Співробітництво крізь роки і країни

20-річчя українсько-німецької дружби Карітасу і Мальтійської служби допомоги 
11.05.2011
28 квітня відбулося святкування 20-річчя партнерства Карітасу і Мальтійської Служби єпархії Івано-Франківськ і єпархії німецького міста

Трір. Святкування  розпочалося з архієрейської літургії у Кафедральному соборі Святого Воскресіння та продовжилося в обласному музично-драматичному театрі.

Участь у святкових заходах взяли правлячий єпископ Івано-Франківської єпархії владика Володимир Війтишин, правлячий єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії владика Микола Сімкайло, а також німецька делегація у складі представника правлячого єпископа Тріру владики Стефана Акермана Людвіг Куна, який багато років працює у відділі зовнішньо-церковних зв’язків у єпархії Трір, керівника відділу у Карітасі єпархії Трір доктора Бернда Кеттерна, заступника керівника Мальтійської Служби єпархії Трір Брігітте Мерцгойзер, референтів по роботі із закордонними Карітасами єпархії Трір Ютти Кірхен та Мальтійської Служби допомоги Тріру Ульріха Матая, а також делегації мальтійців із міста Саарлуй.

Українсько-німецька співпраця розпочалося 20 років тому, коли навесні 1991 року представники Мальтійської Служби м. Трір вперше приїхали до Івано-Франківська. «Довідавшись про страшну економічну скруту в Україні, ми одразу вирішили започаткувати тут благодійну їдальню для обездолених», – пригадує Брігітте Мерцгойзер.

20-річне співробітництво переросло сьогодні у міцну дружбу і повноцінне партнерство. Починаючи з 1991 року Карітас та Мальтійська Служба Допомоги розвинули спільно багато соціальних і суспільно-корисних проектів: проекти для неповносправних осіб, дітей-сиріт, благодійна їдальня, вишкіл волонтерів, спеціальні курси для лікарів і волонтерів з системної терапії, фінансування літніх таборів.

«Усе це нам вдалося завдяки прекрасній співпраці і неймовірно великій жертовності багатьох людей у Трірі. Лише з 2000 року на роботу Карітасу і Мальтійської Служби в Івано-Франківську було виділено майже 706 тисяч євро», – розповів доктор Бернард Кеттерн.

Під час урочистої академії розповідалося про історію заснування Карітасу в Івано-Франківську, історію багатолітньої співпраці з єпархією міста Трір, відбулися презентації проектів, якими сьогодні опікується франківський Карітас. Особливо присутніх вразили номери, які виконували діти-інваліди та виступи набувачів проектів.

Голова обласної ради Олександр Сич на урочистій академії вручив нагороди «За заслуги перед Прикарпаттям» німецьким гостям, а також директору Карітасу Івано-Франківськ УГКЦ отцю-мітрату Володимиру Чорнію та виконавчому директору франківського Карітасу Наталії Козакевич. Подяку за плідну працю отримали також інші працівники Карітасу, які своєю щоденною працею забезпечують ефективну діяльність усіх проектів благодійного фонду.

Зі свого боку отець Володимир Чорній подякував усім людям доброї волі, які за ці роки своєю щедрістю та милосердям дали можливість надавати допомогу потребуючим людям в Україні. Також слова подяки звучали до владик, зокрема владиці Володимиру, який допоміг завершити будівництво Карітасу в Крихівцях і по сьогодні опікується його діяльністю, президенту Карітасу України Андрію Васьковичу, а також голові Івано-Франківської облдержадміністрації Михайлу Вишиванюку та міському голові Віктору Анушкевичусу.
 

Благодійність та охорона здоров’я: неможливе можливо!

У Києві відбулась зустріч благодійників і чиновників, що працюють з охороною здоров’я
08.05.2011
Наприкінці квітня у Києві відбулась чергова зустріч у рамках проекту «Відверта розмова» ─ «Благодійність у сфері охорони здоров’я: основні

гравці та правила гри».
 
До заходу долучилось близько 25 учасників, що представляли  благодійні фонди, державні служби і громадські організації України, що здійснюють свою діяльність у сфері охорони здоровя. Серед них було представлено «Відродження», «СТОПРАК», «Україна 3000», «Крона», «Здоров`я українського народу», «Карітас України», «Дитяча лікарня майбутнього», Головне управління охорони здоров`я КМДА, Міністерство охорони здоров`яУкраїни.

Найбільш гострі проблеми у сфері охорони здоров’я, які стали предметом зустрічі і обговорення, були:
1. Сьогодні благодійність в медицині в Україні – це гасіння пожежі, а не подолання її причини.
2. Відсутність прозорості у секторі охорони здоров’я.
3. Низький рівень управлінської культури в медичних закладах..
4. Відсутність можливості проведення соціальної експертизи реальних потреб медичного закладу.
5. Складна ситуація із забезпеченням нового обладнання, що закуповується благодійниками, витратними матеріалами та фахівцями.
6. Великі труднощі у впровадженні системної благодійної допомоги в медичні сфері.
7. Низький рівень співпраці з засобами масової інформації.

Метою заходу, що організовує Український форум благодійників, є не лише зустрічі і дискусії, але й колегіальні рішення, що підлягають виконанню самим учасниками асоціації. Отож, на даній зустрічі було висловлено пропозиції учасників зустрічі щодо можливих подальших дій:

1. Започаткувати координацію благодійної діяльності у сфері охорони здоров’я між благодійниками: благодійні організації та фонди мають доповнювати один одного, а не повторюватися.
2. Створити робочу групу з представників благодійних організацій, які опікуються сферою охорони здоров’я, для розробки спільної стратегії просування інтересів перед державою.
3. Проводити спільні інформаційні кампанії та кампанії з адвокатування та лобіювання інтересів пацієнтів та медичних закладів перед державою.
4. Провести дослідження стосовно того, скільки коштів витратили благодійники на підтримку медичної сфери, і таким чином показати, скільки державних коштів було заощаджено завдяки такій підтримці.
5. Протоколювати наступні зустрічі щодо питання взаємодії благодійників у сфері охорони здоров’я для того, щоб рухатися далі, а не починати розмову з «білого аркушу паперу».
6. Обговорити в середовищі благодійників ситуацію навколо благодійного проекту «Лікарня майбутнього». Розглянути можливості проведення публічної інформаційної кампанії щодо благодійного проекту «Дитяча лікарня майбутнього».
7. Популяризувати ідею створення Опікунських рад при лікарнях та інших медичних установах, які б відігравали роль фандрейзингового відділу лікарень та були об’єднуючим ланцюгом між лікарнею та благодійниками.
8. Об’єднати зусилля для лобіювання скорочення ліжкового фонду України та приведення його у відповідність до світових стандартів.

Джерело інформації:
www.ufb.org.ua
 

Благодійником може стати кожен!

У Нововолинську завершилась щорічна благодійна акція “Допоможи ближньому” 
07.05.2011
Громадські та державні служби із м. Нововолинськ, що на Волині,  в час Великодня провели благодійну акцію для сімей, які

опинилися в складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та інвалідів. 
 
Організаторами заходу виступили  Карітас Волинь, Нововолинський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді,  осередок Суспільної служби України  та місцеве об’єднання християнських церков.

Згідно задуму благодійної акції у залах супермаркетів м. Нововолинськ були  встановлені спеціальні корзини, куди можна було покласти додаткову покупку – продукти харчування, солодощі, іграшки, засоби побутової хімії тощо. По закінчені акції усі придбані товари були роздані потребуючим дітям та їх сім’ям.

Благодійна акція „Допоможи ближньому” дозволила стати вагомим благодійником усіх бажаючих. Адже такий внесок не вимагав значних фінансових затрат, однак приніс радість багатьом потребуючим сім’ям з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах, інвалідам, дітям-сиротам.

В результаті акції корисні подарунки отримали 78 сімей, з яких 131 дитина.

«Ми хочемо, щоб мешканці нашого міста не залишались байдужими до дітей та сімей, що потребують матеріальної допомоги. Адже своїми добрими вчинками вони передадуть таким сім’ям і дітям любов, тепло і радість. Дозволять відчути нашу турботу про них, готовність допомагати і ділитись. Діти – це дійсно наше майбутнє, майбутнє нашої країни, і тому їм необхідно приділяти особливу увагу, любов і християнські чесноти вже зараз і повсякчас», – сказав о. Володимир Кметь, директор Карітасу Волинь.
 

25-річчя катастрофи на ЧАЕС

Карітас взяв участь в міжнародній конференції про Чорнобильську трагедію 

06.05.2011
Протягом чотирьох днів директор Карітасу Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ о. Ігор Козанкевич приймав участь у конференції,

 присвяченій 25-річчю Чорнобильської трагедії, 
яка відбулася в Білорусії.
Темою конференції, на яку отець був запрошений німецькою благодійною
організацією Rennovabis, було «25 років Чорнобильсь
кої трагедії: що
далі?». Учасниками заходу стали представники з Іспанії, Італії,
Німеччини, Голландії, Молдови, Росії, України та Білорусі.   
 

Як відомо з розповіді о. Ігоря Козанкевича, даний захід мав на меті подякувати людям, що брали активну участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також їх родинам, за те, що взяли на себе основну небезпеку і важливість усунення руйнівного впливу однієї з найбільших у світі екологічної катастрофи.
Також на конференції піднімалось питання передачі пам’яті про Чорнобильську катастрофу наступним поколінням – наскільки це актуально і важливо, якими методами це можна здійснювати. «Йдеться про те, що ми з плином часу, забуваємо, що була така аварія, яких масштабів вона була і скільки людей постраждало.
 
Лихоліття в Японії дещо відновило нашу пам’ять, сколихнуло впевненість у стабільності порядку речей довкола нас. Але прикро, що світ наразі не наважується відмовитися від виробництва атомної енергії, і у розвинутих європейських країнах є ще велика кількість атомних станцій. В нас на першому місці стоїть добробут, вигода, добре життя, але подумаймо, якою ціною ми одержуємо це добре життя?!», – ділиться роздумами о.Ігор Козанкевич.
 
Участь працівників Карітасу України в такій конференції є важливим способом опіки над потребуючими людьми, це шлях до віднайдення особливих методів служіння оточуючим – знаючи вірний підхід, специфіку досвіду і переживань таких людей, володіючи інформацією про те, як з даною проблемою працюють працівники інших організацій.
250 тисяч осіб, що брали участь в ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, вже немає серед живих. Мусимо сьогодні приділяти особливу увагу і допомогу тим, хто з цих людей  живе ще посеред нас, – адже багато з них перебуває в інвалідності, самотності чи навіть бідності, а дехто просто потребує спілкування і нашої поваги.
 

Великдень в реабілітаційному центрі для узалежнених


Владика Юліан Вороновський відвідав “Назарет” на Львівщині 
04.05.2011
У святкові дні Христового воскресіння ми несемо нашим рідним і близьким Великодню радість. Для того, щоб проголосити радість наближення Великодніх свят до реабілітаційного центру



«Назарет» приїхав Владика Самбірсько-Дрогобицької Єпархії – Юліан Вороновський. 
 
Приїзд Владики був несподіванкою для кожного з реабілітантів. Адже не у кожного з них була можливість коли-небудь його бачити, тим паче спілкуватись і прийняти благословіння. 
 
Приїхав Владика не сам, а в супроводі о. Василя Копичина, економа Єпархії, і, звісно, з подарунком для реабілітантів – пасхальними кошиками. О. Ігор Козанкевич, директор місцевого Карітасу, зустрів гостей у «Назареті» і ознайомив їх з діяльністю реабілітаційного осередку. Владика Юліан був приємно вражений здобутками Центру, оскільки від часу його останнього візиту там відбулося багато позитивних змін і нововведень.

Звертаючись до всіх присутніх, Владика Юліан порівняв людські душі з іконами: «Коли ікона запорошується, ми чистимо її, і вона стає як нова, свіжа. Так само і наші душі є покриті порохом, і, коли ми їх чистимо, вони стають прообразом Бога. Кожна людина може впасти, піддатися гріху. Але навіть тоді Христос не покидає її. Христос помер через наші гріхи і заради нас, бо любить всіх  величезною любов’ю.
Будучи тут на реабілітації, уявіть собі, що перебуваєте на реставрації. Шляхом каяття і щирої молитви ви очиститеся, відвалите камінь байдужості, який тисне на ваше серце і дозволите Христові увійти до нього. Звісно, це нелегке завдання: воно вимагає від нас щоденної духовної боротьби, зміни нашого світогляду, але якщо ми не здамося, то радість Христового Воскресіння наповнить наше щоденне життя».
Завершальними словами Владики Юліана були настанови нести Великодню радість нашим близьким і знайомим, вселяти надію в серця тих, хто в цей час сумує, розчарований, знедолений, дарувати любов усім, хто її потребує, – як це робив Ісус Христос.
 

Великдень в реабілітаційному центрі для узалежнених


Владика Юліан Вороновський відвідав осередок “Назарет” на Львівщині
03.05.2011 
У святкові дні Христового воскресіння ми несемо нашим рідним і близьким Великодню радість. Для того, щоб проголосити радість наближення Великодніх свят до реабілітаційного центру «Назарет» напередодні Великодня приїхав Владика Самбірсько-Дрогобицької Єпархії – Юліан Вороновський.



Приїзд Владики був несподіванкою для кожного з реабілітантів. Адже не у кожного з них була можливість коли-небудь його бачити, тим паче спілкуватись і прийняти благословіння. Приїхав Владика не сам, а в супроводі о. Василя Копичина, економа Єпархії, і, звісно, з подарунком для реабілітантів – пасхальним кошиком. О. Ігор Козанкевич, директор місцевого Карітасу, зустрів гостей у «Назареті» і ознайомив їх з діяльністю реабілітаційного осередку. Владика Юліан був приємно вражений здобутками Центру, оскільки від часу його останнього візиту там відбулося багато позитивних змін і нововведень.

 
Звертаючись до всіх присутніх, Владика Юліан порівняв людські душі з іконами: «Коли ікона запорошується, ми чистимо її, і вона стає як нова, свіжа. Так само і наші душі є покриті порохом, і, коли ми їх чистимо, вони стають прообразом Бога. Кожна людина може впасти, піддатися гріху. Але навіть тоді Христос не покидає її. Христос помер через наші гріхи і заради нас, бо любить всіх  величезною любов’ю.
 
Будучи тут на реабілітації, уявіть собі, що перебуваєте на реставрації. Шляхом каяття і щирої молитви ви очиститеся, відвалите камінь байдужості, який тисне на ваше серце і дозволите Христові увійти до нього. Звісно, це нелегке завдання: воно вимагає від нас щоденної духовної боротьби, зміни нашого світогляду, але якщо ми не здамося, то радість Христового Воскресіння наповнить наше щоденне життя».
 
Завершальними словами Владики Юліана були настанови нести Великодню радість нашим близьким і знайомим, вселяти надію в серця тих, хто в цей час сумує, розчарований, знедолений, дарувати любов усім, хто її потребує, – як це робив Ісус Христос.
 

Трудове навчання в Карітасі Київ

В Києві розпочались майстер-класи “Школа життєвих умінь” 
01.05.2011
З початком весни у Києві в рамках проекту “Мобільна робота з молоддю в Україні” почала діяти так звана “Школа життєвих умінь”. Відтепер паралельно з іншими навчальними та

просвітницько-профілактичними програмами працівники Карітасу сприяють розвитку життєво важливих
навиків у рамках своєрідних виробничих міні-майстерень. Фахівці різних
спеціальностей пропонують дітям уміння і навички, які обов’язково
згодяться в житті: кулінарія, по
шиття дрібних виробів і ремонт одягу,
виконання господарських ремонтних робіт, виготовлення виробів з дерева
та інше.

 
Програму «Кулінарний майстер-клас» розпочали з приготування добре відомої всім страви – картопляні зрази. Основний склад учасників кулінарних майстер-класів – дівчатка-підлітки. З кожною новою стравою дівчата стають все більш обізнаними в українській кухні, здобувають досвід і впевненість в приготуванні дедалі складніших страв, – різні види холодних закусок, вареників, котлет, пампухів тощо.
 
«Навчитися швейним премудростям наші підопічні можуть у швейній майстерні. Спочатку ми навчали дітей виготовленню різних сувенірів, гарних дрібничок, а з квітня займаємось в рамках повноцінних швейних майстер-класів», – розповідає працівник Карітасу Київ Ольга Маяровська.
 
Інший працівник Карітасу провів уже три майстер-класи з навчання навикам господарювання. «Ці заняття умовно називаємо “Чоловік-господар”. Перше заняття відбулось на початку квітня, і на ньому підлітки навчались базовим способам роботи з теслярським інструментом, деревом. В результаті чоловічих старань юні майстрині з художніх занять отримали поличку для виробів декупажу та сувенірів. На другому занятті більш юні хлопці скрутили табуретку», – ділиться Олександр Миколайович.
 
Приємно, що трудові заняття стають подією не лише для учасників, а й для інших дітей, які спостерігають за роботою або користуються результатами праці. Участь у майстер-класах в “Школі життєвих умінь” є не лише обов’язком, не лише корисною справою, але й приємністю. Це досягається завдяки зацікавленості та досвіду працівників, які проводять заняття, також завдяки доброзичливій атмосфері, що панує в Соціальному центрі.
 

Підвищення кваліфікованості працівників РЦ «Назарету»


Започатковано цикл навчальних занять для працівників реабілітаційних центрів 
29.04.2011
В Україні щороку суттєво зростає кількість людей, залежних від алкоголю і наркотиків, серед них –



велика кількість молоді та жінок. Дані Національної ради з питань охорони здоров’я  свідчать, що через алкоголізм в нашій країні кожен рік помирає понад 40 тисяч людей. Рівень вживання
алкоголю українцями сягає приблизно 12 літрів на душу населення щороку
лише за офіційною статистикою. Такою ж жахливою є статистика вживання
наркотичних речовин: сьогодні в Україні регулярно вживають наркотики 5
млн. осіб, 20% від загальної цифри – це школярі, 60% – молодь у віці
16-30 років, і 20% – особи зрілого віку.
 
Карітас України надає вирішенню цьому питанню велику роль, і показово це виражається у діяльності реабілітаційного центру «Назарет» (м. Дрогобич, Львівщина).
 
Віднедавна працівники реабілітаційного центру для узалежнених «Назарет» отримали можливість проходити навчання та супервізії з відомими тренерами, психологами та супервізорами з питань залежностей – Мирославом та Жанною Станішевськими. Ці заняття відбуваються щомісяця по 3-4 дні і мають на меті професійну підготовку працівників для роботи з особами, що мають алко- чи наркозалежність. Навчання передбачають проведення індивідуальних та групових супервізій для того, щоб допомогти вирішувати проблеми, що виникають в роботі команди, та шукати розв’язки у складних ситуаціях.
 
«За час навчання було висвітлено та проаналізовано  основні види наркотиків, їх походження, підвиди, способи застосування і особливо наслідки вживання. У кожної з наркотичних речовин є свій спосіб застосування, тривалість дії, свої психосоматичні наслідки та поведінкова симптоматика. І єдине, що їх об’єднує – це спільний кінець, тобто смерть. Якщо не припинити їх вживати… Можна подумати: для чого нам це знати, якщо ми мусимо навчити людину позбутися цієї залежності. Але такі знання допомагають нам проаналізувати стиль поведінки людини при вживанні різних наркотичних засобів, їх емоційні та психофізичні прояви. Уся навчальна теорія підкріплювалась прикладами, які тренери наводили з особистої практики», – розповідає Віталій, консультант  осередку «Назарет».
 
Керівник проекту РЦ «Назарет», Олександра Козанкевич, поділилась, що для неї особисто найважливішим було вивчення вказівок як працювати з реабілітантами, тобто важливість вступного діагностування клієнтів, їх індивідуального ведення щоденників почуттів та аналізу дня для вивчення самого себе, також вміння критично дивитися на свої вчинки. 
 
“Засвоєну інформацію, отримані під час цих навчань знання,  – каже О. Козанкевич, можна використати не тільки у роботі з людьми, залежними від алкоголю та наркотиків, але  також і у повсякденному житті.” Такої думки дотримуються всі працівники центру, які взяли участь в цих кількаденних навчаннях.
 

Шпиталь Шептицького рятує новонароджених малят


В четвер, 31 березня близько 20.00, у Львові у «Вікно життя» при Шпиталеві Шептицького, на вул. Озаркевича, 4, було вкладено новонароджене немовля.



За кілька хвилин прибула швидка допомога і працівники міліції. Дівчинка, як було з’ясовано при медичному огляді працівниками шпиталю, віком до 7 днів, цілком здорова, доглянута і в чистих пелюшках. Зараз вона перебуває у Дитячій міській лікарні на вул. Пилипа Орлика.«Вікно життя», – це спеціальний пункт, де матері можуть анонімно з тих чи інших причин залишати свою новонароджену дитину. Такі спецпункти для новонароджених дітей роками успішно працюють у Польщі та Чехії, в Україні – у Львові, Тернополі і віднедавна в Києві.

Львів має сумний досвід, коли у листопаді 2009 року, після піврічного існування «Вікна життя» при пологовому будинку на вул. Дж. Вашингтона, новонародженого малюка підкинули в центрі міста, під церкву Св. Юра. Дитина була доношеною і абсолютно здоровою, але помітили її надто пізно – дитя захворіло і померло. Після цього випадку новий пункт “Вікна життя” створили наприкінці 2009 року поблизу церкви Юра, ближче до центру міста, у Шпиталі Шептицького.

Проблема матерів, які не мають змоги чи бажання виховувати новонароджену дитину, є надзвичайно актуальною. «Не слід вважати, що підкидають дітей лише неблагополучні жінки із так званої групи ризику!», – каже Дзвенислава Чайківська, керівник Шпиталю Шептицького. «Так, на жаль користування «Вікном життя» є не надто частим і втішним. Частково через низький рівень інформування громадськості, просвітницької роботи на дану тему. Зокрема, існує багато критики стосовно функціонування таких спецпунктів, – мовляв це популяризує відмову від материнства, безвідповідальність і аморальність суспільства. Але врятовані життя малюків, які ми маємо змогу бачити, варті існування пунктів «Вікно життя»», – переконана Д. Чайківська.

До такого вчинку – відмовитись від своєї новонародженої дитини – може призвести сукупність кількох банальних причин: батько не визнає свого батьківства і відповідальності за виховання малюка, батьки матері засуджують вагітність доньки, у матері немає помешкання чи фінансової забезпечності, народження малюка є невчасним на думку матері тощо. В такій ситуації від молодої жінки складно очікувати адекватних вчинків.

Стратегія розвитку допомоги потребуючим людям


Партнери Карітасу зустрілися в Коломиї
01.04.2011
23 березня в Коломиї відбулася нарада Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії з партнерами із Чехії, регіональними організаціями Карітасу України з м. Тернопіль і трьох містечок Львівської області.



Основними питаннями зустрічі було обговорення суті доброчинності та її ролі в розвитку благодійних організацій, також громадянського суспільства. Велику частину наради було відведено обговоренню важливості встановлення міцних зв’язків з іншими громадськими організаціями, постійної комунікації і партнерства з ними. Карітас-Оломоуц поділився своїм багатим досвідом у цій сфері, ознайомив із напрацьованими механізмами роботи.

Оскільки Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії успішно реалізовує одночасно декілька великих і перспективних проектів, усім гостям було цікаво на практиці познайомитися з такою роботою. Отож, учасники наради вирушили в тур по об’єктах, де працює місцевий Карітас. Їх чекало щире здивування охопленням різних соціальних проблем і подальшими перспективами роботи Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії в своєму регіоні. В свою чергу Сергій Триф’як, директор Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії, висловив своє сподівання на ближчу співпрацю із іноземними і національними партнерами для реалізації нових соціальних проектів, які допоможуть багатьом незахищеним верствам населення України.