Повноцінні сніданки, обіди та вечері готують для вимушених переселенців хмельницькі волонтери.
У Карітасі Хмельницький з початку повномасштабного вторгнення російських окупантів запрацював Центр гарячого харчування. Щодня тут годують близько пів сотні людей.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
4000 кг благодійної допомоги, що була зібрана в різних гуманітарних куточках працюючих відділень транспортної компанії “Нова пошта”, цими днями компанія доставила до офісу Карітасу Запоріжжя
Теплий одяг, ковдри, побутова хімія (пральний порошок, гель для прання, шампуні), засоби особистої гігієни були пофасовіні. Сформовані волонтерами благодійного фонду пакунки за потребами будуть передані людям, які опинилися у складному становищі через військові події.
Дякуємо нашим партнерам за допомогу!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Невелика за мірками 270-тисячного Житомира парафія святого Василія Великого Української Греко-католицької церкви, яка об ‘єднує у своєму складі трохи більше сотні житомирян, має чималий авторитет загалом серед громади міста.
Завдяки своїй згуртованості, стійкої уваги до життя житомирської громади та вмінню і бажанню прийти на допомогу у найскрутнішу хвилину. Протоієрей парафії святого Василя Великого отець Олег Лучка за той нетривалий час ( від травня 2021-го року), відколи перебуває у Житомирі, отримав заслужене визнання і здобув гарний авторитет.
Тож, коли 24 лютого цього року над Житомиром пролунав гуркіт від розривів путінських ракет, парафія святого Василя Великого УГКЦ відразу відреагувала на біду, що буквально зависла над Житомиром. Вже 25 лютого 2022 року у цокольному приміщенні храму Василя Великого, що будується на розі вулиць Шевченка та Вітрука, було організовано укриття для прихистку внутрішньо переміщених осіб та тих, хто потребує допомоги і захисту в нинішній час.
Не минуло й трьох діб, як отець Олег Лучка та команда волонтерів благодійного фонду «Карітас – Житомир» зуміли добротно оснастити укриття для людей, які відтепер можуть заночувати, відпочити, перебути в укритті менший чи довший час. Буквально за лічені дні в укритті з’явилося тепло, ще за день – два тут почала діяти соціальна пральня і можливість висушити випрану одежу/ білизну/ всього за дві години.
Звісно ж, величезна заслуга у цьому пароха громади отця Олега Лучки, організаторський хист та ділову репутацію якого відзначають чимало житомирян. Біля нього справно і чітко діють волонтери фонду «Карітас – Житомир», які одразу ж відреагували на потреби перинатального центру, що потрапив під обстріл ракет «рашистів» на початку березня.
Сьогодні волонтери Карітасу Житомир працюють не лише над тим, аби нижній храм собору святого Василя Великого став місцем для молитв, але й справжнім прихистком для кожного, хто волею долі, відчув потребу у негайній допомозі.
Ми розмовляли із отцем Олегом Лучкою у момент невеличкої перерви у постійному потоці людей, справ та проблем, коли очільник парафії щойно прибув із «відрядження» по місту Житомира, де на власному авто розвозив продукти та харчування для тих, хто не може самостійно прийти до храму на вулиці Шевченка,111.
Відчувалося, що, як такого перепочинку чи перерви у вирішенні певних проблем отець Олег не має зовсім. За його словами, щонайменше 10 годин доводиться щодня перебувати у спілкуванні із прихожанами, відвідувати кабінети чиновників, аби узгодити та врегулювати багато питань життєдіяльності парафії і особливо – діяльності благодійного фонду «Карітас – Житомир».
Якраз під час нашої розмови із о. Олегом Лучкою прибула морозильна камера, а це означає, що можливості приготування напівфабрикатів та зберігання інгредієнтів для страв, у приміщенні укриття у нижньому храмі собору святого Василя Великого стануть ще досконалішими.
До речі, Житомирська міська рада, розуміючи важливість діяльності благодійного фонду «Карітас – Житомир», виділяє для його потреб кілька просторих кімнат по вулиці Великій Бердичівській. Тут «Карітас – Житомир» почуватиметься значно краще, але ж найголовніше, що й житомиряни матимуть змогу отримати благодійну допомогу у цілком цивілізованих умовах. І це -найголовніше. І особливо – сьогодні!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
У столиці Благодійний фонд Карітас Київ у співпраці з Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією підготував притулок, для постраждалих від війни, що прибувають на залізничний вокзал.
“Приміщення знаходиться неподалік від вокзалу і люди зможуть пішки за короткий час добратися до місця. Тут люди зможуть перебувати кілька днів, допоки не поїдуть далі”, – розповідає Олександр Магдаліц, координатор прийому гуманітарної допомоги Карітасу в Києві.
У приміщенні будуть усі умови для комфортного перебування людей. “Тут є душі, гаряча вода, опалення, кімната для дітей… Ми будемо надавати перевагу матерям із дітьми, але прийматимемо всіх, хто цього потребуватиме”, – каже Ганна Островська, заступниця голови Шевченківської районної державної адміністрації міста Київ.
У притулку водночас зможуть розміститися більше п’ятдесят осіб, тут вони отримуватимуть харчування та інше повне забезпечення від Карітасу.
За детальною інформацією людей просять звертатися на вокзалі у волонтерському центрі.
Шелтер діятиме вже від сьогодні.
Оксана Климончук, фото Олег Ревега
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Карітас Київ завдяки праці волонтерів надає допомогу постраждалим.
Дякуємо Вам, дорогі волонтери, за Ваш труд та щирі відкриті серця!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Люди по 10 діб сиділи у підвалах і не знали чи зможуть вибратися живими з того жахіття, що влаштували російські військові, які просто стирають їх рідне місто з лиця землі.
На фото з грамотами за мужність та хоробрість – хлопчик Сергій. Він відбився від родини під час евакуації, і зміг встановити зв’язок з татом, мамою та братом лише через 4 дні, а зустрітися з ними – майже через тиждень після розлуки.
Його шукала вся Україна та долучилися навіть люди з-за кордону.
Слід зазначити, що під час цієї самостійної подорожі семирічного Сергія постійно підтримувати чужі люди. А він сам – тримався по-дорослому та справився з усіма труднощами.
І маленьке чудо сталося! Тепер родина разом і після відпочинку та відновлення у Карітасі Донецьк в мысты Дныпро прямує далі на захід країни.
З дітками всі ці дні працювала психолог. Після обстрілів вони мають підвищену тривожність та потребують емоційної підтримки. А батьки отримали рекомендації, як себе поводити з дітьми у стресових ситуаціях.
Боже, бережи всі родини в Україні, щоб сім’ї завжди були разом, в безпеці та щоб люди підтримували один одного!
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Морозний ранок 11 березня приніс чотирнадцятьом мешканцям Запорізької області можливість виїхати на безпечнішу територію.
Серед пасажирів евакуаційного маршруту, які відправилися з м. Запоріжжя до м. Дрогобич, були мами з неповнолітніми дітьми та люди старшого віку, які прибули з гарячіх точок до обласного центру.
Хвилини очікування автобусу скоротали розмовами про переїзд.
П.Олена: «Я з 12-річною донькою 10 березня евакуювалися до Запоріжжя з Гуляйполя, це 100 км від Запоріжжя. У нас місто дуже обстрілюють, через це провели евакуацію мешканців міста, в першу чергу вивозили мам з дітьми. Нас забрала Гуляйпільська місцева влада, привезла сюди до Запоріжжя. Всіх розселили по гуртожитках. Нас з донькою поселили в дитячому інтернаті, де добре прийняли, нагодували та надали медичку допомогу. Все було безкоштовно. З оголошення дізналися про можливий виїзд до Дорогобича, зателефонували.
Перші дні війни ми допомогали евакуйованим у наше місто, розміщували, підтримували і не думали, що війна дійде до нас і що нам прийдеться виїзджати зі свого міста.
У нашому місті ситуація на зараз дуже важка, багато днів немає світла, газу, немає умов для життя. Люди живуть по підвалах, мамам з дітьми пропонують виїхати в першу чергу. У мене залишилися там мама і рідний брат. Звязок є, але непостійний. Люди тримаються. Намагаються домогати один одному, щоб якось вижити».
П.Ірина з двома доньками, евакуюючи родину, приїхала до своєї мами у Запоріжжя з селища Балки.
Ми весь час у дорозі підтримували зв’язок з жінками. Група з Запоріжжя у повному складі благополучно дісталася Дрогобича. Про що зранку 13 березня повідомила п.Олена та надісла фотографію на підтверждення.
Колектив БФ “Карітас Запоріжжя” від cебе та людей, які мали змогу виїхати, висловлює щиру подяку:
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Команда Карітасу Одеса продовжує годувати людей, котрі перебувають зараз на одеському залізничному вокзалі. Переважна більшість евакуювалися автобусами з Миколаєва. З собою вони взяли найнеобхідніше і планують прямувати на захід.
“Моя родина останні дні весь ночувала в підвалах, чоловік зніс ліжка трьох наших дітей туди, щоб спали в безпеці, але сьогодні лишатися вже стало небезпечно. Ми залишили все і поїхали. У нас немає ніякої кінцевої точки призначення чи плану. Я розумію, що чоловіка на випустять за кордон, а сама я не зможу виїхати в іншу країну, адже не зможу одна піклуватися про трьох маленьких дітей та шукати заробіток. Нам всім дуже страшно”, — зізнається Любов, що приїхала з родиною до Одеси сьогодні.
На жаль, більшість приїжджих не мають родичів чи близьких, до кого могли б приїхати, тікаючи від війни, тож сподіваються вони на допомогу волонтерів. Щоб ніхто не постраждав від шахраїв чи не потрапив в тенети торгівців людьми, фахівці Карітасу проводять додаткову роз’яснювальну роботу стосовно безпечної міграції та розповсюджують інформаційні матеріали з номерами телефонів гарячих ліній з протидії торгівлі людьми в Польщі, Словаччині, Болгарії, Румунії, Молдові.
Також Карітас Одеса щодня безкоштовно годує гарячими обідами потребуючих на Одеському залізничному вокзалі о 14:00.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
З 24 лютого цього року Карітас України розпочав надавати допомогу постраждалим від війни в межах своїх поточних та нових проектів. До реагування залучено 30 локальних організацій Карітасу по всій території України. Основними цільовими групами є вимушені переселенці в межах України, люди, що були змушені виїжджати за кордон, а також ті, хто живе ізольовано і не має доступу до основних товарів та послуг.
Загальна сума бюджетів проектів, які зараз надають допомогу становить 13 000 000 євро. Запланована кількість постраждалих, яким буде надано допомогу в реалізації проектів, становить 110 000 осіб. На сьогодні ми співпрацюємо з 21 партнерською організацією в мережі Карітасу Інтернаціоналіс, які приєднуються до реагування через двосторонні контракти або механізм EA.
Сектори, в яких Карітас України розпочав реагування на гуманітарну кризу:
З перших днів повномасштабного вторгнення Росії Карітас України отримує гуманітарні вантажі від партнерів з ЄС. Загалом Карітас України та його мережа отримали понад 300 тон допомоги.
Допомогу отримали майже 60 000 постраждалих. Близько 14 000 осіб отримали допомогу в забезпеченні продовольством, 11 000 осіб отримали основні засоби гігієни. Наразі щодня до 1300 осіб отримують тимчасовий притулок, які пропонують місцеві осередки Карітасу.
Карітас України продовжує співпрацювати з партнерами з мережі Caritas Internationalis та партнерами ООН, які готують додаткові проекти у згаданих галузях. Загальна сума запланованих проектів становить 5 000 000 євро. Кількість осіб, яким планується допомога у майбутніх проектах, становить близько 65 000 осіб. Крім того, Карітас України включений до Плану реагування OCHA, який буде супроводжувати співпрацю з партнерами ООН.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: https://new.caritas.ua/donate/
Пані Ірина Бойко зустрічає мене перед їхнім офісом-складом, зараз важко підібрати правильне слово. Вона щойно повернулася з виїзду роздачі гуманітарної допомоги.
Ірина Бойко юристка осередку Карітасу-Київ, але зараз вона перебрала на себе всю організаційну і практичну роботу.
Усередині команда працює, не піднімаючи голови і не відриваючи рук від важких ящиків.
– Бачу, у вас в основному жінки, – кажу.
– Так, у нас жінки рулять, – сміючись, відповідає пані Ірина.
Але є чоловіки.
– Ось це – Юрій, він і водій, і вантажник, і охоронець.
Але ядро київського Карітасу – це все-таки жінки: Наталія, Юля, Ірина.
Мені навіть не доводиться задавати питань. Пані Ірина пункт за пунктом перелічує, чим вони займаються практично цілодобово:
– Тут приймаємо товар, розфасовуємо, пакуємо і передаємо людям найнайнайнеобхідніше, – показує на численні товари у кімнатах і коридорах.
– Подивіться на ці коробки. Це все жіночі руки.
– Люди найбільше потребують продуктів харчування.
– Ось це тільки макарони. Але цього вистачить максимум на двісті наборів.
– Вся допомога надходить від благодійників, в основному від наших із Західної України.
– Ось благодійник передав нам молочну продукцію, яка буде відвантажена сьогодні до дитячого будинку.
– А це привезли з Коломиї вже спаковані продуктові набори. Ми дякуємо за їхню допомогу, бо це найнеобхідніші речі. Це крупи, олія, консерви.
– А це ми передаємо лежачим людям. Ми дуже потребуємо підгузок як для дорослих лежачих, так і для дітей.
– Сьогодні ми дуже багато віддали підгузок лежачим людям. Тут була ціла гора.
– Дитячого харчування не вистачає.
– Категорія тим, кому допомагаємо, – безробітні, багатодітні.
– Ми все передаємо за списками.
Пані Ірина демонструє відео багатодітної жінки з села Держанівка. Вона має шестеро дітей від 2 до 14 років і потребує особливо підгузок.
З працівників київського Карітасу пані Ірина залишилася і ще двоє дівчат. Інші – волонтери.
– Надходить багато допомоги від наших донорів і з-за кордону – Німеччина, Італія, Іспанія…
– Хоча вся допомога надходить до Києва, але вона розподіляється за пріоритетами, тобто тим, кому це найбільш потрібно.
– Буквально сьогодні зателефонували з Дарницького району Києва, де в одному підвалі пересиджує триста людей. І вони потребують харчів, засобів гігієни. З них 80 відсотків – це діти. Це бомбосховище школи, де приймаються тільки діти школи з батьками.
– БФ «Карітас-Київ» охоплює п’ять областей – Чернігівську, Черкаську, Вінницьку, Київську і Житомирську області.
– Ми кожного вечора сходимося всі разом і формуємо запити від людей на наступний день.
– Часом приходять дуже складні запити і дороговартісні такі як ліки. Особливо ліки для онкохворих чи специфічні ліки…
– Похолодало і люди почали масово хворіти. У нас є банк одягу і передаємо тим, кому це потрібно, а також продукти швидкого приготування для людей, які не мають змоги приготувати щось через відсутність можливостей.
– По пів тисячі продуктових наборів роздаємо тільки в окрузі.
– Дві вантажівки відвантажили на Фастів, бо там біда – нема що їсти.
– Для лікарень ми закупили мийні та дезінфекційні засоби.
– Особливо уваги потребують лежачі самотні люди, до яких ніхто не доходить і ніхто, крім нас, не прийде. Сьогодні нам вдалося об’їхати лише 26 таких людей.
– Під саме приміщення Карітасу люди з шостої ранку вишиковуються в чергу, щоб щось отримати. Ми їх просимо приходити на 10-ту годину, а вони вже з самого ранку, щоб вистачило. І ми теж мусимо працювати з шостої ранку, щоб не було скупчення людей.
– На жаль, не всім ми можемо допомогти, хоча щодня отримуємо тонни допомоги.
– П’ятнадцятий день війни. Я помітила, що люди звикають до війни. Менше стали ховатися. Більше виходять з дому.
– У нас є сховище. Коли сирена, то люди, особливо з дітками, біжать ховатися до нас.
– Не можемо достукатися до Чернігова. Туди взагалі не можливо дістатися.
– Ми всіма силами передаємо допомогу в бік Ірпеня. Хоча там уже майже не лишилося людей.
– Потяги з допомогою приходять і серед ночі. І наші волонтери їх розвантажують.
– Дякуємо благодійникам, які на своїх вантажівках і машинах самі доставляють цей товар.
– Дякуємо волонтерам, які приходять готувати гарячі обіди для бездомних.
– У Києві проблема з водою. Магазини попіднімали ціни, а з крана не нап’єшся.
– Одна пекарня передала нам свіжоспеченого хліба. І ми з приємністю роздали його людям.
– Допомоги потрібно дуже багато. А ще буде більше треба, коли всі почнуть повертатися сюди, додому.
– Подяк від людей дуже багато.
– Ми плачемо з людьми щодня.
Оксана Климончук, Київ
