Великодній кошик


Бажаючи допомогти потребуючим людям і в час великодніх свят донести їм особливу підтримку, світло і радість Воскресіння Господнього, щороку організації Карітасу України влаштовують благодійну акцію «Великодній кошик». В рамках акції відбувається спеціальний збір коштів, що допомагає придбати та розповсюдити набір продуктів, які є найбільш необхідними і традиційно увіходять до великоднього кошика.

Такі набори продуктів працівники і волонтери регіональних організацій Карітасу України перед Великоднем приносять до помешкань дітей-сиріт, дітей з малозабезпечених і кризових родин, дітям з обмеженими можливостями та інвалідам на візках, а також самотнім людям похилого віку.



Збір коштів для досягнення мети акції «Великодній кошик» відбувається різними способами: завдяки скринькам для пожертв у церквах, магазинах і осередках Карітасу, завдяки банківським грошовим переказам, розповсюдженню відкриток ручної роботи, що їх виготовляють діти із соціальних центрів Карітасу. Також є досвід переказу бажаючими коштів за одну годину своєї праці на користь проведенню великодньої акції Карітасу України.

Завдячуючи усім, хто долучається до цієї благодійної ініціативи, сотні малозабезпечених родин щороку отримують матеріальну й психологічну допомогу, яку їм з щирою любов’ю дарують працівники і волонтери Карітасу України.

Боротьба проти ВІЛ/СНІДу


«Підготовка серця» передусім!
20.03.2010
«Як показує приклад доброго самарянина з притчі, християнське милосердя є насамперед простою відповіддю на те, що в конкретній ситуації є безпосередньою необхідністю: голодних треба нагодувати, нагих зодягнути, хворих лікувати, щоб вони були сповнені надією на одужання, ув’язнених відвідати і т. п.



Благодійні церковні організації, починаючи від Карітасу (єпархіального, національного і міжнародного) повинні зробити все можливе, щоб мати відповідні засоби і насамперед щоб були люди, які б виконували такі завдання. Для служіння хворим людям потрібні спеціальні знання: помічники повинні мати таку підготовку, щоб правильно виконувати те, що належить, і планувати подальшу опіку. Фахова підготовка є першою, основоположною вимогою, однак її не достатньо. Тут йдеться про людину, а людина потребує чогось більшого, ніж технічно правильно виконуваної опіки, потребує людського ставлення, щирої уваги. Той, хто бере участь у благодійній діяльності Церкви, повинен відзначатися тим, що здатен не тільки вправно виконувати поставлене завдання, а й належно ставиться до іншої людини, аби та могла відчути його людську доброту. Тому такі помічники повинні мати не тільки професійну підготовку, а й передусім «підготовку серця»», – це лише коротка цитата з надзвичайно цікавої та актуальної ЕНЦИКЛІКИ* DEUS CARITAS EST СВЯТІШОГО ОТЦЯ ВЕНЕДИКТА XVI, з якої і почався семінар з ВІЛ/СНІДу у Болгарії для робітників Карітасів.
 
Семінар з питань ВІЛ/СНІДу «Допомога людям, які живуть з ВІЛ або постраждали від ВІЛ/СНІДу» відбувався 15-16 березня у Софії за фінансової підтримки Renovabis. Навчаться та ділитися досвідом з’їхалися представники Карітасів з України, Росії, Албанії, Грузії, Арменії, Італії.
 
Під час семінару розглядалася загальна проблематика епідемії, інформація про групи ризику, шляхи передачі, лікування захворювання.
 
Др. Моніка Розенбаум з Карітасу  Німеччини – член Цільової Групи Карітасу Європи з ВІЛ/СНІДу розповідала про взаємозв’язок захворювання з усіма сферами діяльності, презентувала ідеї мейстримінгу. Мейстримінг базується на твердженні, що праця з дітьми, людьми похилого віку, мігрантами тим або іншим чином стосується ВІЛ/СНІДу.
 
 
Оксана Довгих з  Карітасу Росії, в/о президента Цільової Групи Карітасу Європи з ВІЛ/СНІДу під час виступу акцентувала увагу на складності цієї соціальної проблеми, її презентація висвітлювала поняття стигми.
 
 
Також було представлення Програмного документу з питань ВІЛ/СНІДу, в якому зібрані кращі європейські практики та рекомендації протидії епідемії. Представники Карітасу України ділилися досвідом використання докумета. Ольга Осадча з Карітасу Київ та Світлана Колодчин – Карітас Одеса мали змогу продемонструвати напрямки роботи Карітасу України.
 
Монсеньйор Роберт Дж. Витилло – представник Карітасу Інтернаціоналіс розповів про теологічні аспекти пов’язані з ВІЛ/СНІДом. Він розповів, що презервативи та одноразові ігли – це тимчасове рішення проблеми. А стримування і вірність в шлюбі – це істинна превенція, з цим погоджуються навіть вчені. Доказом є Кенія, де низьке захворювання на ВІЛ/СНІД серед населення є не через використання презервативів, а через те, що люди  більш пізно вступають в статеві відносини.
 
Учасники семінару мали змогу подивитися на роботу Карітасу Болгарії у Центрах для одиноких матерей та для дітей-інвалідів. Також побачили мобільну роботу з людьми, які споживають наркотики. Організатори навчання не встигали відповідати на питання… Але один із принципів навчання – це обмін досвідом. Тому представникам кожної країни використовували навіть перерви на каву, щоб розповісти про роботу, яку вони роблять не тільки у напрямку боротьби з епідемією ВІЛ/СНІД.
 
Після повернення до роботи, працівники Карітасів продовжують помагати людям, діляться набутими знаннями з колегами. Але проблему існування епідемії СНІДу в кожній  країні не можна вирішити поодинокими, окремими ініціативами: хвороба потребує мобілізації усіх сил суспільства. Тому дуже  важливо, щоби політики та державні діячі, зрозуміли потребу підтримки недержавних організацій, які працюють у сфері надання соціальних послуг населенню. Боротьба проти ВІЛ/СНІДу є викликом для усього суспільства!
 
Читати документи розроблені  робочою групою з питань ВІЛ/СНІДу Карітасу Європи:
 
– Відповідь Карітасу на епідемію ВІЛ/СНІДу в Європі: В солідарності з людьми, які живуть з ВІЛ/СНІДом чи зазнали його впливу. Політика Карітасу Європи щодо ситуації з поширенням епідемії ВІЛ/CНІДу
– РЕКОМЕНДАЦІЇ
– БАЗОВИЙ ДОКУМЕНТ КАРІТАСУ ЄВРОПИ З ПИТАНЬ ВІЛ/СНІДу
    Зміст
1. Вступ
2. Розповсюдження епідемії ВІЛ в Європі.
3. ВІЛ/СНІД та права людини
4. Відповідь католицької церкви на епідемію СНІДу
5. Обов’язок діяти
6. Етичні питання
7. Досвід діяльності Карітасу у сфері ВІЛ/СНІДу
Додаток 1. Скорочення
Додаток 2. Діаграми та інші джерела
Додаток 3. Бібліографія
 
ЕНЦИКЛІКА DEUS CARITAS EST (“Бог є любов”) СВЯТІШОГО ОТЦЯ ВЕНЕДИКТА XVI ЄПИСКОПАМ, СВЯЩЕНИКАМ, ДИЯКОНАМ, ПОСВЯЧЕНИМ ОСОБАМ І ВІРНИМ МИРЯНАМ ПРО ХРИСТИЯНСЬКУ ЛЮБОВ
 
______________________
*Енцикліка – найважливіший папський документ, скерований до єпископів, духовенства й світських осіб; стосується справ віри, моралі, суспільної проблематики.

Хвороба важких часів і бідних людей


Всесвітній день боротьби
з туберкульозом
23.03.2010
24 березня за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) по всьому світу відзначають День боротьби з туберкульозом. Цього дня у 1882 році німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив про відкриття мікробактерії (збудника) туберкульозу. Метою Всесвітнього дня



є поінформувати про глобальну епідемію туберкульозу якомога більше людей і дати всім зрозуміти, що чинити опір цій хворобі можна і треба. 
Епідеміологічні дослідження показали, що 95% усіх випадків туберкульозу припадало на країни, що розвиваються. За даними ВООЗ в Україні триває епідемія туберкульозу, яка має не лише медичний, а й соціальний характер.
 
Згідно даних МОЗ України, з 2006 року відзначається повільне зменшення показників захворюваності та смертності. У 2009 році захворюваність на туберкульоз становила 74,4 випадків на 100 тис. населення (31807 осіб), що на 7% менше, ніж у 2008 році і на 12% менше порівняно з 2005 роком, коли відзначали максимальний рівень цього показника.
 
Відмічається позитивна динаміка щодо зниження показника захворюваності на туберкульоз серед міських жителів України. Але близько 86% хворих на туберкульоз складають особи працездатного і репродуктивного віку. Збільшується захворюваність на поєднане захворювання туберкульоз/ВІЛ-інфекцію. Якщо в 2008 році показник захворюваності на поєднане захворювання становив 5,0 на 100 тис.населення, то в 2009 році його рівень сягав вже 8,8 випадків. Туберкульоз залишається основною причиною смерті хворих на СНІД. Високий рівень захворюваності на туберкульоз серед медичних працівників як загально лікарняної мережі, так і протитуберкульозних закладів, негативно впливає на престиж професії та заглиблює кадрову кризу.
 
«Медики ставлять туберкульоз в один ряд з ВІЛ/СНІДом і малярією, оскільки проти цих захворювань складно вивести вакцину, тоді як вакцинація могла б стати ефективним засобом у боротьбі з епідемією, – розповідає Ярослава Пілат працівник Шпиталю Шептицького. – У світі вже 80 років існує вакцина від туберкульозу, однак ВООЗ не рекомендує використовувати її через низьку ефективність і багато можливих ускладнень.»
 
Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке  передається повітряно-крапельним шляхом. Учені довели, що туберкульоз не є спадковою хворобою. Якщо хворий дотримується основних принципів лікування туберкульозу, то через 1-2 роки хіміотерапії він видужує.
 
Карітас-Київ в рамках проекту «Домашня опіка над ЛЖВ» вже давно співпрацює з Київською туберкульозною лікарнею №2. Мета співпраці –  допомога хворим на туберкульоз, які є ВІЛ-інфікованими. Медико-соціальні працівники надають психологічну допомогу, а також продуктові набори, медикаменти.
 
 
З метою підвищення ефективності лікування важкохворих на туберкульоз в рамках стаціонару Карітас-Київ передав Київський туберкульозній лікарні №2 підйомник для тяжкохворих вартістю в 9000 грн.

21 березня – Всесвітній день людей із синдромом Дауна


Зрозуміти й підтримати
21.03.2010
За статистикою, одна дитина з 700 немовлят з`являється на світ з патологією, і це співвідношення однакове в різних країнах, кліматичних зонах, соціальних прошарках. За даними Міністерства охорони здоров`я України у країні в рік народжується близько 400 дітей із синдромом Дауна. Соціальна реклама із закликом ставитися з розумінням до малюків



із такою хворобою з’являється у містах України. Вже кілька місяців на білбордах Києва можемо побачити народних артистів України Аду Роговцеву та Богдана Ступку з дітьми з синдромом Дауна. Очевидно, є до чого привертати увагу громадськості…
 
Перший Міжнародний день людини із синдромом Дауна був проведений 21 березня 2006 року. Насправді саме слово «синдром» означає лише перелік певних ознак і характеристик. Синдром Дауна вперше описаний англійським лікарем Дауном у 1866 році, є не хворобою, а є певною генетичною аномалією, випадковістю, коли в заплідненій клітині замість традиційних 46 хромосом виявляється одна зайва — сорок сьома. Причини такого збою невідомі й досі. Це не залежить від способу життя батьків, їхнього здоров`я, віку, харчування. Більше, ніж 50% батьків, що виховують дітей з патологією, вели й продовжують вести здоровий спосіб життя. Синдром Дауна є неспадкоємною патологією, і від народження дітей з таким діагнозом ніхто не застрахований.
 
«Кожний з чотирьох Центрів дозвілля та соціальної реабілітації для осіб з вадами розумового розвитку при місцевих осередках Карітасу відвідує декілька людей з синдромом Дауна, – розповідає Оксана Магура, координатор проектів Карітасу України. – Таких людей називають інколи «альтернативно обдарованими» (differently abled). Ці люди мають деякі фізіологічні особливості, тому повільніше проходять різні етапи розвитку і відстають за деякими показниками від своїх ровесників. Але більшість із них вміють багато з того, що і однолітки: читати, писати, малювати, грати на музичних інструментах. Так, вони особливі: не здатні на агресію, талановиті, добрі, щирі… Зважаючи на їх безмежну любов і відкритість, вони із задоволенням працюють. Головна їх потреба – відчувати любов, тоді й здібності проявляться. У чомусь вони поступаються нам, а у чомусь мудріші, адже сприймають нас такими, як ми є, з нашою байдужістю і жорстокістю. Але вони можуть нас навчити любові без умовностей, толерантності й терпіння!»
За даними Європейського конгресу з синдрому Дауна «Приймаємо виклик», 75% дітей з цим діагнозом в Європі та США навчаються у загальноосвітніх школах, мають реальну можливість жити повноцінним життям: бути повноправними членами суспільства, працювати, досягати успіху. Наприклад, у 1996 році на Каннському кінофестивалі бельгійський актор з синдромом Дауна Паскаль Дюкен отримав нагороду за кращу чоловічу роль у фільмі «Восьмий день». Повага й любов оточуючих, заняття за спеціальними програмами – ось умови розвитку альтернативно обдарованих дітей. А на тих, хто виховується у спеціалізованих медичних закладах в ізоляції і відриві від матері, чекає повна деградація і нежиттєздатність, гальмування інтелектуального, фізичного та емоційного розвитку – характерні ознаки так званого синдрому госпіталізму. Спостереження саме таких дітей сформували хибне уявлення про те, що всі люди з синдромом Дауна — агресивні, розумово відсталі й безталанні.
 
Особливі діти – випробування для суспільства, якому давно час відкинути упередження і дати їм шанс. Шанс на турботу, родину і розвиток. І якщо держава не здатна зробити цей крок першими, його мають зробити батьки, діти і громадські організації. Діти з синдромом Дауна мають таке саме право на розвиток, як інші діти!

Cпорт – сила!


Зелений футбол заради здоров’я дітей
24.03.2010
23 березня відбувся турнір з міні-футболу для дітей з уразливих сімей, який відкрив святкування приїзду Кубку FIFA до Донецька. Організаторам вдалося об’єднати дітей навколо здорового та активного способу життя. Підопічні Карітасу Києва також взяли участь у змаганнях та



посіли друге місце у турнірі. 
 
Турнір з міні-футболу дав старт проекту “Зелений футбол заради здоров’я дітей”, організованого одеським благодійним фондом “Шлях до дому” у співпраці з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та за підтримки Фундації Кока-Кола.
 
Мета проекту “Зелений футбол заради здоров’я дітей” – об’єднати дітей з уразливих сімей, з притулків та безпритульних дітей у «зелені» футбольні команди у трьох містах України – Києві, Одесі та Донецьку, пропонуючи альтернативу нездоровому та ризиковому способу життя.  Такі команди формуватимуться, щоб зіграти у футбол, а також, щоб долучити дітей до прибирання території від сміття.
 
«Досвід показує, що молодь готова рішуче змінити свій спосіб життя, якщо з’являється така позитивна альтернатива, як спорт», – розповідає координатор проекту з боку ЮНІСЕФ Анна Суходольська. Координатор проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» Карітасу Київ – Ольга Байдарова, вважає спорт одним із найпрогресивніших форм соціалізації дітей із неблагополучних сімей.
 
Впродовж лютого та березня, на першому етапі проекту, формувались команди, діти тренувались та брали участь у відбіркових іграх в закритих приміщеннях Києва, Одеси та Донецька. У столиці України переможцем  відбіркових змагань стала футбольна команда «Мрія», складалася з підопічних проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» Карітасу Київ. На завершальні змагання збірні команди з цих міст приїхали до Донецька. Напередодні турніру юні футболісти, а це 30 дітей, долучилися до прибирання парку міста.  А наступного дня усі вони взяли участь у турнірі з міні-футболу на території Донбас-Арени, де відбулося представлення Кубку FIFA. Переможцями футбольних змагань стали донецькі хлопці із команди «Фортуна», друге місце посіяли підопічні Карітасу Києва, третє – одеська команда «Домовенок».
 
За благородні зусилля, спрямовані на захист довкілля та активний спосіб життя, усіх учасників турніру запросили відвідати церемонію відкриття Кубку FIFA. «Діти були захоплені Донбас-Ареною, вони змогли побути всередині стадіону, де їм провели екскурсію, – переказує враження своїх підопічних Ольга Байдарова. – Юним футболістам організували розважальні заходи: конкурси з м’ячем, настільний футбол та можливість розфарбувати обличчя як справжні футбольні вболівальники».
 
Під час наступного етапу проекту, який триватиме впродовж квітня-вересня, діти з дитбудинків та притулків Києва, Донецька та Одеси організовуватимуть команди, щоб на власному прикладі показати любов до довкілля, прибираючи території від сміття, а також грати у футбол.  Загалом, за рік проект має на меті залучити до 500 дітей та організувати 30 таких заходів.
 
 
Додаткова інформація:
Згідно з офіційними даними, чисельність населення в Україні на кінець 2009 року становить майже 46 мільйонів чоловік, з яких близько 10 млн. – у віці до 18 років. З них – близько 80 000 дітей, які постійно проживають в спеціалізованих закладах.  Немає жодної офіційної статистики щодо кількості дітей і молодих людей, які живуть і працюють на вулицях України, але їх кількість варіюється від 40 тис. до 300 тис. чоловік. Найбільш схильні до небезпечної поведінки ті діти, які позбавлені батьківської опіки, безпритульні, з неблагополучних сімей. Вони схильні до наркоманії, алкоголізму, тютюнопаління, продажу сексуальних послуг, насильства. Тому требе показати «Червону картку дитячій бездоглядності»!

При написанні статті використовувалися матеріалами Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Фундації Кока-Кола.

Підйомники для важкохворих


Завдяки Карітасу лікарня має підйомники
24.03.2010
Карітас передав в тимчасове користування Коломийській центральній районній лікарні два підйомники для важкохворих та інвалідів. Лікарі стверджують, що це значно покращить роботу медперсоналу, оскільки прилади вперше з’явилися в установі.



 
Підйомники працюватимуть у двох відділах лікарні – реанімаційному та травматологічному. Саме тут прилади найбільш потрібні, стверджує завідувач реанімаційним відділом Віталій Олійник.
 
Медсестрам до цього було важко працювати, оскільки важкохворі бувають вагою понад ста кілограм. Часто пацієнтів приходиться транспортувати у відділення, на обстеження, в операційну. «І тут виникають проблеми щоб хворого перекласти на каталку або ліжко. А цей підйомник пристосований, щоб без великих зусиль, зручно і легко транспортувати людину», – додає лікар.
 
Вартість кожного підйомника складає біля 9 тисяч гривень. Підйомники куплені на кошти BMZ (німецького уряду), в рамках проекту Домашня опіка в першу чергу для покращення умов лікування клієнтів Домашньої опіки, які в силу стану свого здоров’я часто відвідують цю лікарню. Раніше переміщатись з інвалідного візочка чи з ліжка після операцій та інших медичних процедур для них було складно. Завдяки підйомникам – справи покращилися.

«Завдяки Карітасу України і нашим партнерам ми змогли передати підйомники лікарні, які, сподіваємося, будуть корисними для людей», – розповідає директор Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Сергій Триф’як.

 
Це лише частина благодійної діяльності Карітасу, тож зупинятися на цьому не планує…
 
Відеоматеріал телеканалу НТК.
 
{youtube}eNT9ycj5JiE{/youtube}

За життя необхідно боротись…


У Львові з’явиться центр сучасної дитячої хірургії
26.10.2010
25 жовтня у приміщенні Львівської обласної лікарні ОХМАТДИТ відкрили відділення дитячої хірургії, яке  перетвориться на Центр сучасної  дитячої хірургії. Цьому святковому відкриттю передувала благодійна акція: «Врятуй маленьке життя – зроби великий вчинок», яку в лютому



цього року започаткував Карітас Львів УГКЦ.
За цей період організаторами акції було проведено ряд заходів по збору коштів, велась постійно інформаційна  кампанія по залученню нових жертводавців.  Після певного розголосу та перших успіхів у ході акції до її підтримки вирішило долучитись і Обласне управління охорони здоров’я, виділивши кошти на продовження ремонтних робіт у післяопераційних палатах.
На відкриття відділення Дитячої малоінвазивної хірургії прибули голова Львівської обласної державної адміністрації Василь Горбаль, начальник обласного управління охорони здоров’я Сергій Федоренко, ректор Львівського медичного університету Борис Зіменковський, представники громадських організацій. 
 
Отець ректор Львівської духовної семінарії Микола Фредина провів освячення відремонтованого приміщення та нового обладнання  хірургії.  У своєму слові о. Микола пригадав, що Бог є любов, тому лікарі і молодший медичний персонал повинні виявляти свою любов до кожної дитини, як до дитятка Божого. 
Після  відкриття хірургії виступили організатори акції. Працівники Карітасу Львів УГКЦ подякували всім жертводавцям за підтримку. Особливо відзначили лікаря Андрія Дворакевича та генерального  директора будівельної фірми «Еталон» Романа Лобая, який незважаючи на обмеженість у фінансах продовжив ремонтні роботи. Голова Львівської ОДА наголосив на необхідності продовжувати розвиток традицій соціально відповідального бізнесу.  
 
Працівники Карітасу Львів УГКЦ задоволені тим, що їм вдалося підтримати добру справу зі створення сучасної хірургії, допомогти перетворити ідею у благодійний проект, зібрати пожертви.  Бо це свято  для всіх мешканців Західної регіону України. Головна мета благодійного проекту – покращення медичного обслуговування дітей, порятунок дитячого життя, яке є безцінним для всіх, хто дбає про майбутнє України.        
* Матеріали про збір коштів станом на 9 липня 2010 року.

Визнання діяльності Карітасу


Дзвениславу Чайківську нагородили орденом
03.03.2010
Міністр охорони здоров’я України Василь Князевич нагородив директора Шпиталю імені Митрополита Андрея Шептицького Дзвениславу  Чайківську заохочувальною відзнакою в галузі охорони здоров’я – орденом святого Пантелеймона. У 2007 році публічно вже визнавали діяльность Шпиталя Шептицького –



нагородили званням «Благодійником року».
 
Дзвенислава Чайківські вже багато років працює у Шпиталі Шептицького, зараз є членом робочої групи Карітасу Європи, радником Карітасу України з проблем ВІЛ/СНІДу. Донедавна була національним координатором програм Карітасу України з охорони здоров’я.
 
Згідно з  Угодою про співробітництво та партнерство  між МОЗ України та Радою Церков, Орден святого великомученика і цілителя Пантелеймона встановлено для нагородження громадян за видатні особисті заслуги в галузі охорони здоров’я, за благодійну, гуманістичну та громадську діяльність. Нагородження  орденом здійснюється на підставі спільного  рішення Комісії у складі керівництва церков та Міністра охорони здоров’я України.
 
Запровадження заохочувальної відзнаки в галузі охорони  здоров’я міністр вважає суттєвим кроком у побудові майбутньої співпраці лікаря та духовного наставника на шляху до здоров’я нації.
 
Виступаючи 3 березня на розширеній Колегії МОЗ України, міністр Василь Князевич наголосив на важливості співпраці медицини і церкви в напрямку лікування людини. «Адже фізичне і духовне здоров’я – запорука щасливого довголіття», – додав він.
Довідка:
Шпиталь Шептицького заснований у 1902 році Курією Львівської архиєпархії УГКЦ з ініціативи Митрополита Андрея Шептицького. Основною метою створення Народної лічниці на початку XX століття було започаткування благодійної установи «для несення дарової лікарської помочі мешканцям Львова і цілої Галичини без різниці віросповідання і народності». Це покликання Шпиталь Шептицького намагається виконувати і сьогодні. Шпиталь Шептицького цілковито фінансується з пожертв і благодійних внесків, які надходять від місцевих добродійників та з-за кордону.

Превентивна допомога


Українці вдячні Філядельфійськії Архиєпархії УГКЦ за перемогу над грипом
01.03.2010
Під час другої хвилі епідемії грипу співробітники Карітасу України активно працювали, щоб запобігти захворюванню своїх підопічних. Допомога вірних Філядельфійської Архиєпархії УГКЦ дозволила придбати ліків на $40 тис. для



найбільш незахищених верств населення – дітей, осіб похилого віку, ВІЛ-інфікованих. Серце бенефіціарів торкнуло бажання людей протягнути їм руку милосердя.
 
3 грудня  у Львові під час зустрічі Архиєпископа Української Греко-Католицької Архиєпархії Філадельфії Стефана Сороки та президента Карітасу України Андрія Васьковича була досягнута домовленість про передачі коштів у розмірі $40 тис. на боротьбу з розповсюдженням епідемії грипу. Необхідну суму зібрали вірні Філядельфійської Архиєпархії УГКЦ.
 
«Карітас України не ставив собі за мету підтримати усіх мешканців країни. Цільовими верствами населення, яким надавалася підтримка, стали найбільш уразливі групи: особи похилого віку, діти вулиці та діти із кризових сімей, ВІЛ-позитивні дорослі та діти, а також пацієнти Шпиталю Шептицького у Львові», – розповідає деталі акції генеральний секретар Карітасу України Анатолій Козак.
 
«Коли пандемія досягнула критичної точки, ми усі побачили реальну паніку на вулицях, особливо у Західній Україні. Буквально через декілька днів, усі аптеки залишились без запасу вітамінів, імуностимулюючих та протигрипозних препаратів» – зазначив Анатолій Козак. – На жаль, саме найбідніші верстви населення опинились у найбільш критичній ситуації. З огляду на послаблену імунну систему, недоїдання та інші супутні фактори, вони стали найкращими цілями такого захворювання, як грип. Проводячи ці превентивні заходи ми подаємо чіткий сигнал не лише для бідних, але й для решти українського суспільства, що їх не забули».
 
Акцією було охоплено близько 1000 осіб усіх перелічених категорій. Допомога надавалася через мережу регіональних осередків Карітасу в Україні: у Львові (Карітас Львів і Шпиталь Шептицького), Тернополі, Івано-Франківську, Хмельницькому, Києві, Донецьку, Одесі, Сокалі, Дрогобичі, Бориславі, Коломиї і Чорткові.
 
Загалом було придбано 2045 пакетів із медикаментами, а саме: 690 пакетів для людей похилого віку, що містять Гепадиф, Седасен, Тизин, вітамін С; 940 пакетів для дітей, що містять Аміксин, сироп «Бронхіпрет», Тизин, вітамін «Кіндер-Біовіталь» і 415 пакетів для ВІЛ-інфікованих дітей і дорослих, що містять Біофер, Седавіт, Тизин, вітаміни Centrum. Ліки поширювалися включно до лютого 2010 року – допоки волонтери не передали останній препарат.
 
«Допомога була вкрай нам необхідна, адже наше місто було в епіцентрі першої хвилі епідемії», – ділиться враженням директор Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії Сергій Триф’як.
 
Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії розподілив отримані медпрепарати між підопічними проектів «Домашня опіка» та Дитячим соціальним центром, також частину ліків отримали діти-інваліди спільноти «Боже милосердя». Ліки роздавалися за призначенням — дітям та людям похилого віку оскільки вони є найбільш вразливими до хвороби. 38 дітей – підопічні Соціального центру при Карітасі, 12 дітей-інвалідів спільноти «Боже Милосердя» та 48 осіб похилого віку, якими опікується Карітас в рамках проекту «Домашня опіка» отримали комплект з препаратами.
 
 
«У 25% дітей спостерігалися симптоми захворювання і лише застосування цих медикаментів їх ліквідувало, – розповідає волонтер Карітасу у Коломиї (Івано-Франківська область) Наталя Григорчик. – З Божою допомогою всіх дітей, які є підопічними соціального центру обминула епідемія грипу».
 
Запобігання від хвороби є одним із складових загальної цінності подібної допомоги. Увага та турбота ще ніколи не були зайвими для людей, особливо, для уразливих груп населення.
 
«Люди завжди сприймають допомогу з вдячністю і тішаться, що існує хтось, кому не байдуже їхнє життя», – розповіла про реакцію підопічних координатор соціального центру Карітасу Одеси Світлана Колодчин.
 
В Одеському обласному стаціонарі для людей хворих на СНІД не менше раділи від отриманої допомоги лікарі та весь медичний персонал. «Їхні серця торкнуло бажання людей здалека протягнути руку милосердя», – додає Світлана Колодчин.
 
Карітас Хмельницька  у рамках проекту «Консолідація та розширення мобільної роботи з молоддю в Україні» зосередив свою увагу на дітях, бо в регіоні вони є одним із більш незахищених верств населення. «З-поміж усіх речей, найбільше хочеться сконцентрувати свою увагу на відгуках та реакції, які ілюструють те на скільки іноді буває важливою рука допомоги дитині, яка опинилась в складних життєвих обставинах», – каже керівник Соціального центру для дітей та молоді Карітасу Хмельницька Дмитро Лисий. 
 
Дівчинка Юля М. часто хворіла гостро респіраторні захворювання, але після лікування  сиропом «Бронхіпрет» та краплями «Тизин», одужала через п’ять днів. Вона прийшла в соціальний центр Карітасу і вигукнула: «Такі Ваші ліки класні! Дякувати Богу, що я пропустила мало уроків і вже ходжу до школи».
 
Маленька Віолета Д. кожної зими хворіє бронхітом, грипом. Лікарі призначали різні ліки, але повного одужання не було. «Коли ми запропонували їй сироп «Бронхіпрет», мати не дуже повірила в те, що буде добрий результат», – поділився Дмитро Лисий. Врешті мати з Віолетою прийшли до Карітасу з вдячністю: «Дуже добрий ефект лікування цим сиропом, ми вдячні тим, хто допоміг нашій дитині отримати їх».
 
Хлопчик Андрій хворіє не перший раз, але не дуже любить вживати таблетки. Працівники спробували його вмовити грою у лікаря і запропонували випити ложечку сиропу «Бронхіпрет». З часом одужання не примусило себе довго чекати.
 
Усі волонтери Карітасу відмічають, що акція відбувалася без жодних проблем, конфліктів та непорозумінь. Люди проявляли надзвичайну відкритість, щирість та вдячність. Тому просили переказати велику подяку усім жертводавцям Філядельфійської Архиєпархії УГКЦ та особисто Владиці Стефану.

Профілактика дитячої безпритульності


Дітей сиріт спробують соціалізувати спортом
26.02.2010
У Києві відбулася презентація проекту «Спорт дітям-сиротам» БФ «Атма-допомога», у рамках якого планується цикл спортивно-оздоровчих заходів для дітей та реконструкція спортивних майданчиків. Експерт Карітасу України переконана, що залучення спорту у соціалізацію дітей – прогресивний крок, який витягає їх з



вулиці.
Як повідомили організатори, основна ідея проекту полягає в організації спортивно-оздоровчих заходів у Києві та Київській області, наприклад, «Веселі старти», літні табори, фестивалі спорту, де діти-сироти зможуть не лише ознайомитися із різними видами спорту, але й відчути командний дух та залучитися до здорового способу життя. «Згідно офіційній статистиці, у Київській області заплановано біля 432 спортивних заходів і лише у двох беруть участь діти-сироти», – пояснює актуальність координатор проекту Юля Галактіонова.
 
На думку керівників фонду «Атма-допомога», успішному втіленню програми сприятиме також реставрація спортивних майданчиків та оновлення інвентарю. «Ми вже зараз шукаємо спонсорів-партнерів, які допоможуть нам відновити достойний облік місць для спортивних занять, – ділиться планами виконавчий директор фонду Олег Вишняков. – Приблизна вартість реконструкції одного майданчика складатиме 70-100 тисяч гривень».
 
Координатор проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» Карітас-Київ Ольга Байдарова, вважає спорт одним із найпрогресивніших форм соціалізації дітей із неблагополучних сімей. «Ми кілька років мали успішний проект з UNICEF «Спорт заради дітей», – розповідає Ольга Байдарова. – Інтеграція командних видів спорту, наприклад, футболу, допомагає хлопцям відчути важливість та значимість». Також, як стверджує експерт, діти вчаться спілкуватися без нецензурної лексики і розширюють коло спілкування. «Особа тренера відіграє надзвичайно важливу роль – в них тоді з’являється авторитет до якого діти прислуховуються», – додає вона. Дух суперництва, навіть у товарійських іграх, об’єднує команду зсередини, виробляє спільні почуття.
Враховуючи багатолітній успішний досвід Карітас України, експерт вважає, що у цьому напрямку є великі перспективи: «І тому ми вітаємо усі ініціативи, що ставлять за мету через спорт сприяти позитивному вихованню дітей».
 
Нещодавно футбольна команда «Мрія», що складена з підопічних Карітасу Київ, провела товарійську гру з командою працівників компанії ALICO. Матч завершився із рахунком 9:9 та передачею від команди працівників ALICO молодим футболістам «Мрії» солодкого шоколадного кубку, яким хлопчаки смакували гуртом. На прощання організатори та учасники цієї спортивної акції висловили взаємне бажання повторити гру або навіть зробити такі зустрічі регулярними.
 
Читати статтю:
Попередження безпритульності серед дітей – Державні та недержавні організації Донецька об’єднують зусилля