Домашня опіка


Підтримка для доглядальників
24.12.2010
Інформаційно–консультативний центр при Тернопільському  благодійному фонді Карітас запрошує відвідати тематичні  семінари\тренінги по домашньому догляду. Інформаційно–консультативний центр по домашньому догляду діє в рамках проекту «Домашня опіка» з жовтня 2010 року. Мета діяльності – покращення домашнього догляду  для тих людей,



які тимчасово чи постійно не можуть дбати про себе самостійно.
 
Діяльність центру спрямована на популяризацію домашнього догляду, інформаційну та методичну підтримку  як професійних так і непрофесійних доглядальників.
 
Координатор інформаційно–консультативного центру, Наталія Масник розповідає: «Важливим аспектом роботи центру є підтримка та навчання тих, хто в силу життєвих обставин повинен дбати про хворого чи літнього родича. Основним завданням центру є розповсюдження інформації про методи і засоби опіки вдома».
 
В центрі Ви можете:
– випозичити реабілітаційне обладнання для догляду;
– отримати фахові консультації по телефону, індивідуально або в домашніх умовах;
– протягом січня відвідати навчальні заходи («Зміцнення м’язів хворого», «Школа глаукоми», «Гіпертонічна хвороба: діагностика  та  засоби помочі»).
За додатковою інформацією звертайтеся в
Інформаційно-консультативний центр домашнього догляду:
Тернопіль, вул.Замонастирська,1
Тел.: +38 0352 43 01 05
Моб. тел.: +38 098 493 71 79

Благодійник року 2009


Переможці Національного конкурсу отримали нагороди
17.12.2009
Карітас України став переможцем у конкурсі «Благодійник року» у номінації «Благодійна організація». Президент Карітасу України Андрій Васькович вважає, що чергова перемога ілюструє визнання українським суспільством правильності стратегії і підходів фонду у благодійній діяльності, що ґрунтується на



християнських принципах і плідній співпраці з УГКЦ.
 
Урочиста церемонія нагородження переможців відбулася у Митрополичих палатах Національного заповідника «Софія Київська». Перед початком церемонії відбувся брифінг, на якому віце-президент Карітасу України, о. Андрій Нагірняк розповів про доброчинну діяльність фонду.
Третій Національний конкурс «Благодійник року» стартував 3 вересня 2009 року. Загалом на конкурс поступило 106 заявок. Карітас України був серед тих переможців, за кого журі проголосувало одностайно. Усього організатори конкурсу назвали 13 переможців в основних номінаціях, а також 9 учасників отримали спеціальні призи від партнерів конкурсу. Як учасники, так і організатори відзначили, що конкурс був відкритий як для всесвітньо відомих компаній і фондів, так і для сільських ініціатив.
Відкриваючи церемонію нагородження, пані Катерина Ющенко привітала всіх присутніх із Днем благодійника, який відзначався в Україні 13 грудня. «Дуже приємно, що сьогодні у цій залі зібралися люди, небайдужі до України, – сказала вона. – І я бажаю вам величезного натхнення робити добро».
 
Нагороду “Благодійник року 2009” о. Андрію Нагірняку вручив директор кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпакчі. У церемонії нагородження також взяли участь Юрій Павленко, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту. Слово мали члени Наглядової Ради конкурсу та особи, які велику увагу приділяють розвитку благодійності в Україні: Олег Скрипка – керманич гурту «ВВ», музикант, олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Стелла Захарова, письменники і видавці брати Капранови, телеведучий Андрій Куликов.
 
Гостей вітав парад юних талантів: найкращі студенти Київської дитячої академії мистецтв, консерваторії, циркового училища та Київського музичного училища ім.Глієра.
 
Національний конкурс «Благодійник року» заснований 2007 року. Його мета – сприяння розвитку благодійництва в Україні та його популяризація через публічне визнання та відзначення благодійних ініціатив, спрямованих на вирішення актуальних суспільних проблем.

Об’єднання зусиль державних і недержавних організацій


«За духовність, моральність та здоров`я України»
16.12.2009
Віце-президент Карітасу України поділився проблемами та здобутками Карітасу у сфері соціальної роботи з Експертною радою громадських організацій при Міжфракційній депутатській групі Верховної Ради України.



 
На жаль, сьогодні більшість ініціатив держави та громадськості спрямовано на боротьбу з наслідками від тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії, ВІЛ/СНІДу, дитячої порнографії, проституції, насилля та на допомогу людям, які вже постраждали від них. Викликає тривогу те, що з кожним роком кількість таких людей не зменшується, а навпаки збільшується, а це свідчить про мало ефективність більшості існуючих державних програм.
 
Саме тому сьогодні потрібно кардинально змінити підхід до боротьби з цими негативними явищами та об’єднати зусилля громадських та релігійних організацій разом із зусиллями держави, Парламенту і громадськості. Для цього при Міжфракційній депутатській групі «За духовність, моральність та здоров`я України» створили Експертну раду. До складу Експертної ради Міжфракційної депутатської групи були запрошені представники громадських та релігійних організацій. Мета Експертної ради – консультування та ініціювання підготовки нових законів і альтернативних державних програм, розробки рекомендацій та пропозицій, щодо покращення законодавства стосовно наболілих питань для суспільства.
 
На установчому засіданні Експертної ради Карітас України представляв о.Андрій Нагірняк, який запропонував рухатися в напрямку субсидіювання соціальної роботи благодійних організацій. А також наголосив на необхідності вдосконалення законодавства про філантропію.
 
Довідка:
Міжфракційна група створена 22 жовтня 2009 року та об’єднує 68 народних депутатів України із всіх фракцій Парламенту. Мета Міжфракційної групи – робота над підготовкою та втіленням законодавчих ініціатив, спрямованих на запобігання поширенню негативних явищ, а також покращення здоров’я нації, сприяння благодійності, просвітництву, відродженню духовності, захисту моралі, формуванню здорового світогляду суспільства.

Шанс на життя


Запрацювало друге в Україні «Вікно життя»
16.12.2009
Після кількох випадків, коли матері позбавлялися новонароджених, викидаючи їх на смітники, у Львові вирішили відкрити ще одне “Вікно життя” в Шпиталі імені Митрополита Андрея Шептицького. Це спеціальний пункт, де жінка може анонімно залишити новонароджену



 дитину, з різних на те причин.
Упродовж цілої доби віконечко внизу будинку за адресою вул. Озаркевича, 4 (біля Собору св. Юра) відчинене – залишити малюка у «Вікні життя» можна цілком анонімно. Після того, як туди потрапляє дитина, лікарі отримують спеціальний сигнал і спускаються, аби забрати її, а мати залишається повністю непоміченою. Згідно із українським законодавством, два місяці покинуту дитину не можливо всиновлювати, тому батьки та родичі мають шанс одуматися та повернути її в сім’ю.
 
Директор Шпиталю Шептицького Дзвенислава Чайківська зазначила, що зберегти життя новонародженої дитини це святий обов’язок кожного, тому шпиталь з великою охотою підтримав цей проект.
 
Соціальний меценатський проект, реалізований за прикладом європейських країн. Такі «Вікна життя» успішно працюють у Польщі та Чехії. Це вже другий такий проект у Львові. Перше «Вікно життя» при пологовому будинку на вулиці Джорджа Вашингтона відкрили ще у травні, за цей час туди анонімно принесли лише одне немовля. Але здорового хлопчика вже встигли усиновити.
 
На сьогодні у пункті немає жодної дитини і це при тому, що за цей період знаходили на вулицях новонароджених немовлят. Фахівці пояснюють цей факт тим, що  породіллі або ж не знають про «Вікно життя», або ж бояться… Завдяки підтримці обласного управління охорони здоров’я, лікарів, громадських організацій, Церкви, інформацію про «Вікно життя» ініціатори проекту будуть старатися донести до кожної молодої людини, студентів, мешканців сіл. Інформаційні буклети буде розповсюджено у навчальних закладах, гуртожитках, інтернатах, в усіх жіночих консультаціях області.
«Мені надзвичайно приємно, що друге в Україні «Вікно життя» відкрито саме у Шпиталі Шептицького. Сам Бог велів, щоб так сталось, адже Митрополит завжди мріяв, щоб ця установа працювала для найбільш потребуючих. І хто, як не новонароджене беззахисне немовля, яке щойно з’явилось на  світ, повинне знайти підтримку у нашій лічниці», – про це на прес-конференції  повідомила Дзвенислава Чайківська.
«Ми усі недаремно на цьому світі живемо, якщо можемо спільно робити такі речі, – зазначив ініціатор проекту Петро Писарчук. –  Те, що «Вікно життя» відкрито саме у Шпиталі Шептицького – дуже символічно. Мені надзвичайно імпонує його життєвий шлях, його вислів: «Не потоком галасливих фраз, а тихою невтомною працею любіть Україну». У нас ще дуже багато галасу, але мало конкретних справ, які б доводили нашу любов до України. Ось сьогодні пані Чайківська показала мені два будиночки поруч із шпиталем. Свого часу їх придбав Митрополит Шептицький і заснував там першу лічницю для українців. Зараз вони занедбані. Тим часом є люди, які хотіли б це знести і щось нове збудувати. І ми спільно вирішили, що відреставруємо ці будинки і зробимо там музей пам’яті  великої людини, у якої боліла душа за кожного українця. За своє життя Митрополит Шептицький зробив надзвичайно багато добрих справ і є сьогодні прикладом для нас усіх».

Всеукраїнська конференція


Позитивна віра – розвиток партнерства
10.12.2009
Задля об’єднання зусиль активістів громадських організацій та представників Церков і релігійних організацій було вирішено розпочати спільну роботу в сфері подолання епідемії ВІЛ-СНІДу. Для напрацювання спільних позицій та конкретних дій 8-9 грудня в місті Ірпінь пройшла перша Всеукраїнська конференція



«Позитивна віра – розвиток партнерства».
Учасники конференції розглянули питання профілактики ВІЛ/СНІД серед уразливих груп та загального населення, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-позитивних людей, алгоритму співпраці ВІЛ-сервісних та релігійних організацій, роботи зі споживачами наркотичних речовин тощо. Протягом двох днів конференція об’єднала зусилля представників різних конфесій України, Великобританії, США та Білорусі та фахівців громадських організацій ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», що представлять всі регіони України.
«Позитивна віра» – новий підхід у відповідь на епідемію ВІЛ/СНІД в Україні, проект, в основі якого лежить об’єднання зусиль двох партнерів: спільнот людей, що живуть з ВІЛ і релігійних громад. Знаходячи спільні точки дотику в повсякденній роботі двох ключових груп, «Позитивна віра» прагне спрямовує об’єднані зусилля на подолання стигми та дискримінації, збільшення роботи у напрямку профілактики, догляду та підтримки.
«Щоденно тисячі лідерів релігійних спільнот зі своїх кафедр звертаються до мирян з проповідями. Зараз, коли епідемія набирає щораз більших темпів важливо, щоб віряни чули про неї в свої громадах. В Україні дуже мало коштів виділяється на профілактику і тому саме проповідь повинна стати одним з ключових елементів профілактики та становлення позитивного ставлення до членів ЛЖВ-спільноти» – зазначив Володимир Жовтяк, голова Координаційної ради ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ».
«Церква ніколи не зможе замінити державу і громадянське суспільство у їх соціальній відповідальності. Але Церква бере участь у всіх сферах, де є проблема: у питаннях профілактики серед молоді ВІЛ/СНІДу, здоровий спосіб життя, діти вулиці, міграція. Скрізь, де може долучитися і допомогти,» – розповів в інтерв’ю отець Андрій Нагірняк – війе-президент Карітасу України, член Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Cоціологічне дослідження


Діти трудових мігрантів: особливості поведінки
11.12.2009
10 грудня у Львові у приміщенні національного офісу Карітасу України проведено підсумкову презентацію результатів соціологічного дослідження. Його мета полягала у тому, щоб з’ясувати основні особливості соціальної поведінки дітей трудових мігрантів та виявити



ефективні форми роботи у вирішенні їх проблем.
 
Сьогодні існує гостра потреба у різнобічних дослідженнях проблем дітей трудових мігрантів і постає як актуальна. Належне осмислення ситуації, адекватна її оцінка, мають забезпечити наукову та інформаційно-аналітичну базу для прийняття відповідних прикладних розробок.
 
Карітас України з серпня по листопад 2009 року в рамках проекту «Соціальна робота з дітьми трудових мігрантів» проводив коротке соціологічне дослідження у Івано-Франківську, Коломиї, Стрию та Соснівці (Львівська область). Метою дослідження також було – з’ясувати наскільки проблематика дітей, що залишені батьками з причин трудової міграції, є поширена серед дітей шкільного віку.
 
Дослідженням було охоплено усі загально освітні заклади міст, де виконується наш проект «Соціальна робота з дітьми трудових мігрантів». Шляхом опитування 54 експертів було зібрано відповіді зокрема на такі важливі запитання:
– експертна оцінка відносної чисельності школярів, чиї батьки знаходяться на заробітках;
– соціально-психологічні характеристики дітей трудових мігрантів;
– стан здоров’я дітей трудових мігрантів, їх схильність до узалежнень;
– особливості процесу соціалізації дітей трудових мігрантів;
– актуальні форми соціальної роботи з дітьми трудових мігрантів та їх психологічної підтримки;
– з’ясувати специфіку  співпраці школи і громадських організацій соціального спрямування у вирішенні проблем дітей трудових мігрантів.
 
Детальнішу інформацію про результати дослідження можна отримати із звіту:
ЗВІТНІ МАТЕРІАЛИ
соціологічного дослідження
«Діти трудових мігрантів:
особливості соціальної поведінки»

3 грудня – Міжнародний день інвалідів


Карітас сприяє інтеграції неповносправних осіб в суспільство
12.12.2009
3 грудня працівники Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ організували круглий стіл на тему «Як створити ефективні умови взаємодії неповносправної особи і суспільства». Захід об’єднав представників управління освіти і науки



Івано-Франківської міської ради, центру психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями  «Дивосвіт», Карітас Стрийської Єпархії УГКЦ, Карітас Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, батьків, психологів, волонтерів.
 
Учасники круглого столу обговорювали ролі спеціалізованих закладів в розвитку неповносправної особи, роль сім’ї в соціалізації неповносправної дитини. Було піднято актуальне питання про суспільні стереотипи, щодо неповносправності та шляхи їх нівелювання. Основне питання, яке обговорювали на круглому столу – створення асистованого працевлаштування, як спосіб соціальної адаптації молоді з розумовою неповносправністю. Під час круглого столу також були представлені творчі майстерні.
 
Якщо людина якоюсь мірою втрачає здоров’я, вона потребує більшої уваги оточуючих і суспільства взагалі. Таким громадянам необхідно долучатися до суспільної діяльності, працювати у міру своїх сил та здібностей, тобто бути повноправними й активними членами суспільства.
 
Створення ефективних умов взаємодії неповносправної особи і суспільства – це процес, який у своїй суті невід’ємно залежить не лише від самої особи, сім’ї але й від суспільства, в якому вона адаптується. Коли ми говоримо про інтеграцію неповносправних осіб в суспільство, то в теперішній час слід говорити  про адаптацію самого соціуму до неповносправності…
Неповносправні є великими вчителями любові… Вони можуть усіх нас навчити жити серцем, а коли людина живе серцем, тоді вона вміє поважати інших і жити в мирі один з одним!

Благодійна акція «Різдвяна свічка»


Можливість кожного
долучитися до благодійності
Запрошуємо усіх приєднатись до Благодійної акції «Різдвяна свічка» та подарувати потребуючим дітям світло надії. Навіть найменша пожертва зможе допомогти! Минулого року працівникам Карітасу вдалося поширити 85 тисяч свічок. Пожертви забезпечили дітям  здорове дозвілля, подарували знедоленим дітям щастя…



Цього року завдяки пожертвам Карітас Коломийсько-Чернівецької Єпархії (КЧЄ) забезпечив дозвілля дітей трудових мігрантів. Протягом декількох місяців 30 потребуючих Соціального центру відвідували цирк, виставки, кінотеатр, відпочивали на природі. Іншу частину пожертв було направлено на забезпечення функціонування благодійної їдальні Карітасу КЧЄ, в якій харчуються діти вулиці та діти з малозабезпечених сімей: загалом 25 осіб. «Ми хочемо заохотити волонтерів із спільноти «Діти світла» та молодіжних організацій «Обнова» та «Пласт», щоб акція «Різдвяна свічка» була більш масштабною та ефективною», – поділився планами директор Карітас КЧЄ Сергій Триф’як.
 
На думку директора Карітасу Одеси УГКЦ о. Василя Колодчина, «Різдвяна свічка» є дуже потрібною, оскільки звертає увагу людей на знедолених, хворих, позбавлених повноцінного спілкування дітей. Минулорічні пожертви в Одесі були використано на проведення Новорічного свята (подарунки та організація святкового заходу)  для ВІЛ-позитивних дітей та їхніх батьків. 
 
Карітас Івано-Франківськ УГКЦ зміг залучити 24 парафії до участі в благодійній акції «Різдвяна свічка». Завдяки жертводавцям 29 багатодітних та кризових сімей отримали допомогу у вигляді продуктів харчування, а 11 дітей отримали «шкільний портфелик» – набір шкільного приладдя та канцтоварів.  
 
Карітас Тернопіль передав залучені від «Різдвяної свічки» кошти на потреби дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування (загалом 60 осіб), що перебувають у дитячому будинку «Пресвята родина».  «Метою «Різдвяної свічки» є не стільки зібрати кошти, як дати можливість кожному долучитися до благодійності, внести свою лепту у добру справу», – стверджує директор Карітасу Тернополя о.-м. Іван-Андрій Говера.
 
У Карітасі Стрийської Єпархії пожертви допомогли  забезпечити літнім відпочинком дітей, що позбавлені цієї можливості в силу життєвих обставин. «Основна ціль акції – допомогти відпочити дітям з проблемних сімей у духовно-оздоровчих таборах, привернути увагу до дитячої безпритульності, сирітства і сімей, що потребують найбільшої підтримки», – розповів директор Карітасу Стрийської Єпархії о. Василь Гушуватий. Пожертви від благодійників пішли на забезпечення таборування 300 дітей.
 
Директор Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії (СДЄ), о. Ігор Козанкевич розповів: «Ми запросили волонтерів і представників громади, щоб поширити не 14 тисяч, як минулого року, а 20 тисяч свічок.  Благодійна акція «Різдвяна свічка» заохочує до милосердя, співчуття, жертовності, а також згуртовує, єднає людей. Склавши пожертву для бідних, людина відчуває, що тим самим допомагає їм. Нехай у кожній християнській родині на Святий вечір буде запалена Різдвяна свічка». Працівники Карітасу СДЄ прагнуть допомогти неповносправним дітям. Пожертви збираються для продовження підтримки праці з молоддю з вадами розумового розвитку та допомоги дітям із неблагополучних родин, сиротам.
 
 
«Тільки допомагаючи іншим, усвідомлюємо, що живемо самі…», – ці слова Глави Церкви Блаженнішого Любомира допомагають щораз переосмислювати необхідність соціальної роботи.
 
Приєднайтесь до благодійних справ!
За додатковою інформацією звертайтеся до
регіональних організацій Карітасу.
 
 
Дивитись відео.

Превентивна допомога


Українці вдячні Філядельфійськії Архиєпархії УГКЦ за перемогу над грипом
01.03.2010
Під час другої хвилі епідемії грипу співробітники Карітасу України активно працювали, щоб запобігти захворюванню своїх підопічних. Допомога вірних Філядельфійської Архиєпархії УГКЦ дозволила придбати ліків на $40 тис. для



найбільш незахищених верств населення – дітей, осіб похилого віку, ВІЛ-інфікованих. Серце бенефіціарів торкнуло бажання людей протягнути їм руку милосердя.
 
3 грудня  у Львові під час зустрічі Архиєпископа Української Греко-Католицької Архиєпархії Філадельфії Стефана Сороки та президента Карітасу України Андрія Васьковича була досягнута домовленість про передачі коштів у розмірі $40 тис. на боротьбу з розповсюдженням епідемії грипу. Необхідну суму зібрали вірні Філядельфійської Архиєпархії УГКЦ.
 
«Карітас України не ставив собі за мету підтримати усіх мешканців країни. Цільовими верствами населення, яким надавалася підтримка, стали найбільш уразливі групи: особи похилого віку, діти вулиці та діти із кризових сімей, ВІЛ-позитивні дорослі та діти, а також пацієнти Шпиталю Шептицького у Львові», – розповідає деталі акції генеральний секретар Карітасу України Анатолій Козак.
 
«Коли пандемія досягнула критичної точки, ми усі побачили реальну паніку на вулицях, особливо у Західній Україні. Буквально через декілька днів, усі аптеки залишились без запасу вітамінів, імуностимулюючих та протигрипозних препаратів» – зазначив Анатолій Козак. – На жаль, саме найбідніші верстви населення опинились у найбільш критичній ситуації. З огляду на послаблену імунну систему, недоїдання та інші супутні фактори, вони стали найкращими цілями такого захворювання, як грип. Проводячи ці превентивні заходи ми подаємо чіткий сигнал не лише для бідних, але й для решти українського суспільства, що їх не забули».
 
Акцією було охоплено близько 1000 осіб усіх перелічених категорій. Допомога надавалася через мережу регіональних осередків Карітасу в Україні: у Львові (Карітас Львів і Шпиталь Шептицького), Тернополі, Івано-Франківську, Хмельницькому, Києві, Донецьку, Одесі, Сокалі, Дрогобичі, Бориславі, Коломиї і Чорткові.
 
Загалом було придбано 2045 пакетів із медикаментами, а саме: 690 пакетів для людей похилого віку, що містять Гепадиф, Седасен, Тизин, вітамін С; 940 пакетів для дітей, що містять Аміксин, сироп «Бронхіпрет», Тизин, вітамін «Кіндер-Біовіталь» і 415 пакетів для ВІЛ-інфікованих дітей і дорослих, що містять Біофер, Седавіт, Тизин, вітаміни Centrum. Ліки поширювалися включно до лютого 2010 року – допоки волонтери не передали останній препарат.
 
«Допомога була вкрай нам необхідна, адже наше місто було в епіцентрі першої хвилі епідемії», – ділиться враженням директор Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії Сергій Триф’як.
 
Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії розподілив отримані медпрепарати між підопічними проектів «Домашня опіка» та Дитячим соціальним центром, також частину ліків отримали діти-інваліди спільноти «Боже милосердя». Ліки роздавалися за призначенням — дітям та людям похилого віку оскільки вони є найбільш вразливими до хвороби. 38 дітей – підопічні Соціального центру при Карітасі, 12 дітей-інвалідів спільноти «Боже Милосердя» та 48 осіб похилого віку, якими опікується Карітас в рамках проекту «Домашня опіка» отримали комплект з препаратами.
 
 
«У 25% дітей спостерігалися симптоми захворювання і лише застосування цих медикаментів їх ліквідувало, – розповідає волонтер Карітасу у Коломиї (Івано-Франківська область) Наталя Григорчик. – З Божою допомогою всіх дітей, які є підопічними соціального центру обминула епідемія грипу».
 
Запобігання від хвороби є одним із складових загальної цінності подібної допомоги. Увага та турбота ще ніколи не були зайвими для людей, особливо, для уразливих груп населення.
 
«Люди завжди сприймають допомогу з вдячністю і тішаться, що існує хтось, кому не байдуже їхнє життя», – розповіла про реакцію підопічних координатор соціального центру Карітасу Одеси Світлана Колодчин.
 
В Одеському обласному стаціонарі для людей хворих на СНІД не менше раділи від отриманої допомоги лікарі та весь медичний персонал. «Їхні серця торкнуло бажання людей здалека протягнути руку милосердя», – додає Світлана Колодчин.
 
Карітас Хмельницька  у рамках проекту «Консолідація та розширення мобільної роботи з молоддю в Україні» зосередив свою увагу на дітях, бо в регіоні вони є одним із більш незахищених верств населення. «З-поміж усіх речей, найбільше хочеться сконцентрувати свою увагу на відгуках та реакції, які ілюструють те на скільки іноді буває важливою рука допомоги дитині, яка опинилась в складних життєвих обставинах», – каже керівник Соціального центру для дітей та молоді Карітасу Хмельницька Дмитро Лисий. 
 
Дівчинка Юля М. часто хворіла гостро респіраторні захворювання, але після лікування  сиропом «Бронхіпрет» та краплями «Тизин», одужала через п’ять днів. Вона прийшла в соціальний центр Карітасу і вигукнула: «Такі Ваші ліки класні! Дякувати Богу, що я пропустила мало уроків і вже ходжу до школи».
 
Маленька Віолета Д. кожної зими хворіє бронхітом, грипом. Лікарі призначали різні ліки, але повного одужання не було. «Коли ми запропонували їй сироп «Бронхіпрет», мати не дуже повірила в те, що буде добрий результат», – поділився Дмитро Лисий. Врешті мати з Віолетою прийшли до Карітасу з вдячністю: «Дуже добрий ефект лікування цим сиропом, ми вдячні тим, хто допоміг нашій дитині отримати їх».
 
Хлопчик Андрій хворіє не перший раз, але не дуже любить вживати таблетки. Працівники спробували його вмовити грою у лікаря і запропонували випити ложечку сиропу «Бронхіпрет». З часом одужання не примусило себе довго чекати.
 
Усі волонтери Карітасу відмічають, що акція відбувалася без жодних проблем, конфліктів та непорозумінь. Люди проявляли надзвичайну відкритість, щирість та вдячність. Тому просили переказати велику подяку усім жертводавцям Філядельфійської Архиєпархії УГКЦ та особисто Владиці Стефану.

Інтеграція у суспільство осіб з особливими потребами


Позитивний соціальний досвід  Карітасу
10.12.2009
У кінці листопада відбувся «Форум молодих науковців Львова», де були обговорені актуальні для Львівщини соціальні, економічні і управлінські проблеми. Карітас України на цьому науковому заході представляла Оксана  Магура, національний координатор проекту



«Мережа центрів дозвілля та соціальної адаптації для осіб з особливими потребами».
 
Результати роботи Форуму відображені у збірнику тез його учасників обсягом 234 сторінки. Метою проведення Форуму організатори називають поєднання зусиль працівників наукових установ та органів влади щодо пошуків шляхів розв’язання проблем Львівщини та її громадян. На науковому заході обговорювалися і проблеми у роботі з неповносправними особами – діти від Бога, називають їх у народі.
 
Бути особливим є нелегко… Більшість осіб з розумовою неповносправністю в Україні є закритими у великих закладах чи психіатричних лікарнях або у своїх домівках.
 
Звертаючись до досвіду західних держав, бачимо, що велику увагу підтримці людей з особливими потребами приділяє держава. В Україні ж цим займаються благодійні фонди, недержавні та релігійні організації, частково компенсуючи відсутність державних програм та сприяючи тим самим соціальній адаптації цієї категорії людей та їх родин. Однак, потреби у соціальних програмах та фаховій підтримці є набагато більшими, ніж їх можуть надати окремі громадські організації, тому такою важливою є державна підтримка.
 
«На сьогоднішній день діють 4 центри для осіб з особливими потребам у регіональних організаціях Карітас. Ці центри співпрацюють також з іншими недержавними організаціями, які надають підтримку особам з розумовою неповносправністю, – розповіла Оксана Магура. – Наші програми дозволяють особам з розумовою неповносправністю розкрити свою внутрішню цінність і вартість, зростати і виявляти свою творчість. Діяльність центрів допомагає не лише соціальній адаптації особливих осіб, але також надає можливість суспільству відкрити для себе людей, які є інакшими, мають інші можливості і потреби. Центри надають також велику моральну та психологічну підтримку батькам.»
 
Важливе місце в діяльності Центрів займає інтеграція у суспільство осіб з особливими потребами. Після відвідування Центру дозвілля для молоді з вадами розумового розвитку «Дивовижні долоні» у Карітасі Самбірсько-Дрогобицької Єпархії, журналіст газети “Галицька Зоря” Ірина Михаць написала:
 
«Коли я відчинила двері одного з кабінетів у новозбудованому приміщенні Карітасу, мене зустріла привітна і усміхнена жінка – Людмила Петрівна Смолень. Тільки-но встигши вмоститись у зручному кріслі, мене обступили діти, вихованці Людмили Петрівни, які наввипередки почали розповідати про те, чим тут займаються і яку велику радість отримують від плодів своєї роботи.
…
Я мала можливість переглянути роботи, які виготовили діти під мудрим керівництвом Людмили Смолень, Ірини Дзюрах і Лілії Флюнт. Перед моїми очима постали різнобарвні намиста з бісеру, картини, аплікації.
…
Аж ніяк не хотілося після цієї подорожі світом любові й душевної теплоти повертатися у бурхливе, інколи зі сильними штормами, що аж дух перехоплює, море життя. Того дня я стала якось іншою, ніби відбулося внутрішнє переродження, облагородження душі. У центрі дозвілля вдалося посмакувати із невичерпного джерела любові Людмили Смолень і зарядити серце оптимізмом і незламністю дітей від Бога, як влучно називають їх у народі. Тепер залишається одне: зберегти і збагатити ці духовні набутки до кінця життя.»
 

 
* Стаття Оксани  Магури для збірнику тез наукового Форуму:  Соціальна адаптація осіб з особливими потребами через діяльність Карітасу
 
* Статтю Ірини Михаць про діяльність центру для дітей з особливими потребами, який координує Карітас України в Дрогобичі: «Дивовижні долоні» – світ, освячений любов’ю