09.02.12
На початку лютого до національного офісу Карітасу України завітали слухачі однорічної сертифікатної програми з Управління неприбутковими організаціями, що організований Інститутом лідерства та управління Українського Католицького Університету.

Протягом 2011-2012 років на цій програмі навчаються 26 представників неприбуткових організацій з Криму, Одеси, Донецька, Києва, Івано-Франківська та Львова, також Харківської, Полтавської і Хмельницької областей. Фінансову підтримку цієї програми здійснює Карітас Німеччини.

Наталя Мисула, координатор програм з управління Інституту лідерства та управління при УКУ, розповідає: «В рамках курсу «Дослідження громади» для студентів відбуваються візити в успішні та цікаві неприбуткові організації Львівщини для ширшого ознайомлення учасників з організаціями третього сектору, аналізу цікавих управлінських моделей, поділу досвідом та успіхами.

І для них є особливо цікаво довідатися про те, як працюють організації, що мають відношення до Церкви. Саме Карітас України є чи не найкращим таким прикладом, із низкою успіхів і здобутків, так само як і специфічного досвіду, помилок».

Під час візиту студентів УКУ до офісу Карітасу України відбулася загальна презентація роботи фонду, яку здійснив генеральний секретар Анатолій Козак, і презентація напрямку роботи «Охорона здоровя», яку очолює Дзвенислава Чайківська.

Зустріч відбулась у стінах Шпиталю Митрополита Андрея Шептицького, що є унікальною для України благодійною установою і сама по собі є чималим успіхом і зразком якісної роботи неприбуткової організації.

Також слухачі сертифікатної програми з Управління неприбутковими організаціями мали час на сесію запитань і відповідей, дискусії із представниками Карітасу України, що викликало особливий інтерес у них.

Місія Інституту лідерства та управління УКУ полягає в формуванні громадянського суспільства шляхом навчання і виховання християнських провідників та лідерів неприбуткового сектору України. Основними засадами роботи і навчання є моральні принципи у поєднанні з прикладними знаннями, практичними вміннями і потенціалом особистості. При цьому робота Інституту базується на міжнародних стандартах і високо оцінюється експертами.

Інститут лідерства та управління Українського Католицького Університету утворився внаслідок злиття 2 структур: Центру мирянського лідерства та Інституту управління неприбутковими організаціями. Як структура ІЛУ був затверджений Вченою радою у червні 2010 року та наказом ректора УКУ від 17 листопада 2010р.

07.02.12
Іноді одне вдале фото може сказати набагато більше, ніж 1000 слів! Мова фотографії універсальна і зрозуміла у всіх точках земної кулі.

Саме тому для популяризації здорового способу життя та пропаганди відмови від куріння в Донецьку пройшов фотоконкурс “Зажигай» без сигарет!». Організаторами конкурсу виступили Управління у справах сім’ї, молоді та міжнародних зв’язків Донецької міськради і Донецький міський молодіжний центр.

Учасники студії «Сто талантів», що діє при Карітасі в м. Броди (Львівська область) в рамках проекту «Соціальна та психологічна підтримка дітей трудових мігрантів», долучились до участі у конкурсі. Стимулом до участі в конкурсі став цикл профілактичних бесід та тренінгів «Моє життя без шкідливих звичок» проведений напередодні.

«Метою даної програми було: сприяти формуванню відповідальності за власне здоров’я у підлітків та молоді, засвоєнню зразків нормативної поведінки. Завжди особливо приємно і цінно заохочувати молодь до накопичення знань, визначення цінностей і формування життєвої позиції, поширювати серед них якісні знання про здоров’я» – говорить Оксана Лотоцька, координатор проекту «Соціальна та психологічна підтримка дітей трудових мігрантів» у Бродах.

Оголошення конкурсу стало чудовою нагодою закріпити отримані знання та проявити свою фантазію і творчі здібності. В нагоді стало і захоплення художнім фото і Оксани Лотоцької, – цілий тиждень діти, якими опікується місцевий Карітас, на чолі з керівником проекту вправлялись у фотомайстерності. Результат перевершив сподівання – діти вибороли третє місце у фотоконкурсі в Донецьку і отримали спеціальний приз.

05.02.12
Минуло півтори місяці з часу офіційного відкриття Коломийського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Тепер він знову звернув на себе увагу, але вже в нагоди початку повноцінного функціонування. Чималий внесок в це доклав Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії, який виступив співорганізатором збору коштів для реабілітаційного обладнання.

Ініціатива відкриття такого закладу належала Коломийській владі. За кошти міського бюджету було проведено ремонт першого поверху приміщення. Благодійники ж доклали зусилля для облаштування кімнат та для забезпечення належних умов для занять із дітьми, що мають особливі потреби.

«Ми вже бачимо щасливіші очі матерів, які мають змогу привести цих дітей сюди. За цей короткий час ми бачимо великі зміни, бачимо нове обладнання, яке було придбане на кошти благодійників.

Від імені Коломийської міської ради хочеться відзначити цих людей, руками яких робиться надзвичайно важлива справа. Велика заслуга належить Карітасу», – зазначив заступник міського голови Ігор Граділь у своєму зверненні.

Ірина Трачук, директор Коломийського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів подякувала як міській владі, яка відгукнулася і виділила чимало коштів для ремонтів та утримання закладу, так і благодійним організаціям та людям доброї волі, які не залишилися осторонь людської біди та допомогли.

Символічно стрічку перерізала 1 із 8 вихованок новоствореного реабілітаційного центру. Представники влади, благодійних організацій, громади та преси були вражені яскравим реабілітаційним інвентарем вітчизняного виробництва, зокрема спеціальними ортопедичними матрацами, басейном з кульками, а також цікавим обладнанням сенсорної кімнати.

«Ставлення до дітей з особливими потребами є показником цивілізованості нашого суспільства, є показником наскільки ми взагалі є людьми, – підкреслив о. диякон Сергій Триф’як, директор Карітасу Коломийсько-Чернівецької єпархії. – Важливим є те, що заклад державний, що влада розуміє проблеми цих дітей. Радує також, що чимало людей відгукнулося допомогти коштами, щоб придбати таке необхідне обладнання для соціальної реабілітації дітей з вадами. Це є великий вчинок».

О. Триф’як висловив своє сподівання на подальшу співпрацю із волонтерами, щоб ще більше допомогти цьому закладу. Велика подяка від о. диякона Сергія Триф’яка прозвучала на адресу Юри Коцюра та Марти Конечної, які влаштовували аукціони, благодійні концерти, ходили від однієї організації до іншої, збираючи кошти. Разом вдалося зробити чимало. За досить короткий час зібрали близько 60 тисяч гривень.

Володимир Тарновецький, заступник Коломийського міського голови, також був присутній на відкритті реабілітаційної та сенсорної кімнат. Він запевнив, що до вересня поточного року буде завершено ремонт другого поверху приміщення і відкрито ще декілька груп для дітей з розумовими та фізичними вадами в розвитку.

В свою чергу Марта Конечна та Юра Коцюр пообіцяли, що і надалі будуть співпрацювати із Карітасом, щоб могти краще, якісніше допомогати потребуючим дітям. О. Сергій Триф’як пообіцяв допомогти дітям через заняття іпотерапією, які проводяться на анімаційній фермі «Ковчег» в с. П’ядиках поблизу Коломиї.

03.02.12
«До благодійного фонду Карітас, що у Хмельницькому, щороку приходить від 70 до 100 т. з. «кризових» дітей, тому сьогодні у місті проблеми “діти вулиці” немає. Зараз ми працюємо з багатодітними, малозабезпеченими, неповними і неблагополучними сім’ями, а також родинами трудових мігрантів, аби завтра їхні діти не пішли на вулицю.

Також запрошуємо до співпраці підприємців, які зможуть допомогти з продуктами харчування, адже в нас діє і благодійна їдальня», ? розповідає о. Іван Данкевич, директор Хмельницького обласного Карітасу в інтерв’ю кореспонденту хмельницької газети «Є», у якому він розповів про багаторічну діяльність фонду.

За словами священика, діяльність хмельницького Карітасу, який у липні 2012 року відзначатиме 10-річчя, розпочалася з проекту «Домашня опіка»: самотнім людям похилого віку, які перебували в скрутних соціальних обставинах, надавали соціальну допомогу.

Крім того, благодійники інтенсивно працювали з «дітьми вулиці». «Спочатку ми збирали інформацію в школах, поліклініках, розпитували місцевих жителів, де ці діти збираються і ночують.

Тоді брали пакунки з солодощами та печивом і залишали все те разом із записками, що хочемо з ними спілкуватися біля люків теплотрас», ? продовжує оповідь о. Іван. Таке заочне спілкування відбувалося ще протягом півроку, а потім працівники Карітасу разом із психологами, педагогами та працівниками Управління у справах дітей міста й області знайшли шляхи ефективної допомоги цим дітям.

В 2011 році вже втретє відбулася акція «Лист Святому Миколаю». Цього разу діти, крім іграшок, книг і одягу, писали, що хотіли б спожити деякі продукти харчування.

«Дякувати Богу, у світі, зокрема на Хмельниччині, багато добрих людей, тому ми постійно знаходимо меценатів. Адже благодійний фонд ? це організація, яка не заробляє, не отримує прибутків, не має свого виробництва. Ми роздаємо нужденним лише те, що нам дають інші люди», ? каже на завершення розмови директор хмельницького Карітасу.

01.02.12
Благодійна установа «Шпиталь імені Митрополита Андрея Шептицького» у Львові є медичною установою Української Греко-Католицької церкви і надає медичну, соціальну та духовну допомогу потребуючим незалежно від їх статусу, віросповідання та національної приналежності.

Основною цільовою групою Шпиталю є особи похилого віку, невиліковно хворі, бездомні, ВІЛ/СНІД хворі, неповносправні, діти-сироти.

У шпиталі функціонує амбулаторно-діагностичне відділення, денний стаціонар, хірургічне відділення, відділення паліативного лікування та виконує ряд благодійних програм по профілактиці захворювань та подоланню бідності. Також на базі Шпиталю виконується проект Домашня опіка, в рамках якого обслуговується вдома понад 500 осіб.

У Шпиталі отримують консультації, психологічний та медичний супровід ВІЛ-позитивні люди та їхні сім’ї. Також створена кімната для денного перебування ВІЛ-позитивних дітей, завдяки чому їхні мами та опікуни мають можливість залагодити свої соціальні та юридичні питання.

Працівники Шпиталю опікуються залежними від алкоголю та наркотиків – надають медичний догляд, психологічний, соціальний та юридичний супровід.

З 2003 року на базі цієї благодійної установи функціонує відділ паліативної та госпісної допомоги. Працівники Шпиталю намагаються полегшити фізичні і духовні страждання, допомагають гідно завершити земне життя недужим у термальній стадії. Основні зусилля медичного персоналу спрямовані на створення психологічного комфорту хворим. Тому робота в госпісі передбачає, крім професійноcті, надзвичайне душевне тепло, щирість і милосердя. З пацієнтами, їх родичами, а також з персоналом працює капелан.

Шпиталь Шептицького цілковито фінансується з пожертв і благодійних внесків, які надходять від місцевих добродійників і з-за кордону. Адміністрація Шпиталю постійно стикається із труднощами з матеріальним забезпеченням: придбанням медикаментів, перев’язочного матеріалу, лікарським інвентарем та медичним обладнанням.

А нещодавно благодійники передали до Львова великий обсяг ліків, які будуть частково передані державним медичним уставам м. Львова і області, а також будуть розподілятись поміж пацієнтами Шпиталю, проекту «Домашня Опіка» Карітасу України та серед інших потребуючих. Для отримання ліків у Шпиталі необхідно мати рецепет лікаря, паспортні дані та ідентифікаційний номер потребуючої особи.

Серед препаратів є Атенол-Н, сироп Бронхорил, Глобіген, Дженагра, Дженокард, Дигель, Кофекс, Лакардія, Протозал, Тилда, Цефадроксил, Ципронат. Адреса Шпиталю імені Митрополита Андрея Шептицького: вул. Озаркевича, 4, м. Львів.

Директор Шпиталю Шептицького Дзвенислава Чайківська висловлює особливу подяку:

• Хенрі Прінслі Деванбу, генеральному директору дочірнього підприємства “Аполло Фарма”
• Роману Олександровичу Мазурику, генеральному директору ТзОВ ” Акрополус Біосайнсес”
• Ірині Богданівній Бавдис, зональному менеджеру Genom

30.01.12
26 січня у Львові відбувся початок всеукраїнського проекту серії фотовиставок про малозабезпечених дітей, тисячами яких понад 10 років опікуються організації міжнародного благодійного фонду Карітас України у різних регіонах нашої країни. Надалі фотоекспозиція із декількох десятків фотознимок помандрує на схід ? до Тернополя, Хмельницького, Києва.

На кожній світлині відображено портрет дитини, що в силу певних обставин перебуває в складних життєвих обставинах. Це діти із неблагополучних, малозабезпечених сімей, діти-сироти, діти трудових мігрантів. Вони мріють, навчаються, посміхаються, вміють щиро радіти речам і людям, що оточують їх, знають, чим є щастя.

NB! За даними видання «Комсомольська правда» сьогодні в Україні близько 136 тисяч дітей виховуються в 60 тисячах неблагополучних сімей. Кожна десята дитина в Україні – безпритульна. Кожен другий безпритульний регулярно вживає алкоголь і наркотики.

Багато бездомних дітей заробляють собі на життя крадіжками, розбоєм і проституцією. Дослідження ЮНІСЕФ свідчать, що 10% безпритульних дітей – неписьменні, а інші мають рівень знань, який не відповідає їхньому віку.

Метою проекту серії фотовиставок є актуалізація проблематики дітей у складних життєвих обставинах, привернення уваги громадськості, медіа, влади.

Напрямок роботи соціального супроводу кризових дітей та молоді і їхніх сімей системно і цілеспрямовано функціонує більше 10 років, і є ключовим у роботі Карітасу України. В роботі, окрім забезпечення базових потреб кризових дітей (одяг, взуття, теплі обіди, можливість скористатись пральнею та душовою, медичний огляд), на передньому плані стоїть створення умов для духовного, креативного та психосоціального розвитку.

Діти та молодь отримують інформаційну допомогу, психологічну і юридичну консультацію. Працівники Карітасу України організовують позашкільну роботу в гуртках, терапію мистецтвом, ігрову терапію, спеціальні тематичні тренінги, дискусії, також спортивні змагання, екскурсії, походи, відпочинкові і освітні табори, де діти і молодь здобувають нові соціальні навики, згуртовуються.

Мета даного напрямку соціальної діяльності ? сприяти реінтеграції та соціальній адаптації дітей та молоді, які опинились у складних життєвих обставинах, підтримати сім’ї з дітьми, що перебувають в кризі. Соціальні працівники Карітасу не лише працюють в соціальних центрах, але й виходять на вулиці, відвідують школи та сім?ї в їх помешканнях, а відтак є дуже мобільними, завжди орієнтуються на інтереси і потреби дітей, вимоги суспільства і часу. Ціль щоденної праці із потребуючими дітьми – запропонувати альтернативу, допомогти самостійно покращити своє життя, адаптувати світогляд, соціалізуватись і самореалізуватись.

Важливо усвідомити, що нині в міру складних соціально-економічних умов в Україні та минулого країни, масштаб проблематики кризових дітей є дуже небезпечним і серйозним викликом для розвитку не лише цієї категорії людей, ? що в найближчому майбутньому стануть рушійною силою держави, ? а й суспільства загалом.

Запрошуємо і Вас долучитись до запропонованої серії фотовиставок портретів соціально незахищених дітей.

Загляніть до їх світу, цінностей, поглядів на буденне життя, мрій на майбутнє, ? відчуйте, чим насправді є щастя для нашого нового покоління!

Місце і час проведення фотовиставки у Львові:
Мистецьке об’єднання «Дзиґа», арт-кав?ярня «Квартира 35» ( вул. Вірменська, 35, 2-ий поверх), 26 січня – 9 лютого.

28.01.12
21 січня у Хмельницькому обласному благодійному фонді Карітас відбулась незвична зустріч працівників Карітасу і неповнолітніх дітей. Темою зустрічі було «Як влаштуватись на роботу?», адже це питання сьогодні цікавить не лише дорослих, але й дітей, підопічних Хмельницького Карітасу, зокрема.

Часто неповнолітні діти змушені працювати, щоби допомогти своїм батькам утримувати сім’ю. Так, в багатьох з них уже є «дорослі» потреби та бажання: купити одяг чи взуття до свят, принести додому хліб замість цукерок, які вони, на жаль, бачать рідше, ніж хотілося б. Діти і підлітки не занепадають духом, і працівники Карітасу, що опікуються ними, всіляко допомагають їм – психологічно, матеріально, соціально, інформаційно, юридично.

Сьогодні Карітас України опікується більш ніж 0,5 тис бездоглядних і безпритульних дітей і молоддю в Донецьку, Києві, Тернополі, Львові, Хмельницькому. В роботі, – окрім забезпечення базових потреб «дітей вулиці», – є місце і для просвітницьких розвиваючих заходів, ігрової та арт-терапії, майстер-класів, тренінгів, дискусій, екскурсій, мандрівок, літніх наметових таборів тощо.

«Усі ці види діяльності в роботі соціальних центрів для кризових дітей і молоді мають на меті сприяти соціалізації, підвищити безпеку дітей та молоді, навчити їх самостійно вирішувати щоденні труднощі в ефективний та соціально прийнятний спосіб. А цього разу ми вирішили за потрібне організувати тренінгові заняття, завдяки яким діти дізнаються про можливості працевлаштування в їх неповнолітньому віці, навчаться писати резюме, представляти себе роботодавцю, відчути себе в ролях керівника та підлеглого.

Ми їм хочемо надати усі потрібні знання про їх права, обов’язки, можливості, певні небезпеки, що стосуються ринку праці. Паралельно в нашому Карітасі впродовж багатьох років ведеться робота по запобіганню торгівлі людьми, і ці знання обовяково слід передавати соціально незахищеним неповнолітнім дітям», – каже Дмитро Лисий, координатор проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» у Хмельницькому.

26.01.12
18 січня у надвечір’я свята Богоявлення на щедрий вечір Блаженніший Святослав Шевчук розділив святкову трапезу із підопічними Карітасу Київ. Серед учасників святої вечері, окрім Патріарха Української Греко-Католицької Церкви та директора київського Карітасу о. Романа Сиротича, були присутні близько 70 осіб, серед яких «діти вулиці», діти із кризових та малозабезпечених сімей, діти-інваліди та інші соціально незахищені неповнолітні, якими опікується місцевий Карітас.

Патріарха, який прибув із секретарем о. Олегом Олексою, щоб розділити радість Богоявлення Господнього, зустріли у соціальному центрі Карітасу Київ адміністрація, працівники та підопічні хлібом та сіллю на вишитому рушнику. Директор у своєму короткому привітальному слові висловив радість та подяку за те, що у такий величний день до потребуючих дітей завітав на свят-вечірню трапезу їх батько і Глава Церкви Блаженніший Святослав. «Це показує нам, що для Вас, як і для всієї Церкви, бідні та потребуючі люди і діти не є байдужими, але дорогими, бо Ви, попри всю свою зайнятість, як господар і батько сьогодні є з нами. Це додає нам впевненості та запалу до праці», ? сказав о. Роман Сиротич.

Після привітання Патріарха відбулася робоча зустріч із директором, а згодом розпочалася Свята вечеря, яку своїм співом колядок та щедрівок звеличили бандуристи під керівництвом Мирослави Кардаш із храму св. Миколая Доброго на Подолі. Блаженніший Святослав колядував і щедрував разом з усіма присутніми дітьми, і на здивування більшості, навіть знав, яких композиторів твори виконували бандуристи.

До уваги присутніх було представлено театралізований вертеп, який приготували самі підопічні діти разом із своїми опікунами ? координатором праці дитячих програм, психологом та соціальним працівником.

Трапезу розпочали із спільної молитви та привітального слова Патріарха, який у зрозумілий спосіб відкрив дітям значення щедрого вечора та свята Богоявління, побажавши миру у серцях, взаєморозуміння та поваги один до одного. Підсумовуючи особливу зустріч, Блаженніший усім побажав: «Будьте щедрими, як і наш Господь. Саме ваші усмішки нехай будуть проявами оцієї щедрості, яка до вас повернеться та помножиться».

Згодом було розділення спільної просфори та споживання традиційних для українського свят-вечірнього столу дванадцяти страв – куті, пампушків, вареників і голубців, борщу і капусти, риби та інших смаколиків. Не переставали лунати колядки та щедрівки, панувала тепла родинна атмосфера.

«Зворушливо було спостерігати за дітьми, багато з яких чи не вперше були на такій святій вечері, а тим більше бачили таким близьким для себе Патріарха, який колядував, усміхався до них, говорив із ними – був простим і був із ними», ? каже соціальний працівник місцевого Карітасу Славко Федчев.

На завершення усім дітям від Патріарха Святослава було роздано книги та пакуночки із різдвяними презентами. Із повними руками, зігрітими серцями, усміхненими обличчями та словами вдячності діти не хотячи розходились, покидаючи соціальний центр Карітасу.

«Від свого імені та імені всіх дітей хочу висловити щиру подяку Блаженнішому Святославу за присутність, благословення та добре слово, також преосвященному владиці Богдану Дзюраху за сприяння та підтримку, всім людям доброї волі, які спричинилися, щоб ця свята і Богоугодна вечеря відбулася.

Завдяки цьому десятки дітей відчули свою потрібність та радість, побували у атмосфері родинного тепла. Усіх бажаючих запрошую до діл милосердя, які спільними зусиллями можемо втілювати у нашому суспільстві серед бідних, хворих та потребуючих.

Для цього можна звернутися до мене чи у наш благодійний фонд за телефоном 097-1945911 і вияснити, в який саме спосіб Ви зможете стати благодійником», ? завершує свою розповідь директор Карітасу Київ о. Роман Сиротич.

24.01.12
В часі святкування новорічних і різдвяних свят працівники Карітасу Київ завітали в гості до групи молодих людей, що не мають певного місця проживання. Соціальний працівник В’ячеслав Федченков розповідає: «В день Св. Миколая ці потребуючі діти отримали подарункові пакети від Карітасу, а тепер вони запросили нас до свого житла, щоби разом прикрасити ялинку, загадати особливі побажання, розділити святкове пригощання.

Напередодні візиту працівниками київського Карітасу до «дітей вулиці» діти з нашого соціального центру спеціально створили прикраси для цього заходу: гірлянди, сніжинки, паперові фігурки. І коли ми прийшли в гості, ? діти з радістю розвішали прикраси на імпровізовану ялинку. А під ялинкою поставили «стілець бажання», щоби все, що лиш задумується, успішно збувалось. У повітрі підвалу витав запах мандарин і святкового настрою.

Знаю, що для багатьох людей це виглядає, як сарказм співчуття або ж жаль. Але ця молодь і діти живуть по-своєму, як вміють, як вони навчились, як склалось в міру певних несприятливих обставин. Вони ? на відмінну від багатьох дорослих і забезпечених людей ? не соромляться своїх проблем і скрути».

«За останні 10 років безпритульність та бездоглядність зменшилась удвічі. Це пояснюється тим, що вносилися зміни в законодавство України щодо належного виховання з боку батьків, з ними проводилася профілактична робота, і тому на сьогодні дітей і молоді на вулицях поменшало», – сказала нещодавно в ефірі Радіо Свобода заступник начальника Управління кримінальної міліції у справах дітей МВС України Уляна Котлярова.

З даними кримінальної міліції щодо зменшення кількості «дітей вулиці» погоджується і Славко Федченков. Він каже, що за статистикою 2005-2006 років з вулиць вилучались десятки тисяч дітей, а зараз це тисяча. Також і працівники регіональних організацій Карітасу України кажуть, що у великих містах України – Києві, Донецьку, Дніпропетровську – зараз на вулицях живуть сотні дітей, а не тисячі, як це було усередині 90-х. Це результат реалізації державної програми з подолання бездоглядності й зміни ставлення суспільства до цієї проблеми, також величезний обсяг роботи громадських організацій.

Малолітні господарі підвалу підбадьорювали активніше фотографувати житло, показували весь свій нехитрий побут. Але гостина для працівників Карітасу і новорічне святкування в одному із київських підвалів тривали недовго. Розповідають, що нудить через важке і несвіже повітря в підземеллі, сирість і холоднечу.

На прощання безпритульні молоді люди побажали вдалого нового року і частіше заходити до них в гості. «Зусилля спеціалістів соціальної роботи в урядових та недержавних службах спрямовані на повернення дітей та молоді до нормального життя в суспільстві. Але й суспільство зі свого боку має бути відкритим до їх повернення», ? завершив свою оповідь про святкування Нового року в підвалі київською безпритульною молоддю В’ячеслав.

20.01.12
Нещодавно у Львові відбулась робоча зустріч по проекту «Домашня опіка». Цей проект втілюється в Україні вже понад 12 років,його метою є покращення якості життя самотніх осіб похилого віку, немічних, невиліковно хворих і тих, які внаслідок прогресування хвороби чи отриманої травми потребують постійної або тимчасової сторонньої допомоги, також ВІЛ-інфікованих.Протягом останніх років проект «Домашня опіка» Карітасу Україниреалізовувався у 13 містах України, на даний час географія проекту звужена до 8 міст і охоплює 500-600 людей похилого віку.

Програма робочої зустрічі у Львові передбачала звіт про завершення 9-річної фази фінансової підтримки BMZ (Федеральне міністерство економічної співпраці і розвитку) проекту «Домашня опіка», який здійснила Дзвенислава Чайківська, національний координатор проекту. Після цього президент Карітасу України Андрій Васькович представив контекст нової фази проекту за фінансової підтримки EVZ (Фонд “Пам’ять, відповідальність і майбутнє”).

Відтепер «Домашню опіку» в Україні координуватиме Галина Курницька, що з 1998 року – вже понад 12 років – працює у цьому проекті і як ніхто інший знає проблематику, базис, пріоритетність, специфіку і перспективу даної програми. На зустрічі у Львові новий національний координатор проекту оголосила важливу інформацію про мету, заходи, цільову групу «Домашньої опіки» у новій фазі її функціонування і розвитку. Також було озвучено питання і відповіді стосовно фінансового менеджменту проекту: проблеми зі звітуванням, особливості ведення фінансової документації.

В Україні, як і в багатьох інших країнах, впродовж останніх років значно зросла частка людей похилого віку. У відповідь на це Карітас України спрямовує свою діяльність на опіку станом здоров’я та якістю життя літніх людей.

Працівники «Домашньої опіки» забезпечують потребуючих широким спектром послуг: догляд за тілом хворих і немічних, медичні послуги, ведення домашнього господарства, вирішення юридичних питань, організація дозвілля, консультації підопічних та їхніх родичів тощо.

Працівники Карітасу України намагаються надати максимально якісну комплексну допомогу, беручи до уваги не лише фізичні, а й духовно-психологічні проблеми людини, – допомагають налагодити позитивні взаємовідносини між членами сім’ї, а також навчають правильному доглядові за хворими, психологічно супроводжують після втрати близької людини.

Дзвенислава Чайківська, колишній національний координатор проекту, його ініціатор і натхненник, про діяльність «Домашньої опіки»: «Проект мав дуже великий успіх і значення не лише у значенні надання допомоги потребуючим людям похилого віку. За своє більш, ніж 10-річчя «Домашня опіка» здійснила колосальний ріст кваліфікації працівників, зміну їх самоусвідомлення, бачення і сприйняття проблематики людей похилого віку в нашій країні.

Нещодавно ми мали загальноукраїнську зустріч і це стало очевидним – ми маємо спільне розуміння і бажання розвинути програму домашньої опіки для потребуючих людей у різних містах України. Також нам вдалось розвинути стійку модель проектуі на базі цієї моделі розширити як цільову групу, так і види, різноманітність послуг.

На майбутнє важливо, аби держава визнала не лише біологічно, а й матеріально наш проекту. Впродовж багатьох років ми чуємо про визнання і високу оцінку програми домашньої опіки Карітасу України, але не отримуємо ані ресурсної підтримки, ані належної акредитації (бо просто-напросто досі немає її критеріїв). В державі законодавством передбачено делегування повноважень по домашній опіці громадським організаціям і благодійним фондам, однак досі немає реєстру, механізму фінансування, чіткого бачення такої системи».