Позначка: буферна зона

Проєкт «Психосоціальний супровід (ПСС) для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні на сході України», який триває вже майже четвертий рік, ставить собі на меті «зрушити з місця» тему підтримки педагогів, запропонувати їм дієві практичні інструменти, щоб вчитель, був здатен допомогти собі, і тим, хто поряд, у разі виникнення потреби. Тому в межах «Програми професійного зростання та емоційної підтримки педагогів» відбувся тренінг з фасилітації груп.

Тренуємо фасилітаторів

Через корона-кризу тренінг ми змушені були перенести в онлайн але головне, що він відбувся. Протягом цілого для тренінгу сертифіковані досвідчені тренерки НаУКМА занурили учасників у нюанси методики. Відкриті діалоги у школі – це майданчик діалогу для викладачів з діючими правилами; і простір професійного зростання для педагогів.

Основними завданнями Відкритих діалогів є:

● покращити атмосферу в колективі у школі;

● знайти вирішення спільних проблем школи;

● підтримати один одного.

На навчанні вчителі побачили, що типи сприйняття можуть бути різними, і що це нормально. Говорили про відмінності традиційної роботи і фасилітації, говорили про принципи, правила і умови успішного процесу. Розглянули питання про те, хто ж такий фасилітатор, розбирали модель компетенцій, етичний кодекс та критерії ефективності.

Емоційно та жваво в межах тренінгу відбувся мозковий штурм «Найпоширеніші проблеми в школі. На що скаржаться вчителі?». Проблеми, які були озвучені учасники спочатку трансформували у запити, а потім, відпрацьовували в групах, коли самі вже випробовували свої сили в ролі фасилітаторів.

Тренерки НаУКМА активно використовували сучасні онлайн-інструменти інтерактивного навчання, що на думку учасників, було цікаво і корисно.

«Відкриті діалоги» – крок за кроком до стресостійкості.

Ключовим тут є те, що методика занурює учасників в тему, спонукає брати активну участь у процесі обговорення проблемного питання, бути відкритими і ділитися власним досвідом у пошуку відповідей на важливі для учасників групи запити.

Процес фасилітації складається з чітких кроків:

• Вибір мети обговорення.
• Генерація ідей.
• Відбір, аналіз, прийняття рішень
• Впровадження рішень в життя.

Пройшовши всі ці кроки педагоги розуміють, що вони не одні з такою проблемою, що їх чують, що їх досвід важливий. Що атмосфера безпечна і їх позицію, висловлювання не будуть критикувати, осуджувати. Процес фасилітації ненав’язливо, але упевнено підштовхує педагога бути уважними до себе і близьких, бути небайдужим до проблем колег і відчувати себе потрібним групі.

На наступному етапі проекту – імплементації – нові підготовлені фасилітатори будуть самостійно проводити «Відкриті діалоги» у своїх школах в Донецькій та Луганській областях.  

Як зауважили учасники тренінгу, багато з яких по роду діяльності мають безпосередній стосунок до освіти, «Відкриті діалоги», були б не менш корисні  батькам і дітям старшої ланки.

Долучившись до організації тренінгу і маючи можливість оцінити затребуваність теми, помноженої на дієвість методики, додам лише, що школа виграла би, якщо з’явилася можливість розповсюдити «Відкриті діалоги» по навчальних закладах всієї країни, а не лише тих регіонів, які обрали міжнародні донори, за що їм, безумовно, велика вдячність.

Марина Мартиненко, психолог проекту «Стійкість та розвиток» БФ «Карітас Краматорськ»

---

Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/

Одним із основних завдань особистісно орієнтованого навчання і виховання є формування у дітей емоційної компетентності, що забезпечує успішність спілкування та соціальної взаємодії. Актуальність зазначеного посилюється суспільними потребами, пов’язаними зі збереженням психічного здоров’я дітей. Заняття з психологом проєкту «Стійкість та Розвиток» Карітасу Краматорськ є допоміжними в процесі розвитку цих важливих компетенцій у дітей.

У цьому контексті принципово значущу роль відіграє емоційний інтелект, розвиток якого сприяє емоційному благополуччю дітей. Емоційні процеси займають одне з важливих місць у формуванні особистості дитини, а емоційний розвиток є складовою частиною емоційного інтелекту особистості.

У житті дитини виявляються різноманітні емоційні переживання (страх, радість, злість, тощо), які різняться за специфікою перебігу і впливу на її діяльність. Світ емоцій дитини багатогранний. Емоцій стільки, скільки ситуацій, в яких перебуває особистість.

Емоції, почуття, стани… їх мало знати, з ними потрібно дружити.
На занятті психолог проєкту «Стійкість та Розвиток» Карітасу Краматорськ разом з дітьми граючи легко і просто вивчали емоційний інтелект, а саме:
– розуміння і управління власними емоціями,
– розуміння емоцій інших та налагодження відносин з ними.

Емоційний інтелект – здібності, які беруть участь в усвідомленні та розумінні власних емоцій і емоцій оточуючих.

Щоб розвинути в собі здатність до найбільшого відчуття щастя та успішної самореалізації, дитині варто розвивати свій емоційний інтелект. Адже завдяки йому ми можемо знайти баланс між розумом та почуттями і наблизитись до відчуття гармонії у житті. 

На занятті школярі працювали з інтерактивною презентацію, відгадували загадки, в яких були зашифровані основні емоційні стани, брали участь в тренінгових вправах на комунікацію, рефлексію, працювали з кольором та формою, пробували відчути, де різні емоції живуть в тілі, вчилися слухати один одного та робити компліменти. Важливим та надзвичайно емоційним був блок, коли діти згадували власний досвід переживання тих чи інших емоційних станів:

Мишко 1 клас: «Я відчував себе щасливим, коли я разом зі своєю родиною. Ми дуже любимо на вихідні – ходити в парки, влітку – їздити на море. Я ціную й люблю своїх рідних, я щасливий, коли вони здорові та усміхнені».

Софійка 3 клас: «Я щаслива, коли мені щось купляють нове. Особливо одежа гарна подобається дуже. Щаслива, коли щось смачненьке куштую та коли граюсь з маленьким братиком».

Марійка 4 клас: « Я радісна, коли ми з батьками їздили на море. Купалися, грали були всі разом. Я щаслива, коли батько приходить з роботи раніше та грає зі мною».

Дмитрик, 3 клас: «Я був радісний, коли їхав у протязі. Я сидів у вагоні і мені дуже подобалося. Я справді буду щасливий коли здійсниться моя мрія і мені подарують локомотив з вагончиками».

Використовуючи гру, як один з  основних прийомів на занятті діти змогли:
– розкрити креативність та сміливість;
– отримати навички спілкування;
– розвивати творчість та щирість у розкритті власних емоцій.

Карітас завжди намагається подарувати дітям безліч цікавих та незвичайних сюрпризів та щасливих моментів. Найголовніший – знайомство зі загадковим світом почуттів та емоцій. Багато радісних і щасливих моментів провели діти на занятті, по закінченні якого всі учні разом з психологом Карітасу мали можливість знайти скарб – незвичайні цукерки та інші подаруночки.

Заняття психолога проходять за запитом в школах проєктних локацій буферної зони в межах проєкту «Психосоціальний супровід (ПСС) для дітей та батьків/опікунів у буферній зоні» за підтримки Карітас Австрії та Карітас України.

---

Якщо Ви бажаєте пожертвувати кошти Карітасу України та підтримувати благодійний проект – перейдіть за посиланням: http://caritas.ua/donate/