятелем» став для молоді ковтком чогось нового», ? вважає мама однієї із неповносправних підопічних місцевого Карітасу.

Нагадаємо, що діяльність центру для людей з особливими потребами у Карітасі Івано-Франківськ УГКЦ частково забезпечується завдяки фінансовій підтримці Мережі нідерландських благодійних фондів для Центральної та Східної Європи, Сканфонду та Карпатського Фонду (МБФ «Фонд розвитку Карпатського Єврорегіону») у рамках Програми приятелів «Потрібні двоє: допоможи іншому – стань приятелем».

27.03.12
Внаслідок аномальних для Центральної та Східної Європи холодів та завдяки допомозі благодійників із Німеччини та Відня (які гарантували виділення 30, 000 EUR та 20,000 EUR відповідно)організації Карітасу в Україні забезпечили 12 пунктів обігріву і харчування для майже 1, 5 тис. потребуючих осіб.

Протягом січня-лютого 2012 року українці пережили дуже холодну зиму, якої не було останні 6 років ? температура вночі становила близько 30? C. Характерна здебільшого для Східної України холодна погода охопила також західний і південний регіони. Внаслідок цього у багатьох містах України виникли проблеми із опаленням, водопостачанням та електропостачанням, курсуванням громадського транспорту і доступом до віддалених населених пунктів, завдано чималих збитків муніципальній інфраструктурі міст України, малим господарствам. Найбільше проблем, звісно, випало на долю людей бідних, пристарілих, хворих, самотніх, безпритульних, узалежнених від алкоголю чи наркотиків, малозабезпечених дітей і молоді.

Мета акції Карітасу України – забезпечити гарячим харчуванням, медикаментами і теплим одягом осіб, які потерпають від холоду, попередити випадки переохолодження, надати першу медичну допомогу постраждалим, також психологічну підтримку.

Працівники і волонтери Карітасу зініціювали додатково відвідування і забезпечення необхідними медикаментами одиноких малозабезпечених людей похилого віку вдома, огляд фельдшерами, користування душовими кабінами для безпритульних в соціальних центрах Карітасу, розповсюдження інформації про місця обігріву, надавали соціальні і юридичні консультації. Допомога реалізовувалася як на базі соціальних центрів Карітасу, так і за допомогою мобільних автомобільних пунктів, в розміщених і спеціально облаштованих наметах поблизу залізничних вокзалів і в міських центральних парках міст України.

Розповідає 65-річний Петро, що протягом багатьох років є безпритульним і проживає в Івано-Франківську: «Якби не Карітас, я б, певно, замерз і помер. Знаєте, за безліч років життя на вулицях я навчився давати собі раду та ще й помагати друзям, але цього року зима надто сувора. Та й ті, хто нами переважно опікуються, не мають вже коштів та потрібних речей, аби нас зігріти, нагодувати, полікувати. Я надто старий, аби боротись за життя, яке не бореться за мене».

За час реалізації 2-тижневого проекту (у деяких регіонах організації Карітасу здійснювали дану роботу довше) в тісній співпраці із міською владою, службами Міністерства надзвичайних справ України, партнерськими організаціями і християнськими спільнотами, Карітас у різних регіонах України забезпечив потребуючим під час аномальних морозів понад 12 тисяч обідів. Втілення даного проекту дозволило також виявити людей, що потребують негайної опіки і матеріальної допомоги, консультування.

«Завдяки підтримці іноземних благодійників Карітас України отримав можливість допомогти майже 1, 5 тис. потребуючих людей, що потерпали від аномальних холодів. Всі регіональні організації Карітасу України мають багатий досвід функціонування благодійних їдалень, пунктів видачі гуманітарної допомоги, також періодично отримують благодійні пожертви ліками, які передають потребуючим малозабезпеченим людям.

За даними українського Міністерства надзвичайних справ під час аномальних морозів в Україні близько 4 тис. опалювальних наметів були створені по всій країні, щоб забезпечити необхідне житло для безпритульних людей та інших нужденних, проведено понад 4 тис. патрульних рейдів, під час яких було виявлено майже 5 тис. осіб, які потребували сторонньої допомоги, понад 150 осіб померли від переохолодження (очевидно, що ця цифра є заниженою, оскільки не включає тих, хто помер через ненадання медичної допомоги та загострення хронічних захворювань).

Працівники регіональних організацій Карітасу у різних регіонах України зазначали про недостатню і незадовільну роботу місць обігріву, створених державними установами, також кажуть, що безпритульні люди побоювалися іти в такі місця у зв’язку з їх контролюванням органами безпеки.

Якби не робота Карітасу в Україні та інших громадських і благодійних організацій, ? наслідки непогоди були б значно прикрішими. Питання в одному ? доки українські соціальні проблеми фінансуватимуть іноземці, а не вітчизняні заможні особи чи соціально відповідальні підприємства і громадяни назагал? Як члени єдиного суспільства, як одна громада, ми повинні звернути особливу увагу на проблеми потребуючих і безпритульних людей, особливо в час скрутних обставин і непогоди. Немає жодного значення, яким чином ці люди опинилися поза суспільством, ? так склалося їхнє життя і кожен з нас відповідальний за це», ? зазначає Анатолій Козак, генеральний секретар Карітасу України.

Карітас України висловлює щиру і подяку донорам, волонтерам, партнерам за їх небайдужість до чужого горя, милосердя, турботу й увагу до нужденних.

26.03.12
15 березня у Києві у великому конференц-залі Національної Академії Наук України відбувся круглий стіл «Обличчям до людини: Церква і держава у служінні мігрантам». Організатором була Комісія Української Греко-Католицької Церкви у справах мігрантів. Участь у заході взяли представники релігійних організацій, керівники державних структур, політики, представники дипломатичних установ в Україні, науковці-дослідники, практичні виконавці у державних структурах, представники громадських організацій.

Модератором дискусії виступив Григорій Селещук, керівник Комісії Української Греко-Католицької Церкви у справах мігрантів. Презентуючи тему, доповідачі висловлювали результати досліджень про соціальні потреби українських мігрантів, особливості життя громади мігрантів, важливість територіальної громади у пошуках відповідей на виклики міграції, роль державних органів у розв’язанні викликів міграції.

«Усі присутні погодились, що неурядові організації та Церква відіграють ключову роль у житті українського мігранта за кордоном та й в Україні. Ці посередники здійснюють свою роботу на рівні «Конкретний випадок» – «Родина» – «Спільнота мігрантів», здійснюючи тим самим скоріше «симптоматичне лікування», а не системний підхід до проблеми. Своєю роботою Церква, спільноти мігрантів та НУО, зокрема і Карітас України заповнюють значні прогалини у державній міграційні політиці, а подекуди просто виконують роль держави.

Присутні представники спільнот за кордоном наголосили на значному погіршенні взаємодії між консульськими установами за кордоном і трудовими мігрантами. Обурення викликали зміни в виборчому законодавстві, якими фактично відібрано можливість голосування за кордоном у 4/5 всієї маси наших громадян за кордоном, а про можливість організації мажоритарних округів в Італії чи Іспанії, ? де могли б бути обрані депутати від конкретних спільнот мігрантів, ? взагалі не йдеться», ? розповідає Ростислав Кісь, юрисконсульт Карітасу України.

На думку Ростислава, не останню роль у відсутності ефективного діалогу з державою відіграє неоднорідність кінцевих завдань, які ставлять перед собою учасники діалогу, адже спрощено їх можна поділити на тих, що хочуть «кращої долі для мігрантів за кордоном», тих, що «хочуть повернути якомога більшу кількість українців на Батьківщину», тих які «бачать у кожному мігранті пакунок із грошима», ті, що взагалі вважають, що «той, хто покинув Батьківщину вже є чужинець» тощо. Водночас така ситуація посилюється відсутністю єдиного державного органу, відповідального за роботу з міграційними процесами.

Мультиінституційний підхід, запозичений з радянського минулого, успішно вижив і продовжує нівелювати спроби працювати навіть, вже вкотре «створеної», Державної міграційної служби. Намагання повернути співвітчизників з чужини, яким керується, зокрема, у своїй практичній діяльності Карітас України, буде успішним лише за умови зростання привабливості і конкурентоспроможності життя в Україні, що напряму залежить державної політики в сфері реінтеграції повертанців, створення належних умов для визнання здобутих за кордоном вчених ступенів, гармонізації законодавства щодо соціального захисту та пенсійного забезпечення, що допоможе зберегти закордонний стаж та соціальні виплати тим, хто повертається з-за кордону.

Негнучкий та інертний державний механізм зможе ефективно реагувати на кожний конкретний випадок мігрантів за умови розгортання тісної співпраці з неурядовими організаціями через інструмент закупівлі соціальних послуг у них за бюджетний кошт.

Також в рамках круглого столу «Обличчям до людини: Церква і Держава у служінні мігрантам» відбулась цікава і жвава панельна дискусія, до якої долучились вл. Йосиф Мілян, Єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, народні депутати Тарас Стецьків, відомий політик і підприємець Олександра Кужель, науковці Ігор Марков, д.н.д.у. Олена Малиновська і д.е.н. Ірина Прибиткова та інші.

Під час проведення даної події було представлено також найновіші наукові дослідження міграційних процесів для України і міжнародної спільноти назагал ? про циркулярну міграцію, адаптаційні резерви полілокальних родин українських трудових мігрантів, роль Церкви у врегулювання наслідків міграції, практичні поради із організації громад українських трудових мігрантів.

«За підсумками заходу особисто я б окреслила наступні висновки:
1. Потрібна нова Концепція міграційної політики, в центрі якої б знаходилися інтереси українських мігрантів.
2. Необхідний чіткий план дій, який би супроводжувався лобізмом конкретних питань.
3. На прикладі з Португалією, Україна повинна продовжити практику підписання двосторонніх угод в інтересах українських мігрантів (наприклад, про визнання трудового стажу та пенсійне забезпечення).
4. Необхідно активувати роботу Раду з питань трудових мігрантів при Кабміні шляхом включення в неї представників громадських організацій, які захищають права та інтереси українських трудових мігрантів за кордоном, та зменшити кількість високопосадовців, що дасть можливість виконувати покладені на неї функції», ? зазначає Ірина Брич, менеджер міграційних процесів Карітасу України.

25.03.12
Від спроможності сьогоднішньої влади забезпечити гідне дитинство своїм наймолодшим громадянам залежить майбутнє незалежної України, її гідне місце у світі. Поза сумнівом, захист прав дитини – проблема багатовимірна. Вона охоплює низку різних аспектів, про окремі з них мова йшла на засіданні круглого столу, яке відбулось у приміщенні актового залу Бродівської гімназії ім. І.Труша нещодавно, де були запрошені представники державних служб, які працюють з дітьми та молоддю. Також до участі долучились і працівники місцевої організації Карітасу.

Метою круглого столу, який відкрив голова Бродівської райдержадміністрації В. Стронський, було обговорення актуальних проблем дотримання прав дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування та дітей, які опинилися у складних обставинах, а також окреслення шляхів їх вирішення.

Доповідачі
А) ознайомили присутніх із засадами державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у Бродівському районі;
Б) проінформували про координацію діяльності органів влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій різних форм власності щодо профілактики безпритульності, бездоглядності серед дітей та запобігання жорстокому поводженню;
В) висвітлили тему про створення і функціонування в районі прийомних сімей (присутнім також продемонстрували фільм про незадовільний стан побутових умов, у яких проживають діти в окремих сім’ях та про позитивний вплив на дітей-сиріт прийомних сімей);
Г) проінформували про стан злочинності і правопорушень серед дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, які опинились у складних життєвих обставинах;
Д) доповіли про систему заходів, які потрібно проводити щодо збереження життя та здоров’я дітей, також про стан оздоровлення та відпочинку дітей різних соціальних категорій у Бродівському районі.

Директор місцевого Карітасу о. Ярослав Царик розповідає: «Дуже тішить, що регіональна влада готова йти на співпрацю і організовує подібні заходи. Вони не лише є звітними, підсумковими і інформаційними, – тут ми можемо поділитись думками, знайти спільні точки перетину, зав’язати співпрацю і спільні проекти.

Соціальний педагог Бродівської гімназії ім. І.Труша та Карітасу Броди Ю.Присяжнюк на даному круглому столі розкрила тему щодо ролі соціальних працівників у дотриманні прав дитини у сім’ях різних категорій. Місцевий Карітас має чималий досвід у роботі із дітьми трудових мігрантів, дітьми-сиротами, малозабезпеченими і бездоглядними дітьми, і ми маємо що додати до діяльності по захисту прав дитини, їх самореалізації».

Завершилось засідання круглого столу переглядом фільму про сім’ю Топилків з с. Білявці, яка крім своїх двох дітей, взяла на виховання ще п’ятеро прийомних дітей. Підбиваючи підсумки круглого столу начальник служби у справах дітей Бродівської райдержадміністрації Н. Богатирьова зазначила, що лише спільними зусиллями усіх державних служб можна покращити ситуацію з проблемних питань щодо захисту прав дітей.

23.03.12
20 березня у Хмельницькому було презентовано всеукраїнський проект серії фотовиставок про малозабезпечених дітей, тисячами яких понад 10 років опікуються організації міжнародного благодійного фонду Карітас України у різних регіонах нашої країни.

Метою проекту «Щастя – це .?!» є актуалізація проблематики дітей у складних життєвих обставинах, привернення уваги громадськості, медіа, влади. Автором фотознимок є Олег Григорєв із м. Мукачево.

На відкриття фотопроекту завітало чимало поважних персон, – чиновників, партнерів фонду, колег, представників ЗМІ і просто зацікавлених хмельничан. Прозвучало багато подячних слів, розповідей про багаторічну діяльність фонду, величезний масштаб роботи і не менший ентузіазм на майбутнє. А діти і молодь – які і було центром самої події – щиро розповідали про свою дружбу із Карітасом, переживання, надану матеріальну допомогу і психологічну підтримку, мрії на майбутнє та бачення щастя.

Також діти, якими опікується Хмельницький Карітас, спрезентували власну міні-фотовиставку, продемонструвавши свої вміння у фотомистецтві.

Фотовиставка експонується в приміщенні Хмельницької міської ради (вул. Гагаріна, 3, м. Хмельницький), а відтак вигідно розташована для ознайомлення і перегляду до 5 квітня.

Напрямок роботи соціального супроводу кризових дітей та молоді і їхніх сімей системно і цілеспрямовано функціонує більше 10 років, і є ключовим у роботі Карітасу України. В роботі, окрім забезпечення базових потреб кризових дітей (одяг, взуття, теплі обіди, можливість скористатись пральнею та душовою, медичний огляд), на передньому плані стоїть створення умов для духовного, креативного та психосоціального розвитку.

Діти та молодь отримують інформаційну допомогу, психологічну і юридичну консультацію. Працівники Карітасу України організовують позашкільну роботу в гуртках, терапію мистецтвом, ігрову терапію, спеціальні тематичні тренінги, дискусії, також спортивні змагання, екскурсії, походи, відпочинкові і освітні табори, де діти і молодь здобувають нові соціальні навики, згуртовуються.

Мета даного напрямку соціальної діяльності – сприяти реінтеграції та соціальній адаптації дітей та молоді, які опинились у складних життєвих обставинах, підтримати сім’ї з дітьми, що перебувають в кризі. Завдання щоденної праці із потребуючими дітьми – запропонувати альтернативу, допомогти самостійно покращити своє життя, адаптувати світогляд, соціалізуватись і самореалізуватись.

Дмитро Лисий, місцевий координатор роботи із кризовими дітьми та молоддю, каже: «Попри те, що в нас колосальний об’єм роботи щодня і ще більші плани на майбутнє, – підготовка і презентація проекту «Щастя – це ..?!» стали дечим особливим для нас. Ми заново відкрили у собі дітей, якими опікуємось, доторкнулися до їх світу. Незайманого і разом з тим такого досвідченого, який вже зіткнувся із безліччю проблем, тривоги, важливих рішень і розчарувань.

Скажу єдине, що усвідомив за багато років соціальної роботи в Карітасі: щастя – це наше ставлення до світу і життя. Ми визначаємо і формуємо його, а не навпаки».

22.03.12
З вересня 2010 року благодійний фонд Карітас Волинь реалізовує проект в м. Нововолинську «Розвиток мережі соціальних центрів для дітей трудових мігрантів». Мета проекту – створити соціальні та психологічні умови для розвитку дітей, сприяти ефективному процесу навчання та виховання у школі та поза нею. Соціальний центр відвідує 80 дітей, з них 45 дітей трудових мігрантів та 35 дітей інших категорій, які потребують організованого дозвілля. Це діти-сироти, діти з малозабезпечених сімей, неповних сімей. Одночасно у центрі перебуває 20-25 дітей.

Соціальний центр пропонує дітям спілкування з однолітками, цікаве та корисне дозвілля, розвиваючі ігри, дискусії та тренінги, просвітницькі екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, спільні спортивні та мистецькі заходи. Діти займаються в гуртках, беруть участь у вікторинах, спортивних іграх, екскурсіях, походах, цікавих поїздках.

«Від початку реалізації проекту в соціальному дитячо-молодіжному центрі Карітас було запроваджено нову модель роботи з дітьми – гурток шведської моделі.

Суть роботи полягає в тому, що одночасно на гуртку діти можуть займатися тим, що їм цікаво на даний момент. В центрі їм пропонують як традиційні мистецькі заняття, такі як малювання, ліплення з пластиліну, бісероплетіння, складання пазлів, технічних моделей, так і сучасні види творчості ? ліплення пластиком, орігамі, квілінг. Діяльність дітей сприяє всебічному гармонійному розвитку особистості», ? розповідає Вікторія Скриннікова, місцевий координатор роботи із дітьми.

Квілінг – це техніка скручування довгих та вузьких смужок паперу, мистецтво виготовлення плоских або об’ємних композицій із скручених в спіральки довгих і вузьких смужок паперу. З паперових спіралей діти в Карітасі Волинь створюють квіти і узори, які потім використовують для прикраси листівок, альбомів, рамок для фотографій. Квілінгом з задоволенням займаються діти як молодшого, так і старшого шкільного віку. Так, до дня Святого Валентина та 8 Березня, 35 дітей натхненно власноруч виготовляли листівки своїм рідним та друзям.

Мистецтвом орігамі, ? створення витворів шляхом використання схеми геометричних згинів і складок, ? захопилося 17 дітей, з яких 11 хлопців. Результатом місячної праці стали паперові вироби у вигляді ялинки, зайця та лебедя тощо.

Ці заняття є не лише методом організації дозвілля, а й вдалим процесом психологічного розвантаження, стверджує психолог місцевого Карітасу . Творчий процес призводить до зменшення рівня тривожності та пом’якшення психотравмуючої ситуації розлуки дітей з батьками.

21.03.12
Українська Греко-Католицька Церква традиційно проводить великопісні акції. Про це заявив у своєму інтерв’ю відповідальний за соціальне служіння в Українській Греко-Католицькій Церкві отець Андрій Нагірняк, віце-президент Карітасу України.

Зокрема, організації Карітасу України проводять акцію «Великодній кошик». Можна скласти свої пожертви коштами чи продуктами, які потім волонтери розноситимуть людям, котрі самі не мають змоги сформувати собі великодній кошик. Подібну акцію, розповідає о. Андрій, проводять працівники пенітенціарного душпастирства Церкви. Вони також збирають пожертви, щоб потім передати їх ув’язненим.

Насправді Великий піст – це не є лише обмеження своїх тілесних бажань, потреб, яким ми показуємо, що вміємо володіти ними. Але піст включає також поглиблену увагу до інших двох частин, крім посту як такого, – до молитви та милостині.

Під час посту молитви є значно більші, значно триваліші. Також – до милостині.

В інтерв’ю священнослужитель наголошує на тому, що акції Карітасу не є разові. «Ми робимо це не один раз чи двічі на рік. Зазвичай священик сам чи з волонтерами систематично (один чи кілька разів на місяць) відвідує той чи інший виправний заклад. Відповідно проводить там різноманітні заходи: концерти, духовні зустрічі, богослужіння, спортивні змагання – і принагідно також часто надає матеріальну допомогу», – каже відповідальний за соціальне служіння в УГКЦ.

Крім того, о. Андрій повідомив, що Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії вже вкотре проводить акцію «Великодній виграш». Організація розповсюджує лотерейні білети, і той, хто купує їх, складає певну пожертву і водночас сам може виграти якийсь приз. Ці кошти скеровують на підтримку діяльності Центру дозвілля для людей з особливими потребами.

«Спектр вчинків милосердя є дуже широкий, тому кожна людина, яка має бажання робити милосердя, знайде спосіб, в який можна реалізувати це бажання. Ба більше, – обов’язком кожної людини є вміти бачити, в чому полягає потреба нашого ближнього. Адже жоден із нас не є настільки бідним, щоб не підтримати добрим словом, проявити співчуття або просто подарувати усмішку іншій людині.

Наша віра вимагає вияву в ділах. Якщо ми віримо в Христа, то очі нашої віри мають допомогти нам побачити Його в нашому ближньому й спонукати нас до певних діл. І для віруючої людини це є водночас особливим благословенням.

Бо ми, допомагаючи потребуючій людині, маємо нагоду зустрітися з самим Христом. Ми шукаємо зустрічі з Богом, і тут Христос нам чітко каже: ви можете зустрітися зі мною, якщо будете чинити діла милосердя», – зазначає отець Андрій.

20.03.12
У тісному колі у приміщенні Соціального центру львівського Карітасу зібрались небайдужі шанувальники генія Українського народу ? Тараса Григоровича Шевченка. «Звучали пісні на слова Тараса, його вірші та поеми,і була щира домашня атмосфера, як у «своїм домі». Старші люди, користувачі Центру для людей похилого віку і члени районної організації Просвіта хотіли ще і ще показати молодому поколінню набувачів допомоги місцевого Карітасу, скільки творів вони знають. У кожен твір вкладали душу і щирі почуття, яких так бракує у нашому повсякденні», ? розповідає Степан Вовк, заступник директора «Карітас Львів УГКЦ».

Минуло понад 150 років тим думкам, які Т. Г. Шевченко поклав на папір, а вони і сьогодні актуальні, немов би вчора написані про наші теперішні проблеми та становлення державності.

Тарас Шевченко – центральна постать українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу.

У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей (соціальних, політичних, філософських, історичних, художніх), які до нього ще не порушувалися в українській літературі або порушувалися надто несміливо й соціальне обмежено. Молодь з дитячого соціального центру Карітасу каже, що також розуміє неймовірну силу і потенціал Шевченківського слова, тому радо приймала участь у Шевченківському вечорі разом зі старшим поколінням.

16-річний Юрко ділиться: «Навіть читаючи лише по декілька рядків з різних творів Шевченка, непомітно швидко минув час і залишилось ще багато несказаного, що обов’язково прозвучить наступного разу. Особисто мене дуже цікавить Шевченкова філософія і вірші, тому як для себе, так і для свого покоління вважаю це величезним подарунком!».

На завершення Шевченківського вечора, як завжди звучав «Заповіт» і його сила слова додали сил всім учасникам заходу. Основний результат заходу, ? кажуть організатори, ? це духовне зцілення, відчуття своєї значущості кожного з учасників.

19.03.12
У перший день Великого посту розпочалася щорічна традиційна акція «Великодній виграш», організована Карітасом Самбірсько-Дрогобицької Єпархії Української Греко-Католицької Церкви.

У рамках акції проводиться збір коштів для дітей та молоді з особливими потребами, якими опікується фонд. Проблема організації їхнього дозвілля є дуже важливою, адже більшість з них сидять вдома, ізольовані від суспільства та від спілкування з ровесниками, яких їм так бракує. Батьки часто залишають дітей самих, оскільки мусять заробляти на прожиття. Саме для вирішення цієї проблеми функціонує Центр дозвілля для дітей та молоді з особливими потребами «Дивовижні долоні», який діє при місцевому Карітасі.

Збір коштів «Великоднього виграшу» відбувається шляхом розповсюдження лотерейних квитків вартістю 3 гривні у школах, церквах, вищих навчальних закладах, підприємствах.

Кожен учасник лотереї стає учасником розіграшу, який відбудеться у Квітну неділю, 8 квітня, у приміщенні міського Народного Дому «Просвіта».

Тож якщо Ви хочете виграти один з цікавих призів, – таких як літні поїздки до Польщі, мобільний телефон чи ноутбук, а також допомогти потребуючим, – просимо прийняти участь у акції.

«Станом на березень 2012 року кошти на фінансування Центру, який успішно діє з 2008 року закінчилися. Для того, щоб Центр і надалі функціонував, ми постійно перебуваємо у пошуку проектів, грантів та меценатів. А зараз кожна людина, якій небайдужа доля молодих людей, якими опікується Центр, може долучитися до забезпечення його подальшого функціонування», – розповідає о. Ігор Козанкевич, директор фонду.

На даний час у Центрі перебуває 20 дітей. Його робота направлена на розвиток особистості молоді, на заохочення їх до індивідуальної творчої роботи, на спілкування та проведення активного відпочинку, на фізичний розвиток кожної молодої особи.

Діти навчаються різним напрямкам творчості: малюванню, аплікації, виготовленню намиста, вишивці картин бісером, ткацтву, ліпленню, виготовленню штучних квітів, тощо. Багато уваги приділяється фізичному розвитку, також діти ходять на екскурсії, відвідують музеї та різноманітні заходи.

Склавши невелику пожертву, Ви сприятимете розвитку дітей та молоді з особливими потребами, які так потребують нашої любові та підтримки. У разі закриття Центру діти, які з величезним бажанням щодня приходять до нас, просто не матимуть куди йти та чим займатися.

За усі ці роки вони стали великою дружньою родиною, яка і надалі зростає, зміцнюється та розвивається. Давайте подаруємо дітям шанс жити повноцінним, активним та цікавим життям і надалі! Не будьмо байдужими до проблем оточуючих!

18.03.12
Регулярно раз на три місяці в Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії проводять збори священиків та директорів єпархіальних Карітасів з різних парафій. Цього разу результати зустрічі були досить продуктивними, тому що обговорили та узгодили дії при проведенні акції «Великодній кошик». Підбили підсумки вже проведених акцій: «Допоможи Святому Миколаю прийти до дітей-сиріт», «Різдвяна свічка» та «Подаруй дітям радість». Крім того, говорили про розвиток менших структур, деканальних Карітасів, таких міст як: Снятин, Городенка, Надвірна, Косів, Тлумач та інші.

З усіх куточків єпархії з’їхалося 20 представників різних деканатів. Вони поділилися власними здобутками, досвідом, а також розробили спільну стратегію розвитку задля того, щоб мати можливість ефективно допомогти більшій кількості потребуючих людей.

Зі слів о. диякона Сергія Триф’яка, дуже важливо проводити такі збори, тому що Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії діє на території всієї єпархії. Вивчити специфічні проблеми та потреби певних деканатів можна лише при тісній співпраці, під час регулярного спілкування.

На збори приїхав о. Андрій Будзак – директор Карітас Надвірна. Заснований надвірнянський Карітас одночасно із коломийським. На сьогоднішній день там діє чотири соціальних проекти. Всі традиційні щорічні акції реалізовувалися, але кожна парафія у більшості випадків робила це самостійно.

Такі зустрічі більше згуртують єпархіальні Карітаси навколо спільної мети, переконаний священик. Централізована допомога буде більш ефективною, а також описаний підхід допоможе швидкому розвитку всіх ланок Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії.