Місяць: Лютий 2012

16.02.12
7 лютого Бродівською гімназією ім. Івана Труша (Львівщина) за підтримки Карітасу Броди було проведено районний семінар практичних психологів та соціальних педагогів загальноосвітніх навчальних закладів та соціальних установ Бродівського району. Тема семінару ? «Діагностична та профілактична робота соціального педагога із дітьми трудових мігрантів».

Метою проведення даного заходу було розкриття проблем дітей даної групи, обговорення моделей роботи з ними, налагодження схем співпраці працівників освіти з соціальними службами, службами у справах дітей, неурядовими організаціями. Ініціатором проведення даного заходу стала соціальний педагог проекту «Соціально-психологічна підтримка дітей трудових мігрантів» Юлія Присяжнюк.

У семінарі взяли участь 13 практичних психологів і 6 соціальних педагогів району. Захід розпочався з благословення директора місцевого Карітасу о. Ярослава Царика. В ході заходу Юлія Присяжнюк запропонувала для перегляду дуже актуальне відео «Поки батьки не бачать», яке вкотре продемонструвало актуальність зазначеної проблеми.

Також було представлено та розповсюджено інформаційні буклети для батьків та дітей трудових мігрантів, практично-методичні матеріали по роботі з дітьми, батьки яких знаходяться тривалий час за кордоном, для соціальних педагогів, практичних психологів, класних керівників.

Посібник містить інформацію про принципи здійснення соціально-педагогічної та психологічної роботи з дітьми трудових мігрантів; розкриває завдання, зміст, форми і методи проведення такої роботи серед дітей, батьків, соціального оточення.

На зустрічі, ініційованій Карітасом, спільними зусиллями було напрацьоване так зване «Дерево досвіду», яке включило в себе практичні вправи та методики запропоновані особисто кожним учасником заходу.

Кінцевим результатом семінару стала домовленість про подальшу співпрацю між школами, Карітасом у Бродах та соціальними службами міста, яка позитивно відобразиться на цільовій категорії заходу – дітях трудових мігрантів міста та району.

15.02.12
Карітас України висловлює подяку усім, хто долучився до організації, проведення і сприяння «Різдвяній свічці». Результати цієї акції є однозначно вагомим виявом нашої благодійності та конкретної допомоги соціально незахищеним українцям, а особливо дітям-сиротам, дітям з неблагополучних та малозабезпечених родин, неповносправним дітям і молоді, дітям трудових мігрантів.

Кожного року завдяки служінню Карітасу діти мають можливість брати участь у проведенні духовно-оздоровчих літніх таборах, відвідувати пізнавальні екскурсії, долучатись до роботи навчальних груп і творчих гуртків в дитячих соціальних центрах, організовувати особливі свята, також бути отримувачами адресної допомоги.

Акція полягає у розповсюдженні свічок, – участь у виготовленні яких приймають люди з особливими потребами, – в першу чергу через парафії, церковні громади в Україні і закордоном, також через партнерські організації, спільноти і серед усіх бажаючих жертводавців. Минулого року вдалось розповсюдити понад 100 тис. таких свічок, а взимку 2011-2012 року близько 125 тис. свічок.

За даними видання «Комсомольська правда» сьогодні в Україні близько 136 тисяч дітей виховуються в 60 тисячах неблагополучних сімей. Ще 250 тисяч дітей зазнають насильства та експлуатації, і можуть потрапити на вулицю або до інтернату. Десятки тисяч дітей є безпритульними. Кожен другий безпритульний регулярно вживає алкоголь і наркотики. Багато бездомних дітей заробляють собі на життя крадіжками, розбоєм і проституцією.

Дослідження ЮНІСЕФ свідчать, що 10% безпритульних дітей – неписьменні, а інші мають рівень знань, який не відповідає їхньому віку. Незалежні дослідження вказують, що в Україні до 95% дітей-сиріт можна віднести до соціальних сиріт, оскільки на момент отримання цього статусу у них були живі батьки.

В умовах державної, політичної і економічної нестабільності проблеми соціального характеру лягають на так званий «третій сектор». Карітас України, що об’єднує мережу неприбуткових благодійних організацій у різних регіонах України і є частиною міжнародної спільноти благодійних організацій по всьому світу, впродовж більш як 10 років провадить комплексну роботу для допомоги дітям і молоді, що опинились у кризових умовах життя.

Цікаво зазначити, що на фінансове забезпечення прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу у 2011 році з державного бюджету передбачено виділення 283 348,6 тис. грн., що на 3% більше у порівнянні з 2010 роком (275 086,2 тис. грн.). В цей час, до прикладу, Карітас України щороку витрачає на опіку безпритульними, малозабезпеченими дітьми, сиротами, неповносправною молоддю, дітьми безпритульних мігрантів близько 350-400 тис. євро, що в 12-15 разів більше за відповідні витрати українського уряду.

Завдяки зібраним пожертвам в час всеукраїнської акції «Різдвяна свічка» багато дітей зігріті та нагодовані, отримали позитивний досвід молитви та спілкування. Чимало дітей повернулося до життя у суспільстві, і у недалекому майбутньому зможуть стати активними громадянами України.

Дана благодійна ініціатива має подвійну мету: не лише зібрати кошти для допомоги потребуючим дітям, але й звернути увагу кожного з нас до проблем дітей, що живуть поряд і перебувають у кризових обставинах життя.

Коли береш, – наповнюєш руку, коли даєш – наповнюєш серце!

14.02.12
Протягом останніх тижнів Карітас України зініціював і провів другий блок семінарів «Сім’я людини з особливими потребами: як відновлювати та знаходити ресурси» для батьків, які мають дітей з особливими потребами, та працівників із Центрів дозвілля та соціальної реабілітації Дрогобича, Львова, Стрия та Івано-Франківська. Загальна кількість учасників сягла понад 100 осіб.

«Батьки, які мають дитину з особливими потребами, потребують особливої підтримки та фахового супроводу, адже часто почувають себе психологічно пригнічені та соціально відкинені, залишаючись у цьому стані на довгі роки. Члени таких родини перебувають під впливом подвійного тиску проблем, пов’язаних як зі станом здоров’ я дитини, так і з специфікою соціально-психологічної ситуації, в якій вони опинилися, соціальною незахищеністю та стигматизацією також.

Тому тематика нещодавніх спеціальних зустрічей для батьків, які мають особливих дітей, торкалась питань, як покращити їхній психологічний, моральний та емоційний стани, що таке внутрішні ресурси людини, як їх шукати та відновлювати», – каже Людмила Сухарєва, національний координатор Карітасу України по роботі із людьми, що мають особливі потреби.

В центрах для неповносправних людей Карітасу України для батьків регулярно організовується т. з. «батьківська кава», де вони зустрічаються, діляться своїми радостями та переживаннями, підтримують один одного. Проводяться літні табори та спільні виїзди на природу, відвідування закладів культури та історичних місць, семіри по супроводу тощо. Саме в групах підтримки батьки віднаходять найбільші ресурси для себе, також і працівники Карітасу надають їм моральну та психологічну підтримку.

Під час того, як батьки та працівники брали участь в семінарах, десятки їх дітей – молоді люди з особливими потребами – завдяки підтримці волонтерів взяли участь в майстер-класах на тему «Витинанка» та «Живопис на полотні», який провели молоді талановиті тренери художник-реставратор Національного музею Львова Мар’яна Квятковська та художник Марян Пирожок.

«Наша молодь із великим задоволенням взяла участь в майстер-класі п. Маряна! Він допомагав дітям виконувати роботи, пізнавати техніку живопису на полотні, пояснював, як відчувати кольори та використовувати для цього підручні матеріали, такі як картон, старе полотно. Спостерігаючи зі сторони, не було відчутно жодної різниці між тренером, неповносправними людьми та волонтерами. Вони творили, кожен щось своє, неповторне, красиве.

Для учасників наших центрів важливими елементом є пізнання нового та зустріч із друзями з інших центрів, що сприяє кращому сприйняттю світу, розвитку талантів та ідей, допомагає шукати нових друзів та впливати на зміну свідомості в суспільстві назагал», – розповіла керівник центру дозвілля та соціальної реабілітації Карітасу Львів УГКЦ Наталя Загайко.

Зараз проект «Мережа центрів соціальної інтеграції людей з особливими потребами в Україні» перебуває на завершальній стадії свого 4-річного функціонування за підтримки Карітасу Іспанії та Карітасу Франції. Завдяки цим донорам і роботі 4 регіональних осередків (м. Дрогобич, м. Стрий, м. Львів, м. Івано-Франківськ) для роботи із неповносправними особами та їх сім’ями сотні потребуючих людей отримали необхідну їм допомогу, психологічну підтримку, інтегрованість у суспільство і високий рівень самостійності, незалежності, адаптованості.

В Україні однією з найуразливіших груп населення є люди з особливими потребами. Згідно статистики Міністерства праці та соціальної політики, Державного комітету статистики України кількість таких людей становить 10 % від загальної кількості населення країни, 6 % із них – це люди, які мають вади інтелектуального розвитку.

Люди з функціональними обмеженнями у вітчизняному суспільстві відчувають негативний вплив багатьох соціальних проблем, пов’язаних з освітою, працевлаштуванням, медичним обслуговуванням, матеріально-технічним та інформаційним забезпеченням повноцінної інтеграції у суспільне життя.

Людмила Сухарєва каже: «Діяльність Центрів Карітасу України – це не лише можливість спілкування, навчання, психологічної та моральної підтримки неповносправних осіб та їх родин, але також нагода відкрити дар людей з іншими особливостями загалом для суспільства і держави! І я в цьому ще раз переконалась на наших останніх семінарах.

Що особливо приємно і знаменно за минулі 4 роки:
• збільшилась кількість учасників в наших Центрах,
• укріпилась організаційна структура мережі завдяки розробці єдиних положень та стандартів праці із людьми, що мають особливі потреби,
• підвищився професійний рівень працівників проекту,
• до праці із користувачами проекту було залучено волонтерів, студентів та молодих спеціалістів,
• батьки та члени родин отримали кваліфіковану моральну та психологічну підтримку зі сторони персоналу Карітасу в Україні, взяли участь у низці спеціалізованих семінарів і тренінгів,
• місцеві громади стали більш свідомі про потреби і проблеми неповносправних осіб».

На сьогоднішній день стоїть гостра потреба в розвитку механізмів подальшої соціальної адаптації та реабілітації для неповносправних осіб. Центри Карітасу ставлять собі за мету не тільки урізноманітнювати види діяльності, але і розробляти нові якісні механізми соціальної інтеграції, співпрацювати з державними установами та іншими профільними громадськими організаціями, з органами місцевого самоврядування, відділеннями.

13.02.12
У неділю, 5 лютого, у часі завершення Різдвяних свят, мешканці Реабілітаційного Центру «Назарет», що на Львівщині, приймали особливих гостей. До них завітали із святковою програмою жителі села Оброшино, а саме учасники Народного драматичного театру при Народному домі с. Оброшино «Оберіг» та молодіжний гурт «Життя прекрасне».

Організатором поїздки своїх односельчан виступив депутат Оброшинської сільської ради Михайло Федечко. Увазі реабілітантів було представлено святковий вертеп, колядки та гумористичний номер у виконанні учасників театру. Усі присутні мали змогу насолоджуватися майстерністю гостей, їхньою щирістю та відкритістю. Художній керівник театру Зоряна Рогожинська привітала глядачів, побажавши їм всяких гараздів, терпіння, витривалості та Божих ласк.

Та на цьому вечір не закінчився. Далі увазі присутніх було представлено колядки та пісні у виконанні молодіжного гурту «Життя прекрасне» у складі Олесі Довбуш, Богдана Курило та Миколи Свища. Їхній виступ не залишив нікого байдужим, адже молоді люди поділилися своїм музичним талантом, ? музику до багатьох своїх пісень вони пишуть самі. Давно знані колядки прозвучали у новій, сучасній інтерпретації, припавши до серця кожному слухачеві.

Після завершення святкової програми та гучних овацій, гості мали можливість поспілкуватися з мешканцями Центру, оглянути будівлю, зігрітися гарячим чаєм перед дорогою додому.

Директор «Назарету» о. Ігор Швед розповідав про щоденне життя тут, відповідав на численні запитання зацікавлених гостей, ділився спогадами про те, скільки зусиль було прикладено, щоб реабілітаційний центр став таким, яким він є зараз – затишним місцем, готовим прийняти потребуючих, та скільки всього треба робити, щоб підтримувати його існування і надалі.

На завершення усі мешканці Центру разом з працівниками щиро подякували гостям, які пожертвували своїм часом та виявили ініціативу приїхати, а також запросили їх завітати ще.

О. Ігор каже: «Такі заходи є дуже необхідними для реабілітантів! Вони раді кожній нагоді поспілкуватися, почерпнути для себе якийсь позитивний досвід інших. Це допомагає їм підтримувати віру в себе, віру в доброту оточуючих людей та в те, що Бог любить кожного з них».

11.02.12
Нещодавно в приміщенні соціально-молодіжного центру благодійного фонду Карітасу Волинь відбулась фокус-групова дискусія з тими, хто опікується дітьми трудових мігрантів. Темою зустрічі було: «Виклики та адаптаційні резерви полілокальних родин українських трудових мігрантів». Також дещо раніше в стінах Нововолинської міської ради місцевий Карітас зініціював круглий стіл «Суспільні наслідки й загрози трудової міграції».

З вересня 2010 року волинський Карітас реалізовує проект «Соціальна та психологічна підтримка дітей трудових мігрантів», який охоплює близько 45 дітей, віком від 6 до 17 років. «Сучасна міграція є невід’ємним, характерним явищем глобального світу, яке ставить нові виклики перед міжнародною спільнотою, державами та Церквою.

В українському контексті воно набирає грандіозних масштабів – 5-7 млн. українців працює за кордоном. Загально беручи, це близько 400 тис.-700 тис. заробітчан, котрі виїжджають з України щороку, більшість з яких прагне отримання пристойної грошової винагороди за свою працю.

При від’їзді з України, 66%-74% трудових мігрантів мають намір повернутися, та згодом змінюють свою думку, адже за кордоном спосіб мислення та почуття емігранта швидко пристосовуються до нового способу життя. Внаслідок цього, лише 27-37% українських мігрантів в дійсності повертаються з країн ЄС, щоб відновити життя в Україні», ? каже о. Володимир Кметь, директор Карітасу Волинь.

Ініціаторами проведення дискусії у місцевому Карітасі були комісія Української Греко-Католицької Церкви у справах мігрантів та Інститут регіональних досліджень Академії наук України, також представник з Львівського університету ім. Івана Франка.

Голова комісії з питань міграції УГКЦ Григорій Селещук зазначив: «Існування та діяльність центрів, де займаються проблемами родин мігрантів, повинна підтримуватись не тільки церквою, але й державою. Так, люди зі своїми проблемами найчастіше ідуть до церкви, але ж церква не може тримати проблеми мігрантів в собі, вона виходить з ними до суспільства, щоб ініціювати обговорення та знайти способи вирішення на турбуючі питання».

Це вже третя фокус-групова дискусія, яку провели дослідники. Перед цією зустріччю відбулася фокус-група у Львові з молодими особами, які були дітьми трудових мігрантів, та в Дрогобичі – з представниками самих мігрантів. Мета цих зустрічей – розробити методологію вирішення проблем, з якими зустрічаються діти трудових мігрантів і тих, хто ними опікується, знайти відповіді на ключові тематичні питання.

Дана методологія повинна служити і членам родин мігрантів, потреби котрих неможливо відділити від потреб мігрантів. Дискусія охопила наступні питання: «Втрати та здобутки родини мігранта», «Соціальне сирітство дітей трудових мігрантів: чи можливо його уникнути?», «Родина мігранта у пошуках компенсуючих ресурсів», «Вплив церковної громади на життя родини мігранта».

По кожному питанню присутні жваво обговорювали наболіле. Взагалі результати даного дослідження, ? кажуть організатори, ? стануть додатковим імпульсом широкої дискусії в суспільстві з проблем трудової міграції.

09.02.12
На початку лютого до національного офісу Карітасу України завітали слухачі однорічної сертифікатної програми з Управління неприбутковими організаціями, що організований Інститутом лідерства та управління Українського Католицького Університету.

Протягом 2011-2012 років на цій програмі навчаються 26 представників неприбуткових організацій з Криму, Одеси, Донецька, Києва, Івано-Франківська та Львова, також Харківської, Полтавської і Хмельницької областей. Фінансову підтримку цієї програми здійснює Карітас Німеччини.

Наталя Мисула, координатор програм з управління Інституту лідерства та управління при УКУ, розповідає: «В рамках курсу «Дослідження громади» для студентів відбуваються візити в успішні та цікаві неприбуткові організації Львівщини для ширшого ознайомлення учасників з організаціями третього сектору, аналізу цікавих управлінських моделей, поділу досвідом та успіхами.

І для них є особливо цікаво довідатися про те, як працюють організації, що мають відношення до Церкви. Саме Карітас України є чи не найкращим таким прикладом, із низкою успіхів і здобутків, так само як і специфічного досвіду, помилок».

Під час візиту студентів УКУ до офісу Карітасу України відбулася загальна презентація роботи фонду, яку здійснив генеральний секретар Анатолій Козак, і презентація напрямку роботи «Охорона здоровя», яку очолює Дзвенислава Чайківська.

Зустріч відбулась у стінах Шпиталю Митрополита Андрея Шептицького, що є унікальною для України благодійною установою і сама по собі є чималим успіхом і зразком якісної роботи неприбуткової організації.

Також слухачі сертифікатної програми з Управління неприбутковими організаціями мали час на сесію запитань і відповідей, дискусії із представниками Карітасу України, що викликало особливий інтерес у них.

Місія Інституту лідерства та управління УКУ полягає в формуванні громадянського суспільства шляхом навчання і виховання християнських провідників та лідерів неприбуткового сектору України. Основними засадами роботи і навчання є моральні принципи у поєднанні з прикладними знаннями, практичними вміннями і потенціалом особистості. При цьому робота Інституту базується на міжнародних стандартах і високо оцінюється експертами.

Інститут лідерства та управління Українського Католицького Університету утворився внаслідок злиття 2 структур: Центру мирянського лідерства та Інституту управління неприбутковими організаціями. Як структура ІЛУ був затверджений Вченою радою у червні 2010 року та наказом ректора УКУ від 17 листопада 2010р.

07.02.12
Іноді одне вдале фото може сказати набагато більше, ніж 1000 слів! Мова фотографії універсальна і зрозуміла у всіх точках земної кулі.

Саме тому для популяризації здорового способу життя та пропаганди відмови від куріння в Донецьку пройшов фотоконкурс “Зажигай» без сигарет!». Організаторами конкурсу виступили Управління у справах сім’ї, молоді та міжнародних зв’язків Донецької міськради і Донецький міський молодіжний центр.

Учасники студії «Сто талантів», що діє при Карітасі в м. Броди (Львівська область) в рамках проекту «Соціальна та психологічна підтримка дітей трудових мігрантів», долучились до участі у конкурсі. Стимулом до участі в конкурсі став цикл профілактичних бесід та тренінгів «Моє життя без шкідливих звичок» проведений напередодні.

«Метою даної програми було: сприяти формуванню відповідальності за власне здоров’я у підлітків та молоді, засвоєнню зразків нормативної поведінки. Завжди особливо приємно і цінно заохочувати молодь до накопичення знань, визначення цінностей і формування життєвої позиції, поширювати серед них якісні знання про здоров’я» – говорить Оксана Лотоцька, координатор проекту «Соціальна та психологічна підтримка дітей трудових мігрантів» у Бродах.

Оголошення конкурсу стало чудовою нагодою закріпити отримані знання та проявити свою фантазію і творчі здібності. В нагоді стало і захоплення художнім фото і Оксани Лотоцької, – цілий тиждень діти, якими опікується місцевий Карітас, на чолі з керівником проекту вправлялись у фотомайстерності. Результат перевершив сподівання – діти вибороли третє місце у фотоконкурсі в Донецьку і отримали спеціальний приз.

05.02.12
Минуло півтори місяці з часу офіційного відкриття Коломийського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Тепер він знову звернув на себе увагу, але вже в нагоди початку повноцінного функціонування. Чималий внесок в це доклав Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії, який виступив співорганізатором збору коштів для реабілітаційного обладнання.

Ініціатива відкриття такого закладу належала Коломийській владі. За кошти міського бюджету було проведено ремонт першого поверху приміщення. Благодійники ж доклали зусилля для облаштування кімнат та для забезпечення належних умов для занять із дітьми, що мають особливі потреби.

«Ми вже бачимо щасливіші очі матерів, які мають змогу привести цих дітей сюди. За цей короткий час ми бачимо великі зміни, бачимо нове обладнання, яке було придбане на кошти благодійників.

Від імені Коломийської міської ради хочеться відзначити цих людей, руками яких робиться надзвичайно важлива справа. Велика заслуга належить Карітасу», – зазначив заступник міського голови Ігор Граділь у своєму зверненні.

Ірина Трачук, директор Коломийського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів подякувала як міській владі, яка відгукнулася і виділила чимало коштів для ремонтів та утримання закладу, так і благодійним організаціям та людям доброї волі, які не залишилися осторонь людської біди та допомогли.

Символічно стрічку перерізала 1 із 8 вихованок новоствореного реабілітаційного центру. Представники влади, благодійних організацій, громади та преси були вражені яскравим реабілітаційним інвентарем вітчизняного виробництва, зокрема спеціальними ортопедичними матрацами, басейном з кульками, а також цікавим обладнанням сенсорної кімнати.

«Ставлення до дітей з особливими потребами є показником цивілізованості нашого суспільства, є показником наскільки ми взагалі є людьми, – підкреслив о. диякон Сергій Триф’як, директор Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії. – Важливим є те, що заклад державний, що влада розуміє проблеми цих дітей. Радує також, що чимало людей відгукнулося допомогти коштами, щоб придбати таке необхідне обладнання для соціальної реабілітації дітей з вадами. Це є великий вчинок».

О. Триф’як висловив своє сподівання на подальшу співпрацю із волонтерами, щоб ще більше допомогти цьому закладу. Велика подяка від о. диякона Сергія Триф’яка прозвучала на адресу Юри Коцюра та Марти Конечної, які влаштовували аукціони, благодійні концерти, ходили від однієї організації до іншої, збираючи кошти. Разом вдалося зробити чимало. За досить короткий час зібрали близько 60 тисяч гривень.

Володимир Тарновецький, заступник Коломийського міського голови, також був присутній на відкритті реабілітаційної та сенсорної кімнат. Він запевнив, що до вересня поточного року буде завершено ремонт другого поверху приміщення і відкрито ще декілька груп для дітей з розумовими та фізичними вадами в розвитку.

В свою чергу Марта Конечна та Юра Коцюр пообіцяли, що і надалі будуть співпрацювати із Карітасом, щоб могти краще, якісніше допомогати потребуючим дітям. О. Сергій Триф’як пообіцяв допомогти дітям через заняття іпотерапією, які проводяться на анімаційній фермі «Ковчег» в с. П’ядиках поблизу Коломиї.

03.02.12
«До благодійного фонду Карітас, що у Хмельницькому, щороку приходить від 70 до 100 т. з. «кризових» дітей, тому сьогодні у місті проблеми “діти вулиці” немає. Зараз ми працюємо з багатодітними, малозабезпеченими, неповними і неблагополучними сім’ями, а також родинами трудових мігрантів, аби завтра їхні діти не пішли на вулицю.

Також запрошуємо до співпраці підприємців, які зможуть допомогти з продуктами харчування, адже в нас діє і благодійна їдальня», ? розповідає о. Іван Данкевич, директор Хмельницького обласного Карітасу в інтерв’ю кореспонденту хмельницької газети «Є», у якому він розповів про багаторічну діяльність фонду.

За словами священика, діяльність хмельницького Карітасу, який у липні 2012 року відзначатиме 10-річчя, розпочалася з проекту «Домашня опіка»: самотнім людям похилого віку, які перебували в скрутних соціальних обставинах, надавали соціальну допомогу.

Крім того, благодійники інтенсивно працювали з «дітьми вулиці». «Спочатку ми збирали інформацію в школах, поліклініках, розпитували місцевих жителів, де ці діти збираються і ночують.

Тоді брали пакунки з солодощами та печивом і залишали все те разом із записками, що хочемо з ними спілкуватися біля люків теплотрас», ? продовжує оповідь о. Іван. Таке заочне спілкування відбувалося ще протягом півроку, а потім працівники Карітасу разом із психологами, педагогами та працівниками Управління у справах дітей міста й області знайшли шляхи ефективної допомоги цим дітям.

В 2011 році вже втретє відбулася акція «Лист Святому Миколаю». Цього разу діти, крім іграшок, книг і одягу, писали, що хотіли б спожити деякі продукти харчування.

«Дякувати Богу, у світі, зокрема на Хмельниччині, багато добрих людей, тому ми постійно знаходимо меценатів. Адже благодійний фонд ? це організація, яка не заробляє, не отримує прибутків, не має свого виробництва. Ми роздаємо нужденним лише те, що нам дають інші люди», ? каже на завершення розмови директор хмельницького Карітасу.

01.02.12
Благодійна установа «Шпиталь імені Митрополита Андрея Шептицького» у Львові є медичною установою Української Греко-Католицької церкви і надає медичну, соціальну та духовну допомогу потребуючим незалежно від їх статусу, віросповідання та національної приналежності.

Основною цільовою групою Шпиталю є особи похилого віку, невиліковно хворі, бездомні, ВІЛ/СНІД хворі, неповносправні, діти-сироти.

У шпиталі функціонує амбулаторно-діагностичне відділення, денний стаціонар, хірургічне відділення, відділення паліативного лікування та виконує ряд благодійних програм по профілактиці захворювань та подоланню бідності. Також на базі Шпиталю виконується проект Домашня опіка, в рамках якого обслуговується вдома понад 500 осіб.

У Шпиталі отримують консультації, психологічний та медичний супровід ВІЛ-позитивні люди та їхні сім’ї. Також створена кімната для денного перебування ВІЛ-позитивних дітей, завдяки чому їхні мами та опікуни мають можливість залагодити свої соціальні та юридичні питання.

Працівники Шпиталю опікуються залежними від алкоголю та наркотиків – надають медичний догляд, психологічний, соціальний та юридичний супровід.

З 2003 року на базі цієї благодійної установи функціонує відділ паліативної та госпісної допомоги. Працівники Шпиталю намагаються полегшити фізичні і духовні страждання, допомагають гідно завершити земне життя недужим у термальній стадії. Основні зусилля медичного персоналу спрямовані на створення психологічного комфорту хворим. Тому робота в госпісі передбачає, крім професійноcті, надзвичайне душевне тепло, щирість і милосердя. З пацієнтами, їх родичами, а також з персоналом працює капелан.

Шпиталь Шептицького цілковито фінансується з пожертв і благодійних внесків, які надходять від місцевих добродійників і з-за кордону. Адміністрація Шпиталю постійно стикається із труднощами з матеріальним забезпеченням: придбанням медикаментів, перев’язочного матеріалу, лікарським інвентарем та медичним обладнанням.

А нещодавно благодійники передали до Львова великий обсяг ліків, які будуть частково передані державним медичним уставам м. Львова і області, а також будуть розподілятись поміж пацієнтами Шпиталю, проекту «Домашня Опіка» Карітасу України та серед інших потребуючих. Для отримання ліків у Шпиталі необхідно мати рецепет лікаря, паспортні дані та ідентифікаційний номер потребуючої особи.

Серед препаратів є Атенол-Н, сироп Бронхорил, Глобіген, Дженагра, Дженокард, Дигель, Кофекс, Лакардія, Протозал, Тилда, Цефадроксил, Ципронат. Адреса Шпиталю імені Митрополита Андрея Шептицького: вул. Озаркевича, 4, м. Львів.

Директор Шпиталю Шептицького Дзвенислава Чайківська висловлює особливу подяку:

• Хенрі Прінслі Деванбу, генеральному директору дочірнього підприємства “Аполло Фарма”
• Роману Олександровичу Мазурику, генеральному директору ТзОВ ” Акрополус Біосайнсес”
• Ірині Богданівній Бавдис, зональному менеджеру Genom