Фахівці проекту “Простір підтримки” Карітасу Карматорськ запрошують нових учасників в програму тимчасового працевлаштування «Гроші за роботу» на липень в місті Краматорськ.
Наразі шукають людей, що будуть працювати соціальними працівниками (неповний робочий день) та допомагати людям похилого віку. Працівники будуть отримувати компенсацію за участь у тимчасових роботах в розмірі – 2636 грн. Оплата здійснюється щомісячно.
Якщо Вас зацікавила дана пропозиція, просимо звертатись за телефоном 050 315 6578 Інна (Кризовий консультант Простору підтримки) з 9:00 до 17:00 з понеділка по п’ятницю.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Допомога людям похилого віку – важливий компонент діяльності Карітасу, і програми є різні – довготривалі і невеликі проекти адресної допомоги. Всі вони покликані надати посильну допомогу найуразливішим, а ще – дати зрозуміти, що про старших людей не забувають, їх бачать, розуміють і чують… Для Карітасу Хмельницький проект «ДоБаДі» – це не просто закупівля та передача продуктів харчування для 50 людей золотого віку (у віці від 77 до 94 років), не лише можливість забезпечити їх необхідним базовими продуктами, аби вони могли дотримуватися карантину та залишатися в безпеці. Це ще і шанс поспілкуватись, почути історії їхнього життя, адже за кожним з наших Ба та Ді – історія країни очима простих людей, те, що наступні покоління знають лише з коротких фраз підручника, які не завжди відображають реальність. Нам треба їх чути, поки ще є живі свідки подій, вони – наша пам’ять. Їхні життєві історії вражають, адже вік дитинства та юності припадає на воєнні та повоєнні роки. Просто послухаємо…
Галина Опанасівна, 77 років
Під час війни мої батьки були вивезені в Німеччину, там я і народилась, вони жили в таборі і працювали на картонно-паперовій фабриці – мати сиділа за станком, а батько був різноробочим.
Мама розповідала, що німецькі жандарми приходили серед ночі, забирали людей, і ніхто не знав куди вони зникали, після їхнього візиту ніхто не повертався. Прості місцеві селяни домовлялись з жандармами і брали до себе людей на роботу, то води принести, то грядки прополоти, а за це годували і давали ще їжу з собою, щоб вони годували інших людей в таборі, бо їсти не вистачало. Так мої батьки старались виживати. Коли ми вже їхали додому після визволення, німецькі селяни дали моїй мамі портфель великий в якому були пелюшки, пляшечка дитяча, соска, зібрали все в дорогу…
Валентина Миколаївна, 83 роки
Як почалась війна, мені було біля 5 років, хоч батька не пам’ятала – він пішов служити, коли мені було вісім днів.
У тітки моєї стояли німці-тиловики, були вони непогані, людяні, мене цукерками вгощали. З ними був хлопчик-українець, німецький офіцер взяв його за сина і забрав з собою. А бабця моя жила на краю села, там стояли есесовці. От вони були дуже вредними людьми… Я одного разу прийшла до бабці, той есесовець прийшов в хату, побачив, що дитина тут, і почав чіпляти мотузку, щоб мене повісити. Я нічого не зрозуміла, а бабця впала на коліна і благала, щоб він мене облишив. Як виїжджали – все обчистили, бабцю ні з чим лишили. А маминого брата, йому було років 13, зловили німці, сказали, що він партизан, за ноги спускали в криницю, через це він сильно почав заїкатись, майже німий став.
Василь Олексійович, 81 рік
У нас у дворі стояла німецька кухня. Німецький кухар вгощав нас гороховим супом. Моя старша сестра Аня з двоюрідним братом возили продукти в ліс партизанам. Мама якось спитала у німця чи є у нього діти, він сказав що у нього два кіндера, їх призвали в армію воювати, а він сам пішов кухарем. А ще пам’ятаю, як раптом з лісу на конях з шаблями вискочили козаки – мама нам сказала, що то наші наступають. Після війни я знаходив у садку вибухівку, такі жовті кусочки, як мило, а ще находив цілі ленти патронів. Для нас війна закінчилась в 1947 році, коли батько повернувся.
Прості слова, прості історії простих людей… Їх залишилось небагато і ми маємо про них пам’ятати, допомагати їм, говорити з ними…
Проєкт триває і долучитись до нього можуть всі бажаючі представники бізнес-структур – для участі підприємству достатньо обрати один або декілька населених пунктів і впродовж принаймні трьох місяців постачати йому продуктові набори. Вартість одного – 280 гривень, і його вистачає на місяць. Вартість партії наборів із 50 штук на місто – 14 000 грн. Пишіть на пошту happyoldcomua@gmail.com
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
На початку червня мобільна бригада Карітасу Донецьк в рамках проекту «Забезпечення базових потреб в різних секторах, включно з грошовою допомогою, особливо вразливих людей, що постраждали внаслідок конфлікту на сході України 2019-2021 рр.» надала допомогу у вигляді медичних ваучерів та продуктових наборів мешканцям с.Валуйське, Вільхове, Трьохізбенка та Кряківка буферної зони Луганської області. Всі селища знаходяться на відстані 0-5 км від лінії розмежування.
Допомогу отримали люди похилого віку, котрі малорухомі, з поганим зором та слухом і, в силу різних причин, залишились самотні. Ці люди потребують постійного прийому життєвонеобхідних ліків, але дістатись до будь-якої інфраструктури для них вкрай важко та й пенсії мізерні, яких не вистачає на життєвонеобхідні потреби.
Мешканці дуже вдячні працівникам Карітасу за надану допомогу, милосердя та небайдужість.
У період розповсюдження COVID 19, працівники мобільних бригад дотримуються підвищених заходів захисту та особистої безпеки, щоб уникнути можливого інфікування та не наражати на небезпеку бенефіціарів, тому працюють за новими протоколами.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Сьогодні, 15 червня, міжнародне співтовариство відзначає День захисту людей похилого віку.
На жаль, багато людей похилого віку зіштовхуються із зневагою, бідністю, соціальною ізоляцією і відчуженням, які сьогодні поглиблюються через пандемію COVID-19.
В цей день хочемо розповісти вам 5 фактів про зловживання відносно літніх людей:
1). Це відбувається переважно вдома
Випадки жорстокого поводження з літніми людьми трапляються здебільшого там, де проживає старша людина.
2). 1 з 10
Число людей похилого віку, які зазнали жорстокого поводження протягом свого життя.
3). Фінансова небезпека
Найпоширенішою формою зловживань стосовно літніх людей є фінансова експлуатація та вимагання.
4). 9 із 10 кривдників старших людей є їх родичами
Приблизно в 90% випадків жорстокого поводження та занедбаності літніх людей винним є член родини.
5). Багато хто залишається непомітним
Повідомляється лише про один із кожних шести випадків жорстокого поводження з літніми людьми.
Чому День захисту людей похилого віку такий важливий
Старші люди можуть бути не в змозі захищати себе
Багато людей золотого віку не в змозі відстояти себе, чи то через те, що вони фізично слабкі, чи тому, що вони бояться висловитись та бояться наслідків. Для всіх нас надзвичайно важливо стежити за ознаками жорстокого поводження з літніми людьми та говорити, якщо щось здається не так.
Люди похилого віку заслуговують на нашу повагу та увагу
У багатьох культурах старших шанують – і це справедливо. Їх досвід, спогади та погляд на життя цінуються за уроки, які можуть засвоїти молоді люди. Ми маємо забезпечити, щоб так звані «Золоті роки» старших людей не заплямовувались зневагою.
Цей день нагадує нам піклуватись одне про одного
Легко бачити погані речі і мовчати – це стосується жорсткого поводження зі старшими або крадіжки на вулиці. Але цей день нагадує нам, наскільки важливо піклуватися про оточуючих. День захисту людей похилого віку нагадує нам проявляти співчуття щодня та піклуватися про інших, а не лише про себе.
У Вівторок, 15 червня, об 11:30 запрошуємо долучитись до онлайн прес-конференції, що ілюструє основні моменти кампанії “Приєднаймося до шляху”. Вона буде транслюватися в прямому ефірі з прес-служби Святого Престолу за посиланням: https: //www.youtube.com/c/VaticanNews
Також з 15 червня запаліть віртуальну свічку надії в знак солідарності з мільйонами примусово переміщених людей у всьому світі та проявіть підтримку в соціальних мережах у дні, що передують Всесвітньому дню біженців (20 червня).
Вам пропонується запалити віртуальну свічку, перейшовши за посиланням: https://lightacandle.caritas.org/, як тільки закінчиться прес-конференція.
Довідка:
Кампанія “Приєднаймося до шляху” зародилася як відповідь організації «Caritas» на заклик Папи Франциска сприяти «культурі зустрічі», а зокрема з людяністю дивитися на мігрантів, відкривати серце та розум, змінювати сприйняття. Започатковуючи 27 вересня 2017 р. кампанію організації CaritasInternationalis під гаслом «Share the Journey – Приєднаймося до шляху», Папа Франциск закликав усіх поділяти шлях мігрантів.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Засвоїти базові знання про те: хто такий волонтер, які існують види волонтерства та як можна стати волонтером, мали можливість учасники тренінгу, що відбувся в рамках проєкту «Простір підтримки» Карітасу Запоріжжя.
Метою тренінгу «Види волонтерства та можливості самореалізації» було ознайомлення учасників з інформацією стосовно волонтерства та волонтерського руху у Запоріжжі та області.
Менеджер по роботі з волонтерами Карітасу Запоріжжя Юрій Вдовцов ознайомив присутніх з нормативно-правовою базою, основними принципами волонтерської діяльності та з практичним досвідом роботи БФ «Карітас Запоріжжя» у напрямку розвитку волонтерського руху.
Особливу увагу зосередили на важливості та перспективності розвитку волонтерського руху в Запоріжжі та області.
Наприкінці тренінгу учасники отримали сертифікати про навчання та поділилися відгуками.
«Я значно підвищила свою обізнаність з питань, які розглядалися під час тренінгу та закріпила отримані теоретичні знання під час практичного виконання вправ», – свідчить учасниця Альона М.
Ми маємо надію, що отримані знання стануть у пригоді учасникам у подальшій волонтерській роботі.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
10 червня 2021 року, на столичному стадіоні ім. Віктора Баннікова відбувся 5-й ювілейний турнір з дитячого вуличного футболу «Кубок Карітасу». Свято спорту для дітей соціально незахищених верств населення традиційно організовує волонтерська команда Карітасу України, за підтримки Української асоціації футболу.
В цьому році на турнірі зустрілись команди із Львова, Бродів, Чернівців та Нововолинська.
На урочистому відкритті змагань були присутні почесні гості: перший віце-президент Української асоціації футболу Вадим Костюченко, Президент Карітасу України Андрій Васькович,Генеральний секретар Карітасу України Дзвенислава Чайківська, засновниця благодійного фонду «Відновлення» Юлія Лобан таменеджерка проекту «Національна мережа центрів для дітей та сімей»Ірина Пухняк.
«Дорогі футболісти і футболістки, я дуже радий, що після однорічної перерви ми знову змогли провести Кубок Карітасу. Хочу подякувати всім організаторам з Карітасу України, а також Асоціації футболу України, що нам дозволили провести цей турнір тут. Хочу побажати всім командам гарної та чесної гри, щоб найкращий переміг», – зазначив Андрій Васькович перед початком гри.
Зі свого боку Вадим Костюченко передав дітям вітання від головного тренера національної збірної команди України Андрія Шевченка та всієї команди, яка зараз знаходиться в Бухаресті де готується до змагань Євро 2020: «Нехай у вашому футбольному житті буде своя велика перемога».
В командах, як і минулі роки, грали хлопці та дівчата, незалежно від рівня підготовки та соціального статусу. Підлітки, які відвідують молодіжні центри Карітасу у своїх містах, де отримують психологічну підтримку, працюють над характером.
Команда Карітасу БродиКоманда Карітасу ЧернівціКоманда Карітасу ЛьвівКоманда Карітасу Волинь
За результатами змагань:
1 місце посіла команда «Карітас Броди»,
2 місце – «Карітас Чернівці»,
3 місце – «Карітас Львів».
Також пам’ятними кубками були нагороджені кращий голкіпер, нападаючий та краща футболістка «Леді футбол» турніру.
Родзинкою спортивного заходу та подарунком для юних футболістів став виступ вихованців зразкового художнього колективу ансамблю сучасного естрадного танцю «Gracia-Dance».
До підбивання підсумків турніру та привітань переможців долучились колишній футболіст і тренер київського «Динамо» Анатолій Дем’яненко та директор компанії «City Frans service» Андрій Перехрест. Кожна команда та гравець отримали кубки, дипломи та медалі. Тренери також отримали почесні відзнаки та пам’ятні подарунки.
Завершився «Кубок Карітасу» в конференц-залі Української асоціації футболу, де дітей привітали легендарні Анатолій Дем’яненко, Олексій Михайличенко та представник ФК «Київ» Єгор Копилов; юним гравцям вручили футбольні м’ячі та цінні подарунки.
Дякуємо всім волонтерам, партнерам та вболівальникам, які долучились та підтримали «Кубок Карітасу 2021» – спортивне свято для дітей: компанія McDonalds, компанія «City Frans service», ансамбль сучасного естрадного танцю «Gracia-Dance».
Особлива подяка нашому чудовому ведучому Євгену Кучину, який підтримував команди та створював дружню атмосферу чесної спортивної боротьби!
Довідка:
«Кубок Карітасу» було започатковано у 2016 році. Тоді між собою змагалися діти та підлітки з п’яти міст України. Щороку географія заходу розширялась, і вже у 2018 році у змаганнях взяли участь понад 110 учасників з 11-ти команд із різних регіонів України. На жаль, у 2020 році змагання не проводились через напружену ситуацію із поширенням захворювання на коронавірус COVID-19.
Благодійники потурбувалися про чистоту українських шкіл. Днями для 110 українських шкіл, з них 8 – на Хмельниччині, передали набори миючих засобів. За підрахунками, кілька ящиків для одного навчального закладу має вистачити на один рік. Нині ж подарунки розвозили представники благодійного фонду «Карітас Хмельницький».
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Карітас України передав 110 навчальним закладам України річний запас миючих засобів в межах спільного благодійного проекту з компанією Procter& Gamble.
Участь у благодійній акції беруть 8 шкіл міста Хмельницького. Зокрема, хмельницька середня загальноосвітня школа перших-третіх ступенів №22 імені Олега Ольжича.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
Незабаром мешканці Мар’їнки та Красногорівки отримають безкоштовну воду з бюветів, які Карітас Маріуполь будує у населених пунктах вздовж лінії розмежування більше двох років. Зараз тривають роботи з підготовки та налагоджування встановленого обладнання.
Проєкт «Безпека питної води в Українській буферній зоні», започаткований спеціалістами Благодійного Фонду , як пілотний, має продовження і до нині, бо проблема водопостачання малих населених пунктів Східної України існувала в усі часи – як в Луганській, так і в Донецькій областях. Питна вода тут завжди була привізною, а зараз стала дорогим задоволенням. Якщо в місті питна вода продається в кожному магазині і коштує 50 – 60 копійок за літр, то після її доставки в населені пункти, розташовані вздовж лінії розмежування, ціна зростає в два-три рази.
«У промислових обсягах, може, тут води і немає. Це якщо ставити завод з очистки води. А для населення, якщо брати нормальну витрату питної води на добу – 6 літрів, і поставити бювет, навіть з найнижчим дебетом, наприклад, 0,5 куба, то за годину воду отримає десять чоловік, а за добу 240 – це вже успіх. Навіть якщо ви можете почекати з ліками, то з водою – ні. Спочатку ми хотіли обійтися великою кількістю свердловин без очищення, але, на жаль, регіон не дозволяє це зробити», – каже керівник проекту Тарас Артеменко.
Виявилося, що не тільки якість води в регіоні є проблемою. Фахівці кажуть, що пошук водоносних горизонтів – теж непросте завдання. І винні в тому – граніти. «У нас дуже близько залягають граніти, віку архей-протерозою. Тому у нас від 70 метрів і вище йде монолітний граніт, в якому вода знаходиться в тріщинах. Як розташовані ці тріщини – закономірності немає. Шукати воду в гранітах дуже складно. Води у нас справжньої ГОСТівської немає. Хороша питна вода у нас колись була в Гранітному і в Новоазовську. Там і свердловина 280 метрів, і геологія там інша, там вже йдуть геологічні розломи де є справжня вода. У Мар’їнці зовсім інша геологія, там залягають пісковики і крейдяні відкладення. Свердловина, яку ми знайшли в цьому місті, глибиною близько 70 метрів, вона буде давати 12 тонн води на годину », – коментує гідрогеолог Тетяна Земляна.
На місці кожної свердловини будується бювет – закрите приміщення з очисними фільтрами. Бювети розташовані в центрі населених пунктів, а вода в них безкоштовна. Надалі планується передача кожного бювету на баланс сільської чи міської ради. Чи викличе наявність безкоштовних бюветів конфлікт між місцевою громадою і тими, хто торгує провізної водою, сказати важко. Але у Карітасі впевнені, що вода, як повітря – на неї не може бути монополії.
Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/
