27.12.11
Впродовж 13-17 грудня делегація чиновників і працівників громадських організацій зі Львова і Києва, що задіяні до сфери надання соціальних послуг населенню, із робочим візитом перебували у Нідерландах. Темою візиту було дослідження і перейняття досвіду іноземних колег системи соціального захисту.
Організатором програми зустрічі українських і голландських колег, що працюють задля опіки людьми похилого віку, були організації SOFT Tulip і Lelie Zorg Group, спільно з Vineyard Council – мережею національних служб по опіці за пристарілими людьми.
Анатолій Козак, генеральний секретар Карітасу України, розповідає: «Ця подорож ? попри те, що я побував у більшості європейських країн ? мене суттєво здивувала і змусила задуматись. Направду в голландців є чому повчитись!
Особливо у сфері надання соціальних послуг. Скажімо, мене дуже здивував той факт, що бюджет одного лише будинку для 120-ти пристарілих осіб дорівнює приблизно загальному бюджету Львова, і все це завдяки медичного страхування впродовж життя. Це не говорячи про систему соціального захисту, медицини назагал. Завдячуючи здебільшого системі страхування.
Інше, що і смішно, і сумно водночас ? це те, що представники національної і місцевої влади, міністерств для того, аби врешті зустрітись і обговорити нагальні питання потреби і шляхів
реформування систем соціальних послуг чомусь знаходять діалог не в Україні, а далекій Голландії.
Це дивно з одного боку, але ми раді, що бодай там ми нарешті зав’язали контакт і переговори із чиновниками, що мало б оптимізувати і пришвидшити розвиток унікального проекту «Домашня опіка», яким ми займаємось в Україні вже понад 10 років.
Для представників української делегації було спрезентовано мережу голландських геріатричних закладів, установ для алко- та наркозалежних, служб по наданню соціальних послуг для людей з особливими потребами, паліативної опіки та інші. Також українці, що працюють у
сфері надання соціальних послуг, ділились власним досвідом ? про те, як в нашій країні працюють із потребуючими людьми похилого віку, онкохворих, неповносправних, тих, хто живуть із ВІЛ, церебральним паралічем тощо.
Сподіваємось, такий міжнародний обмін досвідом та переоцінка ситуації в сфері соціальної політики дадуть бажані результати і сприятимуть розвитку українського суспільства!



чином і в якій мірі дитина повинна реалізовувати це право. Обов’язок держави і суспільства ? сприяти розвитку і самореалізації наших дітей і молоді!
ітям. А справа це зовсім нелегка! «Треба всі подарунки взяти, щоб нікого не оминути, та спішити до дітей, щоб швидше подарувати їм радість та віру в здійснення мрій. На щастя, допомагали волонтери, які роздавали листи, приймали подарунки та сортували їх», ? каже п. Сергій.
дали в скриньки.
ну допомогу, попри їхній ВІЛ-статус.
що перебувають у кризових умовах життя. Серед них є і ВІЛ-інфіковані.
Знаю, що саме цей фільм внесено до Фонду кіноінституту Чехії. Він просто супер! Після його перегляду ніхто не залишився байдужим – відбувалися активні обговорення, поділ інформацією і враженнями, розповіді із особистого життя. Однозначно, що всі ми знаємо, якою загрозою є ВІЛ і СНІД, але уникаємо цієї інформації. Як і відповідальності…».
ВІЛ-позитивних малюків.
за участі гостей з села Бринь, Галицького району.
багатьом дуже корисним речам. Христинка уміє шити, доглядати за собою, дещо готує. Якщо донька не піде хоча б один день до Карітасу, — це для неї справжня трагедія”.

чекають на це свято. Адже вони знають – за їхню слухняність, старанність, працьовитість Святий принесе їм безліч подарунків», – каже він.