Карітас України повертає до щасливого сімейного життя українських трудових мігрантів

10.06.13, Херсонська область
Карітас України вже більше 8 років виконує проекти, що мають на меті репатріацію та реінтеграцію українських трудових мігрантів, які добровільно вирішили повернутися з країн Європейського союзу до України. Завершено проекти ERSO (European Reintegration Support Organisations – Європейські Організації з Реінтеграційної Допомоги) і STAVR (Strengthening Tailor-made Assisted Voluntary Return – Стала Реінтеграція Після Добровільного Повернення)  (детальніше читайте тут).

Паралельно реалізовуються інші проекти, що мають на меті подолання соціальних проблем міграції – є мережа консультативних центрів допомоги жертвам торгівлі людьми, надається допомога жертвам торгівлі людьми, раніше відбулись науково-соціологічні дослідження міграційних процесів із залученням зовнішніх експертів, лобіювання прав та інтересів українських мігрантів.

А впродовж 2011-2013 років Карітас України виконує проект STAVR ІІ «Стала реінтеграція після добровільного повернення». Мета проекту:  збільшення шансів успішної реінтеграції  мігрантів, що повернулися після перебування у Бельгії через  надання кваліфікованої допомоги.

Завдяки проекту вже 34 мігранти та членів їх сімей, з яких 13 діти, отримали від Карітасу України наступну допомогу:
–    соціальна підтримка та юридичні консультації;
–    консультації по відкритті та веденню власної справи;
–    матеріальна допомога у вигляді необхідного обладнання для започаткування власної справи;
–    матеріальна допомога для покращення житлово-побутових умов;
–    тимчасова оренда житла;
–    допомога на лікування та відновлення здоров’я.

Розповідає Ірина Маєвська, координатор проекту: «Щоб стати учасником проекту, необхідно звернутися до консультантів в Карітас Бельгії – вони ознайомлять мігранта, що бажає взяти участь в програмі, про критерії, умови, можливості цього проекту.

В квітні цього року ми відвідували наших підопічних у Херсоні. Звернувшись до соціального працівника від Карітасу у Бульгії, вони свого часу стали  учасниками проекті STAVR по добровільному поверненню на Батьківщину. І повернувшись в Україну, Сергій та Олександра зв’язалися з нами, спільно був обговорений реінтеграційний план і покрокова його реалізація».

Підопічний Карітасу Сергій вирішив влаштуватися на роботу в рибне господарство. Для цього йому потрібно було отримати дозвіл на промисловий вилов риби та купити риболовне спорядження (човен у користування надає риболовна компанія). Карітас допоміг реінтегранту з придбанням риболовного спорядження і вже з початком нового 2013 року Сергій приступив до роботи.

«Таким чином, наш бенефіціар в прямому значенні отримав вудочку, тобто не саме вирішення, а засіб для вирішення матеріальних проблем. Це і є ціллю роботи Карітасу у різних проектах – не лише допомагати людям, які опинились у кризових умовах життя, але й вчити самотужки виходити з таких реалій», – коментує Анатолій Козак, генеральний секретар Карітасу України.

Також колишній мігрант Олександр вирішив розпочати власну справу з вирощування бройлерних курей. Ще восени, – коли дешевше, – для Олександра було закуплено зерно для годування курчат. Паралельно реінтегрант розпочав оформлення документів для реєстрації приватного підприємця, а також купив обладнання та необхідний матеріал для виготовлення тротуарної плитки.

На момент візиту працівників Карітасу у квітні, Олександр вже мав першого замовника та великі плани на майбутнє. Як тільки нічна температура сягнула позначки вище 10 С, він закупив курчат і при допомозі рідних розпочав займатися вже двома справами – вирощуванням курей і виготовленням тротуарної плитки.

Олександр був дуже вдячний за шанс, який йому надав Карітас. Він вміло ним скористався та не планує зупинятися лише на зазначених справах, так само не планує шукати ще раз кращої долі на чужині.

Карітас у Львові закликає зміцнювати наші сім’ї

07.06.13, Львів
Нещодавно діти і молодь з Дитячо-юнацького соціального центру Карітасу у Львові провели ряд заходів, присвячених сімейній тематиці. Беручи до уваги  складну і нестабільну ситуацію в підопічних сім’ях, основна увага заходів концентрувалась на близьких людях, – тих, хто завжди намагається бути поряд і в кожну хвилину готовий допомогти.

Фінансова нестабільність в державі, непрозорість і непередбачуваність економічних коливань, мала заробітна платня, борги за комунальні послуги – це наболілі питання більшості людей, що живуть в Україні. Не є винятком і  потребуючі сім’ї, які відвідують львівський Карітас. Тому працівники благодійного фонду організували вечір фінансової грамотності для батьків своїх підопічних.

«Наша держава підтримує сім’ї у складних життєвих обставинах матеріально. Але є ряд перешкод в отриманні цієї грошової допомоги, навіть незважаючи на те, що рівень такої допомоги кратно менший від потреби сімей, що опинились у кризі. Наприклад, не завжди сім’ї обізнані, під яку категорію допомоги вони підлягають і куди саме їм потрібно звернутися.

Саме тому працівники місцевого Карітасу проводять роз’яснювальну роботу з сім’ями щодо отримання пільг від держави, роз’яснюють, як грамотно використовувати фінанси, надають психологічно-педагогічні консультації. Знаєте, це працює!», – коментує заходи по фінансовій грамотності для батьків підопічних Карітасу координатор проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» у Львові Віталій Герасимів.

Дуже важливо, щоби батьки цікавились своїми дітьми, а діти не були байдужі до своїх батьків, – вважають у місцевому Карітасі. Це ключ до вирішення будь-яких питань. Задля цього працівники Дитячо-юнацького соціального центру організували також вечір, який підготували самі діти для своїх матерів і близьких.

Вірші, пісні, душевні історії, презентації, музичний супровід і музичні твори виконані самими дітьми приємно вразили присутніх батьків. В цей день лунали найщиріші побажання рідним батькам. На заході були присутні декілька десятків людей, і всі залишились вельми задоволені святом.

А на завершення діти  від імені Карітасу Львів УГКЦ подарували батькам набори засобів гігієни та миючих засобів, саморобні презенти,  а також частували своїх батьків солодощами.

Довідка:

Дитячо-юнацький соціальний центр львівського Карітасу понад 10 років допомагає дітям з кризових, малозабезпечених, багатодітних сімей і дітям, які опинились у складних життєвих обставинах.  Метою роботи соціального центру є сприяти тому, щоби десятки проблемних дітей віднайшли перспективи у своєму житті, розвинули свої позитивні риси, подолали кризові обставини, а також навчити їх вести здоровий спосіб життя, дотримуватись християнських цінностей.

Працівники Карітасу Львів УГКЦ при роботі з сім’ями здійснюють наступні діяльності:
– виявлення кризових сімей та визначення їхніх потреб
– відвідування кризових сімей, з’ясування психологічного клімату та побутових умов, укладання угоди соціального супроводу
– інформування та консультації сімей щодо отримання належних їм соціальних виплат; супровід сімей під час збору пакету документів
– організація та проведення тренінгів для подолання конфліктів та насилля в сім’ї
– організація заходів дозвілля для батьків та дітей для кращого налагодження стосунків в сім’ї, (екскурсії, змагання, культурні заходи, спільний відпочинок)
– організація та проведення заходів з неформальної освіти у «Школі батьківської освіти» (планування бюджету, відповідальне батьківство, самодопомога, побутове життя)
– проведення психолого-педагогічних консультацій
– організація юридичних консультацій через партнерські служби
– організація та підтримка клубу взаємопідтримки для батьків, організація регулярних зустрічей

Чому ми вживаємо алкоголь і що таке алкогольна залежність?

05.06.13, Україна
Руйнівна сила алкоголю з кожним роком дедалі збільшується в Україні та світі, тим самим розширюючи коло проблем у суспільстві. Потерпають як молоді, так і старші люди. Якщо спробувати заглянути у майбутнє, то можна побачити не вельми втішну картину, на якій буде зображено  зруйновані сім’ї, колосальні проблеми зі здоров’ям, морально-етична деградація і безліч інших негативних наслідків. Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), кожна третя людина на планеті гине від причин, пов’язаних зі споживанням алкоголю.

Серед інших країн рівень споживання алкоголю в Україні практично найвищий, навіть серед дітей.  Насьогодні 40% українських дітей (14-18 років) вже призвичаїлись до алкоголю, і це при наявності заборони на продаж спиртного неповнолітнім. Саме тому Карітас України спрямовує свою роботу на профілактику і лікування від узалежнення українців.  При багатьох регіональних організаціях діють порадні для узалежнених, ведеться інформативна робота.

Про перші алкогольні напої згадується ще в клинописних текстах Месопотамії (5 тис. років до н.е.), проте вони не несли такої загрози, як тепер. Сьогодні ж за даними Міністерства охорони здоров’я України алкоголізм займає третє місце серед причин смерті. Офіційно хворих зареєстровано більше 650 тис. людей,  проте насправді цифра у 3-5 разів вища, – кажуть фахівці.

«Від «злого духа» – а саме так перекладається слово, від якого походить назва «алкоголь» – страждає і душа, і тіло. Від людей, які п’ють, відвертаються рідні та друзі, у душі настає пустка, втрачаються моральні цінності, а то й сенс життя, виникає недовіра до себе.

Організм теж не уникає шкоди від алкоголю – спирт має вплив на абсолютно всі органи та системи. В осіб, які зловживають алкоголем, відбувається загострення хронічних хвороб, деформація внутрішніх органів, зниження координації рухів, запалення стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки, ожиріння печінки, при тривалому ураженні підшлункової залози виникає цукровий діабет,  погіршення роботи мозку за рахунок руйнації клітин, схильність до гіпертонії, омертвіння волокон серцевого м’язу, ожиріння і збільшення серця, а це призводить до розладів його роботи  та недостатності кровообігу, запалення слизової оболонки трахеї і бронхів, передчасне старіння тощо. Алкоголізм – це хвороба», – ділиться своїми знаннями при розмові о. Роман Сиротич, директор київського Карітасу.

Не слід відмежовуватись від явища зловживання алкоголем і применшувати його масштаб, оскільки навіть найменші дози алкоголю при регулярному вживанні (а «регулярне» не означає щодня!) руйнують людину і фізично, і психологічно, і розумово. Алкоголь — наркотична отрута, що діє насамперед на нервові клітини кори головного мозку. У корі  головного мозку концентрація алкоголю на 60—70 % більша, аніж в крові. Внаслідок насичення мозку алкоголем відбувається деградація розумових здібностей. Спочатку з’являються безсоння, тривога і страх, а згодом турбують розлади свідомості, дезорієнтація в просторі та часі, ілюзії і галюцинації.

У жінок, які вживають алкоголь під час вагітності, значно частіше бувають викидні та передчасні пологи. Наслідки вживання алкоголю під час вагітності – затримка росту, низька концентрація уваги або сповільнення реакцій у дітей. У немовлят таких матерів відразу після народження спостерігаються тремтіння, посилена напруженість м’язів, розлади сну, загальне ослаблення, плаксивість. Смертність серед дітей, батьки яких є алкоголіками, у 5 разів вища, а 60% випадків розумової відсталості викликано алкоголізмом батьків.

«Поганим є зловживання алкоголем у будь-яких дозах, що призводить до залежності. Християнство, спираючись на біблійну традицію, позитивно сприймає все, подароване Богом, бо все, що Він сотворив, є добрим. У поміркованій кількості алкоголь, як правило, не призводить до негативних наслідків, тому і є нейтральним. Але потрібно вміти зробити чітке розмежування між самим напоєм та його споживанням. Також – знати, чи дійсно доступний Вам алкоголь є якісним.

Тому для чого наражати на небезпеку і своє життя, і рідних, і суспільства? Всім ж нам відомо, що саме спритне є основною причиною проблем зі здоров’ям, розпаду сімей, побоїв, насилля та пограбувань, а тому і є гріхом та серйозною соціальною проблемою!
», – каже наостанок о. Роман Сиротич.

Автор статті – Оксана Гірчак

Карітас долучився до загальноміської акції “Наркотикам — ні!” у Хмельницькому

31.05.13, Хмельницька область
Всередині травня в Хмельницькому на майдані Незалежності відбулася загальноміська акція «Мій вибір – життя без наркотиків». До неї долучились працівники і підопічні місцевого Карітасу. Організатор акції ? Управління МВС України в Хмельницькій області та міськвідділок міліції.

Під час акції «Мій вибір – життя без наркотиків» подоляни отримали змогу подивитися і повболівати за юних фехтувальників, велобайкерів, тхеквондистів, скейтбордистів, а також перевірити власні сили у армреслінгу. Паралельно відбувався і біговий марафон, у якому поряд із дітьми бігли і пенсіонери. Хмельницький Карітас долучився до даної акції роздачею інформативних буклетів і книг «Правда по наркотики».

Після цього хмельничани урочистою ходою пройшли до майданчику біля кінотеатру ім. Шевченка, де «мирну боротьбу» з наркотиками продовжили артисти. Колонну очолювали байкери та мажоретки, які на ходу встигали дивувати глядачів.

Підтримати ініціативу правоохоронців на міському Майдані Незалежності зібралось чимало охочих. З вітальним словом виступив і голова Хмельницької облдержадміністрації — Василь Ядуха, який зазначив, що майбутнє держави, наразі, в руках сучасної молоді, яка на жаль, найбільше схильна до такої страшної хвороби як наркоманія. Очільник області закликав вести здоровий спосіб життя, радіти життю без наркотиків і займатися спортом. До привітального слова долучився і начальник УМВС України в Хмельницькій області — Сергій Шутяк, який голосно скандував у мікрофон: “Наркотикам — ні!”.

А у концерті взяли участь естрадний оркестр УМВС України в Хмельницькій області під керівництвом Сергія Рабійчука, гурти «Ритм-мен» та «Станза», Андрій Романіді, Олена Польова, Діана Бідюк, Віктор Шайда, Андрій Кліменко, Олена Мороз, Майя Оніщук. На запрошення правоохоронців приїхали зі столиці Іван Березовський, Міла Нітіч, Наталя Валевська та Олександр Пономарьов.

«Я дуже радий долучитися до цієї потрібної акції і вдячний своєму другові, з яким ми давно знайомі і товаришуємо, генералові Сергію Шутяку за корисну справу», – зізнався Олександр Пономарьов після «Мій вибір – життя без наркотиків». Підопічні місцевого Карітасу також були задоволені заходом і його актуальністю, зазначаючи, що справжній масштаб узалежнень молоддю в їх місті замовчується і є високим.

На Волині провели семінар для психологів шкіл із запобігання насильству в сім’ї

29.05.13, Волинська область
Домашнє насильство завжди вважалось «приватною справою» сім’ї і лише впродовж останніх півстоліття про цю проблему говорять, як про проблему цілого суспільства. Насильство в сім’ї є одним з  найбільших порушень конституційних прав людини – права на життя та особисту недоторканість.

«Насилля в родині руйнує фундамент безпеки самої сім’ї, а також і суспільства. Водночас саме проблема насильства в сім’ї тісно пов’язана із такими явищами, як бездоглядність і безпритульність дітей, зростання кількості розлучень, формування насильницького менталітету нації, жебракування, втрати загальнолюдських цінностей любові і взаєморозуміння, рівня злочинності.

Насильство в сім’ї щороку зростає. ЗМІ і правоохоронні служби все частіше повідомляють про злочини на сімейному ґрунті. Насильство стає майже “нормою” сімейних стосунків. У значній кількості випадків об’єктами насильства стають діти.

Проблема профілактики насильства в сім’ї особливою мірою визначає роль школи і вчителя у проведенні роботи із запобігання насильству в сім’ї», – зазначає Вікторія Скриннікова, координатор по роботі з дітьми волинського Карітасу.

Нещодавно в соціально-молодіжному центрі Карітау Волинь відбувся семінар з елементами психотренінгу для психологів і соціальних працівників загальноосвітніх закладів міста Нововолинська та Центру соціальних служб для дітей сім’ї та молоді. Мета семінару – розкрити роль педагога в запобіганні насильству в сім’ї, з’ясувати методику роботи психолога по роботі з жертвами насильства. Організаторами тренінгу виступили працівники проекту «Соціально-психологічна підтримка дітей трудових мігрантів».  

Всього в навчальному заході взяло участь близько 20 фахівців. Програма семінару включала в себе 2 презентації: «Допомога дітям, які зазнали насильства» і «Попередження насильства в сім’ї: робота з дітьми». Розглядалися питання: що таке насильство, які є види насильства, що роботи при виявленні насильства.

Психологи отримали рекомендації щодо проведення правильної бесіди зі скривдженою дитиною, яка говорить дорослому про випадок насильства. Адже зазвичай діти замовчують факти здійснення насильства над ними. І саме для випадків, коли дитина не готова говорити про випадок насильства, був поданий алгоритм застосування різних методик.

Крім того, для учасників тренінгу організатори заходу провели інтерактивні вправи «Намалюй малюнок, зіпсуй, виправ». Дана вправа показує, що є речі, які неможливо витерти з пам’яті скривдженої дитини. Але останнє слово на покращення ситуації залишається за дитиною. Вправа «Чашка» – проективна вправа на дослідження внутрішнього стану дитини. Застосовувались також інші вправи на формування уявлення про ненасильство.

Вікторія Скриннікова
про результат проведеної події: «Основна мета терапії дітей – жертв насильства – допомогти їм розпізнати та більш адаптовано висловити всі їхні почуття, пов’язані з насильством. Наприкінці семінару учасники в імпровізованій ресурсній грі «Сумка побажань» висловили анонімні побажання одне одному, і ми зрозуміли, що подібні події надзвичайно актуальні і затребувані!».

Чим для українських мігрантів є добровільне повернення на Батьківщину?

27.05.13, Україна
Протягом останніх 7-8 років Карітас України займається соціальними проблемами українських мігрантів. Реалізовуються програми по реінтеграції українських мігрантів, існує мережа консультативних центрів допомоги жертвам торгівлі людьми, надається допомога жертвам торгівлі людьми, раніше відбулись науково-соціологічні дослідження міграційних процесів із залученням зовнішніх експертів, лобіювання прав та інтересів українських мігрантів. Відтак наявний значимий і унікальний для України досвід у  даній сфері.

Про останні досягнення, міграційну політику у Європі і добровільне повернення українських  мігрантів ми спілкувались з Іриною Маєвською, юристом, менеджером діючого реінтеграційного проекту Карітасу України.

  • Ірино, розкажіть, що таке добровільне повернення? Кому  вигідно сприяти реінтеграції українських заробітчан і з якою метою?

Програми добровільного повернення існують практично у кожній країні Європейського Союзу в результаті співробітництва урядів країн з представництвами неурядових організацій. Мета таких програм – здійснення на практиці ефективної та гуманної політики добровільного повернення іноземних громадян в країни походження або інші країни, які готові їх прийняти. Зазвичай програма добровільного повернення розрахована на:
•    осіб, які очікують рішення щодо надання їм статусу біженця чи притулку
або отримали відмову;
•    біженців або осіб, які мають тимчасовий захист, але бажають повернутися на Батьківщину;
•    осіб, у яких відсутні належні документи і вони є мігрантами з неврегульованим статусом;
•    іншу категорію іноземців, чиє повернення не порушує вимог міжнародних договорів і зобов’язань держав.

  • Тобто, це врегульовано на законодавчому рівні певних держав і має діючі механізми реалізації?

Так, правовою основою програми добровільного повернення в країнах ЄС є Директива Європейської Комісії від 16 грудня 2008 року «Про повернення мігрантів з третіх країн, які мають неврегульований статус». Директива визначає процедури, згідно з якими країни-члени здійснюють повернення на Батьківщину тих мігрантів, які не мають законних підстав для перебування на території ЄС. Ця Директива підтверджує перевагу практики надання державами права добровільного повернення мігрантів над їх примусовим поверненням і надання гарантованого строку для добровільного  повернення.

  • Хто фінансує добровільне повернення? І чи для всіх українських мігрантів воно гарантоване?

Мігрантам з неврегульованим статусом в багатьох країнах пропонується можливість добровільного повернення на Батьківщину, яке супроводжується, як правило, наданням відповідної фінансової допомоги. Якщо мігранти не погоджуються з пропозицією добровільного повернення, у такому випадку до них може застосовуватися процедура примусового повернення, у тому числі у порядку реадмісії.

Це випадки, коли  вступають у силу взаємні зобов’язання держав, які закріплюються в міжнародних угодах, прийняти назад власних громадян, а також громадян третіх країн та осіб без громадянства, які незаконно прибули на територію однієї із договірних сторін, або прибувши законно втратили підстави для легального перебування.

Відмова від реадмісії своїх громадян — свідома політика деяких країн (наприклад, Китаю), які прагнуть до збільшення своєї діаспори за кордоном. Українцям з тутешнім рівнем безробіття, нелегітимності влади і бюрократизацією державних установ, високих податків тощо одинаково, певно, страшна як відмова від реадмісії, так і саме повернення.

  • А хто по суті займається процесом добровільного повернення мігрантів?

На Заході потужною силою, що відстоює права мігранта, є численні громадські, благодійні та релігійні організації. Вони постійно ведуть конструктивні дискусії із чиновниками, організовують адвокаційні кампанії на підтримку та захист прав мігрантів.

Деякі європейські країни з тривалими міграційними традиціями (Німеччина, Франція та Австрія) розвинули широкий комплекс послуг для мігрантів, які фінансуються як урядом, так і  неурядовими організаціями. Для організацій Карітасу в Європі консультування і допомога мігрантам є спільним робочим полем, яке дало можливість здобути величезний досвід у наданні соціальної, юридичної та психологічної підтримки.

В багатьох країнах ЄС вдалося переконати владу, що для проведення ефективної політики повернення мігрант повинен отримувати підтримку та розуміння на всіх етапах повернення, а особливо в країні походження. Бо такий підхід буде виграшним для всіх сторін.

  • Виходить, що на мігранта витрачаються окремі чималі кошти, щоби повернути його на Батьківщину і соціалізувати? Чи це відбувається за рахунок країни, в яку він повертається?

Звісно, що це відбувається не за кошти української держави, аж ніяк. Для допомоги державам у фінансуванні повернення іноземних громадян до країн їхнього походження у 2008 році був створений спеціальний Фонд (Європейський фонд повернення, European Return Fund). Український Карітас отримує підтримку для своєї реінтеграційної роботи від уряду Бельгії, конкретно – агенції FEDASIL.

Впродовж 2011-2013 років Карітас України виконує проект STAVR ІІ «Стала реінтеграція після добровільного повернення». Мета проекту:  збільшення шансів успішної реінтеграції  мігрантів, що повернулися після перебування у Бельгії через  надання кваліфікованої допомоги. Щоб стати учасником проекту, необхідно звернутися до консультантів в Карітас Бельгії – вони ознайомлять мігранта, що бажає взяти участь в програмі, про критерії, умови, можливості цього проекту.

Завдяки проекту вже 34 мігранта та членів їх сімей, з яких 13 діти, отримали від Карітасу України наступну допомогу:
–    соціальна підтримка та юридичні консультації;
–    консультації по відкритті та веденню власної справи;
–    матеріальна допомога у вигляді необхідного обладнання для започаткування власної справи;
–    матеріальна допомога для покращення житлово-побутових умов;
–    тимчасова оренда житла;
–    допомога на лікування та відновлення здоров’я.

  • Чим практично займаються репатріанти після повернення з Бельгії?

Основний акцент в діяльності нашого проекту ставиться на наданні можливості бенефіціарам розпочати власну справу або отримати гідну роботу, оскільки саме безробіття та неможливість забезпечити сім’ю є основною причиною трудової міграції українців. На цей час 4 осіб зареєструвалися приватними підприємцями, 4 – офіційно працевлаштовані, 2 осіб є самозайнятими без офіційного оформлення, 2 – зареєстровані в центрі зайнятості з метою працевлаштування.

  • А хто ще в Україні займається добровільним поверненням мігрантів? Окрім Карітасу України.

Карітас України залишається практично єдиною організацією в Україні, яка не лише сприяє поверненню українським громадянам з-за кордону, а й надає їм реальну підтримку. А це допомагає відновити та зберегти родинні зв’язки, втрачені за роки відсутності та стати повноправним членом суспільства.

Ось нещодавно – на початку квітня – команда проекту здійснила моніторинговий візит в Херсонську область до бенефіціарів, які повернулися з-за кордону восени  минулого року. Ціль візиту – безпосередня зустріч з колишніми мігрантами, яка дає можливість оцінити стан реінтеграції, стан соціальної адаптації в теперішні українські реалії, а також ефективність використання наданої допомоги.

  • Якими є ці українські реалії для колишніх мігрантів?

Історії наших підопічних дуже схожі. Міграція для них – вимушений крок, на який вони наважилися через втрату роботи та неможливість утримувати власні сім’ї. Проте життя за кордоном без належних документів не дало бажаних результатів. Знайти роботу без дозволу на працевлаштування в країнах Євросоюзу стає дедалі важче, та й такі заробітки є не стабільними та ризикованими.

Зазвичай в таких ситуаціях друзі або знайомі, які мають більший досвід перебування за кордоном, радять просити притулку в країні перебування, адже перебуваючи в процедурі отримання притулку держава як мінімум забезпечує житлом, харчуванням і захист від переслідування поліції. Не маючи належних підстав для одержання статусу біженця, мігранти принаймні отримують право на гідне повернення додому через програму добровільного повернення.

  • Чи можете Ви співставити попит і пропозицію на послуги з добровільного повернення українських мігрантів на Батьківщину?

На жаль, лише мізерна кількість українських громадян можуть скористатися програмою реінтеграційної допомоги після повернення з-за кордону. Проте перебуваючи в скрутному матеріальному становищі не обов’язково вдаватися до ризикованих подорожей із сумнівними заробітками. Втративши роботу, але маючи обдуману підприємницьку ідею, можна звернутися до місцевого центру зайнятості за мікрофінансуванням власного бізнесу. Людина, яка вірить в себе та раціонально підходить до вирішення проблемних питань, має великі шанси на успіх!

А якщо хтось таки опинився за кордоном і розуміє потребу повернутись до України – у будь-якому випадку слід знайти місцевий Карітас і прохати допомогти певним чином.

Карітас представив на Дні Івано-Франківська проект по боротьбі з торгівлею людьми

24.05.13, Івано-Франківськ
У рамках роботи містечка USAID (примітка — проект економічної та гуманітарної допомоги, що діє в різних країнах понад 50 років) на пл. Шептицького в Івано-Франківську місцевий Карітас презентував результати роботи проекту по боротьбі з торгівлею людьми “Ми маємо право знати більше”.

Під час святкування Дня міста представники USAID презентували роботу своїх партнерських організацій з Івано-Франківська, які реалізовували проекти на території Прикарпаття. Мета містечка — показати, як Агенція США з міжнародного розвитку сприяє демократичному розвитку українського суспільства і підтримує різноманітні соціальні ініціативи місцевих громад.

Спільно з Міжнародною організацією з міграції та USAID Карітас Івано-Франківськ УГКЦ з березня 2012 року виконував проект з проведення превентивних заходів проти торгівлі людьми серед учнівської молоді зі шкіл-інтернатів області “Ми маємо право знати більше”.

На дні міста відвідувачам містечка  USAID продемонстрували результати проекту, а також доволі неординарний підхід до боротьби з проблемою торгівлі людьми — виставку коміксів “На межі”. “Це не звичайні комікси, вони побудовані на 7 реальних історіях, у які потрапили українські заробітчани”, — розповідає Наталія Козакевич, виконавчий директор місцевого Карітасу.

Відвідувачам павільйону робили невеличкий інформаційний екскурс у проблему торгівлі людьми, розповідали, як убезпечити себе  від потрапляння до рук работоргівців. Потім на закріплення цієї інформації працівники Карітасу також провели ряд вікторин та ігор, зокрема, “Галопом по Європах” та “Рожеві окуляри”. Перемагав той, хто перший назбирав валізку з усіма необхідними “правильними” документами для подорожі закордон — паспорт, віза, запрошення на навчання чи на роботу тощо. Паралельно у містечку працював творчий куточок, де напередодні свята Матері соціальні працівники Карітасу допомагали дітям виготовляти вироби з бісеру і вітальні листівки у техніці квілінг.

За вже понад 10 років, протягом яких USAID спільно з МОМ підтримує в Україні проекти по боротьбі з торгівлею людьми, вдалося досягнути помітних змін. 

Люди, які потрапляють до рук торгівців людьми, тепер знають, до кого вони можуть звернутися зі своєю проблемою, де можуть отримати психологічну і соціальну підтримку. А хто планує виїжджати закордон, може отримати інформацію стосовно того, як зробити це безпечним і правильним шляхом”, — зауважує Роман Воронович, радник з питань громадських звя’зків Регіональної Місії  USAID в Україні, Білорусії та Молдові.

Відійшов у вічність владика Миколай Сімкайло

22.05.13, Україна
Із глибоким смутком повідомляємо, що 21 травня 2013 р. внаслідок раптового погіршення стану здоров’я в реанімаційному відділенні Коломийської центральної районної лікарні несподівано помер єпарх Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви,  Владика Микола Сімкайло. Владика Микола був одним із засновників Карітасу в Україні і понад 14 років очолював Карітас Івано-Франківської єпархії.

«Зі смертю Владики Миколи Карітас України, українська Церква і український народ втратили людину, яка у служінні Богові жила з людьми і для людей. Починаючи з  тяжких часів переслідування Церкви Владика був нескореним борцем за Правду і безупинно втілював в життя ідеали християнської мужності та християнської любові», – сказав з приводу смерті Владики Миколи президент Карітасу України Андрій Васькович.

Микола Сімкайло народився 21 листопада 1952 року в м. Караганді, де відбували заслання його батьки Михайло та Анна за участь в УПА. У 1963 році, коли батьки повернулися в Україну, вступив до Підпечарської восьмирічної школи, яку закінчив 1967 року.

У 1967-1969 роках навчався в Угорницькій середній школі. Відтак вступив до Івано-Франківського технічного училища № 1, після закінчення якого здобув фах слюсаря-ремонтника промислового обладнання (до жодного вищого навчального закладу як “син націоналістів” не міг вступити).

Родина Сімкайлів була близько знайомою з єпископом підпільної УГКЦ Павлом (Василиком), який часто відправляв Богослужіння в їхній хаті. Бачачи ревність у духовному житті Миколи та Григорія (молодший брат), владика Павло ознайомив їх зі становищем УГКЦ і запропонував стати священиками. Відтоді, до і після виконання військового обов’язку, брати почали наполегливо студіювати богословські науки в підпільній духовній семінарії.

15 травня 1974 р. в с.Підпечари під час Божественної Літургії владика Павло (Василик) уділив Миколі дияконські і священичі свячення. У той момент розпочався тернистий шлях підпільного священика: переважно вночі їздив станицями УГКЦ Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей, несучи людям Боже Слово, відправляючи Святі Літургії, уділяючи Святі Таїнства.

У серпні 1987 року о. Микола разом з групою українського духовенства, монахів і мирян, на чолі з владиками Павлом (Василиком) і Софроном (Дмитерком) оголосив, що виходить з підпілля. Він був членом делегації, яка виборювала права УГКЦ в Москві, а також ланцюгового голодування, що тривало від 19 травня до 24 листопада 1989 року.

1 жовтня 1989 року в Івано-Франківську відбулася 50-тисячна демонстрація вірних і прихильників УГКЦ, під час якої о. Микола відслужив Панахиду і виголосив проповідь на могилі січових стрільців, за що був заарештований на 15 діб.

28 січня 1990 року після Служби Божої перед закритим катедральним собором Святого Воскресіння Голова облвиконкому урочисто передав ключі від храму єпископам УГКЦ.

20 лютого 1990 року Грамотою владики Софрона (Дмитерка) о. Микола був призначений парохом цього храму і деканом Івано-Франківського деканату, а також директором місцевого Карітасу. Для поглиблення теологічних знань упродовж 1991-1995 років навчався Теологічно-катехитичний духовний інститут.

Нагороджений нагрудним хрестом з прикрасами, митрою, грамотою і медаллю Вселенського Архиєрея Івана Павла II „Почесний Хрест за Церкву та Вселенського Архиєрея”, почесними грамотами та відзнаками.

2 червня 2005 року номінований Єпархом Коломийсько-Чернівецьким УГКЦ. Єпископська хіротонія владики Миколи відбулася 12 липня 2005 року, на празник Святих Первоверховних апостолів Петра і Павла, у катедральному соборі Святого Воскресіння м. Івано-Франківська. Уведення на престол Коломийсько-Чернівецької єпархії відбулося 13 липня 2005 року, на свято Собору святих апостолів.

Футбольна команда Карітасу Київ отримала 2-ге місце на міжобласному турнірі в Одесі

20.05.13, Україна
В останні дні квітня в Одесі пройшов черговий міжобласний турнір з вуличного футболу за участі команди «Мрія», яку заснував і підтримує київський Карітас. У турнірі змагалися 4 команди: крім киян були юні гравці з Донецька, Одеси та збірна з Тернополя і Кремінця, молодь віком 14-17 років. У всіх випадках склад команди змішаний, ? тобто дівчата грали на рівні з хлопцями. Організатором турніру став Одеський благодійний фонд «Дорога до Дому» за фінансової та інформаційної підтримки Дитячого Фонду ООН ЮНІСЕФ.

Нагадаємо, що минулого року після короткої вимушеної перерви «Мрія» поновила регулярні тренування. За це вкотре дякуємо «Віннер Автомотів» та користувачам мережі Facebook, які підтримали Карітас у благодійній ініціативі компанії «Віннер» і тим самим забезпечили фінансово тренування і діяльність футбольної команди київського Карітасу.

««Мрія» ретельно готувалась до цього й наступних турнірів. Ця підготовка справді далася взнаки ще в Києві, коли на останніх тренуваннях дівчата та хлопці, що є підопічними нашого Карітасу, легко перемагали в різних команд зі значно старшими досвідченими гравцями», ? з радістю і захопленням розповідає о. Роман Сиротич, директор Карітасу Київ.

27 квітня учасники прибули в Одесу й розмістилися в готелі на березі моря. Море – бурхливе й холодне, загалом погода ясна й тепла. Прийом господарів турніру іще тепліший, давнє знайомство з командою і підопічними «Дорога до дому»  сприяло дружньому неформальному спілкуванню і гравців, і працівників Карітасу, які супроводжували підлітків у подорожі. В цей же день була запланована традиційна «зелена» акція прибирання алей в парку, що розкинувся на схилі над Морським портом в Одесі.

Наступного дня футбольні матчі. Грали на полі з хорошим штучним покриттям, 2 тайми по 15 хвилин, кожна команда зустрілася з іншими трьома. Інтрига зберігалася до останньої гри, адже «Мрія» та тернополяни одинаково легко справились з іншими суперниками й їх протистояння стало достойним фіналом змагань.

«Гра проходила в крайньому напруженні сил та емоцій. Тернопіль і Кременець виставили сильну добре треновану команду. Як кажуть тренери українських клубів в подібних випадках «не будемо коментувати суддівські рішення». В цьому вирішальному матчі «Мрія» поступилася 1:0, дограючи останній тайм у меншості (був видалений наш основний форвард ? Віталій). Іншою проблемою стала травма руки в основного воротаря команди Миколи», ? наголошує Пухняк Ірина, відповідальна за роботу з дітьми у Карітасі Київ.

Попри останню поразку виступ «Мрії» достойний, у двох переможних матчах кияни забили дев’ять м’ячів, причому по два рази відзначилися дівчата – Настя (15 років) та Оксана (17). Також і  Донецьк цього разу отримав поразку, чого не було ніколи раніше.

Після повернення додому гравці отримали привітання зі «сріблом» та цінні подарунки. Сподіваємося, скоро минуть образи через поразку та швидко загояться травми, адже вже за місяць вуличний футбол збиратиме шанувальників та юних спортсменів у Києві. Підопічна молодь з малозабезпечених і проблемних сімей київського Карітасу, ? звісно, серед них!

Карітас знову серед переможців!

16.05.13, Івано-Франківщина
Нещодавно закінчився всеукраїнський конкурс грантів «Врятуймо добру  людину!», проведеного Фундацією  імені князів-благодійників Острозьких у рамках програми «Банк добрих справ», ініційованої АБ «Укргазбанк». Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії виявився найкращим в Івано-Франківській області.

Партнером всеукраїнської соціальної програми «Банк добрих справ» на Івано-Франківщині  став Коломийський Карітас. Благодійний  фонд запропонував найкращу концепцію  збору пожертв для малозабезпечених українців.

Наприкінці квітня в Івано-Франківську  відбулася прес-конференція, де  були присутні представники АБ  «Украгазбанк» та БФ «Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії». Вони презентували журналістам проект «Врятуймо добру людину!» та розповіли про нагальність його впровадження.

В Україні дуже гостро стоїть проблема збору коштів на невідкладну медичну  допомогу для вирішення проблем  зі здоров’ям. Держава не здатна забезпечити  навіть мінімальну фінансову підтримку  для термінових хірургічних операцій за кордоном, лікування і реабілітації для хворих. Сім’ї, у яких є важкохворі, переважно належать до малозабезпечених верств населення і не в змозі  самостійно зібрати потрібну суму на операцію чи лікування.

Ніна Шпаковська, заступник голови правління АБ «Украгазбанк», розповіла про підводні камені, які часто трапляються на шляху збору коштів на лікування людини. «Внаслідок непоінформованості більшості українців про правила і норми збору доброчинних коштів у них часто виникають правові конфлікти з податковими органами», – розповіла Ніна Шпаковська. «Маловідомий факт: в Україні приватні банківські рахунки, відкриті з метою збору пожертв на лікування чи операцію, оподатковуються у розмірі 15% або 17% залежно від зібраної суми. Люди втрачають шосту частину зібраних коштів і можуть зазнавати штрафів та санкцій з боку податкових органів!».

Зі свого боку працівники Карітасу вже неодноразово стикалися з  подібними проблемами та драмами  життя прикарпатців. о. диякон Сергій Триф’як, директор місцевого Карітасу, зазначив: «Ми вже не перший рік допомагаємо жителям Івано-Франківська  та області і чудово розуміємо, з  якими труднощами у нас пов’язано  питання термінового збору коштів. Люди готові на все, щоб врятувати  рідну людину, найчастіше не знаючи правил, які убезпечать їх від «підводних каменів» цього процесу. Ми пишаємося, що можемо допомагати їм у цьому, та ініціатива «Банк добрих справ» розділяє наші цінності. Для нас це можливість урятувати ще більше людей, показати їм правильний шлях».

Відтепер в Івано-Франківській області є місце, куди може звернутися по допомогу кожен, хто потребує матеріальної і моральної допомоги. Разом з  волонтерами та родичами важкохворих  працівники Карітасу проводитимуть  благодійні вуличні акції, кампанії «від дверей до дверей»; встановлювати  добродійні скриньки для збору пожертву торгівельних мережах, церквах, громадських  установах; залучатимуть до доброчинності  регіональний соціально відповідальний бізнес; поширюватимуть листи про  допомогу; проводитимуть доброчинні лотереї, аукціони за участі ЗМІ та інші публічні заходи.

Вся діяльність Карітасу та інших  партнерів проекту є прозорою та зрозумілою. Для цього розроблено спеціальний сайт http://bankdobryhsprav.com.ua, який об’єднує всі фонди і дозволяє переглядати всі реалізовані та поточні проекти у будь-якому регіоні України. Кожен охочий може допомогти як матеріально, так і нематеріально, в реальному часі відстежити перебіг збору коштів.