21.02.12
У відповідь на запит Карітасу України в сприянні облаштуванню мережі пунктів обігріву для безпритульних та інших соціально незахищених людей на базі існуючих благодійних їдалень при регіональних організаціях Карітасу відгукнулись благодійники із Карітасу в Німеччині та Відні. Вони перерахували близько 50, 000 євро на створення і функціонування 12 пунктів обігріву і харчування для більш, як 1100 потребуючих осіб.

В даний час Україна страждає від дуже холодної зими, якої не було вже останні 6 років – температура ночами становить менше 30C. Холодна погода, яка в основному характерна для Східної України, в даний час є і в Західній Україні, і на півдні – в Одеській області та Криму. Хоча проблема визнана українською владою і взята під контроль відповідними службами, як і раніше важко сказати, що ситуація покращилась і українці перебувають під захистом та відповідною опікою.

За даними українського Міністерства надзвичайних справ станом на 7.02.2012 близько 4, 000 опалювальних наметів були створені по всій країні, щоб забезпечити необхідне житло для безпритульних людей та інших нужденних.

Там вони можуть провести відігрітись і отримати мінімальний набір їжі – гарячий чай, печиво, в деяких випадках бутерброди. За даними того ж міністерства, служби соціального патрулювання за час аномальних морозів провели понад 4 тис. патрульних рейдів, під час яких було виявлено майже 5 тис. осіб, які потребували сторонньої допомоги.

Але ситуація досі залишається критичною – за даними українського Міністерства охорони здоров’я за цей період понад 150 осіб померли від переохолодження. Очевидно, що ця цифра є заниженою, оскільки вона не включає тих, хто помер через ненадання медичної допомоги та загострення хронічних захворювань. Журналісти зазначають, що багато з державних пунктів обігріву і харчування потребуючих людей в Україні існують лише на папері. Наприклад, у Львові журналісти виявили, що з 117-ти заявлених центрів на регулярній основі працюють лише 9.

«Відтепер завдяки підтримці іноземних благодійників Карітас України має змогу збільшити власну спроможність допомагати людям, що потерпають від аномальних холодів.

Всі регіональні організації Карітасу України мають досвід функціонування благодійних їдалень, пунктів видачі гуманітарної допомоги, також періодично отримують благодійні пожертви ліками, які передають потребуючим малозабезпеченим людям.

І зараз, коли Україну охопили люті морози і велика кількість людей потерпає, осередки Карітасу надають гаряче харчування і напої, при потребі – одяг та взуття, надання основної медичної допомоги (дезінфекції та лікування ран, перев’язки, вимірювання артеріального тиску і температури), медикаментів», – зазначає Анатолій Козак, генеральний секретар Карітасу України.

Мережа карітасівських пунктів обігріву і харчування має ряд переваг:
– їдальні знаходяться в стаціонарних будівлях із опаленням;
– клієнти пунктів можуть мати не лише сухий пайок, а й гарячу свіжо приготовану їжу;
– для бездомних людей адреси осередків Карітасу добре відомі, (в той час як інформація про місця намети МНС опублікована в Інтернеті, яким не користуються потенційні клієнти таких пунктів обігріву);
– потребуючі можуть отримати також гуманітарну допомогу;
– працівники Карітасу мають багаторічний досвід надання медичної та соціальної допомоги, і тому їх опіка при потребі носить не короткотривалий чи разовий характер, а комплексно сприяє покращенню умов життя потребуючих людей.

20.02.12
З 6 по 10 лютого у санаторному передмісті Львова, с. Брюховичі, пройшов робочий семінар для працівників Карітасу в Україні. У ньому взяли участь десятеро працівників проекту “Мобільна робота з молоддю в Україні”, національний координатор проекту, двоє директорів регіональних організацій Карітасу, також троє експертів із урядових установ – пані Олена Семикіна, керівник центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді міста Донецьк, пані Ніна Магур, керівник Хмельницького обласного управління у справах дітей, пан Роман заступник начальника Львівського міського відділення у справах дітей. Проводила заняття консультантка Карітасу Німеччини Ірен Бергер. Темою робочих семінарів було планування проектних діяльностей, моніторингу та звітності проекту на 2013-2015 роки.

Розповідає Славко Федчев, соціальний працівник Карітасу Київ: «Робота в перші два дні включала огляд результатів моніторингу нашої діяльності в 2011 році. Що для мене цінно ? розглядали не лише кількісні показники, але й інструменти та способи дослідження, аналізували причини досягнення кожного результату. Далі ми ознайомилися з методикою SWOT-аналізу, теоретичними основами планування. А в наступні дні вже розглядали орієнтовні цілі, результати та індикатори на 2013-2015 роки».

Особливістю цього семінару була присутність і активна участь особливих експертів ? двох представниць влади з Вінницької обласної служби у справах дітей та Донецького міського центру соціальних служб сім’ї, дітей і молоді, також начальника Управління у справах сімї, молоді та спорту Хмельницької обласної ради. Їх зауваження допомогли реалістичніше поглянути на можливості співпраці з органами державної влади, більш фахово розглянути проблеми місцевих українських громад.

Протягом 2012 року ми мусимо підготувати проектну пропозицію для європейських спонсорів. І ця робота розпочалась досить вдало: фахівці з 5 міст України, де працює Карітас, дійшли згоди у ключових питаннях, з урахуванням регіональних особливостей, ? каже п. В’ячеслав із київського Карітасу.

Під час планування нового етапу проекту використовувавсь вже доволі поширений метод – логічна схема проекту, в якій орієнтиром для планування є не діяльність, а поставлені цілі та завдання, а також логічно з ними пов’язані індикатори – наочні показники досягнення того чи іншого очікуваного результату. Такий підхід стимулює працівників виходити за рамки комфортного та знайомого вже кола діяльностей, і вибирати та впроваджувати ті діяльності, які насправді можуть спричинити зміни у житті користувачів проекту, які ми плануємо досягнути.

Метою проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні», що здійснюється за сприяння Карітасу Німеччини та фінансової підтримки Німецького уряду, є сприяння реінтеграції та соціальній адаптації дітей та молоді, які опинились у складних життєвих обставинах, підтримка молодих сімей та сімей із дітьми в кризі. Мобільна робота з молоддю Карітасу України побудована на довірі і добровільності, і пропонує дітям та молодим людям можливості для розвитку, надає шанс у подоланні складних життєвих ситуацій. Ціль нашої роботи – не змінити життя людини, але запропонувати їй альтернативу, допомогти покращити своє життя самостійно.

Працівники соціальних центрів Карітасу надають психолого-соціальний супровід дітям та молоді. Окрім забезпечення базових потреб, важливим є створення умов для духовного, креативного, психологічного та соціального розвитку дітей та молоді. На постійній основі організовуються гуртки, тренінги, арт-терапія та ігри, проводяться екскурсії з метою ознайомити дітей з історією, географією, природою, культурою рідного краю.

Також функціонують власні футбольні команди, беруть участь у спортивних змаганнях, відпочивають та навчаються на літніх таборах, ходять у походи горами. З метою заохотити батьків та допомогти їм покращити психологічні та побутові умови для дітей, працівники Карітасу надають так само індивідуальний соціальний супровід та консультацію кризовим сім’ям.

19.02.12
З січня 2012 року в Івано-Франківському Карітасі розпочато роботу з надання медико- соціальних послуг для невиліковно хворих людей. В Карітасі на базі медико-соціального центру «Домашня опіка» створено мобільну мультидисциплінарну паліативну команду, до складу якої увійшли 2 медсестри, 1 соціальний працівник та духівник. Надання допомоги відбувається в рамках реалізації проекту «Паліативна допомога в Івано-Франківську» завдяки фінансуванню Карітасу Відня (Австрія).

Протягом січня команда нового проекту відвідувала підопічних, які перебувають під опікою медико-соціального підрозділу «Домашня опіка». Таким чином, працівники нового підрозділу ознайомились з філософією надання медичної та соціальної допомога для одиноких та важко хворих людей похилого віку.

Передумовою впровадження нового напряму роботи є те, що останнім часом прогресуюче старіння населення України і зміна структури захворювань в бік невиліковних хворіб призводить до збільшення кількості пацієнтів, які в міру прогресування хвороби поступово втрачають можливість самообслуговування та потребують активної допомоги у зменшенні симптомів і больового синдрому.

Саме такі хворі потребують паліативної допомоги і лікувальних заходів, спрямованих на симптоматичне лікування та тимчасове полегшення страждання. «Карітас має на меті запропонувати пацієнтам комплекс заходів та послуг паліативної допомоги, які спрямовані на покращення якості життя невиліковно хворої людини на останніх етапах її життя. Це означає зменшення страждань, підтримка максимально можливої активності та участі у суспільному та родинному житті», – каже Оля Соляник, координатор проекту в Івано-Франківську.

Зважаючи на досвід роботи інших громадських організацій, Карітасу та медичних установ в галузі надання паліативної допомоги, робота мультдисциплінарної команди буде направлена на:
• опіку і догляд за хворими вдома;
• надання допомоги у веденні домашнього (хатнього) господарства;
• навчання по догляду за хворими для членів сім’ї, самих хворих і інших осіб, що опікуються хворими;
• надання в тимчасове користування обладнання для догляду;
• надання духовної, психологічної допомоги та підтримки для набувачів проекту і їх сімей.

Також наприкінці січня національний координатор програм по охороні здоровя Карітасу України Дзвенислава Чайківська провела в Івано-Франківську семінар на тему: «Основи паліативної допомоги» для медичних та соціальних працівників Івано-Франківського Карітасу. Програма семінару передбачала демонстрацію знань та навиків у догляді за підопічними з паліативної групи.

Особливий наголос покладений на тому, що паліативна допомога – це комплексний підхід, метою якого є забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним захворюванням, а також надати психологічну підтримку родичам, адже для рідних і близьких є великим випробуванням бути разом з дорогою людиною в останні дні її життя.

Рідні бажають віддалити момент втрати, зробити щось добре для людини, яка вмирає. Саме тут на допомогу їм приходитиме паліативна група Карітасу, яка завдяки поєднанню медичних, соціальних, психологічних та духовних аспектів забезпечить комфортне піклування про пацієнта. Бо як сказала основоположниця хоспісного руху Сіслей Сандерс:

«Ти є важливим, бо Ти є. Ти до останньої миті свого життя є важливим для нас і ми будемо робити все, щоб Ти не лише помер у мирі, але й жив до останнього подиху».

18.02.12
10 лютого в Комунальній лікарні швидкої допомоги м. Тернополя працівники та волонтери Карітасу провели акцію до Всесвітнього дня хворого.

11 лютого прийнято вважати Всесвітнім днем хворого. Цей день був встановлений 13 травня 1992 року папою Іоанном Павлом ІІ. У спеціальному посланні Папи йшла мова про те, що щорічне святкування Всесвітнього дня хворого має свою мету: дати відчути працівникам численних медичних католицьких організацій, віруючим, усьому громадянському суспільству необхідність забезпечення кращого догляду за хворими і немічними, полегшення їх страждань.

В лікарняній установі Тернополя, в якій перебувають понад 200 хворих, виконавчим директором місцевого Карітасу о. Романом Загородним було проведено молебень за усіх хворих і страждаючих, а також за весь медичний персонал, який ними опікується.

В кожну палату лікарні волонтери приносили символічний подарунок для кожного хворого: Святе Писання, воду із Зарваниці, солодкі булочки, а ще слова потішення та побажання швидкого одужання.

«Уважна присутність поруч з хворими здатна подарувати відчуття сопричасності та передати євангельські цінності милосердя та любові. Святкування Всесвітнього дня хворого має мету, яка полягає в тому, щоб привернути увагу до страждаючих та немічних, їх належного догляду, піклування та полегшення страждань», – сказав опісля проведення благодійної акції о. Роман.

Понад 10 років в Україні діє проект “Домашня опіка”. Він має на меті доповнити стаціонарні послуги, які надаються державними установами, по догляду за людьми похилого віку і ВІЛ-інфікованими/хворими на СНІД. «Домашня опіка» займається опікою над одинокими непрацездатними особами, включно з одинокими подружжями, незалежно від віку, інвалідів І та ІІ категорії, які частково чи повністю втратили працездатність та згідно з рекомендацією медичного закладу потребують соціальної допомоги чи допомоги вдома.

Послуги організацій Карітасу України орієнтовані на потреби хворих і людей, які потребують опіки. Вони надають при домашньому догляді такі послуги, які не в змозі виконати сам хворий, члени його родини чи інші люди, які здійснюють догляд.

Також агенції «Домашньої опіки» Карітасу України співпрацюють з іншими організаціями і установами, які здійснюють догляд, організовують своєчасне втручання лікаря, допомогу соціальних служб і консультаційних центрів, візит духівника, харчування та іншу соціальну допомогу.

У Карітасі прийнято вважати пріоритетом опіку над хворими, немічними і страждаючими людьми, до чого закликаємо і кожного представника українського суспільства.

17.02.12
Кожен з батьків мріє про щастя для своїх дітей. Але для того, щоби перетворити мрії в реальність, необхідно докласти чимало зусиль. Виховання дітей є найважливішою справою в першу чергу в житті батьків. Саме на цьому наголошував відомий український педагог В.О. Сухомлинський, звертаючись до батьків з такими словами: «Творення людини – найвище напруження ваших сил. Це і життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво. Діти – це щастя, створене вашою працею».

Звичайно, кожна сім’я має свій досвід батьківства, в якому є як педагогічні здобутки батьків, так і прорахунки у виховних впливах на дитину. Можна назвати різні причини цих помилок, але, напевно, однією з найбільш поширених є слабка поінформованість батьків чи опікунів про сучасні підходи до виховання дитини в сім’ї, засади усвідомленого батьківства. Досить часто батькам складно визнати помилковість своїх думок, почуттів, дій, усередині родини між батьком і матір’ю нерівномірно розподіляється виховна активність. У більшості випадків вихованням, емоційним спілкуванням з дітьми займається мати, батько ж робить це «за настроєм». Батьки для дитини дуже рідко виступають єдиним цілим.

Важливо сформувати педагогічну культуру батьків, навички вибору ефективних стратегій розв’язання сімейних суперечок, поглибити знання батьків про основні причини виникнення конфліктних ситуацій у родинах та секрети родинного спілкування без конфліктів.

Саме тому в січні 2012 року Карітас Івано-Франківськ УГКЦ в рамках проекту «Мережа дитячих соціальних центрів для дітей трудових мігрантів» на базі відділу освіти Богородчанської районної держадміністрації було проведено тренінгове заняття «Конфлікти у системі – «батьки – діти» для 18 батьків та опікунів дітей.

Протягом просвітницького заходу були створені умови для усвідомлення учасниками своєї батьківської ролі як основних вихователів здорової особистості дитини. Батьки ознайомились із основними стратегіями розв’язання конфліктів в родині, навчились на практиці застосовувати техніки (методи) налагодження стосунків із рідними та близькими людьми, зокрема своїми дітьми.

Леся Дорош, місцевий координатор проекту Карітасу України, розповідає: «Дуже часто в життєвих та родинних стосунках ми не помічаємо тих «ключиків», які можуть допомогти вирішити конфліктну чи неприємну ситуацію, але він поруч. Цей «ключик» веде до серця – почуттів та емоцій кожного з нас. Необхідно лише прислухатись до себе, висловити свої внутрішні переживання та емоції тому, з ким ти не можеш знайти порозуміння, як спілкування з близькими людьми стане сприйматись позитивно («Я-висловлювання»).

Другим важливим способом на шляху до взаємного, рівноправного спілкування, для розуміння є необхідність дізнатись про його думки, почуття і відреагувати, демонструючи, що ти його слухаєш, чуєш і розумієш. Саме цьому в ході тренінгу навчились батьки».

Як результат, учасники зустрічі зрозуміли, що для ефективного розв’язання конфліктних ситуацій якомога частіше необхідно створювати з дітьми такі ситуації, в яких виграють обидві конфліктуючи сторони, йти на зустріч один одному, прислухатись до почуттів та емоцій кожного з них – своїх і дитячих. Всі прийшли до висновку, що кращим з методів отримання позитивного результату для обох учасників конфлікту є процес мислення, заснований на спільних ідеях і співпраці «батьки-діти». Спочатку цей процес здається працемістким та обтяжливим, але батьки переконалися, що вже після декількох застосувань він стане для них вельми продуктивним та раціональним.

В кінці заходу учасники отримали інформаційні листівки з психологічними порадами стосовно того, як вміло без конфліктів будувати своє спілкування з дітьми.

Родина є основним природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального та соціального розвитку дитини, ? кажуть у Карітасі. І найважливішими особливостями життєдіяльності родини є стійкі стосунки, гарно налагоджений побут, позитивна морально-психологічна атмосфера – основний підсумок роботи тренінгу, з яким погодились всі присутні.

16.02.12
7 лютого Бродівською гімназією ім. Івана Труша (Львівщина) за підтримки Карітасу Броди було проведено районний семінар практичних психологів та соціальних педагогів загальноосвітніх навчальних закладів та соціальних установ Бродівського району. Тема семінару ? «Діагностична та профілактична робота соціального педагога із дітьми трудових мігрантів».

Метою проведення даного заходу було розкриття проблем дітей даної групи, обговорення моделей роботи з ними, налагодження схем співпраці працівників освіти з соціальними службами, службами у справах дітей, неурядовими організаціями. Ініціатором проведення даного заходу стала соціальний педагог проекту «Соціально-психологічна підтримка дітей трудових мігрантів» Юлія Присяжнюк.

У семінарі взяли участь 13 практичних психологів і 6 соціальних педагогів району. Захід розпочався з благословення директора місцевого Карітасу о. Ярослава Царика. В ході заходу Юлія Присяжнюк запропонувала для перегляду дуже актуальне відео «Поки батьки не бачать», яке вкотре продемонструвало актуальність зазначеної проблеми.

Також було представлено та розповсюджено інформаційні буклети для батьків та дітей трудових мігрантів, практично-методичні матеріали по роботі з дітьми, батьки яких знаходяться тривалий час за кордоном, для соціальних педагогів, практичних психологів, класних керівників.

Посібник містить інформацію про принципи здійснення соціально-педагогічної та психологічної роботи з дітьми трудових мігрантів; розкриває завдання, зміст, форми і методи проведення такої роботи серед дітей, батьків, соціального оточення.

На зустрічі, ініційованій Карітасом, спільними зусиллями було напрацьоване так зване «Дерево досвіду», яке включило в себе практичні вправи та методики запропоновані особисто кожним учасником заходу.

Кінцевим результатом семінару стала домовленість про подальшу співпрацю між школами, Карітасом у Бродах та соціальними службами міста, яка позитивно відобразиться на цільовій категорії заходу – дітях трудових мігрантів міста та району.

15.02.12
Карітас України висловлює подяку усім, хто долучився до організації, проведення і сприяння «Різдвяній свічці». Результати цієї акції є однозначно вагомим виявом нашої благодійності та конкретної допомоги соціально незахищеним українцям, а особливо дітям-сиротам, дітям з неблагополучних та малозабезпечених родин, неповносправним дітям і молоді, дітям трудових мігрантів.

Кожного року завдяки служінню Карітасу діти мають можливість брати участь у проведенні духовно-оздоровчих літніх таборах, відвідувати пізнавальні екскурсії, долучатись до роботи навчальних груп і творчих гуртків в дитячих соціальних центрах, організовувати особливі свята, також бути отримувачами адресної допомоги.

Акція полягає у розповсюдженні свічок, – участь у виготовленні яких приймають люди з особливими потребами, – в першу чергу через парафії, церковні громади в Україні і закордоном, також через партнерські організації, спільноти і серед усіх бажаючих жертводавців. Минулого року вдалось розповсюдити понад 100 тис. таких свічок, а взимку 2011-2012 року близько 125 тис. свічок.

За даними видання «Комсомольська правда» сьогодні в Україні близько 136 тисяч дітей виховуються в 60 тисячах неблагополучних сімей. Ще 250 тисяч дітей зазнають насильства та експлуатації, і можуть потрапити на вулицю або до інтернату. Десятки тисяч дітей є безпритульними. Кожен другий безпритульний регулярно вживає алкоголь і наркотики. Багато бездомних дітей заробляють собі на життя крадіжками, розбоєм і проституцією.

Дослідження ЮНІСЕФ свідчать, що 10% безпритульних дітей – неписьменні, а інші мають рівень знань, який не відповідає їхньому віку. Незалежні дослідження вказують, що в Україні до 95% дітей-сиріт можна віднести до соціальних сиріт, оскільки на момент отримання цього статусу у них були живі батьки.

В умовах державної, політичної і економічної нестабільності проблеми соціального характеру лягають на так званий «третій сектор». Карітас України, що об’єднує мережу неприбуткових благодійних організацій у різних регіонах України і є частиною міжнародної спільноти благодійних організацій по всьому світу, впродовж більш як 10 років провадить комплексну роботу для допомоги дітям і молоді, що опинились у кризових умовах життя.

Цікаво зазначити, що на фінансове забезпечення прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу у 2011 році з державного бюджету передбачено виділення 283 348,6 тис. грн., що на 3% більше у порівнянні з 2010 роком (275 086,2 тис. грн.). В цей час, до прикладу, Карітас України щороку витрачає на опіку безпритульними, малозабезпеченими дітьми, сиротами, неповносправною молоддю, дітьми безпритульних мігрантів близько 350-400 тис. євро, що в 12-15 разів більше за відповідні витрати українського уряду.

Завдяки зібраним пожертвам в час всеукраїнської акції «Різдвяна свічка» багато дітей зігріті та нагодовані, отримали позитивний досвід молитви та спілкування. Чимало дітей повернулося до життя у суспільстві, і у недалекому майбутньому зможуть стати активними громадянами України.

Дана благодійна ініціатива має подвійну мету: не лише зібрати кошти для допомоги потребуючим дітям, але й звернути увагу кожного з нас до проблем дітей, що живуть поряд і перебувають у кризових обставинах життя.

Коли береш, – наповнюєш руку, коли даєш – наповнюєш серце!

14.02.12
Протягом останніх тижнів Карітас України зініціював і провів другий блок семінарів «Сім’я людини з особливими потребами: як відновлювати та знаходити ресурси» для батьків, які мають дітей з особливими потребами, та працівників із Центрів дозвілля та соціальної реабілітації Дрогобича, Львова, Стрия та Івано-Франківська. Загальна кількість учасників сягла понад 100 осіб.

«Батьки, які мають дитину з особливими потребами, потребують особливої підтримки та фахового супроводу, адже часто почувають себе психологічно пригнічені та соціально відкинені, залишаючись у цьому стані на довгі роки. Члени таких родини перебувають під впливом подвійного тиску проблем, пов’язаних як зі станом здоров’ я дитини, так і з специфікою соціально-психологічної ситуації, в якій вони опинилися, соціальною незахищеністю та стигматизацією також.

Тому тематика нещодавніх спеціальних зустрічей для батьків, які мають особливих дітей, торкалась питань, як покращити їхній психологічний, моральний та емоційний стани, що таке внутрішні ресурси людини, як їх шукати та відновлювати», – каже Людмила Сухарєва, національний координатор Карітасу України по роботі із людьми, що мають особливі потреби.

В центрах для неповносправних людей Карітасу України для батьків регулярно організовується т. з. «батьківська кава», де вони зустрічаються, діляться своїми радостями та переживаннями, підтримують один одного. Проводяться літні табори та спільні виїзди на природу, відвідування закладів культури та історичних місць, семіри по супроводу тощо. Саме в групах підтримки батьки віднаходять найбільші ресурси для себе, також і працівники Карітасу надають їм моральну та психологічну підтримку.

Під час того, як батьки та працівники брали участь в семінарах, десятки їх дітей – молоді люди з особливими потребами – завдяки підтримці волонтерів взяли участь в майстер-класах на тему «Витинанка» та «Живопис на полотні», який провели молоді талановиті тренери художник-реставратор Національного музею Львова Мар’яна Квятковська та художник Марян Пирожок.

«Наша молодь із великим задоволенням взяла участь в майстер-класі п. Маряна! Він допомагав дітям виконувати роботи, пізнавати техніку живопису на полотні, пояснював, як відчувати кольори та використовувати для цього підручні матеріали, такі як картон, старе полотно. Спостерігаючи зі сторони, не було відчутно жодної різниці між тренером, неповносправними людьми та волонтерами. Вони творили, кожен щось своє, неповторне, красиве.

Для учасників наших центрів важливими елементом є пізнання нового та зустріч із друзями з інших центрів, що сприяє кращому сприйняттю світу, розвитку талантів та ідей, допомагає шукати нових друзів та впливати на зміну свідомості в суспільстві назагал», – розповіла керівник центру дозвілля та соціальної реабілітації Карітасу Львів УГКЦ Наталя Загайко.

Зараз проект «Мережа центрів соціальної інтеграції людей з особливими потребами в Україні» перебуває на завершальній стадії свого 4-річного функціонування за підтримки Карітасу Іспанії та Карітасу Франції. Завдяки цим донорам і роботі 4 регіональних осередків (м. Дрогобич, м. Стрий, м. Львів, м. Івано-Франківськ) для роботи із неповносправними особами та їх сім’ями сотні потребуючих людей отримали необхідну їм допомогу, психологічну підтримку, інтегрованість у суспільство і високий рівень самостійності, незалежності, адаптованості.

В Україні однією з найуразливіших груп населення є люди з особливими потребами. Згідно статистики Міністерства праці та соціальної політики, Державного комітету статистики України кількість таких людей становить 10 % від загальної кількості населення країни, 6 % із них – це люди, які мають вади інтелектуального розвитку.

Люди з функціональними обмеженнями у вітчизняному суспільстві відчувають негативний вплив багатьох соціальних проблем, пов’язаних з освітою, працевлаштуванням, медичним обслуговуванням, матеріально-технічним та інформаційним забезпеченням повноцінної інтеграції у суспільне життя.

Людмила Сухарєва каже: «Діяльність Центрів Карітасу України – це не лише можливість спілкування, навчання, психологічної та моральної підтримки неповносправних осіб та їх родин, але також нагода відкрити дар людей з іншими особливостями загалом для суспільства і держави! І я в цьому ще раз переконалась на наших останніх семінарах.

Що особливо приємно і знаменно за минулі 4 роки:
• збільшилась кількість учасників в наших Центрах,
• укріпилась організаційна структура мережі завдяки розробці єдиних положень та стандартів праці із людьми, що мають особливі потреби,
• підвищився професійний рівень працівників проекту,
• до праці із користувачами проекту було залучено волонтерів, студентів та молодих спеціалістів,
• батьки та члени родин отримали кваліфіковану моральну та психологічну підтримку зі сторони персоналу Карітасу в Україні, взяли участь у низці спеціалізованих семінарів і тренінгів,
• місцеві громади стали більш свідомі про потреби і проблеми неповносправних осіб».

На сьогоднішній день стоїть гостра потреба в розвитку механізмів подальшої соціальної адаптації та реабілітації для неповносправних осіб. Центри Карітасу ставлять собі за мету не тільки урізноманітнювати види діяльності, але і розробляти нові якісні механізми соціальної інтеграції, співпрацювати з державними установами та іншими профільними громадськими організаціями, з органами місцевого самоврядування, відділеннями.

13.02.12
У неділю, 5 лютого, у часі завершення Різдвяних свят, мешканці Реабілітаційного Центру «Назарет», що на Львівщині, приймали особливих гостей. До них завітали із святковою програмою жителі села Оброшино, а саме учасники Народного драматичного театру при Народному домі с. Оброшино «Оберіг» та молодіжний гурт «Життя прекрасне».

Організатором поїздки своїх односельчан виступив депутат Оброшинської сільської ради Михайло Федечко. Увазі реабілітантів було представлено святковий вертеп, колядки та гумористичний номер у виконанні учасників театру. Усі присутні мали змогу насолоджуватися майстерністю гостей, їхньою щирістю та відкритістю. Художній керівник театру Зоряна Рогожинська привітала глядачів, побажавши їм всяких гараздів, терпіння, витривалості та Божих ласк.

Та на цьому вечір не закінчився. Далі увазі присутніх було представлено колядки та пісні у виконанні молодіжного гурту «Життя прекрасне» у складі Олесі Довбуш, Богдана Курило та Миколи Свища. Їхній виступ не залишив нікого байдужим, адже молоді люди поділилися своїм музичним талантом, ? музику до багатьох своїх пісень вони пишуть самі. Давно знані колядки прозвучали у новій, сучасній інтерпретації, припавши до серця кожному слухачеві.

Після завершення святкової програми та гучних овацій, гості мали можливість поспілкуватися з мешканцями Центру, оглянути будівлю, зігрітися гарячим чаєм перед дорогою додому.

Директор «Назарету» о. Ігор Швед розповідав про щоденне життя тут, відповідав на численні запитання зацікавлених гостей, ділився спогадами про те, скільки зусиль було прикладено, щоб реабілітаційний центр став таким, яким він є зараз – затишним місцем, готовим прийняти потребуючих, та скільки всього треба робити, щоб підтримувати його існування і надалі.

На завершення усі мешканці Центру разом з працівниками щиро подякували гостям, які пожертвували своїм часом та виявили ініціативу приїхати, а також запросили їх завітати ще.

О. Ігор каже: «Такі заходи є дуже необхідними для реабілітантів! Вони раді кожній нагоді поспілкуватися, почерпнути для себе якийсь позитивний досвід інших. Це допомагає їм підтримувати віру в себе, віру в доброту оточуючих людей та в те, що Бог любить кожного з них».

11.02.12
Нещодавно в приміщенні соціально-молодіжного центру благодійного фонду Карітасу Волинь відбулась фокус-групова дискусія з тими, хто опікується дітьми трудових мігрантів. Темою зустрічі було: «Виклики та адаптаційні резерви полілокальних родин українських трудових мігрантів». Також дещо раніше в стінах Нововолинської міської ради місцевий Карітас зініціював круглий стіл «Суспільні наслідки й загрози трудової міграції».

З вересня 2010 року волинський Карітас реалізовує проект «Соціальна та психологічна підтримка дітей трудових мігрантів», який охоплює близько 45 дітей, віком від 6 до 17 років. «Сучасна міграція є невід’ємним, характерним явищем глобального світу, яке ставить нові виклики перед міжнародною спільнотою, державами та Церквою.

В українському контексті воно набирає грандіозних масштабів – 5-7 млн. українців працює за кордоном. Загально беручи, це близько 400 тис.-700 тис. заробітчан, котрі виїжджають з України щороку, більшість з яких прагне отримання пристойної грошової винагороди за свою працю.

При від’їзді з України, 66%-74% трудових мігрантів мають намір повернутися, та згодом змінюють свою думку, адже за кордоном спосіб мислення та почуття емігранта швидко пристосовуються до нового способу життя. Внаслідок цього, лише 27-37% українських мігрантів в дійсності повертаються з країн ЄС, щоб відновити життя в Україні», ? каже о. Володимир Кметь, директор Карітасу Волинь.

Ініціаторами проведення дискусії у місцевому Карітасі були комісія Української Греко-Католицької Церкви у справах мігрантів та Інститут регіональних досліджень Академії наук України, також представник з Львівського університету ім. Івана Франка.

Голова комісії з питань міграції УГКЦ Григорій Селещук зазначив: «Існування та діяльність центрів, де займаються проблемами родин мігрантів, повинна підтримуватись не тільки церквою, але й державою. Так, люди зі своїми проблемами найчастіше ідуть до церкви, але ж церква не може тримати проблеми мігрантів в собі, вона виходить з ними до суспільства, щоб ініціювати обговорення та знайти способи вирішення на турбуючі питання».

Це вже третя фокус-групова дискусія, яку провели дослідники. Перед цією зустріччю відбулася фокус-група у Львові з молодими особами, які були дітьми трудових мігрантів, та в Дрогобичі – з представниками самих мігрантів. Мета цих зустрічей – розробити методологію вирішення проблем, з якими зустрічаються діти трудових мігрантів і тих, хто ними опікується, знайти відповіді на ключові тематичні питання.

Дана методологія повинна служити і членам родин мігрантів, потреби котрих неможливо відділити від потреб мігрантів. Дискусія охопила наступні питання: «Втрати та здобутки родини мігранта», «Соціальне сирітство дітей трудових мігрантів: чи можливо його уникнути?», «Родина мігранта у пошуках компенсуючих ресурсів», «Вплив церковної громади на життя родини мігранта».

По кожному питанню присутні жваво обговорювали наболіле. Взагалі результати даного дослідження, ? кажуть організатори, ? стануть додатковим імпульсом широкої дискусії в суспільстві з проблем трудової міграції.